Сторінки історії та сьогодення

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека імені Валентина Отамановського – головна книгозбірня області, інформаційний, культурно-просвітницький, науково-методичний, координаційний центр для бібліотек різних типів і форм власності регіону, головне книгосховище та депозитарій краєзнавчих ресурсів Вінниччини.

Бібліотека розташована в центральній частині міста, в будівлі, яка є пам’яткою архітектури місцевого значення. Завдяки унікальному фонду універсального характеру, сучасним підходам до організації діяльності та бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів, запровадженню новітніх інформаційних технологій відповідає у своїй роботі сучасним вимогам, є простором знань, які формують цінності для суспільства. Бібліотека має високий рейтинг у мешканців територіальних громад Вінниччини, посідає одне з провідних місць серед обласних наукових книгозбірень України.

Ідея започаткування бібліотеки сягає кінця ХІХ століття, коли через соціально-економічні перетворення збільшилася кількість людей з освітою, що, безперечно, вплинуло на розвиток суспільної думки, освіти, культури. Це стимулювало відкриття не лише нових навчальних закладів, але й публічних бібліотек у великих містах України.

У цей же період питання необхідності відкриття міської публічної бібліотеки у м. Вінниці порушувала прогресивно налаштована інтелігенція та представники інших верств населення. Так, 1889 р. за ініціативи місцевого вчителя І. Я. Рубінштейна було запропоновано відкрити загальнодоступну читальню. У зверненні говорилося, що міська Дума повинна потурбуватися про відкриття бібліотеки «…так как не о едином хлебе жив будет человек». Місцева влада розглянула цю пропозицію (в обговоренні брав участь гласний Думи письменник М. М. Коцюбинський) і відхилила її як передчасну через відсутність для відкриття належних умов.

Через 13 років міська Дума, прагнучи гідно вшанувати пам’ять М. В. Гоголя, до 50-річчя з дня смерті видатного письменника на засіданні 20 лютого 1902 р. вирішила «закласти початок Вінницькій публічній бібліотеці ім. Гоголя».

Проєкт бібліотеки підготував вінницький архітектор Г. Г. Артинов. У пояснювальній записці він зазначав, що за зразок брав американські бібліотеки, з погляду «найкращих засобів зберігання книжкових скарбниць і надання публіці можливості вільно користуватись ними».

 Г. Г. Артинов

 

У травні 1904 р. розпочато будівництво приміщення міської публічної бібліотеки. Архітектор спроєктував ошатну одноповерхову споруду, в якій мали розміститися дві читальні, книгосховище, помешкання бібліотекарки. Виконання будівельних робіт було покладено на підрядників Ш. Немировського та Л. Печерського (пізніше передав справи М. Неєру). Кошторис на будівництво та обладнання становив 14797 крб 92 коп.

Не марнуючи часу, міська Дума надсилала у видавництва та бібліотеки Петербурга, Москви, Києва, Одеси замовлення на літературу для майбутньої книгозбірні. Одночасно розглядали пропозиції власників великих приватних зібрань. Чимало імен дарувальників зберегла історія й архівні документи.

Міська гоголівська бібліотека (знімок початку ХХ ст.). 

Міська гоголівська бібліотека (світлина початку ХХ ст.)

 

7 лютого 1906 р. члени Розпорядчого комітету в присутності архітектора Г. Г. Артинова прийняли від будівельників новозбудоване приміщення. Упродовж наступного року здійснювалося обладнання бібліотеки. Першим бібліотекарем новоствореної книгозбірні була дворянка К. С. Вознесенська, яка працювала тут аж до травня 1921 р.

Наприкінці 1906 р. подільський губернатор затвердив «Правила користування книгами та періодичними виданнями з Вінницької міської публічної бібліотеки імені Гоголя». Міська Дума замовила для бібліотеки спиртові лампи з Москви, годинник з Петербурга, ікони просвітителів Кирила і Мефодія, а також Нестора Літописця та гіпсове погруддя М. В. Гоголя з Києва. Місцевий палітурник П. Завельбанд поновив обгортки бібліотечних книг зі спеціальним тисненням «ВМГБ» (Вінницька міська гоголівська бібліотека), а живописець Б. Буріхсон виготовив вивіску. Фонд книгозбірні становив 6423 пр. книг і 41 періодичне видання.

2 (15) лютого 1907 р. нова бібліотека гостинно відчинила свої двері для почесних гостей. Безперечно, відкриття книгозбірні стало знаменною подією в житті містян. Про це свідчить і текст запрошення, що зберігся в архіві, в якому було сказано: «Винницкий Городской Голова, свидетельствуя свое почтение г. г. членам Распорядительнаго Комитета Винницкой городской Гоголевской библиотеки о. И. О. Шиповичу, графу Д. Ф. Гейдену, А. В. Благовещенскому, С. Г. Ройзману, В. Н. Тушину и И. А. Савину покорнейше просит их пожаловать 2-го сего Февраля в 1 час дня в помещение библиотеки по поводу открытия библиотеки».

Гоголівська бібліотека обслуговувала дорослих читачів всіх станів і звань (крім студіюючої молоді і солдатів) з 10 до 14 і з 16 до 19 години, у вихідні і святкові дні – з 12 до 16 години. Обмін книг здійснювався не раніше наступного дня. Літературу будь-якою мовою, крім державної російської, можна було видавати тільки після отримання офіційного дозволу. Користування читальним залом коштувало 2 коп. на день незалежно від кількості переглянутих видань. Додому літературу видавали під заставу або під письмове поручительство від керівника закладу, де працював читач. Платня за видачу додому нараховувалась окремо на книги й періодику, залежала вона і від терміну видачі, а для періодики – і від терміну надходження до бібліотеки (так, за 2 книги потрібно було платити 25 коп. на місяць, за 3 книги і новий журнал 60 коп., стільки ж за журнал або газету окремо). За несвоєчасне повернення, пошкодження видань стягували штраф. Читачі, які платили 5 крб річного внеску, користувалися читальним залом безкоштовно, брали літературу додому на пільгових умовах. Кожному видавали абонентську книжку, яка була одночасно читацьким квитком і формуляром для обліку отриманих книг. 1908 р. К. С. Вознесенська підготувала перший звіт про діяльність бібліотеки.

Міська Дума на чолі з головою М. В. Оводовим зробила вагомий внесок не лише у відкриття бібліотеки, будівництво її приміщення, наповнення книгами, технічним оснащенням, здійснення контролю за діяльністю в перші роки становлення, але й у створення каталогу на фонд книгозбірні. На його видання було виділено кошти в сумі 800 крб. Нині один примірник видання «Каталогъ книгъ Винницкой Городской Библіотеки въ память Н. В. Гоголя», який вийшов друком 1909 р., зберігається у фонді відділу рідкісних і цінних видань та вміщує перелік 6 тис. книг, наявних на той час у бібліотеці. Частина видань, вміщених у каталозі, зберігається у ВОУНБ ім. В. Отамановського донині та є її гордістю.

 

Каталогъ книгъ Винницкой Городской Библіотеки въ память Н. В. Гоголя

 

У пореволюційний період Гоголівська бібліотека стає центральною міською (пізніше – центральною окружною). До її фондів надходять книги та періодика з розформованих навчальних закладів, націоналізованих приватних зібрань. При бібліотеці створюють гуртки ліквідації неписьменності, різноманітні курси та лекторії, літературні об’єднання. Вона організовує численні пересувки на підприємствах і в селах, надає методичну допомогу бібліотекам міста й краю.

1923 р. бібліотеці присвоюють ім’я К. А. Тімірязєва (на відзначення 80-річчя від дня народження ученого-природознавця), і наступні покоління читачів знали її як «Тімірязєвку». З 1930 р. до складу бібліотеки введено науковий відділ, створений на базі ліквідованої Вінницької філії Всенародної бібліотеки ВУАН в «Мурах». Фонд бібліотеки поповнився рідкісними виданнями, зокрема з україніки та краєзнавства, зібраними свого часу В. Д. Отамановським та іншими членами Кабінету виучування Поділля.

1923 р. було організовано дитячий відділ на чолі з Г. А. Вінер, на базі якого 1927 р. започатковано майбутню обласну бібліотеку для дітей ім. І. Я. Франка.

1926 р. створено літературне об’єднання, яке влаштовувало зустрічі з відомими письменниками, серед них – В. Сосюра, І. Микитенко, Л. Первомайський, І. Бабель, П. Тичина, М. Рильський та ін. 1927 р. до 20-ї річниці утворення бібліотеки видано друкарським способом її Відчит.

У 20–30-ті рр. в історії бібліотеки спостерігалися й негативні явища, пов’язані з посиленням жорсткого державного контролю за друкованим словом. Проводилася чистка так званої «ідеологічно шкідливої» літератури, що була зібрана у спеціальний архів, який потім бібліотечні працівники назвали «книжковою в’язницею». Це були переважно твори українських істориків та письменників – М. Грушевського, Д. Яворницького, М. Туган-Барановського, Б. Антоненка-Давидовича, О. Олеся, М. Хвильового, І. Огієнка, Б. Лепкого, М. Вороного, М. Куліша та ін. Такі «акції» неодноразово проводили упродовж багатьох років, і ще чимало книг потрапляли до списків Головліту та до спецархіву. Лише під час горбачовської перебудови книги, що збереглися, були повернуті до основного фонду.

Бібліотека посідає вагоме місце в культурному житті краю та відома за його межами. Про її авторитет свідчить і такий цікавий факт: до 25-ї річниці книгозбірні Харківський тракторний завод випустив трактор з написом «25 лет Винницкой областной библиотеки им. К. А. Тимирязева». Її роботу високо оцінила Академія наук УРСР.

У 1934 р. бібліотеці ім. К. А. Тімірязєва надано статус обласної. 1936 р. відзначився помітною подією – вона отримала 3-поверхове приміщення (докорінно перебудоване старе і добудоване нове було визнане пам’яткою архітектури місцевого значення).

 

Приміщення бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва. 1937 р.

 

1940 р. в книгозбірні працювало 57 бібліотечних фахівців. Її фондом, який нараховував понад 400 тис. видань, користувалося 15 779 читачів. З початком німецько-фашистської окупації гітлерівці розмістили в приміщенні бібліотеки фельдкомендатуру. Фашисти знищили каталоги, картотеки, інші облікові документи й більшу частину фонду. Багато бібліотечних книг окупанти вивозили на берег річки Південний Буг і спалювали. У 1943 р. за розпорядженням міського голови О. О. Савостьянова до Кракова вивезено понад 600 пр. журналів науково-технічного та природничого профілю, а також інших цінних видань. Напередодні визволення Вінниці Савостьянов вивіз понад 4 тис. цінних книг з природничих і хімічних наук. Загалом знищено понад 300 тис. книг.

Бібліотечне обслуговування мешканців міста здійснював відділ у «Мурах». В основному приміщенні обласної бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва В. Боголєпова і фольксдойче М. Діденко обслуговували окупаційну владу.

Працівники бібліотеки брали участь у вінницькому підпіллі. Як герой загинула у фашистському гестапо співробітниця бібліотеки, член підпільної організації І. В. Бевза Наталя Медвідь. Н. А. Борщевська, ризикуючи власним життям, зберегла в підземних сховищах «Мурів» цінні видання. Залишаючи Вінницю 18 березня 1944 р., окупанти спалили основне приміщення бібліотеки. Загальний збиток становив 2 млн 158 тис. крб.

Ось такою залишили бібліотеку гітлерівці

 

Після визволення міста бібліотека ще довгий час залишалася в «Мурах», переживаючи післявоєнну розруху та спустошення. Відомий такий факт з її історії: для опалення приміщення виділялася незначна кількість торфу й вугілля, дрова ж заготовляли самі працівники, здебільшого – жінки. Фонди книгозбірні поповнювалися надходженнями з Держлітфонду та бібліотек країни (загалом отримано 84 тис. пр.). У 1944–1949 рр. вона одержувала обов’язковий безкоштовний примірник усіх цінних видань.

З 1952 р., коли бібліотеку очолив Герой Радянського Союзу І. М. Філіповський, розпочалася її відбудова та реконструкція. Продовжували цю роботу до 1955 р. У нових умовах колектив розгорнув активну культурно-просвітницьку діяльність. Організовували різнопланові ювілейні та тематичні книжково-ілюстративні виставки, зустрічі з письменниками – Ю. Збанацьким, А. Хорунжим, О. Ковінькою, Д. Білоусом, М. Зарудним, Л. Пастушенком, Г. Усачем, В. Юхимовичем та ін. Досить популярними в цей період стали читацькі конференції за творами українських письменників. Було започатковано видання бібліографічного покажчика «Література про Вінницьку область» (1957) і хронологічний довідник «Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини» (1962), започатковано бібліотечний університет «Книга і суспільство» (1961).

У 1966 р. бібліотека здобула статус наукової, а в 1977 – віднесена до І групи з оплати праці. Зросли вимоги до змісту та якості обслуговування читачів. Однією з перших книгозбірня започаткувала відкритий доступ до фонду, запровадила найновіші розробки в галузі бібліотечно-бібліографічної класифікації, була експериментальною базою з упровадження цих інновацій для бібліотек України.

Після здобуття статусу наукової та з метою поліпшення якісного обслуговування наукових працівників, спеціалістів, студентів, інших категорій користувачів були створені галузеві відділи: літератури з питань сільського господарства, техніки, мистецтв, краєзнавства, згодом рідкісних і цінних видань, літератури іноземними мовами, гуманітарних наук (з сектором журнальної періодики), сектор газетної періодики.

Із спецфонду повернуто понад 1000 видань. Розгорнулася популяризація літератури з циклів «Повернення з небуття», «З відстані літ…», відзначено низкою заходів 1000-ліття введення християнства на Русі, 500-річчя українського козацтва, започатковано Стусівські читання, присвячені нашому земляку, лауреату Шевченківської премії, Герою України (2005 р.) Василю Стусу. Активізувалася краєзнавча діяльність, у т. ч. випуск бібліографічних покажчиків із серій «Наші видатні земляки», «Вчені нашого краю».

З року в рік бібліотечний фонд збільшувався, і виникла гостра потреба в розширенні приміщення.

У 1990 р., після багаторічних звернень керівництва та колективу, місцева влада виділила бібліотеці додаткове приміщення в адміністративній будівлі (на вул. Соборній, 70), де було відкрито філію. Нині там розташовані підрозділи: відділ новітніх технологій, економічних і юридичних наук із сектором правової інформації та регіональним тренінговим центром, відділ документів іноземними мовами з інформаційно-ресурсним центром «Вікно в Америку», відділ медичних наук із сектором медичної інформації, сектор обмінних фондів.

Загальна площа приміщень бібліотеки на початок 2024 р. становить 4,2 тис. кв. м, 854 кв. м – для соціокультурної діяльності, в т. ч. для проведення заходів з особистісного розвитку. Є понад 450 посадкових місць для користувачів.

Розвиток інформаційного суспільства в країні вплинув і на діяльність бібліотек. Уже з початку 90-х рр. в ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва розпочалася комп’ютеризація бібліотечно-бібліографічних процесів. У 1993 р. створено сектор автоматизації та механізації бібліотечних процесів. 1995 р. бібліотека виграла свій перший грант від Міжнародного фонду Євразія (19 535 $), що стало важливим кроком на шляху до технічної модернізації бібліотечно-бібліографічних процесів та входження у світову мережу «Інтернет». Наступний проєкт Міжнародного фонду Євразія, з яким бібліотека перемогла та отримала в 1996 р. грант (20 000 $), – «Економічна бібліотека як опорна база інформаційно-аналітичної підтримки малого та середнього бізнесу».

З 2000 р. модернізується структура бібліотеки; відбувається активне впровадження нових інформаційних технологій: створено вебсторінку «Соціально-економічний портрет регіону», започатковано електронний каталог, регіональний сайт «Вінниччина: інформаційний портрет регіону ВІННІПР-2000»; активізується проєктна діяльність.

2001 р. бібліотека взяла участь у конкурсі проєктів «Інтернет для читачів публічних бібліотек LEAP», оголошений Відділом преси, освіти та культури Посольства США в Україні, і стала одним із 34 переможців (всього було надіслано 130 проєктів). При бібліотеці у відділі літератури та інформації з питань економіки і права було створено «Інтернет-центр», оснащений сучасною комп’ютерною технікою. На вебсайті ОУНБ відкрито форум, присвячений Центру.

Цього ж року відбувся інформаційний ярмарок «Сучасна Британія» за участі Надзвичайного і Повноважного Посла Великої Британії в Україні Роланда Гедлі Сміта. 2002 р. ОУНБ виграла проєкт «Електронне урядування ГДМУ» (громадський доступ до місцевого уряду) (8540 $) від Міжнародного фонду «Відродження». Мета проєкту – забезпечення відкритості діяльності регіональної влади, а також організація доступу до інформації та професійних знань самої влади. З участю представників Британської Ради і МФ «Відродження» проведено семінар «Бібліотека та Internet» для керівників владних структур. Відбулася презентація інформаційного портрету регіону Вінниччини. У межах проєкту в травні проведено круглий стіл «Електронне урядування». Організатори – Держкомітет зв’язку та інформатизації України, МФ «Відродження» та Програма розвитку ООН в Україні. В його роботі взяли участь представники Уряду та Парламенту України, міжнародні та громадські організації, представники культури, освіти, науки.

У бібліотеці впроваджують віртуальні сервіси для віддалених користувачів. Так, з 2003 р. одна із перших в Україні започаткувала нову послугу «Бібліографічна довідка». Цього ж року за сприяння Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні відкрито інформаційний центр «Вікно в Америку» при відділі літератури іноземними мовами. У центрі охочі мають змогу отримати інформацію про історію, географію, культуру, економіку США, подивитися кращі американські фільми, поглибити свої знання з англійської на заняттях гуртка, які проводять волонтери Корпусу Миру США та інші носії мови.

2006 р. при бібліотеці відкрито Центр європейської інформації за підтримки МФ «Відродження» в межах проєкту «Європейське місто Вінниця прямує до Європи». Центр покликаний надавати якнайширшу й об’єктивну інформацію про діяльність Європейського Союзу, зокрема під час щорічного проведення Дня Європи в Україні.

2007 р. бібліотека урочисто відзначила 100-річчя з часу заснування. В межах святкування було проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Бібліотека в контексті світової культури, науки, інформації», низку інших заходів. Вийшла друком монографія з історії книгозбірні «Вінницька ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва в контексті історії та інноваційному поступі сьогодення». Відзначення вікового ювілею стало для колективу своєрідним екзаменом на творчу зрілість, було відзначено творчі здобутки, окреслено плани на майбутнє. Всі учасники урочистостей наголошували, що бібліотека, попри її непростий історичний шлях, намагалася зберігати найкращі традиції, здобутки вітчизняної та світової науки, культури, накопичені людством і втілені в друкованому слові, та забезпечити вільний доступ найширших верств населення до цих духовних скарбів.

Колектив ВОУНБ, 2007 р.

Знаковою подією 2010 р. для бібліотек Вінниччини стала участь у реалізації проєктів Міжнародної програми «Бібліоміст», яка є партнерською роботою IREX, USAID та Міністерства культури України, органів місцевої влади, бібліотек, за підтримки Фундації Білла й Мелінди Гейтс. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва стала переможцем конкурсу, і в червні 2010 р. тут відбулося урочисте відкриття Регіонального тренінгового центру. Протягом перших трьох років на базі Центру пройшли навчання бібліотечні працівники, які стали переможцями І–V раундів конкурсу, інші мешканці міста й області. У Центрі постійно проводять тренінги з різними категоріями користувачів.

2011 р. відбувся І обласний бібліотечний форум «Бібліотеки Вінниччини: новий образ в новому столітті» за участі представників районів, що стали переможцями конкурсу «Бібліоміст», директора проєкту Матея Новака та ін.

2013 р. пройшла науково-практична конференція «Бібліотека в умовах сучасності і конструювання майбутнього». Такі форуми стали традиційними, відбуваються що два роки у змішаному форматі, коло учасників розширюється.

Завдяки активному впровадженню новітніх інформаційних технологій, наполегливій праці колективу на сьогодні бібліотека має 3 власних вебсайти, 10 блогів та сторінок у соціальних мережах: офіційний сайт (http://www.library.vn.ua), електронний каталог, Вінницький інформаційний портал (http://irp.vn.ua), блоги: відділу краєзнавства (http://krayvinnitsa.blogspot.com), науково-методичного – «Бібліоконтинент Вінниччина» (http://metodvinnitsa.blogspot.com), для осіб з інвалідністю – «INVA-гурт» (http://inva-gurt.blogspot.com). Вони систематично поповнюються новими записами, а користувачам надається необмежений доступ до інформаційних ресурсів та комп’ютерних технологій.

2017 р. бібліотека відзначила 110-ту річницю з часу заснування. 15 лютого проведено урочистості за участі представників влади, народних депутатів, партнерів, колег. Колектив бібліотеки нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України та отримав інші відзнаки. У межах місячника до Всеукраїнського дня бібліотек відбулася науково-практична конференція «Бібліотека в умовах сучасності і конструювання майбутнього». Відділ краєзнавства підготував бібліографічний покажчик «Вінницька ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва: нові грані розвитку (2007–2016). До 110-ї річниці з часу заснування».

До 115-ї річниці утворення бібліотеки підготовлено науково-інформаційний збірник «Вінницька ОУНБ: інноваційний поступ продовжується», який презентували під час проведення урочистостей до Всеукраїнського дня бібліотек. Матеріали представлені на вебсайті бібліотеки.

Російсько-українська війна, запровадження в нашій державі воєнного стану призвели до того, що бібліотека не передплачує за бюджетні кошти всеукраїнських газет та журналів, зменшилося надходження книжкової продукції. Поповнення книгами та періодичними виданнями відбувалося завдяки подарункам посольств, громадських організацій, видавництв, авторів, надходженню обов’язкового місцевого примірника документів та прийняттю фонду відділу медичних наук, що загалом становить 14,8 тис. пр. 10 назв найбільш запитуваних всеукраїнських часописів передплачено за спонсорські кошти. На початок 2024 р. загальний фонд бібліотеки нараховує 908,7 тис. пр. документів понад 45 мовами світу на різних носіях інформації, в т. ч. налічує майже 500 тис. книг, 403,9 тис. періодичних видань, понад 6,6 тис. аудіовізуальних матеріалів тощо. На виконання «Рекомендацій Міністерства культури та інформаційної політики України щодо актуалізації бібліотечних фондів у зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України» (2022 р.) продовжено роботу щодо вилучення документів із фонду бібліотеки, яке становить лише в 2023 році 49,88 тис. пр.

Бібліотека володіє досить потужним фондом рідкісних і цінних видань, яким опікується спеціальний відділ, створений 2000 р. На початок 2024 р. фонд становить у межах 40 тис. пр. Хронологічні межі – від ХV до ХХІ ст. Це – інкунабула й палеотипи, альдіни, ельзевіри, плантени, книги кирилівського шрифту ХVІ–ХVІІІ ст., гражданського шрифту ХVІІІ – початку ХІХ ст., прижиттєві видання відомих українських, європейських письменників, діячів науки, культури, мистецтв, рідкісні періодичні видання тощо. Основну частину надходжень останніх років становлять нові сучасні видання. Серед них – номерні екземпляри колекційних видань харківського видавництва «Фоліо», наклад яких обмежився 100 примірниками: «Біблія» у перекладі І. Левицького, П. Куліша та І. Пулюя, «Fata morgana» М. Коцюбинського, «Леся Українка» (Повне академічне зібрання творів у 14 томах, т. 1), «Григорій Сковорода» (Повна академічна збірка творів, стереотип. вид. за ред. проф. Л. Ушкалова), «Нарбут» (Студії. Спогади. Листи. Реконструкція знищеного 1933 р. «Нарбутівського збірника»), «Ярослав Стешенко» (Епістолярний монолог, упоряд. Є. Пшеничний) та багато ін.

Упродовж року бібліотека обслуговує в межах 38 тис. користувачів, які опрацьовують 770–800 тис. документів, понад 80 % – видача документів українською мовою. Щорічні відвідування становлять понад 150 тис. Кількість звернень на вебсайт бібліотеки – більш ніж 330,2 тис. Відвідувачами 1200 заходів, які в середньому щорічно проводить бібліотека, в межах 27 тис. користувачів.

Усі методичні, бібліографічні матеріали, наукові збірники, що видає бібліотека з 2000 р., представлені в електронному вигляді на її офіційному сайті в розділі Е-БІБЛІОТЕКА. Станом на 1 січня 2024 року тут вміщено 1019 документів, з них – 903 книги та 116 журналів. У розділі «Рідкісні та цінні видання» розміщено 488 документів (372 книги та 116 періодичних видань); у розділах «Видання бібліотеки» – 432 документи та «Краєзнавча Вінниччина» – 99 документів.

Обсяг власних бібліографічних баз даних на початок 2024 р. становить 1 млн 637,3 тис. записів, обсяг електронного каталогу – 264,5 тис.

Подальшому розвитку сучасних бібліотечно-інформаційних послуг сприяє співпраця з міжнародними фондами й організаціями. Бібліотека має великий багаторічний досвід проєктної діяльності, зокрема нині відбувається реалізація проєктів – загальнобібліотечного «Кібербулінг: від проблеми до рішення», центру «Вікно в Америку»: «Інформаційна безпека та кібербезпека», «Доступність інформації для людей з інвалідністю в закладах культури», «Keep calm and love Ukrаine» – психосоціальна адаптація ВПО у громаду Вінниччини».

2018 року в межах проєкту «Голоси живої історії», реалізованого за фінансової підтримки Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької ОДА, відбулася VІ Міжнародна науково-практична конференція «Усна історія: теорія, метод, джерело». Здійснено запис понад 100 наративів, інтерв’ю учасників та очевидців (земляків) Революції Гідності, подій, що відбувалися в зоні ООС (АТО), життєвих історій внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що мешкають на території області. Міжнародні науково-практичні конференції з питань усної історії проводяться в бібліотеці що два роки.

Парк комп’ютерів на початок 2024 р. становить 165 одиниць, 154 з яких підключені до мережі «Інтернет», в т. ч. 91 – для обслуговування користувачів.

Важливими напрямами роботи бібліотеки в сучасних умовах залишаються наукова та видавнича діяльність. Результати усноісторичних, бібліотекознавчих, краєзнавчих, книгознавчих досліджень обговорюються на науково-практичних конференціях та публікуються у виданнях бібліотеки – збірниках матеріалів вищезазначених форумів, альманасі «Подільський книжник», започаткованому 2008 р., виданнях із серій «Наші видатні земляки», «Творчі імена Вінниччини», «Письменники Вінниччини», «Вчені нашого краю», «Діячі культури і мистецтв краю».

Вінничани та гості міста, внутрішньо переміщені особи мають змогу стати учасниками творчих акцій, що проводить бібліотека, різноманітних за формами та змістом. Це – традиційні Стусівські читання, свята до Міжнародного дня рідної мови, Дня української писемності та мови, Дня Гідності та Свободи, Дня Європи в Україні, презентації нових книг. З метою розвитку творчих здібностей особистості, задоволення інтересів і запитів населення при бібліотеці діють клуби та об’єднання за інтересами, а саме: науково-краєзнавчий клуб «Дослідник краю», садівників-любителів «Садівник», екологічний клуб «День Х», клуб для людей старшого віку та внутрішньо переміщених осіб «Зустріч», правовий лекторій «Феміда», гендерний клуб «Я + Ти = Ми», для внутрішньо переміщених осіб «#Єдині», студія творчості «Усе підвладно руці майстра», розмовний клуб «Українське слово», громадська юридична приймальня, гуртки спілкування англійською, польською, німецькою мовами. З травня 2012 року за підтримки Генерального Консульства Республіки Польща в м. Вінниці при відділі документів іноземними мовами діє Центр польської літератури та інформації.

Популярними стали різножанрові виставки місцевих митців та представників інших регіонів України, які започаткували фахівці відділу мистецтв ще в 1989 році. Співробітниці відділу художньої культури та мистецтв продовжили кращі традиції та розгорнули співпрацю з мистецькими закладами освіти й постійно влаштовують виставки робіт їхніх учнів та викладачів, а також митців області. Вінничани та гості міста мають змогу ознайомитися з творами живопису, графіки, скульптури, кращими зразками декоративно-ужиткового мистецтва, художньою фотографією.

Традиційними в бібліотеці стали майстер-класи різноманітного спрямування.

Участь бібліотеки в молодіжному фестивалі «Покоління незалежних»,
що проходив у рамках культурно-мистецьких заходів «Ти у мене єдина» (2021 р.)

 

З 2022 р., після повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, колектив бібліотеки активно долучився до надання благодійної допомоги ЗСУ та внутрішньо переміщеним особам – це підбір і передача книг у межах всеукраїнської акції «Бібліотека українського воїна», збір коштів для потреб ЗСУ й територіальної оборони, допомога родинам захисників України, переселенцям, жителям Херсонщини, які постраждали внаслідок підриву Каховської ГЕС, підтримка діяльності ГО «VinnSolard», робота в оздоровчому таборі для переселенців «ЯМаріуполь. Родина» та багато ін.

Соціально-економічні зміни, що відбуваються в суспільстві, вносять свої корективи і в діяльність бібліотеки. З огляду на реалії сьогодення, інтереси й запити користувачів, оновлено структуру бібліотеки. Відкрито нові підрозділи, натомість були ліквідовані чи реорганізовані ті, що втратили свою актуальність.

23 квітня 2021 р., згідно з рішенням № 144 8 сесії Вінницької обласної Ради 8 скликання «Про зміни в діяльності обласних бібліотек» (дод. 4), Вінницька обласна наукова медична бібліотека як самостійний заклад ліквідована та приєднана як відділ медичних наук із сектором медичної інформації до Вінницької ОУНБ.

29 липня 2022 р. на черговій 27 сесії 8 скликання Вінницька обласна Рада своїм рішенням «Про перейменування Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва» за клопотанням колективу вилучила з назви закладу ім’я російського вченого К. А. Тімірязєва.

25 листопада 2022 р. рішенням № 429 чергової 32 сесії Вінницької обласної Ради 8 скликання «Про Вінницьку обласну універсальну наукову бібліотеку» заклад перейменовано і надано назву «Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека імені Валентина Отамановського», скорочена назва «ВОУНБ ім. В. Отамановського». Рішення набрало чинності з 15.12.2022 р.

Сьогодні в бібліотеці функціонують 27 відділів і секторів. У разі виробничої необхідності до структури бібліотеки вносять відповідні зміни.

Бібліотека тісно співпрацює з багатьма закладами, установами, громадськими та благодійними організаціями на основі двосторонніх та багатосторонніх договорів. Серед них: заклади вищої освіти м. Вінниці та переміщені з інших регіонів України, військові частини, ГО Вінницька міська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді «Паросток»; Вінницька громадська організація «Асоціація захисту прав та допомоги людям з інвалідністю «Відкриті серця»; Вінницька громадська організація молоді з обмеженими фізичними можливостями «Гармонія»; ГО «Соціальна Інклюзія».

Рішенням сесії Вінницької обласної Ради № 691 від 19 липня 2018 р. директором Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва призначено досвідченого, авторитетного фахівця з багатолітнім стажем бібліотечної роботи Ларису Борисівну Сеник, яка до цього обіймала посаду заступника директора бібліотеки з основної діяльності.

Колектив ВОУНБ ім. В. Отамановського – це команда професіоналів з потужним творчим потенціалом (переважна більшість з них має вищу фахову освіту), зберігають кращі традиції своїх попередників, вивчають, запроваджують кращий вітчизняний і світовий досвід бібліотечної справи, забезпечують успішний інноваційний розвиток бібліотеки, книгозбірень Вінниччини. 

Усього за історію бібліотеки п’ять працівників були удостоєні почесного звання «Заслужений працівник культури». Багато співробітників нагороджені орденами, медалями, почесними відзнаками Міністерства культури України, грамотами і подяками різних рівнів – Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства культури України, Вінницької обласної державної адміністрації та Вінницької обласної Ради, управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації, Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної військової адміністрації, управління культури та креативних індустрій Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної військової адміністрації, відзнаками різноманітних громадських організацій – Національної спілки письменників України, Національної спілки краєзнавців України, ВГО Українська бібліотечна асоціація та Вінницького обласного відділення ВГО УБА, Союзу юристів України, Федерації профспілок Вінницької області, Вінницької обласної організації профспілки працівників культури та ін.

Колектив ВОУНБ ім. В. Отамановського у Всесвітній день вишиванки

Поділитися:
  • 20 лютого 1902 р. - міська Дума, прагнучи гідно вшанувати пам’ять М.В. Гоголя до 50-річчя з дня смерті видатного письменника, вирішила «закласти початок Вінницькій публічній бібліотеці ім. Гоголя».
  • У травні 1904 р. - розпочато будівництво приміщення міської публічної бібліотеки архітектором Г.Г.Артиновим 
  • 7 лютого 1906 р. - члени Розпорядчого комітету в присутності архітектора Г.Г.Артинова прийняли від будівельників новозбудоване приміщення.
  • 2 (15) лютого 1907 р. - нова бібліотека гостинно відчинила свої двері для почесних гостей. 
  • 1923 р. бібліотеці присвоюється ім’я К.А. Тімірязєва (на відзначення 80-річчя від дня народження ученого-природознавця) і наступні покоління читачів знають її як «Тімірязєвку».
  • У 1934 р. - бібліотеці ім. К.А. Тімірязєва надано статус обласної.
  • 1936 р. - відзначився помітною подією – вона отримала 3-поверхове приміщення (докорінно перебудовне старе і добудоване нове було визнане пам’яткою архітектури місцевого значення).
  • 1940 р. - в книгозбірні працювало 57 бібліотечних фахівців. Її фондом, який нараховував понад 400 тис. видань, користувалося 15 779 читачів.
  • У 1943 р. за розпорядженням міського голови О. О. Савостьянова до Кракова вивезено понад 600 прим. журналів науково-технічного та природничого профілю, а також інших цінних видань. 
  • 18 березня 1944 р. окупанти залишаючи Вінницю спалили основне приміщення бібліотеки. Загальний збиток склав 2 млн. 158 тис. крб
  • З 1952 р., коли бібліотеку очолив Герой Радянського Союзу І.М. Філіповський, розпочалася її відбудова і реконструкція. 
  • Було започатковано видання бібліографічного покажчика «Література про Вінницьку область» (1957) і календаря «Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини» (1962), відкрито бібліотечний університет «Книга і суспільство» (1961).
  • У 1966 р. бібліотека отримала статус наукової.
  • У 1990 р., після багаторічних звернень керівництва та колективу, місцева влада виділила бібліотеці додаткове приміщення в адмінстративній будівлі (по вул. Соборній, 70), де було відкрито філію
  • 2001 р. бібліотека взяла участь у конкурсі проектів «Інтернет для читачів публічних бібліотек LEAP», оголошений Відділом преси, освіти та культури Посольства США в Україні, і стала одним із 34 переможців (всього було надіслано 130 проектів). 
  • 2002 р. ОУНБ виграла проект «Електронне урядування ГДМУ» (громадський доступ до місцевого уряду) (8540 $) від Міжнародного фонду «Відродження». 
  • З 2003 р. однією із перших в Україні бібліотека запроваджує нову послугу «Бібліографічна довідка».
  • 2006 р. при бібліотеці відкрито Центр європейської інформації за підтримки МФ «Відродження» в рамках проекту «Європейське місто Вінниця прямує до Європи». 
  • 2007 р. бібліотека урочисто відзначила 100-річчя з часу заснування. 
  • 2010 р. знаковою подією для бібліотек Вінниччини стала участь у реалізації проектів Міжнародної програми «Бібліоміст», яка є партнерською роботою IREX, USAID та Міністерства культури України, органів місцевої влади, бібліотек, за підтримки Фундації Білла й Мелінди Гейтс.
  • У червні 2010 р. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва стала переможцем конкурсу і  тут відбулося урочисте відкриття Регіонального тренінгового центру.
  • З травня 2012 р., за підтримки Генерального Консульства Республіки Польща в м. Вінниці, при відділі документів іноземними мовами діє Центр польської літератури та інформації.
  • 2015 р. бібліотека включилася в реалізацію проекту «Бібліотеки як центри підтримки громад в умовах воєнної загрози: особливості та потреби організації надання послуг внутрішньо переміщеним особам (ВПО)».
  • 2016 р. — долучилася до реалізації проекту ПОЛіС (Поліція і Спільнота), оголошеного Міжнародною організацією IREX. 

Історія


Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека імені Валентина Отамановського – головна книгозбірня області, інформаційний, культурно-просвітницький, науково-методичний, координаційний центр для бібліотек різних типів і форм власності регіону, головне книгосховище та депозитарій краєзнавчих ресурсів Вінниччини.

Бібліотека розташована в центральній частині міста, в будівлі, яка є пам’яткою архітектури місцевого значення. Завдяки унікальному фонду універсального характеру, сучасним підходам до організації діяльності та бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів, запровадженню новітніх інформаційних технологій відповідає у своїй роботі сучасним вимогам, є простором знань, які формують цінності для суспільства. Бібліотека має високий рейтинг у мешканців територіальних громад Вінниччини, посідає одне з провідних місць серед обласних наукових книгозбірень України.

Ідея започаткування бібліотеки сягає кінця ХІХ століття, коли через соціально-економічні перетворення збільшилася кількість людей з освітою, що, безперечно, вплинуло на розвиток суспільної думки, освіти, культури. Це стимулювало відкриття не лише нових навчальних закладів, але й публічних бібліотек у великих містах України.

У цей же період питання необхідності відкриття міської публічної бібліотеки у м. Вінниці порушувала прогресивно налаштована інтелігенція та представники інших верств населення. Так, 1889 р. за ініціативи місцевого вчителя І. Я. Рубінштейна було запропоновано відкрити загальнодоступну читальню. У зверненні говорилося, що міська Дума повинна потурбуватися про відкриття бібліотеки «…так как не о едином хлебе жив будет человек». Місцева влада розглянула цю пропозицію (в обговоренні брав участь гласний Думи письменник М. М. Коцюбинський) і відхилила її як передчасну через відсутність для відкриття належних умов.

Через 13 років міська Дума, прагнучи гідно вшанувати пам’ять М. В. Гоголя, до 50-річчя з дня смерті видатного письменника на засіданні 20 лютого 1902 р. вирішила «закласти початок Вінницькій публічній бібліотеці ім. Гоголя».

Проєкт бібліотеки підготував вінницький архітектор Г. Г. Артинов. У пояснювальній записці він зазначав, що за зразок брав американські бібліотеки, з погляду «найкращих засобів зберігання книжкових скарбниць і надання публіці можливості вільно користуватись ними».

 Г. Г. Артинов

 

У травні 1904 р. розпочато будівництво приміщення міської публічної бібліотеки. Архітектор спроєктував ошатну одноповерхову споруду, в якій мали розміститися дві читальні, книгосховище, помешкання бібліотекарки. Виконання будівельних робіт було покладено на підрядників Ш. Немировського та Л. Печерського (пізніше передав справи М. Неєру). Кошторис на будівництво та обладнання становив 14797 крб 92 коп.

Не марнуючи часу, міська Дума надсилала у видавництва та бібліотеки Петербурга, Москви, Києва, Одеси замовлення на літературу для майбутньої книгозбірні. Одночасно розглядали пропозиції власників великих приватних зібрань. Чимало імен дарувальників зберегла історія й архівні документи.

Міська гоголівська бібліотека (знімок початку ХХ ст.). 

Міська гоголівська бібліотека (світлина початку ХХ ст.)

 

7 лютого 1906 р. члени Розпорядчого комітету в присутності архітектора Г. Г. Артинова прийняли від будівельників новозбудоване приміщення. Упродовж наступного року здійснювалося обладнання бібліотеки. Першим бібліотекарем новоствореної книгозбірні була дворянка К. С. Вознесенська, яка працювала тут аж до травня 1921 р.

Наприкінці 1906 р. подільський губернатор затвердив «Правила користування книгами та періодичними виданнями з Вінницької міської публічної бібліотеки імені Гоголя». Міська Дума замовила для бібліотеки спиртові лампи з Москви, годинник з Петербурга, ікони просвітителів Кирила і Мефодія, а також Нестора Літописця та гіпсове погруддя М. В. Гоголя з Києва. Місцевий палітурник П. Завельбанд поновив обгортки бібліотечних книг зі спеціальним тисненням «ВМГБ» (Вінницька міська гоголівська бібліотека), а живописець Б. Буріхсон виготовив вивіску. Фонд книгозбірні становив 6423 пр. книг і 41 періодичне видання.

2 (15) лютого 1907 р. нова бібліотека гостинно відчинила свої двері для почесних гостей. Безперечно, відкриття книгозбірні стало знаменною подією в житті містян. Про це свідчить і текст запрошення, що зберігся в архіві, в якому було сказано: «Винницкий Городской Голова, свидетельствуя свое почтение г. г. членам Распорядительнаго Комитета Винницкой городской Гоголевской библиотеки о. И. О. Шиповичу, графу Д. Ф. Гейдену, А. В. Благовещенскому, С. Г. Ройзману, В. Н. Тушину и И. А. Савину покорнейше просит их пожаловать 2-го сего Февраля в 1 час дня в помещение библиотеки по поводу открытия библиотеки».

Гоголівська бібліотека обслуговувала дорослих читачів всіх станів і звань (крім студіюючої молоді і солдатів) з 10 до 14 і з 16 до 19 години, у вихідні і святкові дні – з 12 до 16 години. Обмін книг здійснювався не раніше наступного дня. Літературу будь-якою мовою, крім державної російської, можна було видавати тільки після отримання офіційного дозволу. Користування читальним залом коштувало 2 коп. на день незалежно від кількості переглянутих видань. Додому літературу видавали під заставу або під письмове поручительство від керівника закладу, де працював читач. Платня за видачу додому нараховувалась окремо на книги й періодику, залежала вона і від терміну видачі, а для періодики – і від терміну надходження до бібліотеки (так, за 2 книги потрібно було платити 25 коп. на місяць, за 3 книги і новий журнал 60 коп., стільки ж за журнал або газету окремо). За несвоєчасне повернення, пошкодження видань стягували штраф. Читачі, які платили 5 крб річного внеску, користувалися читальним залом безкоштовно, брали літературу додому на пільгових умовах. Кожному видавали абонентську книжку, яка була одночасно читацьким квитком і формуляром для обліку отриманих книг. 1908 р. К. С. Вознесенська підготувала перший звіт про діяльність бібліотеки.

Міська Дума на чолі з головою М. В. Оводовим зробила вагомий внесок не лише у відкриття бібліотеки, будівництво її приміщення, наповнення книгами, технічним оснащенням, здійснення контролю за діяльністю в перші роки становлення, але й у створення каталогу на фонд книгозбірні. На його видання було виділено кошти в сумі 800 крб. Нині один примірник видання «Каталогъ книгъ Винницкой Городской Библіотеки въ память Н. В. Гоголя», який вийшов друком 1909 р., зберігається у фонді відділу рідкісних і цінних видань та вміщує перелік 6 тис. книг, наявних на той час у бібліотеці. Частина видань, вміщених у каталозі, зберігається у ВОУНБ ім. В. Отамановського донині та є її гордістю.

 

Каталогъ книгъ Винницкой Городской Библіотеки въ память Н. В. Гоголя

 

У пореволюційний період Гоголівська бібліотека стає центральною міською (пізніше – центральною окружною). До її фондів надходять книги та періодика з розформованих навчальних закладів, націоналізованих приватних зібрань. При бібліотеці створюють гуртки ліквідації неписьменності, різноманітні курси та лекторії, літературні об’єднання. Вона організовує численні пересувки на підприємствах і в селах, надає методичну допомогу бібліотекам міста й краю.

1923 р. бібліотеці присвоюють ім’я К. А. Тімірязєва (на відзначення 80-річчя від дня народження ученого-природознавця), і наступні покоління читачів знали її як «Тімірязєвку». З 1930 р. до складу бібліотеки введено науковий відділ, створений на базі ліквідованої Вінницької філії Всенародної бібліотеки ВУАН в «Мурах». Фонд бібліотеки поповнився рідкісними виданнями, зокрема з україніки та краєзнавства, зібраними свого часу В. Д. Отамановським та іншими членами Кабінету виучування Поділля.

1923 р. було організовано дитячий відділ на чолі з Г. А. Вінер, на базі якого 1927 р. започатковано майбутню обласну бібліотеку для дітей ім. І. Я. Франка.

1926 р. створено літературне об’єднання, яке влаштовувало зустрічі з відомими письменниками, серед них – В. Сосюра, І. Микитенко, Л. Первомайський, І. Бабель, П. Тичина, М. Рильський та ін. 1927 р. до 20-ї річниці утворення бібліотеки видано друкарським способом її Відчит.

У 20–30-ті рр. в історії бібліотеки спостерігалися й негативні явища, пов’язані з посиленням жорсткого державного контролю за друкованим словом. Проводилася чистка так званої «ідеологічно шкідливої» літератури, що була зібрана у спеціальний архів, який потім бібліотечні працівники назвали «книжковою в’язницею». Це були переважно твори українських істориків та письменників – М. Грушевського, Д. Яворницького, М. Туган-Барановського, Б. Антоненка-Давидовича, О. Олеся, М. Хвильового, І. Огієнка, Б. Лепкого, М. Вороного, М. Куліша та ін. Такі «акції» неодноразово проводили упродовж багатьох років, і ще чимало книг потрапляли до списків Головліту та до спецархіву. Лише під час горбачовської перебудови книги, що збереглися, були повернуті до основного фонду.

Бібліотека посідає вагоме місце в культурному житті краю та відома за його межами. Про її авторитет свідчить і такий цікавий факт: до 25-ї річниці книгозбірні Харківський тракторний завод випустив трактор з написом «25 лет Винницкой областной библиотеки им. К. А. Тимирязева». Її роботу високо оцінила Академія наук УРСР.

У 1934 р. бібліотеці ім. К. А. Тімірязєва надано статус обласної. 1936 р. відзначився помітною подією – вона отримала 3-поверхове приміщення (докорінно перебудоване старе і добудоване нове було визнане пам’яткою архітектури місцевого значення).

 

Приміщення бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва. 1937 р.

 

1940 р. в книгозбірні працювало 57 бібліотечних фахівців. Її фондом, який нараховував понад 400 тис. видань, користувалося 15 779 читачів. З початком німецько-фашистської окупації гітлерівці розмістили в приміщенні бібліотеки фельдкомендатуру. Фашисти знищили каталоги, картотеки, інші облікові документи й більшу частину фонду. Багато бібліотечних книг окупанти вивозили на берег річки Південний Буг і спалювали. У 1943 р. за розпорядженням міського голови О. О. Савостьянова до Кракова вивезено понад 600 пр. журналів науково-технічного та природничого профілю, а також інших цінних видань. Напередодні визволення Вінниці Савостьянов вивіз понад 4 тис. цінних книг з природничих і хімічних наук. Загалом знищено понад 300 тис. книг.

Бібліотечне обслуговування мешканців міста здійснював відділ у «Мурах». В основному приміщенні обласної бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва В. Боголєпова і фольксдойче М. Діденко обслуговували окупаційну владу.

Працівники бібліотеки брали участь у вінницькому підпіллі. Як герой загинула у фашистському гестапо співробітниця бібліотеки, член підпільної організації І. В. Бевза Наталя Медвідь. Н. А. Борщевська, ризикуючи власним життям, зберегла в підземних сховищах «Мурів» цінні видання. Залишаючи Вінницю 18 березня 1944 р., окупанти спалили основне приміщення бібліотеки. Загальний збиток становив 2 млн 158 тис. крб.

Ось такою залишили бібліотеку гітлерівці

 

Після визволення міста бібліотека ще довгий час залишалася в «Мурах», переживаючи післявоєнну розруху та спустошення. Відомий такий факт з її історії: для опалення приміщення виділялася незначна кількість торфу й вугілля, дрова ж заготовляли самі працівники, здебільшого – жінки. Фонди книгозбірні поповнювалися надходженнями з Держлітфонду та бібліотек країни (загалом отримано 84 тис. пр.). У 1944–1949 рр. вона одержувала обов’язковий безкоштовний примірник усіх цінних видань.

З 1952 р., коли бібліотеку очолив Герой Радянського Союзу І. М. Філіповський, розпочалася її відбудова та реконструкція. Продовжували цю роботу до 1955 р. У нових умовах колектив розгорнув активну культурно-просвітницьку діяльність. Організовували різнопланові ювілейні та тематичні книжково-ілюстративні виставки, зустрічі з письменниками – Ю. Збанацьким, А. Хорунжим, О. Ковінькою, Д. Білоусом, М. Зарудним, Л. Пастушенком, Г. Усачем, В. Юхимовичем та ін. Досить популярними в цей період стали читацькі конференції за творами українських письменників. Було започатковано видання бібліографічного покажчика «Література про Вінницьку область» (1957) і хронологічний довідник «Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини» (1962), започатковано бібліотечний університет «Книга і суспільство» (1961).

У 1966 р. бібліотека здобула статус наукової, а в 1977 – віднесена до І групи з оплати праці. Зросли вимоги до змісту та якості обслуговування читачів. Однією з перших книгозбірня започаткувала відкритий доступ до фонду, запровадила найновіші розробки в галузі бібліотечно-бібліографічної класифікації, була експериментальною базою з упровадження цих інновацій для бібліотек України.

Після здобуття статусу наукової та з метою поліпшення якісного обслуговування наукових працівників, спеціалістів, студентів, інших категорій користувачів були створені галузеві відділи: літератури з питань сільського господарства, техніки, мистецтв, краєзнавства, згодом рідкісних і цінних видань, літератури іноземними мовами, гуманітарних наук (з сектором журнальної періодики), сектор газетної періодики.

Із спецфонду повернуто понад 1000 видань. Розгорнулася популяризація літератури з циклів «Повернення з небуття», «З відстані літ…», відзначено низкою заходів 1000-ліття введення християнства на Русі, 500-річчя українського козацтва, започатковано Стусівські читання, присвячені нашому земляку, лауреату Шевченківської премії, Герою України (2005 р.) Василю Стусу. Активізувалася краєзнавча діяльність, у т. ч. випуск бібліографічних покажчиків із серій «Наші видатні земляки», «Вчені нашого краю».

З року в рік бібліотечний фонд збільшувався, і виникла гостра потреба в розширенні приміщення.

У 1990 р., після багаторічних звернень керівництва та колективу, місцева влада виділила бібліотеці додаткове приміщення в адміністративній будівлі (на вул. Соборній, 70), де було відкрито філію. Нині там розташовані підрозділи: відділ новітніх технологій, економічних і юридичних наук із сектором правової інформації та регіональним тренінговим центром, відділ документів іноземними мовами з інформаційно-ресурсним центром «Вікно в Америку», відділ медичних наук із сектором медичної інформації, сектор обмінних фондів.

Загальна площа приміщень бібліотеки на початок 2024 р. становить 4,2 тис. кв. м, 854 кв. м – для соціокультурної діяльності, в т. ч. для проведення заходів з особистісного розвитку. Є понад 450 посадкових місць для користувачів.

Розвиток інформаційного суспільства в країні вплинув і на діяльність бібліотек. Уже з початку 90-х рр. в ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва розпочалася комп’ютеризація бібліотечно-бібліографічних процесів. У 1993 р. створено сектор автоматизації та механізації бібліотечних процесів. 1995 р. бібліотека виграла свій перший грант від Міжнародного фонду Євразія (19 535 $), що стало важливим кроком на шляху до технічної модернізації бібліотечно-бібліографічних процесів та входження у світову мережу «Інтернет». Наступний проєкт Міжнародного фонду Євразія, з яким бібліотека перемогла та отримала в 1996 р. грант (20 000 $), – «Економічна бібліотека як опорна база інформаційно-аналітичної підтримки малого та середнього бізнесу».

З 2000 р. модернізується структура бібліотеки; відбувається активне впровадження нових інформаційних технологій: створено вебсторінку «Соціально-економічний портрет регіону», започатковано електронний каталог, регіональний сайт «Вінниччина: інформаційний портрет регіону ВІННІПР-2000»; активізується проєктна діяльність.

2001 р. бібліотека взяла участь у конкурсі проєктів «Інтернет для читачів публічних бібліотек LEAP», оголошений Відділом преси, освіти та культури Посольства США в Україні, і стала одним із 34 переможців (всього було надіслано 130 проєктів). При бібліотеці у відділі літератури та інформації з питань економіки і права було створено «Інтернет-центр», оснащений сучасною комп’ютерною технікою. На вебсайті ОУНБ відкрито форум, присвячений Центру.

Цього ж року відбувся інформаційний ярмарок «Сучасна Британія» за участі Надзвичайного і Повноважного Посла Великої Британії в Україні Роланда Гедлі Сміта. 2002 р. ОУНБ виграла проєкт «Електронне урядування ГДМУ» (громадський доступ до місцевого уряду) (8540 $) від Міжнародного фонду «Відродження». Мета проєкту – забезпечення відкритості діяльності регіональної влади, а також організація доступу до інформації та професійних знань самої влади. З участю представників Британської Ради і МФ «Відродження» проведено семінар «Бібліотека та Internet» для керівників владних структур. Відбулася презентація інформаційного портрету регіону Вінниччини. У межах проєкту в травні проведено круглий стіл «Електронне урядування». Організатори – Держкомітет зв’язку та інформатизації України, МФ «Відродження» та Програма розвитку ООН в Україні. В його роботі взяли участь представники Уряду та Парламенту України, міжнародні та громадські організації, представники культури, освіти, науки.

У бібліотеці впроваджують віртуальні сервіси для віддалених користувачів. Так, з 2003 р. одна із перших в Україні започаткувала нову послугу «Бібліографічна довідка». Цього ж року за сприяння Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні відкрито інформаційний центр «Вікно в Америку» при відділі літератури іноземними мовами. У центрі охочі мають змогу отримати інформацію про історію, географію, культуру, економіку США, подивитися кращі американські фільми, поглибити свої знання з англійської на заняттях гуртка, які проводять волонтери Корпусу Миру США та інші носії мови.

2006 р. при бібліотеці відкрито Центр європейської інформації за підтримки МФ «Відродження» в межах проєкту «Європейське місто Вінниця прямує до Європи». Центр покликаний надавати якнайширшу й об’єктивну інформацію про діяльність Європейського Союзу, зокрема під час щорічного проведення Дня Європи в Україні.

2007 р. бібліотека урочисто відзначила 100-річчя з часу заснування. В межах святкування було проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Бібліотека в контексті світової культури, науки, інформації», низку інших заходів. Вийшла друком монографія з історії книгозбірні «Вінницька ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва в контексті історії та інноваційному поступі сьогодення». Відзначення вікового ювілею стало для колективу своєрідним екзаменом на творчу зрілість, було відзначено творчі здобутки, окреслено плани на майбутнє. Всі учасники урочистостей наголошували, що бібліотека, попри її непростий історичний шлях, намагалася зберігати найкращі традиції, здобутки вітчизняної та світової науки, культури, накопичені людством і втілені в друкованому слові, та забезпечити вільний доступ найширших верств населення до цих духовних скарбів.

Колектив ВОУНБ, 2007 р.

Знаковою подією 2010 р. для бібліотек Вінниччини стала участь у реалізації проєктів Міжнародної програми «Бібліоміст», яка є партнерською роботою IREX, USAID та Міністерства культури України, органів місцевої влади, бібліотек, за підтримки Фундації Білла й Мелінди Гейтс. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва стала переможцем конкурсу, і в червні 2010 р. тут відбулося урочисте відкриття Регіонального тренінгового центру. Протягом перших трьох років на базі Центру пройшли навчання бібліотечні працівники, які стали переможцями І–V раундів конкурсу, інші мешканці міста й області. У Центрі постійно проводять тренінги з різними категоріями користувачів.

2011 р. відбувся І обласний бібліотечний форум «Бібліотеки Вінниччини: новий образ в новому столітті» за участі представників районів, що стали переможцями конкурсу «Бібліоміст», директора проєкту Матея Новака та ін.

2013 р. пройшла науково-практична конференція «Бібліотека в умовах сучасності і конструювання майбутнього». Такі форуми стали традиційними, відбуваються що два роки у змішаному форматі, коло учасників розширюється.

Завдяки активному впровадженню новітніх інформаційних технологій, наполегливій праці колективу на сьогодні бібліотека має 3 власних вебсайти, 10 блогів та сторінок у соціальних мережах: офіційний сайт (http://www.library.vn.ua), електронний каталог, Вінницький інформаційний портал (http://irp.vn.ua), блоги: відділу краєзнавства (http://krayvinnitsa.blogspot.com), науково-методичного – «Бібліоконтинент Вінниччина» (http://metodvinnitsa.blogspot.com), для осіб з інвалідністю – «INVA-гурт» (http://inva-gurt.blogspot.com). Вони систематично поповнюються новими записами, а користувачам надається необмежений доступ до інформаційних ресурсів та комп’ютерних технологій.

2017 р. бібліотека відзначила 110-ту річницю з часу заснування. 15 лютого проведено урочистості за участі представників влади, народних депутатів, партнерів, колег. Колектив бібліотеки нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України та отримав інші відзнаки. У межах місячника до Всеукраїнського дня бібліотек відбулася науково-практична конференція «Бібліотека в умовах сучасності і конструювання майбутнього». Відділ краєзнавства підготував бібліографічний покажчик «Вінницька ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва: нові грані розвитку (2007–2016). До 110-ї річниці з часу заснування».

До 115-ї річниці утворення бібліотеки підготовлено науково-інформаційний збірник «Вінницька ОУНБ: інноваційний поступ продовжується», який презентували під час проведення урочистостей до Всеукраїнського дня бібліотек. Матеріали представлені на вебсайті бібліотеки.

Російсько-українська війна, запровадження в нашій державі воєнного стану призвели до того, що бібліотека не передплачує за бюджетні кошти всеукраїнських газет та журналів, зменшилося надходження книжкової продукції. Поповнення книгами та періодичними виданнями відбувалося завдяки подарункам посольств, громадських організацій, видавництв, авторів, надходженню обов’язкового місцевого примірника документів та прийняттю фонду відділу медичних наук, що загалом становить 14,8 тис. пр. 10 назв найбільш запитуваних всеукраїнських часописів передплачено за спонсорські кошти. На початок 2024 р. загальний фонд бібліотеки нараховує 908,7 тис. пр. документів понад 45 мовами світу на різних носіях інформації, в т. ч. налічує майже 500 тис. книг, 403,9 тис. періодичних видань, понад 6,6 тис. аудіовізуальних матеріалів тощо. На виконання «Рекомендацій Міністерства культури та інформаційної політики України щодо актуалізації бібліотечних фондів у зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України» (2022 р.) продовжено роботу щодо вилучення документів із фонду бібліотеки, яке становить лише в 2023 році 49,88 тис. пр.

Бібліотека володіє досить потужним фондом рідкісних і цінних видань, яким опікується спеціальний відділ, створений 2000 р. На початок 2024 р. фонд становить у межах 40 тис. пр. Хронологічні межі – від ХV до ХХІ ст. Це – інкунабула й палеотипи, альдіни, ельзевіри, плантени, книги кирилівського шрифту ХVІ–ХVІІІ ст., гражданського шрифту ХVІІІ – початку ХІХ ст., прижиттєві видання відомих українських, європейських письменників, діячів науки, культури, мистецтв, рідкісні періодичні видання тощо. Основну частину надходжень останніх років становлять нові сучасні видання. Серед них – номерні екземпляри колекційних видань харківського видавництва «Фоліо», наклад яких обмежився 100 примірниками: «Біблія» у перекладі І. Левицького, П. Куліша та І. Пулюя, «Fata morgana» М. Коцюбинського, «Леся Українка» (Повне академічне зібрання творів у 14 томах, т. 1), «Григорій Сковорода» (Повна академічна збірка творів, стереотип. вид. за ред. проф. Л. Ушкалова), «Нарбут» (Студії. Спогади. Листи. Реконструкція знищеного 1933 р. «Нарбутівського збірника»), «Ярослав Стешенко» (Епістолярний монолог, упоряд. Є. Пшеничний) та багато ін.

Упродовж року бібліотека обслуговує в межах 38 тис. користувачів, які опрацьовують 770–800 тис. документів, понад 80 % – видача документів українською мовою. Щорічні відвідування становлять понад 150 тис. Кількість звернень на вебсайт бібліотеки – більш ніж 330,2 тис. Відвідувачами 1200 заходів, які в середньому щорічно проводить бібліотека, в межах 27 тис. користувачів.

Усі методичні, бібліографічні матеріали, наукові збірники, що видає бібліотека з 2000 р., представлені в електронному вигляді на її офіційному сайті в розділі Е-БІБЛІОТЕКА. Станом на 1 січня 2024 року тут вміщено 1019 документів, з них – 903 книги та 116 журналів. У розділі «Рідкісні та цінні видання» розміщено 488 документів (372 книги та 116 періодичних видань); у розділах «Видання бібліотеки» – 432 документи та «Краєзнавча Вінниччина» – 99 документів.

Обсяг власних бібліографічних баз даних на початок 2024 р. становить 1 млн 637,3 тис. записів, обсяг електронного каталогу – 264,5 тис.

Подальшому розвитку сучасних бібліотечно-інформаційних послуг сприяє співпраця з міжнародними фондами й організаціями. Бібліотека має великий багаторічний досвід проєктної діяльності, зокрема нині відбувається реалізація проєктів – загальнобібліотечного «Кібербулінг: від проблеми до рішення», центру «Вікно в Америку»: «Інформаційна безпека та кібербезпека», «Доступність інформації для людей з інвалідністю в закладах культури», «Keep calm and love Ukrаine» – психосоціальна адаптація ВПО у громаду Вінниччини».

2018 року в межах проєкту «Голоси живої історії», реалізованого за фінансової підтримки Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької ОДА, відбулася VІ Міжнародна науково-практична конференція «Усна історія: теорія, метод, джерело». Здійснено запис понад 100 наративів, інтерв’ю учасників та очевидців (земляків) Революції Гідності, подій, що відбувалися в зоні ООС (АТО), життєвих історій внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що мешкають на території області. Міжнародні науково-практичні конференції з питань усної історії проводяться в бібліотеці що два роки.

Парк комп’ютерів на початок 2024 р. становить 165 одиниць, 154 з яких підключені до мережі «Інтернет», в т. ч. 91 – для обслуговування користувачів.

Важливими напрямами роботи бібліотеки в сучасних умовах залишаються наукова та видавнича діяльність. Результати усноісторичних, бібліотекознавчих, краєзнавчих, книгознавчих досліджень обговорюються на науково-практичних конференціях та публікуються у виданнях бібліотеки – збірниках матеріалів вищезазначених форумів, альманасі «Подільський книжник», започаткованому 2008 р., виданнях із серій «Наші видатні земляки», «Творчі імена Вінниччини», «Письменники Вінниччини», «Вчені нашого краю», «Діячі культури і мистецтв краю».

Вінничани та гості міста, внутрішньо переміщені особи мають змогу стати учасниками творчих акцій, що проводить бібліотека, різноманітних за формами та змістом. Це – традиційні Стусівські читання, свята до Міжнародного дня рідної мови, Дня української писемності та мови, Дня Гідності та Свободи, Дня Європи в Україні, презентації нових книг. З метою розвитку творчих здібностей особистості, задоволення інтересів і запитів населення при бібліотеці діють клуби та об’єднання за інтересами, а саме: науково-краєзнавчий клуб «Дослідник краю», садівників-любителів «Садівник», екологічний клуб «День Х», клуб для людей старшого віку та внутрішньо переміщених осіб «Зустріч», правовий лекторій «Феміда», гендерний клуб «Я + Ти = Ми», для внутрішньо переміщених осіб «#Єдині», студія творчості «Усе підвладно руці майстра», розмовний клуб «Українське слово», громадська юридична приймальня, гуртки спілкування англійською, польською, німецькою мовами. З травня 2012 року за підтримки Генерального Консульства Республіки Польща в м. Вінниці при відділі документів іноземними мовами діє Центр польської літератури та інформації.

Популярними стали різножанрові виставки місцевих митців та представників інших регіонів України, які започаткували фахівці відділу мистецтв ще в 1989 році. Співробітниці відділу художньої культури та мистецтв продовжили кращі традиції та розгорнули співпрацю з мистецькими закладами освіти й постійно влаштовують виставки робіт їхніх учнів та викладачів, а також митців області. Вінничани та гості міста мають змогу ознайомитися з творами живопису, графіки, скульптури, кращими зразками декоративно-ужиткового мистецтва, художньою фотографією.

Традиційними в бібліотеці стали майстер-класи різноманітного спрямування.

Участь бібліотеки в молодіжному фестивалі «Покоління незалежних»,
що проходив у рамках культурно-мистецьких заходів «Ти у мене єдина» (2021 р.)

 

З 2022 р., після повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, колектив бібліотеки активно долучився до надання благодійної допомоги ЗСУ та внутрішньо переміщеним особам – це підбір і передача книг у межах всеукраїнської акції «Бібліотека українського воїна», збір коштів для потреб ЗСУ й територіальної оборони, допомога родинам захисників України, переселенцям, жителям Херсонщини, які постраждали внаслідок підриву Каховської ГЕС, підтримка діяльності ГО «VinnSolard», робота в оздоровчому таборі для переселенців «ЯМаріуполь. Родина» та багато ін.

Соціально-економічні зміни, що відбуваються в суспільстві, вносять свої корективи і в діяльність бібліотеки. З огляду на реалії сьогодення, інтереси й запити користувачів, оновлено структуру бібліотеки. Відкрито нові підрозділи, натомість були ліквідовані чи реорганізовані ті, що втратили свою актуальність.

23 квітня 2021 р., згідно з рішенням № 144 8 сесії Вінницької обласної Ради 8 скликання «Про зміни в діяльності обласних бібліотек» (дод. 4), Вінницька обласна наукова медична бібліотека як самостійний заклад ліквідована та приєднана як відділ медичних наук із сектором медичної інформації до Вінницької ОУНБ.

29 липня 2022 р. на черговій 27 сесії 8 скликання Вінницька обласна Рада своїм рішенням «Про перейменування Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва» за клопотанням колективу вилучила з назви закладу ім’я російського вченого К. А. Тімірязєва.

25 листопада 2022 р. рішенням № 429 чергової 32 сесії Вінницької обласної Ради 8 скликання «Про Вінницьку обласну універсальну наукову бібліотеку» заклад перейменовано і надано назву «Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека імені Валентина Отамановського», скорочена назва «ВОУНБ ім. В. Отамановського». Рішення набрало чинності з 15.12.2022 р.

Сьогодні в бібліотеці функціонують 27 відділів і секторів. У разі виробничої необхідності до структури бібліотеки вносять відповідні зміни.

Бібліотека тісно співпрацює з багатьма закладами, установами, громадськими та благодійними організаціями на основі двосторонніх та багатосторонніх договорів. Серед них: заклади вищої освіти м. Вінниці та переміщені з інших регіонів України, військові частини, ГО Вінницька міська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді «Паросток»; Вінницька громадська організація «Асоціація захисту прав та допомоги людям з інвалідністю «Відкриті серця»; Вінницька громадська організація молоді з обмеженими фізичними можливостями «Гармонія»; ГО «Соціальна Інклюзія».

Рішенням сесії Вінницької обласної Ради № 691 від 19 липня 2018 р. директором Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва призначено досвідченого, авторитетного фахівця з багатолітнім стажем бібліотечної роботи Ларису Борисівну Сеник, яка до цього обіймала посаду заступника директора бібліотеки з основної діяльності.

Колектив ВОУНБ ім. В. Отамановського – це команда професіоналів з потужним творчим потенціалом (переважна більшість з них має вищу фахову освіту), зберігають кращі традиції своїх попередників, вивчають, запроваджують кращий вітчизняний і світовий досвід бібліотечної справи, забезпечують успішний інноваційний розвиток бібліотеки, книгозбірень Вінниччини. 

Усього за історію бібліотеки п’ять працівників були удостоєні почесного звання «Заслужений працівник культури». Багато співробітників нагороджені орденами, медалями, почесними відзнаками Міністерства культури України, грамотами і подяками різних рівнів – Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства культури України, Вінницької обласної державної адміністрації та Вінницької обласної Ради, управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації, Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної військової адміністрації, управління культури та креативних індустрій Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної військової адміністрації, відзнаками різноманітних громадських організацій – Національної спілки письменників України, Національної спілки краєзнавців України, ВГО Українська бібліотечна асоціація та Вінницького обласного відділення ВГО УБА, Союзу юристів України, Федерації профспілок Вінницької області, Вінницької обласної організації профспілки працівників культури та ін.

Колектив ВОУНБ ім. В. Отамановського у Всесвітній день вишиванки