Микола Аркас: український патріот із грецьким корінням

 

(віртуальний бібліографічний список до 170-річчя від дня народження) 

Та ні не можу я загинуть,–
Іду в життя, життя нове,
Іще побачиш ти мене
Моя кохана Україно.

Микола Аркас

Аркас Микола Миколайович – історик, письменник, фольклорист, композитор, громадсько-політичний діяч, педагог, автор першої популярної історії України, виданої українською мовою, першої опери за сюжетом Тараса Шевченка, засновник миколаївського товариства «Просвіта». Народився 7 січня 1853 року в Миколаєві у сім’ї адмірала Чорноморського флоту Миколи Андрійовича Аркаса. Миколаївський рід Аркасів належав до знатних, але не через шляхетне походження, а завдяки славним діянням на користь Вітчизни.

Початкову освіту здобув в одній з одеських приватних гімназій і вже у шкільні роки виявив неабиякі здібності у написанні творів. Учителі Одеської гімназії справили великий вплив на творчість М. Аркаса, особливо український композитор П. Ніщинський, який захоплювався українським музичним фольклором. Саме він навчив Миколу теорії та композиції музики, виконавському мистецтву, розвинув у юнака професійний смак до кращих зразків українського музичного фольклору. Після закінчення гімназії продовжив навчався в Училищі правознавства в м. Санкт-Петербурзі. У 1875 році закінчив Новоросійський університет (тепер Одеський національний університет імені І. І. Мечникова). У студентські роки усвідомленішим став інтерес до історичного минулого і сучасного України, духовних надбань українського народу, зміцнились почуття національної самосвідомості. Служив у морському відомстві в Миколаєві (1875–1898.), був почесним мировим суддею у м. Херсоні (1886–1895).

Великий вплив на формування патріотичних почуттів Миколи Аркаса мала мати, яка хоч і була дочкою високого урядовця Чорноморського флоту в чині дійсного статського радника, ніколи не забувала, що її рід Богдановичів започаткував представник української козацької старшини. Софія Петрівна прищеплювала синові любов до народних звичаїв, пісень, казок, мальовничої української природи.

Перші композиторські спроби Аркаса припали на 1870-х. Серед його творів – записи й обробки українських народних пісень (близько 80), романси та дуети. Автор першої української народно-побутової опери «Катерина» (1891), написаної за власним лібрето на сюжет поеми Т. Шевченка. В опері поєднались кантилена італійських оперних арій та інтонації українських популярних романсів та пісень.

Під час шкільних і студентських канікул Миколу можна було побачити серед селян у полі чи на фермі. Він залюбки працював і багато спілкувався з простим народом. Батько не схвалював це. А коли ще й довідався про захоплення сина селянською дівчиною Оксаною та його намір одружитися з нею, не на жарт сполошився і негайно влаштував сина на державну службу до канцелярії військово-морського відомства у Миколаєві, а наступного року відправив його в закордонне відрядження до Константинополя, потім – до Галаца. Після повернення Миколу одружили з дочкою військово-морського офіцера Шишкіна – Ольгою Іванівною. Попри поспішність і формальність шлюбу, він виявився щасливим. У 1870–1880-х рр. у молодого подружжя Аркасів народилися діти: донька Оксана і два сини – Петро і Микола. Дружина перейнялася демократичними і патріотичними ідеалами чоловіка, які знайшли втілення у двох напрямах творчої роботи Миколи, не пов’язаних з його професією, – історією та музикою.

Написав також низку поетичних творів, зокрема вірш «На вбивство П. П. Шмідта», поему «Гетьман Пилип Орлик» (опубл. 1993), ліричні поезії. Займався питаннями історії, автор дослідження «Історія України – Русі» (1908), популярного викладу історії України. Книга зазнала нищівної критики М. Грушевського через недостатню науковість; прихильніше поцінована В. Липинським і Є. Чикаленком.

1907 році у м. Миколаєві заснував товариство «Просвіта», що мало власну книгарню, книгозбірню, читальню, аматорську вокальну трупу, хор і драматичний гурток; проводились літературно-музичні вечори, де читали лекції з історії та культури України та показували вистави.

Аркас – один із засновників Миколаївського яхт-клубу (1887), з 1901 – його командор, 1908 відмовився від посади, щоб зосередитися на діяльності «Просвіти». Підтримував творчі стосунки з М. Грушевським, М. Кропивницьким, М. Лисенком, П. Ніщинським, Лесею Українкою, а також керівниками ін. «Просвіт» (чернігівської, київської, одеської), яким надавав фінансову підтримку.

Діяльність Аркаса пов’язана з просвітництвом та розвитком української культури: історією України, просуванням вивчення української мови, підтримкою освітянських програм, музики, театру, літератури. У себе вдома Микола Аркас зібрав значну бібліотеку, зокрема історичну (кілька тисяч книжок).

Усе його життя тісно пов’язане з Миколаєвом. Помер Микола Аркас раптово, 26 березня 1909 р., у розквіті сил, сповнений творчих задумів. Його поховано на міському кладовищі в Миколаєві.

З творчої спадщини

Я боюся тобі розказати про любов : романс для голоса с ф-п. ; d.1-a.2 / сл. Г. Кернеренка ; музика М. Аркаса. – Санкт-Петербург : «Муз. Мир», ценз.,1901. – 3 с.

Аркас, М. М. Катерина : опера на три дії / лібрето Д. Бобиря, муз. ред. Г. Таранов. – Київ: Мистецтво, 1963. – 223 c. : муз. тв.

Аркас, М. Історія Північної Чорноморщини = History of the Northern Black Sea Region. Т. 1. Від найдавніших часів до початків формування Київської держави / М. Аркас ; авт. передм.. Є. Ф. Маланюк. – Торонто : Накладом Дослід. Ін-ту Студіюм Інк. і Вид-ва «Гомін України», 1969. – 348, [2] c. : іл.

Аркас, М. М. Історія України-Русі з малюнками / М. М. Аркас. – 3-те факс. вид. – Київ : Вища шк., 1993. – 385 с.

Аркас, М. М. Історія України-Русі / М. М. Аркас. – Одеса : Маяк, 1994. – 392 с.

«Історія України-Русі» у листуванні Миколи Аракса з Василем Доманицьким. 1906–1909 роки / НАН України ; упоряд., вступ та комент. Інни Старовойтенко. – Київ : Темпора, 2009. – 344 с.

Література про життя і творчість

Антоненко, В. «Ваша книжка після «Кобзаря» єсть найкорисніша...» : нотатки з приводу роману Віктора Жадька «Грек із душею українця» / В. Антоненко // Віче. – 2004. – № 7. – С. 67–70.

Аркас, Микола // Енциклопедія українознавства. – Репр. відтворення вид. 1955–1984 рр. – Київ, 1993, Т. 1. – С. 58.

Аркас, Микола Миколайович / відп. за вип. М. І. Преварська // Видатні українці. Культура. Мистецтво. Освіта : довідник. – Київ, 2016. – С. 7–11.

Аркаси : [у т. ч. про Миколу Миколайовича Аркаса] / за ред. А. В. Кудрицького // Митці України. – Київ : Українська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1992. – С. 31–32.

Жадько, В. О. Грек із душею українця : роман-пошук / В. О. Жадько. – Київ : СПД, 2003. – 348 с.

Кауфман, Л. С. М. М. Аркас. Нарис про життя і творчість / Л. С. Кауфман. – Київ : Держ. вид-во образотворчого мистецтва і муз. літ. УРСР, 1958. – 131 с. : іл. + ноти.

Кремінь, Д. Д. Золота Скрижаль : Аркас Микола / Д. Д. Кремінь // Українська культура. – 2003. – № 1. – С. 33.

Нерод, В. О. Аркас Микола Миколайович / В. О. Нерод // Енциклопедія історії України. – Київ : Наукова думка, 2003, Т. 1. – С. 120–121.

Пришутов, Е. Офіцер. Історик. Композитор / Е. Пришутов // Народна Армія. – 2013. – 10 січня. – С. 6.

Різник, О. О. Аркас Микола Миколайович / О. О. Різник // Мистецтво України. – Київ : Українська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1995, Т 1. – С. 79.

Сарбей В. Микола Аркас і його «Історія України-Русі» / В. Сарбей // Український історичний журнал. 1990. № 7. – С. 100–113.

Ульяновський, В. І. Аркас Микола Миколайович / В. І. Ульяновський // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2001, Т. 1. – С. 647–648.

Чумакова, Л. Микола Аркас – гордість україни / Л. Шумакова // Кримська світлиця. – 2009. – 27 берез. – С. 8, 17.

Шкварець, В. Життєпис великого земляка та його історіографія / В. Шкварець // Емінак. 2016. – № 1 (2). С. 85–95.

Шкварець, В. П. Микола Миколайович Аркас: Життя. Творчість. Діяльність. – Миколаїв ; Одеса : Тетра, 2002. – 271 с.

Якименко, С. І. Педагогічні погляди та громадсько-просвітницька діяльність М. Аркаса. / С. І. Якименко, Н. Г. Шарата. – 2-ге вид., допов. та перероб. – Київ : Слово, 2014. 232 с.

Наукові розвідки з бази даних «Наукова періодика України»

Бундюченко, Т. В. Місце Миколи Аркаса в історичному процесі на Миколаївщині кінця ХІХ - початку ХХ століття / Т. В. Бундюченко // Наук. вісн. Миколаїв. нац. ун-ту ім. В. О. Сухомлинського. Історичні науки. – 2015. – № 1. – С. 111–114.

Бундюченко, Т. Формування демократичного світогляду М. М. Аркаса під впливом родини / Т. Бундюченко // Наук. зап. [Кіровоград. держ. пед. ун-ту імені Володимира Винниченка]. Серія: Історичні науки. – 2012. – Вип. 16. – С. 72–77.

Жадько, В. О. Микола Аркас як джерело формування його духовного космосу та фундатор становлення музичної культури півдня України / В. О. Жадько // Гілея. – 2013. – № 77. – С. 208–212.

Жадько, В. О. Микола Аркас як фундатор відродження історичної пам'яті та духовності півдня України / В. О. Жадько // Гуманітарний вісн. Запоріз. держ. інженерної акад. – 2007. – Вип. 30. – С. 13–22.

Кондрашов, В. Микола Аркас – організатор і керівник Миколаївської «Просвіти» / В. Кондрашов // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – 2010. – Вип. 19. – С. 544–547.

Кравець, Т. В. Епістолярна спадщина М. М. Аркаса / Т. В. Кравець // Наук. вісн. Ізмаїл. держ. гуманітарного ун-ту. – 2010. – Вип. 28. – С. 8–11.

Кравець, Т. В. М. М. Аркас як провідний діяч українського національного Відродження / Т. В. Кравець // Записки історичного факультету. – 2011. – Вип. 21. – С. 110–118.

Побірченко, Н. Повернення Миколи Аркаса (1852–1909) / Н. Побірченко // Історико-педагогічний альманах. – 2007. – Вип. 1. – С. 76–90.

Шарата, Н. Просвітницька діяльність М. М. Аркаса / Н. Шарата // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. – 2007. – Вип. 20. – С. 214–222.

Підготувала С. Шуляк, провідний бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії

Поділитися:

Микола Аркас: український патріот із грецьким корінням


 

(віртуальний бібліографічний список до 170-річчя від дня народження) 

Та ні не можу я загинуть,–
Іду в життя, життя нове,
Іще побачиш ти мене
Моя кохана Україно.

Микола Аркас

Аркас Микола Миколайович – історик, письменник, фольклорист, композитор, громадсько-політичний діяч, педагог, автор першої популярної історії України, виданої українською мовою, першої опери за сюжетом Тараса Шевченка, засновник миколаївського товариства «Просвіта». Народився 7 січня 1853 року в Миколаєві у сім’ї адмірала Чорноморського флоту Миколи Андрійовича Аркаса. Миколаївський рід Аркасів належав до знатних, але не через шляхетне походження, а завдяки славним діянням на користь Вітчизни.

Початкову освіту здобув в одній з одеських приватних гімназій і вже у шкільні роки виявив неабиякі здібності у написанні творів. Учителі Одеської гімназії справили великий вплив на творчість М. Аркаса, особливо український композитор П. Ніщинський, який захоплювався українським музичним фольклором. Саме він навчив Миколу теорії та композиції музики, виконавському мистецтву, розвинув у юнака професійний смак до кращих зразків українського музичного фольклору. Після закінчення гімназії продовжив навчався в Училищі правознавства в м. Санкт-Петербурзі. У 1875 році закінчив Новоросійський університет (тепер Одеський національний університет імені І. І. Мечникова). У студентські роки усвідомленішим став інтерес до історичного минулого і сучасного України, духовних надбань українського народу, зміцнились почуття національної самосвідомості. Служив у морському відомстві в Миколаєві (1875–1898.), був почесним мировим суддею у м. Херсоні (1886–1895).

Великий вплив на формування патріотичних почуттів Миколи Аркаса мала мати, яка хоч і була дочкою високого урядовця Чорноморського флоту в чині дійсного статського радника, ніколи не забувала, що її рід Богдановичів започаткував представник української козацької старшини. Софія Петрівна прищеплювала синові любов до народних звичаїв, пісень, казок, мальовничої української природи.

Перші композиторські спроби Аркаса припали на 1870-х. Серед його творів – записи й обробки українських народних пісень (близько 80), романси та дуети. Автор першої української народно-побутової опери «Катерина» (1891), написаної за власним лібрето на сюжет поеми Т. Шевченка. В опері поєднались кантилена італійських оперних арій та інтонації українських популярних романсів та пісень.

Під час шкільних і студентських канікул Миколу можна було побачити серед селян у полі чи на фермі. Він залюбки працював і багато спілкувався з простим народом. Батько не схвалював це. А коли ще й довідався про захоплення сина селянською дівчиною Оксаною та його намір одружитися з нею, не на жарт сполошився і негайно влаштував сина на державну службу до канцелярії військово-морського відомства у Миколаєві, а наступного року відправив його в закордонне відрядження до Константинополя, потім – до Галаца. Після повернення Миколу одружили з дочкою військово-морського офіцера Шишкіна – Ольгою Іванівною. Попри поспішність і формальність шлюбу, він виявився щасливим. У 1870–1880-х рр. у молодого подружжя Аркасів народилися діти: донька Оксана і два сини – Петро і Микола. Дружина перейнялася демократичними і патріотичними ідеалами чоловіка, які знайшли втілення у двох напрямах творчої роботи Миколи, не пов’язаних з його професією, – історією та музикою.

Написав також низку поетичних творів, зокрема вірш «На вбивство П. П. Шмідта», поему «Гетьман Пилип Орлик» (опубл. 1993), ліричні поезії. Займався питаннями історії, автор дослідження «Історія України – Русі» (1908), популярного викладу історії України. Книга зазнала нищівної критики М. Грушевського через недостатню науковість; прихильніше поцінована В. Липинським і Є. Чикаленком.

1907 році у м. Миколаєві заснував товариство «Просвіта», що мало власну книгарню, книгозбірню, читальню, аматорську вокальну трупу, хор і драматичний гурток; проводились літературно-музичні вечори, де читали лекції з історії та культури України та показували вистави.

Аркас – один із засновників Миколаївського яхт-клубу (1887), з 1901 – його командор, 1908 відмовився від посади, щоб зосередитися на діяльності «Просвіти». Підтримував творчі стосунки з М. Грушевським, М. Кропивницьким, М. Лисенком, П. Ніщинським, Лесею Українкою, а також керівниками ін. «Просвіт» (чернігівської, київської, одеської), яким надавав фінансову підтримку.

Діяльність Аркаса пов’язана з просвітництвом та розвитком української культури: історією України, просуванням вивчення української мови, підтримкою освітянських програм, музики, театру, літератури. У себе вдома Микола Аркас зібрав значну бібліотеку, зокрема історичну (кілька тисяч книжок).

Усе його життя тісно пов’язане з Миколаєвом. Помер Микола Аркас раптово, 26 березня 1909 р., у розквіті сил, сповнений творчих задумів. Його поховано на міському кладовищі в Миколаєві.

З творчої спадщини

Я боюся тобі розказати про любов : романс для голоса с ф-п. ; d.1-a.2 / сл. Г. Кернеренка ; музика М. Аркаса. – Санкт-Петербург : «Муз. Мир», ценз.,1901. – 3 с.

Аркас, М. М. Катерина : опера на три дії / лібрето Д. Бобиря, муз. ред. Г. Таранов. – Київ: Мистецтво, 1963. – 223 c. : муз. тв.

Аркас, М. Історія Північної Чорноморщини = History of the Northern Black Sea Region. Т. 1. Від найдавніших часів до початків формування Київської держави / М. Аркас ; авт. передм.. Є. Ф. Маланюк. – Торонто : Накладом Дослід. Ін-ту Студіюм Інк. і Вид-ва «Гомін України», 1969. – 348, [2] c. : іл.

Аркас, М. М. Історія України-Русі з малюнками / М. М. Аркас. – 3-те факс. вид. – Київ : Вища шк., 1993. – 385 с.

Аркас, М. М. Історія України-Русі / М. М. Аркас. – Одеса : Маяк, 1994. – 392 с.

«Історія України-Русі» у листуванні Миколи Аракса з Василем Доманицьким. 1906–1909 роки / НАН України ; упоряд., вступ та комент. Інни Старовойтенко. – Київ : Темпора, 2009. – 344 с.

Література про життя і творчість

Антоненко, В. «Ваша книжка після «Кобзаря» єсть найкорисніша...» : нотатки з приводу роману Віктора Жадька «Грек із душею українця» / В. Антоненко // Віче. – 2004. – № 7. – С. 67–70.

Аркас, Микола // Енциклопедія українознавства. – Репр. відтворення вид. 1955–1984 рр. – Київ, 1993, Т. 1. – С. 58.

Аркас, Микола Миколайович / відп. за вип. М. І. Преварська // Видатні українці. Культура. Мистецтво. Освіта : довідник. – Київ, 2016. – С. 7–11.

Аркаси : [у т. ч. про Миколу Миколайовича Аркаса] / за ред. А. В. Кудрицького // Митці України. – Київ : Українська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1992. – С. 31–32.

Жадько, В. О. Грек із душею українця : роман-пошук / В. О. Жадько. – Київ : СПД, 2003. – 348 с.

Кауфман, Л. С. М. М. Аркас. Нарис про життя і творчість / Л. С. Кауфман. – Київ : Держ. вид-во образотворчого мистецтва і муз. літ. УРСР, 1958. – 131 с. : іл. + ноти.

Кремінь, Д. Д. Золота Скрижаль : Аркас Микола / Д. Д. Кремінь // Українська культура. – 2003. – № 1. – С. 33.

Нерод, В. О. Аркас Микола Миколайович / В. О. Нерод // Енциклопедія історії України. – Київ : Наукова думка, 2003, Т. 1. – С. 120–121.

Пришутов, Е. Офіцер. Історик. Композитор / Е. Пришутов // Народна Армія. – 2013. – 10 січня. – С. 6.

Різник, О. О. Аркас Микола Миколайович / О. О. Різник // Мистецтво України. – Київ : Українська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1995, Т 1. – С. 79.

Сарбей В. Микола Аркас і його «Історія України-Русі» / В. Сарбей // Український історичний журнал. 1990. № 7. – С. 100–113.

Ульяновський, В. І. Аркас Микола Миколайович / В. І. Ульяновський // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2001, Т. 1. – С. 647–648.

Чумакова, Л. Микола Аркас – гордість україни / Л. Шумакова // Кримська світлиця. – 2009. – 27 берез. – С. 8, 17.

Шкварець, В. Життєпис великого земляка та його історіографія / В. Шкварець // Емінак. 2016. – № 1 (2). С. 85–95.

Шкварець, В. П. Микола Миколайович Аркас: Життя. Творчість. Діяльність. – Миколаїв ; Одеса : Тетра, 2002. – 271 с.

Якименко, С. І. Педагогічні погляди та громадсько-просвітницька діяльність М. Аркаса. / С. І. Якименко, Н. Г. Шарата. – 2-ге вид., допов. та перероб. – Київ : Слово, 2014. 232 с.

Наукові розвідки з бази даних «Наукова періодика України»

Бундюченко, Т. В. Місце Миколи Аркаса в історичному процесі на Миколаївщині кінця ХІХ - початку ХХ століття / Т. В. Бундюченко // Наук. вісн. Миколаїв. нац. ун-ту ім. В. О. Сухомлинського. Історичні науки. – 2015. – № 1. – С. 111–114.

Бундюченко, Т. Формування демократичного світогляду М. М. Аркаса під впливом родини / Т. Бундюченко // Наук. зап. [Кіровоград. держ. пед. ун-ту імені Володимира Винниченка]. Серія: Історичні науки. – 2012. – Вип. 16. – С. 72–77.

Жадько, В. О. Микола Аркас як джерело формування його духовного космосу та фундатор становлення музичної культури півдня України / В. О. Жадько // Гілея. – 2013. – № 77. – С. 208–212.

Жадько, В. О. Микола Аркас як фундатор відродження історичної пам'яті та духовності півдня України / В. О. Жадько // Гуманітарний вісн. Запоріз. держ. інженерної акад. – 2007. – Вип. 30. – С. 13–22.

Кондрашов, В. Микола Аркас – організатор і керівник Миколаївської «Просвіти» / В. Кондрашов // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – 2010. – Вип. 19. – С. 544–547.

Кравець, Т. В. Епістолярна спадщина М. М. Аркаса / Т. В. Кравець // Наук. вісн. Ізмаїл. держ. гуманітарного ун-ту. – 2010. – Вип. 28. – С. 8–11.

Кравець, Т. В. М. М. Аркас як провідний діяч українського національного Відродження / Т. В. Кравець // Записки історичного факультету. – 2011. – Вип. 21. – С. 110–118.

Побірченко, Н. Повернення Миколи Аркаса (1852–1909) / Н. Побірченко // Історико-педагогічний альманах. – 2007. – Вип. 1. – С. 76–90.

Шарата, Н. Просвітницька діяльність М. М. Аркаса / Н. Шарата // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. – 2007. – Вип. 20. – С. 214–222.

Підготувала С. Шуляк, провідний бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії