Видатний український письменник і патріот

Рябий Микола Олександрович – український письменник, відомий прозаїк, публіцист, перекладач. Член Національної спілки письменників України (1976), Національної спілки журналістів України. 

Микола Олександрович Рябий народився 7 грудня 1936 року в селі Заболотному Крижопільського району в селянській родині.

Закінчив Київський гірничий технікум (1956). Працював майстром на шахті, в кар’єрах Джуринського комбінату стінових матеріалів, що на Шаргородщині. А після завершення навчання на факультеті журналістики Київського університету (1967) – на журналістській роботі в редакціях обласних газет Вінниччини. Друкувався у місцевій пресі, працював у Брацлаві в районній газеті «Шлях Ілліча».

У 1967 р. видав першу книгу оповідань «Тост за не впольованого оленя». Вийшли з друку його романи «Берег» (1974), «Вікна» (1977), «Великий літній трикутник» (1978), «Вогнище» (1981), «Земледухи» (1985), «Облава на озброєного вовка» (у співавторстві) (1986), «Ще не вмерла Україна» (1994), «Хто як Бог» (2000), «Калина над прірвою» (2008), «Як з’їсти живу кицьку, аби не подряпала горло» (2009), «Аве віта» (2011), повісті: Герой «Соціалістичної Праці М. П. Бабенко» (1973), «П’ять пелюсток бузкового квіту» (1973), «Чутки про смерть перебільшено» (1975), «Джерела під зорями» (1975), «Два крила» (1981), «Сухі дуби цвіли» (1982), «Бути під сонцем» (2012) та багато ін. Підготував до друку подорожні нотатки арабського мандрівника XVII ст. Павла Халебського зі своїми коментарями.

Лауреат літературних премій імені П. Желюка, М. Коцюбинського, «Благовіст», премії імені І. Богуна, Міжнародного Академічного Рейтингу популярності «Золота Фортуна». Літературна премія імені Михайла Стельмаха журналу «Вінницький край» (2017), премія імені Леоніда Гавриша (2019).

До 85-річчя від дня народження митця відділ краєзнавства пропонує всім поціновувачам творчості Миколи Рябого ознайомитися з матеріалами виставки «Видатний український письменник і патріот». 

Поділитися:

Видатний український письменник і патріот


Рябий Микола Олександрович – український письменник, відомий прозаїк, публіцист, перекладач. Член Національної спілки письменників України (1976), Національної спілки журналістів України. 

Микола Олександрович Рябий народився 7 грудня 1936 року в селі Заболотному Крижопільського району в селянській родині.

Закінчив Київський гірничий технікум (1956). Працював майстром на шахті, в кар’єрах Джуринського комбінату стінових матеріалів, що на Шаргородщині. А після завершення навчання на факультеті журналістики Київського університету (1967) – на журналістській роботі в редакціях обласних газет Вінниччини. Друкувався у місцевій пресі, працював у Брацлаві в районній газеті «Шлях Ілліча».

У 1967 р. видав першу книгу оповідань «Тост за не впольованого оленя». Вийшли з друку його романи «Берег» (1974), «Вікна» (1977), «Великий літній трикутник» (1978), «Вогнище» (1981), «Земледухи» (1985), «Облава на озброєного вовка» (у співавторстві) (1986), «Ще не вмерла Україна» (1994), «Хто як Бог» (2000), «Калина над прірвою» (2008), «Як з’їсти живу кицьку, аби не подряпала горло» (2009), «Аве віта» (2011), повісті: Герой «Соціалістичної Праці М. П. Бабенко» (1973), «П’ять пелюсток бузкового квіту» (1973), «Чутки про смерть перебільшено» (1975), «Джерела під зорями» (1975), «Два крила» (1981), «Сухі дуби цвіли» (1982), «Бути під сонцем» (2012) та багато ін. Підготував до друку подорожні нотатки арабського мандрівника XVII ст. Павла Халебського зі своїми коментарями.

Лауреат літературних премій імені П. Желюка, М. Коцюбинського, «Благовіст», премії імені І. Богуна, Міжнародного Академічного Рейтингу популярності «Золота Фортуна». Літературна премія імені Михайла Стельмаха журналу «Вінницький край» (2017), премія імені Леоніда Гавриша (2019).

До 85-річчя від дня народження митця відділ краєзнавства пропонує всім поціновувачам творчості Миколи Рябого ознайомитися з матеріалами виставки «Видатний український письменник і патріот». 

Видатний український письменник і патріот from Vinnytsya Region General Research Library named after K.A. Timiryazev