Віртуальна виставка «Щоб ми не забули, що ми – українці!» (до 80-річчя від дня народження Неоніли Крюкової, української акторки)

 

Те, що ми називаємо долею, – лише незримі риси людей.

Бувають життя химерні плетива випадкових подій і оказій, вдалі або не дуже – збіги обставин.

Її життя інакше. У ньому все усвідомлено і все тяжко. Спротив, долання, боротьба, досягнення і поразки.

Мирослава Барчук

 

Герой України Неоніла Крюкова народилася 14 листопада 1943 року в селі Попівка Онуфріївського району на Кіровоградщині. Працювала у Національній філармонії України. Всупереч заборонам підготувала 17 сольних концертних програм за творами українських письменників.

Однією з перших поїхала на Чорнобильську АЕС після аварії в 1986-му і вийшла разом зі студентами на голодування в 1990-му за незалежність України.

У перебудовчий час її слава сягнула піку. 1985 року Ніла Крюкова стала народною артисткою України, у 1989-му здобула найвищу мистецьку нагороду України – Шевченківську премію. Саме в ці роки створені найцікавіші програми за поезією Тараса Шевченка, Івана Драча, моноспектаклі за романами Олеся Гончара «Собор» і «Твоя зоря». Саме наприкінці вісімдесятих Ніла Крюкова повезла «Марусю Чурай» у Канаду і Сполучені Штати. Україна ж знала і знає її найбільше як виконавицю народного гумору, майстра перевтілень і сатиричних пародій. В її репертуарі твори Степана Руданського, Івана Нечуя-Левицького, Олександра Ковіньки, Степана Васильченка, Павла Глазового.

«Багато хто з моїх колег, друзів, співвітчизників сьогодні розчарувався, зневірився, опустив руки. Але я буду боротися до кінця – з українською антидержавницькою тоталітарною владою, за майбутнє моїх дітей та онуків. Підбиваючи підсумки у житті, важливо мати право сказати собі: я зробила все, що було в моїх силах», – говорила свого часу Ніла Крюкова. Вона справді зробила все.

До 80-річчя від дня народження Неоніли Крюкової, української акторки відділ художньої культури та мистецтв презентує віртуальну виставку «Щоб ми не забули, що ми – українці!».

Запрошуємо до перегляду!

 

 

 

Поділитися:

Щоб ми не забули, що ми – українці!


 

Те, що ми називаємо долею, – лише незримі риси людей.

Бувають життя химерні плетива випадкових подій і оказій, вдалі або не дуже – збіги обставин.

Її життя інакше. У ньому все усвідомлено і все тяжко. Спротив, долання, боротьба, досягнення і поразки.

Мирослава Барчук

 

Герой України Неоніла Крюкова народилася 14 листопада 1943 року в селі Попівка Онуфріївського району на Кіровоградщині. Працювала у Національній філармонії України. Всупереч заборонам підготувала 17 сольних концертних програм за творами українських письменників.

Однією з перших поїхала на Чорнобильську АЕС після аварії в 1986-му і вийшла разом зі студентами на голодування в 1990-му за незалежність України.

У перебудовчий час її слава сягнула піку. 1985 року Ніла Крюкова стала народною артисткою України, у 1989-му здобула найвищу мистецьку нагороду України – Шевченківську премію. Саме в ці роки створені найцікавіші програми за поезією Тараса Шевченка, Івана Драча, моноспектаклі за романами Олеся Гончара «Собор» і «Твоя зоря». Саме наприкінці вісімдесятих Ніла Крюкова повезла «Марусю Чурай» у Канаду і Сполучені Штати. Україна ж знала і знає її найбільше як виконавицю народного гумору, майстра перевтілень і сатиричних пародій. В її репертуарі твори Степана Руданського, Івана Нечуя-Левицького, Олександра Ковіньки, Степана Васильченка, Павла Глазового.

«Багато хто з моїх колег, друзів, співвітчизників сьогодні розчарувався, зневірився, опустив руки. Але я буду боротися до кінця – з українською антидержавницькою тоталітарною владою, за майбутнє моїх дітей та онуків. Підбиваючи підсумки у житті, важливо мати право сказати собі: я зробила все, що було в моїх силах», – говорила свого часу Ніла Крюкова. Вона справді зробила все.

До 80-річчя від дня народження Неоніли Крюкової, української акторки відділ художньої культури та мистецтв презентує віртуальну виставку «Щоб ми не забули, що ми – українці!».

Запрошуємо до перегляду!