Процес державотворення, побудова громадянського суспільства означений інтеграцією України у європейський культурний простір. Сьогодні європейські бібліотеки взяли на себе роль модераторів і просторів для розвитку та навчання протягом життя, лабораторій місцевих ініціатив, інформаційних та соціальних центрів, в центрі уваги яких знаходиться людина і які враховують потреби користувачів у найрізноманітніших ситуаціях. Ознака часу – орієнтація сучасних архітектурних та дизайнерських рішень на створення умов, що дають змогу поєднувати різні види культурно-пізнавальної діяльності у межах одного об’єкта, зокрема освітні та відновлювально-розважальні функції.

Розвиток електронних послуг, а також забезпечення постійного вільного доступу до оцифрованих знань читачам з усього світу є також стратегічно важливою складовою для існування сучасних бібліотек. У пропонованих в бібліографічному списку публікаціях також розглянуто теоретико-методологічні та прикладні аспекти інформаційно-комунікаційної діяльності бібліотек, європейський та вітчизняний досвід інтенсифікації процесів інтеграції бібліотек із закладами науки, культури й освіти, виокремлено пріоритетні напрями формування національних інформаційних ресурсів та надання інтелектуального доступу до інформації. Євроінтеграція як головний вектор цивілізаційного становлення України, поглиблення співпраці українських бібліотек з європейськими – ось запорука розвитку вітчизняної бібліотечної справи на якісно новому рівні. 

Модернізація бібліотек. Інновації в бібліотечній діяльності

Бояринова, О. Переосмислення бібліотек: данський досвід / О. Бояринова // Бібл. форум: історія, теорія і практика. − 2020. – № 3. – С. 36–38.

Надано інформацію про роботу данських бібліотек, отриману в межах програми мобільності від Дому Європи, що фінансується Європейським Союзом. 

Войтко, О. Покрашення навичок читання школярів : досвід Нідерландів / О. Войтко // Упр. освітою. – 2014. – Січ., № 1. – С. 28–33.

Представлено досвід Нідерландів в популяризації читання серед населення. Читання розглядається як основа для подальшого навчання і невід’ємна складова лінгвістичної компетентності. Наголошується на важливості культури читання як одного з аспектів інформаційної грамотності. 

Войцеховська, М. Buzz–маркетинг як інструмент популяризації сучасних бібліотечних послуг: досвід польських бібліотек / М. Войцеховська // Бібл. вісн. – 2012. – № 1. – С. 21–27.

Розглянуто поширення механізмів buzz–маркетингу на книжковому ринку та у сфері надання бібліотечних послуг. Виокремлено основні чинники, які посилюють дію нового методу популяризації бібліотечної діяльності. 

Галицька, С. Бібліотека Трініті-коледжу в Дубліні: сучасний інформаційно-комунікативний центр Ірландії / С. Галицька // Вісн. Кн. палати. – 2020. – № 10. – С. 47–52 : фот.

У статті розглянуто аспекти діяльності бібліотеки Трініті-коледжу як інформаційно-комунікативного, просвітницького й культурного центру Ірландії. 

Дворак, Я. Оцінювання в малих державних бібіліотеках: приклад Литви та Словаччини / Я. Дворак // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. – 2016. – № 1. – P. 34–49.

Стаття присвячена аналізу спроможності до оцінювання в бібліотеках. Під час дослідження було проведено два напівструктурованих опитування бібліотечних працівників за заздалегідь підготовленими запитаннями у двох країнах – Литві та Словаччині. 

Ельбесхаузен, Х. Public libraries in Denmark – development and challenges = Публічні бібліотеки Данії – розвиток і зміни / Х. Ельбесхаузен // Бібліотека. Наука. Комунікація : матеріали міжнар. наук. конф. (Київ, 6–8 жовт. 2015 р.) : у 2 ч. / Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України, Рада дир. наук. б-к та інформ. центрів – членів МААН. – Київ, 2015. – Ч. 1. – С. 7–10. 

Зюль, Х. Краще втратити книжку ніж читача / Х. Зюль ; розмовляла О. Сілакова // Бібл. форум: історія, теорія і практика. – 2020. – № 1. – С. 43–44.

Пропонується інтерв’ю з Ханке Зюль, експертом у сфері шкільних бібліотек з Німеччини. 

Країна, що інтегрується в бібліотеку // Шк. б-ка. – 2012. – № 17/18. – С. 128 : 1 с. обкл.

Про бібліотеку Дельфтского технічного університету (Нідерланди) – одну з найкращих бібліотек світу. 

Лобузін, І. В. Модель даних Європеани: перспективні підходи для цифрових гуманітарних проектів / І. В. Лобузін // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2020. – № 1. – С. 88–97.

У статті йдеться про оцифрування та онлайн публікацію культурних цифрових об'єктів які зберігаються у закладах культурної спадщини (бібліотеки, архіви, музеї). Важливі концептуальні підходи до побудови архітектури метаданих цифрових історико-культурних об'єктів були напрацьовані в процесі розробки моделі даних Європеани. 

Матвіюк, О. В. Універсалізація просторів як основний вектор розвитку університетських бібліотек в європейському соціокультурному вимірі / О. В. Матвіюк // Вісн. Харків. держ. акад. дизайну і мистецтв. – Харків, 2015. – № 2. – С. 23–28.

В статті розглядаються принципові зміни щодо функціонально-планувальної структури наукових бібліотек. Проводиться аналіз європейського досвіду створення навчально-наукових просторів. Визначаються основні вимоги щодо влаштування уніфікованих приміщень. 

Матту, Ю. Бібліотечний туризм : побачення на даху бібліотеки? Все можливо, якщо ви у Варшаві / Юлія Матту // Культура і життя. – 2019. – 16 серп. – С. 8–9. 

Москина, В. И. Новое здание Национальной библиотеки Латвии как платформа для мероприятий культурной столицы Европы 2014 г. / В. И. Москина // Материалы Международного конгресса «Библиотека как феномен культуры» : Минск, 23–24 окт. 2013 г. / Нац. б-ка Беларуси. – Минск, 2013. – С. 10–15.

Нове приміщенння «Замок світла» Національної бібліотеки Латвії є не лише культурним закладом державного значення, а перспективним туристичним об'єктом. 

Найцікавіші та найнезвичніші бібліотеки Польщі / підгот. текст О. Білик // Бібліотечна планета. – 2019. – № 3. – С. 23–25.

Провідні бібліотеки Польщі вже давно зі скарбниць для зберігання безцінних фоліантів перетворилися на визнані в усьому світі сучасні відкриті інноваційні центри культури. А пересвідчитись у цьому можна на прикладі Національної бібліотеки Польщі, Національної бібліотеки імені Оссолінських, Бібліотеки університету м. Варшава, Бібліотеки Яґеллонського університету, Бібліотеки Рачинських, Бібліотеки князів Чарторийських і багатьох інших. 

Поляничко, З. О. Особливості інформатизації шкільних бібліотек у республіці Польща / З. О. Поляничко // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2014. – Т. 44, вип. 6. – С. 13–21.

Розглянуто становлення й етапи інформатизації шкільних бібліотек у Республіці Польща, розвиток їх технічного, кадрового та фінансового забезпечення за умов євроінтеграції. Досліджено основні напрями реалізації загальнонаціональних урядових програм Польщі з комп’ютеризації шкільних бібліотек, діяльність освітніх проектів європейських структурних фондів. Розкрито особливості розвитку інформатизації шкільних мультимедійних інформаційних центрів у Республіці Польща, такі як створення електронних платформ відкритої освіти, надання школам доступу до широкосмугової мережі Інтернет, поширення медіаосвіти у польських школах із залученням учителів-бібліотекарів. 

Пумпура А. Настоящее и будущее библиотек Латвии. Латвийский опыт модернизации публичных библиотек / А. Пумпура // Бібліотека і книга в контексті часу. Тема року: «Публічні бібліотеки: традиції і сучасність» : зб. наук. ст. VII Всеукр. наук.-практ. конф. 17–18 квіт. 2013 р. НПБУ, м. Київ. – Київ, 2013. – С. 80–83. 

Пушкова, С. К памятникам культуры доступ свободен / С. Пушкова // Библио–поле. – 2014. – № 12. – С. 13–15.

Про співпрацю бібліотек та інших закладів культури Фінляндії щодо переведення у електронний формат пам’яток культури країни у межах корпоративного проекту «Національна цифрова бібліотека». 

Русинська-Ґєртих, Г. Діяльність польських бібліотек для місцевих громад / Г. Русинська-Ґєртих // Вісник Львівського університету. Серія : Книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології. – 2014. – Вип. 9. – С. 131–137.

Розглянуто обставини та умови, у яких польські бібліотеки працюють для місцевих громад. Наголошено на важливості і перспективності такої роботи, перераховано її форми. Показано, що значення роботи безпосередньо з бібліотечними фондами зменшується, натомість зростає важливість роботи з користувачами, забезпечення їх інформацією та організація їх вільного часу. Бібліотека, аби залишитися ефективною інституцією, змушена інтенсивніше співпрацювати з місцевою спільнотою і все більше перетворюється на локальний багатофункціональний культурний центр для всіх категорій користувачів. 

Русинська-Ґєртих, Г. Інноваційні послуги у польських наукових бібліотеках / Г. Русинська-Ґєртих // Вісник Львівського університету. Серія : Книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології. – Львів, 2017. – Вип. 11/12. – С. 60−71.

Здійснено загальний огляд запровадження інноваційних послуг у наукових бібліотеках у контексті аналізу інформаційних потреб читачів. Особливу увагу приділено електронним ресурсам із віддаленим доступом, цифровим бібліотекам, новим формам комунікації читача з бібліотекарями та організації бібліотечного простору. На прикладах книгозбірень окремих польських вишів (Вроцлавський, Варшавський, Яґеллонський університети, Вроцлавська політехніка та ін.) показано, як сучасні бібліотеки намагаються створити максимально комфортні умови для користувачів і задовольнити їхні інформаційні потреби, які постійно зростають. 

Тодорцев-Хлача, К. Модель центральної бібліотеки національної меншини у Хорватії: досвід функціонування та стратегія розвитку / К. Тодорцев-Хлача // Бібл. вісн. – 2016. – № 5. – С. 36–42.

Розглядається хорватська модель центральної бібліотеки національної меншини, аналізуються особливості діяльності мережі ЦБНМ, обгрунтовується необхідність розроблення та впровадження стратегії розвитку таких установ у рамках мережі публічних бібліотек. 

Толокольнікова, К. Бібліотека як диво / К. Толокольнікова // День. – 2014. – 29–30 серп. – С. 23.

У жвавій частині Стокгольма, у самому його «серці», знаходиться мистецький центр Kulturhuset, де розташовано унікальну дитячу бібліотеку. Ергономічно адаптована, з фірмовим шведським дизайном, ця книгозбірня – справді дивовижне місце для дітей від 0 до 18 років, яке, здається, здатне заохотити до читання кожного, хто лиш переступить її поріг. 

У Франції вперше пройшла «Ніч читання» // Бібл. планета. – 2017. – № 1. – С. 33.

Про проведення 14 січня 2017 р. у Франції першого загальнонаціонального свята літератури – нової акції «Ніч читання» (Nuit de la lecture), яку ініціювало та організувало Міністерство культури Франції. В заході взяли 250 тис. французів, 16 тис. бібліотек і 3 500 книгарень. 

Ханс Е. Викладання курсу підприємництва в рамках модернізації вищої бібліотечної освіти в Данії / Е. Ханс, Р. Рагнхільд, Р. Агнете // Вісник Харківської державної академії культури. – Київ, 2013. – Вип. 40. – С. 112–124.

Курс підприємництва є одним із обов’язкових предметів у Королівській школі бібліотекознавства та інформатики (Копенгагенський університет). Підприємництво визначено як щоденну практику осіб, котрі мають справу з ідентифікацією, аналізом та вирішенням нестандартних ситуацій. 

Хмура, Б. «Побудувала би велику бібліотеку в Жешуві і всім роздала би електронні читанки...» / Б. Хмура ; інтерв’ю А. Босак // Бібл. планета. – 2019. – № 2. – С. 24–26.

Інтерв’ю з Барбарою Хмурою, директором Воєводської та міської публічної бібліотеки в м. Жешуві (Польща). Її кредо: «Перехід до електронних форм збереження й надання інформації та доступних, простих у використанні мультимедійних сервісів – цивілізаційна необхідність, аби бібліотека не опинилася на узбіччі суспільного життя». 

Чаус, О. Польша, Варшава / О. Чаус // Ландшафт и архитектура. – 2015. – № 1. – С. 20–21.

Сад на даху бібліотеки Варшавського університету на площі 1 га є найбільшим у Європі. Вже біля головного входу на стінах фасаду зустрічаються рослини і починається магічна атмосфера. 

Наукові здобутки європейських книгозбірень

Безпала, Г. Імплементація міжнародного стандартного ідентифікатора для бібліотек і пов’язаних із ними установ (ISIL) у роботу бібліотек німецькомовного простору (Німеччина, Швейцарія, Австрія) / Г. Безпала // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2019. – Вип. 56. – С. 13–20. 

Безпала, Г. Організаційні аспекти впровадження міжнародного бібліотечного стандарту RDA в Німеччині, Австрії та німецькомовній Швейцарії / Г. Безпала // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2017. – Вип. 48. – С. 78–91. 

Вєрни, С. Використання Інтернету і читачезнавство в дослідженнях Інституту книги і читачезнавства Національної бібліотеки Польщі / С. Вєрни // Вісник Львівського університету. Сер. : Книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології. – 2011. – Вип. 6. – С. 291–301.

Читачезнавчі дослідження, які методологічно не відрізняються від інших суспільних наук, в силу обставин завжди стають картиною свого часу, віддзеркалюючи характерні для даного періоду суспільні і культурні зміни, конфлікти чи тенденції. Читачезнавчі дослідження не могли абстрагуватися від динамічного розвитку мережі Інтернет, а заразом і першого електронного засобу масової передачі інформації в текстовому вигляді. 

Галицька, С. Німецька національна бібліотека: тематичний пошук за класифікацією М. Дьюї / С. Галицька, Т. Устинова // Вісн. Кн. палати. – 2020. – № 9. – С. 48–52.

У статті проаналізовано досвід використання засобів тематичного пошуку за бібліотечною класифікацією в електронному каталозі Німецької національної бібліотеки. Розглянуто структуру електронного каталогу та бібліотечної ієрархії, складники лінгвістичного забезпечення інформаційно-пошукової системи, можливість застосування компонентів бібліографічних записів документів як пошукових елементів. 

Галицька, С. Тематичний пошук у каталогах національних бібліотек: досвід країн Балтії / С. Галицька // Бібл. вісн. – 2020. – № 5. – С. 14–20.

Розглядаються засоби тематичного пошуку за бібліотечної класифікацією в електронних каталогах національних бібліотек Латвії, Литви та Естонії. Порівнюються можливості різних інформаційно-бібліотечних пошукових систем. Наголошується на важливості впровадження у систему тематичного пошуку національної бібліотеки міжнародної класифікаційної системи УДК. 

Елтермане, Л. Міжкультурний діалог – інструмент для просування бібліотеки / Л. Елтермане // Бібл. планета. – 2019. – № 3. – С. 20–22.

Академічна бібліотека Латвійського університету є правонаступницею історичної Ризької бібліотеки – найдавнішої наукової бібліотеки в регіоні Балтійського моря. З 2019 року в бібліотеці функціонує Центр міжкультурного діалогу, що об’єднав інформаційні центри низки країн та інші структури, що співпрацюють із зарубіжними бібліотеками, освітніми і культурними закладами, посольствами, студентами. 

Земляна, О. Конференція директорів Європейських національних бібліотек (СЕNL) та Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій (IFLA): напрями стратегічних планів у галузі розвитку співпраці Національних бібліотек (2018–2022) / О. Земляна // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – 2020. – Вип. 60. – С. 324–336.

Висвітлено основні стратегічні напрями в розвитку національних бібліотек Європи через розробку директорами цих бібліотек нових спільних підходів до формування, збереженості та надання доступу до ресурсів історико-культурної спадщини, що зберігають національні бібліотеки. Конференція директорів європейських національних бібліотек орієнтована на вдосконалення європейського законодавства щодо бібліотек і правового забезпечення діяльності в сіх членів CENL, розгортання конкретної співпраці та комунікації між європейськими бібліотеками, створення спільних проєктів тощо. 

Індиченко, Г. Інститут Франції та його бібліотека: історія, функції, перспективи / Г. Індиченко // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – Кив, 2011. – Вип. 31. – С. 43–50.

Інститут Франції є основною науковою установою країни, що має високий міжнародний авторитет. Бібліотека Інституту зберігає велике наукове та культурне надбання французького народу, популяризує наукове знання за допомогою традиційних засобів та інтернет-технологій, а також ознайомлює суспільство із науковою роботою академій наук, які входять до складу Інституту. 

Макарова, О. Національна бібліотека Іспанії та особливості організації її офіційного сайту / О. Макарова // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2011. – Вип. 32. – С. 293–301.

У статті розглядається Національна бібліотека Іспанії як окрема установа зі своєю історією, структурою, уставом, фондами й колекціями. Особлива увага приділяється аналізу структури й організації офіційного сайту НБІ, зокрема, способам і засобам представлення інформації на сайті, електронним ресурсам бібліотеки, функціональності та доступності подачі інформації. 

Малолєтова, Н. Національна бібліотека Франції: основні напрями діяльності / Н. Малолєтова // Бібл. вісн. – 2013. – № 5. – С. 20–27.

Розглядається історія Національної бібліотеки Франції, її становлення, розвиток, основні напрями діяльності в сучасних умовах, зокрема, упровадження інноваційних технологій, відцифрування та інформатизація фондів, участь у національних, європейських та міжнародних проектах, книгообмінна діяльність. 

Міщук, С. Національна бібліотека Швеції: минуле і сучасне поряд / С. Міщук, Г. Міщук // Бібл. вісн. – 2019. – № 1. – С. 42–45.

Діяльність Національної бібліотеки Швеції дає можливість розширити розуміння сучасних тенденцій розвитку бібліотечної справи. Її досвід цікавий і корисний з огляду на високі наукові досягнення, особливо у сучасному веб-середовищі, підготовку власного конкурентоспроможного інформаційного ресурсу, максимальне розширення доступу до інформації. 

Недашковская, Т. Новый этап развития сводного каталога библиотечных фондов Франции / Т. Недашковская // Библио-поле. – 2013. – № 5. – С. 20–23.

Огляд реалізації розвитку Зведеного каталогу бібліотечних фондів Франції: робота з документами, що відносяться до культурної спадщини країни; діяльність регіональних асоційованих центрів в області ретроспективної конверсії колекцій; створення БД «Національна культурна спадщина» і вдосконалення її інтерфейсу; характеристика джерел пошуку рукописних і нотних документів. 

Пандемія СOVID–19 та діяльність національних бібліотек світу / підгот. О. Білик // Бібл. планета. – 2020. – № 2. – С. 38–39.

В інформаційному повідомленні представлено результати опитування національних бібліотек різних країн щодо їхньої діяльності в умовах пандемії COVID–19. Опитування було проведено Національною бібліотекою Нідерландів за запитом Конференції директорів національних бібліотек світу. 

Прокопенко, Л. Візуалізація даних національної бібліографії Швеції як метод вивчення документного потоку шведських видань / Л. Прокопенко // Вісн. Кн. палати. – 2017. – № 11. – С. 41–47.

На прикладі національної бібліографії Швеції розглянуто візуалізацію даних як метод вивчення документного потоку друкованих видань країни. Охарактеризовано шведські проекти візуалізації національних бібліографічних даних, здійснені 2015 і 2016 рр. 

Прокопенко, Л. Конференція директорів європейських національних бібліотек (CENL): від обміну досвідом до спільних проектів / Л. Прокопенко // Вісник Книжкової палати. – 2018. – № 11. – С. 47–52.

Статтю присвячено вивченню діяльності Конференції директорів європейських національних бібліотек (CENL). Охарактеризовано структуру CENL, сферу її діяльності, цілі, візію, місію. Розглянуто внесок CENL у теорію та практику створення цифрових бібліотек, зокрема у реалізацію проекту Європейської бібліотеки (TEL). Наголошено на потребі участі нашої держави в роботі CENL і використанні її рекомендацій для вдосконалення діяльності національних бібліотек України. 

Прокопенко, Л. Поточна національна бібліографія Швеції ХІХ–ХХІ ст.: від каталогізації до «каталінкізації» / Л. Прокопенко // Бібл. вісн. – 2020. – № 5. – С. 3–13.

Здійснено історико-бібліографознавче узагальнення розвитку поточної національної бібліографії Швеції у ХІХ–ХХІ ст. Охарактеризовано основні покажчики, визначено внесок окремих бібліографів і установ у їх підготовку. Акцентована увага на вагомому здобутку національної бібліографії Швеції щодо створення безперервного хронологічного ряду покажчиків ретроспективної і поточної її складових, що уможливл.є охоплення всієї друкованої продукції країни. Проаналізовано стан сучасних проєктів та окреслено перспективні напрями розвитку поточної національної бібліографії Швеції. 

Пушкова, С. Комплектование национального фонда в озёрном крае / С. Пушкова // Библио-поле. – 2014. – № 11. – С. 13–16.

Розглядається Національна библиотека Фінляндії в контексті збереження, опису та надання доступу до національного видавничої спадщини. 

Рибачок, О. Європейська цифрова бібліотека (Європіана): створення та пріоритети розвитку (2000–2020) / О. Рибачок // Бібл. вісн. – 2017. – № 2. – С. 8–16.

Аналізується процес створення Європейської цифрової бібліотеки (Європіана) як інтегрованого електронного європейського простору культурної спадщини, що зберігається в бібліотеках, архівах, музеях, інших установах культури європейських країн. Відзначено, що цей проект реалізується в рамках загальної стратегії інноваційного розвитку Європейского Союзу, але має свою специфіку, соціальну спрямованість. Виокремлюються основні принципи, пріоритети, напрями формування електронного ресурсу Европіани. 

Русинська-Ґєртих, Г. Ринок праці і підготовка бібліотекарів у Польщі (на прикладі Інституту наукової інформації та бібліотекознавства Вроцлавського університету) / Г. Русинська-Ґєртих // Вісник Львівського університету. Серія : Книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології. – 2015. – Вип. 10. – С. 98–106.

Охарактеризовано основні завдання фахівців з бібліотекознавства та інформології. Для їх реалізації польські університети пропонують нові навчальні програми, зорієнтовані передовсім на синтез теоретичної та практичної підготовки і побажання роботодавців. Детально розглянуто одну із таких навчальних програм, яка діє в Інституті наукової інформації та бібліотекознавства Вроцлавського університету. Особливу увагу звернуто на новий напрям навчання – «Електронні та мережеві видання». Підкреслено, що випускники Інституту впевнено почуваються на ринку праці. 

Солдаткина, О. П. Национальная библиотека Чешкой Республики / О. П. Солдаткина // Библиотековедение. – 2012. – № 2. – С. 87–94.

Наведені загальна характеристика та основні кількісні показники Національної бібліотеки Чеської Республіки. Розглядаються програми оцифрування культурної спадщини, а також видавнича діяльність бібліотеки. Детальніше описується Слов'янська бібліотека та її фонди. 

Трохименко, О. Інформаційні технології в бібліотечній справі: німецький досвід / О. Трохименко // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. – Київ, 2019. – Вип. 55. – С. 248–260.

Здійснено огляд співпраці Баварської державної бібліотеки з корпорацією Google у проекті з оцифровування книг. Представлено огляд наявних у Баварської бібліотеки сучасних електронних скануючих пристроїв, котрі дають змогу увіковічнити наукові знання та артефакти. Звертається увага на важливість перейняття українськими бібліотеками досвіду оцифровування та зберігання цифрових книг і документів у провідних бібліотеках світу, а також необхідність надання вільного доступу до наукових знань для пересічного українського читача та бажаючих з усього світу. 

Халецька, Л. П.  Цифрове збереження електронних документів на прикладі діяльності національної бібліотеки Франції / Л. П. Халецька // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2015. – № 4. – С. 26–34.

Висвітлена документальна політика електронної бібліотеки Національної бібліотеки Франції, характеризується процес створення та сучасний етап розвитку електронної бібліотеки Gallica, розглядається система довготривалого збереження цифрових ресурсів SPAR, зокрема базові принципи її створення та функціонування, методи та стратегії збереження електронних документів, файли та формати, можливості цифрового співробітництва. 

Шевцова, Ю. О. Тематичний зміст бібліотекознавчої періодики європейських країн / Ю. О. Шевцова // Молодий вчений. – 2017. – № 9. – С. 150–154.

Висвітлено результати контент-аналізу бібліотекознавчих журналів європейських країн (Великобританії, Нідерландів, Німеччини, Франції). Визначено коло журналів бібліотекознавчого спрямування, що одночасно індексуються у наукометричних БД Scopus та Web of Science. Проведено їх контент-аналіз, окреслено тематику статей. Підсумовано, що у бібліотекознавчих журналах висвітлюються різні тематичні напрями, найбільш популярним серед яких є використання інформації та соціологія інформації.

Європейський досвід та стандарти для українських бібліотек

Біла, Л. Польська медична бібліотека імені Збігнєва Реліґи – осередок польської медичної книги в Україні / Л. Біла // Бібл. форум: історія, теорія і практика. – 2020. – № 4. – С. 25–26.

У статті представлено історію створення та сьогодення Польської медичної бібліотеки імені Збіґнєва Реліґи. Характеризуються інформаційні ресурси та основні напрями діяльності книгозбірні. 

Горбань. Г. В. Івано-Франківськ – Ополе: бібліотечне партнерство / Г. В. Горбань // Бібл. планета. – 2019. – № 3. – С. 14–15.

Фахові взаємини між Івано-Франківською ОУНБ ім. І. Франка та Воєводською публічною бібліотекою ім. Е. Смолки в м. Ополе тривають уже понад 15 років. Програма співпраці охоплює книгообмін, проведення круглих столів, конференцій, професійних діалогів, робочих візитів до колег. Про один із таких візитів, що відбувся навесні цього року, йдеться в статті. 

Зуб, В. Зарубіжний досвід охорони праці бібліотекарів – важливий чинник удосконалення нормативно-правового забезпечення безпечної трудової діяльності у бібліотеках України / В. Зуб // Вісн. Кн. палати. – 2016. – № 11. – С. 49–52.

Розглядаються нормативно-правові документи з питань безпеки праці, охорони життя співробітників зарубіжних бібліотек та шляхи удосконалення документного ресурсу з охорони праці у вітчизняних бібліотечних установах. 

Коваль, Т. Особливості механізму захисту персональних даних користувачів бібліотек у законодавстві ЄС та системі стандартів IFLA / Т. Коваль, О. Лопата // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2019. – Вип. 56. – С. 135–157.

Висвітлено актуальні питання обробки та захисту персональних даних у сучасних умовах та здійснено аналіз проблемних аспектів забезпечення приватності у бібліотечній практиці. Проведено комплексний аналіз терміна «персональні дані» згідно європейського підходу до формування та визначення його правового змісту. Здійснено аналіз стану українського законодавства в частині обмеження доступу до інформації про особу, його відповідності принципам міжнародного права в умовах євроінтеграції України. Розглянуто питання стану європейського права у зазначеній царині. 

Кристофорова, Т. Місце, де можна дізнатися про все на світі (враження після відвідування бібліотек Польщі) / Т. Кристофорова // Бібл. форум: історія, теорія і практика. – 2020. – № 1. – С. 36–39.

Розповідається про публічні бібліотеки Польщі, з роботою яких бібліотекарі Вінниччини познайомилися під час навчального візиту «Усна історія та громадська архівістика». У статті зосереджена увага на регіональній проєктній діяльності. 

Мальована, А. Бібліотеки Польщі: досвід для України / А. Мальована // Бібл. планета. – 2018. – № 3. – С. 27–30.

Про відвідування працівниками публічних бібліотек Чернігівщини Сілезького воєводства Республіки Польща з навчальним візитом «Розвиток культури, діяльність і різносторонній розвиток бібліотек на фоні реформи місцевого самоврядування у Польщі». 

Павленко, Р. І. Перспективне партнерство: до річниці відкриття першої Польської медичної бібліотеки в Україні на базі Національної наукової медичної бібліотеки України / Р. І. Павленко, Т. А. Остапенко, О. М. Кірішева // Короленківські читання 2017. Бібліотеки, архіви, музеї: динамічний розвиток і пошук нових форматів : матеріали ХХ Всеукр. наук.-практ. конф., м. Харків, 26 жовт. 2017 р. : у 2 ч. / Харків. держ. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка, Харків. держ. акад. культури, Українська бібліотечна асоціація, Харків. обл. від-ня. – Харків, 2018. – Ч. 1. – С. 20–27. 

Павловська, М. Професійні контакти бібліотекарів Кракова, Катовіце, Харкова: соціокультурний аспект / М. Павловська // Бібл. вісн. – 2020. – № 3. – С. 50–54.

Висвітлюються питання співпраці університетських бібліотек Кракова і Харкова. Йдеться про обмін працівниками в рамках підписаних українсько-польських бібліотечних угод, про досвід організації спільних міжнародних заходів: конференцій, семінарів, круглих столів, книжкових експозицій, спрямованих на збереження культурної, історичної пам'яті наших народів. 

Прокопенко Л. С. Робочі групи конференції директорів європейських національних бібліотек (CENL) як осередки фахової співпраці / Л. С. Прокопенко // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2018. – № 4. – С. 22–28.

У статті визначено основні напрями і узагальнено результати діяльності робочих груп Конференції директорів європейських національних бібліотек, підкреслено їх значення для розвитку міжнародного бібліотечного співробітництва. 

Рабчун, О. С. Участь відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій у міжнародних проектах національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського / О. С. Рабчун // Короленківські читання 2016. Бібліотеки, архіви, музеї: інтеграція до світового наукового та історико-культурного простору : у 2 ч. : матеріали XIX Міжнар. наук.-практ. конф., м. Харків, 12 жовт. – 2017. – Ч. 2. – С. 12–19.

Проводиться аналіз співробітництва відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського з зарубіжними колегами. Розповідається про результати співпраці з польськими колегами, співробітникиками бібліотек Білорусі, намічено шляхи співробітництва з литовськими колегами. 

Сербін, О. О. Перспективи розвитку наукових бібліотек дослідницьких університетів України в контексті імплементації європейського досвіду / О. О. Сербін, М. В. Ситницький // Проблеми економіки. – 2018. – № 1. – С. 115–121.

Визначено ключові напрями перспективного розвитку наукових бібліотек дослідницьких університетів України для вдосконалення їх системи стратегічного управління на шляху до входження у європейське конкурентне середовище. Висвітлено наукову думку, практику та законодавчі підстави у сфері розвитку наукових бібліотек у Європейському Союзі. Здійснено порівняльну характеристику традиційної бібліотеки та сучасної з метою виявлення відмінностей їх функціонування та розвитку. 

Снєгірьов, П. Україна – Польща: ЄВРО–2016 для медичної книги, або Національні наукові медичні бібліотеки країн, єднайтеся! / П. Снєгірьов // Укр. мед. часоп. – 2016. – № 5. – С. 51–52.

У рамках проекту створення Центру польської медичної книги у Києві до Національної наукової медичної бібліотеки України надходять книги та журнали польських видавництв із різних проблем медицини польською та англійською мовами. Інформацію про усі видання представлено в каталогах бібліотеки. 

Ткаченко, О. Українсько-польські паралелі в бібліотечному просторі / Оксана Ткаченко, Наталія Чуприна // Бібл. форум: історія, теорія і практика. – 2018. – № 1. – С. 45–47.

Про діяльність Польського культурного центру обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д. І. Чижевського м. Кропивницького, партнерські взаємозвязки бібліотеки з різноманітними громадськими об'єднаннями, зокрема, польською спільнотою, які об'єднують громадян та сприяють підвищенню статусу бібліотеки як культурно-інформаційної, суспільно важливої установи. 

Шендрик, О. Участь публічних бібліотек України у проекті «Креативна Європа» як чинник розвитку європейської співпраці / О. Шендрик // Вісник Книжкової палати. – 2018. – № 9. – С. 16–19.

Проаналізовано особливості європейської ініціативи «Креативна Європа» як одного з найбільших проектів культурно-гуманітарного спрямування. Висвітлено перспективи участі в ньому публічних бібліотек України, що сприятиме: розвитку міжнародної співпраці у бібліотечно-інформаційній сфері; розширенню партнерства із закордонними бібліотеками; позитивній діяльності з промоції публічних бібліотек України на міжнародному рівні. 

Яворська, Т. М. Формування медіа- та інформаційної культури: зарубіжний досвід публічних бібліотек / Т. М. Яворська, Н. В. Щусь // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2019. – № 4. – С. 38–46.

Дослідження побудоване на вивченні зарубіжного досвіду діяльності публічних бібліотек щодо формування медіа- та інформаційної культури користувачів. У статті йдеться про досвід роботи публічних бібліотек Австралії та Фінляндії. 

Підготувала: Л. Б. Борисенко, провідний бібліограф

 відділу наукової інформації та бібліографії