В Україні четвертий рік триває війна. Найжорстокіша війна у ХХІ столітті,  що має всі ознаки геноциду українського народу.

Страшна реальність сьогодення породила феномен нової української літератури, стала поштовхом для створення сильних, правдивих, прозових та поетичних творів. Автори – професійні літератори, журналісти, волонтери та, звісно ж, військові, котрі пишуть про власний досвід. Багато українських письменників та письменниць пішли на фронт добровольцями, працюють в медичних службах, волонтерять. Вони фіксують та висвітлюють війну з боку особистих переживань багатьох українців. Що люди відчували з перших днів вторгнення? Про що думали? Що їх підтримувало і давало сили? Які проблеми доводилося щодня долати? Багато книг написані буквально з перших днів війни, у підвалах та бомбосховищах цивільними або військовими на передовій. У цій літературі багато болю та переосмислення сучасних подій, свідчень очевидців та учасників бойових дій.  

Саме з окремих спогадів та щоденників складеться у майбутньому об’єктивний хронограф нашого болю і нашої незламності. Герої книг – звичайні люди: чоловіки та жінки зі своїми слабкостями, емоціями та неймовірною вірою у Перемогу.

У ці непрості часи воєнна поезія також переживає бурхливий розвиток. З’явилося багато поетів-початківців. Їх вірші несуть крик душі, який лягає на папір поетичними рядками .

До Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, працівники відділу абонемента  ВОУНБ ім. В. Отамановського підготували книжкову виставку «Війна та література: огляд поезії та прози».

Запрошуємо до перегляду!