Шановні науковці, фахівці, підприємці.

Відділ наукової інформації та бібліографії започатковує цикл віртуальних бібліографічних анонсів «Наукові акценти», які будуть репрезентовані на сайті Бібліотеки.

Мета нашого проєкту – відстежувати, акцентувати увагу та інформувати вас про книги, монографії, автореферати дисертацій, публікації в періодичних виданнях з останніми дослідженнями в різних галузях науки, промисловості, аграрного сектору економіки, що відрізняються глибиною аналізу та науковою новизною.

Бібліографічні анонси міститимуть бібліографічні описи документів та розгорнуті анотації до них як з фонду Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Валентина Отамановського, так і представлених в е-каталогах Національної бібліотеки Україні ім. В. І. Вернадського та Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого.

Наукові акценти: 

«Захист прав інтелектуальної власності в епоху штучного інтелекту»

Із стрімким розвитком штучного інтелекту, актуальності набуває тема інтелектуальної власності. Адже сучасні технології дозволяють створювати тексти, зображення та інші матеріали, які досить складно відрізнити від роботи людини.

Пропонуємо переглянути статті, що висвітлюють актуальні проблеми реформування науки в Україні, філософського розуміння наукового знання, академічної доброчесності, захисту прав інтелектуальної власності в епоху штучного інтелекту з е-бібліотеки «Наукова періодика України». Із запропонованими статтями ви можете ознайомитися в PDF-форматі. Зібрані матеріали розміщено в алфавіті авторів публікацій.

Гришко, В. І. Академічна доброчесність і штучний інтелект: подолання викликів у освітньо-науковій діяльності України та зарубіжних держав [Електронний ресурс] / В. І. Гришко, Б. С. Киричук // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право. – 2024. – Вип. 85(2). – С. 305–310.

У статті наведено результати наукових досліджень щодо комплексного аналізу проблеми дотримання принципів академічної доброчесності за умов активного використання інструментів штучного інтелекту в освітньо-науковій діяльності України й зарубіжних держав. Акцентовано увагу на тому, що сучасний вектор освіти декларує концепт академічної доброчесності як запоруку для формування ефективної системи освіти й науки, вільної від виявів академічного шахрайства й інших видів суміжних порушень. Авторами встановлено, що надзвичайно швидкий розвиток технологій штучного інтелекту суттєво впливає на всі сфери людської діяльності, створюючи унікальні можливості для навчання і проведення досліджень, але водночас породжуючи нові етичні дилеми. Аналіз літературних джерел з цієї тематики демонструє, що глобальні проблеми використання штучного інтелекту в освіті й науці є об’єктом вивчення й активного обговорення багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених. Водночас особливості дотримання і забезпечення академічної доброчесності здобувачами освіти, педагогічними й науково-педагогічними працівниками в контексті запобігання порушенням, пов’язаних зі зловживанням технологіями штучного інтелекту, залишається недостатньо дослідженою. Дослідниками проаналізовано процес імплементації положень міжнародних актів, зокрема, Великої Хартії університетів (1988) й Бухарестської декларації етичних цінностей і принципів вищої освіти Європи (2004) в національне законодавство України, а також вплив Болонського процесу на реформування освітньо-наукового середовища нашої держави. Встановлено, що прагнення України відповідати загальновизнаним європейським принципам розвитку системи освіти й науки висуває підвищені вимоги до реалізації концепту академічної доброчесності задля зниження ризиків вчинення порушень у такі сфері. Акцентовано увагу на необхідності якнайшвидше прийняти спеціальне законодавство про академічну доброчесність, зважаючи на актуальність і важливість досліджуваного авторами статті питання. Ухвалення відповідного закону дозволить чітко регламентувати процедуру притягнення до відповідальності за допущення випадків академічної недоброчесності в освітньо-науковому середовищі України

Малетова, О. С. Трансформація захисту прав інтелектуальної власності в епоху штучного інтелекту: виклики для українських дослідників та наукових установ [Електронний ресурс] / О. С. Малетова, М. С. Уткіна, С. М. Гудков // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право. – 2024. – Вип. 85(3). – С. 16–22.

Докторами юридичних наук, доцентами, кафедри кримінально-правових дисциплін та судочинства Сумського державного університету О. С. Малетовою і М. С. Уткіною та кандидатом технічних наук, доцентом, заступником проректора з наукової роботи, начальником Центру науково-технічної і економічної інформації того ж університету С. М. Гудковим здійснено комплексний аналіз трансформації системи захисту прав інтелектуальної власності в умовах розвитку технологій штучного інтелекту, з особливим фокусом на виклики, що постають перед українськими науковцями та науковими установами, та можливості адаптації успішного досвіду Європейського Союзу. Актуальність дослідження зумовлена кількома чинниками. По-перше, зростання обсягів даних і обчислювальних потужностей сприяло новим підходам у науці, де штучний інтелект відіграє ключову роль в аналізі та інтерпретації результатів. По-друге, традиційні механізми захисту інтелектуальної власності стають недостатніми, коли алгоритми штучного інтелекту самостійно генерують нові знання. По-третє, інтеграція України в європейський науковий простір вимагає узгодження підходів до захисту права інтелектуальної власності з урахуванням особливостей використання штучного інтелекту. Проаналізовано сучасний стан використання штучного інтелекту в наукових дослідженнях, включаючи автоматизацію збору та аналізу даних, прискорення темпів наукових відкриттів та зміну ролі дослідника. Визначено ключові ризики для захисту прав інтелектуальної власності, зокрема: проблеми визначення авторства на твори, створені за допомогою штучного інтелекту, складнощі з відстеженням першоджерел та ризики несанкціонованого використання наукових даних. Особливу увагу приділено аналізу європейського досвіду регулювання використання штучного інтелекту, зокрема, розглянуто положення нового законодавства Європейського Союзу у сфері штучного інтелекту та його значення для захисту прав дослідників. Запропоновано комплексний підхід до вирішення виявлених проблем, який включає як правові механізми (гармонізація законодавства з нормами Європейського Союзу), так і технологічні рішення для захисту прав дослідників. Зокрема, такі рішення можуть включати блокчейн-технології, системи управління цифровими правами та інструменти виявлення плагіату. Забезпечення балансу між принципами відкритої науки та захистом прав інтелектуальної власності є важливим завданням. Це може бути досягнуто через впровадження гнучких ліцензійних моделей та використання технологій штучного інтелекту для моніторингу дотримання прав. Рекомендовано, щоб при використанні штучного інтелекту в наукових дослідженнях зазначення цього у методології було обов’язковим, а всі дані, згенеровані штучним інтелектом, підлягали ретельній перевірці.

Скрипнюк, О. В. Наукова сфера України: сучасний стан, завдання та перспективи реформування [Електронний ресурс] / О. В. Скрипнюк // Правова держава. – 2024. – Вип. 35. – С. 57–72.

Стаття доктора юридичних наук, професора, академіка присвячена дослідженню проблеми реформування науки, зокрема академічної, починаючи з проголошення незалежності України й до сьогодення. Наголошується, що в країні впродовж тривалого періоду не було чіткої й обґрунтованої стратегії розвитку науки та інновацій. Брак системної роботи з реформування наукової галузі та неефективність і непослідовність політики та дії органів державної влади спричинили глибоку кризу наукової сфери. Виснажлива війна посилює негативні тенденції та стан науки протягом останніх років. Тривале тотальне недофінансування науково-технічних робіт, існування застарілої та суперечливої бази у сфері науки спричинили відтік молодих наукових кадрів за кордон, зменшення кількості науковців у сім разів, загрозу існуванню наукових шкіл, втрату престижу науковців у державі, зменшення впливу науки на формування сучасної політики розвитку держави і суспільства та відставання нашої країни в інноваційному розвитку. У статті аналізуються законодавчі новели та пропозиції щодо реформування наукової сфери, вдосконалення її організації, акцентується на їх суперечливому характері тощо. Підкреслюються роль і завдання науки в умовах війни

Шевчук, С. До питання критеріїв науковості знання [Електронний ресурс] / С. Шевчук // Вісник Львівського університету. Філософсько-політологічні студії. – 2024. – Вип. 52. – С. 286–292.

Надзвичайне зростання ролі науки та науково-технічного прогресу у житті сучасної людини породжує підвищений інтерес філософії до сутності та структури наукового знання. Очевидно, що одним із основних питань тут є питання про відмінність науки від не-науки, аналіз підвалин їх демаркації. Іншими словами, питання набуває наступної форми: Що відрізняє науковий підхід від інших типів відношення до світу? Окреслення шляхів вирішення цього питання може ґрунтуватись на виділенні об’єктивних індикаторів, показників науковості. Фіксація таких показників і є, по суті, проблемою критеріїв науковості. Мета статті – проаналізувати недоліки ідеалізованого розуміння критеріїв науковості, запропонувати конструктивний підхід з позиції онтологічної структурованості науки, згідно з якою у кожному сегменті науки превалюють свої особливі критерії та цінності. На думку дослідниці, конструктивним є підхід, в основі якого лежить розуміння онтологічної структурованості науки, а саме, поділ науки на «науку активного пошуку» та «науку усталених уявлень («твердого ядра»)». Звідси випливає, що кожен із цих сегментів науки регулюється своїми критеріями та цінностями.

У науці активного пошуку домінують такі регулятиви, як нетривіальність, інформативність, евристичність. Цей сегмент науки – найбільш гіпотетичний, проблемний, «недостовірний», включає в себе ймовірне знання. Наука усталених уявлень регламентується такими цінностями та нормативами, як ясність, строгість, достовірність, обґрунтованість доведеність тощо. Вона виступає фактором визначеності, відіграє роль базисного знання, є найбільш усталеною, об’єктивною частиною науки.

Таким чином, авторка робить висновок, що сучасне розуміння критеріїв науковості може бути пов’язане із розумінням та дослідженням особливостей функціонування різних частин науки, співвіднесенням науковості зі специфічними цінностями, які домінують у них.

Підготувала провідний бібліограф Ольга Кізян