Сучасні інформаційні технології

На сьогоднішній день розвиток інформаційних технологій набуває глобальних масштабів, адже відбувається тотальна інформатизація. Особистість є передумовою й продуктом існування суспільства, держави. Одне із важливих та вкрай необхідних завдань сучасної держави – гарантування безпеки особистості, яка характеризується захищеністю її психіки і свідомості від небезпечних інформаційних впливів: маніпулювання, дезінформування, спонукування до самогубства тощо. Інформаційну небезпеку створюють численні інформаційні загрози, що поширюються в глобально-інформаційному просторі.

До Всесвітнього дня інформації сектор журнальної періодики презентує віртуальну виставку «Сучасні інформаційні технології – джерело інформаційної небезпеки». Запрошуємо до перегляду.

Сучасні інформаційні технології – джерело інформаційної небезпеки from Vinnytsya Region General Research Library named after K.A. Timiryazev

Вареник, О. Нормативні акти щодо захисту персональних даних / О. Вареник // Винахідник і раціоналізатор. – 2019. – № 2. – С. 31–32.

Ворожбит, О. Джеймс Ендрю Льюїс: «Ми маємо основу для відповідальної поведінки держав у кіберпросторі. Але кілька великих країн регулярно її ігнорують. Лідерами серед них є Росія та Китай» : американський експерт про головні вогнища хакерства у світі / О. Ворожбит // Укр. тиждень. – 2021. – № 28. – С. 22–23.

Галузін, І. С. Управління вразливостями і оцінювання вразливостей як засоби забезпечення кібербезпеки / І. С. Галузін // Суч. захист інформації. – 2020. – № 3. – С. 29–33.

Дурняк, Б. В. Оцінка рівня безпеки різних типів інформації / Б. В. Дурняк, Т. М. Хомета // Поліграфія і видавнича справа. – 2015. – № 2. – С. 63–71.

Захаренко, К. Інформаційні впливи як джерела загострення інформаційної небезпеки / К. Захаренко // Гілея. – 2017. – № 11. – С. 331–336.

Клаут, Я. Застережний постріл : як хакери можуть спровокувати міжнародний конфлікт / Я. Клаут, Ф. Феттер // Укр. тиждень. – 2020. – № 30. – С. 30–31.

Лаптєв, О. А. Формальні математичні моделі для забезпечення безпеки інформації / О. А. Лаптєв, В. І. Степаненко, Ю. О. Тихонов // Суч. захист інформації. – 2019. – № 1. – С. 59–63.

Луговий, В. І. Інформація як чинник організації людини: теоретико-методологічний аспект / В. І. Луговий // Педагогіка і психологія. – 2011. – № 2. – С. 14–21.

Наконечний, В. С. Захист інформаційних ресурсів у мережах нового покоління LTE / В. С. Наконечний // Суч. захист інформації. – 2016. – № 4. – С. 10–15.

Савченко, В. А. Основні напрями застосування технологій штучного інтелекту у кібербезпеці / В. А. Савченко, О. Д. Шаповаленко // Суч. захист інформації. – 2020. – № 4. – С. 6–11.

Савченко, В. А. Управління ризиками кібербезпеки на основі теоретико-ігрового підходу / В. А. Савченко, О. Й. Мацько // Суч. захист інформації. – 2019. – № 2. – С. 6–16.

Таунсенд, Ш. Цифрова недовіра : які загрози спричиняє оголошена діджиталізація країни / Ш. Таунсенд // Укр. тиждень. – 2020. – № 6. – С. 16–17.

Шеляг, А. Мережева кібербезпека в бібліотеці / А. Шеляг // Бібл. планета. – 2020. – № 2. – С. 26–30.

Поділитися: