Замок у Скалі-Подільській, невеликому містечку над Збручем, був перебудований на початку XVI століття з оборонного комплексу, який зводили князі Коріатовичі. Ті, в свою чергу, використовували укріплення ще більш раннього періоду, вдосконаливши їх згідно вимог фортифікаційної науки свого часу. Останній з Коріатовичів- Федір Подільський- в 1395 році був вигнаний із своєї території князем Вітовтом, а замок у Скалі став державним. У 1516 році польський король Сигізмунд Старий ( на той час подільські землі входили вже до складу Польщі) передав місто і фортецю у довічне володіння кам`янецькому старості Станіславу Ланцкоронському. В наступному році Скала пережила страшне розорення і була майже повністю спалена. Ремонт відбувався при допомозі і за рахунок місцевих жителів, звільнених з цього приводу від сплати податку.Новий замок був вже кам`яний, мав одну порохову башту і мури, які сходились під гострим кутом. Невдовзі його спіткала доля попередника: в 1538 році він був зруйнований валашською армією. Втім, і цього разу замок відбудували. На початку XVII ст. Скалі довелось витримати облогу турецької армії, яка розгромила перед тим польське військо на Цецорі. І хоча фортеця була сильно пошкоджена, захопити її не вдалось. В другій половині XVII століття замок в Скалі став власністю семиградського князя Дьєрдя ІІ Ракоци. Однак це були не кращі часи в історії фортеці Скали-Подільської. Люстрація 1665 року повідомляє, що "замок, побудований на скелі і обведений стінами, прийшов до повного занепаду". Туркам, які захопили Поділля після Бучацького миру 1672 року, дістались фактично руїни колись грізної фортеці. Пізніше замок вже не відновлювався. Щоправда, у XVIII стлітті староста Адам Тарло спробував відбудувати палац, що розділяв замкове подвір`я на дві частини. Це йому вдалось, однак через декілька років "палац згорів від вогню блискавки і стоїть нині порожній" (запис 1765 року). До сьогоднішнього дня мало що змінилось в долі замка у Скалі, лише руйнівні процеси стали ще очевиднішими.