Номінація «Науково-популярна література»

Друзі, продовжуємо бібліоанонс книг, номінованих на Всеукраїнську літературну премію імені Михайла Коцюбинського 

Номінація «Науково-популярна література»

В альбомі Сергія Васильовича Таранця «Історія села Куренівка у світлинах ХХ століття» (Київ, 2020) на багатому ілюстративному матеріалі зображено близько 850 мешканців с. Куренівка Чечельницького району Вінницької області; опубліковано 250 фотографій 30–90-х років ХХ ст. Досліджено основні віхи розвитку цього населеного пункту: заснування, адміністративно-територіальне підпорядкування, чисельність населення. Акцентовано увагу також на освіті, культурі, релігії, обрядах і народній творчості його жителів. Фото відображають дух радянської епохи, яка конкурувала з національною культурою. На одних світлинах постають червоноармійці у військовому одязі, на інших – сільські дівчата в українському національному строї, пересічні мешканці Куренівки, учителі. Окрему увагу приділено фотографіям, на яких зафіксовано буденне життя малюків, знімки із зображенням працівників тракторної бригади та ланок комплексної бригади колгоспу ім. М. І. Калініна, лісового господарства Дохнянського лісництва. Надзвичайно цікавими є світлини, які розповідають про народні обряди та відпочинок односельців.

Книга Людмили Вікторівни Любацької «Михайло Каменюк: Post scriptum» (Вінниця, 2019) розповідає про життєвий і творчий шлях відомого українського письменника і громадського діяча Михайла Каменюка. У виданні проаналізовано його багаторічний творчий здобуток, акцентовано увагу на використанні поезії М. Каменюка педагогами в освітньому процесі, наведено висловлювання відомих письменників про його творчість та життєву позицію. У книзі багато світлин та літературних ілюстрацій. Видання зацікавить широке коло шанувальників як поезії, так і публіцистики, здобутків письменника на перекладацькій ниві.

Чернігівський літератор Анатолій Митрофанович Покришень у своїй п’єсі «Беатріче Коцюбинського» (Херсон, 2020) мав на меті показати видатного українського митця М. М. Коцюбинського як звичайну людину, якій притаманні і любовні злети, і душевні муки, і життєва безвихідь. У творі значно посилені естетичні функції умовності, розмиті часові та просторові параметри, складна композиція, яка дозволяє автору глибоко відтворити внутрішній світ її героїв, Михайла Коцюбинського та Олександри Аплаксіної. У п’єсі автор застосовує кінематографічні прийоми, створює візуальні ефекти, що допомагають читачеві всебічно сприймати героїв. Великого значення письменник надає детальним портретним характеристикам, описам природи, інтер’єрам, складним для відтворення процесам міркування персонажів. Окремої уваги заслуговує Кохання як дійова особа. Це цікава знахідка автора, яка значно підсилює розуміння почуттів головних героїв п’єси.

Нова книга Василя Івановича Горбатюка «У слові – назавжди» (Хмельницький, 2019) розповідає про письменників (українських, білоруських, російських, єврейських), чиї життєві й творчі шляхи мають зв’язок з Поділлям. Дослідження базуються на архівних матеріалах, пересипані власними спостереженнями і враженнями автора. Видання є своєрідним продовженням книги «З-під трави забуття. Подільські шляхи українських письменників» (2011 р.). 

Поділитися:

Номінація «Науково-популярна література»


Друзі, продовжуємо бібліоанонс книг, номінованих на Всеукраїнську літературну премію імені Михайла Коцюбинського 

Номінація «Науково-популярна література»

В альбомі Сергія Васильовича Таранця «Історія села Куренівка у світлинах ХХ століття» (Київ, 2020) на багатому ілюстративному матеріалі зображено близько 850 мешканців с. Куренівка Чечельницького району Вінницької області; опубліковано 250 фотографій 30–90-х років ХХ ст. Досліджено основні віхи розвитку цього населеного пункту: заснування, адміністративно-територіальне підпорядкування, чисельність населення. Акцентовано увагу також на освіті, культурі, релігії, обрядах і народній творчості його жителів. Фото відображають дух радянської епохи, яка конкурувала з національною культурою. На одних світлинах постають червоноармійці у військовому одязі, на інших – сільські дівчата в українському національному строї, пересічні мешканці Куренівки, учителі. Окрему увагу приділено фотографіям, на яких зафіксовано буденне життя малюків, знімки із зображенням працівників тракторної бригади та ланок комплексної бригади колгоспу ім. М. І. Калініна, лісового господарства Дохнянського лісництва. Надзвичайно цікавими є світлини, які розповідають про народні обряди та відпочинок односельців.

Книга Людмили Вікторівни Любацької «Михайло Каменюк: Post scriptum» (Вінниця, 2019) розповідає про життєвий і творчий шлях відомого українського письменника і громадського діяча Михайла Каменюка. У виданні проаналізовано його багаторічний творчий здобуток, акцентовано увагу на використанні поезії М. Каменюка педагогами в освітньому процесі, наведено висловлювання відомих письменників про його творчість та життєву позицію. У книзі багато світлин та літературних ілюстрацій. Видання зацікавить широке коло шанувальників як поезії, так і публіцистики, здобутків письменника на перекладацькій ниві.

Чернігівський літератор Анатолій Митрофанович Покришень у своїй п’єсі «Беатріче Коцюбинського» (Херсон, 2020) мав на меті показати видатного українського митця М. М. Коцюбинського як звичайну людину, якій притаманні і любовні злети, і душевні муки, і життєва безвихідь. У творі значно посилені естетичні функції умовності, розмиті часові та просторові параметри, складна композиція, яка дозволяє автору глибоко відтворити внутрішній світ її героїв, Михайла Коцюбинського та Олександри Аплаксіної. У п’єсі автор застосовує кінематографічні прийоми, створює візуальні ефекти, що допомагають читачеві всебічно сприймати героїв. Великого значення письменник надає детальним портретним характеристикам, описам природи, інтер’єрам, складним для відтворення процесам міркування персонажів. Окремої уваги заслуговує Кохання як дійова особа. Це цікава знахідка автора, яка значно підсилює розуміння почуттів головних героїв п’єси.

Нова книга Василя Івановича Горбатюка «У слові – назавжди» (Хмельницький, 2019) розповідає про письменників (українських, білоруських, російських, єврейських), чиї життєві й творчі шляхи мають зв’язок з Поділлям. Дослідження базуються на архівних матеріалах, пересипані власними спостереженнями і враженнями автора. Видання є своєрідним продовженням книги «З-під трави забуття. Подільські шляхи українських письменників» (2011 р.).