Будьте в мистецтві як діти – щирими й безпосередніми.

О. Мурашко

Одним із найвизначніших українських живописців кінця XIX – початку XX століття був Олександр Олександрович Мурашко – яскравий та своєрідний майстер, який чутливо сприймав художні тенденції свого часу. Він поєднав у своїй творчості течії імпресіонізму, модерну та реалізму.

Народився художник 7 вересня 1875 року в Києві. Усією душею Мурашко любив Київ – місто, де він народився і жив: «…тут світло, тут сонце, тут чудова природа, тут своя культура…», та мріяв перетворити Київ на відомий мистецький центр. Тому у 1913-му у «першому київському хмарочосі» (хмарочосі Гінзбурга) він відкрив власну художню студію, в якій одночасно навчалися майже 100 чоловік. Окрім малюнка й живопису, там читали лекції з історії та філософії мистецтва. Його концепція розвивалася в річищі загального розвитку української культури, яка, після століть духовного поневолення, прагнула відновити давні традиції – зокрема й українську школу живопису. 

Мурашко брав активну участь в національному відродженні часів Української Держави, допомагаючи своєю творчістю та педагогічною діяльністю. Разом з М. Бойчуком, Г. Нарбутом, Ф. Кричевським створили Українську Академію мистецтв. 

Кращі твори О. Мурашка – «Портрет дівчини у червоному капелюсі» (1902–1903) та «Селянська родина» (1914) – піднесли український живопис до рівня найкращих світових досягнень початку ХХ століття. 

Художник загинув на 44 році життя, у цвіті свого таланту. Обставини його смерті й донині не розкриті й залишаються загадковими. Тодішня ж преса написала, що він «був пограбований і забитий бандитами». 

До 150-річчя від дня народження видатного українського живописця Олександра Мурашка у відділі художньої культури та мистецтв представлено книжково-ілюстративну виставку «Український художник європейського формату».

 Запрошуємо завітати до відділу та ознайомитись з матеріалами виставки!