Віртуальний бібліографічний список уродженців-вінничан «Нація Героїв – українці!»

29 серпня 2024 року українці відзначають День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Відважні українські воїни стали символом гідності, кожен з них вчинив подвиг, повставши проти насилля та несправедливості, віддавши життя за нову, відроджену Україну, саме їхні подвиги надихають сотні тисяч українців на боротьбу з російською агресією.

До цієї події відділ краєзнавства підготував віртуальний бібліографічний список про уродженців-вінничан, які героїчно загинули в боротьбі з російськими окупантами за незалежність та територіальну цілісність України «Нація Героїв – українці!»

 

Нація Героїв – українці!

Віртуальний бібліографічний список до Дня пам’яті захисників України про уродженців-вінничан, які загинули під час Іловайської операції

 

29 серпня Україна відзначає День пам’яті захисників України. Ця скорботна дата призначена Указом Президента України № 621/2019 від 23 серпня 2019 року на підтримку ініціатив громадськості та з метою гідного вшанування пам’яті військовослужбовців і учасників добровольчих формувань, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, увічнення їх героїзму, зміцнення патріотичного духу в суспільстві.

Для відзначення Дня пам’яті та героїзму загиблих захисників було обрано саме цю дату, оскільки її приурочено воєнним подіям на сході України, коли під час Іловайської операції українська армія зазнала найбільших втрат.

Десять років тому відбулася одна з найтрагічніших подій в історії незалежної України – Іловайський котел. Це операція з найбільшим числом загиблих за весь час АТО/ООС (до початку широкомасштабного вторгнення) і приклад найпідступніших дій ворога.

В Іловайському котлі опинилися 1200−1300 українських військових. 28 серпня українське командування вирішило залишити Іловайськ і спробувало домовитися з російською стороною про вихід бійців із оточення. Було узгоджено маршрут відступу українських сил з котла «зеленим коридором». Спочатку передбачалося, що війська вийдуть у повній амуніції, зі зброєю. Однак пізно ввечері 28 серпня рф висунула вимогу, щоб війська виходили беззбройними.

Зелений коридор став червоним. За весь час Іловайської операції (6 серпня – 31 серпня) загинуло 368 українських військових (понад 250 – при виході з коридору). Понад 400 бійців було поранено, близько 300 – потрапили в полон. Більше десяти досі вважаються зниклими безвісти.

29 серпня сьогодні – трагічне нагадування про те, якою була ціна «домовленостей» та «переговорів» з росіянами.

Серед загиблих – славні сини Подільського краю, безсмертний подвиг яких золотими літерами вписаний у літопис української бойової слави, у літопис людської мужності та відваги. Ми шануємо подвиг кожного й кожної, хто віддав власне життя за цілісність і єдність України. 

Іловайський котел

Він тихо говорив й палив багато,

І смуток в погляді, у зморшках все чоло.

Розповідав, як загубив він брата,

А їх у нього триста душ було.

Під Іловайськом, в «коридорі», всіх поклали…

Хто був поранений, добили, мов шмаття,

Була домовленність, «зелений» їм давали,

А потім кров’ю вмилась матінка-земля.

Так сталося, що він живим зостався,

Хоч уцілів, але потрапив у полон,

Огидно ворог у лице йому сміявся,

Що підло, низько, розстріляли батальйон.

Рубцем на серці рана гоїтись не буде,

Вона кривавитиме довго, все життя,

Він Іловайськ та побратимів не забуде,

Вони ніколи не підуть у небуття…

Ми також мусимо героїв пам’ятати,

Бо то рубець на тілі нашої землі,

Бо наші воїни пішли нас захищати,

Та найцінніше віддали – життя свої.

Cвітлана Олександрова 

 

Володимирова, В. Вантаж «200» : 6 героїв, загиблих в Іловайському котлі, прийняла Вінниччина / Віталіна Володимирова // 33-й канал. – 2014. – 10 верес. – С. 5 : фот. 

Втрати Вінниччини за роки проведення АТО // Новини Вінниччини. – 2016. – 6 квіт. – С. 1 : фот. 

Зотов, М. Вінниччина і досі ховає жертв Іловайського котла / Максим Зотов // Місто. – 2014. – 24 верес. – С. 3. 

Кривавий літопис АТО : Вінниц. обл. / уклад.: Лариса Семенко, Валентина Буздиган // Вінниц. край. – 2015. – С. 62–76. – Спец. вип. «Наша війна – священна!». 

На честь полеглих під Іловайськом у Вінниці підписали «Прапор пам’яті» вийшли на Майдан Небесної Сотні вшанувати пам’ять полеглих бійців : ввечері, 29 серпня, у другі роковини Іловайської трагедії, кілька десятків вінничан (переважно волонтерів та громадських активістів) вийшли на Майдан Небесної Сотні вшанувати пам'ять полеглих бійців // Новини Вінниччини. – 2016. – 31 серп. – С. 1 : фот. 

Поліщук, Л. «Здався у полон заради поранених, хоч готовий був висмикнути чеку, як тільки вийшли з Іловайського котла» : каже 24-річний Михайло з Вінниці, якого тримали 12 днів у СБУ ДНР разом із 112 бійцями батальйону «Донбас» / Людмила Поліщук // 33-й канал. – 2014. –12 листоп. – С. 7 : фот. 

 

Ар’янов Сергій Сергійович

(11.04.1986 – 29.08.2014)

солдат, 9-й батальйон ТРО «Вінниця» ЗСУ,

учасник російсько-української війни

 

Ар’янов Сергій : [біогр. довідка] // Вознесіння духу : кн. пам’яті Героїв АТО та Небесної Сотні Вінниччини. – Вінниця, 2015. – С. 7 : кольор. фот.

Ар’янов Сергій [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Timenote.info : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://timenote.info/ua/person/view?id=3958854 (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана.

Ар’янов Сергій Сергійович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Вікіпедія : вільна енциклопедія – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia-on-ipfs.org/wiki/Ар'янов_Сергій_Сергійович   (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис заснов. на версії, датов.: 25.05.2022.

 

 

Гребінський Олег Вільямович

(03.07.1971 – 29.08.2014)

український правоохоронець, доброволець,

старший сержант міліції України,

учасник російсько-української війни

 

Воїн світла – Гребінський Олег Вільямович [Електронний ресурс] // YouTube : вебсервіс. – Електрон. відеодані (1 файл: 15:37 хв.). – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=qXZ23HI6vyo  (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис заснов. на версії, датов.: 22.09.2015.

Гребінський Олег Вільямович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Вікіпедія : вільна енциклопедія : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Гребінський_Олег_Вільямович  (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис заснов. на версії, датов.: 16.10.2022.

Гребінський Олег Вільямович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Книга пам’яті полеглих за Україну : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://memorybook.org.ua/4/grebinsky.htm  (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана.

Гребінський Олег Вільямович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Український меморіал : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://ukraine-memorial.org/ua/biography/grebinskiy-oleg-vilyamovich/  (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана.

Гриняк, Г. Ми втратили ще одного героя : [про загиблого в Іловайськ. котлі крижопільчанина О. Гребінського] / Г. Гриняк // Сіл. новини. – 2015. – 20 листоп. – С. 1 : фот.

29 серпня – День пам’яті загиблих учасників АТО : [під час виходу з Іловайськ. котла в цей день загинув уродженець Крижополя О. Гребінський] // Сіл. новини. – 2018. – 31 серп. – С. 1 : портр.

Цюрупинчани попрощалися з героєм Іловайська Олегом Гребінським // Наддніпр. правда. – 2015. – 16 верес. – С. 1.

 

 

Дремлюх В’ячеслав Анатолійович

(23.09.1991 – 29.08.2014)

стрілець-помічник гранатометника

7-го окремого полку армійської авіації

Сухопутних військ ЗСУ України, солдат,

учасник російсько-української війни

 

Бершадщина прощалася з героєм [В. Дремлюхом] // Бершад. край. – 2014. – 12 верес.

Віддав життя за Україну : [2 роки з дня загибелі В. Дремлюха. Відкрито пам’ят. знак] // Бершад. край. – 2016. – 26 серп.

Володимирова, В. Іловайський котел: загиблі та ті, хто вижив : [загинув 22-річний В. Дремлюх із Бершаді] / Віталіна Володимирова // 33-й канал. – 2014. – 17 верес. – С. 5 : фот.

В’ячеслав Дремлюх – учасник битви під Іловайськом // Бершад. край. – 2020. – 27 серп. : фот.

Дремлюх В’ячеслав Анатолійович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Вікіпедія : вільна енциклопедія : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Дремлюх_В%27ячеслав_Анатолійович (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис заснов. на версії, датов.: 18.03.2022.

Дремлюх В’ячеслав Анатолійович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Український меморіал : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://ukraine-memorial.org/ua/biography/dremluh-vjcheslav-anatolievich/ (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана.

Клітинський, О. Чорне крило Іловайського «Зеленого коридору» : [спогади про В. Дремлюха, який загинув під час операції «Іловайський котел»] / О. Клітинський // Бершад. край. – 2020. – 3 верес.

Світлої пам’яті В’ячеслава Дремлюха : [про нагородження орденом «За мужність» ІІІ ст. (посмертно) В. Дремлюха] // Бершад. край. – 2015. – 4 верес.

Сім років з дня загибелі В’ячеслава Дремлюха – учасника битви під Іловайськом // Бершад. край. – 2021. – 26 серп. : фот.

Стефанцов, І. 29 серпня 2018 року минуло 4 роки з дня загибелі В’ячеслава Дремлюха [під час виходу з Іловайськ. котла] / Іван Стефанцов, Михайло Бурлака // Бершад. край. – 2018. – 31 серп. – С. 1 : портр.

Юнак захищав Україну : [про В. Дремлюха, який загинув у 2014 р. під Іловайском] // Бершад. край. – 2020. – 9 лип.

 

 

Івкун Василь Дмитрович

(06.01.1983 – 29.08.2014)

оператор-навідник БТР 7-го окремого

полку армійської авіації Сухопутних військ ЗСУ,

солдат, учасник російсько-української війни

 

Івкун Василь Дмитрович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Вікіпедія : вільна енциклопедія : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Івкун_Василь_Дмитрович  (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис заснов. на версії, датов.: 09.04.2023.

Івкун Василь Дмитрович  [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Книга пам’яті полеглих за Україну : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://memorybook.org.ua/11/ivkun.htm (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана.

Івкун Василь Дмитрович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Український меморіал : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://ukraine-memorial.org/ua/biography/ivkun-vasil-dmitrovich/ (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана.

Івкун Василь Дмитрович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Небесна Гвардія : сайт допомоги сім’ям загиблих учасників АТО. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://www.ngua.org/people/2005 (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана.

Кізка, В. «Мамо, танки! Тут все горить...» : [Ямпіль відправив до небесного батальону свого бійця В. Івкуна] / Василь Кізка // 33-й канал. – 2014. – 10 верес. – С. 5 : фот.

Петренко, О. Рік без Василя Івкуна : [роковини загибелі нашого земляка в страшному Іловайськ. котлі] / О. Петренко // Ямпіл. вісті. – 2015. – 28 серп.

П’ять вінницьких солдатів Президент нагородив орденом «За мужність» – посмертно : [В. Івкуна та ін.] // Новини Вінниччини. – 2015. – 10 черв. – С. 1 : фот.

 

 

Катрич В’ячеслав Степанович

(10.03.1979 – 29.08.2014)

боєць добровольчого батальйону патрульної

служби поліції особливого призначення

«Миротворець» ГУ МВС України в Київській

області, учасник російсько-української війни

 

Катрич В’ячеслав Степанович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Вікіпедія : вільна енциклопедія : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Катрич_В%27ячеслав_Степанович (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис заснов. на версії, датов.: 06.08.2022.

Катрич В’ячеслав Степанович // Книга пам’яті МВС. Національна поліція України. Державна прикордонна служба України / Артем Шевченко [та ін.] ; упоряд. О. В. Красовицький. – 2-ге вид., випр. і допов. – Харків, 2017. – С. 82–83.

Катрич В’ячеслав Степанович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Книга пам’яті полеглих за Україну : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://memorybook.org.ua/14/katrich.htm (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана.

Катрич В’ячеслав Степанович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Небесна Гвардія : сайт допомоги сім’ям загиблих учасників АТО. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://www.ngua.org/people/1949 (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана.

Осаволюк, С. Пам’ятний знак В’ячеславу Катричу : [рішення Калинів. міськради одну із вулиць міста названо на честь героя АТО В. Катрича] / С. Осаволюк // Прапор перемоги. – 2016. – 13 жовт. – С. 1 : фот.

Почесні громадяни міста [Електронний ресурс] : [список Почесних громадян для занесення до кн. слави міськради, зокрема Катрича В. С.] // Калинів. міськрада : офіц. сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://kalynivska-objednana-gromada.gov.ua/pochesni-gromadyani-mista-16-32-30-27-09-2018/ (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана.

Хоронили воїна : [загинув боєць батальйону «Миротворець» В. Катрич] // Прапор перемоги. – 2014. – 9 верес. – С. 1 : фот. 

 

Кифоренко Борис Борисович

(11.04.1974 – 29.08.2014)

полковник, командир 121-ї

окремої гвардійської бригади зв’язку

Сухопутних військ ЗСУ, учасник

російсько-української війни

 

Кифоренко Борис Борисович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Вікіпедія : вільна енциклопедія : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Кифоренко_Борис_Борисович (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис заснов. на версії, датов.: 16.06.2023.

Кифоренко Борис Борисович  [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Книга пам’яті полеглих за Україну : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://memorybook.org.ua/14/kiforenko.htm (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана.

Кифоренко Борис Борисович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Український меморіал : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://ukraine-memorial.org/ua/biography/kiforenko-boris-borisovich/ (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана.

Мартонікова, І. Попрощалися із Борисом Кифоренком і В’ячеславом Дремлюхом : [під м. Іловайськ загинули полковник Б. Кифоренко, якого поховали в м. Одеса та солдат В. Дремлюх, якого поховали у м. Бершадь] / І. Мартонікова // Місто. – 2014. – 10 верес. – С. 3.

Мельник, А. Вінничани, які віддали життя за Україну [зокрема Б. Кифоренко] / А. Мельник, В. Володимирова, Т. Кондратьєва // 33-й канал. – 2015. – 14 січ. – С. 10–11.

Мельник, А. Пораненого комбрига полковника Бориса Кифоренка під Іловайськом добивали росіяни : [до мартирологу загиблих увійшов ще один вінничанин] / Анатолій Мельник // 33-й канал. – 2014. – 17 верес. – С. 5 : фот.

Найжорстокіша битва за Іловайськ. Найсвітліша пам’ять про загиблих : [про Р. Халуса і Б. Кифоренка, загиблих в Іловайськ.  котлі] // Чечельниц. вісн. – 2018. – 30 серп. – С. 1.

Шабельник, Л. Вічна слава Героям : [в Ольгопіл. СТГ відкрили Алею Слави Героям-захисникам України. Серед Героїв – Б. Кифоренко] / Лариса Шабельник // Вінниччина. – 2023. – 14 черв. – С. 1 : кольор. фот.

 

 

Ковальчук Віктор Євгенович

(8.12.1992 – 31.08. 2014)

лейтенант, командир взводу 80-ї

окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ,

учасник російсько-української війни

 

 

Ковальчук Віктор Євгенович  : [лейтенант, командир взводу 80-ї окремої десантно-штурмової бригади] // Білі лебеді у небесах. Відлуння неоголошеної війни : мартиролог / ГО «Суспільні ініціативи Козятинщини», Козятин. Центр. р-на б-ка. – Козятин, 2017.  – С. 8–9.        

Біля меморіальної дошки Віктора Ковальчука зберуться учні закладу, де він навчався : 31 серпня 2017 року, на території ліцею-школи (м. Козятин, вулиця Котовського, 20) відбудеться мітинг-реквієм пам'яті загиблому у зоні АТО Віктора Євгенійовича Ковальчука // RIA. – 2017. – 24 серп. – С. 2 : фот. 

Наумова, І. Герой нашого часу – Віктор Ковальчук. Лейтенант, командир взводу 80-ї десантно-штурмової бригади : [31 серп. 2014 року, під час виведення поранених з території аеропорту, Віктор отримав поранення, яке обірвало його життя] / Інна Наумова // Козятин. експрес. – 2017. – 7 верес. – С. 2 : фот. 

Гончарук, В. Пам’яті героя Віктора Ковальчука : [в школі-ліцеї (колишня шк.  № 4) міста Козятина відбувся мітинг з нагоди пам’яті Віктора Ковальчука] / В'ячеслав Гончарук // RIA Козятин. – 2017. – 31 серп. – С. 8 : кольор. фот. 

Кожан, Ю. Урочисто відкрили меморіальну дошку пам’яті Віктора Ковальчука  [на фасаді Козятин. шк., де навчався Герой] / Юлія Кожан // RIA Козятин. – 2015. – 14 трав. – С. 9 : фот. 

Нагороджений посмертно [орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня командир взводу 80-ї десантно-штурмової бригади Віктор Ковальчук, який загинув 31 серп. 2014 року] // Вісн. Козятинщини. – 2015. – 21 трав. – С. 1 : кольор. фот. 

Ще один козятинець загинув у зоні АТО : [31 серп. загинув Віктор Ковальчук] // Вісн. Козятинщини. – 2014. – 4 верес. – С. 1. 

 

 

Лобжин Олександр Володимирович

(28.05.1990 – 25 .08.2014)

зв’язківець, лейтенант, командир взводу,

51-а окрема механізована бригада ЗСУ,

учасник російсько-української війни.

 

 

Беловольченко, Г. У Козятинському районі поховали військових, загиблих в АТО : Олександр Лобжин загинув під Іловайськом, Сергій Кацабін – рятуючи поранених біля Дебальцевого, [Василь Осіпчук загинув у Станиці-Луганській], але тільки зараз стали відомі результати ДНК-експертиз / Ганна Беловольченко // Місто. – 2016. – 6 квіт. – С. 3. 

Володимирова, В. Тілами загиблих героїв торгують нелюди : [досі вважається невідомою доля 13 вінничан, які знаходяться у полоні бойовиків та вважаються безвісти зниклими, зокрема – О. В. Лобжин] / Віталіна Володимирова // 33-й канал. – 2014. – 29 жовт. – С. 2 : фот. 

Володимирова, В. 14 вінничан – у полоні бойовиків : [згадується О. В. Лобжин] / Віталіна Володимирова // 33-й канал. – 2014. – 22 жовт. – С. 7 : фот. 

Загиблого атовця Олександра Лобжина нагороджено державною відзнакою : [посмертно нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ст.] // Вісн. Козятинщини. – 2018. – 30 серп. – С. 1 : кольор. фот. 

Лісовий, В. Поховали ще одного солдата, що загинув під Іловайськом у найтрагічніші дні Збройних Сил України : [2 квіт. Козятинщина прощалася з Олександром Лобжиним] / Влад Лісовий // РІА-Козятин. – 2016. – 7 квіт. – С. 7 : фот. 

Лобжин Олександр Володимирович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Український меморіал : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://ukraine-memorial.org/ua/biography/lobzhin-oleksandr-volodimirovich/ (дата звернення: 13.08.2021), вільний. – Назва з екрана. 

Лобжин Олександр Володимирович : [лейтенант, командир взводу 51-ї ОМБ] // Білі лебеді у небесах. Відлуння неоголошеної війни : мартиролог / ГО «Суспільні ініціативи Козятинщини», Козятин. центр. р-на б-ка. – Козятин, 2017. – С. 14–15. 

Малафей, В. Серед безвісти зниклих у зоні АТО – 11 вінничан [зокрема О. В. Лобжин] / Віра Малафей // 33-й канал. – 2015. – 18 лют. – С. 10 : фот. 

Мордюк, А. Герой Олександр Лобжин : [біогр. О. Лобжина] / Андрій Мордюк // Козятин. експрес. – 2017. – 24 серп. – С. 3 : фот. 

Повх, В. Нагороджено посмертно : [орденом Богдана Хмельницького ІІІ ст. О. Лобжина] / Влад Повх // RIA Козятин. – 2018. – 6 верес. – С. 2 : портр. 

Три ордени посмертно отримали військові з Вінниччини : [нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ст. (посмертно)  Олександр Лобжин] // 33-й канал. – 2018. – 29 серп. – С. 3 : іл. 

Чернега, Н. І. Козятинщина попрощалася з героєм земляком Олександром Лобжином : [загинув в серпні 2014 року під Іловайськом] / Ніна Іванівна Чернега // Вісн. Козятинщини. – 2016. – 7 квіт. – С. 4 : фот.

 

 

Халус Руслан Петрович

(05.04.1977 – 29.08.2014)

капітан батальйону патрульної служби поліції

особливого призначення «Миротворець» ГУ МВС

України в Київській області, учасник

російсько-української війни

 

Герої не вмирають! [Електронний ресурс] : [Р. Халус] // Чечельниц. райрада : офіц. сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://chechelnik-rada.gov.ua/novini/geroi-ne-vmirajut/ (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис заснов. на версії, датов.: 29.08.2016.

Наша незламна Батьківщина : [вчителька Чечельниц. шк. Галина Іванівна Химич організувала для школярів День пам’яті загиблого Героя Руслана Халуса] // Чечельниц. вісн. – 2020. – 31 січ. – С. 4 : фот.

Транзалова-Крук, Л. Небесний син: Герої не вмирають : [4-та річниця з дня смерті Героя – Р. Халуса] / Л. Транзалова-Крук // Чечельниц. вісн. – 2018. – 6 верес. – С. 3.

У Чечельнику відкрито меморіальну дошку на честь героя-земляка [Електронний ресурс] : [Р. Халуса] // Чечельниц. райдержадмін. : офіц. сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://rda.chechelnik-rada.gov.ua/golovna-podiya-dnya/u-chechelniku-vidkrito-memorialnu-doshku-na-chest-geroyazemlyaka/ (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис заснов. на версії, датов.: 27.02.2015.

Халус Руслан Петрович // Книга пам’яті МВС. Національна поліція України. Державна прикордонна служба України / Артем Шевченко [та ін.] ; упоряд. О. В. Красовицький. – 2-ге вид., випр. і допов. – Харків, 2017. – С. 216–217.

Халус Руслан Петрович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Вікіпедія : вільна енциклопедія : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Халус_Руслан_Петрович (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис заснов. на версії, датов.: 29.08.2021.

Халус Руслан Петрович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Книга пам’яті полеглих за Україну : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://memorybook.org.ua/25/halus.htm (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана.

Халус Руслан Петрович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Небесна Гвардія : сайт допомоги сім’ям загиблих учасників АТО. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://ngua.org/people/1959 (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана. 

Халус Руслан Петрович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Український меморіал : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://ukraine-memorial.org/ua/biography/halus-ruslan-petrovich/ (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана. 

Халус, С. І. «Мого Русланчика вже нема з нами...». Мати капітана спецбатальйону «Миротворець», 37-річного жителя Чечельника Руслана Халуса до останньої миті не вірила, що її сина вбито, і більше місяця шукала його по військових шпиталях та лікарнях. І знайшла... неживого в одному з моргів Києва / С. І. Халус // Вінниччина. – 2014. – 31 жовт. – С. 1–3 : фот.

Шабельник, Л. На честь героя-земляка у Чечельнику відкрито меморіальну дошку : [на фасаді шк. № 2, де навчався Р. Халус] / Лариса Шабельник // Вінниччина. – 2015. – 25 лют. – С. 8 : фот.

 

Віртуальний бібліографічний список про уродженців-вінничан, які загинули під час Іловайської операції підготувала

бібліограф І категорії відділу краєзнавства

 Світлана Коваль

 

Поділитися:

Нація Героїв – українці!


29 серпня 2024 року українці відзначають День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Відважні українські воїни стали символом гідності, кожен з них вчинив подвиг, повставши проти насилля та несправедливості, віддавши життя за нову, відроджену Україну, саме їхні подвиги надихають сотні тисяч українців на боротьбу з російською агресією.

До цієї події відділ краєзнавства підготував віртуальний бібліографічний список про уродженців-вінничан, які героїчно загинули в боротьбі з російськими окупантами за незалежність та територіальну цілісність України «Нація Героїв – українці!»

 

Нація Героїв – українці!

Віртуальний бібліографічний список до Дня пам’яті захисників України про уродженців-вінничан, які загинули під час Іловайської операції

 

29 серпня Україна відзначає День пам’яті захисників України. Ця скорботна дата призначена Указом Президента України № 621/2019 від 23 серпня 2019 року на підтримку ініціатив громадськості та з метою гідного вшанування пам’яті військовослужбовців і учасників добровольчих формувань, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, увічнення їх героїзму, зміцнення патріотичного духу в суспільстві.

Для відзначення Дня пам’яті та героїзму загиблих захисників було обрано саме цю дату, оскільки її приурочено воєнним подіям на сході України, коли під час Іловайської операції українська армія зазнала найбільших втрат.

Десять років тому відбулася одна з найтрагічніших подій в історії незалежної України – Іловайський котел. Це операція з найбільшим числом загиблих за весь час АТО/ООС (до початку широкомасштабного вторгнення) і приклад найпідступніших дій ворога.

В Іловайському котлі опинилися 1200−1300 українських військових. 28 серпня українське командування вирішило залишити Іловайськ і спробувало домовитися з російською стороною про вихід бійців із оточення. Було узгоджено маршрут відступу українських сил з котла «зеленим коридором». Спочатку передбачалося, що війська вийдуть у повній амуніції, зі зброєю. Однак пізно ввечері 28 серпня рф висунула вимогу, щоб війська виходили беззбройними.

Зелений коридор став червоним. За весь час Іловайської операції (6 серпня – 31 серпня) загинуло 368 українських військових (понад 250 – при виході з коридору). Понад 400 бійців було поранено, близько 300 – потрапили в полон. Більше десяти досі вважаються зниклими безвісти.

29 серпня сьогодні – трагічне нагадування про те, якою була ціна «домовленостей» та «переговорів» з росіянами.

Серед загиблих – славні сини Подільського краю, безсмертний подвиг яких золотими літерами вписаний у літопис української бойової слави, у літопис людської мужності та відваги. Ми шануємо подвиг кожного й кожної, хто віддав власне життя за цілісність і єдність України. 

Іловайський котел

Він тихо говорив й палив багато,

І смуток в погляді, у зморшках все чоло.

Розповідав, як загубив він брата,

А їх у нього триста душ було.

Під Іловайськом, в «коридорі», всіх поклали…

Хто був поранений, добили, мов шмаття,

Була домовленність, «зелений» їм давали,

А потім кров’ю вмилась матінка-земля.

Так сталося, що він живим зостався,

Хоч уцілів, але потрапив у полон,

Огидно ворог у лице йому сміявся,

Що підло, низько, розстріляли батальйон.

Рубцем на серці рана гоїтись не буде,

Вона кривавитиме довго, все життя,

Він Іловайськ та побратимів не забуде,

Вони ніколи не підуть у небуття…

Ми також мусимо героїв пам’ятати,

Бо то рубець на тілі нашої землі,

Бо наші воїни пішли нас захищати,

Та найцінніше віддали – життя свої.

Cвітлана Олександрова 

 

Володимирова, В. Вантаж «200» : 6 героїв, загиблих в Іловайському котлі, прийняла Вінниччина / Віталіна Володимирова // 33-й канал. – 2014. – 10 верес. – С. 5 : фот. 

Втрати Вінниччини за роки проведення АТО // Новини Вінниччини. – 2016. – 6 квіт. – С. 1 : фот. 

Зотов, М. Вінниччина і досі ховає жертв Іловайського котла / Максим Зотов // Місто. – 2014. – 24 верес. – С. 3. 

Кривавий літопис АТО : Вінниц. обл. / уклад.: Лариса Семенко, Валентина Буздиган // Вінниц. край. – 2015. – С. 62–76. – Спец. вип. «Наша війна – священна!». 

На честь полеглих під Іловайськом у Вінниці підписали «Прапор пам’яті» вийшли на Майдан Небесної Сотні вшанувати пам’ять полеглих бійців : ввечері, 29 серпня, у другі роковини Іловайської трагедії, кілька десятків вінничан (переважно волонтерів та громадських активістів) вийшли на Майдан Небесної Сотні вшанувати пам'ять полеглих бійців // Новини Вінниччини. – 2016. – 31 серп. – С. 1 : фот. 

Поліщук, Л. «Здався у полон заради поранених, хоч готовий був висмикнути чеку, як тільки вийшли з Іловайського котла» : каже 24-річний Михайло з Вінниці, якого тримали 12 днів у СБУ ДНР разом із 112 бійцями батальйону «Донбас» / Людмила Поліщук // 33-й канал. – 2014. –12 листоп. – С. 7 : фот. 

 

Ар’янов Сергій Сергійович

(11.04.1986 – 29.08.2014)

солдат, 9-й батальйон ТРО «Вінниця» ЗСУ,

учасник російсько-української війни

 

Ар’янов Сергій : [біогр. довідка] // Вознесіння духу : кн. пам’яті Героїв АТО та Небесної Сотні Вінниччини. – Вінниця, 2015. – С. 7 : кольор. фот.

Ар’янов Сергій [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Timenote.info : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://timenote.info/ua/person/view?id=3958854 (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана.

Ар’янов Сергій Сергійович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Вікіпедія : вільна енциклопедія – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia-on-ipfs.org/wiki/Ар'янов_Сергій_Сергійович   (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис заснов. на версії, датов.: 25.05.2022.

 

 

Гребінський Олег Вільямович

(03.07.1971 – 29.08.2014)

український правоохоронець, доброволець,

старший сержант міліції України,

учасник російсько-української війни

 

Воїн світла – Гребінський Олег Вільямович [Електронний ресурс] // YouTube : вебсервіс. – Електрон. відеодані (1 файл: 15:37 хв.). – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=qXZ23HI6vyo  (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис заснов. на версії, датов.: 22.09.2015.

Гребінський Олег Вільямович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Вікіпедія : вільна енциклопедія : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Гребінський_Олег_Вільямович  (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис заснов. на версії, датов.: 16.10.2022.

Гребінський Олег Вільямович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Книга пам’яті полеглих за Україну : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://memorybook.org.ua/4/grebinsky.htm  (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана.

Гребінський Олег Вільямович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Український меморіал : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://ukraine-memorial.org/ua/biography/grebinskiy-oleg-vilyamovich/  (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана.

Гриняк, Г. Ми втратили ще одного героя : [про загиблого в Іловайськ. котлі крижопільчанина О. Гребінського] / Г. Гриняк // Сіл. новини. – 2015. – 20 листоп. – С. 1 : фот.

29 серпня – День пам’яті загиблих учасників АТО : [під час виходу з Іловайськ. котла в цей день загинув уродженець Крижополя О. Гребінський] // Сіл. новини. – 2018. – 31 серп. – С. 1 : портр.

Цюрупинчани попрощалися з героєм Іловайська Олегом Гребінським // Наддніпр. правда. – 2015. – 16 верес. – С. 1.

 

 

Дремлюх В’ячеслав Анатолійович

(23.09.1991 – 29.08.2014)

стрілець-помічник гранатометника

7-го окремого полку армійської авіації

Сухопутних військ ЗСУ України, солдат,

учасник російсько-української війни

 

Бершадщина прощалася з героєм [В. Дремлюхом] // Бершад. край. – 2014. – 12 верес.

Віддав життя за Україну : [2 роки з дня загибелі В. Дремлюха. Відкрито пам’ят. знак] // Бершад. край. – 2016. – 26 серп.

Володимирова, В. Іловайський котел: загиблі та ті, хто вижив : [загинув 22-річний В. Дремлюх із Бершаді] / Віталіна Володимирова // 33-й канал. – 2014. – 17 верес. – С. 5 : фот.

В’ячеслав Дремлюх – учасник битви під Іловайськом // Бершад. край. – 2020. – 27 серп. : фот.

Дремлюх В’ячеслав Анатолійович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Вікіпедія : вільна енциклопедія : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Дремлюх_В%27ячеслав_Анатолійович (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис заснов. на версії, датов.: 18.03.2022.

Дремлюх В’ячеслав Анатолійович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Український меморіал : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://ukraine-memorial.org/ua/biography/dremluh-vjcheslav-anatolievich/ (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана.

Клітинський, О. Чорне крило Іловайського «Зеленого коридору» : [спогади про В. Дремлюха, який загинув під час операції «Іловайський котел»] / О. Клітинський // Бершад. край. – 2020. – 3 верес.

Світлої пам’яті В’ячеслава Дремлюха : [про нагородження орденом «За мужність» ІІІ ст. (посмертно) В. Дремлюха] // Бершад. край. – 2015. – 4 верес.

Сім років з дня загибелі В’ячеслава Дремлюха – учасника битви під Іловайськом // Бершад. край. – 2021. – 26 серп. : фот.

Стефанцов, І. 29 серпня 2018 року минуло 4 роки з дня загибелі В’ячеслава Дремлюха [під час виходу з Іловайськ. котла] / Іван Стефанцов, Михайло Бурлака // Бершад. край. – 2018. – 31 серп. – С. 1 : портр.

Юнак захищав Україну : [про В. Дремлюха, який загинув у 2014 р. під Іловайском] // Бершад. край. – 2020. – 9 лип.

 

 

Івкун Василь Дмитрович

(06.01.1983 – 29.08.2014)

оператор-навідник БТР 7-го окремого

полку армійської авіації Сухопутних військ ЗСУ,

солдат, учасник російсько-української війни

 

Івкун Василь Дмитрович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Вікіпедія : вільна енциклопедія : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Івкун_Василь_Дмитрович  (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис заснов. на версії, датов.: 09.04.2023.

Івкун Василь Дмитрович  [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Книга пам’яті полеглих за Україну : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://memorybook.org.ua/11/ivkun.htm (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана.

Івкун Василь Дмитрович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Український меморіал : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://ukraine-memorial.org/ua/biography/ivkun-vasil-dmitrovich/ (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана.

Івкун Василь Дмитрович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Небесна Гвардія : сайт допомоги сім’ям загиблих учасників АТО. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://www.ngua.org/people/2005 (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана.

Кізка, В. «Мамо, танки! Тут все горить...» : [Ямпіль відправив до небесного батальону свого бійця В. Івкуна] / Василь Кізка // 33-й канал. – 2014. – 10 верес. – С. 5 : фот.

Петренко, О. Рік без Василя Івкуна : [роковини загибелі нашого земляка в страшному Іловайськ. котлі] / О. Петренко // Ямпіл. вісті. – 2015. – 28 серп.

П’ять вінницьких солдатів Президент нагородив орденом «За мужність» – посмертно : [В. Івкуна та ін.] // Новини Вінниччини. – 2015. – 10 черв. – С. 1 : фот.

 

 

Катрич В’ячеслав Степанович

(10.03.1979 – 29.08.2014)

боєць добровольчого батальйону патрульної

служби поліції особливого призначення

«Миротворець» ГУ МВС України в Київській

області, учасник російсько-української війни

 

Катрич В’ячеслав Степанович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Вікіпедія : вільна енциклопедія : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Катрич_В%27ячеслав_Степанович (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис заснов. на версії, датов.: 06.08.2022.

Катрич В’ячеслав Степанович // Книга пам’яті МВС. Національна поліція України. Державна прикордонна служба України / Артем Шевченко [та ін.] ; упоряд. О. В. Красовицький. – 2-ге вид., випр. і допов. – Харків, 2017. – С. 82–83.

Катрич В’ячеслав Степанович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Книга пам’яті полеглих за Україну : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://memorybook.org.ua/14/katrich.htm (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана.

Катрич В’ячеслав Степанович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Небесна Гвардія : сайт допомоги сім’ям загиблих учасників АТО. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://www.ngua.org/people/1949 (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана.

Осаволюк, С. Пам’ятний знак В’ячеславу Катричу : [рішення Калинів. міськради одну із вулиць міста названо на честь героя АТО В. Катрича] / С. Осаволюк // Прапор перемоги. – 2016. – 13 жовт. – С. 1 : фот.

Почесні громадяни міста [Електронний ресурс] : [список Почесних громадян для занесення до кн. слави міськради, зокрема Катрича В. С.] // Калинів. міськрада : офіц. сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://kalynivska-objednana-gromada.gov.ua/pochesni-gromadyani-mista-16-32-30-27-09-2018/ (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана.

Хоронили воїна : [загинув боєць батальйону «Миротворець» В. Катрич] // Прапор перемоги. – 2014. – 9 верес. – С. 1 : фот. 

 

Кифоренко Борис Борисович

(11.04.1974 – 29.08.2014)

полковник, командир 121-ї

окремої гвардійської бригади зв’язку

Сухопутних військ ЗСУ, учасник

російсько-української війни

 

Кифоренко Борис Борисович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Вікіпедія : вільна енциклопедія : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Кифоренко_Борис_Борисович (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис заснов. на версії, датов.: 16.06.2023.

Кифоренко Борис Борисович  [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Книга пам’яті полеглих за Україну : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://memorybook.org.ua/14/kiforenko.htm (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана.

Кифоренко Борис Борисович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Український меморіал : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://ukraine-memorial.org/ua/biography/kiforenko-boris-borisovich/ (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана.

Мартонікова, І. Попрощалися із Борисом Кифоренком і В’ячеславом Дремлюхом : [під м. Іловайськ загинули полковник Б. Кифоренко, якого поховали в м. Одеса та солдат В. Дремлюх, якого поховали у м. Бершадь] / І. Мартонікова // Місто. – 2014. – 10 верес. – С. 3.

Мельник, А. Вінничани, які віддали життя за Україну [зокрема Б. Кифоренко] / А. Мельник, В. Володимирова, Т. Кондратьєва // 33-й канал. – 2015. – 14 січ. – С. 10–11.

Мельник, А. Пораненого комбрига полковника Бориса Кифоренка під Іловайськом добивали росіяни : [до мартирологу загиблих увійшов ще один вінничанин] / Анатолій Мельник // 33-й канал. – 2014. – 17 верес. – С. 5 : фот.

Найжорстокіша битва за Іловайськ. Найсвітліша пам’ять про загиблих : [про Р. Халуса і Б. Кифоренка, загиблих в Іловайськ.  котлі] // Чечельниц. вісн. – 2018. – 30 серп. – С. 1.

Шабельник, Л. Вічна слава Героям : [в Ольгопіл. СТГ відкрили Алею Слави Героям-захисникам України. Серед Героїв – Б. Кифоренко] / Лариса Шабельник // Вінниччина. – 2023. – 14 черв. – С. 1 : кольор. фот.

 

 

Ковальчук Віктор Євгенович

(8.12.1992 – 31.08. 2014)

лейтенант, командир взводу 80-ї

окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ,

учасник російсько-української війни

 

 

Ковальчук Віктор Євгенович  : [лейтенант, командир взводу 80-ї окремої десантно-штурмової бригади] // Білі лебеді у небесах. Відлуння неоголошеної війни : мартиролог / ГО «Суспільні ініціативи Козятинщини», Козятин. Центр. р-на б-ка. – Козятин, 2017.  – С. 8–9.        

Біля меморіальної дошки Віктора Ковальчука зберуться учні закладу, де він навчався : 31 серпня 2017 року, на території ліцею-школи (м. Козятин, вулиця Котовського, 20) відбудеться мітинг-реквієм пам'яті загиблому у зоні АТО Віктора Євгенійовича Ковальчука // RIA. – 2017. – 24 серп. – С. 2 : фот. 

Наумова, І. Герой нашого часу – Віктор Ковальчук. Лейтенант, командир взводу 80-ї десантно-штурмової бригади : [31 серп. 2014 року, під час виведення поранених з території аеропорту, Віктор отримав поранення, яке обірвало його життя] / Інна Наумова // Козятин. експрес. – 2017. – 7 верес. – С. 2 : фот. 

Гончарук, В. Пам’яті героя Віктора Ковальчука : [в школі-ліцеї (колишня шк.  № 4) міста Козятина відбувся мітинг з нагоди пам’яті Віктора Ковальчука] / В'ячеслав Гончарук // RIA Козятин. – 2017. – 31 серп. – С. 8 : кольор. фот. 

Кожан, Ю. Урочисто відкрили меморіальну дошку пам’яті Віктора Ковальчука  [на фасаді Козятин. шк., де навчався Герой] / Юлія Кожан // RIA Козятин. – 2015. – 14 трав. – С. 9 : фот. 

Нагороджений посмертно [орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня командир взводу 80-ї десантно-штурмової бригади Віктор Ковальчук, який загинув 31 серп. 2014 року] // Вісн. Козятинщини. – 2015. – 21 трав. – С. 1 : кольор. фот. 

Ще один козятинець загинув у зоні АТО : [31 серп. загинув Віктор Ковальчук] // Вісн. Козятинщини. – 2014. – 4 верес. – С. 1. 

 

 

Лобжин Олександр Володимирович

(28.05.1990 – 25 .08.2014)

зв’язківець, лейтенант, командир взводу,

51-а окрема механізована бригада ЗСУ,

учасник російсько-української війни.

 

 

Беловольченко, Г. У Козятинському районі поховали військових, загиблих в АТО : Олександр Лобжин загинув під Іловайськом, Сергій Кацабін – рятуючи поранених біля Дебальцевого, [Василь Осіпчук загинув у Станиці-Луганській], але тільки зараз стали відомі результати ДНК-експертиз / Ганна Беловольченко // Місто. – 2016. – 6 квіт. – С. 3. 

Володимирова, В. Тілами загиблих героїв торгують нелюди : [досі вважається невідомою доля 13 вінничан, які знаходяться у полоні бойовиків та вважаються безвісти зниклими, зокрема – О. В. Лобжин] / Віталіна Володимирова // 33-й канал. – 2014. – 29 жовт. – С. 2 : фот. 

Володимирова, В. 14 вінничан – у полоні бойовиків : [згадується О. В. Лобжин] / Віталіна Володимирова // 33-й канал. – 2014. – 22 жовт. – С. 7 : фот. 

Загиблого атовця Олександра Лобжина нагороджено державною відзнакою : [посмертно нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ст.] // Вісн. Козятинщини. – 2018. – 30 серп. – С. 1 : кольор. фот. 

Лісовий, В. Поховали ще одного солдата, що загинув під Іловайськом у найтрагічніші дні Збройних Сил України : [2 квіт. Козятинщина прощалася з Олександром Лобжиним] / Влад Лісовий // РІА-Козятин. – 2016. – 7 квіт. – С. 7 : фот. 

Лобжин Олександр Володимирович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Український меморіал : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://ukraine-memorial.org/ua/biography/lobzhin-oleksandr-volodimirovich/ (дата звернення: 13.08.2021), вільний. – Назва з екрана. 

Лобжин Олександр Володимирович : [лейтенант, командир взводу 51-ї ОМБ] // Білі лебеді у небесах. Відлуння неоголошеної війни : мартиролог / ГО «Суспільні ініціативи Козятинщини», Козятин. центр. р-на б-ка. – Козятин, 2017. – С. 14–15. 

Малафей, В. Серед безвісти зниклих у зоні АТО – 11 вінничан [зокрема О. В. Лобжин] / Віра Малафей // 33-й канал. – 2015. – 18 лют. – С. 10 : фот. 

Мордюк, А. Герой Олександр Лобжин : [біогр. О. Лобжина] / Андрій Мордюк // Козятин. експрес. – 2017. – 24 серп. – С. 3 : фот. 

Повх, В. Нагороджено посмертно : [орденом Богдана Хмельницького ІІІ ст. О. Лобжина] / Влад Повх // RIA Козятин. – 2018. – 6 верес. – С. 2 : портр. 

Три ордени посмертно отримали військові з Вінниччини : [нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ст. (посмертно)  Олександр Лобжин] // 33-й канал. – 2018. – 29 серп. – С. 3 : іл. 

Чернега, Н. І. Козятинщина попрощалася з героєм земляком Олександром Лобжином : [загинув в серпні 2014 року під Іловайськом] / Ніна Іванівна Чернега // Вісн. Козятинщини. – 2016. – 7 квіт. – С. 4 : фот.

 

 

Халус Руслан Петрович

(05.04.1977 – 29.08.2014)

капітан батальйону патрульної служби поліції

особливого призначення «Миротворець» ГУ МВС

України в Київській області, учасник

російсько-української війни

 

Герої не вмирають! [Електронний ресурс] : [Р. Халус] // Чечельниц. райрада : офіц. сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://chechelnik-rada.gov.ua/novini/geroi-ne-vmirajut/ (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис заснов. на версії, датов.: 29.08.2016.

Наша незламна Батьківщина : [вчителька Чечельниц. шк. Галина Іванівна Химич організувала для школярів День пам’яті загиблого Героя Руслана Халуса] // Чечельниц. вісн. – 2020. – 31 січ. – С. 4 : фот.

Транзалова-Крук, Л. Небесний син: Герої не вмирають : [4-та річниця з дня смерті Героя – Р. Халуса] / Л. Транзалова-Крук // Чечельниц. вісн. – 2018. – 6 верес. – С. 3.

У Чечельнику відкрито меморіальну дошку на честь героя-земляка [Електронний ресурс] : [Р. Халуса] // Чечельниц. райдержадмін. : офіц. сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://rda.chechelnik-rada.gov.ua/golovna-podiya-dnya/u-chechelniku-vidkrito-memorialnu-doshku-na-chest-geroyazemlyaka/ (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис заснов. на версії, датов.: 27.02.2015.

Халус Руслан Петрович // Книга пам’яті МВС. Національна поліція України. Державна прикордонна служба України / Артем Шевченко [та ін.] ; упоряд. О. В. Красовицький. – 2-ге вид., випр. і допов. – Харків, 2017. – С. 216–217.

Халус Руслан Петрович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Вікіпедія : вільна енциклопедія : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Халус_Руслан_Петрович (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис заснов. на версії, датов.: 29.08.2021.

Халус Руслан Петрович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Книга пам’яті полеглих за Україну : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://memorybook.org.ua/25/halus.htm (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана.

Халус Руслан Петрович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Небесна Гвардія : сайт допомоги сім’ям загиблих учасників АТО. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://ngua.org/people/1959 (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана. 

Халус Руслан Петрович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] // Український меморіал : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://ukraine-memorial.org/ua/biography/halus-ruslan-petrovich/ (дата звернення: 10.08.2023), вільний. – Назва з екрана. 

Халус, С. І. «Мого Русланчика вже нема з нами...». Мати капітана спецбатальйону «Миротворець», 37-річного жителя Чечельника Руслана Халуса до останньої миті не вірила, що її сина вбито, і більше місяця шукала його по військових шпиталях та лікарнях. І знайшла... неживого в одному з моргів Києва / С. І. Халус // Вінниччина. – 2014. – 31 жовт. – С. 1–3 : фот.

Шабельник, Л. На честь героя-земляка у Чечельнику відкрито меморіальну дошку : [на фасаді шк. № 2, де навчався Р. Халус] / Лариса Шабельник // Вінниччина. – 2015. – 25 лют. – С. 8 : фот.

 

Віртуальний бібліографічний список про уродженців-вінничан, які загинули під час Іловайської операції підготувала

бібліограф І категорії відділу краєзнавства

 Світлана Коваль