Рекомендаційний бібліографічний список «Читання в цифровому світі»
Люди перестають мислити, коли перестають читати.
Д. Дідро
Читання є одним з основних засобів отримання інформації, що забезпечують людині можливість задовольняти свої особисті пізнавальні потреби. Читання підвищує імовірність досягнення поставлених цілей, сприяє вихованню людей з критичним мисленням і ключовими вміннями. У сучасному світі рівень культури читання може слугувати свідченням сформованості не лише комунікативної і професійної компетенції, а й одним із важливих показників особистого розвитку.
У цифрову інформаційну добу відеотрансляцій і ґаджетів світових масштабів сягнула тенденція зменшення книгочитання і згасання культури вдумливого читання. Аналіз сучасного стану читання свідчить про втрату його колишньої популярності як життєвої і дозвіллєвої практики за рахунок неконтрольованого споживання доступнішої інформації із соціальних мереж, відеоконтенту й телебачення, що суттєво вплинуло на специфіку мислення сучасних людей, особливо юного покоління. Із швидким ростом електронних технологій, відбулося масове розповсюдження електронних книжок, які швидко посіли провідні позиції серед поціновувачів читання. Проведена значна кількість досліджень, присвячених перевагам та недолікам електронної у порівнянні з друкованою книгою. Та все ж беззаперечним залишається те, що і традиційна, і електронна книги несуть пізнавальну, навчальну та розвивальну функції, використовуючи сучасні мультимедійні засоби задля поширення власних переваг. Тому не варто розглядати традиційну і електронну книги конкурентами, навпаки, слід зрозуміти, що всі форми книги мають спільну мету – поширення та покращення культури читання.
Kолишко, О. М. Читання як комунікація: загрози та можливості трансформації особистості сучасного читача [Електронний ресурс] / О. М. Kолишко // Укр. психолог. журн. – 2020. – № 2. – С. 135–150.
У статті представлено аналіз суб’єктів читання, який дозволяє стверджувати, що читання є складною міжсуб’єктною та полісуб’єктною комунікацією. Відповідна природа читання зумовлює наявність двох істотних загроз для читача: поверхневої комунікації та заміни змісту тексту своїми уявленнями та способами їх презентації (відтворення себе); сильної піддатливості впливу з боку тексту і позиції автора (втрата себе). Для освітнього читання ще властива залежність читача від установок та інтерпретацій педагога (втрата себе).
Психологічним же джерелом практики читання, здатної призвести до конструктивних трансформацій читача, є висока культура читача як суб’єкта комунікації. Ядром даної, комунікативної за своєю природою, культури читача є його готовність до пізнання та прийняття.
Бондаренко, Н. «Читання як життєва стратегія»: реалізація державної політики книго читання-2032 у підручникотворенні [Електронний ресурс] / Н. Бондаренко // Проблеми сучас. підручника. – 2023. – Вип. 30. – С. 19–31.
Актуалізовано порушену на державному рівні проблему книгочитання. Її своєчасність увзаємозалежнено зі щоденною діяльністю кожної людини, зокрема інформаційною, пізнавальною, професійною, її життєпроєктуванням і життєздійсненням. Доведено особливу гостроту проблеми для українського суспільства на тлі світової тенденції згасання культури вдумливого читання й незадовільного рівня читацької грамотності. Проаналізовано сучасний стан читання, аргументований соціологічними дослідженнями. З’ясовано причини зниження інтересу українців до читання. Встановлено причиннонаслідкові зв’язки між несформованістю вміння читати й інтелектуальними і культурними лакунами, зниженням уяви, збідненням спектра емоцій, нездатністю вчитися, аналізувати, здійснювати інші мисленнєві операції, моделювати, неспроможністю генерувати нові знання, ідеї, критично, креативно й інноваційно мислити і діяти.
Гуменчук, В. В. Сучасні бібліотеки України як інклюзивний простір: промоція читання та популяризація книги [Електронний ресурс] / В. В. Гуменчук // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2022. – № 3. – С. 14–19.
У статті аргументовано, що нині наукові студії в українському бібліотекознавстві як науки про закономірності формування, розвитку й функціонування бібліотек повинні актуалізувати теоретичне підґрунтя промоції читання як інклюзивного простору в сучасних умовах, тобто в цьому аспекті бібліотечна наука відстає від досягнень бібліотечної практики. Констатовано, що зі здобуттям Україною незалежності розпочався новий етап промоції читання, пропаганди книги, популяризації бібліотеки як інклюзивного простору для розвитку, освіти та соціалізації на державному рівні.
Аргументовано, що орієнтація України на шлях розвитку цивілізованого світу спонукає до запровадження міжнародних апробованих практик удосконалення бібліотечно-інформаційного обслуговування людей з особливими потребами загалом та користувачів із вадами зору зокрема, тобто впровадження інклюзії в бібліотечній сфері є одним із напрямів державної культурної політики. Визначено, що інформаційно-комунікаційне обслуговування осіб з особливими потребами зосереджене на таких векторах, як соціальний, інформаційний, психологічний і дозвіллєвий задля максимально повного задоволення їх інформаційних, освітніх та культурних запитів.
Дем’янюк, О. Й. Електронні ресурси як технологічна інфраструктура читання в бібліотеках [Електронний ресурс] / О. Й. Дем’янюк, Н. Г. Конон // Цифрова платформа: інформ. технології в соціокультур. сфері. – 2023. – Т. 6, № 1. – С. 139–148.
У науковому дослідженні розглянуто та проаналізовано спектр упровадження нових бібліотечних послуг у дитячих бібліотеках України, зокрема Волині, на основі використання інтернет-ресурсів сучасних інформаційних технологій. У бібліотечній діяльності сьогодні найголовнішим стає інформування школярів про роль сучасної бібліотеки в суспільстві, нові можливості, які відтепер надають модернізовані креативні відділи обслуговування; заохочення до участі у проєктній діяльності, її популяризація серед учнів і батьків. У теперішніх умовах функціонування бібліотеки зобов’язані активніше пристосовуватися до надання послуг дітям з особливими потребами: обмеженими можливостями, соціально вразливим, тимчасово переміщеним дітям-переселенцям; забезпечувати користувачів вільними, безбар’єрними та безперешкодними можливостями отримувати віртуальну інформацію з будь-якого відділу в доступних для сприйняття формах.
Ісаєва, О. О. Читання як шлях до посттравматичного зростання особистості (на прикладі книги Едіт Єви Еґер «Вибір. Прийняти можливо») [Електронний ресурс] / О. О. Ісаєва // Grail of Science. – 2023. – № 32. – С. 322–325.
У статті розглядається роль читання в житті людини, що переживає складні життєві випробування. Особливу увагу звернено на терапевтичний ефект читання, ті фактори, що допомагають психологічному відновленню особистості під час сприйняття творів різного жанру і призначення. На прикладі автобіографічної книги відомої психологині Едіт Єви Еґер «Вибір. Прийняти можливо» проаналізовано конкретні шляхи створення умов для посттравматичного зростання особистості. Читання книги Едіт Єви Еґер «Вибір. Прийняти можливе» допомагає своїм реципієнтам зцілитися від психологічної травми, спричиненої складними життєвими випробуваннями, і пройти свій шлях до посттравматичного зростання, а саме: прийняти ситуацію, що сталася – переосмислити власний досвід, зосередившись на тому, що є у тебе – висловити свої емоції і почуття (відгорювати за минулим) – простити (насамперед, себе) – і, врешті-решт, взяти відповідальності за своє теперішнє і майбутнє.
Каракоз, О. О. Традиційна і електронна книга крізь призму проблеми популяризації книги й читання [Електронний ресурс] / О. О. Каракоз // Питання культурології. – 2019. – Вип. 35. – С. 193–204.
Традиційна і електронна книги, залишаючись незмінним джерелом знань, мудрості, духовного збагачення, мають як переваги, так і вади, які детально розглядаються у статті. Сприйняття книги як витвору мистецтва, отримання естетичного задоволення, колекціонування, можливість користування без технічних пристосувань, ексклюзивність, можливість отримати підпис автора та ін. можемо віднести до традиційної книги. Тоді як електронний текст не відчувається, а є лише візуальним.
Однак і електронна книга має низку переваг, пов’язаних зі створенням нових інформаційних ресурсів, що значно прискорює комунікативні процеси та надає можливість на якісно новому рівні організовувати процеси виробництва, зберігання і розповсюдження інформації. До того ж завдяки таким технологіям, як анімаційність, компактність, багатовимірність трансляції інформації, емоційність впливу на сприйняття читача, зниженню затрат на видання, можливості авторів розміщувати матеріал без залучення видавництв і, зрештою, збереження екології (допомагає запобігти вирубці деревини) інтерактивна книга може успішно конкурувати з інтернет-ресурсами та телебаченням, долучати дітей і молодь до активного та розвиваючого читання.
Нікітіна, Н. Читання як вагомий інструмент формування критичного мислення у здобувачів освіти [Електронний ресурс] / Н. Нікітіна // New Inception. – 2022. – № 1–2. – С. 78–87. Маркова, В. Генеалогічний підхід до вивчення феномену читання [Електронний ресурс] / В. Маркова, О. Суховій // Вісн. Кн. палати. – 2023. – № 1. – С. 11–15.
Сучасний техногенний світ має неабиякий вплив на свідомість будь-якої особистості, особливо несформованої, не здатної протистояти засиллю інформації різної тематики, походження, вірогідності тощо. І тільки переважно читання формує аналітичну креативну особистість XXI століття. Узагальнені матеріали анкетування дозволили зробити висновки, що читання серед здобувачів освіти має тенденцію занепаду, оскільки тільки 8% респондентів читають із захопленням, а книжки є невід’ємною складовою їхнього життя. 30% є «слабкими» читачами, тобто тими, хто не був «залучений» до читання, воно не стало важливою цінністю життя, оскільки не відбулось встановлення зв’язків із культурою та соціумом засобами читання. Змінене ставлення «слабких» читачів до читання уможливить їхнє подальше входження в культурний простір країни. Респонденти, у яких відбулося «залучення до читання», демонструють високі навчальні результати й мають набуті навички критичного мислення.
Радченко, А. Читання як життєва стратегія: читання і війна [Електронний ресурс] / А. Радченко, В. Каніщева // Бібл. вісн. – 2023. – № 3. – С. 79–86.
З огляду на актуальність питань національної інформаційної безпеки, зростання суспільного запиту на український культурний продукт у нашій державі і світі розглянуто «Стратегію розвитку читання на період до 2032 року "Читання як життєва стратегія"», схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.03.2023 № 190-р і операційний план її реалізації на 2023–2025 рр., затверджений тим самим розпорядженням. Також розглянуто ситуацію, яка склалась із ухваленням Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання
розвитку українського книговидання і книгорозповсюдження», інформація щодо якої наявна у відкритих джерелах – засобах масової інформації та соціальних мережах. Коротко описано теперішній стан книговидання й книгорозповсюдження в Україні, наведено деякі галузеві статистичні відомості наголошено на змінах, що відбулись унаслідок карантинних заходів під час пандемії COVID-19 і особливо через російську збройну агресію. Показано зміни читацьких практик і вподобань, особливості читання під час війни, а також різні навички читання, які формуються під впливом цифровізації, тобто споживання інформації з різних носіїв друкованого слова (традиційних паперових і електронних), описані у Ставангерській декларації про майбутнє читання в епоху оцифрування. Окреслено перспективи розвитку вітчизняних бібліотек як особливих культурно-освітніх суспільних просторів, осередків зростання людського капіталу, значення їх для культурного ландшафту.
Ржеуський, А. В. Інноваційні підходи до бібліотечного обслуговування користувачів електронними книгами [Електронний ресурс] / А. В. Ржеуський, Н. Е. Кунанець, О. А. Лозицький, В. В. Пасічник // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2018. – № 1. – С. 35–42.
Створення і поширення в суспільстві електронних книг вимагає розроблення бібліотеками підходів до їх опрацювання, організації баз даних та надання доступу. Паперова книга поступово втрачає монополію, і слід очікувати тенденцію до збільшення попиту на електронні документи різного подання, зокрема, з мультимедійним вмістом. Видавництва, послуговуючись сучасними інформаційними технологіями, активізували свою діяльність у віртуальному середовищі країни.
У статті досліджено тенденції надання доступу до електронних книг за допомогою широкого спектру технічних засобів. Доведено, що обслуговування у бібліотеках користувачів з вадами зору електронними книгами найефективніше відбувається за створення мультимедійного контенту, який базується на DAISY технології. Проаналізовано різнотипні технічні засоби відтворення змісту електронних книг у DAISY форматі, визначено найефективніші.
Савченко, О. М. Особливості та відмінності інтерактивної електронної та друкованої книги [Електронний ресурс] / О. М. Савченко // Наук. зап. [Укр. акад. друкарства]. – 2021. – № 2. – С. 20–28.
З розвитком і проникненням інформаційних та телекомунікаційних технологій в усі сфери суспільного життя все частіше випуск найцікавіших видань здійснюється в інтерактивному режимі. Комп’ютерні технології формують цифрову реальність, яка, в свою чергу, впливає на специфіку мислення сучасних людей і особливо юного покоління. Педагоги і психологи вивчають механізми впливу цифрових технологій на сприйняття і навчання дитини, а також на формування нового культурного простору в цілому. Не залишаються осторонь представники видавничої індустрії і бібліотечної спільноти, які використовують цифровий формат видання книг для максимального розкриття їх освітнього та виховного потенціалу. У статті розглядаються переваги і недоліки інтерактивного електронного і друкованого видання.
Трошкіна, К. Є. Технологічні засоби захисту авторських прав на електронні книги: США та Україна [Електронний ресурс] / К. Є. Трошкіна, І. С. Мітькова // Наук. зап. [Центральноукр. держ. пед. ун-ту ім. Володимира Винниченка]. Серія : Право. – 2018. – Вип. 5. – С. 199–203.
Стаття присвячена аналізу технологічних засобів захисту авторських прав на електронні книги через призму досвіду США та України. У результаті дослідження продемонстровано багатоаспектну систему заходів захисту авторських прав. Підкреслено переваги та недоліки застосування DRM-систем для охорони авторського продукту. Акцентовано увагу на перспективних зарубіжних законодавчих актах, що є доцільними для імплементації до національного законодавства. Автори вказують на популяризовані методи обходу технологічних засобів захисту авторських прав та шляхи їх попередження. Здійснено порівняльний аналіз процедури реєстрації авторського права на електронну книгу як обов’язкової умови при судовому позові для охорони права інтелектуальної власності.
Філіна, Т. В. Креативний менеджмент у системі популяризації читання [Електронний ресурс] / Т. В. Філіна, Я. В. Костельна // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2023. – № 2. – С. 91–96.
Загальносвітові та українські креативні проєкти, діяльність бібліотек, видавнича справа, видавничий маркетинг формують інтерес читача до книги та людини до читання. Застосування креативного менеджменту, метою якого є створення вільного робочого простору для генерування цікавих ідей і розвитку креативного потенціалу команди, уможливлює розробку, впровадження та реалізацію креативних культурних продуктів та проєктів. Саме тому креативний менеджмент є важливою складовою системи популяризації читання. Серед найбільш результативних форм популяризації читання, реалізація яких не можлива без креативного менеджменту, можна виділити: креативні акції та проєкти, діяльність бібліотечних установ та видавництв, книжкових форумів і фестивалів. Проведення акцій та реалізація проєктів є одним із завдань бібліотек, які так привертають увагу до книги та заохочують відвідувачів до читання. Книжкові форуми й фестивалі створюють умови для поповнення домашніх бібліотек. Знайомство з авторами та новинками видавництв заохочують читачів, допомагають проаналізувати книжковий ринок та обрати потрібний продукт. Крім цього, подібні масштабні заходи створюють позитивний імідж країни, що читає, та набувають особливої актуальності під час війни.
Фурман, О. Ф. Формування загальнолюдських цінностей життя засобами літературного читання [Електронний ресурс] / О. Ф. Фурман // Пед. науки: теорія та практика. – 2022. – № 1. – С. 231–236.
У статті проаналізовано тексти сучасних підручників із літературного читання щодо втілення в їх змісті визначених Концепцією НУШ загальнолюдських цінностей життя, описано та охарактеризовано концепти, розкриті в текстах підручників.
Авторка констатує, що у фокусі уваги сучасної освіти принципи педагогіки співробітництва, гуманної педагогіки, партнерська взаємодія учасників педагогічного процесу, особливості діалогу «вчитель – учень», етичні норми спілкування педагога та здобувача освіти, які базуються на усвідомленні цінності дитинства, загальнолюдських морально-етичних правил комунікації. Результати такого переосмислення імплементовано в Державні стандарти різних ступенів освіти.
Читання в цифрову епоху: соціологічний моніторинг [Електронний ресурс] / Рівненська обласна бібліотека для молоді; уклад. Т. Федорова; ред. С. Патрикей. Рівне – 2023. – 20 с. – Електрон. версія. – Режим доступу: https://www.calameo.com/read/003955003232222c8b1f6 (дата звернення: 17.08.2024). – Назва з екрана.
Важливість ролі книжок у формуванні особистості, її інтелектуального, морального розвитку відзначена низкою фахівців. Особливу увагу звернено на тенденції зниження читання з боку сучасної молоді, появі «новітніх інформаційних технологій», і, відповідно, книжок нового (електронного) формату. Новітні медіа швидко поширюються в середовищі юних користувачів, причому все частіше мовиться про те, що компʼютерними іграми та Інтернетом молода особа оволодіває раніше, ніж традиційною книгою. Перевагами сучасних «онлайн-читачів» є динамізм та багатозадачність їхнього читання, дивергентність мислення, здатність до пошуку багатьох рішень однієї й тієї ж задачі. Поряд із тим, підкреслюємо ту важливу обставину, що «платою» за все це стають дефіцит уваги і надання переваги візуальним стимулам у порівнянні з логікою та зануренню в текст.
Цифрова епоха зумовила появу нового напрямку, присвяченого проблемі ефективності читання традиційних (паперових) та «сучасних» («цифрових») книжок.
Шуайтянь, В. Цифровізація читання як стимул інноваційної діяльності в галузі книгорозповсюдження у КНР [Електронний ресурс] / В. Шуайтянь // Вісн. Кн. палати. – 2023. – № 8. – С. 41–46.
У статті розглянуто питання цифровізації читання як стимулу інноваційної діяльності в галузі книгорозповсюдження в інформаційному просторі КНР.
Найбільшу популярність у КНР має читання з мобільних пристроїв. Визначено тенденції розвитку ринку електронних книг. Також проаналізовано основні напрями інновацій у сфері апаратних пристроїв для читання (електронних книг), мобільних застосунків, що забезпечують доступ до електронного контенту, платформ цифрового контенту (електронних бібліотек). Інновації стосуються забезпечення зручності доступу до цифрового контенту для користувачів і легкості в управлінні його споживанням для дистриб’юторів на базі застосування сучасних інформаційних технологій: штучного інтелекту, хмарних технологій і технологій великих даних. Подальший розвиток цифрового читання є потужним драйвером інновацій у галузі книгорозповсюдження КНР, які охоплюють удосконалення апаратних пристроїв доступу до цифрового контенту, мобільних застосунків і платформ дистрибуції завдяки можливостям мережевих технологій.
Що краще – електронна книга чи звичайна? Які переваги однієї над іншою? [Електронний ресурс] / Ukr.media : [інтернет-газета]. – Режим доступу: https://ukr.media/science/382511/ (дата звернення: 17.08.2024). Дата публ.: 01.01.2019. – Назва з екрана.
Не важливо, що у вас в руках – електронна або паперова книга. Це справа особистих уподобань. Зовсім недавно швидка смерть паперових книг вважалася практично доконаним фактом. Ось ще трохи, ще трохи, і електронні книги повністю витіснять численні «цеглини». Але «трохи» вже минуло, а книговидавництво все так само живе, полиці книжкових магазинів не порожніють, публічні бібліотеки не зачиняються. Що ж пішло «не так»? Чому сторінки, що пахнуть друкарською фарбою, все ще милі нашому серцю?
Щоб зрозуміти, що краще, паперова чи електронна книга у статті наведено плюси і мінуси обох.
Яворська, Т. Соціальні мережі бібліотек як ефективний інструмент промоції книг і читання [Електронний ресурс] / Т. Яворська // Вісн. Кн. палати. – 2023. – № 4. – С. 21–27.
Актуальність теми зумовлено загальносвітовою тенденцією до зниження інтересу до читання, що спричиняє низку супутніх проблем. Водночас бібліотеки є одними з найважливіших соціокультурних інститутів, здатних розв’язувати завдання просування книги та читання в суспільстві. Метою статті є аналіз ефективності використання соціальних мереж у діяльності бібліотек як інструменту промоції книг та читання, з акцентом на важливості створення відповідного контенту для підтримання тренду на читання в суспільстві завдяки застосуванню ефективних методик і практик. Наукова новизна полягає у визначенні системного підходу в діяльності бібліотек щодо просування читання та підвищення читацької грамотності за допомогою соціальних мереж. Використання сучасних маркетингових інструментів для створення контенту, що наповнений соціально значущим змістом, сприяє реалізації завдання бібліотек із промоції книг і читання в суспільстві.
Підготувала зав. відділом Тетяна Мазур