Володимир Омелянович Забаштанський – український поет, перекладач, громадський діяч, народився 5 жовтня 1940 р. в смт. Браїлів Жмеринського району.

Перша збірка віршів «Наказ каменярів» з’явилася друком 1967 року. Перекладав з російської, білоруської, туркменської, осетинської та інших мов. За життя вийшло 12 основних збірок поета і безліч публікацій у пресі.

Лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка (1986), Міжнародної премії фундації Антоновичів (США, 1997), літературних премій імені В. Булаєнка (1998) та імені В. Свідзинського (2001, посмертно). Поет Володимир Забаштанський нагороджений орденом «Знак пошани» (1982), Почесною Грамотою Верховної Ради України (1991), орденом «За мужність» (1997). Член Національної спілки письменників України (1967).

У Браїлові, на приміщенні школи, де навчався поет, встановлено меморіальну дошку. 19 жовтня 2008 р. там відкрито Літературно-меморіальний музей В. О. Забаштанського. Звідси стартувало щорічне поетичне свято «Браїлівська осінь Володимира Забаштанського», яке традиційно збирає сотні прихильників і шанувальників творчості народного поета-кобзаря. У 2017 р. в Браїлові біля місцевої школи встановили погруддя поета.

До 85-річчя від дня народження уродженця Вінницького краю, відділ краєзнавства підготував книжкову виставку «Сила духу поєдналась з любов'ю…»