Проспер Меріме: новелістика та міфологія простору

Проспер Меріме – один із багатьох видатних представників французької літератури. Його творчість – визначне явище духовного життя Франції XIX ст.

Літературна творчість письменника відома досить широко, але про його історикознавчі дослідження, особливо з проблем історії слов’янських народів, і зокрема, українців, відомо обмеженому колу шанувальників. Меріме володів українською мовою, приятелював з Марком Вовчком та навіть робив спроби перекладу її творів, зокрема оповідання «Козачка». Проспер Меріме дуже захоплювався запорожцями, історія яких, як він писав, «зберігає печать дивовижної відваги». Про це свідчать такі його твори: нарис «Українські козаки та їхні останні гетьмани» (1854), трактат «Богдан Хмельницький» (1863) з розгорнутою картиною буття українського народу в середині XVII ст.

«Кармен», цей маленький шедевр, – найвідоміший твір Проспера Меріме, написаний ним 1845 року. Всесвітня слава цього твору почалася в 1875, коли Ж. Бізе поставив однойменну оперу, яка з тріумфом продовжує своє життя на всіх оперних сценах світу донині. Як і все справді прекрасне, літературна спадщина Проспера Меріме належить сучасному і майбутньому. Він поєднав у своїй творчості романтизм і реалізм, гуманістичні прагнення, широту культурно-історичної стилізації та об’єктивність розповіді.

У відділі документів іноземними мовами до 220-річчя від дня народження Проспера Меріме відкрилась книжкова виставка «Проспер Меріме: новелістика та міфологія простору».

Запрошуємо до перегляду експозиції!