Проза

Сьогодні ми ближче познайомимося із книгами, поданими на здобуття Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Коцюбинського у номінації «Проза». До слова, минулого року ця номінація називалася «Художня література».

Роман у новелах Марії Вайно «Нотатки її життя, або Кохання в запропонованих обставинах» (Івано-Франківськ, 2020) розповідає про формування творчої особистості – від наївної ідеалістки до дорослої жінки, якій доведеться пройти неабиякі випробування й пізнати любов, віру, кохання, маніпуляції, зраду, народження й смерть. Це роман про дружбу й родину, внутрішню свободу і незриме насилля, про повернення до себе і до омріяної творчості. Поступове осмислення героїнею себе призводить до пізнання малих дрібниць, які стають відкриттями і згодом змінюють її життя.

Книга Олександра Лагошняка «Ночі талергофа» (Дрогобич, 2021) складається з оповідань: «Горнятко зерняток», «Художній талант», «Гість із Канади», «Випадок в лимані», «Катастрофа на Бузі» та творів «Еліас» і «Ночі талергофа». Вони пов’язані між собою, тому що в них розповідається про життя наших співвітчизників у складні і маловивчені до сьогоднішнього дня часи кінця ХІХ ст. – першої половини ХХ ст.

У головному творі «Ночі талергофа» події відбуваються в роки Першої світової війни і продовжуються в період Другої світової війни. Головний герой – восьмирічний Ілько разом з батьками у 1914 році потрапляє до австрійського концтабору талергоф, долає труднощі, звільняється з табору, стає дорослим і будує сім’ю в Україні. Через 30 років, під час Другої світової війни, він знову потрапляє до Австрії в те саме місце, з яким у нього пов’язано багато спогадів. 

В оповіданні «Горнятко зерняток» 13-річний школяр Славко на противагу уподобанням прокомуністичної вчительки перед широким загалом проголошує вірш про славну козацьку Січ.

У творі «Еліас» головний герой завдяки міцному власному потенціалу, прищепленому від пращурів, долає всі виклики, які постають перед ним. Він стискається з нещасливим першим коханням, та це його не зламало, а спонукало зробити висновки і згодом стати директором школи у своєму селі.

В оповіданні «Художній талант» також присутня вічна любовна тема, проте також є зрада і є гідність, приправлені гумором.

Оповідання «Гість із Канади» доносить до читача напівдетективну історію таємного відвідування в роки «залізної завіси» території СРСР успішним канадійцем, а насправді етнічним українцем, – задля того, щоб доторкнутися до матінки землі – України.

А ось оповідання «Випадок в лимані» і «Катастрофа на Бузі» вже більше на морську тематику.

Книжка Богдана Дячишина «В маленькій амфорі слова» (Київ, 2020) присвячена світлій пам’яті Петра Сороки, котрий залишив помітний слід у сучасній українській літературі та розвитку духовності народу. Розмисли, есеї про книжки, які торкнулися серця автора, спонукають до глибшого думання про духовний світ людини, сенс людського буття, осягнення щастя в єдності з Творцем усього сущого.

Про розпочате журналістське розслідування Ігоря Александрова розповість книга Олега Солодуна «Слов’янський рахунок» (Слов’янськ, 2021). Тут у літописному порядку зібрано матеріали, які розкривають етапи виникнення, становлення та утворення організованої злочинності, її зрощування з державними чиновниками для досягнення повного контролю над Донбасом.

Лілія Стасюк подала на номінацію дві книжечки «Серце янгола» (Хмельницький, 2020) та «Цукерки долі» (Хмельницький, 2021). Авторка не єдина подала на номінацію дві книги, але про це пізніше.

«Серце янгола» допоможе вам зрозуміти чи вмієте ви співпереживати чужому горю й відчути чужий біль? Чи пройшли б ви повз, коли іншій людині потрібна була допомога? Разом з головним героєм Олегом ви пройдете тест на байдужість і людяність.

Оповідання «Цукерки долі» пронизане справжніми почуттями, людськими емоціями й вадами, подекуди іронією та навіть містикою. Всі ці маленькі паз-лики складають велику загадкову історію з людських доль.

Іван Прокоп у своїй книжці «Элеktorat» (Київ, 2021) розкриває образ молодого інженера Амі Джонса, який намагається вести нормальне життя разом зі своєю дружиною. Та потрапивши на вибори Президентів він розуміє, що не готовий довірити благополуччя цілої країни молодій поп-співачці Жозель Найтингель. Він вирішує почати боротися з системою заради кращого майбутнього.

Сергій Деркач – другий автор, який подав дві книги на номінацію «Дума про добровольця» (Київ, 2021) та «Мати солдата» (Вінниця, 2020). В обох книгах розкривається тема російсько-української війни.

У книзі «Дума про добровольця» розповідається про перший рік російсько-української війни. Волонтер із позивним Мамай продає свій бізнес і йде добровольцем на фронт. Там він збирає навколо себе команду з таких самих відчайдух, з якими успішно виконує бойові завдання. Його ім’я стає легендою. А легенди, як і герої, не вмирають. Втім, яка ціна війни для самого Мамая? І як зрештою закінчиться його війна?

«Мати солдата» також повідує нам про війну. Зневірившись у владі, молоді хлопці звалили собі на плечі долю країни і тепер несуть її. Терпляче несуть, не скаржаться. Гинуть у вогні війни, стрункими рядами підносяться з пекла до раю.

І що залишається їхнім матерям? Зануритися в море свого горя, розчинитися в сльозах? Чи проклинати долю до скону віків?

Богдана Малиничук обрала інший шлях. Вона заступила в строю загиблого сина, приміряла на себе долю солдата. Але жінка і гадки не мала, що на лінії вогню їй доведеться зустрітися зі своїм минулим…

До книжки Віктора Терена «Рівняння Бога і тріснуті окуляри» (Київ, 2020) ввійшли його кращі твори. Це роман «Ворожіння на ягнятку», повісті «Хлопчик з планети «Ч», «Найд», оповідання та новели.

Вигадливі оригінальні сюжети (часом навіть з елементами детективу), фантастичні подорожі на інші материки та планети, зокрема, в загадкову та небезпечну Африку, і разом з тим життєва правда й художня достовірність не залишать байдужим навіть найвибагливішого читача.

Додаткову інформацію про премію та книги-номінанти 2021 року можна знайти за посиланням: https://www.facebook.com/pg/krasnoslov.org.ua/posts/ 

Поезія

Продовжуємо знайомитися з книгами авторів, які беруть участь у конкурсі на здобуття Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Коцюбинського. Цього року вперше започаткована номінація «Поезія».

Збірка поезій Юрія Прокопенка «Обійняти дощ» (Вінниця, 2021) – це щирість і емоції, які тісно переплетені з дощем, де небо – духовний орієнтир, а земля – сукупність життєвих шляхів. У творах дощ використовується, як маркер настрою і стану душі ліричного героя. До збірки поезій увійшли вірші, написані автором переважно у 2018–2019 роках.

Книжка поезій Надії Вітвицької «Квіти надії» (Хмельницький, 2019) вміщує 7 розділів. У кожному із них розповідається про духовну красу української жінки, краса її серця і душі зрівнюється з неймовірною красою квітів. Книга поезій має патріотичний напрямок. Висвітлюється жертовність у боротьбі за незалежність України наших славних Героїв.

У книзі подільської письменниці Лідії Яцкової «РОН-ДЕ-ЛЮ-БОВ» (Вінниця, 2020) – сто ронделів різної тематики, пройнятих філософською глибиною роздумів про життя, щастя і любов. Авторка пензлем думок і мрій, розмішуючи в барвах фантазії, творить маленькі поетичні картинки. Через призму світобачення показано внутрішній світ ліричних героїв, їхнє духовне багатство і вічність любові як єдиного мірила людяності на землі.

Поезія і проза видання Ганни Боярської «Життям відібрано» (Вінниця, 2020) об’єднані однією тематичною лінією: історією життя української жінки-подолянки другої половини ХХ і початку ХХІ століття, на долю якої випало чимало важких випробувань, а заодно – історією життя в умовах новітніх соціальних зрушень подільського «малого Стамбула» – міста Шаргорода, в якому і довкола якого відбуваються описані події і в якому лірична героїня тритомника проживає і працює.

«Світло кохання» (Харків, 2019) Ярослава Чорногуза – це втілення нової жанрової форми, лірична поема, щоденник, сповідь, а за визначенням самого автора – «любові поетичне це есе». Світло кохання – це цікава, наповнена внутрішніми пригодами, поема про кохання, яка попри складну форму, досить легко читається.

До книги лірики Анатолія Мартинюка «Модерн по вертикалі» (Вінниця, 2020) увійшли ліричні вірші філософського, інтимного та пейзажного характеру, а також твори високого громадянського звучання. Автор гостро відчуває неповторність життєвих миттєвостей і вміє зафіксувати їх у свіжих одухотворених поетичних образах. Йому вдається відтворити внутрішній світ сучасної людини у фарбах первозданної яскравості реального світу.

Поетична збірка Марії Дем’янюк «Світань» (Хмельницький, 2020) включає 179 поезій. Це ліричні вірші філософського, духовного, патріотичного, інтимного спрямування, а також вірші для дітей. Значна частина поезій збірки покладена на ноти і стали піснями.

«Сто сонетів» (Одеса, 2019) Михайла Гершковича – своєрідні, часто неповторні ліричні роздуми автора над життєвими проблемами, явищами (суспільними, природними, особистими) та почуттями. Тематика сонетів має вельми широку амплітуду – від громадянських мотивів, суспільних і побутових явищ до лірики любовної, суто особистісної. Об’єднує їх любов до рідної землі, до України, причетність до справ земних, до проблем вічних і повсякденних.

Книжку Віктора Гриценка «У кожного – свій хрест» (Кривий Ріг, 2021) можна вважати своєрідним підсумком роботи поета за чверть століття, адже перша добірка сонетів «Уроки неокласиків» побачила світ у далекому 1996 році.

Збірка Володимира Заїки «Колиска моя калинова» (Вінниця, 2021) червоною ниткою пронизує всі літературні пошуки і здобутки автора. Безкомпромісна синівська любов до своєї Батьківщини, рідного краю, закоханість у його природу, співпереживання через труднощі, які переживає країна на шляху самоутвердження, філософське осмислення подій, що мали і мають місце в житті і становленні держави говорять про чітку громадянську позицію автора.

Структура віршів Юлії Ткачової у збірці «Єднання» (Київ, 2021) проста, без надмірного художнього орнаментування і метафористики. Її вірші відчуваються графічно, у чорно-білих кольорах, дуже часто з неточними римами, а то й прозовими фразами. Але у її віршах щось є. Щось таке, що хочеться читати і перечитувати. Ліричний голос Юлії Ткачової є тихим, але переконливим своєю вірою, надією і любов’ю.

Подвійна назва збірки Віктора Крупки «СОН ЦЕ» (Луцьк, 2021) одразу налаштовує нас на щось світле і приємне або загадкове і таємниче. Сонце чи сон це? Що саме має на увазі автор? Осереддя життєтворчості чи ілюзію світовідчуття? Одне відомо точно, що вірші із цієї збірочки мають потужний синергетичний вплив, що постає перед читачем, як художня деталь, метафора, символ, а ще – як віра, надія і любов.

Нагадуємо, що детальнішу інформацію ви можете отримати на сторінці Всеукраїнська літературно-мистецька премія ім. М. Коцюбинського у фейсбук: https://www.facebook.com/pg/krasnoslov.org.ua/posts/ 

Науково-популярна література

Важливою номінацією Всеукраїнської літературної премії ім. Михайла Коцюбинського є «Науково-популярна література». Автори, які подаються на цю номінацію, у зрозумілій для читача формі виклали наукові, культурні та історичні дослідження, літературно-краєзнавчі нариси, критичні есе тощо. Представляємо книги номінантів:

У книзі Олега Гончаренка «Верталися запорожці з-за Дунаю: дослідження» (Запоріжжя, 2020) досліджуються маловідомі, або свідомо замовчувані історичні факти українського минулого, зокрема і долі предків самого автора. Цікаво, що події, описані в книзі, перегукуються із сюжетом повісті Михайла Коцюбинського «Дорогою ціною», уривок з якої подано ілюстрованою цитатою в тексті книги.

Книга Тетяни Пірус «Українські народні ляльки Поділля» (Вінниця, 2020) є своєрідною сторінкою енциклопедії етнографії Вінниччини. Адже на її сторінках вміщені такі пізнавальні розділи: «ляльки-«кукли», «Традиційні подільські ляльки-«немовлята», «лялька з макогона», «ляльки-«малютки» та інші. Подані фотодокументи підкріплюють думку про важливість подільських ляльок.

Багатоілюстроване видання Володимира Ревуцького «Сторінки забутої історії» (Вінниця, 2020) – це фундаментальне дослідження історії всіх сіл Мурованокуриловецького району, що супроводжується рідкісними документами, цікавими етнографічними спостереженнями.

Свою книгу «Полтавська діаспора: енциклопедія» (Полтава, 2021) Олександр Панченко присвятив правдивим українським патріотам полтавського роду св. пам. Іванові Павловичу Багряному, св. пам. Федору Павловичу Габелкові, Олексієві Григоровичу Коновалу та всім членам Української Революційно-Демократичної Партії (УРДП-УДРП), Демократичного Об’єднання Бувших Репресованих Українців Совєтами (ДОБРУС), Союзу Українців – жертв російсько-комуністичного терору (СУЖЕРО), Об’єднання Демократичної Української Молоді (ОДУМ), Леґіону імені Симона Петлюри, Товариства Сприяння УНРаді, Товариства Одумівських Приятелів (ТОП) та Фундації імені Івана Багряного.

З іншими номінантами можна познайомитися перейшовши за посиланням: https://www.facebook.com/pg/krasnoslov.org.ua/posts/ 

Дитяча література

Четверта номінація Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Коцюбинського «Дитяча література». Отож давайте знайомитися з претендентами на цю премію.

Світлана Кравінська «Казочки для найменшеньких» (Житомир, 2020) – це книга-альбом, яка дає можливість не лише насолоджуватися дивовижними пригодами маленьких героїв, але й відчути себе співтворцем і власноруч доповнити казки своїми кольорами. Кожну з трьох десятків цікавих казочок, написаних радіожурналісткою Світланою Кравінською, ілюстровано вишуканими графічними роботами художниці Ірини Прокопчук.

Книжка Василя Карп’юка «Олександр Довбуш. Таємниця сили» (Івано-Франківськ, 2020) розповідає про славного карпатського опришка, який водночас є й історичним персонажем і міфологічним, адже стільки легенд створено довкола його постаті.

Цікава назва у книжечки Олександри Ільницької «Вже й ведмеді вчаться в Інтернеті» (Луцьк, 2021). Людям подобається вивчати життя тварин і природу, яка їх оточує. Вони аналізують, досліджують, діляться своїми враженнями про дивні факти. А що думають звірі про життя тих з ким ділять свої території і середовище, в якому знаходяться? Що думають тварини про людей та їх поведінку? Що їх дивує, не влаштовує чи подобається? Щоб дізнатися про це варто прочитати онлайн-переписку бурого ведмедя Карпат і білої ведмедиці Арктики.

У книжечку Олега Майбороди «17 історій для малят. Чому у зайця довгі вуха» (Харків, 2018) вміщені коротенькі історії, де малята та звірята потрапляють у кумедні ситуації, переживають цікаві пригоди, зустрічаються з повсякденними труднощами та вирішують їх своїми силами.

До збірки Вікторії Бондаренко «Дідусь у ліс, а я за ним» (Львів, 2020) увійшли вірші для дітей про чарівний неповторний світ природи і дитинства, веселі дитячі забави, цікаві пригоди, про любов до рідного краю і про затишний дім.

Книга Марії Людкевич «Де сховалася таємниця?» (Львів, 2020) засвідчує глибоке проникнення в дитячу психологію, у вразливу і допитливу душу дитини. Твори письменниці, як поетичні, так і прозові, – динамічні, образні, наповнені любов’ю до рідного краю, фантазією, притаманною дитячій натурі, гумором. Вони відтворюють сучасне життя дітей, їхні захоплення і переживання, перші враження від пізнання світу.

Більше про авторів номінантів за посиланням: https://www.facebook.com/pg/krasnoslov.org.ua/posts/