Віртуальний рекомендаційний бібліографічний список «Тодось Осьмачка: поетична душа українського символізму»
Один я на світі,
мов Юда в гаю на вірьовці…
Т. Осьмачка
Тодось Осьмачка – представник національного літературного модернізму, один із найтрагічніших і водночас найяскравіших митців української літератури ХХ ст. Поет, прозаїк, перекладач, публіцист – він залишив по собі багатий і водночас складний творчий спадок, який увійшов до золотого фонду української культури. Його життєвий шлях був непростим: Осьмачка пережив сталінські репресії і тюрми, переслідування і психіатричні лікарні, вимушену еміграцію і самотність, однак, попри всі випробування долі, зумів зберегти гідність українського інтелігента і митця, став справжнім голосом пригніченої України, голосом спротиву, болю і віри. «Осьмачка – це одчайдушний крик України з глибини пекла XX століття» – писав про поета Євген Маланюк.
Тодось Степанович Осьмачка народився 16 травня 1895 р. в селі Куцівка на Черкащині у селянській родині. Ще в шкільні роки проявив талант до літературного письма, один з багатодітної родини зумів самотужки здобути вищу освіту. Навчався у Київському інституті народної освіти, де студіював філологію. Працював вчителем у народних школах.
У 1920-х рр. Осьмачка дебютував на літературній ниві. Його поетика постала на стику кількох традицій: українського бароко, фольклору, модерністської експресії та романтичної візійності. Вже перші збірки – «Круча», «Скитські вогні», «Клекіт» – засвідчили про появу оригінального поета з глибоким світоглядом, потужною образністю та інтонаційною свободою.
Осьмаччина поезія – це зразок раннього українського експресіонізму, де простежується драматичне бачення світу, трагізм історії та внутрішній конфлікт митця. Вона вражає не стільки сюжетністю, скільки енергетикою мови, її образною вибуховістю і здатністю виводити буденне у сферу сакрального. Його вірші вирізняються глибокою метафоричністю, потужним фольклорним пластом і відчуттям вселенського масштабу буття. Вони сповнені біблійної символіки, натхнені українською міфологією, густо насичені народною мовою. Публіцист Юрій Лавріненко писав про Осьмачку: «Він ішов до слова, як до Бога. І писав так, ніби спасав світ від погибелі».
У прозі Осьмачка виявився не менш оригінальним та самобутнім. Його романи – «Старший боярин», «План до двору», «Ротонда душогубців» – це спроба епічного осмислення української історії та буття. Вони написані складною, іноді химерною мовою, сповнені алегорій, символів, гротеску. У цих творах письменник намагався знайти відповіді на питання про національну ідентичність, про вічне протистояння добра і зла, про місце людини в історії.
Повість «Ротонда душогубців» – один із найгостріших антисистемних текстів в українській літературі, який є прямою відповіддю на страшний досвід тоталітаризму і сталінських репресій. Літературознавець Юрій Шевельов зауважував, що «Ротонда душогубців» – це «по суті, документ не тільки епохи, а й духовної боротьби митця, який опинився на краю прірви, але не впав».
Надзвичайно складним і глибоко символічним твором Осьмачки є повість «План до двору». Вона має напівалегоричний, притчевий характер і вимагає від читача уважного прочитання та осмислення. У цій повісті Осьмачка виявив себе як глибоко релігійний мислитель, для якого національне й метафізичне тісно переплетені.
Особливої уваги заслуговує повість «Старший боярин», про яку Юрій Шевельов писав: «За винятком, може, Шевченкових віршів і Гоголевих українських повістей, наша література ще не знала такої української книжки, як «Старший боярин». Якщо можна перелити Україну в слово, – то це повість Осьмаччина. Якщо може слово запах України пронести, – то пахтить ця книжка всією запашністю України. Якщо можна в слові збудувати батьківщину-державу, – то це вона збудована, зримо і живовидячки».
Виняткове місце в спадщині Тодося Осьмачки посідає велика поема «Поет». Це, за характеристикою Юрія Шевельова «в суті – твір про людину і космос, людину і вічність, людину і Бога; суть життя і суть історії; любов і смерть; поезію і її місце в світі».
Важливою частиною спадщини Осьмачки є його перекладацька діяльність. Він перекладав Шекспіра, Байрона, Ґете, чим збагатив українську культуру і довів високий рівень української мови як мови світової літератури. У 1930 р. Осьмачка переклав шекспірівську трагедію «Макбет», демонструючи неабияку майстерність у відтворенні ритміки, образної системи та емоційної напруги оригіналу. Цей переклад і сьогодні визнається одним із найкращих в українській літературній традиції.
Творча і життєва доля Тодося Осьмачки тісно переплелася з трагедією українського народу в першій половині ХХ ст. Переслідування з боку радянської влади стало не лише особистою драмою письменника, а й символом знищення національної інтелігенції в умовах сталінського терору.
На початку 1930-х рр. Осьмачка був заарештований органами НКВС. Його звинуватили в «контрреволюційній діяльності». Упродовж тривалого часу він зазнавав фізичних і психологічних тортур, внаслідок чого його психічний стан різко погіршився. Згодом поета було визнано неосудним і відправлено на примусове лікування до психіатричної лікарні. Вийшовши на волю, Осьмачка вже ніколи не почувався в безпеці, жив в ізоляції, під постійною загрозою повторного арешту.
У 1943 р., скориставшись хаосом воєнного часу, Осьмачка покинув Україну та вирушив у вимушену еміграцію. Цей період став початком його поневірянь: табори для переміщених осіб, життя впроголодь, постійна зміна місця проживання. Він мешкав у Мюнхені, потім у Парижі, пізніше – у Нью-Йорку.
У 1950-х рр. Осьмачка став частиною літературного середовища української діаспори, однак і там залишався самітником. Осьмаччина оригінальна мова, стилістика, релігійно-національна ідея не завжди знаходили розуміння навіть серед однодумців. Багато хто з сучасників сприймав його як людину «з іншої епохи», з глибини української архаїки. Еміграція не принесла поету спокою: психічна нестабільність, глибока самотність, обмаль фінансових засобів і неприйняття чужої культури лише загострили його внутрішній конфлікт. Його переслідували нав’язливі думки, що за ним стежать агенти КДБ, що його намагаються отруїти. Він кілька разів потрапляв до психіатричних лікарень і навіть був на межі самогубства.
Помер Тодось Осьмачка 7 вересня 1962 р. у Нью-Йорку. Поховали видатного письменника на цвинтарі Св. Андрія в Баунд-Бруку (штат Нью-Джерсі, США), де спочивають багато визначних діячів української культури. Страдницьке життя Осьмачки стало символом того, як тоталітарна система ламає людину, але не може знищити її голосу, бо, як писав Євген Маланюк: «У нашій літературі він – самітник і мученик. Але завдяки таким, як Осьмачка, ми ще знаємо, що значить бути українцем у світі вогню, крові й зради».
Спогади сучасників про Осьмачку сповнені болю, співчуття і захоплення. Письменник Олекса Веретенченко згадував: «Це був велетень духу. Його очі горіли внутрішнім вогнем, але в тому вогні вже жевріла іскра божевілля – наслідок безжального тиску, під який він потрапив у рідному краю». Літературний критик Іван Кошелівець писав: «Осьмачка – письменник трагічної долі, але надзвичайно чесного і великого таланту. У ньому жила Україна – глибока, архаїчна, справжня».
Творчість Тодося Осьмачки – це унікальне явище в українській літературі. Незважаючи на довготривале замовчування його інтелектуальна спадщина активно повертається до наукового і культурного обігу, стаючи предметом сучасних філологічних, культурологічних та історичних досліджень.
Віртуальний бібліографічний список репрезентує найважливіші видання творів Тодося Осьмачки, а також сучасні наукові розвідки та літературознавчі дослідження, присвячені його життю і творчості. Добірка покликана не лише зберегти пам’ять про видатного митця, а й підкреслити актуальність його творчості для сучасного українського суспільства.
З творчої спадщини Т. Осьмачки
Круча : поезії / Т. Осьмачка. – Київ : Слово, 1922. – 31 с.
«Круча» – дебютна поетична збірка Т. Осьмачки. У цій невеликій за обсягом, але вагомій за змістом книжці поет заявляє про себе як про майстра експресивного слова, вкоріненого у фольклорну традицію та національну образність. Тематично збірка охоплює трагічне світовідчуття післявоєнного лихоліття, глибоку злитість із природою та релігійно-містичні інтонації. Поезії вирізняються інтенсивною метафорикою, багатством звукових образів і внутрішньою напругою, що відображає зболену душу ліричного героя.
Скитські вогні / Т. Осьмачка. – [Катеринослав] : Держ. вид-во України, 1925. – 95 с.
«Скитські вогні» друга поетична збірка Т. Осьмачки, яка знаменує собою подальший розвиток його поетики та ускладнення художнього мислення. Автор звертається до історичних, міфологічних і культурних пластів української духовності, зокрема до образу скіфської давнини як символу глибинної сили й самобутності нації. Вірші сповнені енергії бунту, трагічного пафосу й пророчого звучання, а поетичне слово набуває проривної сили, інколи майже пророчого характеру.
Клекіт : поезії. Кн. 3 / Т. Осьмачка. – [Київ] : Маса, 1929. – 69 с. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=11216 (дата звернення: 07.05.2025). – Назва з екрана.
«Клекіт» – третя поетична книга Т. Осьмачки завершує умовну трилогію раннього етапу його творчості. Ця збірка стала останньою книгою письменника, що побачила світ на батьківщині. До неї ввійшли твори, сповнені самотності, змученості душі й розпачу, зокрема вірш «Деспотам», у якому поет звертається до свого, закутого в ланцюги, працьовитого народу. Збірка позначена подальшим розвитком авторського експресіонізму, що виявляється у динамічній образності, інтенсивній метафориці та емоційній насиченості текстів. Тематично поезії охоплюють протиріччя життя і смерті, природи й цивілізації, бунту і спокути, де індивідуальна свідомість автора перегукується з колективним досвідом доби післяреволюційних зрушень та суспільної кризи.
Сучасникам / Т. Осьмачка ; ред. С. Гординський. – Краків ; Львів : Укр. вид-во, 1943. – 100 с. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/29142/file.pdf (дата звернення: 07.05.2025). – Назва з екрана.
Поетична збірка «Сучасникам» репрезентує важливий етап у творчості Т. Осьмачки періоду його еміграційної діяльності. У віршах, що увійшли до збірки, автор осмислює трагічні події української історії крізь призму особистого і національного досвіду, використовуючи експресіоністську образність, фольклорні елементи та елементи символізму. Тематично тексти охоплюють мотиви війни, національного визволення, духовного зламу й внутрішнього спротиву.
Старший боярин / Т. Осьмачка. – [б. м.] : Прометей, 1946. – 116 с. – (Бібліотека новітньої літератури).
«Старший боярин» – епічна поема Т. Осьмачки, написана у вигнанні, що стала знаковим твором в українській еміграційній літературі. Твір поєднує історичний та символічний виміри, розгортаючи драму особистості на тлі національної трагедії. Через образ головного героя Осьмачка осмислює долю України в часи руйнацій і поразок, водночас розкриваючи глибокі морально-філософські проблеми: зраду, вірність, духовне випробування. «Старший боярин» є не лише літературним твором, а й актом історичної пам’яті й культурного спротиву – спробою зберегти голос України в умовах вигнання й політичного безправ’я.
План до двору : повість / Т. Осьмачка. – Торонто : Укр. легіон, 1951. – 184 с.
«План двору» – повість Т. Осьмачки, що є однією з вершин його еміграційної прози. Написана в роки вигнання, вона відображає глибоку внутрішню драму людини, відірваної від рідної землі, і водночас – осмислення історичної долі України через особисту перспективу. Твір поєднує реалістичне змалювання повоєнного буття емігрантів з притчевими та символічними елементами, характерними для стилю Осьмачки. Мова повісті багата, метафорична, насичена діалектизмами та фольклорними інтонаціями, що додає оповіді глибокого національного колориту.
Китиці часу 1943–1948 : [поезія] / Т. Осьмачка ; упоряд. та прим. Л. Р. Світайло ; передм. М. Г. Жулинського. – Новий Ульм : Укр. вісті, 1953. – 132 с. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/21149/file.pdf (дата звернення: 07.05.2025). – Назва з екрана.
Збірка поезій Т. Осьмачки, що охоплює пізній, еміграційний період його творчості. Збірка містить твори, написані у роки поневірянь під час Другої світової війни та після неї, коли поет перебував у Європі як вигнанець. У цьому пізньому доробку поет доводить до вершини свою експресивну, символістичну манеру: багатство метафор, напружений ритм, інтонаційна глибина – все це створює атмосферу надламаної, але нескореної душі. «Китиці часу» – це поетичний щоденник вигнанця, де особисте й національне, земне й метафізичне тісно переплітаються, формуючи один із найглибших голосів української літератури в діаспорі.
Із-під світу : поетич. твори / Т. Осьмачка ; ред. Ю. Шерех-Шевельов ; Наук. т-во ім. Шевченка в Америці. – Нью-Йорк : Укр. вільна акад. наук у США, 1954. – 313 с. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://chtyvo.org.ua/authors/Osmachka/Iz-pid_svitu.djvu (дата звернення: 05.05.2025). – Назва з екрана.
Найповніше прижиттєве зібрання поетичних творів Т. Осьмачки, яке вміщує як раніше опубліковані збірки («Круча», «Скитські вогні», «Китиці часу»), так і нові, раніше не друковані вірші, що демонструють весь поетичний спектр його творчості – від раннього романтизму до пізнього символізму й експресіонізму. Видання репрезентує поета як мислителя й візіонера, чия поезія виростає з глибини національного й особистісного болю, але водночас сягає метафізичних узагальнень. Теми самотності, рідної землі, вигнання, історичної трагедії й містичної віри пронизують його поетичний всесвіт, сформований неповторною мовною інтонацією, складною образністю та глибокою духовністю.
Поет : поема на 23 пісні / Т. Осьмачка. – [б. м.] : Укр. слово, 1954. – 157 с. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/8562/file.pdf (дата звернення: 07.05.2025). – Назва з екрана.
Поема «Поет» – глибоко символічний і трагічний твір, написаний у період еміграції автора. Створена у 1954 р., ця поема є одним із найвизначніших зразків української діаспорної літератури. У центрі твору – образ митця, самотнього борця за духовну і національну свободу, який протистоїть темряві насильства, брехні й зради. Через багатий образний ряд, архаїчну лексику та фольклорні мотиви, Осьмачка передає глибокий біль вигнання, тугу за батьківщиною та месіанську роль поета в житті народу. Твір є своєрідним духовним заповітом автора, втіленням його віри в невмирущість української культури та сили слова.
Ротонда Душогубців = The Rotunda of Murderer : оповідання / Т. Осьмачка. – [б.м. : б.в., 1956]. – 365 c. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://chtyvo.org.ua/authors/Osmachka/Rotonda_dushohubtsiv_vyd_1956.djvu (дата звернення: 05.05.2025). – Назва з екрана.
Глибоко алегоричний і психологічно напружений твір, у якому крізь призму особистих переживань героя розкривається трагедія тоталітарного терору, внутрішньої самотності та духовного опору. Роман поєднує автобіографічні мотиви з філософськими узагальненнями, реалістичне відображення повоєнної Європи з гротескно-містичною символікою. «Ротонда душогубців» – не лише художній твір, а й акт свідчення та протесту, що виводить українську еміграційну прозу на рівень європейського екзистенціального роману.
Поезії / Т. Осьмачка ; упоряд. та приміт. Л. Світайло ; передм. М. Жулинського. – Київ : Рад. письменник, 1991. – 252 с. : портр. – (Бібліотека поета). – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://shron1.chtyvo.org.ua/Osmachka/Poezii_zbirka.pdf (дата звернення: 03.05.2025). – Назва з екрана.
Книжка є комплексним оглядом творчості одного з найвідоміших представників українського модернізму Т. Осьмачки. Вона охоплює різні етапи поетичної еволюції Осьмачки, від раннього періоду, сповненого романтичних переживань, до зрілої, філософської поезії, пронизаної екзистенційними питаннями, болем втрат і прагненням до духовного осягнення. Збірка є важливим внеском у розуміння творчості поета та його місця в українській літературі, адже вона дає змогу по-новому осмислити українську поезію першої половини XX ст.
Хто : поезії : для ст. шк. віку / Т. Осьмачка ; упоряд. та приміт. Л. Р. Світайло ; передм. М. Г. Жулинського. – Київ : Веселка, 1995. – 206 с. – (Шкільна бібліотека).
Збірка поезій Т. Осьмачки, спеціально упорядкована та адаптована для старших школярів. Видання містить найбільш значущі та проникливі твори поета, що відображають його глибокий філософський світогляд, патріотизм і переживання часу. Збірка включає вірші, що порушують важливі для підлітків теми: пошук сенсу життя, самопізнання, боротьба за справедливість і незалежність, а також питання духовності та моральних орієнтирів.
Старший боярин ; План до двору : романи / Т. Осьмачка ; підгот. текстів, передм. С. П. Пінчук. – Київ : Укр. письменник, 1998. – 239 с.
Збірка двох прозових творів Т. Осьмачки, підготовлена С. П. Пінчук, яка супроводила видання вступною статтею та редагуванням текстів. Обидва романи – «Старший боярин» і «План до двору» – створені в еміграції та є вершинними зразками української модерністської прози ХХ ст. Це видання вперше повернуло українському читачеві повні тексти обох творів на рідній землі після довгого періоду замовчування, ставши важливою подією в пострадянському осмисленні літературної спадщини Т. Осьмачки.
Старший боярин : повісті / Т. Осьмачка. – Львів : Червона калина, 1998. – 560 с. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://chtyvo.org.ua/authors/Osmachka/Starshyi_boiaryn_zbirka.djvu (дата звернення: 05.05.2025). – Назва з екрана.
Зібрання прозових творів Т. Осьмачки, яке репрезентує ключові зразки його літературної спадщини в жанрі повісті. Центральне місце у збірці посідає однойменний твір «Старший боярин» – алегорична повість, що поєднує історичне осмислення української минувшини з роздумами про людську гідність, національну самосвідомість і моральний вибір. До видання також включено інші знакові повісті митця, які демонструють складну еволюцію його стилю – від емоційно насиченої, барокової поетики до стриманого, філософськи заглибленого наративу.
Поезії. Повісті: Старший боярин ; Ротонда душогубців / Т. Осьмачка ; уклад. А. Я. Бельдій. – Київ : Наукова думка, 2002. – 420 с. – (Бібліотека школяра).
До видання увійшли найвідоміші твори Т. Осьмачки – поезії та дві повісті «Старший боярин» і «Ротонда душогубців». Книга укладена відповідно до шкільної програми з української літератури, що дозволяє легко ознайомитися з творчістю одного з найяскравіших представників української еміграційної літератури ХХ ст., чия творчість поєднує модерністські тенденції з глибоким національним змістом.
Ротонда душогубців : повість / Т. Осьмачка. – Харків : Фоліо, 2008. – 346 с. – (Серія «Історія України в романах»).
Перевидання найвідомішої повісті Т. Осьмачки, здійснене у престижній серії «Історія України в романах». У цьому виданні акцент зроблено на історичному та суспільному вимірі твору, де через долю головного героя – інтелігента-утікача – показано трагізм української нації у вихорі тоталітарного насильства, зради, страху та втрати духовних орієнтирів.
Ротонда душогубців : оповідання / Т. Осьмачка ; післям. М. Слабошпицького. – Київ : Укр. письменник, 2008. – 287 с. – (Українська класика).
Нове українське видання одного з найглибших і найзагадковіших прозових творів Т. Осьмачки, що посідає особливе місце в українській еміграційній та модерністській літературі. Видання здійснене в серії «Українська класика» й супроводжене післямовою М. Слабошпицького, яка допомагає сучасному читачеві осмислити як художню, так і історико-біографічну значимість тексту.
Старший боярин / Т. Осьмачка, В. Підмогильний, Г. Косинка. – Харків : Фоліо, 2013. – 359 с. – (Шкільна бібліотека української та світової літератури).
Видання вміщує твори трьох визначних українських письменників – Т. Осьмачки, В. Підмогильного та Г. Косинки. До збірки увійшла повість «Старший боярин» Т. Осьмачки – глибоко символічний твір про боротьбу, моральний вибір і духовний спротив, написаний у стилі, що поєднує риси історичної алегорії, модерністської прози й національного міфу. Також представлено прозові твори Підмогильного та Косинки, які розкривають суспільно-психологічні й екзистенційні проблеми тієї доби через призму людських доль.
Вибрані твори / Т. Осьмачка. – Київ : ЦУЛ, 2019. – 144 с.
До збірки увійшли найвиразніші зразки поетичного й прозового доробку Т. Осьмачки, що охоплюють різні періоди його життя – від ранніх поезій, сповнених фольклорної образності й історичної пам’яті, до зрілих, експресивних творів із глибокими екзистенційними, національними та духовними мотивами. Це видання адресоване широкому колу читачів, зокрема студентам, викладачам і тим, хто прагне глибше ознайомитися з українською літературною традицією XX ст.
Ротонда душогубців : повість / Т. Осьмачка. – Харків : Фоліо, 2023. – 336 с. – (Рідне) (Книжки війни).
Новітнє видання культової повісті Т. Осьмачки, опубліковане в межах серій «Рідне» та «Книжки війни». У цьому контексті твір постає не лише як літературна рефлексія доби тоталітаризму, а й як пророчий документ української історії, що болісно перегукується з нинішніми реаліями війни та боротьби за національне виживання. Видання вирізняється не лише актуальністю тексту в сучасному історичному контексті, а й репрезентацією класичної української прози, яка досі залишається джерелом національного самоусвідомлення. Осьмаччина «Ротонда» – це не лише літературний твір, а й етично-інтелектуальний маніфест, що набуває особливої ваги в умовах новітніх воєнних викликів.
Старший боярин ; План до двору : [повісті] / Т. Осьмачка. – Харків : Фоліо, 2023. – 287 с. – (Рідне) (Книжки війни).
Видання двох знакових повістей Т. Осьмачки, представлене в межах серій «Рідне» та «Книжки війни», що підкреслює їхню актуальність у контексті сучасних національних випробувань. «Старший боярин» – символічна, метафорична повість, у якій через образи історичних паралелей і внутрішнього спротиву постає глибока драма українського народу на тлі тиранії та національного поневолення. «План до двору» – інтелектуально-психологічний твір, що змальовує кризу особистості й боротьбу за збереження людської й національної гідності в умовах ідеологічного та духовного розпаду. Обидві повісті відзначаються складною композицією, міфопоетичними мотивами, глибоким аналізом національної свідомості та художньо-політичною напругою, що перегукується з нинішніми викликами української історії.
*****
Шекспір, В. Макбет : трагедія на п’ять актів / В. Шекспір ; пер. з англ. Т. Осьмачки. – Харків : Держ. вид-во України, 1930. – 152 с. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://chtyvo.org.ua/authors/William_Shakespeare/Makbet_vyd_1930.pdf (дата звернення: 05.05.2025). – Назва з екрана.
Видання трагедії В. Шекспіра «Макбет» у перекладі Т. Осьмачки становить визначне явище в історії українського художнього перекладу. Осьмачка, відомий своєю поетичною чутливістю та глибинним знанням української мови, зумів передати драматичну напругу, психологічну складність персонажів і ритміко-мелодійну структуру оригіналу, водночас зберігаючи власну стилістичну індивідуальність. Переклад вирізняється багатством лексики, образною насиченістю та точністю інтонаційного відтворення шекспірівського тексту, що робить його не лише високоякісним зразком українського літературного перекладу, а й самостійним мистецьким явищем.
Шекспір, В. Трагедія Макбета. Король Генрі IV / В. Шекспір ; пер. з англ. Т. Осьмачки ; ред. і вступ. ст. І. Костецького . – Мюнхен : На горі, 1961. – 448 с. : іл. – (Серія «Світовий театр»).
У виданні вміщено переклади двох ключових драматичних творів В. Шекспіра українською мовою. Особливу цінність становить художній переклад Т. Осьмачки, який поєднав глибоке розуміння шекспірівського тексту з високою мовною майстерністю. Переклад Осьмачки вирізняється збереженням ритмомелодики оригіналу, стилістичною точністю та образною силою, що дозволяє українському читачеві зануритися у драматичну атмосферу шекспірівської епохи.
Життєвий і творчий шлях письменника
Стефаник, Ю. Тодось Осьмачка. Матеріали до характеристики життя й творчості (спогад) / Ю. Стефаник // Українське слово : хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. В 3 кн. / Ю. Стефаник. – Київ, 1994. – Кн. 2. – С. 108–114.
У спогаді Ю. Стефаника подано живий і глибоко особистісний образ Т. Осьмачки, створений на основі безпосередніх вражень автора. Текст містить важливі біографічні штрихи, спостереження за поведінкою, мовою, побутом і внутрішнім станом поета в період еміграції, що дозволяє краще зрозуміти вплив історико-політичних обставин на формування його світогляду та творчого методу. Стефаник уникає ідеалізації постаті Осьмачки, натомість демонструє його трагічну складність, психологічну вразливість та духовну самотність.
Одарченко, П. Спогади про Т. Осьмачку / П. Одарченко // Українська література : зб. вибр. статей / ред. О. Зінкевич ; авт. передм. В. Іванисенко. – Київ, 1995. – С. 263–269.
У статті подано особистісний портрет Т. Осьмачки на тлі драматичних подій української еміграції. Автор, як безпосередній свідок і сучасник поета, ділиться власними спостереженнями та враженнями, розкриваючи складний характер, світоглядні пошуки й творчі переживання Осьмачки. Спогади містять цінні біографічні деталі, які доповнюють літературознавчий образ митця, а також висвітлюють його взаємини з іншими представниками української інтелігенції за кордоном.
Слабошпицький, М. Тодось Осьмачка ; Никифор Дровняк із Криниці : літ. профіль / М. Слабошпицький ; ред. Т. Качалова. – Київ : Рада, 1995. – 142 с.
У книзі представлено нариси, присвячені двом самобутнім постатям – українському письменникові Т. Осьмачці та лемківському примітивісту Н. Дровняку. У першій частині автор подає узагальнений портрет Осьмачки, зосереджуючи увагу на трагічних колізіях його життя, драматичних стосунках із радянською владою, внутрішньому розладі та еволюції творчого мислення. Друга частина висвітлює життєвий і мистецький шлях Дровняка – художника з Криниці, який, попри маргінальність у суспільстві, здобув визнання завдяки своєму оригінальному баченню світу.
Зборовська, Н. «Танцююча зірка» Тодося Осьмачки / Н. Зборовська. – Київ : Козаки, 1996. – 64 с.
У книзі здійснено оригінальне літературознавче дослідження творчості одного з наймістичніших представників українського модернізму ХХ ст. Авторка пропонує філософсько-естетичне й психоаналітичне осмислення поетики Т. Осьмачки, зосереджуючись на символіці, архетипних образах, особливостях міфопоетичного мислення та екзистенційній напрузі його творів. Зборовська інтерпретує образ «танцюючої зірки» як метафору трагічного генія, що поєднує космічне світло й внутрішній хаос.
Зборовська, Н. Тодось Осьмачка (1895–1962) / Н. Зборовська // Гроно нездоланих співців: літературні портрети українських письменників 20-го століття, твори яких увійшли до оновленої шкільної програми. – Київ, 1997. – С. 133–148.
У статті подано літературно-критичний аналіз творчості та життєвого шляху Т. Осьмачки. Авторка акцентує увагу на художньому стилі, філософських мотивах і трагічній долі Осьмачки як виразника національного болю та внутрішньої драми митця в умовах тоталітарного режиму. Стаття рекомендована для учнів, студентів і всіх, хто цікавиться українською літературою ХХ ст.
Живий Осьмачка : спогади / упоряд. С. Козак. – Детройт : Укр. вісті, 1998. – 197 с. : фот. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/2667/file.pdf (дата звернення: 06.05.2025). – Назва з екрана.
Книжка зі спогадами про тяжкий земний шлях визначного українця і письменника Т. Осьмачку, який не прожив, а перестраждав своє життя. В долі Осьмачки відбилася доля всієї України, яку він так любив, яку шукав усі роки життя на чужині.
Конончук, Т. Осьмачка Тодось / Т. Конончук // Живиця: хрестоматія української літератури ХХ століття. В 2 кн. – Київ, 1998 – Том 1. – С. 509–515.
У статті подано стислий життєпис і літературну характеристику творчості Т. Осьмачки. Розглянуто ключові теми, художні особливості та еволюцію стилю письменника, акцентовано на його ролі в українській літературі першої половини ХХ ст. Матеріал подано в доступній формі для учнів та студентів.
Слабошпицький, М. Тодось Осьмачка (1895–1962) / М. Слабошпицький // Історія української. літератури ХХ століття. В 2 кн. / за ред. В. Г. Дончика. – Київ, 1998. – Кн. 1. – С. 53–57.
У статті подано аналітичний огляд життєвого шляху та творчої еволюції Т. Осьмачки в контексті літературного процесу того часу. Автор розглядає Осьмачку як виняткову постать українського поетичного модернізму, чия доля стала уособленням трагізму української інтелігенції. У статті проаналізовано особливості поетики митця, естетичну та світоглядну парадигму його творчості, впливи народнопоетичної традиції, а також драматичні обставини його переслідування й вимушеної еміграції. Особлива увага приділяється співвідношенню між біографічним досвідом і тематикою творів, а також ролі Осьмачки в українській літературній спадщині.
Слабошпицький, М. Поет із пекла (Тодось Осьмачка) / М. Слабошпицький. – Київ : Коць М. П. ; Київ : Ярославів вал, 2003. – 367 с. : іл.
Автор книги у художньо-документальному стилі відтворює драматичну долю поета Т. Осьмачки, його творчі пошуки, емігрантське існування, душевні муки та безкомпромісну боротьбу за правду.
Слабошпицький, М. Ф. Поет із пекла : романи / М. Ф. Слабошпицький. – Київ : Грамота, 2008. – 832 с. : портр., фот. – (Бібліотека Шевченківського комітету).
Книга містить низку художньо-біографічних творів, зокрема розширену версію роману про життя і творчість Т. Осьмачки. Автор, поєднуючи документальну достовірність з елементами художнього узагальнення, детально відтворює драматичні події з життя поета, його конфлікт із радянською системою, еміграційні поневіряння та внутрішні психологічні протистояння. Особлива увага приділяється історичному контексту доби, суспільно-політичному тиску, що вплинув на становлення світогляду й естетичних засад Осьмачки. Видання ілюстроване рідкісними світлинами й архівними матеріалами, що підсилюють документальну основу романів.
Жулинський, М. Тодось Осьмачка. Приречений на самотність і вигнання… / М. Жулинський // Українська література: творці і твори / М. Жулинський. – Київ, 2011. – С 458–469.
У статті здійснено літературознавчий аналіз особистості та творчості Т. Осьмачки. Автор простежує життєвий шлях письменника, його зіткнення з радянським репресивним режимом, еміграційні поневіряння та духовну ізоляцію. Особлива увага приділяється екзистенційним мотивам, стилістичній своєрідності, символіці та глибокій національно-культурній закоріненості творів Осьмачки. Стаття базується на широкому колі джерел і вирізняється аналітичною глибиною, що робить її цінною для науковців, студентів-філологів, викладачів і дослідників української літературної діаспори.
Слабошпицький, М. Поет із пекла (Тодось Осьмачка) : роман-біографія / М. Слабошпицький. – Вид. 3-є. – Київ : Ярославів Вал, 2011. – 367 с. : іл.
Роман-біографія присвячена трагічній постаті українського поета, прозаїка та перекладача Т. Осьмачки. У художньо-документальній формі автор осмислює життєвий і творчий шлях митця, розкриваючи глибину його духовних переживань, соціальної ізоляції, моральних страждань і поневірянь у вимушеній еміграції. Видання ґрунтується на архівних матеріалах, спогадах сучасників, літературних текстах і критичних інтерпретаціях, що дозволяє створити цілісну картину епохи й особистості. Особливу увагу приділено контексту тоталітарної доби, в якій формувався світогляд Осьмачки, а також його внеску в українську літературу ХХ ст.
Слабошпицький, М. Утікач. Тодось Осьмачка / М. Слабошпицький // 25 українських поетів на вигнанні / М. Слабошпицький. – Київ, 2012. – С. 366–402.
Автор статті простежує ключові етапи біографії письменника Т. Осьмачки, зокрема період втечі з радянської України, життя в еміграції, умови творчості за кордоном, а також внутрішньоособистісні й психоемоційні переживання митця. У статті проаналізовано поетичну та прозову спадщину Осьмачки, окреслено ідейно-тематичні домінанти його творчості, зосереджено увагу на історичних обставинах, що вплинули на формування його світогляду.
Поліщук, В. Кілька штрихів до осмислення життя і творчості Тодося Осьмачки / В. Поліщук // Вибране. Розстріляні таланти (Репресовані письменники Черкащини) / В. Поліщук. – Черкаси, 2013. – Т. 2. – С. 106–115.
У статті подано лаконічний, але змістовний аналіз основних етапів життєвого шляху та творчого доробку Т. Осьмачки. Автор акцентує увагу на маловідомих біографічних фактах письменника, його глибокій духовності, бунтівному характері та естетичних засадах письма. Стаття вирізняється намаганням поглянути на постать митця крізь призму історичних обставин і внутрішніх суперечностей, які сформували його як творця і людину.
Поліщук, В. Хресна дорога самотності (Тодось Осьмачка) / В. Поліщук // Вибране. Розстріляні таланти (Репресовані письменники Черкащини) / В. Поліщук. – Черкаси, 2013. – Т. 2 – С. 90–105.
У статті подано глибокий аналітичний і водночас емоційний портрет однієї з найтрагічніших постатей української літератури ХХ ст. Автор простежує життєвий і творчий шлях Т. Осьмачки – поета, перекладача, прозаїка, змушеного жити й творити в умовах тоталітарного переслідування, внутрішньої самоти й еміграції. Особливу увагу приділено драматизму долі митця, його химерному світоглядові, стилістичній своєрідності творів та значенню для української національної культури.
Мошенський, С. П. Куцівський бурлака : 120-річчю від дня народж. Т. С. Осьмачки присвяч. / С. П. Мошенський. – Черкаси : Інтроліга ТОР, 2015. – 112 с. : іл., портр.
Книга є спробою осмислення складної й драматичної долі Т. Осьмачки. Видання містить нариси, спогади, аналіз його творчого доробку, а також багатий ілюстративний матеріал – портрети, фотографії, архівні документи, що оживлюють образ письменника. Автор подає постать Осьмачки крізь призму його глибокого зв’язку з рідною Куцівкою та буремним ХХ ст., у якому митець прожив трагічне, але сповнене сенсу життя.
Осьмачка, Т. [Автобіографія] / Т. Осьмачка // Самі про себе : автобіогр. укр. митців 1920-х років / упоряд. Р. Мовчан. – Київ, 2015. – С. 293, 294.
У публікації подано короткий самонаративний текст, укладений у 1920-х рр., який містить базові відомості про походження, освіту, трудову та літературну діяльність автора. Автобіографія репрезентує ранній етап самоусвідомлення Осьмачки як митця, відображаючи соціокультурні умови його формування, початки творчості та взаємодію з літературним середовищем того часу. Текст є цінним джерелом для реконструкції біографії письменника та дослідження особливостей літературного самовизначення українських митців, які творили 1920-х рр.
Поліщук, В. Мій Тодось Осьмачка / В. Поліщук. – Черкаси : Чабаненко, Ю., 2016. – 108 с.
Книга В. Поліщука «Мій Тодось Осьмачка» – це глибоко особисте, емоційно насичене дослідження життя і творчості одного з найсамобутніших українських письменників ХХ ст. Автор подає не лише літературознавчий портрет Т. Осьмачки, а й свої роздуми, переживання та духовні відкриття, пов’язані з постаттю поета. Видання ґрунтується на багаторічному вивченні біографії та творчої спадщини Осьмачки, включає аналітичні спостереження, культурно-історичні паралелі та авторське бачення трагічної долі митця.
Шпак, В. «Марсіанин» з радянського пекла : [Т. Осьмачка] / В. Шпак // Війна за правду на полі історії / В. Шпак. – Київ, 2016. – № 2. – С. 72–73.
Публіцистичний нарис про Т. Осьмачку як про символ бунту проти тоталітарного зла. Автор висвітлює драматичні віхи життя поета, акцентуючи на його духовному й психологічному спротиві радянській системі.
Моклиця, М. Тодось Осьмачка (1895–1962) / М. Моклиця // Модернізм в українській літературі ХХ століття : навч. посіб. для студ.-філологів / М. Моклиця. – Київ, 2017. – С. 207–218.
У навчальному посібнику «Модернізм в українській літературі ХХ століття» М. Моклиця у розділі «Тодось Осьмачка (1895–1962)» розкриває творчість письменника в контексті українського модернізму. Авторка аналізує поетичні й прозові тексти Осьмачки, зосереджуючись на символізмі, екзистенційних мотивах та еволюції його художнього стилю.
Коваленко, В. Русалко з Куцівських ярів : до 125-ліття від дня народж. Т. Осьмачки / В. Коваленко. – Черкаси : Чабаненко Ю., 2018. – 219 с.
Книга присвячена 125-й річниці від дня народження видатного українського письменника, поета та перекладача Т. Осьмачки. Видання є не лише біографічним нарисом, а й глибоким літературознавчим дослідженням, що розкриває маловідомі сторінки життя і творчості митця, його духовні пошуки, трагічну долю та мистецьку спадщину. Авторка майстерно поєднує художнє слово з фактографією, надаючи читачеві цілісний образ Осьмачки як людини і як митця, чий голос продовжує звучати крізь час. Особливу увагу приділено зв’язку письменника з Черкащиною – його духовною батьківщиною.
Горбатюк, В. «Винятково в ім'я української літератури». Дві кримінальні справи Тодося Осьмачки / В. Горбатюк // У слові – назавжди. Поділля в письменницьких долях / В. Горбатюк. – Хмельницький, 2019. – С. 165–193.
У розвідці В. Горбатюка досліджуються дві кримінальні справи проти Т. Осьмачки, порушені радянськими органами. Автор, спираючись на архівні документи, відтворює хід переслідувань митця, розкриваючи атмосферу терору, в якій формувався його світогляд і творча манера.
Коваленко, В. М. До питання родоводу Теодосія Осьмачки [Електронний ресурс] / В. М. Коваленко // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія : зб. наук. пр. / Черкас. нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького. – Черкаси, 2020. – Вип. 34. – С. 35–43.
У статті порушується малодосліджене питання родоводу Тодося (Теодосія) Осьмачки як одного з чинників формування його світогляду й творчої індивідуальності. Автор здійснює пошук архівних і документальних свідчень, пов’язаних із походженням письменника, його родинними зв’язками, соціальним та історико-культурним середовищем. Простежується вплив родової пам’яті на тематичну і ціннісну структуру творчості Осьмачки. Стаття доповнює наукову біографію письменника новими фактами та висвітлює важливі аспекти його національної ідентичності.
Власенко, І. В. Утікач Тодось / І. В. Власенко. – Харків : Фоліо, 2022. – 156 с. – (Мистецькі біографії).
Книга розповідає про трагічну долю українського поета Т. Осьмачки. Авторка пропонує не лише фактичну оповідь про життя й творчість письменника, а й глибокий психологічний аналіз особистості, зламаної історичними катаклізмами ХХ ст. Через спогади сучасників, епізоди емігрантського життя та фрагменти з творів Осьмачки вимальовується трагічна доля митця-вигнанця, який утік не лише від тоталітарного режиму, а й від власних страхів та психологічних травм.
Наукові розвідки та літературознавчі дослідження творчості Т. Осьмачки
Шерех, Ю. «Поет» Теодосія Осьмачки / Ю. Шерех // Пороги і Запоріжжя: Література. Мистецтво. Ідеології. В 3 т. / Ю. Шерех. – Харків, 1998. – Т. 1. – С. 248–269.
У статті здійснено глибокий критичний аналіз поеми Т. Осьмачки «Поет». Автор досліджує художню структуру твору, символіку, мотиви та жанрову специфіку, розглядаючи поему як унікальний приклад модерністської епічної форми в українській літературі. Дослідник акцентує на філософсько-екзистенційному вимірі поеми, її зв’язку з особистісними переживаннями та світоглядними пошуками Осьмачки, зокрема з його травматичним досвідом у радянській Україні та в еміграції. Шерех аналізує твір у ширшому європейському літературному контексті, відзначаючи його інтелектуальну складність і водночас глибинну емоційність. Стаття поєднує естетичний аналіз із культурно-історичним тлом, пропонуючи цілісне тлумачення одного з найскладніших творів у доробку Осьмачки.
Шерех, Ю. «Незустрічанний друг» («Китиці часу» – Осьмаччина лірика) / Ю. Шерех // Пороги і Запоріжжя: Література. Мистецтво. Ідеології. В 3 т. / Ю. Шерех. – Харків, 1998. – Т. 1. – С. 270–277.
У статті здійснено аналіз поетичної збірки Т. Осьмачки «Китиці часу». Автор розглядає лірику поета як вираз трагічного світовідчуття, внутрішньої самотності та екзистенційного болю, що постає в контексті вигнання, духовної ізоляції й історичної катастрофи. Шерех детально аналізує образну систему, інтонаційну мелодику, символіку та філософські мотиви збірки, підкреслюючи її модерністське підґрунтя й одночасну глибоку національну укоріненість. Стаття вирізняється поєднанням естетичної чутливості з інтелектуальною проникливістю, а також послідовним прагненням окреслити місце Осьмачки в контексті європейської та української поетики ХХ ст.
Маринкевич, С. М. Стильові домінанти поезії Тодося Осьмачки : [монографія] / С. М. Маринкевич. – Дніпропетровськ : ДДФА, 2007. – 129 с.
У монографії досліджуються провідні стильові риси поетичного доробку Т. Осьмачки Авторка зосереджується на аналізі естетичних, мовностилістичних і композиційних особливостей поезії Осьмачки, визначаючи ключові стильові домінанти його творчості: символізм, експресіонізм, національно-міфологічний код та екзистенційні мотиви. Особлива увага приділяється функціонуванню художнього образу, ритмомелодиці, метафоричній системі та трансформації фольклорних елементів у контексті особистісного світобачення поета.
Барчан, В. Творчість Теодосія Осьмачки в контексті стильових та філософських вимірів ХХ століття : монографія / В. Барчан ; Ужгород. нац. ун-т. – Ужгород : ТІМРАNІ, 2008. – 434 с.
Авторка аналізує художній світ Т. Осьмачки крізь призму стильових трансформацій, притаманних європейській та українській літературі ХХ ст., акцентуючи на синтезі символізму, експресіонізму, екзистенціалізму та архетипних структур у його творчості. Значну увагу приділено філософським підвалинам світогляду письменника, його ставленню до проблеми людини, історії, національної ідентичності та духовного буття. Барчан вдається до широкого контекстуального зіставлення творів Осьмачки з феноменами західноєвропейської філософської думки (зокрема ідеями К’єркегора, Ясперса, Гайдеггера), що дозволяє автору розкрити багатовимірність і глибину осмислення буттєвих тем у його поезії та прозі.
Піскун, О. Письменник і тоталітаризм. Психоаналітична інтерпретація прози Тодося Осьмачки : монографія / О. Піскун. – Черкаси, 2010. – 262 с.
Монографія присвячена комплексному аналізу художньої прози Т. Осьмачки крізь призму психоаналітичної критики. Авторка досліджує взаємозв’язок між індивідуальною психологією митця, травматичним досвідом життя в умовах радянського тоталітарного режиму та відображенням цих чинників у поетиці його творів. Значну увагу зосереджено на таких аспектах, як мотиви страху, самотності, вигнання, психологічної нестабільності, а також символіка сну, травми та архетипів. Монографія спирається на ідеї З. Фройда, К. Юнга, Ж. Лакана та інших представників психоаналітичної традиції.
Хлівна, Т. Образи українців у повісті Тодося Осьмачки «Старший боярин» [Електронний ресурс] / Т. Хлівна // Філологічний часопис : наук. журн. / Уман. держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини. – Умань, 2017. – Вип. 1. – С. 169–177.
Авторка аналізує ключові образи повісті «Старший боярин» крізь призму історичних, культурних і психологічних чинників, що формували українську ідентичність у період визвольних змагань. Особливу увагу зосереджено на змалюванні внутрішнього світу персонажів, їхніх моральних орієнтирів, ставлення до традицій, релігії та суспільства. У дослідженні наголошено на поєднанні індивідуального та колективного досвіду героїв, а також на символічному значенні образів, через які письменник розкриває трагедію українського народу. Стаття акцентує на важливості повісті Осьмачки як літературного свідчення епохи й потужного засобу національного самопізнання.
Токмань, Г. Л. Поетика інтимної лірики Тодося Осьмачки [Електронний ресурс] / Г. Л. Токмань // Теоретична і дидактична філологія. Серія: Філологія (літературознавство, мовознавство) : зб. наук. пр. / ДВНЗ «Переяслав-Хмельн. держ. пед. ун-т ім. Григорія Сковороди». – Переяслав-Хмельницький, 2018. – Вип. 28. – С. 211–219.
У статті досліджується поетика інтимної лірики Т. Осьмачки в контексті його індивідуального стилю та екзистенційного досвіду. Авторка аналізує тематичні домінанти, образну систему, емоційно-чуттєву тональність та художні засоби, що формують особливий тип любовної поезії. Особливу увагу приділено синтезу особистісного й національного, тілесного й духовного, сакрального й трагічного в інтимному дискурсі митця. Розкривається зв’язок інтимної лірики з автобіографічним і філософським рівнями його поетичної творчості.
Лисенко, Н. Світова символістська традиція та архетипна модель світу як детермінанти образу степу в поетичному ідіостилі Т. Осьмачки [Електронний ресурс] / Н. Лисенко, Л. Сінна // Іван Огієнко і сучасна наука та освіта. Серія: Філологічна : наук. зб. / Кам'янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка, Н.-д. центр огієнознавства. – Кам'янець-Подільський, 2019. – Вип. 16. – С. 52–56.
У статті досліджується формування й функціонування образу степу в поетичному ідіостилі Т. Осьмачки крізь призму світової символістської традиції та архетипної моделі світу. Авторка аналізує, як степ постає не лише як реальний простір, а як символічно насичений архетипічний образ із глибоким філософсько-екзистенційним змістом. Виявлено взаємозв’язки між українською поетичною традицією, європейським символізмом і особистісною міфопоетикою митця. Підкреслено, що степ у поезії Осьмачки виконує функцію універсального культурного коду, через який репрезентуються історична пам’ять, духовна боротьба та космогонічне начало.
Шалата-Барна, І. М. Національно-політичні максими прози Тодося Осьмачки в контексті його духовних шукань [Електронний ресурс] / І. М. Шалата-Барна // Київські полоністичні студії / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Навч.-наук. ін-т філології, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Міжнарод. шк. україністики НАН України. – Київ, 2019. – Т. 35. – С. 402–411.
У статті проаналізовано національно-політичні ідеї у прозових творах Т. Осьмачки як складову його духовно-світоглядної парадигми. Авторка розглядає, як наративна структура, публіцистичні елементи й ідеологічні посилання втілюють пошуки митцем духовної цілісності, правди та національного самоствердження. Підкреслюється зв’язок між особистими травмами, історичними катастрофами XX століття та формуванням концепту опору, віри й культурної ідентичності. Висвітлюється значення прози Осьмачки як засобу вираження його глибокого внутрішнього конфлікту між мистецтвом, релігією та політичною дійсністю.
Бандура, Т. Поліфункціональність художньої деталі в повісті Т. Осьмачки «Старший боярин» [Електронний ресурс] / Т. Бандура // Актуальні. питання гуманіт. наук = Humanities science current issues : міжвуз. зб. наук. пр. молодих вчених Дрогоб. держ. пед. ун-ту ім. Івана Франка / Дрогоб. держ. пед. ун-т ім. Івана Франка, Рада молодих вчених. – Дрогобич, 2020. – Вип. 34. – С. 101–106.
У статті досліджується роль художньої деталі як важливого елементу поетики повісті Т. Осьмачки «Старший боярин». Авторка аналізує багатофункціональність деталі, яка виконує образотворчу, символічну, психологічну, композиційну та стилістичну функції. Особливу увагу зосереджено на тому, як художні деталі сприяють поглибленню характерологічних характеристик персонажів, розкриттю соціально-історичного тла твору та формуванню естетичного впливу на читача. Підкреслюється зв’язок деталей з національним і світоглядним кодом прози Осьмачки.
Вертипорох, О. В. Специфіка авторської рефлексії над маргінальними станами особистості в оповіданні «Психічна розрядка» Тодося Осьмачки [Електронний ресурс] / О. В. Вертипорох // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія : зб. наук. пр. / Черкас. нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького. – Черкаси, 2020. – Вип. 34. – С. 178–186.
У статті досліджується своєрідність авторської рефлексії Т. Осьмачки над маргінальними психічними станами особистості на прикладі оповідання «Психічна розрядка». Авторка аналізує художні засоби зображення психоемоційної напруги, тривожності, дестабілізації свідомості як виявів екзистенційної кризи й внутрішнього розщеплення. Окреслено автопсихологічний характер наративу та вплив біографічного й історико-культурного контексту на формування образу головного героя. Підкреслюється значення оповідання як психолого-філософського тексту, що розкриває глибини людської свідомості й межі душевної витривалості.
Клименко, Г. А. Тодось Осьмачка і Леонід Череватенко: спроба компаративної студії [Електронний ресурс] / Г. А. Клименко // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія : зб. наук. пр. / Черкас. нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького. – Черкаси, 2020. – Вип. 34. – С. 193–213.
У статті здійснено компаративний аналіз творчості Т. Осьмачки та Л. Череватенка з акцентом на спільність художнього мислення, світоглядних домінант і стильових особливостей. Авторка виявляє діалог між поколіннями митців, простежуючи, як у поетичному слові Череватенка резонують і трансформуються мотиви, образи та духовно-естетичні установки Осьмачки. Особливу увагу приділено темам історичної пам’яті, внутрішнього бунту, національної ідентичності та сакрального виміру буття. Підкреслюється значення Осьмачки як культурного й духовного попередника у формуванні постшістдесятницької поетики.
Лисенко, Н. О. Фауноніми та флороніми в поетичний мові Тодося Осьмачки [Електронний ресурс] / Н. О. Лисенко, Л. Ю. Сінна // Вісн. Запоріз. нац. ун-ту. Філологічні науки / Запоріз. нац. ун-т. – Запоріжжя, 2020. – № 1. – С. 131–137.
У статті розглянуто особливості реалізації семантики метафор і символів, до складу яких входять зооніми, орнітоніми, дендроніми та флоризми, у поетичній мові Т. Осьмачки. Уперше детально описано індивідуально авторські образні паралелі, застосовано порівняльний метод і семно-компонентний аналіз для встановлення семантичних трансформацій таких рослинних символів, як верба, калина, дуб, ромен-зілля, акація, дзвіночок, роза, родової назви «квітка», фаунонімів «вовк» і «ворон», орнітонімів «голубка», «орел», «зозуля». Досліджено традиційні символічні паралелі «людина – дерево», «осінь – кінець життя», а також ті, що свідчать про специфіку авторського світобачення: «квіточка-дзвіночок – серце поета», «зрубана акація – втрачене кохання».
Мірошник, О. Ю. Тодось Осьмачка: еволюція таланту чи творча невдача? [Електронний ресурс] / О. Ю. Мірошник // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія : зб. наук. пр. / Черкас. нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького. – Черкаси, 2020. – Вип. 34. – С. 43–70.
У статті досліджено динаміку творчості Т. Осьмачки в бік творчої невдачі. Проаналізовано головні мотиви проза та поезії митця в контексті літератури «розстріляного відродження», визначено його роздвоєність між модерністичною і народницькою традиціями на тематичному й поетикальному рівні. Схарактеризовано головні травматичні чинники, що зумовили розростання несвідомої установки у внутрішньому світі митця, а у творчості – рух до інтуїції (символізму) до емоції (експресіонізму), до руйнування форми, до творчості як несвідомо зафіксованої історії хвороби (повість «Ротонда душогубів»).
Пахаренко, В. І. Тяжіння до світла дня. Домінанти художнього стилю Тодося Осьмачки [Електронний ресурс] / В. І. Пахаренко // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія : зб. наук. пр. / Черкас. нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького. – Черкаси, 2020. – Вип. 34. – С. 15–26.
У статті досліджуються ключові стильові домінанти творчості Т. Осьмачки, зокрема мотив «тяжіння до світла дня» як метафора духовного прозріння, істини та гармонії. Автор аналізує поетичну мову митця, зосереджуючись на синтезі символізму, експресіонізму й глибокого національного архетипного мислення. Розглянуто особливості образотворення, ритмомелодійної структури та світоглядної основи його поетики. Підкреслюється, що «світло дня» в системі образів Осьмачки є виявом екзистенційного прагнення до подолання темряви – як внутрішньої, так і історичної.
Поліщук, В. Т. Вірш Тодося Осьмачки «На Ігоревім полі»: два варіанти тексту [Електронний ресурс] / В. Т. Поліщук // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія : зб. наук. пр. / Черкас. нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького. – Черкаси, 2020. – Вип. 34. – С. 187–193.
У статті здійснено текстологічний аналіз двох варіантів поезії Т. Осьмачки «На Ігоревім полі». Дослідник порівнює авторські редакції вірша, з'ясовуючи відмінності на рівні лексики, стилістики та поетичної образності. Особлива увага приділена еволюції ідейного змісту твору та способам інтерпретації історичного матеріалу, зокрема алюзіям на «Слово о полку Ігоревім». Автор статті також розглядає культурно-історичний контекст написання поезії та її значення у творчій спадщині Осьмачки. Робота сприяє глибшому розумінню поетичної лабораторії митця і підкреслює важливість текстології у вивченні літературної класики.
Поліщук, В. Т. Семантика образу-символу (концепту) «кров» у поезії Тодося Осьмачки [Електронний ресурс] / В. Т. Поліщук // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія : зб. наук. пр. / Черкас. нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького. – Черкаси, 2020. – Вип. 34. – С. 102–117.
У статті проаналізовано образ-символ «кров» як ключовий концепт у поезії Т. Осьмачки. Дослідник розкриває багатозначність цього образу, простежуючи його функціонування на різних рівнях художнього тексту – від індивідуального та родинного до національного та екзистенційного. Особлива увага приділяється ролі «крові» як символу страждання, жертовності, історичної пам’яті й духовного оновлення. Стаття висвітлює також зв’язок цього концепту з міфопоетичним мисленням поета та його світоглядними засадами.
Поліщук, В. Т. Тодось Осьмачка і Матусів [Електронний ресурс] / В. Т. Поліщук // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія : зб. наук. пр. / Черкас. нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького. – Черкаси, 2020. – Вип. 34. – С. 238–241.
У статті досліджується вплив рідного села Матусів на формування світогляду та художньої уяви Т. Осьмачки. Аналізується відображення топоніміки, селянського побуту та місцевих реалій у творчості письменника. Розглядаються автобіографічні мотиви та образи, пов’язані з Матусовим, що слугують джерелом індивідуальної й національної ідентичності у його поезії та прозі.
Скорина, Л. В. Профіль поета в дзеркалі перітексту: особливості дедикацій у творчості Тодося Осьмачки [Електронний ресурс] / Л. В. Скорина // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія : зб. наук. пр. / Черкас. нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького. – Черкаси, 2020. – Вип. 34. – С. 118–134.
У статті досліджуються перітекстуальні елементи творчості Т. Осьмачки, зокрема функціонування дедикацій як засобу автопрезентації поета. Проаналізовано композиційно-смислове навантаження присвят, їхню роль у формуванні авторського образу, виявлено персональні, емоційні та світоглядні аспекти, що зумовлюють змістову специфіку цих текстів. Розгляд дедикацій у контексті перітексту дає змогу окреслити своєрідний «профіль» поета, зафіксований у межовому просторі між текстом і позатекстовою реальністю.
Стребкова, І. О. Оніричний простір як вияв містичного в художньому світі Тодося Осьмачки [Електронний ресурс] / І. О. Стребкова // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія : зб. наук. пр. / Черкас. нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького. – Черкаси, 2020. – Вип. 34. – С. 167–177.
У статті досліджується феномен оніричного простору як один із ключових способів виявлення містичного у художньому світі Т. Осьмачки. Проаналізовано специфіку снів, марень і видінь у прозових та поетичних творах митця, визначено їхню роль у розгортанні символіко-міфологічної картини світу. Авторка підкреслює, що оніричні структури в текстах Осьмачки слугують не лише засобом художньої умовності, а й способом трансформації реальності, репрезентацією глибинних психологічних і духовних станів героя.
Токмань, Г. Л. Людина, яка бунтує, у збірці Тодося Осьмачки «Китиці часу»: діалог із філософією [Електронний ресурс] / Г. Л. Токмань // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія : зб. наук. пр. / Черкас. нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького. – Черкаси, 2020. – Вип. 34. – С. 70–102.
У статті проаналізовано образ людини-бунтівника в поетичній збірці Т. Осьмачки «Китиці часу» у контексті філософських ідей А. Камю та екзистенціалізму. Досліджується внутрішній протест ліричного героя проти абсурду, насильства й історичного зламу, що постають як прояви метафізичного бунту. Звертається увага на діалогічну природу осмислення свободи, віри, самотності та гідності в поезії Осьмачки. Авторка демонструє, як на перетині літератури та філософії формується глибока концепція людини в умовах історичного катаклізму.
Ярмоленко, Н. М. Часопростір поезії Тодося Осьмачки [Електронний ресурс] / Н. М. Ярмоленко // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія : зб. наук. пр. / Черкас. нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького. – Черкаси, 2020. – Вип. 34. – С. 27–34.
У статті проаналізовано особливості хронотопу в поезії Т. Осьмачки. Дослідниця розглядає взаємодію просторових і часових координат у художньому світі поета, їхню символічну й філософську наповненість. Виокремлюються ключові типи простору (міфологізований, сакральний, природний, руйнований) і часу (циклічний, есхатологічний, історичний), що формують цілісну картину світу Осьмачки. Підкреслюється роль часопросторових моделей у створенні національного й екзистенційного виміру його лірики.
Крижановська, О. О. Художня інтерпретація Біблії у поезії Т. Осьмачки «Хто» [Електронний ресурс] / О. О. Крижановська // Східнослов'янська філологія : зб. наук. пр. / Горл. ін-т інозем. мов ДВНЗ «Донбас. держ. пед. ун-т». – Бахмут, 2021. – Вип. 33. – С. 75–83.
У статті досліджується художня інтерпретація біблійних мотивів у поезії Т. Осьмачки «Хто». Розглянуто особливості трансформації біблійних образів і структур у контексті особистісного та національного досвіду поета. Аналіз охоплює символіку, риторику, алюзії та архетипи, через які Осьмачка актуалізує питання віри, страждання, провини, спасіння й одкровення. Авторка підкреслює інтертекстуальність поезії та її діалог із християнською традицією як засіб філософського осмислення буття.
Лисенко, Н. О. Символічно-метафоричний образ «життя» у поетичному ідіостилі Тодося Осьмачки [Електронний ресурс] / Н. О. Лисенко, І. Ю. Вялих // Вісн. Запоріз. нац. ун-ту. Філологічні науки / Запоріз. нац. ун-т. – Запоріжжя, 2021. – № 1. – С. 118–123.
У статті проаналізовано символічно-метафоричну репрезентацію образу «життя» в індивідуальному стилі Т. Осьмачки. Дослідниця розглядає семантичне наповнення цього образу, його взаємозв’язок з іншими ключовими концептами поетичного світу митця – такими як смерть, віра, природа, боротьба. Визначено стилістичні засоби реалізації образу «життя» та їхню роль у формуванні екзистенційної та національної парадигми осмислення буття. Особливу увагу приділено метафоричній моделі світу, характерній для ідіостилю поета.
Бойко, В. В. Комплекс меншовартості / переваги у психосвіті Тодося Осьмачки [Електронний ресурс] / В. В. Бойко, С. П. Михида // Нова філологія : зб. наук. пр. / Запоріз. нац. ун-т. – Одеса, 2023. – № 91. – С. 5–11.
У статті досліджується психоемоційний вимір особистості Т. Осьмачки крізь призму психологічних комплексів меншовартості та переваги. Автор аналізує прояви внутрішньої боротьби, амбівалентності, почуття ізоляції й самоствердження у життєписі та творчості письменника. Застосовуючи підходи глибинної психології, стаття висвітлює, як особисті травми, соціальна маргіналізація й історичні обставини зумовили формування психосвіту митця, відображеного у його поезії й прозі. Зроблено висновок про художню сублімацію психологічного досвіду в літературному дискурсі Осьмачки.
Бойко, В. В. Апокаліптичність психосвіту Тодося Осьмачки (на матеріалі психоавтобіографічної повісті «План до двору») [Електронний ресурс] / В. В. Бойко, С. П. Михида // Наук. зап. [Центральноукраїн. держ. пед. ун-ту ім. Володимира Винниченка]. Серія: Філологічні науки / Центральноукраїн. держ. пед. ун-т ім. Володимира Винниченка. – Кропивницький, 2023. – Вип. 1. – С. 7–12.
У статті досліджується апокаліптична модель світу як ключовий компонент психосвіту Т. Осьмачки на матеріалі повісті «План до двору». Авторка аналізує художню трансформацію особистісної та історичної катастрофічності, зумовленої травматичним досвідом автора. Виявлено риси психоавтобіографічного дискурсу, зокрема змінене сприйняття реальності, страх, переслідування, ізоляцію, які формують апокаліптичне бачення буття. Звертається увага на зв’язок між внутрішнім психоемоційним станом героя й структурою наративу як виразником глибоких екзистенційних і культурних зрушень.
Бойко, В. В. Тодось Осьмачка – Олена Вітер: біографічна та психоавтобіографічна історія [Електронний ресурс] / В. В. Бойко // Наук. зап. [Центральноукраїн. держ. пед. ун-ту ім. Володимира Винниченка]. Серія: Філологічні науки / Центральноукраїн. держ. пед. ун-т ім. Володимира Винниченка. – Кропивницький, 2024. – Вип. 1. – С. 42–48.
У статті простежується біографічний і психоавтобіографічний вимір взаємин Тодося Осьмачки та Олени Вітер. На основі епістолярних джерел, мемуарів і художніх текстів автора досліджується вплив особистісного досвіду кохання й внутрішнього конфлікту на формування психосвіту письменника. Автор аналізує, як реальні події трансформуються у художній образ і стають засобом саморефлексії, сублімації та літературної трансляції глибоких емоційних станів. Показано, що ця історія репрезентує складний зв’язок між любов’ю, творчістю та психічною напругою митця.
Довідкові матеріали
Осьмачка Тодось (18905–1962) : [біогр. довідка] // Універсальний літературний словник-довідник / С. М. Оліфіренко [та ін.] – Донецьк, 2007. – С. 263, 264.
Лаконічна, але інформативна біографічна довідка про українського поета, прозаїка, перекладача Т. Осьмачку У статті висвітлено основні віхи життя письменника, ключові твори та жанрову різноманітність його спадщини. Наголошено на драматизмі долі Осьмачки, зокрема, переслідуванні за радянської влади, вимушеній еміграції та його значенні для української літературної традиції.
Осьмачка Тодось // Українські письменники : біографії, огляди творчості, літератур. напрямки і течії, літературозн. слов. : довід. / М. І. Преварська. – Київ : Велес, 2013. – С. 181–185. : портр.
У статті, присвяченій Т. Осьмачці подано узагальнений аналіз його життєвого і творчого шляху. Матеріал містить біографічні відомості, огляд основних поетичних і прозових творів Осьмачки, окреслення еволюції його стилю, тематики та жанрових пошуків. Особливу увагу приділено експресіоністським і символістським елементам у його творчості, а також контекстуально-історичним чинникам, що впливали на формування його світогляду. Розділ супроводжується портретом письменника, що додає візуального акценту до біографічної частини.
«Перелити Україну в слово...»: Тодось Осьмачка: література і доля : біобібліогр. посіб. / уклад. Н. В. Адешелідзе ; ред. Г. С. Круглякова ; передм. В. Т. Поліщук ; відп. за вип. К. С. Бугаєнко ; Упр. культури Черкас. облдержадміністрації, Черкас. ОУНБ ім. Т. Шевченка. – Черкаси : [б. в.], 2005. – 40 с. – (Серія «Черкащини славетні імена»).
Біобібліографічний покажчик є науково-допоміжним виданням, присвяченим життю і творчості Т. Осьмачки. Покажчик охоплює основні етапи біографії митця, бібліографію його творів, перекладів, а також літературу про нього, включаючи публікації в періодиці та наукових збірниках.
Мовчан, Р. В. Осьмачка Тодось / Р. В. Мовчан // Енциклопедія Сучасної України / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ, 2022. – Т. 24. – С. 853, 854. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-77208 (дата звернення: 07.05.2025). – Назва з екрана.
В енциклопедичній статті представлено стислий, але змістовний нарис життя і творчої діяльності видатного українського письменника, поета, перекладача, представника національного літературного авангарду міжвоєнного періоду та еміграції. Авторка акцентує на ключових віхах біографії Осьмачки, зокрема трагічному досвіді вимушеного вигнання та життя в діаспорі, а також аналізує його поетичну спадщину, прозові твори й перекладацьку діяльність.
Герасимова, Г. П. Осьмачка Тодось (Феодосій) Степанович // Енциклопедія історії України : в 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.] ; НАН України. Ін-т історії України. – Київ, 2010. – Т. 7. – С. 697, 698. – Електрон. версія. – Режим доступу: https://is.gd/80jboB (дата звернення: 07.04.2025). – Назва з екрана.
У історико-біографічній статті висвітлено основні етапи життя і діяльності письменника Т. Осьмачки, зокрема його творчість у контексті українського літературного процесу 1920–40-х рр., переслідування з боку радянської влади, еміграційний період та обставини смерті.
Тодось Осьмачка [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія. – Режим доступу: https://is.gd/I00X7Z (дата звернення: 07.05.2025). – Назва з екрана.
Стаття «Тодось Осьмачка» у вільній енциклопедії «Вікіпедія» є доступним онлайн-матеріалом, що подає узагальнену біографічну та творчу інформацію про українського поета, прозаїка і перекладача, представника літературного авангарду та еміграційної культури ХХ ст. У статті висвітлено ключові моменти життя Осьмачки – освіта, участь у визвольних змаганнях, літературна діяльність в Україні та за кордоном, обставини переслідування радянською владою та смерть у вигнанні. Зазначено основні твори поета, етапи його творчої еволюції, а також особливості стилю та тематичної спрямованості. Джерело є довідковим і рекомендоване для ознайомлення широкому колу користувачів, проте потребує критичного підходу через відкритий характер редагування.
Підготувала провідний бібліограф Тетяна Кушнірук