Великдень – одне з найулюбленіших свят в українських родинах.  Це особливий день, коли дотримуються традицій і вірять у диво. Великдень вважають найсвітлішим, найважливішим святом весни й пов’язують його з Воскресінням Христовим, яке розкриває радість перемоги Божого Сина над смертю й вічним забуттям. У Воскресінні християни вбачають підтвердження життя після смерті, що і є основним змістом святкування. Українці ретельно готуються до цього дня. Великдень нині символізує загальне відродження й оновлення.

Зі Світлим Воскресінням закінчується Великий піст, тому святковий стіл повинен бути багатим, з різноманітними стравами. Головними атрибутами великоднього столу є яйця-крашанки, паски й сирні паски.

Яйце – символ життя та чудесного воскресіння. На іконах воскреслий Ісус був оточений сяйвом, схожим за формою на яйце. Писанка та писанкарство мали свої особливості. Традиційні подільські писанки мають темне тло, що символізує родючу землю. До самого яйця було декілька вимог: воно повинно бути куряче, сире, свіже, повне та запліднене. До жінок та дівчат, які розписували яйця, теж були вимоги, обмеження, правила та заборони. Вони стосувалися їхнього стану здоров’я та душі, знань традицій і звичаїв, дотримання символіки та колірної гами.

Святкова паска – символ присутності Бога в житті всіх людей. Її солодкість, здоба й краса – співчуття, милосердя, турбота Творця про кожного.

Сирна паска – прообраз Царства Небесного. Її форма у вигляді гори символізує новий, небесний Єрусалим. А поєднання молока та меду – солодкість райського життя, радість і блаженство святих.

Відділ краєзнавства ВОУНБ ім. В. Отамановського підготував книжкову виставку-калейдоскоп «Сяйво Великодня», яка знайомить користувачів з цікавими виданнями, що розповідають про історію свята, походження одного з важливих його символів  в Україні – писанку, давню українську традицію розписування яєць – писанкарство, смачні рецепти випікання пасок та інших великодніх страв, а також цікаві звичаї українського народу.