Браницькі- польський магнатський рід герба Гриф. Герб Гриф або ж Свобода зображувався у вигляді тварини білого кольору з орлиною головою та крилами; нижня половина тіла, задні лапи і хвіст лев`ячі, фігура знаходиться у червоному полі. Фундатором фамілій цього герба вважають Яксу, сина короля Лешка III, який жив у X столітті. На відміну від Потоцьких чи Калиновських політичної ваги Браницькі набули досить пізно- на початку XVII сторіччя. Саме тоді вони стали власниками величезних маєтків у Червоній Русі (Галичині) та на Поділлі. Початок могутності роду Браницьких поклав Ян- Клеменс Браницький, маршалок надворний коронний. Саме з ним та його сином Стефаном-Миколаєм пов`язаний процес розширення земельних володінь родини і придбання впливу при королівському дворі. В другій половині XVIII ст. Ян-Клеменс Браницький (названий так на честь діда) добився найвищої військової посади в Речі Посполитій- став у 1752 році великим коронним гетьманом і залишався ним 19 років. До цього він служив у Франції, одержав звання генерала артилерії. У 1767 році Ян-Клеменс активно співпрацював у радомській конфедерації. Після його смерті ця гілка роду Браницьких згасла. Дочки Яна-Клеменса Браницького вийшли заміж за представників родин Потоцьких та Любомирських і значні маєтності Браницьких перейшли до інших рук. У цей ж період часу на Брацлавщині та Поділлі заявила про себе ще одна гілка роду Браницьких- герба Корчак. Один з представників цієї гілки Петро Браницький на початку XVIII століття був брацлавським каштеляном. Його син Франтішек став одним з останніх великих гетманів коронних Речі Посполитої (1777-1792 рр.). До цього він активно боровся проти барських конфедератів; саме під його орудою коронні війська взяли штурмом твердиню конфедерації- місто Бар (20.06.1768). Франтішек Браницький став відомий також із-за дуелі з Казановою у 1766 році, на якій він був поранений і ледь вижив.