Де йшла вона – там сходили троянди,
Куди дивилася – зірки.
Із сліз її – займались діаманти,
З зітхань – знімалися чайки.
Хто чув її, той чув наш степ зелений,
Стояв у нашому гаю.
Той розумів наш біль і гнів шалений
І плакав в нашому краю.
            О. Олесь

4 серпня 1854 року народилася Марія Заньковецька – королева українського театру, життя якої за драматичністю не поступається її ролям.

Вона увійшла в історію театру як видатна українська трагедійна актриса, що у створюваних сценічних образах уособлювала символ української жінки.

Марія Заньковецька – людина високого інтелекту та культури, натура невичерпного темпераменту й життєвого оптимізму, виняткової пам’яті, спостережливості, працездатності. Жінка незвичайної краси й чарівності.

Легендарна актриса прожила сповнене страждань і випробувань життя. Однак у створюваних нею сценічних образах, яку б трагедію вона не грала, – завжди відчувалося оптимістичне начало, адже Заньковецька побудувала свою особисту й творчу долю на любові – до театру, до своїх героїнь, до Миколи Садовського, до України.

Марія Заньковецька чарувала публіку багатством української мови, красою народної пісні, поезією ліричного образу.

Її світом був світ почуттів. На сцені в образах своїх героїнь актриса жила любов’ю і «закликала у суфлери почуття». Це допомагало їй розуміти долі тисячі жінок-українок – відчувати їхні біль, страждання, радощі так емоційно сильно, як власні. Актриса визнавала: «Я не в змозі грати те, чого не збагнуло моє серце».

До 170-річчя від дня народження Марії Заньковецької – української актриси, співачки, театральної діячки фахівці відділу художньої культури та мистецтв підготували ювілейну виставку «Марія Заньковецька – легенда українського театру».

Запрошуємо до перегляду!