Зорею у небі зостатись

До вшанування пам’яті жертв голодоморів відділ краєзнавства презентує віртуальну книжкову виставку-вшанування «Зорею у небі зостатись».

Був час коли навіть згадка про нечуваний в історії людства голодомор в Україні 1932-1933 років оголошувалася злісним наклепом на радянську дійсність. Та сьогодні ми уже знаємо: голодомор був наперед спланований, штучно створений. Це був геноцид. Вбивали цілий народ. Народ, який ніколи нікого не гнобив, зроду віку займався хліборобством, мав лагідну душу, найзадушевнішу в світі пісню. Це був найстрашніший злочин Сталіна і його найближчих опричників, сотень тисяч їхніх яничарів на місцях. Безпосередньою реквізицією зерна та інших продуктів займалися спеціальні уповноважені, комітети незаможників та інші «активісти». Під виглядом боротьби з куркульством вони забирали останні жмені зерна і довели селян до відчаю. Люди або вмирали з голоду або накладали на себе руки. Траплялися непоодинокі факти людоїдства. За короткий час Україна вкрилася суцільними могилами. Ця страхітлива за своїми намірами й масштабами акція більшовизму – вікова трагедія української нації. Про неї повинен знати весь світ, нинішні і прийдешні покоління.