Незламний борець правди і свободи про вересневі Стусівські читання

 

Незламний борець правди і свободи

про вересневі Стусівські читання

до дня пам’яті поета-земляка, Героя України Василя Семеновича Стуса (1938–1985)

2 вересня біля пам’ятника Василю Стусу на площі його імені Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К. А. Тімірязєва організувала Стусівські читання «Незламний борець правди і свободи».

Цього року 4 вересня виповнюється 36 років від дня трагічної загибелі поета-земляка, прозаїка, перекладача, літературознавця, правозахисника, політв’язня, одного з найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників, Лауреата Державної премії ім. Тараса Шевченка, Героя України Василя Семеновича Стуса.
 
У заході взяли участь освітяни, письменники, науковці, студенти, громадські діячі Вінниччини.
 
Відкрили традиційні вересневі Стусівські читання заступник начальника управління культури та креативних індустрій Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації Валентина Троян та директор Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К.А.Тімірязєва Лариса Сеник.
 
Вірші Василя Стуса «Господи, гніву пречистого…», «Як добре те, що смерті не боюсь я» прозвучали у майстерному, близькому до спокійної манери виконання самого автора, Михайла Крисова, актора драми Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театру імені М. К. Садовського.
 
Ірина Зелененька, кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри української літератури факультету філології й журналістики імені Михайла Стельмаха Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, член НСПУ у своєму виступі звернулася саме до молодого покоління і зауважила, що славетне ім’я Василя Стуса вже давно вийшло за межі України, ставши знаковим в інтелектуальних колах світу, символом нескореності України, гідності людини, а його сильна життєва позиція є взірцем стоїцизму. На прикладі життя і діяльності геніального поета, борця за правду і свободу потрібно виховувати прийдешні покоління. А молоді побажала жити вільними.
 
Богдан Галайко, кандидат історичних наук, начальник Центрального міжрегіонального відділу Управління реалізації політики національної пам’яті в регіонах Українського інституту національної пам’яті наголосив, що сьогодні ім’я великого українського поета і патріота рідної землі ввійшло в нашу історію як важливий чинник національного пробудження й самоусвідомлення, стало символом духовної незламності й свободи. Це гордість і слава нашого народу.
 
Вшанували пам'ять незламного борця за справедливість, захисника української культури незмінні учасники Стусівських читань на Вінниччині та популяризатори творчості Василя Стуса. Ніна Гнатюк, поетеса, громадська діячка, член НСПУ, авторка книги-альбому «Земля Івана Богуна – колиска Василя Стуса», нагадала усім присутнім, що Василь Стус народився на Поділлі, ввібрав у себе козацький дух, тому є таким мужнім і волелюбним. Йому випало жити в надзвичайно складний час. Час, коли людина мала вибирати: мовчати попри всі утиски та приниження і зберегти своє життя, чи зберегти в собі Людину, навіть ціною власної смерті. Василь Стус вибрав друге – відверто протиставив себе тоталітарному режимові. Жанна Дмитренко, поетеса, член НСПУ, вшанувала поета-земляка авторським віршем-посвятою. Тарас Кобець, громадський діяч, син письменника Василя Кобця, згадав свого батька – відомого письменника, очільника обласного осередку Конгресу української інтелігенції, завдяки якому у 2002 році було споруджено пам'ятник Василеві Стусу у Вінниці та прочитав батьків вірш «Писати правду…» (пам’яті Василя Стуса).
Піснею «Пам’яті Василя Стуса», вшанував нашого видатного краянина вокальний ансамбль «Оберіг» Донецького національного університету ім. Василя Стуса (керівник ансамблю, провідний фахівець центру культурно-естетичного розвитку та роботи зі студентами Ніна Бегас), а дует у складі Олександра Коваля, вчителя історії Гніванської гімназії №2, та його доньки Ніни Бегас – піснею «Розпросторся, душе моя» на слова В. Стуса.
 
Василь Стус актуальний і сучасний, його вивчають і популяризують. Прості й щирі слова поета торкаються серця кожного.
 
Віталіна Регульська, студентка філологічного факультету Донецького національного університету ім. Василя Стуса талановито і душевно прочитала вірш В. Стуса «Не любити тебе – не можна».
 
Студенти філологічного факультету ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського – учасники літературно-мистецької студії «Вітрила» (керівник В. Крупка) прочитали авторські вірші, які присвятили поету-земляку.
 
Завершилися Стусівські читання яскравим і патріотичним виступом Марії Дубровської та Ксенії Мозолевської, учасниць старшої групи незалежного театру-студії «ПТАХА» (художній керівник Марина Ревенко) літературної композиції «Живи, Україно».
 
Долучилися та забезпечили проведення заходу звукопідсилювальною апаратурою працівники Вінницького обласного центру культури «Щедрик» (директор Сентемон Н. А).
 
Фотоматеріали
 

 

Поділитися:

Незламний борець правди і свободи


 

Незламний борець правди і свободи

про вересневі Стусівські читання

до дня пам’яті поета-земляка, Героя України Василя Семеновича Стуса (1938–1985)

2 вересня біля пам’ятника Василю Стусу на площі його імені Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К. А. Тімірязєва організувала Стусівські читання «Незламний борець правди і свободи».

Цього року 4 вересня виповнюється 36 років від дня трагічної загибелі поета-земляка, прозаїка, перекладача, літературознавця, правозахисника, політв’язня, одного з найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників, Лауреата Державної премії ім. Тараса Шевченка, Героя України Василя Семеновича Стуса.
 
У заході взяли участь освітяни, письменники, науковці, студенти, громадські діячі Вінниччини.
 
Відкрили традиційні вересневі Стусівські читання заступник начальника управління культури та креативних індустрій Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації Валентина Троян та директор Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К.А.Тімірязєва Лариса Сеник.
 
Вірші Василя Стуса «Господи, гніву пречистого…», «Як добре те, що смерті не боюсь я» прозвучали у майстерному, близькому до спокійної манери виконання самого автора, Михайла Крисова, актора драми Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театру імені М. К. Садовського.
 
Ірина Зелененька, кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри української літератури факультету філології й журналістики імені Михайла Стельмаха Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, член НСПУ у своєму виступі звернулася саме до молодого покоління і зауважила, що славетне ім’я Василя Стуса вже давно вийшло за межі України, ставши знаковим в інтелектуальних колах світу, символом нескореності України, гідності людини, а його сильна життєва позиція є взірцем стоїцизму. На прикладі життя і діяльності геніального поета, борця за правду і свободу потрібно виховувати прийдешні покоління. А молоді побажала жити вільними.
 
Богдан Галайко, кандидат історичних наук, начальник Центрального міжрегіонального відділу Управління реалізації політики національної пам’яті в регіонах Українського інституту національної пам’яті наголосив, що сьогодні ім’я великого українського поета і патріота рідної землі ввійшло в нашу історію як важливий чинник національного пробудження й самоусвідомлення, стало символом духовної незламності й свободи. Це гордість і слава нашого народу.
 
Вшанували пам'ять незламного борця за справедливість, захисника української культури незмінні учасники Стусівських читань на Вінниччині та популяризатори творчості Василя Стуса. Ніна Гнатюк, поетеса, громадська діячка, член НСПУ, авторка книги-альбому «Земля Івана Богуна – колиска Василя Стуса», нагадала усім присутнім, що Василь Стус народився на Поділлі, ввібрав у себе козацький дух, тому є таким мужнім і волелюбним. Йому випало жити в надзвичайно складний час. Час, коли людина мала вибирати: мовчати попри всі утиски та приниження і зберегти своє життя, чи зберегти в собі Людину, навіть ціною власної смерті. Василь Стус вибрав друге – відверто протиставив себе тоталітарному режимові. Жанна Дмитренко, поетеса, член НСПУ, вшанувала поета-земляка авторським віршем-посвятою. Тарас Кобець, громадський діяч, син письменника Василя Кобця, згадав свого батька – відомого письменника, очільника обласного осередку Конгресу української інтелігенції, завдяки якому у 2002 році було споруджено пам'ятник Василеві Стусу у Вінниці та прочитав батьків вірш «Писати правду…» (пам’яті Василя Стуса).
Піснею «Пам’яті Василя Стуса», вшанував нашого видатного краянина вокальний ансамбль «Оберіг» Донецького національного університету ім. Василя Стуса (керівник ансамблю, провідний фахівець центру культурно-естетичного розвитку та роботи зі студентами Ніна Бегас), а дует у складі Олександра Коваля, вчителя історії Гніванської гімназії №2, та його доньки Ніни Бегас – піснею «Розпросторся, душе моя» на слова В. Стуса.
 
Василь Стус актуальний і сучасний, його вивчають і популяризують. Прості й щирі слова поета торкаються серця кожного.
 
Віталіна Регульська, студентка філологічного факультету Донецького національного університету ім. Василя Стуса талановито і душевно прочитала вірш В. Стуса «Не любити тебе – не можна».
 
Студенти філологічного факультету ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського – учасники літературно-мистецької студії «Вітрила» (керівник В. Крупка) прочитали авторські вірші, які присвятили поету-земляку.
 
Завершилися Стусівські читання яскравим і патріотичним виступом Марії Дубровської та Ксенії Мозолевської, учасниць старшої групи незалежного театру-студії «ПТАХА» (художній керівник Марина Ревенко) літературної композиції «Живи, Україно».
 
Долучилися та забезпечили проведення заходу звукопідсилювальною апаратурою працівники Вінницького обласного центру культури «Щедрик» (директор Сентемон Н. А).
 
Фотоматеріали