Вам моя пам’ять довіку

До 186-річчя від дня народження українського поета, перекладача античної літератури, автора класичних сатир на міжнаціональну та антиімперську тематику, професійного лікаря Степана Васильовича Руданського у відділі краєзнавства експонується книжкова виставка-пам’ять «Вам моя пам’ять довіку».

За життя поета була опублікована лише невелика кількість його творів у петербурзькому тижневику «Русский мир» (1859), двох номерах «Основи» (1862), «Опыте южнорусского словаря» Шейковського (1861) та львівському журналі «Правда». Більшість творів побачила світ у 80-х – на початку 90-х років, уже після його смерті, у львівських виданнях «Правда», «Зоря», в «Киевской старине».

Плідно працюючи лікарем у Ялті, він майже не мав часу на творчість. Переважно С. Руданський займався перекладами українською. Зазнавши гоніння за свою любов до української мови, небажання місцевих видавництв друкувати його твори, Руданський поступово відходить від літературної справи. Останньою крапкою стали доноси на службі – побоюючись звільнення, він остаточно полишив писати.

Родзинкою виставки є електронне видання «І я знов живий світ оглядую…».

Запрошуємо до перегляду.

Поділитися:

Вам моя пам’ять довіку


До 186-річчя від дня народження українського поета, перекладача античної літератури, автора класичних сатир на міжнаціональну та антиімперську тематику, професійного лікаря Степана Васильовича Руданського у відділі краєзнавства експонується книжкова виставка-пам’ять «Вам моя пам’ять довіку».

За життя поета була опублікована лише невелика кількість його творів у петербурзькому тижневику «Русский мир» (1859), двох номерах «Основи» (1862), «Опыте южнорусского словаря» Шейковського (1861) та львівському журналі «Правда». Більшість творів побачила світ у 80-х – на початку 90-х років, уже після його смерті, у львівських виданнях «Правда», «Зоря», в «Киевской старине».

Плідно працюючи лікарем у Ялті, він майже не мав часу на творчість. Переважно С. Руданський займався перекладами українською. Зазнавши гоніння за свою любов до української мови, небажання місцевих видавництв друкувати його твори, Руданський поступово відходить від літературної справи. Останньою крапкою стали доноси на службі – побоюючись звільнення, він остаточно полишив писати.

Родзинкою виставки є електронне видання «І я знов живий світ оглядую…».

Запрошуємо до перегляду.