Віртуальний бібліографічний список «Віктор Петров (Домонтович): Terra incognita української літератури» (до 130-річчя від дня народження)

«Ми заговорили про епохи, що зникли, про народи, які жили колись у цьому степовому краю. Ми згодились, що ми надто мало знаємо себе самих, які ми є нині, і ще менше знаємо себе, які ми були в минулому.»

В. Домонтович, Без ґрунту

 

Віктор Петров, Домонтович, чи Бер? Український письменник, філософ, соціальний антрополог, літературний критик, археолог, історик і культуролог; доктор історичних та філологічних наук, претендент на звання першого українського постмодерніста. Чи може зрадник, чекіст, жертва режиму, колаборант?

Досить довго Постать Віктора Петрова була огорнута завісою загадковості, ходили легенди про його розвідницьку діяльність та неймовірну історію кохання, а також безліч версій раптового зникнення за кордоном та чутки про появу в срср.

Віктор Платонович Петров народився в Катеринославі (Дніпропетровськ) 22(10) жовтня 1894 р. у родині священика, ректора духовної семінарії. Мати, Марія Вікторівна, померла в молодому віці. Здобувши освіту в Холмській гімназії, 1913 р. юнак вступив до Київського університету. Закінчив навчання професорським стипендіатом – готувався до посади професора.

Упродовж 1918–1921 рр. Віктор Петров щонайменше 15 разів змінював роботу, намагаючись вижити у той важкий час. Він працював у різних установах Академії наук України, а щоб заробити на життя, викладав у двох київських навчальних закладах.

1927 р. Віктор Платонович був призначений керівником Етнографічною комісією ВУАН. Петров не лише керував роботою комісії, а й провадив численні серйозні дослідження, на кшталт «Українські народні легенди про неплідну матір та ненароджені діти», «Українські народні варіанти легенди про злих жінок», «Міфологема сонця в українських народних віруваннях» тощо. Вагомим можна вважати внесок науковця і в розвиток археологічної науки. Віктор Петров приділяв велику увагу літературознавству – досліджував творчість Григорія Сковороди, Пантелеймона Куліша. Саме інтерес до П. Куліша спонукав Віктора Платоновича на написання праці «Пантелеймон Куліш в п’ятдесяті роки. Життя. Ідеологія. Творчість», за яку 1930 р. він отримав докторат від Академії наук. 1928 р. дебютував як письменник-прозаїк під псевдонімом В. Домонтович опублікувавши повість «Дівчина з ведмедиком». Згодом друком виходять романізовані біографії «Аліна і Костомаров» та «Романи Куліша». У цей самий час між  Віктором Петровим та дружиною Миколи Зерова – Софією зароджуються почуття. Ці почуття переросли в трагічний та зворушливий роман довжиною в тридцять років і сотні витончених і справді літературних листів.

У 1928 році до Академії дійшла черга «чисток». Спершу з посади було усунуто віце-президента Сергія Єфремова, а згодом і професора Агатангела Кримського. Петров Віктор Платонович як старший науковий співробітник Інституту матеріальної культури УАН також підпадає під приціл, та навіть подумує про від’їзд з України, з метою уникнення арешту. Із розповідей та різноманітних чуток Віктор Петров знав, як вибивали свідчення у контрреволюційній діяльності з його колег і добрих знайомих Миколи Зерова, Павла Филиповича, Марка Вороного та інших членів так званої підпільної націоналістичної організації. Тож опинившись в такому ж становищі, Петров постав перед вибором, розділити їхню долю та бути притягненим до кримінальної відповідальності за низкою поширених у той час статей, до важких тортур та заслання, або ж погодитись на співробітництво з органами нквс і доповідати в подальшому про будь-які прояви антирадянської діяльності в інституті. Зрештою, він обрав останнє, його агентурним псевдонімом став – «Іванов».

Так працюючи розвідником до 1938 року він пише заяви та повідомлення, які згодом визнають загальною та не надто важливою інформацією. Та вже в травні цього ж року Петрова заарештовують вимагаючи зізнатись в участі у контрреволюційній шпигунській організації «Азбука», заснованій чорносотенцем-монархістом Василем Шульгіним. Та попри непричетність до «Азбуки», численні звістки про масові репресії і розстріли невинних за надуманими звинуваченнями, наштовхнули Петрова на розкаяння та зізнання у всіх приписаних йому гріхів, щоб хоч якось пом’якшити ситуацію. У зізнанні він згадує про свою причетність до радянської розвідки, та визнає, що не повідомляв усі здобуті ним відомості. Саме ця заява стала для слідчих несподіванкою. Після уточнень, слідчим стало зрозуміло, що вони взяли не того. Петрова звільни з-під варти, та на нього чекали прискіпливе ставлення нквс та з’ясування причин приховування відомостей. Відтак він знову розкаюється та обіцяє більш відповідально ставитись до інформування про стан справ в Академії та про настрої близького оточення.

Напередодні війни В. Петров був призначений директором Інституту українського фольклору Академії наук урср. Згодом в одній із автобіографій він писав: «5 липня 1941 р., мені було запропоновано у зв’язку з початком військових дій, як і іншим науковим співробітникам Академії наук, виїхати з Києва. 13 липня я прибув у м. Уфу, куди була евакуйована Академія наук із Києва, і там залишався до кінця 1941 року, працюючи вченим секретарем Інституту суспільних наук, який об’єднав у своєму складі колишні Інститути мовознавства, історії, археології, літератури, фольклору».

Зникнути з поля зору нквс не вдалося навіть у далекій Уфі. Тоді саме займалися пошуком і підготовкою кандидатів для розвідувальних завдань на окупованій території, тож особа В. Петрова знову привернула увагу. А саме широкі зв’язки й авторитет у науковому та письменницькому колі, звинувачення в антирадянській діяльності та арешт, пониження в посаді та знання німецької мови, робили його найкращим кандидатом на цю роль. В. Петров як науковець та письменник ображений радянською владою, мав влаштовуватися до наукових установ, які працювали в окупації, та встановлювати зв’язки з впливовими діячами. Натомість йому дозволяли  публікувати наукові праці антирадянського змісту, які б дали змогу завоювати авторитет в німецької адміністрації та в українських націоналістичних колах. Саме тоді з’явився псевдонім Віктор Бер, за яким працівники нквс могли відстежити Петрова.

Перебуваючи на окупованій території, з лютого 1942 р. займався редагуванням журналу «Український засів» в окупованому Харкові і, саме в цьому часописі були опубліковані переклади, підписані псевдонімом Віктор Бер, передбаченим для зв’язку з працівниками нквс та роман «Без ґрунту». Проте, виявилося, що нквс не здійснило жодної спроби зв’язатися з агентом «Івановим», тому до 1948 року Петров залишався поза зв’язком. Тож він займався звичною для себе науковою діяльністю і дослідженнями, виступав з доповідями, писав статті, в яких не боявся критикувати радянську владу, оскільки це було передбачено завданням. Але увесь цей час він жив в очікуванні, що одного дня в його квартиру хтось постукає із кодовою фразою…

В цей період В. Петров досить плідно працює та закінчує дослідження «Українські культурні діячі – жертви більшовицького терору». А 1947 р. виходить роман «Доктор Серафікус», який був написаний ще в 1928–1929 рр.

Ввечері 18 травня 1949 р. Віктор Петров загадково зникає. Ходило багато чуток про зникнення вченого, версії були різні. Та в 1955 р. його ім’я промайнуло у покажчику О. Монгайта «Археологія в СРСР», яке було виявлено завдяки пильності археолога М. Міллера. Стало відомо, що після повернення до Радянського Союзу, вчений зміг уникнути покарань, що свідчило про його неоднозначне перебування в емігрантському середовищі. З тих пір Петрова затаврували як радянського агента, називали зрадником і зневажали. Лише деякі представники інтелігенції виступали на захист вченого.  

Лише у 1956 р. В. Петров повернувся до Києва, де і прожив до самої смерті. Там він продовжив свою наукову діяльність, щоправда, після повернення до СРСР він втратив усі наукові звання – служив завідувачем архіву Інституту археології АН. 1966 р. він захистив дисертацію «Язык. Этнос. Фольклор», отримавши звання кандидата філологічних наук. В. Домонтович та В. Бер назавжди зникли, як зникли і творчі іпостасі, пов’язані з цими іменами. Прозаїк В. Домонтович зміг уникнути творчості на соціальне замовлення, відсторонитися від соціалістичного реалізму, що вдавалося не кожному в ті часи.

Віктор Платонович помер 1969 р. Після його смерті, розсекречені документи дали змогу пролити світло на міфи, які точилися навколо його особистості. Хоча і не відповіли на низку питань стосовно дій та вчинків науковця в різні періоди його життя. Де він діяв щиро, а де грав певну роль? Ці питання залишаються відкритими для роздумів читача. Можна лише припустити, що хоч Петров і намагався грати з чекістами певну роль задля збереження свого життя та можливості в подальшому працювати і творити, все ж він не уявляв наскільки міцно погрузне в цих тенетах, і що до кінця життя, усюди за ним слідуватиме незрима тінь спецслужб. Вірогідно, що ці переслідування та реалії сталінської тоталітарної системи позначились на його творчості та науковій діяльності. Неспроста після повернення з-за кордону Петров не написав жодного роману. Історія життя Віктора Платоновича Петрова є одним із прикладів, як органи нквс ламали долі людей, використовуючи їхні слабкості та амбіції. 

1988 р. видавництво «Сучасність» видало тритомне зібрання прози Віктора Петрова під іменем В. Домонтовича, а його науковий доробок з-понад 200 праць і досі не зібрано. Постать цього видатного вченого, одного з найяскравіших українських інтелектуалів XX ст. стала знаковою для української літератури, адже він зміг реалізувати свій величезний потенціал усупереч обставинам, за часів тотальної творчої та інтелектуальної несвободи.

 

Творчий спадок В. Петрова (Домонтовича)

Повні тексти творів [Електронний ресурс] / В. Петров (Домонтович) // УкрЛіб: Бібліотека української літератури : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.ukrlib.com.ua/books/author.php?id=287 (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Куліш і Шевченко (До історії їх взаємовідносин в 1843–1844 роках) / В. Петров // Шевченко та його доба : зб. перша / Всеукр. Акад. Наук, Коміс. для видавання пам’яток новіт. письменства. – Київ, 1925. – С. 57–79. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://chtyvo.org.ua/authors/Petrov/Kulish_i_Shevchenko_Do_istorii_ikh_vzaiemovidnosyn_v_1843-1844_rokakh/ (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Місце фольклору в краєзнавстві / В. Петров // Етнограф. вісн. – 1925. – Кн. 1. – С. 12–21. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://chtyvo.org.ua/authors/Petrov/Mistse_folkloru_v_kraieznavstvi/ (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Акад. Володимир Гнатюк у своїх фольклорних студіях / В. Петров // Зап. іст.-філол. від. ВУАН. – 1926. – Кн. 10. – 241–254. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://chtyvo.org.ua/authors/Petrov/Akad_Volodymyr_Hnatiuk_u_svoikh_folklornykh_studiiakh/ (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

М. Ф. Сумцов як історик етнографії / В. Петров // Зап. іст.-філол. від. ВУАН. – 1926. – Кн. 7–8. – С. 7–15. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://chtyvo.org.ua/authors/Petrov/MF_Sumtsov_iak_istoryk_etnohrafii/ (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Матеріяли до історії приятелювання Куліша й Шевченка р. 1856–1857-го / В. Петров // Шевченко та його доба : зб. другий / під ред. С. О. Єфремова, М. М. Новицького, П. П. Филиповича ; Всеукр. акад. наук, Коміс. для видавання пам’яток новіт. письменства. – Київ, 1926. – С. 83–100. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://chtyvo.org.ua/authors/Petrov/Materiialy_do_istorii_pryiateliuvannia_Kulisha_i_Shevchenka_r_18561857-ho/ (дата звернення: 16.10.2024). – Назва з екрана.

Матеріяли до історії співробітництва Куліша в «Современнике» Некрасова р. 1852–3 / В. Петров // Зап. іст.-філол. від. ВУАН. – 1927. – Кн.12. – С. 277–297. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://chtyvo.org.ua/authors/Petrov/Materiialy_do_istorii_spivrobitnytstva_Kulisha_v_Sovremennyk_Nekrasova_r_18523/ (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Теорія «нероблення» Гр. Сковороди / В. Петров // Життя й Революція. – 1926. – № 4. – С. 49–55. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://chtyvo.org.ua/authors/Petrov/Teoriia_neroblennia_Hr_Skovorody/ (дата звернення: 16.10.2024). – Назва з екрана.

Мітологема «сонця» в укр. нар. віруваннях та візантійсько-гелліністичний культурний цикл / В. Петров // Етнограф. вісн. – 1927. – Кн. 4. – С. 88–119. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://chtyvo.org.ua/authors/Petrov/Mitolohema_sontsia_v_ukr_nar_viruvanniakh_ta_vizantiisko-hellinistychnyi_kulturnyi_tsykl/ (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Нові українські варіанти легенди про походження лихих жінок / В. Петров // Етнограф. вісн. / за голов. редагуванням А. Лободи та В. Петрова. – Київ, 1928. – Кн. 6. – С. 55–66. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Novi_ukrainski_varianty_lehendy_pro_pokhodzhennia_lykhykh_zhinok.pdf (дата звернення: 16.10.2024). – Назва з екрана.

Пантелимон Куліш у п’ядесяті роки: життя, ідеологія, творчість / В. Петров ; Всеукр. акад. наук. – У Київі : З друк. Всеукр. акад. наук, 1929. – 574 с. – (Збірник історико-філологічного відділу ; № 88, т. 1). – Електрон. версія. – Режим доступу : https://chtyvo.org.ua/authors/Petrov/Pantelymon_Kulish_u_piadesiati_roky_zhyttia_ideolohiia_tvorchist_Tom_1/ (дата звернення: 16.10.2024). – Назва з екрана.

Кузьма-Дем’ян в українському фольклорі / В. Петров //Етнограф. вісн. – 1930. – Кн. 9. – С. 197–238. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://chtyvo.org.ua/authors/Petrov/Kuzma-Demian_v_ukrainskomu_folklori/ (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Провідні етапи розвитку сучасного шевченкознавства / В. Петров. – Авґсбурґ : Вид. УВАН .– 1946. – 37 с. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Providni_etapy_rozvytku_suchasnoho_shevchenkoznavstva.pdf (дата звернення: 16.10.2024). – Назва з екрана.

Антропологічні особливості українського народу / В. Петров // Орлик. – 1947. – Ч. 5. – 15–18. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Antropolohichni_osoblyvosti_ukrainskoho_narodu.pdf (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Походження українського народу / В. Петров ; – Реґенсбурґ : [б. в.], 1947. – Ч. 6. – 56, XIX с. – (Українська Студентська Громада при УТГІ в Реґенсбурзі ; ч. 6). – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Pokhodzhennia_ukrainskoho_narodu.pdf (дата звернення: 16.10.2024). – Назва з екрана.

Веріґо, Б. [Петров, В.] Маси, техніка й лібералізм : (з приводу книги Хозе Ортеґи і Ґассет «Повстання мас») / Б. Веріґо [В. Петров] // Орлик (Берхтесгаден). – 1948. – Ч. 3/48. – С. 33–35. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Masy_tekhnika_i_liberalizm_3_pryvodu_knyhy_Khoze_Ortegy_i_Gasset_Povstannia_mas.pdf (дата звернення: 16.10.2024). – Назва з екрана.

Казематні поезії Тараса Шевченка (квітень-травень 1847 р.) / В. Петров // Казематні поезії, квітень-травень 1847 / Т. Шевченко ; Наук.-дослід. ін-т укр. мартирології. – Мюнхен : [б. в.], 1947. – С. 5–17. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Kazematni_poezii_Tarasa_Shevchenka_kviten-traven_1847_r.pdf? (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Сучасний образ світу. Криза клясичної фізики / В. Петров (Бер) // Арка. – 1947. – Ч. 1. – С. 2–6. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Suchasnyi_obraz_svitu_Kryza_klasychnoi_fizyky.pdf (дата звернення: 16.10.2024). – Назва з екрана.

Український фольклор : (заговори, голосіння, обряд. фольклор нар.-календар. циклу) / В. Петров. – Мюнхен : УВУМ. – 142 с. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Ukrainskyi_folklor_zahovory_holosinnia_obriadovyi_folklor_narodno-kalendarnoho_tsyklu.pdf (дата звернення: 16.10.2024). – Назва з екрана.

Українські культурні діячі Української РСР 1920–1940 : Жертви більшовицького терору / В. Петров : Пролог, 1959. – 80 с. – (Суспільно-політична бібліотека ; ч. 1). –Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Ukrainski_kulturni_diiachi_Ukrainskoi_RSR_1920-1940.pdf (дата звернення: 16.10.2024). – Назва з екрана.

Зарубинецько-корчуватівська культура Середнього Подніпров’я і синхронні культури суміжних територій / В. Петров // Археологія. – 1961. – Вип. 12. – С. 53–75. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Zarubynetsko-korchuvativska_kultura_Serednoho_Podniprovia_i_synkhronni_kultury_sumizhnykh_terytorii.pdf (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Ранньослов’янські пам’ятки корчацького типу / В. П. Петров // Археологія. – 1962. – Вип. 14. – С. 3–16. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Rannoslovianski_pamiatky_korchatskoho_typu.pdf (дата звернення: 16.10.2024). – Назва з екрана.

Імена скіфських божеств у Геродота / В. Петров // Археологія. –1963. – Т. 15. – С. 19–32. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Imena_skifskykh_bozhestv_u_Herodota.pdf (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Історична топографія Києва (Першопочатки міста) / В. Петров // Історичні джерела та їх використання / редкол.: І. Л. Бутич, І. П. Крип’якевич, Ф. П. Шевченко, К. Ф. Мартьянов (відп. секр) ; АН України, Ін-т історії, Архів. упр. при Раді міністрів України. – Київ, 1964. – Вип. 1. –С. 114–140. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Istorychna_topohrafiia_Kyieva_Pershopochatky_mista.pdf (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Слов’яни і Візантія. Про зміну археологічних культур на території України в V–VII ст. н. е. типу / В. Петров // Археологія. – 1965. – Т. 18. – C. 3–13. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Sloviany_i_Vizantiia_Pro_zminu_arkheolohichnykh_kultur_na_terytorii_Ukrainy_v_V-VII_st_n_e.pdf (дата звернення: 16.10.2024). – Назва з екрана.

Про зміну археологічних культур на території УРСР у V ст. н.е. / В. П. Петров // Археологія. – 1965 – Вип. 18. – С. 3–13. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Pro_zminu_arkheolohichnykh_kultur_na_terytorii_URSR_u_V_st_ne.pdf (дата звернення: 16.10.2024). – Назва з екрана.

Історична географія та проблеми слов’янського етногенезу на матеріалах гідронімії (Гідронімія Росі й Надросся) / В. Петров // Історичні джерела та їх використання / редкол.: І. Л. Бутич, І. П. Крип’якевич, Ф. П. Шевченко, А. М. Катренко (відп. секр) ; АН Української РСР. Інститут історії; Архівне управління при Раді міністрів Української РСР.– Київ: Наукова думка, 1966. – Вип. 2. – С. 65–73. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Istorychna_heohrafiia_ta_problemy_slovianskoho_etnohenezu.pdf (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Етногенез слов’ян. Джерела, етапи розвитку і проблематика / В. Петров ; Ін-т археології АН УРСР. – Київ : Наукова думка, 1972 . – 214 с. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Etnohenez_slovian_Dzherela_etapy_rozvytku_i_problematyka.pdf (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Походження українського народу / В. Петров (Домонтович). – Київ : Фенікс, 1992. – 92 с. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://chtyvo.org.ua/authors/Petrov/Pokhodzhennia_ukrainskoho_narodu_vyd_1992/ (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Віктор Домонтович. Вибрані твори / В. Домонтович ; упоряд. та авт. передм. В. Агеєва. – Київ : Книга, 2008. – 382 с.

Історіософічні етюди / В. Петров // Україна модерна. – Київ ; Львів, 2008. – Т. 13, № 2 : Війна переможців і переможених. – С. 177–198. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Istoriosofichni_etiudy.pdf (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Самотній мандрівник простує по самотній дорозі : романізовані біогр. / В. Домонтович ; упоряд. та авт. передм. В. Агеєва. – Київ : Спадщина, 2012. – 376 с.

Віктор Петров. Розвідки : [в 3 т.] / В. Петров ; упоряд. В. Брюховецький. – Київ : Темпора, 2013.

Т. 1. – 592 с. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Rozvidky_Tom_1.pdf (дата звернення: 16.10.2024). – Назва з екрана.

Т. 2. – 576 с. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Rozvidky_Tom_2.pdf (дата звернення: 16.10.2024). – Назва з екрана.

Т. 3. – 536 с. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Rozvidky_Tom_3.pdf (дата звернення: 16.10.2024). – Назва з екрана.

Доктор Серафікус : [уривок з одноймен. роману] / В. Домонтович // Дніпро. – 2016. – № 1. – С. 58–63.

Емальована миска : оповідання / В. Домонтович // Дніпро. – 2016. – № 8/9. – С. 42–48.

Спрага музики : вибр. твори / В. Домонтович ; передм., упоряд. В. Агеєвої. – Київ : КОМОРА, 2017. – 448 с.

Дослідження життя і діяльності В. Петрова (Домонтовича)

Таємні життя В. Петрова (Домонтовича)

Агеєва, В. Радянський шпигун в українському авангарді / В. Агеєва // Локал. історія. – 2020. – № 9. – С. 52–56.

Андрєєв, В. М. Феномен МУРу в інтелектуальній біографії В. Петрова: європейські виклики та національна традиція / В. М. Андрєєв // Гілея: наук. вісн. : зб. наук. пр. – 2013. – № 1. – С. 5–10.

Брайчевський, М. В. П. Петров – учений-універсал / М.Брайчевський // Слово і час. – 2002. – № 10. – С. 13–17.

Віктор Петров. Листи до Софії Зерової / В. Петров ; упоряд. В. Сергієнко ; вступ. ст. А. Портнова ; Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України, Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія», Центр європ. гуманітар. дослідж., Центр дослідж. історії та культури східноєвроп. єврейства. ‒ Kиїв : Дух і Літера, 2021. ‒ 432 с. – Електрон. версія. – Режим доступу: https://shron1.chtyvo.org.ua/Portnov_Andrii/Viktor_Petrov_i_Sofiia_Zerova_Roman_u_lystakh.pdf? (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Віктор Петров (Домонтович) у документах та спогадах сучасників // Українська біографістика = BiographisticaUkrainica : зб. наук. пр. / Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т біогр. дослідж. – Київ, 2008. – Вип. 4. – С. 306–442.

Горбик, Р. Знімання масок, або Лист у вічність : В. Домонтович і світовий контекст / Р.Горбик // Вітчизна. – 2001. – № 11–12 . – С. 136–143.

Грегуль, Г. Соціальне походження Віктора Петрова: невідомі сторінки / Г. Грегуль // Слово і час. – 2007. – № 8. – С. 40–43.

Дзюбенко, А. Романтизована біографія як феномен творчості Віктора Домонтовича / А. Дзюбенко // Філол. студії : зб. наук. пр. студентів і магістрів ф-ту філології й журналістики ім. М. Стельмаха / Вінниц. держ. пед. ун-т ім. Михайла Коцюбинського, Ф-т філології й журналістики ім. М. Стельмаха. – Вінниця, 2023. – Вип. 21. – С. 140–145.

Добромильський, А. Історія Віктора Домонтовича : українська еміграція звинувачувала бандерівців у вбивстві в Мюнхені видатного вченого. А він... тим часом працював у Москві / А. Добромильський // Історія+. – 2016. – Серп. (№ 8). – С. 22, 23.

З пам’яті літ : (спогади про В. Петрова) // Слово і час. – 2002. – № 10. – С. 69–90.

Загоруйко, Ю. А. Віктор Петров (Домонович) (1894–1969) / Ю. А. Загоруйко // Чумац. шлях. – 2007. – № 2. – С. 15 –18 : портр.

Зленко, Г. З дитячих літ Віктора Петрова / Г. Зленко // Наук. світ. – 2009. – № 10. – С. 14,ь15.

Корогодський, Р. На межі... ще один полонений доби Українського відродження: В. Петров / Р. Корогодський // До Брами Світла : портрети. – Київ, 2016. – С. 13–121.

Корпусова, В. В. Петров (Домонтович): етногенетика як основа самовиявлення / В. Корпусова // Слово і час. – 2002. – № 10. – С. 17–25.

Корпусова, В. Із останнього життєпису Віктора Платоновича Петрова (Домонтовича): «Він був людиною покликання, а не визнання» / В. Корпусова // Українська біографістика = BiographisticaUkrainica : зб. наук. пр. / Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т біогр. дослідж. – Київ, 2008. – Вип. 4. – С. 340–365.

Корпусова, В. М. Християнський світогляд Віктора Петрова (Домонтовича) / В. М. Корпусова // Українська біографістика = BiographisticaUkrainica : зб. наук. пр. / Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т біогр. дослідж. – Київ, 2019. – Вип. 18. – С. 116–135.

Корпусова, В. Невідома сторінка біографії Віктора Петрова (Домонтовича) / В. Корпусова // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2005. – Вип. 14. – С. 859–869.

Костецький, І. Фрагмент про В. Домонтовича / І. Костецький // Літ. Україна. – 2014. – 27 листоп. – С. 8, 9.

Котубей-Геруцька, О. Майстер інтелектуального епатажу, скептик, іроніст, археолог пристрастей. Ким був Віктор Петров-Домонтович [Електронний ресурс] / О. Котубей-Геруцька // Суспільне : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://suspilne.media/culture/852441-majster-intelektualnogo-epatazu-skeptik-ironist-arheolog-pristrastej-kim-buv-viktor-petrov-domontovic/ (дата звернення: 17.10.2024). – Назва з екрана.

Крупницький, Б. Мої спогади про В. Петрова / Б. Крупницький // Зі спогадів історика / Б. Крупницький ; упоряд., вступ. ст., комент. Д. Гордієнка ; Нац. акад. наук, Ін-т ук. археографії та джерелознавства ім.. М. С. Грушевського. – Київ, 2017. – С. 69–84.

Махно, Є. Подвижник науки : зі спогадів про В. П. Петрова / Є. Махно // Українська біографістика = BiographisticaUkrainica : зб. наук. пр. / Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т біогр. дослідж. – Київ, 2008. – Вип. 4. – С. 366–371.

Непокупний, А. Віктор Платонович Петров та його псевдонім В. Домонтович / А. Непокупний // Українська біографістика = BiographisticaUkrainica : зб. наук. пр. / Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т біогр. дослідж. – Київ, 2008. – Вип. 4. – С. 428–431.

Портнов, А. Віктор Петров і Софія Зерова: Роман у листах / А. Портнов // Віктор Петров. Листи до Софії Зерової / В. Петров ; упоряд. В. Сергієнко ; вступ. ст. А. Портнова ; Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України, Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія», Центр європ. гуманітар. дослідж., Центр дослідж. історії та культури східноєвроп. єврейства. ‒ Kиїв, 2021. – С. 4–26. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron1.chtyvo.org.ua/Portnov_Andrii/Viktor_Petrov_i_Sofiia_Zerova_Roman_u_lystakh.pdf (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Хомяков, Р.Таємні життя Віктора Петрова (Домонтовича) [Електронний ресурс] / Р. Хомяков //Амнезія : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://amnesia.in.ua/petrov (дата звернення: 17.10.2024). – Назва з екрана.

Шарговська, О. Віктора Петрова радянські спецслужби готували на посаду голови українського уряду під час німецької окупації / О. Шарговська // Країна. – 2014. – № 39. – С. 54–58 : іл.

Шпак, В. Життя як авантюрний роман : [22 жовт. 1894 р. народився В. Петров] / В. Шпак // Війна за правду на полі історії : зб. публ.-іст. матеріалів / В. Шпак. – Київ, 2016. – № 4 (жовт.–груд.). – С. 36–38.

 

Дослідження творчої спадщини В. Петрова (Домонтовича)

Абліцов, В. Запізніле? Ні, вчасне повернення Віктора Петрова / В. Абліцов // Укр. літ. газ. – 2013. – 4 жовт. – С. 12–13.

Агеєва, В. Нова жінка у прозі В. Домонтовича / В. Агеєва // Слово і час. – 2002. – № 10. – С. 25–36.

Агеєва, В. Поетика феномена. Інтелектуальна проза Віктора Петрова-Домонтовича : монографія. / В. Агеєва. – Київ : Факт, 2006. – 432 с.

Агеєва, В. Путівник для інтелектуального волоцюжництва // Апологія модерну: обрис ХХ віку : ст. та есеї / В. Агеєва. – Київ, 2011. – С. 334–355.

Агеєва, В. Шлях до Абсолюту : філософ. та літ. пошуки В. Домонтовича / В. Агеєва // Укр. тиждень. – 2019. – № 42. – С. 54–58.

Андрєєв, В. М. Віктор Петров та його діяльність в інформаційному та освітньому просторі післявоєнної Німеччини (1945–1949): європейські виклики та національна традиція / В. М. Андрєєв // Українська історична наука в сучасному освітньому та інформаційному просторі : монографія / Київ. ун-т ім. Бориса Грінченка. – Вінниця, 2018. – С. 59–78.

Андрєєв, В. М. Віктор Петров як дослідник життя та творчості П. Куліша / В. М. Андрєєв // Гілея: наук. вісн. : зб. наук. пр. – 2013. – № 2. – С. 176–182.

Андрєєв, В. М.Віктор Петров: «скіфський сюжет» інтелектуальної біографії / В. М. Андрєєв // Укр. іст. журн. – 2010. – № 2. – С. 190–202.

Андрєєв, В. М. Віктор Петров: археолог в окупованій Україні (1942–1943) / В. М. Андрєєв // Гілея: наук. вісн : зб. наук. пр. – 2014. – № 11. – С. 111–116.

Андрєєв, В. М.Діяльність В. Петрова в етнографічній комісії при ВУАН (1921–1933 рр.) / В.М. Андрєєв // Укр. іст. журн. – 2012. – № 5. – С. 77–93.

Артамонов, О. «Доктор Серафікус» В. Домонтовича: осмислення епохи через призму біблійних символів / О. Артамонов // Слово і час. – 2015. – № 5. – С. 67–75.

Баран, В. Віктор Петров – визначний українознавець / В. Баран // Українознавство. – 2015. – № 2. – С. 28–32.

Бондаренко, А. Художнє новомислення у текстах Віктора Домонтовича / А. Бондаренко // Дивослово. – 2007. – № 2. – С. 42–47.

Борисенко В. Праця Віктора Петрова в Етнографічній Комісії Всеукраїнської Академії наук / В. Борисенко // Нариси з історії укр. етнології 1920–1930 років. – 2002. – С. 35–37.

Брюховецький, В. Рукописи таки не горять, але ховають загадки / В. Брюховецький // Слово і час. – 2010. – № 10. – С. 77–79.

Гірняк, М. Існування на межі, або екзистенціалістські умонастрої у прозі В. Петрова-Домонтовича / М. Гірняк // Слово і час. – 2007. – № 8. – С. 29–40.

Гірняк, М. Слово і мовчання : Самоусвідомлення через іншого (в інтелектуальній прозі В. Домонтовича) / М. Гірняк // Слово і час. – 2004. – № 11. – С. 28–36.

Городнюк, Н. В.Домонтович та В. Набоков крізь призму «окулярів»: текст – інтертекст – метатекст / Н. Городнюк // Слово і час. – 2017. – № 8. – С. 48–56.

Грегуль, Г. Панько Куліш: образ коханця, або Фаустівські романи Куліша : (за твором В. Петрова «Романи Куліша») / Г. Грегуль // Слово і час. – 2004. – № 6. – С. 25–33.

Грегуль, Г. Повість Віктора Петрова «Аліна і Костомаров» : чи «Так треба писати біографії великих людей?» / Г. Грегуль // Слово і час. – 2004. – № 11. – С. 23–27.

Гусейнова, О. Елементи архітектурного дискурсу в українському урбаністичному романі («Без ґрунту» В. Домонтовича) / О. Гусейнова // Слово і час. – 2004. – № 11. – С. 18–23.

Дмитренко, М. Віктор Петров – дослідник фольклору / М.Дмитренко // Нар. творчість та етнографія. – 2000. – № 4. – С. 88–91.

Жила, С. Любовні маски Пантелеймона Куліша за твором В. Домонтовича «Романи Куліша» / С. Жила // Укр. мова і літ. в шк. України. – 2019. – № 11. – С. 13–18.

Загоруйко, Ю. «Доктор Серафікус» В. Домантовича – повість-експеримент / Ю. Загоруйко // Зб. Харків. іст.-філол. т-ва / голова редкол. А. Івченко. – Харків, 1998. – Т. 6. – С. 49–66.

Іваницька, С. Г. Сергій Єфремов та Віктор Петров: відмінність естетичних уподобань чи конфлікт генерацій? / С. Г. Іваницька // Українська біографістика = BiographisticaUkrainica : зб. наук. пр. / Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т біогр. дослідж. – Київ, 2019. – Вип. 18. – С. 136–159.

Конончук, Н. Філософія новітньої «людини у футлярі» у романі Віктора Петрова (Домонтовича) «Доктор Серафікус» / Н. Конончук // Укр. мова та літ. – 2007. – Жовт. (№ 37/39). – С. 19–28.

Корпусова, В. М. Історіософія В. П. Петрова як методологія етногенетичних студій / В. М. Корпусова, Н. С. Абашина // Археологія. – 2019. – № 4. – С. 5–11.

Ляшко, С. М. Вацлав Ржевуський у пошуках ідентичності : (за біогр. нарисом В. Петрова-Домонтовича «Ой поїхав Ревуха та по морю гуляти») / С. М. Ляшко, В. М. Тимченко // Українська біографістика = BiographisticaUkrainica : зб. наук. пр. / Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т біогр. дослідж. – Київ, 2019. – Вип. 18. – С. 160–172.

Матвієнко, С. Опосередковане зізнання: Віктор Петров та його «Особа Сковороди» / С. Матвієнко // Слово і час. – 2002. – № 10. – С. 54–60.

Медведєва, О. В. «Апостоли» Домонтовича: вияв духовної сутності українського народу / О. В. Медведєва // Укр. літ. в загальноосвіт. шк. – 2010. – № 10. – С. 6–7.

Моклиця, М. Віктор Петров-Домонтович (1894–1969) / М. Моклиця // Модернізм в українській літературі ХХ століття : навч. посіб. для студентів-філологів. – Київ, 2017. – С. 309–332.

Павличко, С. На зворотному боці автентичності : культуро філософія Петрова-Домонтовича-Бера (1946–1984) / С. Павличко // Сучасність. – 1993. – № 5. – С. 111–125.

Портнов, А. Віктор Петров і його критики / А. Портнов // Історії істориків. Обличчя й образи української історіографії ХХ століття / А. Портнов. – Київ, 2011. – С. 143–181.

Проблеми походження та історичного розвитку слов’ян : зб. наук. ст., присвяч. 100-річчю з дня народж. В. П. Петрова / НАН України, Ін-т археології ; [редкол.: В. Д. Баран (відп. ред.), Р. В. Терпиловський, Н. С. Абашина]. – Київ ; Львів : РАС, 1997. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron1.chtyvo.org.ua/Petrov/Naukovi_pratsi_V_P_Petrova_z_problem_etnohenezu_ta_arkheolohii.pdf (дата звернення: 16.10.2024). – Назва з екрана.

Рибалко, Ю. Психоаналітичні паралелі в творчості В. Підмогильного та В. Домонтовича (на прикладі «Повісті без назви» і «Доктора Серафікуса») / Ю. Рибалко // Слово і час. – 2002. – № 10. – С. 60–68.

Рубан, К. Кентаврична література професора Петрова / К. Рубан // Молода нація : альманах – Київ, 2006. – № 2 (39). – С. 195–218.

Саєнко, В. Експериментальний роман В. Домонтовича в контексті української прози 20-х років XX століття / В. Саєнко // Українська література ХХ ст.: діапазони творч. голосів і мистец. відкриттів : вибр. літературознав. пр. – Львів, 2016. – С. 118–135.

Саєнко, В. Поетика жанру твору «Романи Куліша» В. Домонтовича / В. Саєнко // Українська література ХХ ст.: діапазони творч. голосів і мистец. відкриттів : вибр. літературознав. пр. – Львів, 2016. – С. 162–172.

Саєнко, В. Роман «Без ґрунту»: між традицією і новаторством у модерністичному дискурсі [аналіз твору В. Домонтовича] / В. Саєнко // Українська література ХХ ст.: діапазони творчих голосів і мистецьких відкриттів : вибр. літературознав. пр. / В. Саєнко. – Львів, 2016. – С. 135–162.

Свято, Р. І Петров, і Бер, і Домотович / Р. Свято // Кур’єр Кривбасу. – 2013. – № 281/283. – С. 370–374.

Соловій, Х. Психотип німфетки у творчості Віктора Петрова та Володимира Набокова / Х. Соловій // Слово і час. – 2015. – № 4. – С. 70–76.

Ткаченко, Р. Оповідання В. Домонтовича про вчених / Р. Ткаченко // Укр. мова і літ. в шк. – 2012. – № 6. – С. 57–60.

Ткаченко, Р. П. Постать вченого у романах В. Домонтовича «Доктор Серафікус» і В. Набокова «Пнін»: спільне і відмінне / Р. П. Ткаченко // Укр. літ. в загальноосвіт. шк. – 2012. – № 3. – С. 10–12.

Ульяновський, В. Віктор Петров: осягнення Сковороди / В.Ульяновський // Київ. старовина. – 2001. – № 4. – С. 104–109.

Філатова, О. Коли поет стає ученим, а учений поетом... : модель авт. естет.-образ. свідомості в романізованих біогр. В. Петрова-Домонтовича / О. Філатова // Укр. мова й літ. в серед. шк., гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2008. – № 5. – С. 92–100.

Черненко, О. Аналіз світоглядних принципів у прозі В. Домонтовича / О. Черненко // Сучасність. – 1994. – № 5. – С. 107–112.

Шевельов, Ю. Шостий у гроні. В. Домонтович в історії української прози / Ю. Шевельов // Вибр. пр. : у 2 кн. / Ю. Шевельов. – Київ, 2008. – Кн. 2: Літературознавство. – С. 833–878.

Ясь, О. Історична доба у світлі наукової дискусії української еміграції другої половини 40-х рр. 20 ст. : (Б. Крупницький, В. Петров) / О. Ясь // Молода нація : альманах. – 2002. – № 2 (23). – С. 24–39.

Підготувала зав. відділом наукової інформації та бібліографії Тетяна Мазур

 

 

Поділитися:

Віктор Петров (Домонтович): Terra incognita української літератури


«Ми заговорили про епохи, що зникли, про народи, які жили колись у цьому степовому краю. Ми згодились, що ми надто мало знаємо себе самих, які ми є нині, і ще менше знаємо себе, які ми були в минулому.»

В. Домонтович, Без ґрунту

 

Віктор Петров, Домонтович, чи Бер? Український письменник, філософ, соціальний антрополог, літературний критик, археолог, історик і культуролог; доктор історичних та філологічних наук, претендент на звання першого українського постмодерніста. Чи може зрадник, чекіст, жертва режиму, колаборант?

Досить довго Постать Віктора Петрова була огорнута завісою загадковості, ходили легенди про його розвідницьку діяльність та неймовірну історію кохання, а також безліч версій раптового зникнення за кордоном та чутки про появу в срср.

Віктор Платонович Петров народився в Катеринославі (Дніпропетровськ) 22(10) жовтня 1894 р. у родині священика, ректора духовної семінарії. Мати, Марія Вікторівна, померла в молодому віці. Здобувши освіту в Холмській гімназії, 1913 р. юнак вступив до Київського університету. Закінчив навчання професорським стипендіатом – готувався до посади професора.

Упродовж 1918–1921 рр. Віктор Петров щонайменше 15 разів змінював роботу, намагаючись вижити у той важкий час. Він працював у різних установах Академії наук України, а щоб заробити на життя, викладав у двох київських навчальних закладах.

1927 р. Віктор Платонович був призначений керівником Етнографічною комісією ВУАН. Петров не лише керував роботою комісії, а й провадив численні серйозні дослідження, на кшталт «Українські народні легенди про неплідну матір та ненароджені діти», «Українські народні варіанти легенди про злих жінок», «Міфологема сонця в українських народних віруваннях» тощо. Вагомим можна вважати внесок науковця і в розвиток археологічної науки. Віктор Петров приділяв велику увагу літературознавству – досліджував творчість Григорія Сковороди, Пантелеймона Куліша. Саме інтерес до П. Куліша спонукав Віктора Платоновича на написання праці «Пантелеймон Куліш в п’ятдесяті роки. Життя. Ідеологія. Творчість», за яку 1930 р. він отримав докторат від Академії наук. 1928 р. дебютував як письменник-прозаїк під псевдонімом В. Домонтович опублікувавши повість «Дівчина з ведмедиком». Згодом друком виходять романізовані біографії «Аліна і Костомаров» та «Романи Куліша». У цей самий час між  Віктором Петровим та дружиною Миколи Зерова – Софією зароджуються почуття. Ці почуття переросли в трагічний та зворушливий роман довжиною в тридцять років і сотні витончених і справді літературних листів.

У 1928 році до Академії дійшла черга «чисток». Спершу з посади було усунуто віце-президента Сергія Єфремова, а згодом і професора Агатангела Кримського. Петров Віктор Платонович як старший науковий співробітник Інституту матеріальної культури УАН також підпадає під приціл, та навіть подумує про від’їзд з України, з метою уникнення арешту. Із розповідей та різноманітних чуток Віктор Петров знав, як вибивали свідчення у контрреволюційній діяльності з його колег і добрих знайомих Миколи Зерова, Павла Филиповича, Марка Вороного та інших членів так званої підпільної націоналістичної організації. Тож опинившись в такому ж становищі, Петров постав перед вибором, розділити їхню долю та бути притягненим до кримінальної відповідальності за низкою поширених у той час статей, до важких тортур та заслання, або ж погодитись на співробітництво з органами нквс і доповідати в подальшому про будь-які прояви антирадянської діяльності в інституті. Зрештою, він обрав останнє, його агентурним псевдонімом став – «Іванов».

Так працюючи розвідником до 1938 року він пише заяви та повідомлення, які згодом визнають загальною та не надто важливою інформацією. Та вже в травні цього ж року Петрова заарештовують вимагаючи зізнатись в участі у контрреволюційній шпигунській організації «Азбука», заснованій чорносотенцем-монархістом Василем Шульгіним. Та попри непричетність до «Азбуки», численні звістки про масові репресії і розстріли невинних за надуманими звинуваченнями, наштовхнули Петрова на розкаяння та зізнання у всіх приписаних йому гріхів, щоб хоч якось пом’якшити ситуацію. У зізнанні він згадує про свою причетність до радянської розвідки, та визнає, що не повідомляв усі здобуті ним відомості. Саме ця заява стала для слідчих несподіванкою. Після уточнень, слідчим стало зрозуміло, що вони взяли не того. Петрова звільни з-під варти, та на нього чекали прискіпливе ставлення нквс та з’ясування причин приховування відомостей. Відтак він знову розкаюється та обіцяє більш відповідально ставитись до інформування про стан справ в Академії та про настрої близького оточення.

Напередодні війни В. Петров був призначений директором Інституту українського фольклору Академії наук урср. Згодом в одній із автобіографій він писав: «5 липня 1941 р., мені було запропоновано у зв’язку з початком військових дій, як і іншим науковим співробітникам Академії наук, виїхати з Києва. 13 липня я прибув у м. Уфу, куди була евакуйована Академія наук із Києва, і там залишався до кінця 1941 року, працюючи вченим секретарем Інституту суспільних наук, який об’єднав у своєму складі колишні Інститути мовознавства, історії, археології, літератури, фольклору».

Зникнути з поля зору нквс не вдалося навіть у далекій Уфі. Тоді саме займалися пошуком і підготовкою кандидатів для розвідувальних завдань на окупованій території, тож особа В. Петрова знову привернула увагу. А саме широкі зв’язки й авторитет у науковому та письменницькому колі, звинувачення в антирадянській діяльності та арешт, пониження в посаді та знання німецької мови, робили його найкращим кандидатом на цю роль. В. Петров як науковець та письменник ображений радянською владою, мав влаштовуватися до наукових установ, які працювали в окупації, та встановлювати зв’язки з впливовими діячами. Натомість йому дозволяли  публікувати наукові праці антирадянського змісту, які б дали змогу завоювати авторитет в німецької адміністрації та в українських націоналістичних колах. Саме тоді з’явився псевдонім Віктор Бер, за яким працівники нквс могли відстежити Петрова.

Перебуваючи на окупованій території, з лютого 1942 р. займався редагуванням журналу «Український засів» в окупованому Харкові і, саме в цьому часописі були опубліковані переклади, підписані псевдонімом Віктор Бер, передбаченим для зв’язку з працівниками нквс та роман «Без ґрунту». Проте, виявилося, що нквс не здійснило жодної спроби зв’язатися з агентом «Івановим», тому до 1948 року Петров залишався поза зв’язком. Тож він займався звичною для себе науковою діяльністю і дослідженнями, виступав з доповідями, писав статті, в яких не боявся критикувати радянську владу, оскільки це було передбачено завданням. Але увесь цей час він жив в очікуванні, що одного дня в його квартиру хтось постукає із кодовою фразою…

В цей період В. Петров досить плідно працює та закінчує дослідження «Українські культурні діячі – жертви більшовицького терору». А 1947 р. виходить роман «Доктор Серафікус», який був написаний ще в 1928–1929 рр.

Ввечері 18 травня 1949 р. Віктор Петров загадково зникає. Ходило багато чуток про зникнення вченого, версії були різні. Та в 1955 р. його ім’я промайнуло у покажчику О. Монгайта «Археологія в СРСР», яке було виявлено завдяки пильності археолога М. Міллера. Стало відомо, що після повернення до Радянського Союзу, вчений зміг уникнути покарань, що свідчило про його неоднозначне перебування в емігрантському середовищі. З тих пір Петрова затаврували як радянського агента, називали зрадником і зневажали. Лише деякі представники інтелігенції виступали на захист вченого.  

Лише у 1956 р. В. Петров повернувся до Києва, де і прожив до самої смерті. Там він продовжив свою наукову діяльність, щоправда, після повернення до СРСР він втратив усі наукові звання – служив завідувачем архіву Інституту археології АН. 1966 р. він захистив дисертацію «Язык. Этнос. Фольклор», отримавши звання кандидата філологічних наук. В. Домонтович та В. Бер назавжди зникли, як зникли і творчі іпостасі, пов’язані з цими іменами. Прозаїк В. Домонтович зміг уникнути творчості на соціальне замовлення, відсторонитися від соціалістичного реалізму, що вдавалося не кожному в ті часи.

Віктор Платонович помер 1969 р. Після його смерті, розсекречені документи дали змогу пролити світло на міфи, які точилися навколо його особистості. Хоча і не відповіли на низку питань стосовно дій та вчинків науковця в різні періоди його життя. Де він діяв щиро, а де грав певну роль? Ці питання залишаються відкритими для роздумів читача. Можна лише припустити, що хоч Петров і намагався грати з чекістами певну роль задля збереження свого життя та можливості в подальшому працювати і творити, все ж він не уявляв наскільки міцно погрузне в цих тенетах, і що до кінця життя, усюди за ним слідуватиме незрима тінь спецслужб. Вірогідно, що ці переслідування та реалії сталінської тоталітарної системи позначились на його творчості та науковій діяльності. Неспроста після повернення з-за кордону Петров не написав жодного роману. Історія життя Віктора Платоновича Петрова є одним із прикладів, як органи нквс ламали долі людей, використовуючи їхні слабкості та амбіції. 

1988 р. видавництво «Сучасність» видало тритомне зібрання прози Віктора Петрова під іменем В. Домонтовича, а його науковий доробок з-понад 200 праць і досі не зібрано. Постать цього видатного вченого, одного з найяскравіших українських інтелектуалів XX ст. стала знаковою для української літератури, адже він зміг реалізувати свій величезний потенціал усупереч обставинам, за часів тотальної творчої та інтелектуальної несвободи.

 

Творчий спадок В. Петрова (Домонтовича)

Повні тексти творів [Електронний ресурс] / В. Петров (Домонтович) // УкрЛіб: Бібліотека української літератури : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.ukrlib.com.ua/books/author.php?id=287 (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Куліш і Шевченко (До історії їх взаємовідносин в 1843–1844 роках) / В. Петров // Шевченко та його доба : зб. перша / Всеукр. Акад. Наук, Коміс. для видавання пам’яток новіт. письменства. – Київ, 1925. – С. 57–79. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://chtyvo.org.ua/authors/Petrov/Kulish_i_Shevchenko_Do_istorii_ikh_vzaiemovidnosyn_v_1843-1844_rokakh/ (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Місце фольклору в краєзнавстві / В. Петров // Етнограф. вісн. – 1925. – Кн. 1. – С. 12–21. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://chtyvo.org.ua/authors/Petrov/Mistse_folkloru_v_kraieznavstvi/ (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Акад. Володимир Гнатюк у своїх фольклорних студіях / В. Петров // Зап. іст.-філол. від. ВУАН. – 1926. – Кн. 10. – 241–254. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://chtyvo.org.ua/authors/Petrov/Akad_Volodymyr_Hnatiuk_u_svoikh_folklornykh_studiiakh/ (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

М. Ф. Сумцов як історик етнографії / В. Петров // Зап. іст.-філол. від. ВУАН. – 1926. – Кн. 7–8. – С. 7–15. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://chtyvo.org.ua/authors/Petrov/MF_Sumtsov_iak_istoryk_etnohrafii/ (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Матеріяли до історії приятелювання Куліша й Шевченка р. 1856–1857-го / В. Петров // Шевченко та його доба : зб. другий / під ред. С. О. Єфремова, М. М. Новицького, П. П. Филиповича ; Всеукр. акад. наук, Коміс. для видавання пам’яток новіт. письменства. – Київ, 1926. – С. 83–100. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://chtyvo.org.ua/authors/Petrov/Materiialy_do_istorii_pryiateliuvannia_Kulisha_i_Shevchenka_r_18561857-ho/ (дата звернення: 16.10.2024). – Назва з екрана.

Матеріяли до історії співробітництва Куліша в «Современнике» Некрасова р. 1852–3 / В. Петров // Зап. іст.-філол. від. ВУАН. – 1927. – Кн.12. – С. 277–297. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://chtyvo.org.ua/authors/Petrov/Materiialy_do_istorii_spivrobitnytstva_Kulisha_v_Sovremennyk_Nekrasova_r_18523/ (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Теорія «нероблення» Гр. Сковороди / В. Петров // Життя й Революція. – 1926. – № 4. – С. 49–55. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://chtyvo.org.ua/authors/Petrov/Teoriia_neroblennia_Hr_Skovorody/ (дата звернення: 16.10.2024). – Назва з екрана.

Мітологема «сонця» в укр. нар. віруваннях та візантійсько-гелліністичний культурний цикл / В. Петров // Етнограф. вісн. – 1927. – Кн. 4. – С. 88–119. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://chtyvo.org.ua/authors/Petrov/Mitolohema_sontsia_v_ukr_nar_viruvanniakh_ta_vizantiisko-hellinistychnyi_kulturnyi_tsykl/ (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Нові українські варіанти легенди про походження лихих жінок / В. Петров // Етнограф. вісн. / за голов. редагуванням А. Лободи та В. Петрова. – Київ, 1928. – Кн. 6. – С. 55–66. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Novi_ukrainski_varianty_lehendy_pro_pokhodzhennia_lykhykh_zhinok.pdf (дата звернення: 16.10.2024). – Назва з екрана.

Пантелимон Куліш у п’ядесяті роки: життя, ідеологія, творчість / В. Петров ; Всеукр. акад. наук. – У Київі : З друк. Всеукр. акад. наук, 1929. – 574 с. – (Збірник історико-філологічного відділу ; № 88, т. 1). – Електрон. версія. – Режим доступу : https://chtyvo.org.ua/authors/Petrov/Pantelymon_Kulish_u_piadesiati_roky_zhyttia_ideolohiia_tvorchist_Tom_1/ (дата звернення: 16.10.2024). – Назва з екрана.

Кузьма-Дем’ян в українському фольклорі / В. Петров //Етнограф. вісн. – 1930. – Кн. 9. – С. 197–238. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://chtyvo.org.ua/authors/Petrov/Kuzma-Demian_v_ukrainskomu_folklori/ (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Провідні етапи розвитку сучасного шевченкознавства / В. Петров. – Авґсбурґ : Вид. УВАН .– 1946. – 37 с. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Providni_etapy_rozvytku_suchasnoho_shevchenkoznavstva.pdf (дата звернення: 16.10.2024). – Назва з екрана.

Антропологічні особливості українського народу / В. Петров // Орлик. – 1947. – Ч. 5. – 15–18. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Antropolohichni_osoblyvosti_ukrainskoho_narodu.pdf (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Походження українського народу / В. Петров ; – Реґенсбурґ : [б. в.], 1947. – Ч. 6. – 56, XIX с. – (Українська Студентська Громада при УТГІ в Реґенсбурзі ; ч. 6). – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Pokhodzhennia_ukrainskoho_narodu.pdf (дата звернення: 16.10.2024). – Назва з екрана.

Веріґо, Б. [Петров, В.] Маси, техніка й лібералізм : (з приводу книги Хозе Ортеґи і Ґассет «Повстання мас») / Б. Веріґо [В. Петров] // Орлик (Берхтесгаден). – 1948. – Ч. 3/48. – С. 33–35. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Masy_tekhnika_i_liberalizm_3_pryvodu_knyhy_Khoze_Ortegy_i_Gasset_Povstannia_mas.pdf (дата звернення: 16.10.2024). – Назва з екрана.

Казематні поезії Тараса Шевченка (квітень-травень 1847 р.) / В. Петров // Казематні поезії, квітень-травень 1847 / Т. Шевченко ; Наук.-дослід. ін-т укр. мартирології. – Мюнхен : [б. в.], 1947. – С. 5–17. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Kazematni_poezii_Tarasa_Shevchenka_kviten-traven_1847_r.pdf? (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Сучасний образ світу. Криза клясичної фізики / В. Петров (Бер) // Арка. – 1947. – Ч. 1. – С. 2–6. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Suchasnyi_obraz_svitu_Kryza_klasychnoi_fizyky.pdf (дата звернення: 16.10.2024). – Назва з екрана.

Український фольклор : (заговори, голосіння, обряд. фольклор нар.-календар. циклу) / В. Петров. – Мюнхен : УВУМ. – 142 с. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Ukrainskyi_folklor_zahovory_holosinnia_obriadovyi_folklor_narodno-kalendarnoho_tsyklu.pdf (дата звернення: 16.10.2024). – Назва з екрана.

Українські культурні діячі Української РСР 1920–1940 : Жертви більшовицького терору / В. Петров : Пролог, 1959. – 80 с. – (Суспільно-політична бібліотека ; ч. 1). –Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Ukrainski_kulturni_diiachi_Ukrainskoi_RSR_1920-1940.pdf (дата звернення: 16.10.2024). – Назва з екрана.

Зарубинецько-корчуватівська культура Середнього Подніпров’я і синхронні культури суміжних територій / В. Петров // Археологія. – 1961. – Вип. 12. – С. 53–75. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Zarubynetsko-korchuvativska_kultura_Serednoho_Podniprovia_i_synkhronni_kultury_sumizhnykh_terytorii.pdf (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Ранньослов’янські пам’ятки корчацького типу / В. П. Петров // Археологія. – 1962. – Вип. 14. – С. 3–16. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Rannoslovianski_pamiatky_korchatskoho_typu.pdf (дата звернення: 16.10.2024). – Назва з екрана.

Імена скіфських божеств у Геродота / В. Петров // Археологія. –1963. – Т. 15. – С. 19–32. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Imena_skifskykh_bozhestv_u_Herodota.pdf (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Історична топографія Києва (Першопочатки міста) / В. Петров // Історичні джерела та їх використання / редкол.: І. Л. Бутич, І. П. Крип’якевич, Ф. П. Шевченко, К. Ф. Мартьянов (відп. секр) ; АН України, Ін-т історії, Архів. упр. при Раді міністрів України. – Київ, 1964. – Вип. 1. –С. 114–140. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Istorychna_topohrafiia_Kyieva_Pershopochatky_mista.pdf (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Слов’яни і Візантія. Про зміну археологічних культур на території України в V–VII ст. н. е. типу / В. Петров // Археологія. – 1965. – Т. 18. – C. 3–13. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Sloviany_i_Vizantiia_Pro_zminu_arkheolohichnykh_kultur_na_terytorii_Ukrainy_v_V-VII_st_n_e.pdf (дата звернення: 16.10.2024). – Назва з екрана.

Про зміну археологічних культур на території УРСР у V ст. н.е. / В. П. Петров // Археологія. – 1965 – Вип. 18. – С. 3–13. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Pro_zminu_arkheolohichnykh_kultur_na_terytorii_URSR_u_V_st_ne.pdf (дата звернення: 16.10.2024). – Назва з екрана.

Історична географія та проблеми слов’янського етногенезу на матеріалах гідронімії (Гідронімія Росі й Надросся) / В. Петров // Історичні джерела та їх використання / редкол.: І. Л. Бутич, І. П. Крип’якевич, Ф. П. Шевченко, А. М. Катренко (відп. секр) ; АН Української РСР. Інститут історії; Архівне управління при Раді міністрів Української РСР.– Київ: Наукова думка, 1966. – Вип. 2. – С. 65–73. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Istorychna_heohrafiia_ta_problemy_slovianskoho_etnohenezu.pdf (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Етногенез слов’ян. Джерела, етапи розвитку і проблематика / В. Петров ; Ін-т археології АН УРСР. – Київ : Наукова думка, 1972 . – 214 с. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Etnohenez_slovian_Dzherela_etapy_rozvytku_i_problematyka.pdf (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Походження українського народу / В. Петров (Домонтович). – Київ : Фенікс, 1992. – 92 с. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://chtyvo.org.ua/authors/Petrov/Pokhodzhennia_ukrainskoho_narodu_vyd_1992/ (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Віктор Домонтович. Вибрані твори / В. Домонтович ; упоряд. та авт. передм. В. Агеєва. – Київ : Книга, 2008. – 382 с.

Історіософічні етюди / В. Петров // Україна модерна. – Київ ; Львів, 2008. – Т. 13, № 2 : Війна переможців і переможених. – С. 177–198. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Istoriosofichni_etiudy.pdf (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Самотній мандрівник простує по самотній дорозі : романізовані біогр. / В. Домонтович ; упоряд. та авт. передм. В. Агеєва. – Київ : Спадщина, 2012. – 376 с.

Віктор Петров. Розвідки : [в 3 т.] / В. Петров ; упоряд. В. Брюховецький. – Київ : Темпора, 2013.

Т. 1. – 592 с. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Rozvidky_Tom_1.pdf (дата звернення: 16.10.2024). – Назва з екрана.

Т. 2. – 576 с. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Rozvidky_Tom_2.pdf (дата звернення: 16.10.2024). – Назва з екрана.

Т. 3. – 536 с. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron2.chtyvo.org.ua/Petrov/Rozvidky_Tom_3.pdf (дата звернення: 16.10.2024). – Назва з екрана.

Доктор Серафікус : [уривок з одноймен. роману] / В. Домонтович // Дніпро. – 2016. – № 1. – С. 58–63.

Емальована миска : оповідання / В. Домонтович // Дніпро. – 2016. – № 8/9. – С. 42–48.

Спрага музики : вибр. твори / В. Домонтович ; передм., упоряд. В. Агеєвої. – Київ : КОМОРА, 2017. – 448 с.

Дослідження життя і діяльності В. Петрова (Домонтовича)

Таємні життя В. Петрова (Домонтовича)

Агеєва, В. Радянський шпигун в українському авангарді / В. Агеєва // Локал. історія. – 2020. – № 9. – С. 52–56.

Андрєєв, В. М. Феномен МУРу в інтелектуальній біографії В. Петрова: європейські виклики та національна традиція / В. М. Андрєєв // Гілея: наук. вісн. : зб. наук. пр. – 2013. – № 1. – С. 5–10.

Брайчевський, М. В. П. Петров – учений-універсал / М.Брайчевський // Слово і час. – 2002. – № 10. – С. 13–17.

Віктор Петров. Листи до Софії Зерової / В. Петров ; упоряд. В. Сергієнко ; вступ. ст. А. Портнова ; Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України, Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія», Центр європ. гуманітар. дослідж., Центр дослідж. історії та культури східноєвроп. єврейства. ‒ Kиїв : Дух і Літера, 2021. ‒ 432 с. – Електрон. версія. – Режим доступу: https://shron1.chtyvo.org.ua/Portnov_Andrii/Viktor_Petrov_i_Sofiia_Zerova_Roman_u_lystakh.pdf? (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Віктор Петров (Домонтович) у документах та спогадах сучасників // Українська біографістика = BiographisticaUkrainica : зб. наук. пр. / Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т біогр. дослідж. – Київ, 2008. – Вип. 4. – С. 306–442.

Горбик, Р. Знімання масок, або Лист у вічність : В. Домонтович і світовий контекст / Р.Горбик // Вітчизна. – 2001. – № 11–12 . – С. 136–143.

Грегуль, Г. Соціальне походження Віктора Петрова: невідомі сторінки / Г. Грегуль // Слово і час. – 2007. – № 8. – С. 40–43.

Дзюбенко, А. Романтизована біографія як феномен творчості Віктора Домонтовича / А. Дзюбенко // Філол. студії : зб. наук. пр. студентів і магістрів ф-ту філології й журналістики ім. М. Стельмаха / Вінниц. держ. пед. ун-т ім. Михайла Коцюбинського, Ф-т філології й журналістики ім. М. Стельмаха. – Вінниця, 2023. – Вип. 21. – С. 140–145.

Добромильський, А. Історія Віктора Домонтовича : українська еміграція звинувачувала бандерівців у вбивстві в Мюнхені видатного вченого. А він... тим часом працював у Москві / А. Добромильський // Історія+. – 2016. – Серп. (№ 8). – С. 22, 23.

З пам’яті літ : (спогади про В. Петрова) // Слово і час. – 2002. – № 10. – С. 69–90.

Загоруйко, Ю. А. Віктор Петров (Домонович) (1894–1969) / Ю. А. Загоруйко // Чумац. шлях. – 2007. – № 2. – С. 15 –18 : портр.

Зленко, Г. З дитячих літ Віктора Петрова / Г. Зленко // Наук. світ. – 2009. – № 10. – С. 14,ь15.

Корогодський, Р. На межі... ще один полонений доби Українського відродження: В. Петров / Р. Корогодський // До Брами Світла : портрети. – Київ, 2016. – С. 13–121.

Корпусова, В. В. Петров (Домонтович): етногенетика як основа самовиявлення / В. Корпусова // Слово і час. – 2002. – № 10. – С. 17–25.

Корпусова, В. Із останнього життєпису Віктора Платоновича Петрова (Домонтовича): «Він був людиною покликання, а не визнання» / В. Корпусова // Українська біографістика = BiographisticaUkrainica : зб. наук. пр. / Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т біогр. дослідж. – Київ, 2008. – Вип. 4. – С. 340–365.

Корпусова, В. М. Християнський світогляд Віктора Петрова (Домонтовича) / В. М. Корпусова // Українська біографістика = BiographisticaUkrainica : зб. наук. пр. / Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т біогр. дослідж. – Київ, 2019. – Вип. 18. – С. 116–135.

Корпусова, В. Невідома сторінка біографії Віктора Петрова (Домонтовича) / В. Корпусова // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2005. – Вип. 14. – С. 859–869.

Костецький, І. Фрагмент про В. Домонтовича / І. Костецький // Літ. Україна. – 2014. – 27 листоп. – С. 8, 9.

Котубей-Геруцька, О. Майстер інтелектуального епатажу, скептик, іроніст, археолог пристрастей. Ким був Віктор Петров-Домонтович [Електронний ресурс] / О. Котубей-Геруцька // Суспільне : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://suspilne.media/culture/852441-majster-intelektualnogo-epatazu-skeptik-ironist-arheolog-pristrastej-kim-buv-viktor-petrov-domontovic/ (дата звернення: 17.10.2024). – Назва з екрана.

Крупницький, Б. Мої спогади про В. Петрова / Б. Крупницький // Зі спогадів історика / Б. Крупницький ; упоряд., вступ. ст., комент. Д. Гордієнка ; Нац. акад. наук, Ін-т ук. археографії та джерелознавства ім.. М. С. Грушевського. – Київ, 2017. – С. 69–84.

Махно, Є. Подвижник науки : зі спогадів про В. П. Петрова / Є. Махно // Українська біографістика = BiographisticaUkrainica : зб. наук. пр. / Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т біогр. дослідж. – Київ, 2008. – Вип. 4. – С. 366–371.

Непокупний, А. Віктор Платонович Петров та його псевдонім В. Домонтович / А. Непокупний // Українська біографістика = BiographisticaUkrainica : зб. наук. пр. / Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т біогр. дослідж. – Київ, 2008. – Вип. 4. – С. 428–431.

Портнов, А. Віктор Петров і Софія Зерова: Роман у листах / А. Портнов // Віктор Петров. Листи до Софії Зерової / В. Петров ; упоряд. В. Сергієнко ; вступ. ст. А. Портнова ; Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України, Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія», Центр європ. гуманітар. дослідж., Центр дослідж. історії та культури східноєвроп. єврейства. ‒ Kиїв, 2021. – С. 4–26. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron1.chtyvo.org.ua/Portnov_Andrii/Viktor_Petrov_i_Sofiia_Zerova_Roman_u_lystakh.pdf (дата звернення: 15.10.2024). – Назва з екрана.

Хомяков, Р.Таємні життя Віктора Петрова (Домонтовича) [Електронний ресурс] / Р. Хомяков //Амнезія : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://amnesia.in.ua/petrov (дата звернення: 17.10.2024). – Назва з екрана.

Шарговська, О. Віктора Петрова радянські спецслужби готували на посаду голови українського уряду під час німецької окупації / О. Шарговська // Країна. – 2014. – № 39. – С. 54–58 : іл.

Шпак, В. Життя як авантюрний роман : [22 жовт. 1894 р. народився В. Петров] / В. Шпак // Війна за правду на полі історії : зб. публ.-іст. матеріалів / В. Шпак. – Київ, 2016. – № 4 (жовт.–груд.). – С. 36–38.

 

Дослідження творчої спадщини В. Петрова (Домонтовича)

Абліцов, В. Запізніле? Ні, вчасне повернення Віктора Петрова / В. Абліцов // Укр. літ. газ. – 2013. – 4 жовт. – С. 12–13.

Агеєва, В. Нова жінка у прозі В. Домонтовича / В. Агеєва // Слово і час. – 2002. – № 10. – С. 25–36.

Агеєва, В. Поетика феномена. Інтелектуальна проза Віктора Петрова-Домонтовича : монографія. / В. Агеєва. – Київ : Факт, 2006. – 432 с.

Агеєва, В. Путівник для інтелектуального волоцюжництва // Апологія модерну: обрис ХХ віку : ст. та есеї / В. Агеєва. – Київ, 2011. – С. 334–355.

Агеєва, В. Шлях до Абсолюту : філософ. та літ. пошуки В. Домонтовича / В. Агеєва // Укр. тиждень. – 2019. – № 42. – С. 54–58.

Андрєєв, В. М. Віктор Петров та його діяльність в інформаційному та освітньому просторі післявоєнної Німеччини (1945–1949): європейські виклики та національна традиція / В. М. Андрєєв // Українська історична наука в сучасному освітньому та інформаційному просторі : монографія / Київ. ун-т ім. Бориса Грінченка. – Вінниця, 2018. – С. 59–78.

Андрєєв, В. М. Віктор Петров як дослідник життя та творчості П. Куліша / В. М. Андрєєв // Гілея: наук. вісн. : зб. наук. пр. – 2013. – № 2. – С. 176–182.

Андрєєв, В. М.Віктор Петров: «скіфський сюжет» інтелектуальної біографії / В. М. Андрєєв // Укр. іст. журн. – 2010. – № 2. – С. 190–202.

Андрєєв, В. М. Віктор Петров: археолог в окупованій Україні (1942–1943) / В. М. Андрєєв // Гілея: наук. вісн : зб. наук. пр. – 2014. – № 11. – С. 111–116.

Андрєєв, В. М.Діяльність В. Петрова в етнографічній комісії при ВУАН (1921–1933 рр.) / В.М. Андрєєв // Укр. іст. журн. – 2012. – № 5. – С. 77–93.

Артамонов, О. «Доктор Серафікус» В. Домонтовича: осмислення епохи через призму біблійних символів / О. Артамонов // Слово і час. – 2015. – № 5. – С. 67–75.

Баран, В. Віктор Петров – визначний українознавець / В. Баран // Українознавство. – 2015. – № 2. – С. 28–32.

Бондаренко, А. Художнє новомислення у текстах Віктора Домонтовича / А. Бондаренко // Дивослово. – 2007. – № 2. – С. 42–47.

Борисенко В. Праця Віктора Петрова в Етнографічній Комісії Всеукраїнської Академії наук / В. Борисенко // Нариси з історії укр. етнології 1920–1930 років. – 2002. – С. 35–37.

Брюховецький, В. Рукописи таки не горять, але ховають загадки / В. Брюховецький // Слово і час. – 2010. – № 10. – С. 77–79.

Гірняк, М. Існування на межі, або екзистенціалістські умонастрої у прозі В. Петрова-Домонтовича / М. Гірняк // Слово і час. – 2007. – № 8. – С. 29–40.

Гірняк, М. Слово і мовчання : Самоусвідомлення через іншого (в інтелектуальній прозі В. Домонтовича) / М. Гірняк // Слово і час. – 2004. – № 11. – С. 28–36.

Городнюк, Н. В.Домонтович та В. Набоков крізь призму «окулярів»: текст – інтертекст – метатекст / Н. Городнюк // Слово і час. – 2017. – № 8. – С. 48–56.

Грегуль, Г. Панько Куліш: образ коханця, або Фаустівські романи Куліша : (за твором В. Петрова «Романи Куліша») / Г. Грегуль // Слово і час. – 2004. – № 6. – С. 25–33.

Грегуль, Г. Повість Віктора Петрова «Аліна і Костомаров» : чи «Так треба писати біографії великих людей?» / Г. Грегуль // Слово і час. – 2004. – № 11. – С. 23–27.

Гусейнова, О. Елементи архітектурного дискурсу в українському урбаністичному романі («Без ґрунту» В. Домонтовича) / О. Гусейнова // Слово і час. – 2004. – № 11. – С. 18–23.

Дмитренко, М. Віктор Петров – дослідник фольклору / М.Дмитренко // Нар. творчість та етнографія. – 2000. – № 4. – С. 88–91.

Жила, С. Любовні маски Пантелеймона Куліша за твором В. Домонтовича «Романи Куліша» / С. Жила // Укр. мова і літ. в шк. України. – 2019. – № 11. – С. 13–18.

Загоруйко, Ю. «Доктор Серафікус» В. Домантовича – повість-експеримент / Ю. Загоруйко // Зб. Харків. іст.-філол. т-ва / голова редкол. А. Івченко. – Харків, 1998. – Т. 6. – С. 49–66.

Іваницька, С. Г. Сергій Єфремов та Віктор Петров: відмінність естетичних уподобань чи конфлікт генерацій? / С. Г. Іваницька // Українська біографістика = BiographisticaUkrainica : зб. наук. пр. / Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т біогр. дослідж. – Київ, 2019. – Вип. 18. – С. 136–159.

Конончук, Н. Філософія новітньої «людини у футлярі» у романі Віктора Петрова (Домонтовича) «Доктор Серафікус» / Н. Конончук // Укр. мова та літ. – 2007. – Жовт. (№ 37/39). – С. 19–28.

Корпусова, В. М. Історіософія В. П. Петрова як методологія етногенетичних студій / В. М. Корпусова, Н. С. Абашина // Археологія. – 2019. – № 4. – С. 5–11.

Ляшко, С. М. Вацлав Ржевуський у пошуках ідентичності : (за біогр. нарисом В. Петрова-Домонтовича «Ой поїхав Ревуха та по морю гуляти») / С. М. Ляшко, В. М. Тимченко // Українська біографістика = BiographisticaUkrainica : зб. наук. пр. / Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т біогр. дослідж. – Київ, 2019. – Вип. 18. – С. 160–172.

Матвієнко, С. Опосередковане зізнання: Віктор Петров та його «Особа Сковороди» / С. Матвієнко // Слово і час. – 2002. – № 10. – С. 54–60.

Медведєва, О. В. «Апостоли» Домонтовича: вияв духовної сутності українського народу / О. В. Медведєва // Укр. літ. в загальноосвіт. шк. – 2010. – № 10. – С. 6–7.

Моклиця, М. Віктор Петров-Домонтович (1894–1969) / М. Моклиця // Модернізм в українській літературі ХХ століття : навч. посіб. для студентів-філологів. – Київ, 2017. – С. 309–332.

Павличко, С. На зворотному боці автентичності : культуро філософія Петрова-Домонтовича-Бера (1946–1984) / С. Павличко // Сучасність. – 1993. – № 5. – С. 111–125.

Портнов, А. Віктор Петров і його критики / А. Портнов // Історії істориків. Обличчя й образи української історіографії ХХ століття / А. Портнов. – Київ, 2011. – С. 143–181.

Проблеми походження та історичного розвитку слов’ян : зб. наук. ст., присвяч. 100-річчю з дня народж. В. П. Петрова / НАН України, Ін-т археології ; [редкол.: В. Д. Баран (відп. ред.), Р. В. Терпиловський, Н. С. Абашина]. – Київ ; Львів : РАС, 1997. – Електрон. версія. – Режим доступу : https://shron1.chtyvo.org.ua/Petrov/Naukovi_pratsi_V_P_Petrova_z_problem_etnohenezu_ta_arkheolohii.pdf (дата звернення: 16.10.2024). – Назва з екрана.

Рибалко, Ю. Психоаналітичні паралелі в творчості В. Підмогильного та В. Домонтовича (на прикладі «Повісті без назви» і «Доктора Серафікуса») / Ю. Рибалко // Слово і час. – 2002. – № 10. – С. 60–68.

Рубан, К. Кентаврична література професора Петрова / К. Рубан // Молода нація : альманах – Київ, 2006. – № 2 (39). – С. 195–218.

Саєнко, В. Експериментальний роман В. Домонтовича в контексті української прози 20-х років XX століття / В. Саєнко // Українська література ХХ ст.: діапазони творч. голосів і мистец. відкриттів : вибр. літературознав. пр. – Львів, 2016. – С. 118–135.

Саєнко, В. Поетика жанру твору «Романи Куліша» В. Домонтовича / В. Саєнко // Українська література ХХ ст.: діапазони творч. голосів і мистец. відкриттів : вибр. літературознав. пр. – Львів, 2016. – С. 162–172.

Саєнко, В. Роман «Без ґрунту»: між традицією і новаторством у модерністичному дискурсі [аналіз твору В. Домонтовича] / В. Саєнко // Українська література ХХ ст.: діапазони творчих голосів і мистецьких відкриттів : вибр. літературознав. пр. / В. Саєнко. – Львів, 2016. – С. 135–162.

Свято, Р. І Петров, і Бер, і Домотович / Р. Свято // Кур’єр Кривбасу. – 2013. – № 281/283. – С. 370–374.

Соловій, Х. Психотип німфетки у творчості Віктора Петрова та Володимира Набокова / Х. Соловій // Слово і час. – 2015. – № 4. – С. 70–76.

Ткаченко, Р. Оповідання В. Домонтовича про вчених / Р. Ткаченко // Укр. мова і літ. в шк. – 2012. – № 6. – С. 57–60.

Ткаченко, Р. П. Постать вченого у романах В. Домонтовича «Доктор Серафікус» і В. Набокова «Пнін»: спільне і відмінне / Р. П. Ткаченко // Укр. літ. в загальноосвіт. шк. – 2012. – № 3. – С. 10–12.

Ульяновський, В. Віктор Петров: осягнення Сковороди / В.Ульяновський // Київ. старовина. – 2001. – № 4. – С. 104–109.

Філатова, О. Коли поет стає ученим, а учений поетом... : модель авт. естет.-образ. свідомості в романізованих біогр. В. Петрова-Домонтовича / О. Філатова // Укр. мова й літ. в серед. шк., гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2008. – № 5. – С. 92–100.

Черненко, О. Аналіз світоглядних принципів у прозі В. Домонтовича / О. Черненко // Сучасність. – 1994. – № 5. – С. 107–112.

Шевельов, Ю. Шостий у гроні. В. Домонтович в історії української прози / Ю. Шевельов // Вибр. пр. : у 2 кн. / Ю. Шевельов. – Київ, 2008. – Кн. 2: Літературознавство. – С. 833–878.

Ясь, О. Історична доба у світлі наукової дискусії української еміграції другої половини 40-х рр. 20 ст. : (Б. Крупницький, В. Петров) / О. Ясь // Молода нація : альманах. – 2002. – № 2 (23). – С. 24–39.

Підготувала зав. відділом наукової інформації та бібліографії Тетяна Мазур