Книжкова виставка «Ананій Волинець, полковник армії УНР» (до 130-річчя від дня народження українського військового діяча доби визвольних змагань)

Ананій Волинець – один з талановитих керівників національно-визвольного, козацько-селянського повстанського руху на Поділлі періоду 1918–1920  рр., отаман Вільного козацтва Гайсинщини.

Ананій Гаврилович Волинець народився 1(13) жовтня 1894 р. в с. Карбівка Гайсинського повіту Подільської губернії (нині Гайсинська МТГ, Гайсинський район, Вінницька область).

Служіння Українській державі при Центральній Раді 1917 р. Ананій Волинець розпочав на посаді начальника міліції Гайсинського повіту, заступника, а згодом і гайсинського повітового комісара. Завдяки його зусиллям до лав повітового українського Вільного козацтва, яке тоді відігравало роль української самооборони, записалося майже 5 тисяч осіб.

Протягом 1919–1920 рр. проводить збройну боротьбу проти московських окупантів-більшовиків на Поділлі, його відділи неодноразово визволяють Гайсин, вибивають ворога з таких міст і містечок, як Ладижин, Немирів, Хмільник, Бершадь, Тульчин, Вапнярка, Липовець, Брацлав, Літин, Летичів, Меджибіж, Китайгород, Теплик, Гранів та ін.

Після поразки українських визвольних змагань відступає через р. Збруч на чолі невеликого партизанського відділу на територію, зайняту польськими військами. У житті його родини (дружина Ольга й донька Таїсія) починається важкий період поневірянь і заробітків в окупованій поляками Західній Україні. У 1922 р. перебуває в Рівненській в’язниці за підозрою в антидержавній діяльності. Після виходу на волю мешкає з родиною на Рівненщині й бере активну участь у громадсько-політичному житті Волині. 1923–1928  рр. він був членом Української народної партії та соратником голови партії отамана В. Оскілка, пізніше працював редактором тижневика «Дзвін», підтримував зв’язки з визначними діячами української еміграції, організував селянський кооперативний рух. Був членом правління Волинського українського об’єднання (1931–1939) та культурно-просвітнього товариства «Українська школа» (1938–1939).

20 січня 1940 р. Ананія Волинця було заарештовано вдруге, після тривалих допитів і тортур, перебування у тюрмах Рівного і Вінниці 31 січня – 2 лютого 1941 р. відбулося судилище у Вінниці, результатом якого стало рішення кримінальної колегії Вінницького обласного суду, яка засудила Ананія Волинця до розстрілу. Вирок виконано 14 травня 1941 року. Отаман козацтва Гайсинщини Ананій Волинець до сьогодні не реабілітований в уже незалежній Українській державі.

До 130-річчя від дня народження українського військового діяча доби визвольних змагань відділ краєзнавства підготував книжкову виставку «Ананій Волинець, полковник армії УНР» та бібліографічний покажчик «А. Волинець – гайсинський отаман доби Української революції (1917–1921).

Поділитися:

Ананій Волинець, полковник армії УНР


Ананій Волинець – один з талановитих керівників національно-визвольного, козацько-селянського повстанського руху на Поділлі періоду 1918–1920  рр., отаман Вільного козацтва Гайсинщини.

Ананій Гаврилович Волинець народився 1(13) жовтня 1894 р. в с. Карбівка Гайсинського повіту Подільської губернії (нині Гайсинська МТГ, Гайсинський район, Вінницька область).

Служіння Українській державі при Центральній Раді 1917 р. Ананій Волинець розпочав на посаді начальника міліції Гайсинського повіту, заступника, а згодом і гайсинського повітового комісара. Завдяки його зусиллям до лав повітового українського Вільного козацтва, яке тоді відігравало роль української самооборони, записалося майже 5 тисяч осіб.

Протягом 1919–1920 рр. проводить збройну боротьбу проти московських окупантів-більшовиків на Поділлі, його відділи неодноразово визволяють Гайсин, вибивають ворога з таких міст і містечок, як Ладижин, Немирів, Хмільник, Бершадь, Тульчин, Вапнярка, Липовець, Брацлав, Літин, Летичів, Меджибіж, Китайгород, Теплик, Гранів та ін.

Після поразки українських визвольних змагань відступає через р. Збруч на чолі невеликого партизанського відділу на територію, зайняту польськими військами. У житті його родини (дружина Ольга й донька Таїсія) починається важкий період поневірянь і заробітків в окупованій поляками Західній Україні. У 1922 р. перебуває в Рівненській в’язниці за підозрою в антидержавній діяльності. Після виходу на волю мешкає з родиною на Рівненщині й бере активну участь у громадсько-політичному житті Волині. 1923–1928  рр. він був членом Української народної партії та соратником голови партії отамана В. Оскілка, пізніше працював редактором тижневика «Дзвін», підтримував зв’язки з визначними діячами української еміграції, організував селянський кооперативний рух. Був членом правління Волинського українського об’єднання (1931–1939) та культурно-просвітнього товариства «Українська школа» (1938–1939).

20 січня 1940 р. Ананія Волинця було заарештовано вдруге, після тривалих допитів і тортур, перебування у тюрмах Рівного і Вінниці 31 січня – 2 лютого 1941 р. відбулося судилище у Вінниці, результатом якого стало рішення кримінальної колегії Вінницького обласного суду, яка засудила Ананія Волинця до розстрілу. Вирок виконано 14 травня 1941 року. Отаман козацтва Гайсинщини Ананій Волинець до сьогодні не реабілітований в уже незалежній Українській державі.

До 130-річчя від дня народження українського військового діяча доби визвольних змагань відділ краєзнавства підготував книжкову виставку «Ананій Волинець, полковник армії УНР» та бібліографічний покажчик «А. Волинець – гайсинський отаман доби Української революції (1917–1921).