Віртуальна книжкова виставка «Життя в ім'я церкви й України» (до 130-річчя від дня народження Демида Бурка – педагога, поета, публіциста, церковного діяча)

29 серпня 2024 року минає 130 років від дня народження Демида Григоровича Бурка (29.08.1894, с. Пирогів Вінниц. р-ну – 09.06.1989, м. Штутгарт, Німеччина), педагога, поета (псевдонім – Данило Святогірський), публіциста, церковного діяча. Працював у школі. Учасник Першої світової війни. Співпрацював із Всеукраїнською церковною радою. У січні 1918 р. Демид Бурко брав участь у бою під Крутами, про що через багато років напише вірш-спогад «На вічну пам’ять мученикам». 1920 р. у складі українського війська був у Польщі. Згодом, повернувшись на Батьківщину, вчителював у школах Вінниччини та Київщини. Був двічі ув’язнений, переховувався під чужим іменем. Під час Другої світової війни Бурко в Полтаві висвячується на священника. Відомо, що у 1943 р. отець Демид брав участь у похороні 500 жертв більшовицького режиму у Вінниці. Під час панахиди він виступив із промовою, у якій зазначив: «Нехай на їхніх могилах виростуть квіти кращого майбутнього». Головною працею його стала збірка нарисів «Українська автокефальна православна церква – вічне джерело життя». Помер у Штутгарті, де довгий час був настоятелем церкви Святого Духа.

Вшановуючи пам’ять славетного українця, відділ краєзнавства ВОУНБ ім. В. Отамановського підготував віртуальну книжкову виставку «Життя в ім’я церкви й України».

Поділитися:

Життя в ім'я церкви й України


29 серпня 2024 року минає 130 років від дня народження Демида Григоровича Бурка (29.08.1894, с. Пирогів Вінниц. р-ну – 09.06.1989, м. Штутгарт, Німеччина), педагога, поета (псевдонім – Данило Святогірський), публіциста, церковного діяча. Працював у школі. Учасник Першої світової війни. Співпрацював із Всеукраїнською церковною радою. У січні 1918 р. Демид Бурко брав участь у бою під Крутами, про що через багато років напише вірш-спогад «На вічну пам’ять мученикам». 1920 р. у складі українського війська був у Польщі. Згодом, повернувшись на Батьківщину, вчителював у школах Вінниччини та Київщини. Був двічі ув’язнений, переховувався під чужим іменем. Під час Другої світової війни Бурко в Полтаві висвячується на священника. Відомо, що у 1943 р. отець Демид брав участь у похороні 500 жертв більшовицького режиму у Вінниці. Під час панахиди він виступив із промовою, у якій зазначив: «Нехай на їхніх могилах виростуть квіти кращого майбутнього». Головною працею його стала збірка нарисів «Українська автокефальна православна церква – вічне джерело життя». Помер у Штутгарті, де довгий час був настоятелем церкви Святого Духа.

Вшановуючи пам’ять славетного українця, відділ краєзнавства ВОУНБ ім. В. Отамановського підготував віртуальну книжкову виставку «Життя в ім’я церкви й України».