Пам’ять. Минуле й уроки

Від 1994 року 18 травня Україна відзначає День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу. Згідно з постановою Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року «Про визнання геноциду кримськотатарського народу» з 2016 року – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Нелюдський акт депортації призвів до незліченних жертв. Протягом кількох днів цілий народ було позбавлено Батьківщини. За офіційними даними, від голоду та хвороб майже половина кримських татар загинула в дорозі чи в місцях вигнання. Було знищено цілі родини.

Радянський тоталітарний режим прагнув знищити всі сліди присутності кримських татар ‒ понад 40 років у переписах населення СРСР згадки про кримських татар були заборонені. Під час каральних операцій на півострові знищено культурні та історичні пам’ятки, змінено історичні назви місцевостей, заселено вихідців із росії та інших республік. Російська окупація призвела до великого занепаду культурного життя на півострові, знищено багато історичних та архівних документів. Лише після розпаду Радянського Союзу кримські татари почали повертатися додому – до рідного Криму.

Сьогодні кримськотатарський народ знову не може почуватися вдома на своїй рідній землі. З початком окупації росією Кримського півострова у 2014 році історія повторюється. Тисячі кримських татар змушені були знову покинути рідні домівки. Всі ці роки російська окупаційна влада кидає за ґрати, катує, проводить репресивну політику залякування, безслідного зникнення кримських татар, порушення громадянських, політичних і культурних прав.

Біль кримськотатарського народу – наш спільний біль. Віримо, що історичну справедливість буде відновлено, Україна буде вільною, а киримли повноправно господарюватимуть на своїй історичній території.

З нагоди Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу у відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук ВОУНБ ім. В. Отамановського представлено книжкову виставку «Пам’ять. Минуле й уроки». Запрошуємо до перегляду!

(до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу)

  • Абдулаєва, Г. Кримські татари: від етногенезу до державності / Г. Абдулаєва. – Київ : Гамазин, 2021. – 408 с.
  • Бекірова, Ґ. Пів століття опору. Кримські татари від вигнання до повернення (1941–1991 роки): нарис політ. іст. / Ґ. Бекірова. – Київ : Критика, 2017. – 488 с. : фот.
  • Беліцер, Н. Кримські татари як корінний народ. Історія питання і сучасні реалії : посіб. для тих, хто прагне з'ясувати / Н. Беліцер ; Ін-т демократії ім. Пилипа Орлика. – Вид. 2-ге. – Київ : Нац. газетно-журнальне вид-во, 2018. – 168 с. : кол. фот.
  • Березовець, Т. Анексія: Острів Крим. Хроніки «гібридної війни» / Т. Березовець. – Київ : Брайт Стар Паблішинг, 2015. –392 с.
  • Бумбур, В. В. Кримські татари: погляд через десятиліття / В. В. Бумбур, Б. Є. Малов // Державо – та правотворчі традиції українського народу (до 150–річчя М. С. Грушевського) : збірник тез доповідей ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, 23 листоп. 2016 р. – Вінниця, 2017. – С. 148–150.
  • Влащенко, Н. Крадіжка, або Біле сонце Криму / Н. Влащенко ; пер. з рос. В. Бойка. – Харків : Фоліо, 2017. – 394 с. : фот.
  • Гладун, О. М. Оцінка демографічних втрат кримськотатарського народу внаслідок депортації 1944 року / О. М. Гладун, О. П. Рудницький, Н. В. Кулик // Демографія та соціальна економіка. – 2017. – № 2. – С. 11–28.
  • Жалімас, Д. Російське виправдання анексії Криму та нацистська пропаганда: велика схожість і незначні відмінності / Д. Жалімас // Вісн. Конституційного суду України. – 2018. – № 2. – С. 223–240.
  • Задорожній, О. В. Анексія Криму – міжнародний злочин : монографія / О. В. Задорожній. – Київ : К.І.С., 2015. – 576 с.
  • Історія Криму: в запитаннях та відповідях / упоряд. Г. Боряк ; НАН України, Ін-т історії України. – Київ : Наук. думка, 2015. – 526 с.
  • Крим в умовах суспільно-політичних трансформацій (1940–2015) : зб. док. та матеріалів / упоряд. О. Г. Бажан [та ін.]; НАН України, Ін-т історії України. – 2-ге вид. – Київ : Кліо, 2016. – 1092 с.
  • Крим після анексії. Державна політика, виклики, рішення та дії. Біла книга / уклад. Ю. Тищенко; Укр. незалеж. центр політ. дослідж. . – Київ : Агентство «Україна», 2016. – 148 с.
  • Кучеренко, С. В. Кримськотатарська проблема: історіографічний аспект / С. В. Кучеренко // Наук. пр. іст. ф-ту Запоріз. нац. ун-ту. – Запоріжжя, 2010. – Вип. 28. – С. 478–481.
  • Луканов, Ю. Пресувальна машина: як Росія знищувала свободу слова в Криму / Ю. Луканов ; Центр інформації про права людини. – Київ : КБЦ, 2018. – 176 с.
  • Мусаєва, С. Мустафа Джемілєв. Незламний / С. Мусаєва, А. Алієв. – Харків : Віват, 2017. – 254 с.
  • Ніколаєць, К. М. Рух кримськотатарського народу за повернення на історичну батьківщину у 60–80-х рр. ХХ ст.: історіографія / К. М. Ніколаєць // Наук. зап. Вінниц. держ. пед. ун-ту ім. Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. – Вінниця, 2012. – Вип. 20. – С. 337–341.
Поділитися:

Пам’ять. Минуле й уроки


Від 1994 року 18 травня Україна відзначає День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу. Згідно з постановою Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року «Про визнання геноциду кримськотатарського народу» з 2016 року – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Нелюдський акт депортації призвів до незліченних жертв. Протягом кількох днів цілий народ було позбавлено Батьківщини. За офіційними даними, від голоду та хвороб майже половина кримських татар загинула в дорозі чи в місцях вигнання. Було знищено цілі родини.

Радянський тоталітарний режим прагнув знищити всі сліди присутності кримських татар ‒ понад 40 років у переписах населення СРСР згадки про кримських татар були заборонені. Під час каральних операцій на півострові знищено культурні та історичні пам’ятки, змінено історичні назви місцевостей, заселено вихідців із росії та інших республік. Російська окупація призвела до великого занепаду культурного життя на півострові, знищено багато історичних та архівних документів. Лише після розпаду Радянського Союзу кримські татари почали повертатися додому – до рідного Криму.

Сьогодні кримськотатарський народ знову не може почуватися вдома на своїй рідній землі. З початком окупації росією Кримського півострова у 2014 році історія повторюється. Тисячі кримських татар змушені були знову покинути рідні домівки. Всі ці роки російська окупаційна влада кидає за ґрати, катує, проводить репресивну політику залякування, безслідного зникнення кримських татар, порушення громадянських, політичних і культурних прав.

Біль кримськотатарського народу – наш спільний біль. Віримо, що історичну справедливість буде відновлено, Україна буде вільною, а киримли повноправно господарюватимуть на своїй історичній території.

З нагоди Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу у відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук ВОУНБ ім. В. Отамановського представлено книжкову виставку «Пам’ять. Минуле й уроки». Запрошуємо до перегляду!

(до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу)

  • Абдулаєва, Г. Кримські татари: від етногенезу до державності / Г. Абдулаєва. – Київ : Гамазин, 2021. – 408 с.
  • Бекірова, Ґ. Пів століття опору. Кримські татари від вигнання до повернення (1941–1991 роки): нарис політ. іст. / Ґ. Бекірова. – Київ : Критика, 2017. – 488 с. : фот.
  • Беліцер, Н. Кримські татари як корінний народ. Історія питання і сучасні реалії : посіб. для тих, хто прагне з'ясувати / Н. Беліцер ; Ін-т демократії ім. Пилипа Орлика. – Вид. 2-ге. – Київ : Нац. газетно-журнальне вид-во, 2018. – 168 с. : кол. фот.
  • Березовець, Т. Анексія: Острів Крим. Хроніки «гібридної війни» / Т. Березовець. – Київ : Брайт Стар Паблішинг, 2015. –392 с.
  • Бумбур, В. В. Кримські татари: погляд через десятиліття / В. В. Бумбур, Б. Є. Малов // Державо – та правотворчі традиції українського народу (до 150–річчя М. С. Грушевського) : збірник тез доповідей ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, 23 листоп. 2016 р. – Вінниця, 2017. – С. 148–150.
  • Влащенко, Н. Крадіжка, або Біле сонце Криму / Н. Влащенко ; пер. з рос. В. Бойка. – Харків : Фоліо, 2017. – 394 с. : фот.
  • Гладун, О. М. Оцінка демографічних втрат кримськотатарського народу внаслідок депортації 1944 року / О. М. Гладун, О. П. Рудницький, Н. В. Кулик // Демографія та соціальна економіка. – 2017. – № 2. – С. 11–28.
  • Жалімас, Д. Російське виправдання анексії Криму та нацистська пропаганда: велика схожість і незначні відмінності / Д. Жалімас // Вісн. Конституційного суду України. – 2018. – № 2. – С. 223–240.
  • Задорожній, О. В. Анексія Криму – міжнародний злочин : монографія / О. В. Задорожній. – Київ : К.І.С., 2015. – 576 с.
  • Історія Криму: в запитаннях та відповідях / упоряд. Г. Боряк ; НАН України, Ін-т історії України. – Київ : Наук. думка, 2015. – 526 с.
  • Крим в умовах суспільно-політичних трансформацій (1940–2015) : зб. док. та матеріалів / упоряд. О. Г. Бажан [та ін.]; НАН України, Ін-т історії України. – 2-ге вид. – Київ : Кліо, 2016. – 1092 с.
  • Крим після анексії. Державна політика, виклики, рішення та дії. Біла книга / уклад. Ю. Тищенко; Укр. незалеж. центр політ. дослідж. . – Київ : Агентство «Україна», 2016. – 148 с.
  • Кучеренко, С. В. Кримськотатарська проблема: історіографічний аспект / С. В. Кучеренко // Наук. пр. іст. ф-ту Запоріз. нац. ун-ту. – Запоріжжя, 2010. – Вип. 28. – С. 478–481.
  • Луканов, Ю. Пресувальна машина: як Росія знищувала свободу слова в Криму / Ю. Луканов ; Центр інформації про права людини. – Київ : КБЦ, 2018. – 176 с.
  • Мусаєва, С. Мустафа Джемілєв. Незламний / С. Мусаєва, А. Алієв. – Харків : Віват, 2017. – 254 с.
  • Ніколаєць, К. М. Рух кримськотатарського народу за повернення на історичну батьківщину у 60–80-х рр. ХХ ст.: історіографія / К. М. Ніколаєць // Наук. зап. Вінниц. держ. пед. ун-ту ім. Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. – Вінниця, 2012. – Вип. 20. – С. 337–341.