Великий серцем поет – Володимир Омелянович Забаштанський

Володимир Омелянович Забаштанський – український поет, перекладач, громадський діяч – народився 5 жовтня 1940 р. в смт Браїлів Жмеринського району.

Перша збірка віршів «Наказ каменярів» з’явилася друком 1967 року. Перекладав з російської, білоруської, туркменської, осетинської та інших мов. За життя вийшло 12 основних збірок поета та безліч публікацій у пресі.

Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1986), Міжнародної премії фундації Антоновичів (США, 1997), літературних премій імені В. Булаєнка (1998) та В. Свідзинського (2001, посмертно). Поет Володимир Забаштанський нагороджений орденом «Знак Пошани» (1982), Почесною Грамотою Верховної Ради України (1991), орденом «За мужність» (1997). Член Національної спілки письменників України (1967).

Відомий земляк відійшов у вічність 2 грудня 2001 року. У Браїлові, на приміщенні школи, де він навчався, встановлено меморіальну дошку. 19 жовтня 2008 р. там відкрито Літературно-меморіальний музей В. О. Забаштанського. Звідси стартувало щорічне поетичне свято «Браїлівська осінь Володимира Забаштанського», яке традиційно збирає сотні прихильників і шанувальників творчості народного поета-кобзаря. У 2017 р. біля місцевої школи в Браїлові встановили пам’ятник земляку.

До 80-річчя від дня народження майстра слова Вінницького краю відділ краєзнавства підготував віртуальну книжкову виставку-ювілей «Великий серцем поет – Володимир Омелянович Забаштанський». У ній представлені збірки поезій, вірші про митця, збірники спогадів, статей, фотосвітлини тощо.