Василь Семенович Стус – український поет, літературознавець, критик, філософ, співтворець сучасного українського відродження, громадянин-патріот, політв’язень, лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка, Герой України… Активний представник культурного руху шістдесятників. Він був одним із найактивніших дисидентів.

Народився Василь Стус 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Гайсинського району Вінницької області.

Автор таких поетичних збірок: «Зимові дерева» (1970), «Свіча в свічаді» (1977), «Палімпсести» (1986), «Дорога болю» (1990), «Під тягарем хреста» (1991), «І край мене почує» (1992), «Вечір. Зламана віть» (1999), «Небо. Кручі. Провалля. Вода» (2015) та ін.

Творчість видатного поета досліджувала ціла когорта науковців, літературознавців, літературних критиків, перекладачів. Серед них – чимало науковців і письменників Вінниччини і Донеччини.

Для Вінниччини постать Василя Стуса є символом незламності духу, людської та національної гідності. Читаючи твори Стуса, вчишся патріотизму, любові до своєї Батьківщини, великої любові до свого народу.

Відділ краєзнавства підготував книжкову виставку-пам’ять «Головне – не зрадити правді життя», присвячену традиційним заходам вшанування пам’яті поета.

Запрошуємо до перегляду!