Поет-бунтар

Григорій Авраамович Чупринка (Грицько Чупринка) народився в сім’ї козаків 27 листопада 1879 р. в селі Гоголів на Чернігівщині. Навчався в Гоголівській народній школі, в Київській та Лубенській гімназіях. Був ув’язнений за участь в революції 1905 р. З 1910 р. постійно жив у Києві. За перевороту 1917 року був козаком у полку Хмельницького, в 1919 році керував повстанням проти більшовиків на Чернігівщині.

Григорій Чупринка почав друкуватися 1907 року в щоденній газеті «Paда», де в № 109 побачила світ перша його поезія «Моя Кобза». На сьогодні відомі 32 різних періодичних видання, на сторінках яких знаходимо його поезії. Але, друкуючи свої поезії в часописах, поет з 1909 року почав випускати у світ збірки своїх творів: «Огнецвіт», «Метеор», «Ураган» (1910), «Сон-трава», «Білий гарт» (1911), «Контрасти» (1912), поеми «Лицар-Сам» (1913).

Слава та популярність цього поета-модерніста були настільки відомими, а національна позиція настільки відважною, що провідник УПА генерал-хорунжий Роман Шухевич, легендарний борець за самостійну Україну, взяв за підпільний псевдонім прізвище поета Чупринки.

Григорія Чупринку було заарештовано Київським губернським ЧК і розстріляно 28 серпня 1921 як члена київського Центрального повстанського комітету. Місце поховання поета невідоме. 1996 року Григорія Чупринку реабілітували рішенням Київської обласної прокуратури.

Григорій Чупринка залишив помітний слід в історії як поет і як борець за самостійність України. Його образ у літературі тісно переплітався з романтикою героїчного життя та не менш героїчної смерті, а ім’я стало одним із символів непохитної стійкості народу.

До 140-річчя від дня народження Григорія Чупринки працівники відділу рідкісних і цінних видань підготували віртуальну виставку «Поет-бунтар». 

Поділитися: