Земляче мій і символе життєвий

4 вересня 1985 року в тюремному карцері особливого режиму ВС-389/36 с. Кучино Чусовського району Пермської області перестало битися серце закатованого політичного в’язня Василя Стуса, нашого видатного земляка, поета, правозахисника, лауреата Шевченківської премії. На вшанування його пам’яті відділ краєзнавства підготував віртуальну книжкову виставку-вшанування «Земляче мій і символе життєвий», де представлено книги, збірники наукових праць, монографії, найновіші дослідження життєвого шляху, літературної творчості, громадської діяльності В. Стуса, бібліографічні матеріали. 

Запрошуємо до перегляду.

Поділитися:

Земляче мій і символе життєвий


4 вересня 1985 року в тюремному карцері особливого режиму ВС-389/36 с. Кучино Чусовського району Пермської області перестало битися серце закатованого політичного в’язня Василя Стуса, нашого видатного земляка, поета, правозахисника, лауреата Шевченківської премії. На вшанування його пам’яті відділ краєзнавства підготував віртуальну книжкову виставку-вшанування «Земляче мій і символе життєвий», де представлено книги, збірники наукових праць, монографії, найновіші дослідження життєвого шляху, літературної творчості, громадської діяльності В. Стуса, бібліографічні матеріали. 

Запрошуємо до перегляду.

Земляче мій і символе життєвий from Vinnytsya Region General Research Library named after K.A. Timiryazev