Відлуння Голодомору в мистецтві

Нашу Неньку-Україну навістило страшне лихоліття.

Великі й малі гинуть з голоду,

бо всякі дорібки забирають з України

московські кати, большевики.

Такого страшного голоду ще не було на Україні

від [Першої] світової війни.

(журнал «Українська ластівка», 1933р.)

 

У 2022–2023 роках Україна вшановує 90-ті роковини Голодомору-геноциду. Цю скорботну дату ми згадуємо сьогодні в реаліях нової боротьби за виживання української нації. Через 90 років після вчинення Голодомору на теренах України росія вчиняє новий геноцид – війною.

Чи травма Голодомору була така тяжка, що відбирала можливість відтворити бачене та пережите? Чи сталінський терор був такий жорстокий і страх такий несамовитий, що митці не наважувалися звернутися до забороненої теми? Факт голоду в Україні в 1932–1933 роках радянська влада заперечувала аж до пізніх 1980-х, тож нічого дивного, що розголос мистецьких творів про Голодомор був можливий тільки поза межами України.

Вивчити та донести правду про трагічні сторінки нашої історії – це моральний обов’язок нині сущих перед невинними жертвами тоталітарного режиму. Заповіт нащадкам – пам’ятати про злочини проти людяності.

До 90-х роковин Голодомору-геноциду відділ художньої культури та мистецтв презентує віртуальну виставку «Відлуння Голодомору в мистецтві».

Запрошуємо до перегляду!