Кримські татари: історія, культура, звичаї, традиції, обряди

Шановні користувачі!

Відділ наукової інформації та бібліографії пропонує вам ознайомитися з матеріалами віртуального бібліографічного списку «Кримські татари: історія, культура, звичаї, традиції, обряди». Тут представлена корисна інформація про складну історичну долю кримських татар, їх незламну боротьбу за право жити на своїй історичній батьківщині – в Криму. До сьогодні ця боротьба триває. Та незважаючи ні на що цей волелюбний народ створив свою унікальну культуру, традиції, звичаї і обряди.

Запрошуємо до ознайомлення.

Кримські татари: історія, культура, звичаї, традиції, обряди

(віртуальний бібліографічний список)

В Росії змінювалися столиці, влади й прапори, царі, генсеки й президенти, але з часів Катерини ІІ Петербург і Москва незмінно переслідували кримськотатарський народ. Це – константа в політиці Росії за всіх режимів. І тепер «достойні» свого пращура онуки Сталіна реанімують політику геноциду проти кримських татар.

П. Порошенко

Кримські татари сформувалися як народ у період Кримського ханства – держави, яка існувала на півострові від 1441 до 1783 рр. Вони вважають себе нащадками різноманітних народів, що проживали в Криму в різні історичні епохи.

У 1783 р. внаслідок перемоги Росії над Османською імперією Крим був окупований, а потім анексований цією державою. Це було початком доби в історії кримських татар, яку багато хто з них називають «чорне століття». Утиски з боку російського самодержавства та експропріація землі у кримськотатарських селян спричинили їхню масову міграцію до Османської імперії.

Інтенсивні українсько-кримськотатарські контакти в політичній та військовій сферах почалися, коли гетьман Богдан Хмельницький уклав договір із кримським ханом щодо допомоги в національно-визвольній боротьбі українців проти Речі Посполитої.

ХХ століття виявилося досить буремним для корінного населення Криму. Кримські татари боролися за свою державність, і Михайло Грушевський, як голова Української Центральної Ради, особисто надавав їм всіляку підтримку в національному самовизначенні. Своєю чергою Мусульманський Виконком Криму висловив солідарність із самовизначенням українського народу.

Після того, як З’їзд поневолених народів Росії, що відбувся в Києві у вересні 1917 р., висловився за територіальну автономію Криму, Центральна Рада надіслала кримським татарам привітання: «Ми вітаємо вас із Кримом, тому що бачимо там життєві сили. Можете керувати Кримом так, як вам заманеться».

Першим головою уряду проголошеної в грудні 1917 р. Кримської народної республіки став Нома́н Челебіджіха́н. Він виступав за рівноправ’я всіх народів, що живуть у Криму і приклад брав із Європи. «Наше завдання – створення такої держави, як Швейцарія. Народи Криму є прекрасним букетом, і для кожного народу потрібні рівні права й умови, бо нам іти пліч-о-пліч», – вважав він.

Проте влада більшовиків, встановлена в Петрограді 25 жовтня 1917 р., не визнала кримськотатарський уряд і досить швидко поклала край існуванню молодої республіки.

У січні 1918 р. більшовики захопили Сімферополь, заарештували Челебіджіхана і літаком перевезли до Севастополя. 23 лютого 1918 р. матроси розстріляли його у міській в’язниці, а тіло викинули в Чорне море.

Та це стало лише початком проблем кримських татар за радянської влади. У 20-ті роки Сталін спробував втілити в життя ідею Леніна про створення в Криму єврейської республіки. Так званий план «Кримська Каліфорнія» передбачав відселення корінних мешканців півострова. Проект призвів до протестів корінних мешканців. Кримські татари нападали на поїзди, якими єврейські переселенці прибували на півострів. Заколоти змусили Сталіна визнати на засіданні Політбюро, що «Кримська Каліфорнія» не дає країні нічого, крім міжнаціональної ворожнечі.

У 1930-х радянська політика щодо татар, як і щодо інших національностей СРСР, стала репресивною. Спочатку було розкуркулення і виселення татар на північ Росії і за Урал. Потім насильницька колективізація і Голодомор 1932–33 років. А пізніше – чистки інтелігенції в 1937–38 рр.

18 травня 1944 р. радянська влада розпочала насильницьке переселення кримських татар зі своєї історичної батьківщини. Протягом неповних трьох діб, з удосвіта 18 травня 1944 р. до 16:00 20 травня депортували 238 500 людей – майже все кримськотатарське населення. Офіційною причиною насильницького переселення стало звинувачення всього кримськотатарського народу в державній зраді, «масовому винищенні радянських людей» і колабораціонізмі – співпраці з нацистськими окупантами.

Такі аргументи містилися в рішенні Держкомітету оборони про депортацію, яке з’явилося за тиждень перед її початком.

Однак історики називають інші, неофіційні причини переселення. Серед них – той факт, що кримські татари історично мали тісні зв’язки з Туреччиною, яку СРСР у той час розглядав як потенційного суперника. У планах Союзу Крим був стратегічним плацдармом на випадок можливого конфлікту з цією країною, і Сталін хотів перестрахуватися від можливих саботажників і зрадників, якими він вважав татар.

Лише 1989 р. під впливом безперервної боротьби татар, демократизації та лібералізації в суспільстві всі перепони до повернення на батьківщину було усунуто. За 4 роки половина всіх радянських кримських татар (250 тис.) повернулася додому. Для представлення інтересів народу перед владою та в іноземних організаціях 1991 р. було утворено Меджліс кримськотатарського народу.

З отриманням незалежності повернення кримських татар на історичну батьківщину стало справою України. 7.12.1991 р. президент Л. Кравчук, заявив, що для повернення кримчаків мають бути створені підходящі умови, зокрема тому, що за чисельністю вони становили меншість серед населення півострову. Натомість президент не бачив доцільним перетворення територіальної Автономної республіки Крим у національно-територіальну автономію. Така половинчаста позиція стала помилкою. Контроль у територіальній АРК взяли проросійські еліти. Їх підтримувала російська більшість населення. Це стало особливо актуальним під час тимчасової окупації Криму Росією у 2014 р. 20-25 тис. кримських татар змушені були покинути Крим, окупанти заборонили діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, заборонені телебачення, радіо. Меджліс кримськотатарського народу взагалі названо «екстремістською організацією» і заборонено його діяльність в Криму. І вкотре кримські татари змушені боротися за право проживати в Криму – споконвічній Батьківщині та право на ідентичність.

Кримські татари: походження, історична доля

Татари виживуть, я знаю,

Не переможе їх Москва,

І знов злетить з Бахчисараю

Їх вічна пісня бойова.

Д. Павличко

Книги

Базилевич, В. М. Из истории московско-крымских отношений в первой половине XVII века] / В. М. Базилевич. – Киев : Тип. 2-й Артели, 1914. – 23 с.

Бекірова, Ґ. Пів століття опору. Кримські татари від вигнання до повернення (1941–1991 роки) = A Half Century of Resistance. Crimean Tatars from Deportation to Return (1941–1991) : нарис політ. історії / Ґ. Бекірова ; передм. М. Джемілєва ; післямова Р. Чубарова ; Укр. наук. ін-т Гарвард. ун-ту, Ін-т Критики. – Київ : Критика, 2017. – 488 с. : фот.

Возгрин, В. Е. История крымских татар: очерки этнической истории коренного народа Крыма. Т. 1 : в 4 т. ‒ 3-е изд., стер. ‒ Симферополь : Тезис, 2013. – 872 с. – Електрон. версія. – Режим доступу: https://bit.ly/2GCKVDa (дата звернення: 23.12.2018). – Назва з екрана.

Войтович, Л. Формування кримськотатарського народу : вступ до етногенезу / Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка / Л. Войтович. – Біла Церква, 2009. – 214 с. – Електрон. версія. – Режим доступу: https://bit.ly/2ENMRan (дата звернення: 23.12.2018). – Назва з екрана.

Гайворонский, О. Повелители двух материков. Т. 1. Крымские ханы XV–XVI столетий и борьба за наследство Великой Орды. – Киев ; Бахчисарай : Оранта : Майстерня книги, 2007 – 368 с. – Електрон. версія. – Режим доступу: https://bit.ly/2LveCVq (дата звернення: 23.12.2018). – Назва з екрана.

Крим в умовах суспільно-політичних трансформацій (1940–2015) : зб. док. та матеріалів / НАН України, Ін-т історії України, Центр. держ. архів громадських об'єднань України, Центр. держ. архів вищ. органів влади та упр. України, Галузевий держ. архів СБУ ; упоряд. О. Г. Бажан [та ін.]. – 2-ге вид. – Київ : Кліо, 2016. – 1092 с.

Крим: актуальні (ре)візії : [видання знайомить читачів з матеріалами круглого столу «Крим: ретроспективи й перспективи», проведеного в Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України в рамках «Дня Криму у Києві» (листоп. 2016 р.) під гаслом: «Науковці та письменники про Крим». / Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, НАН України. – Київ, 2017. – 67, [2] с. : фот. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://shron2.chtyvo.org.ua/Zbirka/Krym_aktualni_revizii.pdf (дата звернення: 10.012018). – Назва з екрана.

Кримські татари: історія і сучасність (до 50-річчя депортації кримськотатарського народу) : матеріали міжнар. наук. конф., 13–14 трав. 1994 р. / Ін-т нац. відносин і політології НАН України ; ред. Г. М. Аксельруд. – Київ : [б. в.], 1995. – 231 с.

Кримські татари 1944–1994 рр. Статті. Документи. Свідчення очевидці. – Київ : Рідний край, 1995. – 362 с.

Проблеми інтеграції кримських репатріантів в українське суспільство / Ін-т Кеннана. – Київ : Стилос, 2004. – 88 с.

Проблеми міграції та повернення депортованих в Україну : матеріали міжнар. симпозіуму 14–15 берез. 1997 р. / ред. М. Шульга. – Київ : [б. в.], 1997. – 199 с.

Смирнов, В. Д. Крымское ханство под верховенством Отоманской Порты до начала XVIII века / В. Д. Смирнов. – Санкт-Петербург: [в Унив. тип. в Казани], 1887. – V, XXXV, 772 c. – Електрон. версія. – Режим доступу: https://bit.ly/2AdgtK1 (дата звернення: 23.12.2018). – Назва з екрана.

Червонная, С. Черная весна 2014 года (этапы аннексии и задачи освобождения Крыма в контексте прав и чаяний его коренных народов и национальных меньшинств) / С. Червонная. – [Б. м. : б. в.], 2014. – 72 с.

Статті з періодичних видань

Історичні права на Крим зараз мають лише кримські татари, які, фактично, заявили себе зараз як складник української суспільно-політичної нації. На цьому ґрунтується, фактично, наш зв’язок із Кримом. Бо Росія, як і всі її права на Крим, це право меча, право шаблі, яке починається у 1783 році, коли була зруйнована кримськотатарська державність.

О. В. Богомолов

Алієв, Р. Д. Рееміґрація кримських татар у 1860-х рр. [Електронний ресурс] / Р. Д. Алієв // Укр. іст. журн. – 2014. – № 4. – С. 94–99.

Аміт, Е. Депортація : автобіогр. повість / Е. Аміт // Вітчизна. – 1996. – № 11/12. – С. 16–19.

Баскакова, А. С. Гуманітарний аспект «кримської проблеми» в українсько-російських відносинах / А. С. Баскакова // Гілея: науковий вісник : зб. наук. пр. – 2017. – Вип. 122, № 7. – С. 122–126.

Бекіров, С. Н. Розвиток національного руху кримських татар (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) [Електронний ресурс] / С. Н. Бекіров // Вісн. Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. Серія : Питання політології. – 2013. – № 1060, вип. 23. – С. 189–195.

Бикова, Т. Б. Кримські татари в імперській Росії: витіснення з Батьківщини / Т. Б. Бикова // Укр. іст. журн. – 2017. – № 4. – С. 47–68.

Бикова, Т. Кримськотатарський аспект національної політики Кремля у Кримській АСРР (1921–1928 рр.) / Т. Бикова // Укр. іст. журн. – 2018. – № 1. – С. 98–125.

Богомолов, О. В. Кримські татари: з досвіду етноконфесійної самоорганізації (кінець XVIII – початок XX ст.) [Електронний ресурс] / О. В. Богомолов, С. І. Данилов, Д. Ю. Золотарьов, Д. А. Радівілов // Східний світ. – 2005. – № 1. – С. 24–33.

Газізова, О. Кримські татари в умовах інтеграції в український простір [Електронний ресурс] / О. Газізова // Наук. зап. Ін-ту політ. і етнонац. дослідж. ім. І. Ф. Кураса НАН України. – 2010. – Вип. 4. – С. 437–446.

Газізова, О. Кримськотатарський рух у просторі державної етнополітики / О. Газізова // Українознавство. – 2016. – № 4. – С. 136–149.

Гладун, О. М. Оцінка демографічних втрат кримськотатарського народу внаслідок депортації 1944 року / О. М. Гладун, О. П. Рудницький, Н. В. Кулик // Демографія та соціальна економіка. – 2017. – № 2. – С. 11–28.

Гулима, О. Колабораціонізм кримських татар у роки Другої світової війни: причини і наслідки [Електронний ресурс] / О. Гулима // Наук. зап. Тернопіл. нац. пед. ун-ту ім. Володимира Гнатюка. Серія : Історія. – 2017. – Вип. 2(2). – С. 38–43.

Івангородський, К. Етногенез кримських татар та етносоціальний вимір становлення Кримського ханства (XIII–XV ст.) [Електронний ресурс] / К. Івангородський // Наук. зап. [Кіровоград. держ. пед. ун-ту ім. Володимира Винниченка]. Серія : Історичні науки. – 2014. – Вип. 20. – С. 97–107.

Йобст, К. С. Кримські татари в російському дискурсі імперії [Електронний ресурс] / Керстін С. Йобст // Україна модерна : міжнар. інтелектуал. часоп. – Режим доступу: http://uamoderna.com/md/jobst-tatars-imperial-russia (дата звернення: 23.12.2018). – Дата публ.: 29.12.2014. – Назва з екрана.

Зіятдінова, Е. Б. Кримські татари – нація чи етнос? [Електронний ресурс] / Е. Б. Зіятдінова // Вісн. Львів. ун-ту. Серія соціологічна. – 2008. – Вип. 2. – С. 352–361.

Кириченко, Д. Депортація кримських татар у СРСР: історико-правовий аналіз [Електронний ресурс] / Д. Кириченко // Юридич. вісн. – 2017. – № 1. – С. 238–242.

Кириченко, Д. Правовий статус спец переселенців кримських татар у 40–50-ті роки ХХ ст.: історико-правовий аналіз [Електронний ресурс] / Д. Кириченко // Юридич. вісн. – 2018. – № 1. – С. 139–144.

Кислий М.-О. О. Дитинство депортованих кримських татар в Узбекистані у 1950-х роках (за матеріалами спогадів) [Електронний ресурс] / М.-О. О. Кислий // Наук. зап. НаУКМА. Історичні науки. – 2015. – Т. 169. – С. 52–58.

Комар, В. Кримські татари в боротьбі за незалежність у 20–30-х рр. ХХ ст. [Електронний ресурс] / В. Комар // Етнос і культура. – 2011–2012. – № 8/9. – С. 28–34.

Кримський, А. Сторінки з історії Криму та кримських татар / А. Кримський // Хроніка 2000. – 2000. – № 34. – С. 4–16.

Кримських татар депортували з батьківщини за три дні : операція розпочалася 70 років тому – 18 травня 1944-го // Країна. – 2014. – № 19. – С. 52–56 : іл.

Кримськотатарський національний рух у 1950–1980–х рр. за документами КГБ / О. Г. Бажан // Укр. іст. журн. – 2004. – № 4. – С. 126–141.

Кульчицький, С. Боротьба кримських татар за повернення на Батьківщину (1956–1989 рр.) / С. Кульчицький // Укр. іст. журн. – 2018. – № 2. – С. 75–109.

Куртсеїтов, Р. «На столі в головного редактора лежав список із 700 слів, які не можна було вживати» : яких утрат зазнали кримські татари після вигнання з батьківщини, розповідає історик і соціолог Рафік Куртсеїтов із Сімферополя / Р. Куртсеїтов ; записала Г. Остаповець // Країна. – 2014. – № 19 (15 трав.). – С. 56–58.

Марищенко, Л. Меджліс під забороною / Л. Марищенко // Віче. – 2016. – № 9/10. – С. 64–65 : кол. фот.

Міронова, І. С. Інтеграція кримських татар в українське суспільство: історичний досвід кінця 1980-х – початку 2000-х рр. [Електронний ресурс] / І. С. Міронова // Проблеми політичної історії України. – 2018. – Вип. 13. – С. 255–269.

Нетеса, С. В. З історії адаптації кримських татар у незалежній Україні: релігійний і культурологічний аспекти [Електронний ресурс] / С. В. Нетеса // Східний світ. – 2005. – № 4. – С. 41–52.

Папакін, А. 1917 : кримські татари проти «влади Рад» / А. Папакін // Пам’ятки України: історія та культура. – 2017. – № 3. – С. 18–23 : іл.

Пасова, Т. Крим: життя в атмосфері залякування та репресій / Т. Пасова // Віче. – 2016. – № 7/8. – С. 6–7 :

Петруньок, Б. Національно-визвольний рух кримських татар у контексті європейських цивілізаційних процесів [Електронний ресурс] / Б. Петруньок // Українознавчий альманах. – 2013. – Вип. 11. – С. 50–55.

Петруньок, Б. Проблема інтерпретації історії кримських татар у контексті самоідентифікації кримськотатарського народу [Електронний ресурс] / Б. Петруньок // Вісн. Київ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. Українознавство. – 2014. – Вип. 1. – С. 75–77.

Пилипчук, Я. Кримські татари та князівства Центрально-Східної Європи, 1538–1713 [Електронний ресурс] / Я. Пилипчук // Scriptorium nostrum. – 2016. – № 1. – С. 188–229.

Прохоров, Д. Кримські татари в умовах реформування системи народної освіти «інородців» в Криму в другій половині XIX ст. [Електронний ресурс] / Д. Прохоров // Етнічна історія народів Європи. – 2006. – Вип. 21. – С. 65–69.

Романько, О. Кримськотатарський національний рух і його політичні взаємини з Німеччиною в період Другої світової війни / О. Романько // Мандрівець. – 2011. – № 4. – С. 34–41.

Романько, О. В. Мусульманські комітети на території Криму (1941–1944): до питання про боротьбу кримськотатарського національного руху за політичні права в умовах німецької окупації / О. В. Романько // Гілея: науковий вісник : зб. наук. пр. – 2011. – Вип. 54, № 11. – С. 166–170.

Сагалаков, Б. Ф. Особливості політичних орієнтацій кримських татар [Електронний ресурс] / Б. Ф. Сагалаков // Наук. пр. [Чорномор. держ. ун-ту ім. Петра Могили]. Серія : Соціологія. – 2008. – Т. 84, Вип. 71. – С. 29–37.

Семусєва, Д. Проблеми національної ідентичності кримських татар та їх інтеграція в українське суспільство [Електронний ресурс] / Д. Семусєва // Наук. зап. [Нац. ун-ту «Острозька академія»]. Серія : Культурологія. – 2013. – Вип. 11(1). – С. 402–407.

Соболєва, О. Соціально-побутові умови перших етапів репатріації кримських татар [Електронний ресурс] / О. Соболєва // Українознавство. – 2017. – № 1–2. – С. 109–118.

Толстеньова, В. Роль Петра Григоровича Григоренка у розвитку кримськотатарського національного руху (1960–1970 рр.) [Електронний ресурс] / В. Толстеньова // Наук. зап. [Нац. ун-ту «Острозька академія»]. Історичні науки. – 2013. – Вип. 21. – С. 244–247.

Хаялі, Р. Депортація кримських татар та регулювання організації режиму їх спецпоселень (1944–1948 рр.) [Електронний ресурс] / Р. Хаялі // Юридич. Україна. – 2013. – № 3. – С. 21–26.

Хаялі, Р. І. Політико-правовий статус Криму в програмних документах Тимчасового кримського мусульманського виконавчого комітету і татарської партії (березень – жовтень 1917 року) [Електронний ресурс] / Р. І. Хаялі // Актуальні проблеми політики. – 2013. – Вип. 49. – С. 285–292.

Хаялі, Р. Депортація кримських татар та регулювання організації режиму їх спецпоселень (1944–1948) / Р. Хаялі // Юридич. Україна. – 2013. – № 3. – С. 21–26.

Хаялі, Р. Правове регулювання зняття з обліку спецпереселенців кримських татар (1954–1956 рр.) [Електронний ресурс] / Р. Хаялі // Юридич. Україна. – 2013. – № 4. – С. 16–20.

Хаяли, Р. Репрессивная политика советского государства в отношении крымских татар (1921–1941 гг.) / Р. Хаяли // З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. – 2009. – № 1. – С. 71–87 . 

Ширай, В. В. Діяльність органів державної влади України щодо правового забезпечення репатріації кримських татар у 1991–2004 рр. [Електронний ресурс] / В. В. Ширай // Наук. пр. іст. ф-ту Запоріз. нац. ун-ту. – 2015. – Вип. 42. – С. 218–221.

Ширай, В. Діяльність органів державної влади України щодо розвитку національної освіти кримських татар наприкінці XX – на початку XXI століття [Електронний ресурс] / В. Ширай // Етнічна історія народів Європи. – 2015. – Вип. 46. – С. 152–157.

Ширай, В. Формування політико-правових засад репатріації та соціальної адаптації кримських татар наприкінці ХХ – початку XXI cт. [Електронний ресурс] / В. Ширай // Вісн. Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Історія. – 2012. – Вип. 112. – С. 59–61.

Шпак, Д. О. Участь світової громадськості та міжнародних організацій у розв’язанні кримськотатарської проблеми в УРСР другої половини 60-х – 80-х років ХХ століття [Електронний ресурс] / Д. О. Шпак // Наук. пр. [Чорномор. держ. ун-ту ім. Петра Могили]. Серія : Історія. – 2010. – Т. 120, вип. 107. – С. 34–40.

Яворська, А. Анексія Кримського ханства російською імперією у XVIII ст. і початок еміграції кримських татар / А. Яворська // Наука і суспільство. – 2016. – № 9/10. – С. 15–21.

Культурне середовище кримських татар

Булатов, А. А. Ислам – часть духовной культуры крымскотатарского народа / А.А. Булатов // Педагогіка толерантності. – 2003. – № 4. – С. 103–107.

Казки кримськотатарського народу / упоряд. і пер. Н. Кришина ; худож.: К. Очередько, Т. Очередько. – Київ : УкрНДІСВД, 2016. – 128 с. : кольор. іл.

Кримськотатарські народні казки та легенди / упоряд. Н. А. Умеров ; пер. укр. Д. Кононенко. – Київ : Етнос, 2007. – 512 с. : іл.

Qirim halq masallari : кримськотатарські народні казки. – Одеса : [б. и.], [2016]. – 53 с.

Сказки и легенды татар Крыма / ред. Я. П. Бирзгал. – Репр. воспроизведение изд. 1936 г. – Москва : Новости, 1992. – 352 с. : ил.

Молитва ластівок : [в 2 кн.] : антол. кримськотатар. прози ХІV–ХХ ст. / упоряд. М. М. Мірошниченко, Ю. У. Кандим. – Київ : Етнос.

Кн. 1. – 2005. – 600 с.

Кн. 2. – 2006. – 896 с. : іл., фот.

Окрушина сонця : антол. кримськотатар. поезії ХІІІ–ХХ ст. / ред. М. Мірошниченко, Ю. Кандим. – Київ : Голов. спеціаліз. ред. літ. мовами нац. меншин України, 2003. – 792 с.

Гуменюк, В. Абібулла Одабаш і його поема «Алтын Ярыкъ» («Золоте сяйво») / В. Гуменюк // Слово і час. – 2007. – № 11. – С. 77–81.

Мірошниченко, М. Слово долі і доля слова : вісім століть кримськотатарської поезії : (екскурс в минуле) / М. Мірошниченко // Народна Армія. – 2004. – 2 квіт. – С. 6.

Мірошниченко, М. «Й тобі, історіє, прощу, хоч маю втому в тому...» : про Юнуса Кандима, кримськотатар. поета й пер.-україніста, заслуж. діяча мистецтв України / М. Мірошниченко // Березіль. – 2004. – № 1. – С. 166–171.

Чередник, Л. А. Міжкультурні зв’язки української та кримськотатарської літератур / Л. А. Чередник // Закарпатські філологічні студії / Держ. вищ. навч. закл. «Ужгородський національний університет». – Ужгород, 2018. – Вип. 3, т. 3. – С. 112–115. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://zfs-journal.uzhnu.uz.ua/archive/3/part_3/24.pdf (дата звернення: 10.01.2019). – Назва з екрана.

Губар, О. Вивчати Крим за Кримським : питання кримськотатарської культури в дослідженнях А. Кримського / О. Губар // Укр. мова й літ. в серед. шк., гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2001. – № 6. – С.41–46.

Гуменюк, О. Жіноча любовна пісня в кримськотатарській любовній ліриці / О. Гуменюк // Народна творчість та етнографія. – 2007. – № 2. – С. 87–90.

Поляков, В. Є. Декотрі аспекти історії становлення світської освіти кримськотатарського народу / В. Є. Поляков // Педагогіка і психологія. – 2006. – № 2. – С. 131–136.

Куршутов, Н. Бібліотечне обслуговування кримськотатарського населення Автономної Республіки Крим у місцях його компактного проживання / Н. Куршутов // Бібл. планета. – 2006. – № 1. – С. 14–16.

Бохан, А. І. Перлина кримськотатарської культури : до 20-річчя заснування Республіканської кримськотатарської бібліотеки (РКБ) імені І. Гаспринського (1990) / А. І. Бохан // Календар знаменних і пам‘ятних дат. – 2010. – № 3. – С. 122–130.

Кримськотатарські художники. Живопис, графіка, скульптура. Кінець ХІХ – початок ХХІ століття [Изоматериал] / авт.-уклад. І. Заатов. – Сімферополь : Кримнавчпеддержвидав, 2008. – 208 с. : кольор. іл., портр.

Шендрікова, С. П. Сторінками історії становлення театрального мистецтва у кримських татар [Електронний ресурс] / С. П. Шендрікова // Зб. наук. пр. [Харків. нац. пед. ун-ту ім. Г. С. Сковороди]. Серія : Історія та географія. – 2011. – Вип. 40. – С. 176–179.

Распутіна, Л. Самобутність : [Кримськотатар. нац. театр] / Л. Распутіна // Укр. театр. – 2005. – № 5. – С. 15–16.

Гуменюк, В. Вистава яскрава, концептуальна : («Лісова пісня» в постановці кримськотатар. митців) / В. Гуменюк // Укр. театр. – 2005. – № 4. – С. 9–11.

Гуменюк, В. «Лісова пісня» в постановці кримськотатарських митців / В. Гуменюк // Слово і час. – 2005. – № 3. – С. 79–82.

Ярмоленко, М. Кримські татари в Автономній Республіці Крим: проблеми мови та історичної топоніміки [Електронний ресурс] / М. Ярмоленко // Краєзнавство. – 2012. – № 4. – С. 58–62.

І. Гаспринський – кримськотатарський просвітитель, письменник, громадський діяч

Одним з найзначніших історичних діячів в тюркському світі з числа кримських татар є Ісмаїл Мустафа-оглу Гаспринський (1851–1914), якого глибоко шанують кримські татари, а його діяльність вивчає кілька поколінь науковців різних держав та фахів.

В. Гладун

Абібуллаєва, Е. Внесок І. Гаспринського у розвиток національної освіти і навчання кримськотатарського народу / Е. Абібуллаєва // Рід. шк. – 2003. – № 6. – С. 66–69.

Гладун, В. О. Діяльність І. Гаспринського на посаді міського голови Бахчисарая / В. О. Гладун // Часоп. Київ. ун-ту права. – 2006. – № 2. – С. 32–37.

Гладун, В. Питання еміграції кримських татар наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть у публікаціях Ісмаїла Гаспринського / В. Гладун // Юридич. Україна. – 2009. – № 7. – С. 4–6.

Гладун, В. О. Погляди І. Гаспринського на проблему правосуддя [Електронний ресурс] / В. О. Гладун // Вісн. Харків. нац. ун-ту внутріш. справ. – 2006. – № 35. – С. 119–123.

Гладун, В. О. Правова просвіта кримськотатарського народу у поглядах І. Гаспринського / В. О. Гладун // Наук. вісн. Київ. нац. ун-ту внутріш. справ. – 2006. – № 6. – С. 169–173.

Гримич, В. Ісмаїл Гаспринський. Учора і сьогодні : (до 150-річчя видат. кримськотатар. просвітителя і громадського діяча) / В. Гримич // Віче. – 2001. – № 11. – С.100–107.

Ісмаїл Гаспринський : (1851–1914) просвітитель, громадський діяч, письменник // Сто найвідоміших українців. – Київ, 2005. – С. 309–314.

Динікова, Л. Ш. Публіцистичний спадок І. Гаспринського на сторінках газети «Терджиман» [Електронний ресурс] / Л. Ш. Динікова // Наук. вісн. Нац. ун-ту біоресурсів і природокористування України. Серія : Філологічні науки. – 2015. – Вип. 225. – С. 101–108.

Дрига, І. М. Пам’ять Ісмаїла Гаспринського вшанували в Києві : Міжнар. наук. конф. «Ісмаїл-бей Гаспринський – видатний син кримськотатарського народу (до 100–річчя від дня його смерті)» [Електронний ресурс] / І. М. Дрига // Східний світ. – 2015. – № 1. – С. 165–168.

Кочевих, О. «Усі ми маємо йти пліч-о-пліч» : [І. Гаспринський] / О. Кочевих // Політика і культура. – 2002. – № 6 . – С. 44–45 : портр.

Кочубей, Ю. М. Ісмаїл-бей Гаспринський як політик і організатор [Електронний ресурс] / Ю. М. Кочубей // Східний світ. – 2008. – № 4. – С. 134–136. – Рец. на кн.: Ганкевич, В. Ю. Исмаил Гаспринский и возникновение либерально-мусульманского политического движения / В. Ю. Ганкевич, С. П. Шендрикова. Симферополь : Доля, 2008. 192 с.

Традиції, звичаї, обряди кримськотатарського народу

Творча діяльність народів, які населяли півострів з епохи палеоліту, не просто передувала формуванню кримськотатарського мистецтва, а й органічно включалася у процес цього формування, становила безпосередню передісторію культури кримських татар.

Н. Акчуріна-Муфтієва

Абдураманова, С. Жіноче покривало для голови – важливий компонент традиційної кримськотатарської культури : за матеріалами фондів КРУ БІКЗ [Електронний ресурс] / С. Абдураманова // Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки. – 2012. – Вип. 4. – С. 121–126.

Аблаєва, У. О. Еволюція традиційних головних уборів кримських татар (середина XVII – початок ХХІ століть) [Електронний ресурс] / У. О. Аблаєва // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Серія : Історія. – 2016. – Вип. 2. – С. 80–87.

Аблямитова, Л. Символические аспекты национального крымскотатарского костюма в свадебном обряде / Л. Аблямитова // Народна творчість та етнографія. – 2008. – № 1. – С. 24–31.

Акчуріна-Муфтієва, Н. Витоки національних традицій декоративного мистецтва кримських татар (від найдавніших часів до завоювань Золотої Орди) [Електронний ресурс] / Н. Акчуріна-Муфтієва // Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки. – 2008. – Вип. 1. – С. 93–101.

Акчуріна-Муфтієва, Н. Етнографічні дослідження кримськотатарського житла / Н. Акчуріна-Муфтієва // Народна творчість та етнографія. – 2005. – № 1. – С. 92–96.

Ачкуріна-Муфтієва, Н. Килимарство й виробництво з вовни у кримських татар / Н. Ачкуріна-Муфтієва // Народна творчість та етнографія. – 2007. – № 2. – С. 80–87.

Акчуріна-Муфтієва, Н. М. Мистецтво візерункового ткацтва у кримських татар [Електронний ресурс] / Н. М. Акчуріна-Муфтієва // Східний світ. – 2006. – № 3. – С. 110–120.

Акчуріна-Муфтієва, Н. Ювелірне мистецтво кримських татар / Н. Акчуріна-Муфтієва // Образотворче мистецтво. – 2013. – № 3. – С. 106–109.

Бавбекова, І. Орнаментальні форми кримськотатарського традиційного мистецтва / І. Бавбекова // Народна творчість та етнографія. – 2005. – № 1. – С. 97–99.

Бавбекова, І. Золоте шитво кримських татар ХІХ–ХХ століття [Електронний ресурс] / І. Бавбекова // МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія. – 2010. – Вип. 7. – С. 184–190.

Бойцова, О. Вплив мусульманства на формування обрядності кримських татар [Електронний ресурс] / О. Бойцова // Українське релігієзнавство. – 1999. – № 11. – С. 57–63.

Вітман, К. М. Кримські татари у новій етнополітичній системі координат [Електронний ресурс] / К. М. Вітман // Актуальні проблеми політики. – 2014. – Вип. 52. – С. 153–163.

Грушецька, В. О. Кінофільм «Алім» – джерело вивчення традиційного костюму кримських татар і кримських караїмів середини XIX ст. : (до 200-річчя від дня народж. Аліма Азамат Оглу) [Електронний ресурс] / В. О. Грушецька // Зап. іст. ф-ту [Одес. нац. ун-ту ім. І. І. Мечникова]. – 2016. – Вип. 27. – С. 8–28.

Грушецька, В. О. Традиційний костюм кримських татар у науковій спадщині У. А. Боданінського [Електронний ресурс] / В. О. Грушецька // Наук. вісн. Східноєвроп. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Історичні науки. – 2014. – № 7. – С. 152–157.

Гуменюк, О. Мотиви печального кохання в пісенному фольклорі кримських татар (на прикладі пісні «Умер оджа») [Електронний ресурс] / О. Гуменюк // Матеріали до української етнології. – 2012. – Вип. 11. – С. 141–143.

Гуменюк, О. Рекрутчина та еміграція в кримськотатарському фольклорному епосі / О. Гуменюк // Слово і час. – 2017. – № 5. – С. 69–78.

Желтухіна, О. Традиційний одяг кримських татар наприкінці XVIII – на початку XX століття (за матеріалами, зібраними У. Боданінським) [Електронний ресурс] / О. Желтухіна // Етнічна історія народів Європи. – 2005. – Вип. 19. – С. 100–103.

Кислий, М.–О. Усні свідчення як джерело для дослідження дитинства кримських татар у депортації [Електронний ресурс] / М.–О. Кислий // Наш Крим. – 2015. – Вип. 1. – С. 232–235.

Поворознюк, С. І. Мовні засоби експлікації етнічних стереотипів татарського народу в кримському циклі оповідань Михайла Коцюбинського [Електронний ресурс] / С. І. Поворознюк // Література та культура Полісся. Серія : Філологічні науки. – 2015. – Вип. 78. – С. 135–145.

Соболєва, О. Вивчення весільної обрядовості кримських татар [Електронний ресурс] / О. Соболєва // Етнічна історія народів Європи. – 2007. – Вип. 23. – С. 99–104.

Соболєва, О. Динаміка змін передвесільних звичаїв кримських татар у другій половині ХХ – на початку ХХІ століття [Електронний ресурс] / О. Соболєва // Етнічна історія народів Європи. – 2008. – Вип. 24. – С. 111–118.

Соболєва, О. Ісламські традиції у весіллі кримських татар кінця ХІХ – початку ХХІ століття [Електронний ресурс] / О. Соболєва // Етнічна історія народів Європи. – 2008. – Вип. 25. – С. 74–81.

Соболєва, О. Моделі трансляції елементів традиційної культури кримських татар (за результатами експедиційних досліджень) [Електронний ресурс] / О. Соболєва // Наш Крим. – 2015. – Вип. 1. – С. 236–245.

Сулима, М. Художній світ народної емігрантської пісні кримських татар [Електронний ресурс] / М. Сулима // Слов’янський світ. – 2016. – Вип. 15. – С. 301–305.

Халілова, Л. С. Культурно-етнографічні відмінності весільних обрядодій етнічних груп кримських татар [Електронний ресурс] / Л. С. Халілова // Мистецтвознавчі записки. – 2016. – Вип. 29. – С. 162–167.

Хайруддінов, М. Виховання дітей у кримськотатарській родині / М. Хайруддінов // Початкова школа. – 2001. – № 5 . – С. 45–49.

Худайбердиєва (Аширгельди-гизи), О. А. До питання вивчення ісламських настанов в системі харчування кримських татар [Електронний ресурс] / О. А. Худайбердиєва (Аширгельди-гизи) // Зап. іст. ф-ту [Одес. нац. ун-ту ім. І. І. Мечникова]. – 2011. – Вип. 22. – С. 28–38.

 

Поділитися: