Я ще можу не противитись, коли ображають мене як людину, але коли ображають мій народ, мою мову, мою культуру, як же я можу не реагувати на це?

Михайло Коцюбинський

Цьогоріч 17 вересня виповнюється 160 років від дня народження нашого земляка Михайла Коцюбинського (1864–1913) – видатного українського письменника, драматурга, громадського діяча, голови «Просвіти» в Чернігові.

Його називали Сонцепоклонником і Соняхом, бо над усе любив сонце, квіти та дітей. Служив звичайним клерком у статистичному відділі Чернігівської управи, на роботу ходив з неодмінною квіткою в бутоньєрці. Подоляни ж називають Михайла Коцюбинського зіркою першої величини в краєзнавчому літературному сузір’ї краю. Письменник увійшов до української літератури як один із найкращих стилістів і майстрів української художньої прози. Передчасна смерть обірвала заплановані й розпочаті ним твори та нариси. Збереглися листи, які становлять великий біографічний та художній інтерес. Майже всі твори письменника було перекладено багатьма мовами світу – німецькою, французькою, шведською, польською, мадярською та іншими ще за його життя. Сам автор знав 9 мов, зокрема грецьку, кримськотатарську, циганську.

Перші твори М. Коцюбинського написані на Вінниччині в селі Лопатинці. Упродовж 1891 року з-під його пера вийшли оповідання «Харитя», «Ялинка», «П’ятизлотник», повість «На віру» й віршована казка «Завидющий брат». Твори привернули увагу літературної громадськості, засвідчили, що в українську прозу прийшов талановитий художник. Літературний доробок Михайла Коцюбинського становить понад п’ятдесят творів.

Перші твори не мали успіху, а його найвідоміші повісті «Тіні забутих предків», «Fata Morgana», оповідання «Що записано в книгу життя» вийшли лише через багато років після початку письменницької діяльності.

У відділі рідкісних і цінних видань експонується книжково-ілюстративна виставка «Наскрізь новочасний письменник».

Серед представлених книг заслуговує на увагу збірка «Твори» (Київ, 1922), титульний аркуш якої оформив невизнаний геній української авангардної графіки поч. XX ст. Олександр Лозовський (1900–1922), дитинство якого пройшло в Погребищі. На експозиції представлено прижиттєві видання письменника «Для загального добра» (Чернігів, 1904), «Дебют» (С. Петербург – Львів, 1911), а також оповідання «В дорозі», опубліковане на сторінках часопису «Дзвін» (1907, № 1).

Слід відзначити унікальне видання, яке бібліотека отримала в подарунок від знаного бібліофіла Євгена Пшеничного. Це повість «Тіні забутих предків» (Київ, 1929), яка була видана за ініціативи Вінницької окружної комісії для увічнення пам’яті Михайла Коцюбинського та Вінницької філії Всенародної бібліотеки України при ВУАН. Окрім відзначення 65-ї річниці від дня народження письменника, видавці запланували збір коштів на упорядкування могили Коцюбинського в Чернігові та зведення пам’ятника у Вінниці.

Редакцію, передмову й примітки підготував письменник і літературознавець Антін Крушельницький (1878–1937). Книжкові ілюстрації до повісті виконала в жанрі графіки талановита українська художниця Олена Кульчицька (1877–1967), обкладинку та ювілейну марку – графік, мистецтвознавець, культурний діяч, педагог Антін Середа (1890–1960).

Запрошуємо до перегляду експозиції!