Медіаграмотність: що необхідно знати і вміти?

Рекомендаційний бібліографічний список

У сучасному світі традиційні та інтернет-медіа потужно й суперечливо впливають на суспільну думку, освіту, спричинюють зниження в суспільстві імунітету до соціально шкідливих інформаційних впливів. На жаль, багато сучасних медіа не перевіряють достовірність оприлюднених даних, нормою стало використання численних маніпулятивних технологій. Медіаграмотність – це насамперед розвиток здатності людини сприймати, створювати, аналізувати, оцінювати медіатексти, розуміти соціокультурний і політичний контексти функціонування медіа та чинити спротив маніпуляціям, пропаганді, фейковим новинам, роботі «фабрик тролів» тощо. За визначенням ЮНЕСКО у Паризькій програмі-рекомендаціях з медіаосвіти від 22 червня 2007 р. медіаграмотність є обов’язком і правом споживача інформаційного продукту як частини прав на самовираження та інформацію й належить до основних прав і свобод людини. Поширення медіаграмотності в українському суспільстві нерозривно пов’язане з процесами цифрової освіти широких кіл громадян, насамперед людей старшого віку, освоєння ними навичок комунікації і взаємодії у цифровому суспільстві.

Представлені у рекомендаційному бібліографічному списку книги, статті з наукових збірників та періодичних видань, вибрані електронні ресурси мають на меті сприяти кращому ідентифікуванню небажаних інформаційних впливів, вдосконаленню знань з цифрової безпеки дітей та дорослих, підвищенню психосоціальної стійкості, покращенню навичок фактчекінгу, протидії дезінформації та маніпуляціям а також питанням цифрової освіти дорослих. Бібліографічний список складається з чотирьох розділів:

Медіаграмотність та цифрова компетентність в сучасному суспільстві;
Медіапсихологія та безпека інформаційного простору;
Медіаграмотність в освітньому процесі;
Медіаосвітня діяльність бібліотек.

Бібліографічні описи у списку супроводжуються анотаціями, значна частина представлених матеріалів доступна в повному тексті онлайн. Список стане у нагоді всім, хто причетний до проблем медіаграмотності, медіаосвіти та цифрової освіти громадян: фахівцям інформаційної сфери, бібліотечним працівникам, педагогам, психологам, журналістам, студентам вищих начальних закладів, широкому колу користувачів, зацікавлених у розумінні сучасного медіаінформаційного простору.

Медіаграмотність та цифрова компетентність в сучасному суспільстві

Баришполець, О. Т. Український словник медіакультури / О. Т. Баришполець. – Київ : Міленіум, 2014. – 196 с.

У словнику вперше в Україні здійснено спробу дати тлумачення термінів, які виникли у зв’язку з глобалізаційними процесами в ході розвитку інформаційного суспільства. Численність та специфіка термінів обумовили структуру словника. Він складається з трьох розділів: «Медіакультура особистості та суспільства», «Інтернет- та кіберкультура», «Медіаосвіта. Медіапсихологія», в яких об’єднано понятійні апарати цих сфер суспільного життя.

Вступ до критичного мислення [Електронний ресурс] // ВУМ online : веб-сайт / ВУМ: Відкритий університет Майдану. – Режим доступу: https://vumonline.ua/course/critical-thinking/ (дата звернення: 03.09.2021). – Назва з екрана. – Мова курсу: рос.

Курс призначено для тих, хто не хоче помилятися і витрачати свій життєвий час і енергію на віру в ілюзії. Немає вікових, гендерних та будь-яких інших рамок, щоб почати формувати здорове мислення та імунітет від зловмисних маніпуляцій.

Гуріна, А. Медіаграмотність як життєво необхідна навичка в сучасному соціально-політичному та культурному просторі України / А. Гуріна // Нова пед. думка. – 2017. – № 4. – С. 24–26. Досліджуються трактування поняття медіаосвіти, висвітлюється питання медіаграмотності як життєво необхідної навички в сучасному соціально-політичному та культурному просторі України.

Зелинский, С. Планшет, смартфон для тех, кому за... / С. Зелинский, А. Андрейченко, О. Зинченко. – Харьков : Клуб семейного досуга, 2019. – 368 с.

Планшетні комп’ютери та смарфони сьогодні є практично повноцінними комп’ютерами з різноманітними програмними застосунками та доступом до Інтернет, вони забезпечують мобільність та свободу дій сучасної людини в сучасному світі. Дана книга пропонує представникам старшого покоління без проблем навчитися працювати з цими мобільними пристроями, щоб бути в курсі останніх новин, читати книги, вільно спілкуватися з друзями дитинства, які зараз проживають за кордоном, користуватися адміністративними і соціальними послугами, не виходячи з дому.

Іонан, В. Цифрова грамотність українців. Які можливості планує створити Мінцифри у 2021 році [Електронний ресурс] / В. Іонан // НВ Бізнес : [інформ.-новин. сайт]. – Елекрон. дані і програми. – 2021. – 11 лют. – Режим доступу: https://biz.nv.ua/ukr/experts/shcho-robit-mincifri-osvitni-seriali-oflayn-habi-testi-novini-ukrajini-50141070.html (дата зверненя: 22.09.2021). – (Назва з екрана).

Освітні серіали, офлайн-хаби та впорядкування законодавства: над чим працює та що планує змінити Міністерство цифрової трансформації найближчим часом.

Ісаєнко, О. Роль медіаосвіти у формуванні медіакультури сучасної молоді / О. Ісаєнко // Вісн. Кн. палати. – 2018. – № 1. – С. 22–25.

Висвітлено питання формуваня медіакультури сучасної молоді, визначено та обґрунтовано важливість медіаосвіти, щоб уміти аналізувати та оцінювати медіатексти, опрацьовувати отриману інформацію, відсіювати зайву, виробляти власний погляд, вирізняти медіаманіпуляції та обирати ефективні способи захисту від медіавпливів.

Ковальчук, С. Медіаграмотність як сучасний інструмент боротьби з маніпуляторами та фейками / С. Ковальчук, О. Мороз // Маркетинг в Україні. – 2019. – № 5. – С. 55–64.

За сучасних умов пересічна людина знаходиться під впливом і тиском значної кількості інформації. Поряд з традиційними інформаційними потоками, що формуються засобами масової інформації, дедалі більше в наше життя втручаються цифрові технології.

Кулеба, Д. Війна за реальність. Як перемагати у світі фейків, правд і спільнот / Дмитро Кулеба. – Київ : КНИГОЛАВ, 2019. – 384 с. – (Полиця нон-фікшн).

Пропонована книга – це справжній посібник з захисту персональних даних, розвитку критичного мислення та протидії маніпуляціям в епоху масової інтернетизації та діджиталізації. Орієнтуючись на приклади з України, інших країн та досвід компаній, автор проаналізував, як відбувається війна за реальність та виокремив п’ять правил, які допоможуть у ній перемогти. Основним поштовхом до написання книжки була анексія Криму та початок збройної агресії зі сторони Росії, адже брехня та маніпуляції, які поширюються за допомогою Інтернету стали невід’ємною частиною цієї війни, а українське суспільство виявилося не готовим захищати свій інформаційний простір.

Литвиненко, О. В. Медіаграмотність громадян у контексті гібридних воєн: приклад України / О. В. Литвиненко // Молодий вчений. – 2018. – № 3 (1). – С. 259–263.

Розглянуто роль засобів масової комунікації у формуванні інформаційних потоків та порядку денного протидії викликам і загрозам національній безпеці країни. У дослідженні виокремлено основні загрози інформаційній безпеці України у контексті діяльності засобів масової комунікації. Розкрито суть фейкової інформації та шляхи нейтралізації її негативного впливу на розвиток подій. Проаналізовано роль медіаграмотності громадян у протистоянні України інформаційній інтервенції країни-агресора.

Медіаграмотність для громадян [Електронний ресурс] : дистанц. навч. курс. – Режим доступу: http://irex.mocotms.com/ml_web/story_html5.html?lms=1 (дата зверненя: 22.09.2021). – (Назва з екрана).

Метою дистанційного навчального курсу є надання базових знань у сфері медіа, ознайомити громадян з найросповсюдженішими видами маніпуляцій і пропагандою, надати базові інфструменти перевірки інформації та критичного мислення.

Патрикаракос, Д. Війна у 140 знаках. Як соціальні медіа змінюють військовий конфлікт XXI століття / Д. Патрикаракос. – Київ : Yakaboo Publishing, 2019. – 352 с.

Що головне на війні? Більшість відповість, що зброя. І це правда, однак в сучасному світі зброя – це не лише артилерія, міни та кулі, це ще й слова, наративи, конструкти та історії. Сучасне поле битви перемістилося у віртуальний світ і перемога в інформаційній війні не менш важлива, ніж перемога фізичних сил. Британський журналіст подолав тисячі миль на трьох континентах, щоб розповісти про вплив соціальних мереж на прикладі трьох конфліктів: Ізраїль – ХАМАС, США – ІДІЛ та Росія – Україна.

Розвиток інформаційної культури як умова єдності українського суспільства : [монографія] / [О. Онищенко (кер. проекту), В. Горовий, Ю. Половинчак та ін.] ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2017. – 277 с.

У монографії розглянуто проблеми розвитку інформаційної культури постіндустріального суспільства, деструктивний вплив на цей процес гібридної війни, розв’язаної РФ проти України, та шляхи нейтралізації негативних інформаційних впливів на вітчизняний інформаційний простір, пов’язані з удосконаленням організаційних, правових та технологічних аспектів сучасної інформаційної діяльності.

Саморукова, О. Маніпулятивні технології у висвітленні зарубіжними ЗМІ ситуації в Україні / О. Саморукова // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського : зб. наук. пр. / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. – Київ, 2017. – Вип. 48. – C. 351–359.

Визначено засоби цілеспрямованого впливу ЗМІ на громадську думку, основних методів та прийомів, спрямованих на зміну свідомості та поведінки громадян задля досягнення політичних цілей. Також виокремлено та описано основні маніпулятивні технології, що використовуються сучасними ЗМІ. Обґрунтовано важливість створення та формування баз даних зарубіжних публікацій з української тематики, аналітичного опрацювання зібраних матеріалів для ухвалення оптимальних управлінських рішень та як джерельної бази наукових досліджень.

Солдатенко, І. О. Медіаграмотність як складова інформаційної безпеки / І. О. Солдатенко, А. В. Зінюк // Актуальні проблеми філософії та соціології. – Київ, 2016. – Вип. 10. – С. 138–140.

Завдяки технологічному телекомунікаційному розвиткові мас-медіа, інші постачальники інформації мають змогу створювати й поширювати величезні обсяги інформації та знань, які швидко стають доступними масовій аудиторії. Це створює проблему оцінювання актуальності й достовірності інформації. Компетенції, придбані через оволодіння медіаграмотністю, можуть забезпечити аудиторію навичками критичного мислення, що надає їй можливість домагатися якісних послуг від засобів масової інформації та інших джерел інформації.

Соціальні мережі як інструмент взаємовпливу влади та громадянського суспільства : монографія / О. С. Онищенко [та ін.]. – Київ : НБУВ, 2014. – 260 с.

У монографії розглянуто соціальні інформаційні мережі як новітні форми інформаційних обмінів, що набувають зростаючого значення в житті сучасної України у зв’язку з успішним перебігом інформатизації, процесом зміцнення внутрішньосуспільних зв’язків на новій технологічній основі. Акцентовано увагу на співвідношенні системи горизонтальних і вертикальних інформаційних обмінів під час розвитку процесів суспільної самоорганізації, удосконалення якості інформаційного забезпечення діяльності управлінських структур.

Традиційні й нові медіа у формуванні громадянського суспільства : монографія / за заг. ред. Л. В. Супрун. – Острог : Остроз. акад.., 2016. – 172 с.

Авторський колектив по-різному бачить, інтерпретує та шукає ефективні механізми побудови громадянського соціуму, але доходить спільної думки: роль як традиційних, так і нових медіа у цьому процесі одна з визначальних. Видання розраховане на фахівців у галузі соціальних комунікацій, науковців, викладачів і студентів вищих навчальних закладів, політологів та всіх, хто цікавиться проблемами розбудови громадянського суспільства.

Фактчек: довіряй-перевіряй [Електронний ресурс] // ВУМ online : веб-сайт / ВУМ: Відкритий університет Майдану. – Режим доступу: https://vumonline.ua/course/critical-thinking/ (дата звернення: 23.09.2021). – Назва з екрана.

Фіялка, С. Б. Медіаграмотність українців з питань вакцинації / С. Б. Фіялка // Технологія і техніка друкарства. – 2018. – Вип. 2. – С. 41–49.

Досліджено наслідки впливу мас-медіа на формування громадської думки щодо вакцинації. Проведено анкетне опитування батьків щодо їх ставлення до вакцинації на сторінці групи «Батьки SOS» у Фейсбуці. Запитання дали змогу виявити ставлення українців до вакцинації та джерела, якими вони послуговуються, ухвалюючи рішення про щеплення. Обґрунтовано необхідність та запропоновано напрями інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення, просвітницьких заходів.

Чадюк, М. Цифрова нерівність : як Україна готова до діджиталізації – відомості останніх досліджень / М. Чадюк // День. – 2020. – 28 трав.

В Україні цифрова нерівність долається різними способами: від курсів цифрової грамотності у бібліотеках до одеського проєкту «ІТ-бабушки». Важливо працювати в цьому напрямку із сільським населенням через проблеми з інтернетом, відсутність комп’ютерів та цифрових навичок. Проте спочатку в сільських громадах варто провести певну просвітницьку кампанію, щоб мешканці усвідомили необхідність цифрових навичок та переваги користування ними. Державний портал «Дія» також пропонує онлайн-курси, однак щоб їх пройти, потрібно мати доступ до інтернету, техніку й розуміння, де знадобляться здобуті знання.

Черненко, Т. В. Міжнародний досвід впровадження медіаграмотності для окремих цільових груп: можливості для України // Національний інститут стратегічних досліджень : офіц. вебсайт. – Електрон. дані і прогр. – Київ, 2019. – Режим доступу: https://niss.gov.ua/doslidzhennya/informaciyni-strategii/mizhnarodniy-dosvid-vprovadzhennya-mediagramotnosti-dlya (дата звернення: 23.09.2021). – (Назва з екрана).

Розглянуто проблему впровадження медіаграмотності для тих цільових груп, які традиційно не охоплюються системою медіаосвіти (зокрема, забезпечення навичками медіаграмотності осіб старшого віку). Проаналізовано досвід Швеції у впровадженні медіаграмотності населення для різних цільових груп. Здійснено аналіз поточного стану медіапросвітницької роботи в Україні.

Danieliene, R. The citizens’ digital competencies and their role in the modern life = Цифровi компетенції громадян та їх роль в сучасному житті / R. Danieliene, M. Tolmach // Цифрова платформа : інформ. технології в соціокультур. сфері. – Київ, 2019. – Т. 2, № 1. – С. 55–59.

Метою статті є визначення основних цифрових компетенцій необхідних для повноцінного спілкування та виконання службових обов’язків в умовах сучасного розвитку інформаційних технологій.

Media and Information Literacy: The time to act is now! [Electronic resource] / UNESCO. URL: https://en.unesco.org/sites/default/files/mil_curriculum_second_edition_summary_en.pdf (application date: 23.09.2021).

Оновлена стратегія освітнього спрямування у сфері медіа та інформаційної грамотності ЮНЕСКО.

Медіапсихологія та безпека інформаційного простору

Акімова, Н. В. Трансформація свідомості у процесі розуміння девіантного тексту інтернет-новин / Н. В. Акімова // Особистісні та ситуативні детермінанти здоров’я : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 23–24 лист. 2017 р. / Донец. нац. ун-т ім. В. Стуса, Каф. психології, Нац. акад. пед. наук України, Ін-т психології ім. Г. С. Костюка, Лаб. вікової психофізіології, Донец. нац. мед. ун-т. – Вінниця : Нілан-ЛТД, 2017. – С. 12–16.

Процес розуміння текстів Інтернету вивчається у взаємозалежностях із досвідом користування Інтернетом, рівнем мисленнєво-мовленнєвого розвитку, специфікою мотиваційно-цільової спрямованості особистості, а також з урахуванням впливу мультимедійності та девіантності контексту інтернет-середовища.

Великодна, Є. М. Здоров’язберігаюча діяльність у медійно-інформаційному просторі / Є. М. Великодна // Гуманітарний корпус : зб. наук. ст. з актуал. проблем філософії, культурології, психології, педагогіки та історії. – Вінниця, 2018. – Вип. 19. – С. 5–8.

Найбільш важливою складовою медіа-освіти у контексті забезпечення здоров’я особистості є формування ціннісних орієнтирів освітньої діяльності як основи духовного здоров’я. З’ясовано, що конструктивне використання сенсоутворюючого впливу медійно-інформаційного простору визначає пріоритетне становище медіа-освіти як чинника забезпечення духовного здоров’я особистості.

Винтерхофф-Шпурк, П. Медиапсихология. Основные принципы : пер. с нем. / П. Винтерхофф-Шпурк. – 2-е изд., испр., перераб. и доп. – Харьков : Гуманитар. центр, 2016. – 268 с.

Автор у доступній формі представив когнітивні й емоційні аспекти використання ЗМІ, проаналізував вплив ЗМІ на формування громадської думки та поведінку людей, а також окреслив перспективи досліджень прикладної медіапсіхологіі. Книга представляє інтерес для психологів, журналістів, викладачів і всіх тих, хто займається аналізом впливу і розвитку ЗМІ на практиці.

Войтович, О. Виявлення негативних впливів у соціальних інтернет-сервісах / О. Войтович, В. Островська, І. Закалов // Цифр. платформа: інформ. технології в соціокультур. сфері. – 2018. – № 2. – С. 93–105.

Поширення у глобальній мережі сумнівного та необ’єктивного контенту разом із технологіями інформаційно-психологічного впливу на свідомість індивідів може сприяти виникненню у суспільстві настроїв невдоволення діючою державною владою, міжнаціональних конфліктів, соціальної агресії тощо. Метою дослідження є огляд методів виявлення негативних інформаційно-психологічних впливів у соціальних інтернет-сервісах шляхом здійснення автоматизованого аналізу текстового контенту.

Зеленін, В. В. Основи міфодизайну. Психотехнології керування медіареальністю : навч.-метод. посіб. / В. В. Зеленін. – Київ : Гнозіс, 2017. – 168 с.

Ми живемо в міфах і міфи живуть у нас. Свідомо чи несвідомо ми, наслідуючи своїх прабатьків, сприймаємо світ за тими ж сакральними сценаріями. Ця книжка відчиняє двері до таємниці управління реальністю, в якій ми звикли жити. Вона буде корисною для політичних психологів, політологів, бренд-менеджерів, рекламістів, маркетологів, політтехнологів, партійних і державних ідеологів, сценаристів і продюсерів, дипломатів, працівників силових структур і державних установ – для всіх, хто за покликом серця або ж родом діяльності є хранителем і новатором міфів.

Кудрявцева, К. Міфологічна свідомість як детермінанта ефективності фейків в українському суспільстві / К. Кудрявцева // Сучасний простір медіаграмотності та перспективи його розвитку : зб. ст. Сьомої міжнар. наук.-метод. конф. / Центр Віл. преси, Акад. укр. преси. – Київ, 2019. – С. 32–38.

Досліджується поняття фейку та його характерні особливості, ефективність фейкових новин в українському суспільстві через компоненти міфологічної свідомості. Розглянуто види фейків за метою, поняття та значення фактчекінгу в умовах інформаційної війни. Відзначено роль у боротьбі з фейками в Україні й підвищенні медіаграмотності населення міжнародних та українських громадських організацій.

Ланье, Дж. 10 аргументов удалить все свои аккаунты в социальных сетях / Дж. Ланье ; пер. с англ. Э. Воронович. – Киев : Бомбора : Форс Украина, 2019. – 192 с. – (Цифровое общество).

Як часто у вас виникає бажання видалити аккаунти в соціальних мережах? Ви думаєте, що створюєте унікальний цифровий образ себе, підживлюючи його лайками і соціальним схваленням. Насправді ви опиняєтеся знеособленої жертвою бездушних алгоритмів, які забирають ваші дані, годують фейковий новинами, позбавляють свободи волі і пробуджують в вас агресію. У автора книги немає акаунтів ні в одній із соціальних мереж. Як буде краще для вас? Ніхто не знає. Вирішувати вам.

Максименко, Д. С. Здоров’я дитини в сучасному інформаційному середовищі. Практична психологія / Д. С. Максименко. – Київ : ЦУЛ, 2018. – 224 с.

Книга висвітлює проблему здоров’я і безпеки сучасних дітей і підлітків при взаємодії з джерелами масової інформації (телебаченням, журналами, інтернет-ресурсами, комп’ютерними іграми тощо) і буде корисна педагогам, психологам, соціологам, студентам педагогічних коледжів і вузів, а також батькам, які прагнуть допомогти дошкільникам і школярам залишитися здоровими і незалежними від небажаних впливів цифрового світу і медіапростору.

Максименко, С. Д. Проблема виртуальной зависимости у подростков / С. Д. Максименко, А. С. Лысенко // Психиатрия, психотерапия и клиническая психология. – Киев, 2020. – Т. 11, № 2. – С. 265–278.

Отримання приємних емоцій за допомогою віртуального простору може стати основним джерелом радісних вражень для молодої людини. Однак існує величезна безліч ризиків, пов’язаних з неконтрольованим використанням сучасного інформаційного середовища. Підліток може не лише позбутися фінансової стабільності і мирного спілкування з оточуючими родичами, а й стати жертвою насильства з незворотними наслідками.

Максименко, С. Д. Психологічні механізми самореалізації особистості в медіапросторі / С. Д. Максименко // Педагогіка і психологія. – 2013. – № 2. – С. 14–17.

Розкрито психологічні механізми самореалізації особистості в медіапросторі з урахуванням віку дитини. В основі розвитку особистості лежить дія нужди як генетично вихідної одиниці людського розвитку та існування. Інформаційно-енергетичний потік специфічно сполучає біологічні й соціальні детермінанти людського існування, в тому числі й нові можливості, зумовлені розвитком комунікативних засобів.

Медіапсихологія: на перетині інформаційного та освітнього просторів : монографія / Нац. акад. пед. наук України, Ін-т соціальної та політичної психології ; за ред.: Л. А. Найдьонової, Н. І. Череповської. – Київ : Міленіум, 2014. – 348 с.

У дослідженні головну увагу приділено найбільш дискусійним проблемам взаємодії медіа та освіти: візуальному догмату сучасних медіапрактик, проблемам медіанасильства і медіазалежності. На основі емпіричних досліджень виокремлено три прикладні напрями медіапсихології: вікову, педагогічну та сімейну.

Мерскин, Д. Сексуализация медиа. Как и почему мы это делаем = Sexing the Media. How and Why We Do It / Д. Мерскин. – Харьков : Гуманитарный центр, 2015. – 380 с.

Мас-медіа надають на нас величезний вплив, формуючи наші погляди, переконання і звички – іноді навіть без нашого відома. Кількість сексу в рекламі, кіно, музиці та пресі не може пройти безслідно, адже ми стикаємося з цими джерелами кожен день. У книзі розглядається, як саме засоби масової інформації впливають на нас: на що вони змушують нас закривати очі, а на що – дивитися, не відриваючи погляду; що ми, не замислюючись, вважаємо прийнятним, а що беззастережно засуджуємо. Ця книга буде цікава фахівцям в області медіа-комунікацій, культурології, соціології, психології, а також всім, кому хочеться зазирнути на «кухню» мас-медіа і дізнатися, як саме вони формують наші, здавалося б, незалежні точки зору.

Найдьонова, Л. «Соцмережі – це система. А як вона працює, ми достеменно не знаємо» / Л. Найдьонова ; бесіду вела А. Грабська // Голос України. – 2011. – 11 листоп. – С. 10.

Інтерв’ю із заступником директора, керівником лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України.

Найдьонова, Л. А. Медіапсихологія: основи рефлексивного підходу : підруч. для слухачів системи післядиплом. пед. освіти / Л. А. Найдьонова ; Нац. акад. пед. наук України, Ін-т соціал. та політ. психології. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – 244 с. Зібрано необхідний обсяг інформаційно-методичного матеріалу з проблем психологічного впливу сучасних медіа та рефлексивних способів опанування найгостріших викликів інформаційного суспільства. Засвоєння курсу медіапсихології на основах рефлексивного підходу розглядається як необхідна складова розвитку медіакомпетентності педагога.

Николс, Т. Смерть экспертизы: как интернет убивает научные знания / Т. Николс ; пер. с англ. Т. Л. Платоновой. – Киев : Бомбора : Форс Украина, 2019. – 368 с.

Чому люди вірять повідомленням з Інтернету, взятих на сумнівних сайтах? Чому думки блогерів та інтернет-селебріті з питань, в яких вони не є експертами, цінуються вище, ніж слова справжніх експертів – фахівців, професіоналів і вчених? Книга американського професора, політолога і фахівця з міжнародних відносин Тома Ніколса змушує задуматися над такими фактами та закликає мислити раціонально.

Саморукова, О. Маніпулятивні технології у висвітленні зарубіжними ЗМІ ситуації в Україні / О. Саморукова // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського : зб. наук. пр. / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. – Київ, 2017. – Вип. 48. – C. 351–359.

Семчук, Б. І. Особливості соціалізуючого впливу медіаінформації на особистість молодого покоління / Б. І. Семчук // Проблеми освіти : зб. наук. пр. – Вінниця, 2019. – Вип. 92. – С. 158–162.

Розкрито психологічні закономірності й особливості формування дитячої свідомості в контексті впливу медіаінформації. Описано аспекти особистісних якостей молодого покоління, які формуються під впливом мас-медіа. Розкрито переваги поширення комп’ютерних технологій: віртуальна освіта, мобільні телефони-радіоприймачі, Інтернет-аукціони, нові субкультури, що виникли в мережі Інтернет та описано негативні наслідки їх впливу на дітей.

Стівенс-Давідовіц, С. Усі брешуть: але інтернет знає твої думки / С. Стівенс-Давідовіц ; пер. з англ. О. Чупа. – Київ : Кі Фанд Медіа, 2018. – 304 с.

Люди брешуть в опитуваннях, в інтерв’ю і в соціальних мережах. Люди брешуть керівникам, коханим і собі. Але шукаючи щось в інтернеті, вони видають усі свої таємниці. Яким же насправді є наше суспільство? Що знають великі дані про секс, політику, споживання, про наші страхи й бажання? Фахівець із Data Science Сет Стівенс-Давідовіц проаналізував статистику пошукових запитів і зробив неймовірні висновки, які зробили його книжку бестселером.

Тараненко, О. Тренінгові вправи з медіаграмотності як відповідь на сучасні виклики медіатравмування / О. Тараненко // Сучасний простір медіаграмотності та перспективи його розвитку: зб. ст. VII міжнар. наук.-метод. конф. / Центр Віл. преси, Акад. укр. преси. – Київ, 2019. – С. 420–427.

Статтю присвячено виявленню актуальних тенденцій впливу українських медіа, які найбільше пов’язані з можливістю медіатравмування споживача. У науковій розвідці ці тенденції представлено у кореляції з тренінговими вправами, що спрямовані на нейтралізацію травмуючих впливів.

Філіпова, Л. Я. Роль комп’ютерної етики в формуванні інформаційної культури користувачів комп’ютерно-мережевого середовища : (за кн. Америк. етика Д. Джонсон) / Л. Я. Філіпова // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2019. – № 3. – С. 75–80.

Морально-етичні принципи інформаційної культури будь-якого учасника інформаційно-мережевого середовища є вкрай важливими й необхідними для комфортного співіснування «людина-комп’ютер-інтернет», для загального позитивного впливу інтернет-мережі на інформаційне суспільство. У статті обґрунтовано роль комп’ютерної етики в контексті інформаційної культури поведінки користувача мережевого середовища.

Хантукова, М. В. Психология массовых коммуникаций : учебник / М. В. Хантукова. – Киев : ЦУЛ, 2019. – 304 с.

Підручник «Психологія масових комунікацій» розглядає закономірності впливу засобів масової комунікації на уявлення, емоції і поведінку людей.

Хрущ, С. Методи виявлення інформаційно-психологічних впливів в соціальних мережах / С. Хрущ, В. Островська // Цифр. платформа: інформ. технології в соціокультур. сфері. – 2019. – Т. 2, № 1. – С. 60–74.

Метою статті є створення системи аналізу даних методу виявлення тролінгу шляхом визначення тональності текстового контенту соціальних мереж; отримання показників, які характеризують наявність ознак тролінгу в тексті; обчислення для цих показників інформаційної ентропії текстового контенту та порівняння її числового значення із допустимим граничним.

Череповська, Н. Мозок на карантині: медіагігієна: підтримка психологічного добробуту дорослих і дітей / Наталія Череповська // Соціал. педагог. – 2020. – № 9/10. – С. 42–59.

Як захиститись від негативних психологічних медіавпливів в умовах пандемії COVID-19.

Яремійчук, О. В. Критичне мислення в умовах постправди як ресурс збереження психологічного блаполуччя особистості / О. В. Яремійчук // Особистісні та ситуативні детермінанти здоров’я : матеріали V Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Київ, 18 листоп. 2020 р.). – Київ, 2020. – С. 134–-136.

Фейки, маніпуляції, альтернативні факти, або ж – епоха постправди. Згідно до визначення, представленого у Оксфордському словнику, пост правда описує епоху розвитку масових комунікацій, коли істина стає менш важливою, ніж заклики до емоцій і особистих переконань. Отже, постправда – це не брехня, а лише інтерпретація правди. Такі інтерпретації бувають різні – вони можуть як злегка коригувати факти, так і повністю їх деформувати й змінювати.

Медіаграмотність в освітньому процесі

Андросович, К. А. Профілактика деструктивної соціалізації обдарованих старшокласників в Інтернет-середовищі : метод. рек. / К. А. Андросович, Л. І. Ткаченко ; Нац. акад. пед. наук України, Ін-т обдар. дитини. – Київ : [б. в.], 2018. – 40 с.

Авторами досліджено позитивні та негативні чинники впливу інтернету на соціалізацію обдарованих учнів; розкрито моделі поведінки користувачів мережі інтернет та обґрунтовано теоретичну модель профілактики деструктивних проявів інтернет-соціалізації обдарованих учнів. Призначено для науковців, педагогів, практичних психологів освітніх установ, соціальних служб, студентів закладів вищої освіти.

Бойко, В. А. Крок до медіаграмотності через медіаконтенти на художні твори зарубіжної літератури / В. А. Бойко // Упр. шк. – 2020. – № 13/15. – С. 30 –34.

Розглянуто питання, як спрямувати педагогічну діяльність на створення умов для вироблення в дітей основ медіаграмотності: критичного осмислення художнього твору, обґрунтованого оцінювання різної медіапродукції, створення власних медіаконтентів.

Бойчук, О. Актуальні проблеми онлайн-навчання в Україні / О. Бойчук // Цифрова платформа: інформ. технології в соціокультур. сфері. – Київ, 2021. – Т. 4, № 1. – С. 31–41.

Розглянуто основні актуальні проблеми дистанційної освіти в Україні, проаналізовано основні чинники, які гальмують упровадження дистанційного навчання, звернено увагу на необхідність підвищення рівня комп’ютерної грамотності серед українських освітян та формування сучасної методології дистанційного навчання, формування єдиного, системного, загальнодержавного підходу організації, координації та контролю в цій сфері.

Бондаревська, К. Сучасні аспекти медіаграмотності у сфері вищої освіти / К. Бондаревська // Сучасний простір медіаграмотності та перспективи його розвитку: зб. ст. Сьомої міжнар. наук.-метод. конф. / Центр Віл. преси, Акад. укр. преси. – Київ, 2019. – С. 13–17.

Розглянуто сутність та характеристику поняття «медіаграмотність» у сфері вищої освіти з урахуванням сучасного етапу розвитку суспільних відносин; визначено рівні медіаграмотності та фактори її формування; обґрунтовано перспективи застосування медіа освітнього потенціалу з метою забезпечення медіаграмотності серед студентів та викладачів ВНЗ. Зокрема, аналізується доцільність застосування соціальної мережі Facebook з метою формування освітньої он-лайн платформи з питань медіаграмотності для студентської молоді.

Бородкіна, І. Модель цифрової компетенції студентів / І. Бородкіна, Г. Бородкін // Цифрова платформа : інформ. технології в соціокультур. сфері. – Київ, 2018. – № 1. – С. 27–41.

Аналізуються передумови, які стали вирішальними факторами для всебічного впровадження цифрової грамотності в навчальний процес університетів та питання, пов’язані з цифровими компетенціями студентів і організацією вищої освіти в постіндустріальному суспільстві. Розглядається роль цифрового освіти в процесах трансформації економіки країни і формування єдиного цифрового простору,визначаються цілі та завдання університетів при реформуванні вищої освіти, пропонується модель оцінки цифрової компетенції студентів.

Буяк, Р. Актуальність медіаосвіти у світлі мегаінформаційного потоку та новітніх технологій ІТ-технологій / Р. Буяк, Н. Іванець // Пед. думка. – 2015. – № 1. – С. 54–56.

В рамках процесу реформування вітчизняної системи освіти здійснюється впровадження медіаосвіти, медіа- та цифрової грамотності, які стали ефективним рушієм оновлення української освітньої галузі та суспільства в цілому. Дослідження проведене із застосуванням економічних моделей, математичних інструментів та статистики.

Великодна, Є. М. Здоров’язберігаюча діяльність у медійно-інформаційному просторі / Є. М. Великодна // Гуманітарний корпус : зб. наук. ст. з актуал. проблем філософії, культурології, психології, педагогіки та історії / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, Акад. розвитку психол. науки і практики. – Вінниця, 2018. – Вип. 19. – С. 5–8.

Розглядається розуміння пріоритетності проблеми реалізації здоров’язберігаючих і здоров’язформуючих освітніх технологій в навчально-виховному процесі як такої, що має визначальний характер для формування здоров’язберігаючого освітнього середовища у поліпшенні здоров’я школярів.

Гарматій, О. В. Медіаосвіта державних службовців як тренд сучасності / О. В. Гарматій // Наукові записки [Української академії друкарства]. Серія «Соціальні комунікації». – Львів, 2015. –№ 1. – С. 7–14.

Медіаосвіта державних службовців розглядається як одна з важливих передумов виконання професійних завдань і функцій та складова системи підготовки працівників органів державної влади в контексті постійно зростаючих вимог до використання усіх видів сучасних мас-медіа (друкованих, аудіальних, візуальних, Інтернету) в державних комунікаціях, формування інформаційної культури та професійної діяльності в інформаційному суспільстві.

Гергуль, С. М. Особливості викладання курсу «Медіаосвіта та медіаграмотність» у вищій школі / С. М. Гергуль // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки. – Чернігів, 2017. – Вип. 148. – С. 43–45.

Досліджується специфіка викладання курсу «Медіаосвіта та медіаграмотність» на філологічному факультеті Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Формулюються мета та завдання курсу, даються визначення понять «медіакомпетентність вчителя» та «самостійна робота студента». Виокремлюються й характеризуються підготовчий, практичний та завершальний етапи організації самостійної діяльності майбутнього вчителя. Виділяються та розкриваються види її контролю.

Головченко, Г. Медіаосвіта: нові напрями досліджень / Г. Головченко // Рідна шк. – 2019. – № 3/4. – С. 42–47.

Розглянуто підходи зарубіжних і вітчизняних науковців та практиків (учителів закладів середньої освіти, викладачів закладів вищої освіти, представників громадських організацій) до розуміння медіаосвіти та проаналізовано її принципи. Висвітлено внесок українських науковців у розвиток медіаосвіти та шляхи впровадження результатів наукових досліджень у практичній підготовці фахівців з медіаосвіти.

Горбачов, С. Медіаграмотність для освітян [Електронний ресурс] : онлайн-курс / С. Горбачов, Л. Найдьонова. – Режим доступу: https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:CZ+MEDIA101+2018_T3/about (дата звернення: 20.09.2021). – (Назва з екрана).

Мета курсу – мотивувати вчителів, керівників шкіл, шкільних управлінців розвивати нові медіаосвітні компетентності та імплементовувати набуті знання до навчального процесу. Особлива увага приділяється самостійному опрацювання додаткових матеріалів. Відеолекції розглядаються як вхідні елементи подальшої самостійної роботи.

Дідух, Л. І. Медіаосвіта і медіакомпетентність в епоху інформатизації суспільства / Л. І. Дідух // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. пр. / Ін-т пед. освіти і освіти дорослих, Ін-т проф.-техн. освіти, Вінниц. Держ. пед. ун-т ім. Михайла Коцюбинського. – Київ ; Вінниця, 2015. – Вип. 42. – С. 223–228.

Розглядається необхідність вивчення викладачами та студентами можливостей медіаосвіти як процесу розвитку особистості за допомогою та на матеріалі засобів масової комунікації з метою формування культури спілкування з медіа, творчих, комунікативних здібностей, критичного мислення, вмінь повноцінного сприймання, інтерпретації, аналізу й оцінки медіатекстів, навчання різноманітним формам самовираження за допомогою медіатехніки.

Дмитренко, О. Медіаграмотність. З чого почати [Електронний ресурс] / О. Дмитренко // Нова українська школа : вебсайт. – Київ, 2020. – 15 січ. – Режим доступу: https://nus.org.ua/articles/mediagramotnist-z-chogo-pochaty/ (дата звернення: 20.09.2021). – (Назва з екрана).

Жорнова, О. Якість вищої освіти України та медіаграмотність науково-педагогічної спільноти: виклики без відгуків / О. Жорнова, О. Жорнова // Вища школа. – 2019. – № 10. – С. 38–44.

Описана проблема формування у викладачів закладів вищої освіти здатності до вирізнення токсичного контенту. Визначено труднощі формування готовності науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти до його попередження. Проаналізовано основні виклики щодо покращення ситуації.

Ільченко, О. Медіаграмотність в освітньо-професійній програмі підготовки здобувачів вищої освіти / О. Ільченко // Актуальні питання гуманітарних наук. – Київ, 2020. – Вип. 28 (2). – С. 113–119.

Визначені компетентності й етапи їх реалізації дають змогу впорядкувати послідовну програму інтегрованого курсу здобувачів вищої освіти. Автор репрезентує проєкт програми «Основи медіаграмотності» як інтегрованого курсу; рекомендує формати проведення занять з медіаграмотності – ігри, експерименти, вебквести, воркшопи, роботу з першоджерелами (аналіз постерів, статей, дописів у соцмережах, новин у газетах, журналах, на сайтах); надає приклад фінального індивідуального проєкту, який готують здобувачі вищої освіти.

Ісаєва, О. Формування сучасного читача засобами медіаосвіти / О. Ісаєва // Всесвіт. літ. в сучас. шк. – 2013. – № 2. – С. 5–10.

Автор статті акцентує увагу на тому як, те, що відволікає читача від книжки і читання (зокрема мас-медіа) зробити помічниками вчителя у створенні мотивації у читанні. І оскільки у житті сучасного школяра візуальне сприйняття займає провідну роль, то цілком логічно простежити, як різноманітні медійні засоби розкривають тему значення книжки і читання, і використати це у навчальних цілях на уроках літератури.

Квіт, С. Масові комунікації : підруч. для студ. вузів / С. Квіт. – 2-ге вид, випр. і доп. – Київ : Києво-Могилян. акад., 2018. – 206 с.

Видання зосереджується на вивченні медіагалузі із залученням найновішого західного та українського досвіду. Розглядаються такі феномени, як постправда, гібридна війна, фейкова медіареальність, а також діяльність фактчекінгових організацій і аналітичних центрів.

Коноваленко, Ю. В. Розширення педагогічного медіапростору структурами масової комунікації як альтернативна відповідь освітянської галузі на виклики часу в другому десятилітті XXI ст. / Ю. В. Коноваленко // Педагогіка і психологія. – 2015. – № 3. – С. 37–43.

Висвітлено і проаналізовано зміни в освітянському інформаційному просторі, що виникли з появою новітніх носіїв інформації, які стали не лише знаряддям інформування, а й засобом навчання сучасного студента і залучення його до творчої професійної діяльності. Окреслено можливості Вікіпедії та онлайн-курсів як можливих інноваційних різновидів педагогічних ЗМІ.

Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція) / за ред.: Л. А. Найдьонової, М. М. Слюсаревського. – Київ : Ін-т соц. та політ. психології НАПНУ, 2016. – 16 с.

Головною метою Концепції є сприяння розбудові в Україні ефективної системи медіаосвіти, що має стати фундаментом гуманітарної безпеки держави, розвитку і консолідації громадянського суспільства, протидії зовнішній інформаційній агресії, всебічно підготувати дітей і молодь до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою медіа, формувати у громадян медіаінформаційну грамотність і медіакультуру відповідно до їхніх вікових, індивідуальних та інших особливостей.

Костирєв, А. Г. Формування критичного мислення у студентів за допомогою застосування методів медіаосвіти в курсах суспільно-політичних дисциплін / А. Г. Костирєв // Вища освіта України. – 2011. – № 3. – С. 99–105.

Автор обґрунтовує необхідність застосування методів медіаосвіти в курсах суспільно-політичних дисциплін у вищих навчальних закладах для виховання критичного мислення та формування критичної автономії особистості як обов`язкових передумов розвитку демократії в умовах інформаційного суспільства. Розкриваються мета, завдання. етапи та конкретні способи використання методів медіаосвіти в курсах суспільно-політичних дисциплін.

Лебединська, Т. Медіаповедінка української молоді у процесі професійного самовизначення / Т. Лебединська // Вісн. Кн. палати. – 2019. – № 11. – С. 26–30.

Розглянуто авторитетність інформаційних джерел як мотиваторів поведінки молоді. Простежено кореляцію між самостійною роботою з медіаджерелами, ергономічністю здобутої інформації та ступенем довіри до неї: що більш самостійно та комплексно працює з різними інформаційними джерелами користувач, то повніше відчуває достатність інформації та довіряє їй. Наголошено на важливості рівня медіаосвіченості та медіавпливу в процесі професійного самовизначення особи.

Майстерня медіаграмотності [Електронний ресурс] : відкритий клуб тренерів з інфомедійної грамотності. – Режим доступу: https://www.aup.com.ua/mm/ (дата звернення: 22.09.2021).

Мета проєкту – допомогти українським школярам набути навичок критичного сприйняття інформації й усвідомити цінність високоякісної інформації в контексті шкільної освіти. Спираючись на розроблені IREX та перевірені на практиці методики медійної та інформаційної грамотності, проєкт допомагає розвинути ефективну сталу модель інтеграції навичок критичного сприйняття інформації в навчальний процес загальної середньої освіти.

Медіаграмотність та критичне мислення в початковій школі : посіб. для вчителя / Т. Бакка [та ін.] ; за ред. О. Волошенюк, Г. Дегтярьової, В. Іванова. – Київ : ЦВП, АУП, 2017. – 197 с.

Навчання медіаграмотності та критичного мислення учнів початкових класів – це формування практичних навичок із розуміння, аналізу й оцінювання змісту медіа, здатності створити власний медіапродукт і оцінити власну медіаактивність. Академія української преси з 2010 року розвиває та підтримує обмін досвідом українських медіапедагогів. Представлено основні форми навчальної роботи в сфері медіаграмотності: викладання спеціалізованих/факультативних курсів та практики інтеграції в предмети навчального циклу.

Медіаосвіта та медіаграмотність : підручник / В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк ; за наук. ред. В. В. Різуна. – Київ : Центр віл. преси, 2012. – 344 с.

Підручник розроблено для забезпечення відповідного курсу у вищих навчальних педагогічних закладах України. Провідні українські та зарубіжні науковці об’єднали найактуальніші світові розробки в галузі підготовки студентів до викладання предметів з медіаосвіти, медіаграмотності, медіакультури.

Mediacheking. Матеріали до занять. 9–11 класи / уклад.: О. Подоляк, К. Коваленко. – Київ : Перше вересня, 2019. – 96 с. – (Бібліотека «Шкільного світу») (Українська мова та література. Бібліотека).

Мерзлякова, О. Інформаційна грамотність. Профілактика деструктивного впливу мас-медіа / О. Мерзлякова. – Київ : Шк. світ, 2017. – 80 с. : іл. – (Бібліотека «Шкільного світу») (Психолог. Бібліотека) (Класний керівник. Бібліотека).

У посібнику подано обґрунтовані роз’яснення про корисні та шкідливі аспекти впливу мас-медіа. Особливу увагу зосереджено на формуванні особистості дитини. Пропонуються прийоми роботи з інформацією: маніпулювання нею та використання її у роботі з дітьми. Змістовно та цікаво подано рекомендації для профілактики деструктивного впливу мас-медіа на дітей; практичні тематичні заняття. Для психологів, соціальних педагогів, учителів загальноосвітніх навчальних закладів, слухачів курсів підвищення кваліфікації та студентів педагогічних ВНЗ.

Моісєєва, Н. Соціально-комунікаційний підхід до розуміння медіаосвіти / Н. Моісєєва // Вісн. Кн. палати. – 2015. – № 3. – С. 48–51.

Розглянуто основні підходи до визначення та проаналізовано значення педагогічного та інформаційного підходів у формуванні концепцій медіаосвіти. Обґрунтовано необхідність розширення концептуальних основ соціально-комунікаційного підходу до виникнення медіапростору, медіатехнологій, медіадіяльності.

Освітні практики із запобігання інфодемії, або Як не ізолюватися від правди : навч. посіб. / О. Волошенюк [та ін.]. – Київ : Інтерньюз-Україна, 2020. – 68 с.

Посібник містить серію моделей занять із біології, громадянської освіти / історії, української мови та сценарій позакласного заходу, в які інтегрована медіаграмотність. Контент формує навички критичної оцінки медіаповідомлень, розуміння власної ролі у запобіганні інфодемії та відповідальне ставлення щодо поширення «вірусної» інформації. Посібник може бути використаний під час навчального процесу в закладах загальної середньої освіти, післядипломної педагогічної освіти та педагогічних вищих навчальних закладів.

Основи медіаграмотності: навч.-метод. посіб. для вчителя. 8 (9) клас. Плани-конспекти уроків / за ред.: В. Ф. Іванова, О. В. Волошенюк, О. П. Мокрогуза. – Київ : Акад. укр.. преси, 2014. – 190 с.

Платоненко, О. С. Особливості управління впровадженням медіановацій в освітню практику / О. С. Платоненко // Управління школою. – 2019. – № 7/9. – С. 33–35.

На підставі аналізу зарубіжної та вітчизняної педагогічної літератури розглянуто сутність та основні характеристики медіаосвіти. Охарактеризовано особливості управління впровадженням елементів медіаосвіти в освітній процес закладів загальної середньої освіти.

Приходькіна, Н. Навчальна програма з медіа- та інформаційної грамотності ЮНЕСКО: концептуальні основи / Н. Приходькіна // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : науковий журнал / МОН України, Сумський держ. пед. ун-т ім. А. С. Макаренка. – Суми, 2020. – № 1 (95). – С. 94–103.

Пропоновані в Програмі ідеї та підходи дозволяють вивчати теорію та практику впровадження медіа- та інформаційної грамотності в педагогічну освіту. Метою Програми є підтримка педагогів у засвоєнні компетентностей медіа- та інформаційної грамотності для розробки й реалізації відповідної навчальної програми для середньої школи. У Програмі виділено одинадцять модулів, що висвітлюють ключові теми та проблеми сучасних медіа.

Про організацію проведення роз’яснювальної роботи щодо безпечності використання мережі Інтернет // Школа. – 2020. – № 8. – С. 26–30.

Українські школярі багато часу проводять у соціальних мережах, також використовують Інтернет для шкільного та позашкільного навчання. За правильного використання мережа привчає до самостійного розв’язання задач, структурування великих потоків інформації, дотримуючись основних правил безпеки. Щоб допомогти батькам і педагогам отримати інформацію щодо захисту дітей від впливу шкідливої інформації, розробляються посібники, шкільні уроки та складається перелік рекомендованих для дітей онлайн-ресурсів.

Рекун, О. О. Медіаграмотність у системі вищої освіти / О. О. Рекун // Вісник Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка. Серія : Педагогічні науки. – 2020. – Вип. 8. – С. 41–44.

За підтримки Академії Української Преси та IREX Україна впроваджено в практику значну кількість тренінгів та семінарів як для журналістів, так і освітян. Викладачів, особливо педагогічних закладів вищої освіти, навчають для того, щоб внести корективи у педагогічний процес: виховати та навчити студентів бути медіаобізнаними, вміти відрізняти факти від суджень, маніпулятивні дії медіа та використовувати у своїй діяльності тільки перевірену інформацію, оминати інформаційне «сміття», захищатися від потенційно шкідливої інформації з урахуванням прямих і прихованих впливів.

Рогожина, О. О. Медіаграмотність та безпечний Інтернет: розробки уроків / О. О. Рогожина // Пед. майстерня. – 2020. – № 7. – С. 2–9.

Савченко, О. Потенціал нового змісту початкової освіти в контексті формування у молодших школярів медіаграмотності / О. Савченко // Сучасний простір медіаграмотності та перспективи його розвитку: зб. ст. Сьомої міжнар. наук.-метод. конф. / Центр Віл. Преси, Акад. укр. преси. – Київ, 2019. – С. 186–192.

Розглянуто проблему медіаграмотності молодших школярів як новий вимір результатів початкової освіти, відображений у державному стандарті, типовій освітній програмі. Розкрито досвід реалізації нової змістової лінії «Досліджуємо медіа» у підручнику «Читання».

Уварова, Т. Медіаграмотність та медіакомпетентність у сучасній освіті: виклики і тенденції / Т. Уварова, Т. Стас // Актуальні питання гуманітарних наук. – 2020. – Вип. 29 (4). – С. 191–197.

Досліджується специфіка формування інформаційної і медійної грамотності, медіакомпетентності в умовах соціального дистанціювання через світову пандемію. Розглядаються особливості інформаційної та інтернет-комунікації, виділяється проблема навчання студентів етичних норм комунікації та оволодіння системою правил поведінки в інтернеті – нетикетом як важливої складової частини сучасних медіакомпенентностей викладачів і студентів. Досліджується специфіка застосування мультимедійних технологій в освітньому процесі.

Химера, Н. В. Роль медіаосвіти на уроках зарубіжної літератури / Н. В. Химера // Зарубіж. літ. в шк. України. – 2015. – № 11. – С. 22–25.

В статті йдеться про медіаосвіту, її основні завдання. Розглядаються форми, прийоми і методи роботи з медіатекстами на уроках зарубіжної літератури залежно від психолого-вікових рівнів навчального сприйняття учнів. З огляду на такі рівні навчального сприйняття пропонуються літературні та зображувально-імітаційні завдання для молодших та старших підлітків.

Череповська, Н. І. Медіаосвітні ресурси розвитку патріотизму і критичного мислення молоді : навч.-метод. посіб. / Н. І. Череповська ; Нац. акад. пед. наук України, Ін-т соціальної та політичної психології. – Кропивницький : Імекс–ЛТД, 2017. – 156 с.

Навчально-методичний посібник має на меті оптимізувати процес розвитку патріотизму старшокласників, студентів та їхньої медіаграмотності засобами медіаосвіти. Обґрунтовується ідея ресурсності патріотизму особистості в умовах інформаційної війни та оновлення його такими якостями, як: свідоме ставлення до інформації, здатність до рефлексії емоцій, почуттів щодо сприйнятого, його критичне осмислення і здатність до самостійного висновку, творче переосмислення.

Шворак, К. В. Медіакомпетентність та медіаграмотність – базові компетентності педагога НУШ / К. В. Шворак, І. В. Карпік // Молодий вчений. – 2018. – № 12.1. – С. 9–12.

Розкрито зміст понять медіакомпетентність та медіаграмотність сучасного педагога, а також представлено термінологічний апарат з вказаної тематики. Проаналізовано мотиви, знання, уміння, цінності і здатності, спроможні організовувати медіаосвіту у рамках концепції «Нова українська школа». Визначено критерії медіаграмотності вчителя як показника його здатності до здійснення медіаосвіти школярів, подано аналіз умов формування медіакомпетентності сучасного вчителя

Шейбе, С. Медіаграмотність. Критичне мислення у мультимедійному світі : підруч. для вчителя / Сінді Шейбе, Фейз Рогоу ; пер. з англ. С. Дьома. – Київ : Акад. укр.преси, 2014. – 319 с.

У підручнику відображено підхід в США до викладання медіаграмотності та наведено практичні рекомендації вчителям, як навчити учнів аналізувати медіамеседжі. У підручнику значна увага приділена інтеграції медіаосвіти в різні предмети шкільної програми – літературу, природничі науки, математику, мистецтво, фізичне виховання. Важливим є наведений алгоритм аналізу медіамеседжів для школярів.

Шостя, С. П. Філософія освітніх проектів формування цифрової грамотності / С. П. Шостя // Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Філософія. – Харків, 2017. – Вип. 48 (1). – С. 189–200.

Аналізуються формування цифрової грамотності у системі сучасної середньої освіти та кардинальні зміни у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, що призводять до встановлення принципово нової конфігурації освітньої системи. Акцентовано увагу на тому, що комп’ютер виступає фактором зміни підходів до методів і змісту в сучасній освітній системі. Здійснено розгляд сукупності проектів формування цифрової грамотності за критерієм доступності для учнів комп’ютерів та інших засобів ІКТ як об’єктів для вивчення у навчальних закладах середньої освіти.

Медіаосвітня діяльність бібліотек

Беззуб, І. Медіаосвіта батьків як складова медіаосвітнього простору / І. Беззуб // Наук. пр. Нац. б-ки України імені В. І. Вернадського. – Київ, 2020. – Вип. 60. – С. 242–258.

На основі аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду узагальнено засоби формування медіакультури батьків. Батьківська медіакультура трактується як засадничий чинник захисту дітей від негативних медіавпливів та формування ефективної інформаційної безпеки суспільства. Висвітлено роль бібліотек як потенційних хабів у втіленні проєктів неформальної медіаосвіти для батьків та дорослих.

Беззуб, І. Публічна бібліотека як стратегічний партнер медіаосвіти дорослих [Електронний ресурс] : тези доп. // Бібліотека. Наука. Комунікація. розвиток бібліотечно-інформаційного потенціалу в умовах цифровізації : міжнар. наук. конф. (м. Київ, 6–8 жовт. 2020 р.) / Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського ; Інформ.-бібл. рада НАН України ; Асоц. б-к України. – Київ, 2020. – Режим доступу: http://conference.nbuv.gov.ua/report/view/id/1108 (дата звернення: 21.09.2021).

Досліджується бібліотечний сегмент медіаосвіти в умовах інформаційного розвитку суспільства. Бібліотеки, як традиційні інформаційні установи та загальнодоступні некомерційні осередки громад, мають усі можливості для долучення до формування медіаграмотності різних верств населення. Таким чином вони здатні сформувати нові бібліотечні компетентності і створити власний позитивний імідж.

Богун, Н. На шляху реновацій: публічні бібліотеки світу / Н. Богун // Бібл. планета. – 2021. – № 2. – С. 25–27.

У статті представлено креативні ідеї, що їх зарубіжні бібліотекарі використовують для залучення нових користувачів. Ці ідеї стосуються не лише видачі наявних інформаційних ресурсів, а й організації та дизайну творчого простору, навчання цифровій грамотності, тренінги для малого бізнесу тощо.

Бондаренко, В. Технологічний та соціокомунікаційний аспекти становлення та розвитку мобільних сервісів в Україні / В. Бондаренко // Укр. журн. з бібліотекознавства та інформ. наук. – 2019. – Вип. 4. – С. 78–95.

Досліджено технологічні та соціокомунікаційні передумови функціонування та розвитку мобільних сервісів, які стають невід’ємною складовою сучасного суспільства. Обґрунтовано необхідність постійного розвитку цифрових компетентностей, формування цифрової культури та підтримку організації навчання ним органами державної влади як основним ініціатором і стратегом формування та реалізації людського капіталу. Доведено актуальність включення в процес формування цифрової культури бібліотечних інституцій як таких, що володіють ресурсним та іміджевим капіталом.

Воскобойнікова-Гузєва, О. Цілі сталого розвитку ООН до 2030 року: імплементація в освітньому процесі підготовки фахівців інформаційної справи в Україні / О. Воскобойнікова-Гузєва // Укр. журн. з бібліотекознавства та інформ. наук. – 2020. – Вип. 6. – С. 84–96.

Проаналізовано досвід системного впровадження освіти у галузі сталого розвитку в університетах України, проєктної діяльності у сфері освіти для сталого розвитку в системі формальної та неформальної освіти. Зроблено акцент на основних проєктах, що реалізуються Українською бібліотечною асоціацією для підвищення спроможності бібліотек у сприянні досягненню Цілей сталого розвитку ООН до 2030 року. Перспективним напрямком продовження дослідження визначено вивчення досвіду проєктної діяльності у сфері освіти для сталого розвитку, зокрема діяльності центрів освіти дорослих, які долучаються до імплементації ЦСР ООН до 2030 року на рівні регіонального розвитку місцевих громад.

Горбань, Ю. Національні програми інформаційної грамотності: досвід країн Південно-Східної Азії і України / Ю. Горбань, О. Скаченко // Бібл. вісн. – 2021. – № 2. – С. 91–101.

Освітня платформа «Дія. Цифрова освіта», за сприяння Міністерства цифрової трансформації України і Української бібліотечної асоціації, ставить за мету навчити 6 млн українців навичкам цифрової грамотності. За рік до проєкту приєдналося 1716 бібліотек-хабів, які допомагають користувачам безкоштовно проходити обраний навчальний курс. У висновках наголошується на схожих підходах до реалізації національних проєктів інформаційної грамотності Малайзії, Сінгапуру та України.

Гранчак, Т. Бібліотечно-інформаційна діяльність і медіаграмотність / Т. Гранчак // Вісн. Кн. палати. – 2018. – № 3. – С. 40–43.

Розглянуто проблему формування медіаграмотності серед користувачів і працівників бібліотек у контексті бібліотечно-інформаційної діяльності, зокрема бібліотечного інформування, формування та організації бібліотечних ресурсів, бібліотечного контенту інтернет-середовища. Обґрунтовано, що медіаграмотність дає бібліотеці змогу дотримуватися принципів функціонування як відкритого демократичного інформаційного інституту та водночас ефективно створювати інформаційну основу для національного розвитку.

Гуменна, О. І. Медіакультура в шкільній бібліотеці / О. І. Гуменна // Шк. бібліотекар. – 2020. – № 6. – С. 13–17.

Підкреслюється роль сучасної шкільної бібліотеки у забезпеченні учням доступу до якісних електронних підручників, енциклопедій, медіаресурсів і активного їх використання для освіти і саморозвитку.

Гуменчук, А. Система цифрових компетентностей Бібліотекаря 4.0 / А. Гуменчук // Вісн. Кн. палати. – 2020. – № 2. – С. 23–28.

У статті запропоновано концепцію системного підходу до формування переліку загальних і фахових цифрових компетентностей бакалавра з інформаційної, бібліотечної та архівної справи, обґрунтовано модель їх наскрізного формування у змісті та методиках викладання освітніх компонент бібліотекознавчих навчальних програм.

Гуменчук, А. Складові цифрової культури бібліотечного фахівця / А. Гуменчук // Укр. журн. з бібліотекознавства та інформ. наук. – 2020. – Вип. 5. – С. 96–105.

Представлена стаття розкриває сутність та співвідношення понять «цифрові навички», «цифрова грамотність», «цифрова компетентність», «цифрові дивіденди», «цифровий інтелект», «цифрова культура». Обґрунтовано складові цифрової культури бібліотечного фахівця як єдності цифрового світогляду, цифрового підприємництва та цифрової творчості, сформованість яких сприятиме досягненню успіхів та конкурентних переваг в умовах розбудови цифрової економіки та суспільства знань. Окреслено концептуальну модель формування базових складових цифрової культури сучасного бібліотечного фахівця.

Гуркаленко, І. В. ІКТ – важливий чинник виховання інформаційної та читацької культури / І. В. Гуркаленко // Шк. бібліотекар. – 2020. – № 9. – С. 15–18.

Про інформаційно-комунікаційні технології, які надають шкільним бібліотекам додаткові можливості у просуванні читання.

Давидова, І. Розвиток цифрових компетентностей студентів бібліотечних спеціальностей / І. Давидова, О. Мар’їна // Укр. журн. з бібліотекознавства та інформ. наук. . – 2020. – Вип. 6. – С. 97–104.

Цифрові компетентності бібліотекарів набувають все більшого значення в навчальних аудиторіях, оскільки цифрові ресурси та цифрові медіа стають важливою частиною повсякденної професійної практики бібліотекарів. Окреслено нові аспекти розвитку цифрових компетентностей студентів-бібліотекарів. Запропоновано рекомендації для навчання бібліотекарів в області цифрової компетенції.

Дубова, Ю. Медіашкола Brain Park: атракціони для мозку від команди менторів Регіонального тренінгового центру Луганської ОУНБ / Ю. Дубова // Бібліотечна планета. – 2021. – № 2. – С. 6–8.

Медійна школа BrainPark створена для бібліотекарів Луганської області та має на меті сформувати у бібліотеках-учасницях творчий актив, який координує роботу з популяризації закладу в мережі; дбає про тренування та взаємозамінність працівників у період особливої завантаженості всіх відділів; володіє знаннями з інформаційної безпеки, авторського права, дизайну, українського правопису, основ копірайтингу, SMM-менеджменту, використання ґуґл-сервісів і засобів протидії мові ворожнечі, а також застосовувати всі ці навички при створенні власних промоційних продуктів.

Завадська, Н. Формування інформаційної компетентності як запорука дотримання академічної доброчесності: роль бібліотеки закладу вищої освіти / Н. Завадська, М. Ігнатюк // Укр. журн. з бібліотекознавства та інформ. наук. – 2020. – Вип. 5. – C. 44–65.

У статті аналізується взаємозалежність між формуванням інформаційної компетентності студентів та підвищенням рівня культури академічної доброчесності в освітньому середовищі. Розкрито роль та можливості бібліотеки закладу вищої освіти у створенні інформаційного простору, у якому дотримання норм академічної доброчесності є безперечною цінністю. Розглянуто новітні інтерактивні форми роботи бібліотеки із урахуванням особливостей «кліпового мислення» сучасного покоління, як-от, ґейміфікація, імітаційні та інтерактивні ігри, веб-квести, відео-лекції тощо.

Захарова, Р. І. Формування медіаграмотності учасників освітнього процесу засобами шкільної бібліотеки / Р. І. Захарова // Шк. бібліотекар. – 2020. – № 7. – С. 28–29.

Сьогодні шкільна бібліотека стає для учнів одним із найбільш доступних центрів медіаосвіти. А бібліотекар стає медіабібліотекарем, який навчається сам, надає допомогу дітям і який повинен відповідати рівню бібліотекарів нового часу.

Заява IFLA про фейкові новини [Електронний ресурс] / схвалено Правлінням IFLA 20 серп. 2018 р. ; пер. з англ. О. Горпинич, В. Пашкової. – Режим доступу: https://www.ifla.org/wp-content/uploads/2019/05/assets/faife/statements/ifla-statement-on-fake-news-uk.pdf (дата звернення: 20.09.2021). – Назва з екрана.

Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ (IFLA) глибоко стурбована феноменом «фейкові новини» та, зокрема, політичною реакцією на нього. Заява містить рекомендації для урядів і бібліотек щодо боротьби з розповсюдженням неправдивих матеріалів, діяльності бібліотек з розвитку відповідної медійної та інформаційної грамотності, допомоги громадянам критично оцінювати авторитетність і точність джерел інформації.

Зоря, Ю. Медіаграмотність для бібліотекарів : практ. посіб. / Ю. Зоря, Н. Степанова, В. Потапова ; за ред.: О. Волошенюк, Р. Євтушенко. – Київ: АУП, 2021. – 75 с.

Сьогодні бібліотеки – це сучасні мультисервісні інформаційні центри, покликані виховувати компетентного медіаспоживача. Цей порадник містить методично-практичний матеріал для бібліотекарів і буде корисний усім, кому не байдуже майбутнє молодого покоління в нових умовах інформаційного суспільства.

Коваленко, С. Від дистанційної освіти до «освіти у смартфоні»: цифрова освіта та роль освітянських бібліотек в її розвитку / С. Коваленко, Л. Пономаренко // Вісн. Кн. палати. – 2020. – № 8. – С. 30–37.

Розглянуто аспекти впровадження інформаційних технологій в освіті, зокрема дистанційній. Головну увагу зосереджено на використанні технологій онлайн-навчання в період запровадження карантину через всесвітню пандемію COVID-19. Зауважено про зростання ролі освітянських бібліотек у поширенні дистанційної освіти й забезпеченні віддалених користувачів релевантною інформацією.

Коваль, Т. Перспективи розвитку національних книгозбірень в епоху цифрового суспільства (за матеріалами визначальних документів UNESCO, IFLA, AALL, ALA, LIBER, WSIS) / Т. Коваль, О. Лопата // Бібл. вісн. – 2021. – № 2. – С. 3–16.

Констатується, що нормативно-правові ініціативи IFLA, ALA, LIBER, WSIS є основними чинниками адаптації книгозбірень до умов цифрового суспільства. Вони спрямовані на підтримку громадян у забезпеченні рівного доступу до інформації та знань; орієнтування бібліотек на міжнародні стандарти та нормативні документи; зміцнення іміджу бібліотек як ключового складника соціокультурного середовища; налагодження взаємодії та співробітництва між бібліотеками й іншими інформаційними структурами; сприяння розвитку науки, освіти, просвіти та підвищенню рівня життя у конкретних державах.

Кожна спільнота на зв’язку: IFLA закликає до дії // Бібл. планета. – 2020. – № 4. – С. 36–37.

В умовах пандемії, коли зберігаються невизначеність її термінів та обмеження відвідування бібліотек, значення надання віддаленого доступу до інформації зростає. Тому ІФЛА підписала документ «Бібліотеки у відповідь: кожна громада на зв’язку», в якому закликає уряди країн гарантувати доступ громад до Інтернету та комп’ютерного обладнання, забезпечити бібліотеки адекватним кваліфікованим персоналом, надавати максимально можливу підтримку в розвитку цифрових навичок, подоланню цифрового розриву.

Кокорєва, Ю. Б. Формування медіакультури учасників освітнього процесу / Ю. Б. Кокорєва // Шк. бібліотекар. – 2020. – № 10. – С. 2–6.

Розглядається діяльність шкільної бібліотеки щодо формування медіакультури особистості.

Кривецький, О. Бібліотекар як інформаційний працівник у комунікаційному веб-середовищі / О. Кривецький // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. Б-к України. – Київ, 2019. – Вип. 53. – С. 269–277.

Проаналізовано вплив веб-середовища на професійні комунікаційні компетенції бібліотекаря-журналіста, висвітлено особливості сприйняття читачами мережевого тексту, акцентовано увагу на необхідності навчання бібліотекарів основам журналістики та безперервного підвищення рівня медіаграмотності. Наведено традиційні жанри комунікаційної журналістики. Розглянуто бібліотечну журналістику як принципово новий напрям діяльності бібліотек. Визначено проблеми бібліотечних журналістів у комунікаційному веб-середовищі.

Кударенко, Т. Л. «Світове кафе» як одна з форм підвищення медіакультури учнів / Т. Л. Кударенко, Р. І. Захарова // Шк. бібліотекар. – 2020. – № 5. – С. 4–5.

Пропонується розробка заходу «Учень у медіа@просторі», проведеного у форматі «Світового кафе», який присвячений розгляду актуальних питань інформаційної безпеки.

Лисенко, Л. Роль бібліотек у організації медіаосвіти впродовж життя / Л. Лисенко // Сучасний простір медіаграмотності та перспективи його розвитку: зб. ст. Сьомої міжнар. наук.-метод. конф. / Центр Віл. Преси, Акад. укр. преси. – Київ, 2019. – С. 409–415.

Бібліотеки як потужні інформаційні установи та некомерційні осередки громади можуть активно взаємодіяти із закладами освіти щодо медіаосвіти та медіаграмотності. Медіаосвітня діяльність бібліотек сприяє свідомому споживанню інформації і відповідає етичним нормам працівників бібліотек. Висвітлено основні напрями здійснення медіаосвіти в бібліотеці та акцентовано увагу на підготовці персоналу бібліотек для проведення медіаосвітніх заходів.

Мамедова, Н. П. Смартосон, або Розгублений світ (сценка для учнів середніх, молодших класів) / Н. П. Мамедова // Шк. бібліотекар. – 2020. – № 5. – С. 20.

Подається сценарій сценки з масового заходу шкільної бібліотеки для учнів середніх та молодших класів про використання смартфону.

Маслова, І. М. Роль бібліотеки у формуванні ІК компетенцій школярів / І. М. Маслова // Шк. б-ка. – 2015. – № 2. – С. 67–69. – Зміст: Медіабезпека учнів ; Організація пошукової роботи в Інтернеті ; ІК технології в бібліотеці на допомогу вчителям ; Акція «Буккросинг» – колообіг в дії.

Матвієнко О. «Цифрові» професії інформаційного фахівця: освітні перспективи і вимоги ринку праці / О. Матвієнко, М. Цивін // Укр. журн. з бібліотекознавства та інформ. наук. – 2021. – Вип. 7. – С. 58–70.

Цифровізація усіх сфер суспільного життя спричинює виникнення та увиразнення нових видів професійної діяльності, зокрема професій менеджерів веб-контенту та веб-ком’юніті, для яких визначений ринком праці дизайн компетентностей може бути забезпечений в рамках підготовки фахівців за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Вимоги, що висуваються до таких фахівців, мають інформаційно-комунікаційний, інформаційно-управлінський та соціально-комунікативний зміст і не потребують спеціальної фахової освіти в галузі комп’ютерних наук.

Мережа хабів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://osvita.diia.gov.ua/hubs (дата зверненя: 23.09.2021). – Назва з екрана.

Хаби цифрової освіти — це місця, куди може завітати кожен громадянин, безкоштовно отримати доступ до сайту Дія.Цифрова освіта та пройти навчання з цифрової грамотності. Це – бібліотеки, школи, університети, компанії і приватний сектор, IT-організації, ЦНАПи, громадські організації.

Михальчук, Л. М. Цифрова креативність або творчо мислячий бібліотекар / Л. М. Михальчук // Сучасний простір медіаграмотності та перспективи його розвитку: зб. ст. VII міжнар. наук.-метод. конф. / Центр Віл. преси, Акад. укр. преси. – Київ, 2019. – С. 415–419.

Розглядаються питання розвитку професійних компетенцій бібліотечних фахівців, які повинні бути набагато більш обізнаними з тенденціями в цифровому світі та здатні застосовувати технології у творчих та інноваційних способах вирішення складних завдань. Йдеться, насамперед, про застосування технології веб 3.0 у неформальній бібліотечній комунікації, цифрових сервісів для створення та поширення бібліотечних інформаційних продуктів.

Мотько, А. ВГО «Українська бібліотечна асоціація» в умовах пандемії Covid-19 / А. Мотько // Укр. журн. з бібліотекознавства та інформ. наук. – 2020. – Вип. 6. – С. 62–71.

Діяльність що ВГО «Українська бібліотечна асоціація» в умовах пандемії COVID-19 свідчить про те, що вона ефективно адаптувалася до нових умов карантинних обмежень. Здобутками асоціації стало підписання меморандумів про співпрацю з ДУ «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» і Благодійним фондом «Бібліотечна країна» щодо промоції здорового способу життя та свідомого ставлення до здоров’я через бібліотечну мережу України та з Міністерством цифрової трансформації України, Комітетом Верховної Ради України з питань цифрової трансформації та Інтернет Асоціацією України щодо творення осередків цифрової грамотності на базі публічних бібліотек у різних регіонах України.

Національна кампанія з цифрової грамотності / підгот. текст В. Здановська // Бібл. планета. – 2020. – № 1. – С. 37–38.

На початку січня 2020 р. стартувала Національна кампанія з цифрової грамотності «Будь на часі», яку провадить Міністерство цифрової трансформації України. Основна її мета – за 3 роки навчити українців цифрової грамотності, спростити їх взаємодію з державою за допомогою сучасних технологій, створити комфортні умови для підприємництва, захистити українських дітей від загроз в інтернеті. Одними із найважливіших партнерів мають стати бібліотеки, що мають надати усім охочим доступ до безкоштовного навчання на онлайн-платформі «Дія. Цифрова освіта» та проконсультувати під час навчання.

Онищенко, О. Піднесення рівня інформаційної грамотності – пріоритетне завдання сучасних бібліотек / О. Онищенко // Бібл. вісн. – 2020. – № 6. – С. 3–6.

Порушуються актуальні питання вітчизняної бібліотечної галузі, обґрунтовується необхідність долучення бібліотек до процесів цифровізації буття людини, піднесення рівня інформаційної грамотності як свого власного персоналу, так і читацького загалу. Пропонуються конкретні кроки у цьому напрямі: розбудова ефективної структури цифрового всеобучу, перенавчання, підвищення кваліфікації користувачів бібліотек; удосконалення каталожного господарства, систематизації, пошукового апарату, структури фондів, сайтів і порталів; перетворення бібліотек в осередки інформаційної експертизи, бібліотечного навігаторства; розширення можливого індивідуального цифрового сервісу тощо.

Онищенко, О. Розвиток інформаційної грамотності – неодмінне завдання бібліотек / О. Онищенко // Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития. – Киев, 2020. – Вып. 18. – C. 7–12.

Цифрова епоха несе з собою нові завдання, нові виклики, нові складнощі, а одночасно й нові можливості для піднесення ролі та значення бібліотек в суспільстві. Одна з таких можливостей, яка ще недооцінюється, – розширення участі бібліотек у формуванні масової інформаційної грамотності, оновленні і збагаченні на цифрових засадах первісно й органічно притаманної бібліотекам просвітницької функції. Окреслено актуальні вектори адаптації бібліотек в умовах цифровізації та чільні напрями роботи бібліотечної спільноти у сучасному інформаційному суспільстві.

Практична медіаграмотність для бібліотек [Електронний ресурс] / О. Власюк, В. Потапова, І. Срібна / за ред. О. Волошенюк, В. Іванова. – Київ : АУП, ЦВП, 2019. – 61 с. – Режим доступу: https://www.aup.com.ua/praktichna-mediagramotnist-dlya-bibl/ (дата звернення: 22.09.2021). – (Назва з екрана).

Бібліотеки є установами, які мають всі можливості для того щоб долучитись до формування медіаграмотного споживача і, таким чином, формувати і для себе нову компетентність та новий імідж для аудиторії. Посібник призначений для бібліотечних працівників, які опікуються впровадженням медіаосвіти та медіаграмотності.

Пригорницька, О. Бібліотечні установи в інформаційній протидії негативним впливам у соціальних мережах / О. Пригорницька // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. – Київ, 2018. – Вип. 50. – С. 212–224.

Розглянуто негативні інформаційні впливи в соціальних мережах. З’ясовано мету поширення такої інформації у мережі Інтернет, запропоновано методи боротьби з поширенням неправдивих повідомлень. Надано рекомендації щодо виявлення негативних інформаційних впливів у соціальних мережах під час підготовки інформаційно-аналітичного продукту бібліотек.

Пригорницька, О. ЗМІ як інструмент маніпуляції громадською думкою: виявлення, оцінка, протидія / О. Пригорницька // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. – Київ, 2019. – Вип. 53. – С. 185–199.

Розглянуто вплив засобів масової інформації на формування громадської думки із застосуванням маніпулятивних технологій. Описано основні маніпулятивні прийоми та методи, що використовуються в ЗМІ. Надано рекомендації щодо виявлення та мінімізації маніпулятивних впливів при підготовці інформаційно-аналітичної продукції бібліотек.

Сидоренко, Л. Л. «Медіаграмотна громада: місія здійсненна!» / Л. Л. Сидоренко, О. Фікс // Бібл. планета. – 2019. – № 3. – С. 10–11.

Бібліотеки є посередниками в наданні та розповсюдженні інформації та знань серед своїх громад, мають усі можливості для того, щоби долучитися до формування медіаграмотного споживача. Аби продемонструвати громаді регіону практичну цінність медіа грамотності, Миколаївська ОУНБ взяла участь у конкурсі малих грантів серед бібліотечних ресурсних центрів «Вікно в Америку». Автори розповідають про реалізацію проекту «Медіаграмотна громада: місія здійсненна!», який сприяв збільшенню кількості людей, що набули навичок медіаграмотності, а також якісній зміні підходів представників громади до сприйняття та оцінювання інформації.

Струнгар, В. Бібліотека в інтерактивному медіасередовищі: стан та перспективи : [монографія] / В. Струнгар, відп. ред. Ю. М. Половинчак ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2021. – 252 с.

Висвітлено напрями діяльності вітчизняних і зарубіжних бібліотек щодо використання соціальних медіа, визначено їх особливості. Запропоновано комплекс дієвих методів та критеріїв, які мають використовувати бібліотечні установи для розвитку бібліотечного представництва в соціальних медіа та вдосконалення комунікаційної діяльності. Окреслено перспективні напрями та завдання розвитку інформаційно-бібліотечних процесів в інтерактивному медіасередовищі в контексті сучасної трансформації бібліотек в інформаційні центри з акумуляції та забезпечення доступу до інформаційних ресурсів.

Титаренко, Я. Проекти IREX/Україна в 2015–2016 рр.: будуємо нові / Я. Титаренко // Бібл. планета. – 2015. – № 4. – С. 29–30.

Йдеться про Програму медіаграмотності для громадян, проекти «Працевлаштування та розвиток трудових ресурсів у бібліотеках» і «Моя нова поліція: громадська підтримка реформи Національної поліції».

Чернявська, Л. Комунікативний простір сучасної бібліотеки як фактор утвердження основ гендерної рівності в суспільстві / Л. Чернявська // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. – 2021. – Вип. 61. – С. 320–336.

Досліджено вітчизняний і зарубіжний досвід роботи бібліотечних установ у питаннях усунення гендерних бар’єрів у різних сферах суспільного життя, висвітлено роль бібліотек як активних учасників проєктів неформальної о світи жінок і дівчат. 11 січня 2020 р. було підписано меморандум між Міністерством цифрової трансформації та Українською бібліотечною асоціацією, завдяки якому близько 6 тис. комп’ютеризованих бібліотек по всій країні долучаються до проєкту. «Дія.Цифрова освіта».

Яворська, Т. М. Формування медіа- та інформаційної культури: зарубіжний досвід публічних бібліотек / Т. М. Яворська, Н. В. Щусь // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2019. – № 4. – С. 38–46.

Дослідження побудоване на вивченні зарубіжного досвіду діяльності публічних бібліотек щодо формування медіа- та інформаційної культури користувачів. Медіаосвітня діяльність передбачає формування культури сприйняття й розуміння інформації, її аналізу та систематизації, вміння користуватись інформацією в будь-якому вигляді, здійснювати комунікації. У статті йдеться про досвід роботи публічних бібліотек Австралії та Фінляндії.

IFLA Statement on Digital Literacy [Electronic resource] : 18 August 2017 / IFLA. – URL: https://repository.ifla.org/handle/123456789/1283 (application date: 22.09.2021).

Положення про цифрову грамотність Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (IFLA) викладає обґрунтування дій, визначає поняття «цифрова грамотність», а також надає рекомендації органам влади та бібліотекам всіх рівнів щодо сприяння розповсюдженню цифрової грамотності як стимулу для особистого, соціального та економічного розвитку та участі громадян.

Kulyk, Ye. The development of network and media culture in youth library facilities = Розвиток мережевої та медіа культури засобами бібліотеки для юнацтва / Ye. Kulyk // Укр. журн. з бібліотекознавства та інформ. наук. – 2018. – № 1. – С. 53–62.

Шляхом моніторингу звітності молодіжних бібліотек та аналізу контенту вебсайтів, блогів та сторінок соціальних мереж виявлені та всебічно проаналізовані існуючі бібліотечні засоби у створенні молодіжних інформаційних мереж та медіакультури та особливості моделі української медіаосвіти. Розкрито існуючі методи та інструменти для створення інформаційних мереж та підвищення медіа компетентності молоді з урахуванням психологічних та вікових факторів. Також розглядається можливість додавання бібліотек до української моделі засобів масової інформації.

Підготувала: провідний бібліограф

відділу наукової інформації та бібліографії Л. Б. Борисенко

Поділитися: