Олександр Архипенко – передовий новатор скульптури ХХ століття

(бібліографічний список до 135-річчя від дня народження українського й американського скульптора та художника)

Хто знає, чи думав би я так, якби українське сонце не запалило б у мені почуття туги за чимось, чого я і сам не знаю?

Олександр Архипенко

У травні 2022 р. виповнюється 135 років від дня народження українського скульптора-новатора, живописця, графіка, основоположника кубізму в скульптурі.

Олександр Порфирович Архипенко народився 30 травня 1887 р. у м. Київ. Його батько писав ікони, тож ще в ранньому дитинстві Сашко виявив неабиякий інтерес до образотворчого мистецтва, вивчав твори визначних майстрів Ренесансу, охоче копіював їх, розкриваючи для себе в такий спосіб їхній секрет техніки малюнка та живопису.

Архипенка вважають одним із найвидатніших художників ХХ сторіччя, який разом з такими реформаторами мистецтва, як Пікассо, Шагал, Малевич, Матісс, Цадкін, Кокошка, створював нову художню культуру. Олександр Архипенко – перший українець, що брав участь у Венеційському бієнале. Він розробив нові шляхи розвитку образотворчого мистецтва ХХ сторіччя, першим застосував багато образотворчих прийомів і техніки, які стали згодом широко розповсюдженими серед його колег, перетворившись у своєрідні візитні картки постмодернізму. В історію мистецтва скульптор увійшов завдяки своїм новаціям: кубістичним абстрактним формам, скульпто-живопису, винайденню чистого простору та багатьом іншим відкриттям.

Творча спадщина О. Архипенка налічує понад 1000 скульптур, картин і творів живопису. Його скульптури й картини зберігаються в 48 музеях (у тому числі в Київському та Львівському музеях українського мистецтва), у приватних колекціях. Серед них найвідоміші: «Жінка, яка сидить» – ескіз до скульпто-живопису (1918, акварель), «Жіночий портрет» (20-ті роки, папір, олівець, сангіна), «Сидяча фігура» (1923, туш), «Купальниця» (1921, олівець), «Місяць, що задивляється на землю» (1945, білий та блакитний олівці), «Освітлені» (1948, олія, чорнило), «Анжеліка» (1950, олівець, туш) та ін. Митець також займався викладацькою діяльністю в 17 університетах і мистецьких навчальних закладах та в 5 заснованих ним школах мистецтв (Париж, Берлін, Нью-Йорк, Лос-Анджелес, Чикаго). Був членом журі виставкових комітетів, учених рад багатьох музеїв та університетів, зокрема музею Метрополітен у Нью-Йорку, Пенсільванської академії мистецтв, Інституту Карнегі, Бостонського музею образотворчого мистецтва.

Олександра Архипенка вважають своїм у всіх країнах, де він жив і творив. Більшу частину свого життя митець прожив у США, де й відійшов у вічність. На історичній батьківщині його ім’я зовсім забули до кінця ХХ століття, а роботи або знищували, або втрачали. Він же ніколи не забував про українське коріння. Олександр Архипенко – один із тих, чиє ім’я в іноземців міцно асоціюється з Україною. Він не любив брати участь у культурницьких заходах української діаспори – діяв самотужки й від власного імені. Усе своє життя живописець невтомно працював над образами Тараса Шевченка, Івана Франка, інших визначних діячів нашої культури. Остання його значна праця – створення пам’ятника-погруддя Тарасові Шевченку (1957), встановленого в Нью-Йорку. А на питання журналістів, навіщо світу ці невідомі генії неіснуючої країни, відповідав, що робить це для утвердження українського духу, нехай і за межами України. Справді, саме завдяки уславленому скульпторові чимало поціновувачів мистецтва в усьому світі дізналися про існування українців і вже ніколи не плутали їх із росіянами.

Шановні користувачі! Сектор наукової інформації з питань культури і мистецтв пропонує ознайомитися з бібліографічним списком літератури, присвяченим 135-річчю від дня народження видатного українського скульптора-художника Олександра Архипенка.

  • Александр Архипенко // Персона. – 2010. – № 3. – С. 14. 
  • Архипенко, О. Погруддя Тараса Шевченка – новий архітвір О. Архипенка / О. Архипенко // Образотвор. мистецтво. – 2012. – № 1/2. – С. 5. 
  • 13 А 87 Архипенко, О. П. Олександр Архипенко : альбом / О. П. Архипенко. – Київ : Мистецтво, 1989. – 200 с. : іл. 
  • 071.1(477) А 87 Архипенко в західноукраїнському мистецькому дискурсі : (публ. та репрод. 20–30-х рр. XX ст. : хрестоматія) / упоряд., літ. ред. та прим. В. Габора. – Львів : Піраміда, 2019. – 300 с. 
  • 133(4УКР) А 87 Олександр Архипенко. Візія і тяглість = Alexander Archipenko. Vision and continuity / куратор виставки Я. Лешко ; упоряд.: М. Шуст, Р. Ляброс. – Нью-Йорк : Укр. музей ; Київ : Родовід, 2005. – 256 с. : кольор. іл. 
  • Балакірова, С. Ю. Онтологічна концепція мистецтва О. Архипенка і проблема естетичної комунікації / С. Ю. Балакірова // Мультиверсум : філос. альм. – 2011. – № 7. – С. 197–208. 
  • Вышеславский, Г. Пространство и время Александра Архипенко / Г. Вышеславский // Антиквар : журн. об антиквариате, искусстве и коллекционировании. – 2013. – № 4. – С. 54–63. 
  • Гайдар, Ю. Український ґрунт Олександра Архипенка / Ю. Гайдар // Літ. Україна. – 2014. – 23 січ. – С. 1, 13. 
  • Гах, І. Архипенко на «Столітті проґресу» й після [Електронний ресурс] / І. Гах // Zbruc : укр. інтернет-газ. : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://zbruc.eu/node/52186 (дата звернення: 23.05.2022). – Назва з екрана. 
  • Глущак, А. Повернення з чужинства / А. Глущак // Образотвор. мистецтво. – 1992. – № 5. – С. 7–8 : іл. 
  • ВА715346 Горинь, Б. М. Олександр Архипенко / Б. М. Горинь. – Київ : Атлант ЮЕмСі, 2007. – 64 с. 
  • 153(4УКР) Д 50 Скакун, В. Олександр Архипенко: 1887–1967 / В. Скакун // Діячі України. – 2016. – С. 20–21 : іл. 
  • Ішутіна, А. Його ім’я замовчували в СРСР: як киянин Олександр Архипенко став світовим скульптором [Електронний ресурс] / А. Ішутіна // Liga.net : газета : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://life.liga.net/istoriyi/article/ego-imya-zamalchivali-v-srsr-kak-kievlyanin-aleksandr-arhipenko-stal-mirovym-skulptorom (дата звернення: 23.05.2022). – Назва з екрана. 
  • 92 З-72 Пікассо від скульптури : до 120-річчя від дня народження О. П. Архипенка // Знаменні дати. Календар – 2007 / авт.-упоряд. В. О. Кононенко. – Київ, 2007. – С. 107–112. 
  • Климчак, М. Перша українська презентація Олександра Архипенка в Америці / М. Климчак // Образотвор. мистецтво. – 2005. – № 2. – С. 70–73. 
  • Коротович, В. Слово про Архипенка [Електронний ресурс] / В. Коротович // Бібліотека українського мистецтва : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://uartlib.org/slovo-pro-arhipenka/ (дата звернення: 23.05.2022). – Назва з екрана. 
  • Маричевський, М. Олександр Архипенко : візія і тяглість / М. Маричевський // Образотвор. мистецтво. – 2005. – № 3. – С. 38–41. 
  • Мистецтво порожнього. Як український художник Олександр Архипенко винайшов сучасні мінливі білборди [Електронний ресурс] // NV.UA : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://nv.ua/ukr/publications/mistetstvo-porozhnechi-jak-ukrajinskij-hudozhnik-oleksandr-arhipenko-vinajshov-suchasni-zminjujutsja-bilbordi-html (дата звернення: 23.05.2022). – Назва з екрана. 
  • Олександр Архипенко [Електронний ресурс] // Інтересний Київ : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://www.interesniy.kiev.ua/oleksandr-arhipenko/ (дата звернення: 23.05.2022). – Назва з екрана. 
  • ВС67700 Олександр Архипенко та його спадкоємці, 29.11.03–01.04 : каталог / [ідея проєкту Д. Штюдеманн, упоряд., авт. передм. О. Лагутенко] ; [М-во закордон. справ ФРН та ін.]. – Київ : Оранта, 2004. – 39 с. 
  • Оленська-Петришин, А. Архипенко – передовий новатор скульптури ХХ віку / А. Оленська-Петришин // Хроніка 2000. – 2000. – № 35/36. – С. 486–498. 
  • Певний, Б. Архипенкове коріння / Б. Певний // Сучасність. – 1992. – № 9. – С. 127–140. 
  • Сидор, О. Шукач нових форм / О. Сидор // Образотвор. мистецтво. – 1987. – № 5. – С. 18–19. 
  • 929(477) С 42 Скицька, У. Олександр Архипенко / У. Скицька // Наші на карті світу. Історія людей, якими захоплюється світ. – 2018. – С. 97–99. 
  • Скицька, У. Олександр Архипенко: Як митець з України перевернув уявлення про скульптуру [Електронний ресурс] / У. Скицька // Локальна історія : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://localhistory.org.ua/texts/statti/oleksandr-arkhipenko-iak-mitets-z-ukrayini-perevernuv-uiavlennia-pro-skulpturu/ (дата звернення: 23.05.2022). – Назва з екрана. 
  • 103(4УКР) У 45 Стельмащук, Г. Архипенко Олександр: скульптор, маляр / Г. Стельмащук // Українські митці у світі. Матеріали до історії українського мистецтва XX століття. – Львів, 2013. – С. 56–62 : кольор. іл. 
  • Уривок з книги Френсіс Архипенко Грей «Моє життя з Олександром Архипенком» [Електронний ресурс] // Бібліотека українського мистецтва : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://uartlib.org/uryvok-z-knygy-frensis-arhypenko-grej-moye-zhyttya-z-oleksandrom-arhypenkom/ (дата звернення: 25.04.2022). – Назва з екрана. 
  • Федорук, О. Архипенко і Грищенко на світлинах Пашука / О. Федорук // Образотвор. мистецтво. – 2006. – № 2. – С. 26–27. 
  • Яців, Р. Архипенко і XXI століття : 2017-го минуло 130 років від дня народження «гостроінтелектуального митця» / Р. Яців // День. – 2017. – 1 серп. – С. 9. 

Підготувала Л. Ю. Колосова

Поділитися:

Архипенко - передовий новатор скульптури


(бібліографічний список до 135-річчя від дня народження українського й американського скульптора та художника)

Хто знає, чи думав би я так, якби українське сонце не запалило б у мені почуття туги за чимось, чого я і сам не знаю?

Олександр Архипенко

У травні 2022 р. виповнюється 135 років від дня народження українського скульптора-новатора, живописця, графіка, основоположника кубізму в скульптурі.

Олександр Порфирович Архипенко народився 30 травня 1887 р. у м. Київ. Його батько писав ікони, тож ще в ранньому дитинстві Сашко виявив неабиякий інтерес до образотворчого мистецтва, вивчав твори визначних майстрів Ренесансу, охоче копіював їх, розкриваючи для себе в такий спосіб їхній секрет техніки малюнка та живопису.

Архипенка вважають одним із найвидатніших художників ХХ сторіччя, який разом з такими реформаторами мистецтва, як Пікассо, Шагал, Малевич, Матісс, Цадкін, Кокошка, створював нову художню культуру. Олександр Архипенко – перший українець, що брав участь у Венеційському бієнале. Він розробив нові шляхи розвитку образотворчого мистецтва ХХ сторіччя, першим застосував багато образотворчих прийомів і техніки, які стали згодом широко розповсюдженими серед його колег, перетворившись у своєрідні візитні картки постмодернізму. В історію мистецтва скульптор увійшов завдяки своїм новаціям: кубістичним абстрактним формам, скульпто-живопису, винайденню чистого простору та багатьом іншим відкриттям.

Творча спадщина О. Архипенка налічує понад 1000 скульптур, картин і творів живопису. Його скульптури й картини зберігаються в 48 музеях (у тому числі в Київському та Львівському музеях українського мистецтва), у приватних колекціях. Серед них найвідоміші: «Жінка, яка сидить» – ескіз до скульпто-живопису (1918, акварель), «Жіночий портрет» (20-ті роки, папір, олівець, сангіна), «Сидяча фігура» (1923, туш), «Купальниця» (1921, олівець), «Місяць, що задивляється на землю» (1945, білий та блакитний олівці), «Освітлені» (1948, олія, чорнило), «Анжеліка» (1950, олівець, туш) та ін. Митець також займався викладацькою діяльністю в 17 університетах і мистецьких навчальних закладах та в 5 заснованих ним школах мистецтв (Париж, Берлін, Нью-Йорк, Лос-Анджелес, Чикаго). Був членом журі виставкових комітетів, учених рад багатьох музеїв та університетів, зокрема музею Метрополітен у Нью-Йорку, Пенсільванської академії мистецтв, Інституту Карнегі, Бостонського музею образотворчого мистецтва.

Олександра Архипенка вважають своїм у всіх країнах, де він жив і творив. Більшу частину свого життя митець прожив у США, де й відійшов у вічність. На історичній батьківщині його ім’я зовсім забули до кінця ХХ століття, а роботи або знищували, або втрачали. Він же ніколи не забував про українське коріння. Олександр Архипенко – один із тих, чиє ім’я в іноземців міцно асоціюється з Україною. Він не любив брати участь у культурницьких заходах української діаспори – діяв самотужки й від власного імені. Усе своє життя живописець невтомно працював над образами Тараса Шевченка, Івана Франка, інших визначних діячів нашої культури. Остання його значна праця – створення пам’ятника-погруддя Тарасові Шевченку (1957), встановленого в Нью-Йорку. А на питання журналістів, навіщо світу ці невідомі генії неіснуючої країни, відповідав, що робить це для утвердження українського духу, нехай і за межами України. Справді, саме завдяки уславленому скульпторові чимало поціновувачів мистецтва в усьому світі дізналися про існування українців і вже ніколи не плутали їх із росіянами.

Шановні користувачі! Сектор наукової інформації з питань культури і мистецтв пропонує ознайомитися з бібліографічним списком літератури, присвяченим 135-річчю від дня народження видатного українського скульптора-художника Олександра Архипенка.

  • Александр Архипенко // Персона. – 2010. – № 3. – С. 14. 
  • Архипенко, О. Погруддя Тараса Шевченка – новий архітвір О. Архипенка / О. Архипенко // Образотвор. мистецтво. – 2012. – № 1/2. – С. 5. 
  • 13 А 87 Архипенко, О. П. Олександр Архипенко : альбом / О. П. Архипенко. – Київ : Мистецтво, 1989. – 200 с. : іл. 
  • 071.1(477) А 87 Архипенко в західноукраїнському мистецькому дискурсі : (публ. та репрод. 20–30-х рр. XX ст. : хрестоматія) / упоряд., літ. ред. та прим. В. Габора. – Львів : Піраміда, 2019. – 300 с. 
  • 133(4УКР) А 87 Олександр Архипенко. Візія і тяглість = Alexander Archipenko. Vision and continuity / куратор виставки Я. Лешко ; упоряд.: М. Шуст, Р. Ляброс. – Нью-Йорк : Укр. музей ; Київ : Родовід, 2005. – 256 с. : кольор. іл. 
  • Балакірова, С. Ю. Онтологічна концепція мистецтва О. Архипенка і проблема естетичної комунікації / С. Ю. Балакірова // Мультиверсум : філос. альм. – 2011. – № 7. – С. 197–208. 
  • Вышеславский, Г. Пространство и время Александра Архипенко / Г. Вышеславский // Антиквар : журн. об антиквариате, искусстве и коллекционировании. – 2013. – № 4. – С. 54–63. 
  • Гайдар, Ю. Український ґрунт Олександра Архипенка / Ю. Гайдар // Літ. Україна. – 2014. – 23 січ. – С. 1, 13. 
  • Гах, І. Архипенко на «Столітті проґресу» й після [Електронний ресурс] / І. Гах // Zbruc : укр. інтернет-газ. : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://zbruc.eu/node/52186 (дата звернення: 23.05.2022). – Назва з екрана. 
  • Глущак, А. Повернення з чужинства / А. Глущак // Образотвор. мистецтво. – 1992. – № 5. – С. 7–8 : іл. 
  • ВА715346 Горинь, Б. М. Олександр Архипенко / Б. М. Горинь. – Київ : Атлант ЮЕмСі, 2007. – 64 с. 
  • 153(4УКР) Д 50 Скакун, В. Олександр Архипенко: 1887–1967 / В. Скакун // Діячі України. – 2016. – С. 20–21 : іл. 
  • Ішутіна, А. Його ім’я замовчували в СРСР: як киянин Олександр Архипенко став світовим скульптором [Електронний ресурс] / А. Ішутіна // Liga.net : газета : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://life.liga.net/istoriyi/article/ego-imya-zamalchivali-v-srsr-kak-kievlyanin-aleksandr-arhipenko-stal-mirovym-skulptorom (дата звернення: 23.05.2022). – Назва з екрана. 
  • 92 З-72 Пікассо від скульптури : до 120-річчя від дня народження О. П. Архипенка // Знаменні дати. Календар – 2007 / авт.-упоряд. В. О. Кононенко. – Київ, 2007. – С. 107–112. 
  • Климчак, М. Перша українська презентація Олександра Архипенка в Америці / М. Климчак // Образотвор. мистецтво. – 2005. – № 2. – С. 70–73. 
  • Коротович, В. Слово про Архипенка [Електронний ресурс] / В. Коротович // Бібліотека українського мистецтва : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://uartlib.org/slovo-pro-arhipenka/ (дата звернення: 23.05.2022). – Назва з екрана. 
  • Маричевський, М. Олександр Архипенко : візія і тяглість / М. Маричевський // Образотвор. мистецтво. – 2005. – № 3. – С. 38–41. 
  • Мистецтво порожнього. Як український художник Олександр Архипенко винайшов сучасні мінливі білборди [Електронний ресурс] // NV.UA : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://nv.ua/ukr/publications/mistetstvo-porozhnechi-jak-ukrajinskij-hudozhnik-oleksandr-arhipenko-vinajshov-suchasni-zminjujutsja-bilbordi-html (дата звернення: 23.05.2022). – Назва з екрана. 
  • Олександр Архипенко [Електронний ресурс] // Інтересний Київ : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://www.interesniy.kiev.ua/oleksandr-arhipenko/ (дата звернення: 23.05.2022). – Назва з екрана. 
  • ВС67700 Олександр Архипенко та його спадкоємці, 29.11.03–01.04 : каталог / [ідея проєкту Д. Штюдеманн, упоряд., авт. передм. О. Лагутенко] ; [М-во закордон. справ ФРН та ін.]. – Київ : Оранта, 2004. – 39 с. 
  • Оленська-Петришин, А. Архипенко – передовий новатор скульптури ХХ віку / А. Оленська-Петришин // Хроніка 2000. – 2000. – № 35/36. – С. 486–498. 
  • Певний, Б. Архипенкове коріння / Б. Певний // Сучасність. – 1992. – № 9. – С. 127–140. 
  • Сидор, О. Шукач нових форм / О. Сидор // Образотвор. мистецтво. – 1987. – № 5. – С. 18–19. 
  • 929(477) С 42 Скицька, У. Олександр Архипенко / У. Скицька // Наші на карті світу. Історія людей, якими захоплюється світ. – 2018. – С. 97–99. 
  • Скицька, У. Олександр Архипенко: Як митець з України перевернув уявлення про скульптуру [Електронний ресурс] / У. Скицька // Локальна історія : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://localhistory.org.ua/texts/statti/oleksandr-arkhipenko-iak-mitets-z-ukrayini-perevernuv-uiavlennia-pro-skulpturu/ (дата звернення: 23.05.2022). – Назва з екрана. 
  • 103(4УКР) У 45 Стельмащук, Г. Архипенко Олександр: скульптор, маляр / Г. Стельмащук // Українські митці у світі. Матеріали до історії українського мистецтва XX століття. – Львів, 2013. – С. 56–62 : кольор. іл. 
  • Уривок з книги Френсіс Архипенко Грей «Моє життя з Олександром Архипенком» [Електронний ресурс] // Бібліотека українського мистецтва : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://uartlib.org/uryvok-z-knygy-frensis-arhypenko-grej-moye-zhyttya-z-oleksandrom-arhypenkom/ (дата звернення: 25.04.2022). – Назва з екрана. 
  • Федорук, О. Архипенко і Грищенко на світлинах Пашука / О. Федорук // Образотвор. мистецтво. – 2006. – № 2. – С. 26–27. 
  • Яців, Р. Архипенко і XXI століття : 2017-го минуло 130 років від дня народження «гостроінтелектуального митця» / Р. Яців // День. – 2017. – 1 серп. – С. 9. 

Підготувала Л. Ю. Колосова