Яблоновські- польський магнатський рід герба Прусс III з Мазовії. Герб Прусс- складені разом срібна напівпідкова і коса на червоному полі. На точці їх з`єднання видно півторашний хрест. В нашоломнику- нога із шпорою, зігнута в коліні. Рід Яблоновських увійшов до переліку "вибраних фамілій" Речі Посполитої у XVI- на початку XVII століття, коли була започаткована княжа лінія родоводу Яблоновських, а її представник Ян- Станіслав одержав титул мечника коронного. Він же у 1637 та 1640 роках обирався маршалком посольської ізби. Наступне покоління роду репрезентоване Станіславом- Яном Я.- великим гетманом коронним, "одним з найзначніших мужів свого часу". Практично все життя він провів у битвах, воював проти татар, шведів та повсталих українських козаків. В 1660 році йому довелось зіткнутись під Хмільником з військами семиградського князя Ракоці, а по тому Яблоновський взяв активну участь в розгромі російської армії князя Шереметьєва поблизу Чуднова. Особливо бурхливий період життя Станіслава Яблоновського припав на кінець 60-х-початок 70-х років XVII століття. У 1669 році він вщент розбив турецький загін біля стін Немирова, а незабаром аналогічна доля спіткала іншу орду- під Комарним і Стриєм. Своє ім`я гетьман Яблоновський прославив у кровопролитній Хотинській битві 1673 року, в якій полягло більше 30 тисяч турецьких піхотинців. За ці подвиги королівським привілеєм йому були даровані значні земельні володіння ( зокрема, вінницьке староство на Бравцлавщині), після чого рід Яблоновських стає на один щабель з Потоцькими, Любомирськими та іншими могутніми магнатами Поділля. Станіслав Яблоновський встиг довести до логічного завершення справу свого життя- саме він звільняв від турецької армії Кам`янеь-Подільський після підписання у 1699 році Карловіцького миру. Через три роки після того С.Яблоновський помер. Його сини Станіслав-Карол, Ян-Станіслав та Олександр-Йозеф продовжили справу батька. Всі вони займали високе становище в ієрархії Речі Посполитої. Зокрема, Ян-Станіслав очолював воєводство Руське, а Олександр-Йозеф став хорунжим великим коронним. Досить цікавою особистістю був Ян- Каетан Яблоновський, брацлавський воєвода і багаторічний прихильник Станіслава Лещинського. Ян-Каетан чимало подорожував Європою, довгий час жив у Парижі, Мадриді, Відні, отримав звання фельдмаршала "Священної Римської імперії", став кавалером ордену Золотого Руна. В той же час сучасники ставились до нього досить скептично, вважаючи, що Яблоновський "гонору мав більше, ніж розуму". Згодом він помирився з королем Августом і переїхав до Брацлавщини. Помер Ян-Каетан у 1764 році прямо на сеймику, що проходив у Вінниці. Його дружина Ганна Яблоновська через кілька років взяла активну участь у барській конфедерації. Поряд з представниками роду Яблоновських, гербом яких був Прусс, відомі також Яблоновські герба Гржимала ( герб Гржимал- три цегельного кольору башти в золотому полі. У відкритих воротах середньої башти озброєний воїн захищає вхід). Ця гілка роду утворилась в XV столітті, а у XVIII розгалузилась на дві лінії- шляхетську і графську. Фундатор останньої- Рох Міхал Яблоновський- також мав безпосереднє відношення до історії Брацлавщини, брав участь у барській конфедерації. В більш пізні часи Яблоновські дали світу чимало вчених і діячів культури. Прямим спадкоємцем цього роду був Олександр Яблоновський- видатний дослідник і знавець української історії.