Збереження, захист культурної спадщини України в умовах війни

(бібліографічний анонс)

Широкомасштабне вторгнення російської федерації на територію України 24 лютого 2022 р., поставило під загрозу величезний пласт культурної спадщини нашої держави. Під час бойових дій багато церков, музеїв, архітектурних та скульптурних споруд, бібліотек, інших історичних і культурних пам’яток опинилися перед загрозою знищення, а деякі вже зруйновані. Наразі на сайті Міністерства культури та інформаційної політики України (https://culturecrimes.mkip.gov.ua/) зафіксовано 513 пошкоджених та зруйнованих об’єктів культурної спадщини й культурних установ України.

Відділ наукової інформації та бібліографії пропонує ознайомитися з науковими розвідками українських дослідників, задля більш глибокого усвідомлення огидного варварства росії, яке вона чинить, знищуючи українську культуру.

Іванова, Н. Правові аспекти збереження культурної спадщини в умовах війни [Електронний ресурс] / Н. Іванова, О. Пестрецова // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. – 2022. – Вип. 64. – С. 28–42.

Як відзначають науковці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, широкомасштабне вторгнення Росії на територію України 24 лютого 2022 р. спровокувало чи не найбільшу за останні 80 років світову кризу – гуманітарну, кризу міжнародного права і міжнародних інституцій, а також поставило під загрозу величезний пласт європейської культурної спадщини. Під час бойових дій багато об’єктів культурної спадщини України, зокрема церкви, музеї, архітектурні та скульптурні споруди, бібліотеки та інші історичні і культурні пам’ятки перебувають під загрозою руйнування або пошкодження, а деякі вже зазнали їх. Зрозумілим видається занепокоєння ЮНЕСК О з цього приводу – на території України знаходиться сім об’єктів Світової спадщини, зокрема розташованих у Львові та Києві; міста Одеса та Харків входять до мережі творчих міст, а деякі національні архіви України включено до Реєстру ЮНЕСКО «Пам’ять світу». Сьогодні актуальним питанням залишається широка імплементація в національне, зокрема кримінальне законодавство України норм міжнародного гуманітарного права та між народного права охорони культурних цінностей. Крім того, надзвичайно важливим є підвищення якості національних розслідувань воєнних злочинів, документування воєнних злочинів, створення доказової бази, що дасть змогу ефективно відстоювати інтереси України як у міжнародних судах, так і здійснювати правосуддя на національному рівні.

Кара-Васильєва, Т. В. Культурна спадщина України: дослідження, її стан у період новітніх викликів сучасності [Електронний ресурс] / Т. В. Кара-Васильєва // Вісник Національної академії наук України. – 2022. – № 7. – С. 42–46.

У розвідці доктора мистецтвознавства, академіка НАМ України, завідувачки відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтв Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України  йдеться про непоправну шкоду, яку зазнають пам’ятки культурної спадщини України, які наразі опинилися перед загрозою знищення через масовані обстріли з боку російської армії. Нині ще немає спеціального наукового дослідження, присвяченого цій проблемі, яка потребує нагальної актуалізації. Тому в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України започатковано колективну тему «Культурна спадщина України: дослідження, її стан у період новітніх викликів сучасності», однією зі складових якої має бути підготовка «Довідника пошкоджених і зруйнованих пам’яток культури окремих регіонів України під час російсько-української війни 2022 року».

У дослідженні здійснено вивчення, мистецтвознавчий аналіз та фіксація пошкоджених і зруйнованих нерухомих і рухомих культурних пам’яток у різних регіонах України.

Це, зокрема, шедеври старовинної архітектури у класичних історичних стилях, сакральні споруди з їхнім художнім опорядженням у вигляді монументальних розписів, іконостасів з унікальними іконами, вітражами та рухомі пам’ятки образотворчого та декоративного мистецтва в колекціях музеїв різного рівня (національних, обласних, районних, приватних). Руйнацій зазнали пам’ятки художньої культури Чернігова, Харкова, Маріуполя, Одеси та інших населених пунктів.

Візуальним підтвердженням шкоди, завданої культурній спадщині Харкова, є ціла серія живописних робіт, які фіксують пошкодження пам’яток архітектури, народного художника України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Віктора Ковтуна, а також, наприклад, серія світлин кандидата філологічних наук Костянтина Буркута, який зафіксував стан пам’яток Чернігова.

Особливо складна ситуація в регіонах, де ведуться активні бойові дії. На сході України нещадних бомбардувань зазнає Харків, де зосереджено чимало визначних пам’яток української культури, принципово важливих для її історії. Серед постраждалих пам’яток у середмісті Харкова – будівля Харківського художнього музею, зведена ще 1912 р. як особняк за проєктом видатного українського зодчого О. Бекетова. Унаслідок бомбардувань постраждала й Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, побудована в 1899–1901 рр. так само за проєктом О. Бекетова.

7 травня 2022 р. внаслідок ракетного удару було розгромлено Національний літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди в с. Сковородинівка на Харківщині, де в старовинній садибі ХVІІІ ст. незадовго до смерті оселився видатний український філософ, людина високого європейського рівня освіченості, поет, відомий ще й своїми символічними малюнками. Тут росте 700-річний дуб, під яким він працював, тут, на території садиби, Григорій Сковорода і був похований.

23 березня 2022 р. в Маріуполі прямим влучанням авіабомби знищено будівлю Художнього музею імені Куїнджі. Це колишня так звана «садиба Геоцинтова», збудована 1902 р. Експозиція музею налічувала майже 2000 експонатів: твори живопису, графіки, скульптури, вироби декоративно-прикладного мистецтва. У музеї зберігалися твори Івана Айвазовського, Тетяни Яблонської, значна частина творів сучасних українських митців, а також меморіальні предмети, пов’язані з життям і творчістю Архипа Куїнджі.

28 лютого 2022 р. в с. Іванків на Київщині згорів історико-краєзнавчий музей, у якому зберігалися унікальні роботи лауреата Шевченківської премії народної художниці Марії Приймаченко. У музеї було близько 25 робіт мисткині, що становили окрасу експозиції. За останніми (поки не перевіреними) даними, більшість її картин місцеві жителі врятували. Водночас знищено роботи відомої ткалі й вишивальниці Ганни Верес, які також зберігалися в музеї.

На жаль, сумні звістки приходять щодня. Так, в Одесі внаслідок російського ракетного обстрілу пошкоджено одну з перлин міста – Воронцовський палац – пам’ятку архітектури ХІХ ст., побудовану італійським архітектором Ф. Боффо в стилі пізнього класицизму. Вибуховою хвилею зачепило вікна та елементи ліпнини.

Отже, сьогодні є нагальна потреба у вивченні та фіксації пошкоджених, знищених історично значущих мистецьких пам’яток, яких на державному обліку в Україні до 2020 р. перебувало понад 130 тис.

Поділитися:

Збереження, захист культурної спадщини України в умовах війни


(бібліографічний анонс)

Широкомасштабне вторгнення російської федерації на територію України 24 лютого 2022 р., поставило під загрозу величезний пласт культурної спадщини нашої держави. Під час бойових дій багато церков, музеїв, архітектурних та скульптурних споруд, бібліотек, інших історичних і культурних пам’яток опинилися перед загрозою знищення, а деякі вже зруйновані. Наразі на сайті Міністерства культури та інформаційної політики України (https://culturecrimes.mkip.gov.ua/) зафіксовано 513 пошкоджених та зруйнованих об’єктів культурної спадщини й культурних установ України.

Відділ наукової інформації та бібліографії пропонує ознайомитися з науковими розвідками українських дослідників, задля більш глибокого усвідомлення огидного варварства росії, яке вона чинить, знищуючи українську культуру.

Іванова, Н. Правові аспекти збереження культурної спадщини в умовах війни [Електронний ресурс] / Н. Іванова, О. Пестрецова // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. – 2022. – Вип. 64. – С. 28–42.

Як відзначають науковці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, широкомасштабне вторгнення Росії на територію України 24 лютого 2022 р. спровокувало чи не найбільшу за останні 80 років світову кризу – гуманітарну, кризу міжнародного права і міжнародних інституцій, а також поставило під загрозу величезний пласт європейської культурної спадщини. Під час бойових дій багато об’єктів культурної спадщини України, зокрема церкви, музеї, архітектурні та скульптурні споруди, бібліотеки та інші історичні і культурні пам’ятки перебувають під загрозою руйнування або пошкодження, а деякі вже зазнали їх. Зрозумілим видається занепокоєння ЮНЕСК О з цього приводу – на території України знаходиться сім об’єктів Світової спадщини, зокрема розташованих у Львові та Києві; міста Одеса та Харків входять до мережі творчих міст, а деякі національні архіви України включено до Реєстру ЮНЕСКО «Пам’ять світу». Сьогодні актуальним питанням залишається широка імплементація в національне, зокрема кримінальне законодавство України норм міжнародного гуманітарного права та між народного права охорони культурних цінностей. Крім того, надзвичайно важливим є підвищення якості національних розслідувань воєнних злочинів, документування воєнних злочинів, створення доказової бази, що дасть змогу ефективно відстоювати інтереси України як у міжнародних судах, так і здійснювати правосуддя на національному рівні.

Кара-Васильєва, Т. В. Культурна спадщина України: дослідження, її стан у період новітніх викликів сучасності [Електронний ресурс] / Т. В. Кара-Васильєва // Вісник Національної академії наук України. – 2022. – № 7. – С. 42–46.

У розвідці доктора мистецтвознавства, академіка НАМ України, завідувачки відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтв Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України  йдеться про непоправну шкоду, яку зазнають пам’ятки культурної спадщини України, які наразі опинилися перед загрозою знищення через масовані обстріли з боку російської армії. Нині ще немає спеціального наукового дослідження, присвяченого цій проблемі, яка потребує нагальної актуалізації. Тому в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України започатковано колективну тему «Культурна спадщина України: дослідження, її стан у період новітніх викликів сучасності», однією зі складових якої має бути підготовка «Довідника пошкоджених і зруйнованих пам’яток культури окремих регіонів України під час російсько-української війни 2022 року».

У дослідженні здійснено вивчення, мистецтвознавчий аналіз та фіксація пошкоджених і зруйнованих нерухомих і рухомих культурних пам’яток у різних регіонах України.

Це, зокрема, шедеври старовинної архітектури у класичних історичних стилях, сакральні споруди з їхнім художнім опорядженням у вигляді монументальних розписів, іконостасів з унікальними іконами, вітражами та рухомі пам’ятки образотворчого та декоративного мистецтва в колекціях музеїв різного рівня (національних, обласних, районних, приватних). Руйнацій зазнали пам’ятки художньої культури Чернігова, Харкова, Маріуполя, Одеси та інших населених пунктів.

Візуальним підтвердженням шкоди, завданої культурній спадщині Харкова, є ціла серія живописних робіт, які фіксують пошкодження пам’яток архітектури, народного художника України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Віктора Ковтуна, а також, наприклад, серія світлин кандидата філологічних наук Костянтина Буркута, який зафіксував стан пам’яток Чернігова.

Особливо складна ситуація в регіонах, де ведуться активні бойові дії. На сході України нещадних бомбардувань зазнає Харків, де зосереджено чимало визначних пам’яток української культури, принципово важливих для її історії. Серед постраждалих пам’яток у середмісті Харкова – будівля Харківського художнього музею, зведена ще 1912 р. як особняк за проєктом видатного українського зодчого О. Бекетова. Унаслідок бомбардувань постраждала й Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, побудована в 1899–1901 рр. так само за проєктом О. Бекетова.

7 травня 2022 р. внаслідок ракетного удару було розгромлено Національний літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди в с. Сковородинівка на Харківщині, де в старовинній садибі ХVІІІ ст. незадовго до смерті оселився видатний український філософ, людина високого європейського рівня освіченості, поет, відомий ще й своїми символічними малюнками. Тут росте 700-річний дуб, під яким він працював, тут, на території садиби, Григорій Сковорода і був похований.

23 березня 2022 р. в Маріуполі прямим влучанням авіабомби знищено будівлю Художнього музею імені Куїнджі. Це колишня так звана «садиба Геоцинтова», збудована 1902 р. Експозиція музею налічувала майже 2000 експонатів: твори живопису, графіки, скульптури, вироби декоративно-прикладного мистецтва. У музеї зберігалися твори Івана Айвазовського, Тетяни Яблонської, значна частина творів сучасних українських митців, а також меморіальні предмети, пов’язані з життям і творчістю Архипа Куїнджі.

28 лютого 2022 р. в с. Іванків на Київщині згорів історико-краєзнавчий музей, у якому зберігалися унікальні роботи лауреата Шевченківської премії народної художниці Марії Приймаченко. У музеї було близько 25 робіт мисткині, що становили окрасу експозиції. За останніми (поки не перевіреними) даними, більшість її картин місцеві жителі врятували. Водночас знищено роботи відомої ткалі й вишивальниці Ганни Верес, які також зберігалися в музеї.

На жаль, сумні звістки приходять щодня. Так, в Одесі внаслідок російського ракетного обстрілу пошкоджено одну з перлин міста – Воронцовський палац – пам’ятку архітектури ХІХ ст., побудовану італійським архітектором Ф. Боффо в стилі пізнього класицизму. Вибуховою хвилею зачепило вікна та елементи ліпнини.

Отже, сьогодні є нагальна потреба у вивченні та фіксації пошкоджених, знищених історично значущих мистецьких пам’яток, яких на державному обліку в Україні до 2020 р. перебувало понад 130 тис.