Йоахим Волошиновський і кооперація

Історія Поділля тісно пов’язана з життям та діяльністю провідних діячів історичного минулого, котрі залишили помітний слід у культурно-освітньому, суспільно-політичному, соціально-економічному житті України. Серед них – Йоахим Августинович Волошиновський – поляк за походженням, українець по духу. Він був відомим громадсько-політичним і кооперативним діячем, просвітянином, талановитим літератором, публіцистом, редактором, видавцем. Його багатогранна діяльність залишила помітний слід в історії двох народів – українського та польського.

Відділ економіки і новітніх технологій пропонує ознайомитися з життям та діяльністю цього видатного діяча.

20 травня 1870 р. в Сербах (нині с. Гонтівка) на Вінниччині у подружжя Августина та Юзефи Волошиновських – представників польського шляхетського роду герба Баранек народився син Йоахим.

У батьківському домі, повному «поважних книжок і науки», хлопчик здобув гарне виховання. За його спогадами, саме батьківський дім став для нього місцем виховання глибокої любові до українського народу. Згодом він писав: «Хоч я поляк, але оскільки я жию серед українського народу, то мушу працювати для нього».

Середню освіту Йоахим здобував у Тернопільській гімназії та єзуїтському колегіумі на Львівщині. 1891 р. повернувся в рідні Серби й пов’язав свої наступні десять років життя з Поділлям. 25 липня 1895 р. одружився з Марією Лукашевич.

У родинному маєтку Волошиновський займався сільським господарством, вивчав кооперативну справу, набував теоретичних знань з економічних та організаційних питань діяльності кооперативних установ. З середини 1890-х рр. Йоахим Августинович брав активну участь у реформуванні сільського господарства та розвитку кооперативної справи на Поділлі.

На початку ХХ ст. він займався підготовкою українськомовної просвітницької та кооперативної газети для селян «Світова зірниця», перше число якої вийшло друком 23 лютого 1906 р. Волошиновський був спонсором, незмінним редактором, генератором нових ідей і розповсюджувачем часопису серед населення губернії. Окрім нього, виданням «Світової зірниці» опікувалися відомі на Поділлі землевласники та громадські діячі, члени Подільського товариства сільського господарства та сільськогосподарської промисловості Ф. Г. Грохольський, С. Г. Грохольський, А. К. Русановський, Д. Ф. Гейден, А. Собанський та інші. 

«Світова зірниця» давала слушні поради селянам стосовно вдосконалення садівництва, городництва, хліборобства, бджільництва, організації хутірського господарства, а також з питань розвитку різних напрямів кооперації.

Значне місце на сторінках часопису надавалося підвищенню рівня української національної свідомості, зокрема вивченню української мови,  піднесенню її статусу. «Здається кожен свою мову знає, але що інакше проста, а знов інакше гарна вироблена літературна мова. Її то й треба навчатись, щоб могти читати й розуміти книжки, писані своєю рідною мовою» – так акцентував редактор увагу читача на потребі знати рідну мову.

Газета публікувала фольклорні твори, популяризувала творчість українських прозаїків і поетів – Т. Шевченка, І. Котляревського, І. Франка, Б. Грінченка, О. Кониського, Л. Глібова, С. Руданського, П. Грабовського, Панаса Мирного, О. Кобилянської, В. Стефаника та ін. Торкалося видання проблем освіти, медицини тощо.

Протягом двох років (1906–1907) Й. Волошиновський друкував додаток до газети за назвою «Читайте, діти». У ньому публікували казки, дитячі оповідання, вірші, науково-популярні статті, а також тексти молитов українською мовою. Він був автором переважної більшості текстів та перекладів. Згодом на сторінках газети друкували матеріали виховної тематики сестра Волошиновського Марта та дружина Марія.

1907 р. Й. Волошиновський заснував у Могилеві-Подільському Відділ поліпшення дрібних господарств – господарсько-фінансовий орган координації діяльності споживчих товариств губернії. Він опікувався нагальними питаннями гуртових товарних закупівель, запровадив кооперативну статистику тощо.

14 січня 1908 р. за ініціативи відділу і його голови у Вінниці був скликаний Перший з’їзд представників сільських товариств усіх напрямів кооперативного руху.

Загалом у 1906–1910 рр. Йоахим Волошиновський, очолювана ним  «Світова зірниця» і «Відділ» плідно працювали на консолідацію кооперативного руху Поділля, вносили конструктивний зміст у діяльність кооперативних установ та закладів губернії.

Для ознайомлення з діяльністю зарубіжних кооператорів Й. А. Волошиновський здійснив подорож країнами Західної Європи – Німеччини, Австро-Угорщини, Бельгії, Шотландії, Англії. В останній відвідав «колиску споживчої кооперації» м. Рочдель і ознайомився з діяльністю «Товариства справедливих рочдельських піонерів». Кооператор з Поділля також брав участь у роботі ХVIII Міжнародного  кооперативного конгресу, що відбувався в Гамбурзі 5 вересня 1910 р.

1911 р. Волошиновський залишив Поділля й оселився в Києві. Одразу налагодив випуск «Світової зірниці», але через брак коштів і борги в 1913 р. змушений був припинити друк свого дітища й ліквідувати видавництво.

Варто зазначити, що в місті над Дніпром Йоахим Августинович активно долучився до кооперативного життя тамтешньої громади. Брав участь у роботі ІІ Київського кооперативного з’їзду представників кредитних установ, що проходив 7–9 травня 1911 р. На початку 1912 р. Волошиновський став заступником редактора кооперативного двотижневика «Сплотчина», у якому публікував і власні статті.

Не поривав Волошиновський зв’язку з рідним краєм. Зокрема, 13–15 травня 1912 р. був учасником ІІ З’їзду представників установ дрібного кредиту у Вінниці.

Свою концепцію «чистої кооперації», що визначала чіткий напрямок до європейських моделей кооперації через соціальну спрямованість і наближення до рочдельських принципів у діяльності товариств, Й. Волошиновський виклав на ІІІ кооперативному форумі представників споживчих товариств Подільської губернії, що відбувся у Вінниці 25–27 червня 1913 р.

1 серпня 1914 р. Йоахим Августинович був запрошений на посаду головного редактора польськомовної газети «Dziennik Kijowski» («Київський щоденник»), керівником якої працював до її остаточної ліквідації більшовиками (1919). Аналіз тематики шпальт «Київського щоденника» показує, що головний редактор газети не залишив кооперативної теми й пильно слідкував за всіма подіями, що відбувалися в кооперативному житті країни, і своєю плідною публікаторською працею зробив відчутний внесок у розвиток кооперативної ідеї.

Лютнева революція 1917 р. внесла корективи у творче життя  Й. Волошиновського. У березні того ж року в Києві на І з’їзді польських організацій було створено Польський виконавчий комітет як загальнонаціональне представництво поляків Русі. Одним із його лідерів був Й. А. Волошиновський, який підтримував національно-визвольні змагання українського народу та закликав до спільних дій у революційній боротьбі.

Відновлений у травні часопис «Світова зірниця» змінив тематичну спрямованість у бік політичної та правничої освіти сільського населення. Завдяки виданню Йоахим Августинович намагався роз’яснити читачам нові, не зовсім зрозумілі їм терміни та поняття: «революція», «демократія», «автономія»… На сторінках часопису обговорювали земельні питання, які хвилювали селян, роз’яснювали зміст Універсалів Української Центральної Ради, висвітлювали політичні події в Україні та на інших територіях Російської імперії. Редактор «Світової зірниці» всіляко застерігав населення від прихильності до більшовиків, котрі висували привабливі гасла, але сіяли анархію й хаос у величезній країні.

Саме встановлення радянської влади в Києві змусило Й. А. Волошиновського разом із сім’єю в листопаді 1919 р. виїхати до Варшави.

Для організації польських періодичних видань на початку квітня 1920 р. Йоахима Августиновича запрошують до Кам’янця-Подільського. Там видавав польськомовну газету «Glos Podolu» («Голос Поділля»), а також зумів випустити один номер часопису «Світова зірниця». Згодом, з відступом польського війська, змушений був назавжди попрощатися з рідним Поділлям.

Після буремних подій 1917–1920 рр. родина Волошиновських певний час жила в Плоцькому повіті неподалік Варшави. Йоахим Августинович продовжував займатися громадсько-політичною діяльністю, став працювати редактором тижневика «Przymierze» («Союз»).

Наприкінці 20-х Й. А. Волошиновський переїхав на Волинь. Працював на посаді редактора луцької газети «Przeglad Wolynski» («Волинський огляд»), очолював воєводське управління самоврядування та намагався створити систему кооперації за західними зразками для місцевих фермерів.

1928 р. Йоахима Августиновича обирають депутатом Сейму. Як політичний діяч, неодноразово висловлював свої погляди щодо «братерського сумісного проживання» поляків і українців. В основі думок Волошиновського домінувала теза про історичну неминучість сусідства обох великих народів як у кордонах сучасної Польщі, «так і майбутніх кордонах сусідньої української держави». У цей час разом із письменником М. Левицьким Й. Волошиновський розробив та видав навчальний посібник «Krotki kurs jezyka ukrainskiego w 10-cu lekcjach...» («Скорочений курс української мови в 10 лекціях разом з маленьким словником відомих виразів», Луцьк, 1928). Через рік побачило світ ще одне його видання – «Wojewodztwo wolynskie w swietle faktow i liczb» («Волинське воєводство на підставі фактів і чисел», Луцьк, 1929).

У вересні 1929 р. Й. Волошиновський склав повноваження депутата Сейму та був прийнятий на посаду начальника відділу самоврядування управи Волинського воєводства (1930–1932). Одночасно він став організатором і керівником україно-польського галузевого крайового центру споживчої кооперації «Гурт» (1932–1935). За роки своєї діяльності це об’єднання чітко дотримувалося ідеології та принципів «рочдельських піонерів», виступало культурно-просвітницьким центром у налагодженні добрих взаємостосунків між польською та українською громадами.

У січні 1939 р. через невідомі причини Йоахим Августинович разом із родиною повернувся до Польщі.

У роки Другої світової війни він, ймовірно, брав участь в акціях визвольної боротьби польського народу проти німецьких загарбників. Після Варшавського повстання (1 серпня – 2 жовтня 1944 р.) родину Волошиновських примусово переселили в Краків. Там після важкої хвороби й лікування в шпиталі 11 січня 1945 р. Йоахим Августинович помер.

Подолянин Йоахим Волошиновський відомий не тільки як організатор українського кооперативного руху, а й як талановитий письменник, літератор, публіцист. Його перу належать твори художньої літератури, низка публікацій науково-публіцистичного та соціолого-політологічного спрямування, наукові дослідження кооперативної тематики тощо. 

У 2010 р. до 140-річчя від дня народження Й. А. Волошиновського у вінницькому видавництві «Меркьюрі-Поділля» вийшла друком його двотомна монографія «Розмови про кооперацію». За життя автора ця праця вперше побачила світ 1912 р. у Кам’янець-Подільському видавничому товаристві «Дністер» і мала велику популярність серед населення краю.

Сучасне видання монографії є у фондах Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. У ньому вміщено вибрані твори та публікації, написані Йоахимом Августиновичем у подільський, київський та волинський періоди його життя та творчості.

У простій і доступній формі автор розповідає читачеві, що таке кооперація. «Слово “кооперація”, – пише він, – взято з латинської мови і складається з двох слів: “ко-оперо”, що значить “разом роблю”. Так що “кооперація” означає спілку, гуртову роботу, означає товариство». Дійсно, учений розглядав кооперацію як спільну діяльність певної групи людей, що мала завдання поліпшити свій матеріальний і духовний добробут шляхом організації кооперативів.

В аналізованій праці Волошиновський обґрунтував економічні та соціальні основи кооперації, розкрив її економічну природу, організаційні принципи й кооперативні традиції. Автор пояснює сутність кооперативних об’єднань, розкриває їхню роль і значення в суспільно-господарському житті країни, надає практичні поради щодо їхньої діяльності.

Окремим розділом у виданні представлена «Кооперація на Поділлі». У ньому він зазначає, що мережа кооперативних товариств в Україні набула розвитку лише на початку ХХ ст. Якщо, наприклад, у Подільській губернії в 1897–1905 рр. їх відкрилось тільки 23, то в 1906–1907 рр. – 62, а в 1908 – 125. Змінився соціальний склад і структура товариств. Набуло стійкої тенденції кооперування переважно сільського населення та робітників промислових підприємств. Так, із 187 товариств 158 були засновані в селах, 23 – при цукрових заводах, 3 – в містах, 3 – започаткували свою діяльність на залізничних станціях.

У розділі «З загранишної коопераційної екскурсії» Волошиновський ділиться своїми спостереженнями та враженнями від поїздки по Німеччині, Бельгії, Англії та ін. «Не буду тут описувати, що я там бачив. На те треба би списати велику книгу. Скажу одне, що мене ота поїздка загряницю навчила більше, ніж усі книги про кооперацію, яких прийшлося на віку прочитати немало».

Діяльність зарубіжних, особливо англійських, кооператорів переконала українського кооператора в справедливості економічної системи споживчих товариств на засадах рочдельців. Він остаточно й назавжди вибрав «Рочдельську кооперативну доктрину», від якої вже не відступав.

На сторінках «Розмов про кооперацію» можна знайти безліч цікавих, актуальних нині матеріалів, написаних Йоахимом Волошиновським – щирим українофілом, відомим ученим з Подільського краю, на теренах якого з’явився на світ, виріс, здобув визнання, розкрив свій талант кооператора, літератора та громадського діяча. 

Підготувала бібліотекар I категорії

відділу економіки і новітніх технологій Марчук Т. О.

Поділитися:

Йоахим Волошиновський і кооперація


Історія Поділля тісно пов’язана з життям та діяльністю провідних діячів історичного минулого, котрі залишили помітний слід у культурно-освітньому, суспільно-політичному, соціально-економічному житті України. Серед них – Йоахим Августинович Волошиновський – поляк за походженням, українець по духу. Він був відомим громадсько-політичним і кооперативним діячем, просвітянином, талановитим літератором, публіцистом, редактором, видавцем. Його багатогранна діяльність залишила помітний слід в історії двох народів – українського та польського.

Відділ економіки і новітніх технологій пропонує ознайомитися з життям та діяльністю цього видатного діяча.

20 травня 1870 р. в Сербах (нині с. Гонтівка) на Вінниччині у подружжя Августина та Юзефи Волошиновських – представників польського шляхетського роду герба Баранек народився син Йоахим.

У батьківському домі, повному «поважних книжок і науки», хлопчик здобув гарне виховання. За його спогадами, саме батьківський дім став для нього місцем виховання глибокої любові до українського народу. Згодом він писав: «Хоч я поляк, але оскільки я жию серед українського народу, то мушу працювати для нього».

Середню освіту Йоахим здобував у Тернопільській гімназії та єзуїтському колегіумі на Львівщині. 1891 р. повернувся в рідні Серби й пов’язав свої наступні десять років життя з Поділлям. 25 липня 1895 р. одружився з Марією Лукашевич.

У родинному маєтку Волошиновський займався сільським господарством, вивчав кооперативну справу, набував теоретичних знань з економічних та організаційних питань діяльності кооперативних установ. З середини 1890-х рр. Йоахим Августинович брав активну участь у реформуванні сільського господарства та розвитку кооперативної справи на Поділлі.

На початку ХХ ст. він займався підготовкою українськомовної просвітницької та кооперативної газети для селян «Світова зірниця», перше число якої вийшло друком 23 лютого 1906 р. Волошиновський був спонсором, незмінним редактором, генератором нових ідей і розповсюджувачем часопису серед населення губернії. Окрім нього, виданням «Світової зірниці» опікувалися відомі на Поділлі землевласники та громадські діячі, члени Подільського товариства сільського господарства та сільськогосподарської промисловості Ф. Г. Грохольський, С. Г. Грохольський, А. К. Русановський, Д. Ф. Гейден, А. Собанський та інші. 

«Світова зірниця» давала слушні поради селянам стосовно вдосконалення садівництва, городництва, хліборобства, бджільництва, організації хутірського господарства, а також з питань розвитку різних напрямів кооперації.

Значне місце на сторінках часопису надавалося підвищенню рівня української національної свідомості, зокрема вивченню української мови,  піднесенню її статусу. «Здається кожен свою мову знає, але що інакше проста, а знов інакше гарна вироблена літературна мова. Її то й треба навчатись, щоб могти читати й розуміти книжки, писані своєю рідною мовою» – так акцентував редактор увагу читача на потребі знати рідну мову.

Газета публікувала фольклорні твори, популяризувала творчість українських прозаїків і поетів – Т. Шевченка, І. Котляревського, І. Франка, Б. Грінченка, О. Кониського, Л. Глібова, С. Руданського, П. Грабовського, Панаса Мирного, О. Кобилянської, В. Стефаника та ін. Торкалося видання проблем освіти, медицини тощо.

Протягом двох років (1906–1907) Й. Волошиновський друкував додаток до газети за назвою «Читайте, діти». У ньому публікували казки, дитячі оповідання, вірші, науково-популярні статті, а також тексти молитов українською мовою. Він був автором переважної більшості текстів та перекладів. Згодом на сторінках газети друкували матеріали виховної тематики сестра Волошиновського Марта та дружина Марія.

1907 р. Й. Волошиновський заснував у Могилеві-Подільському Відділ поліпшення дрібних господарств – господарсько-фінансовий орган координації діяльності споживчих товариств губернії. Він опікувався нагальними питаннями гуртових товарних закупівель, запровадив кооперативну статистику тощо.

14 січня 1908 р. за ініціативи відділу і його голови у Вінниці був скликаний Перший з’їзд представників сільських товариств усіх напрямів кооперативного руху.

Загалом у 1906–1910 рр. Йоахим Волошиновський, очолювана ним  «Світова зірниця» і «Відділ» плідно працювали на консолідацію кооперативного руху Поділля, вносили конструктивний зміст у діяльність кооперативних установ та закладів губернії.

Для ознайомлення з діяльністю зарубіжних кооператорів Й. А. Волошиновський здійснив подорож країнами Західної Європи – Німеччини, Австро-Угорщини, Бельгії, Шотландії, Англії. В останній відвідав «колиску споживчої кооперації» м. Рочдель і ознайомився з діяльністю «Товариства справедливих рочдельських піонерів». Кооператор з Поділля також брав участь у роботі ХVIII Міжнародного  кооперативного конгресу, що відбувався в Гамбурзі 5 вересня 1910 р.

1911 р. Волошиновський залишив Поділля й оселився в Києві. Одразу налагодив випуск «Світової зірниці», але через брак коштів і борги в 1913 р. змушений був припинити друк свого дітища й ліквідувати видавництво.

Варто зазначити, що в місті над Дніпром Йоахим Августинович активно долучився до кооперативного життя тамтешньої громади. Брав участь у роботі ІІ Київського кооперативного з’їзду представників кредитних установ, що проходив 7–9 травня 1911 р. На початку 1912 р. Волошиновський став заступником редактора кооперативного двотижневика «Сплотчина», у якому публікував і власні статті.

Не поривав Волошиновський зв’язку з рідним краєм. Зокрема, 13–15 травня 1912 р. був учасником ІІ З’їзду представників установ дрібного кредиту у Вінниці.

Свою концепцію «чистої кооперації», що визначала чіткий напрямок до європейських моделей кооперації через соціальну спрямованість і наближення до рочдельських принципів у діяльності товариств, Й. Волошиновський виклав на ІІІ кооперативному форумі представників споживчих товариств Подільської губернії, що відбувся у Вінниці 25–27 червня 1913 р.

1 серпня 1914 р. Йоахим Августинович був запрошений на посаду головного редактора польськомовної газети «Dziennik Kijowski» («Київський щоденник»), керівником якої працював до її остаточної ліквідації більшовиками (1919). Аналіз тематики шпальт «Київського щоденника» показує, що головний редактор газети не залишив кооперативної теми й пильно слідкував за всіма подіями, що відбувалися в кооперативному житті країни, і своєю плідною публікаторською працею зробив відчутний внесок у розвиток кооперативної ідеї.

Лютнева революція 1917 р. внесла корективи у творче життя  Й. Волошиновського. У березні того ж року в Києві на І з’їзді польських організацій було створено Польський виконавчий комітет як загальнонаціональне представництво поляків Русі. Одним із його лідерів був Й. А. Волошиновський, який підтримував національно-визвольні змагання українського народу та закликав до спільних дій у революційній боротьбі.

Відновлений у травні часопис «Світова зірниця» змінив тематичну спрямованість у бік політичної та правничої освіти сільського населення. Завдяки виданню Йоахим Августинович намагався роз’яснити читачам нові, не зовсім зрозумілі їм терміни та поняття: «революція», «демократія», «автономія»… На сторінках часопису обговорювали земельні питання, які хвилювали селян, роз’яснювали зміст Універсалів Української Центральної Ради, висвітлювали політичні події в Україні та на інших територіях Російської імперії. Редактор «Світової зірниці» всіляко застерігав населення від прихильності до більшовиків, котрі висували привабливі гасла, але сіяли анархію й хаос у величезній країні.

Саме встановлення радянської влади в Києві змусило Й. А. Волошиновського разом із сім’єю в листопаді 1919 р. виїхати до Варшави.

Для організації польських періодичних видань на початку квітня 1920 р. Йоахима Августиновича запрошують до Кам’янця-Подільського. Там видавав польськомовну газету «Glos Podolu» («Голос Поділля»), а також зумів випустити один номер часопису «Світова зірниця». Згодом, з відступом польського війська, змушений був назавжди попрощатися з рідним Поділлям.

Після буремних подій 1917–1920 рр. родина Волошиновських певний час жила в Плоцькому повіті неподалік Варшави. Йоахим Августинович продовжував займатися громадсько-політичною діяльністю, став працювати редактором тижневика «Przymierze» («Союз»).

Наприкінці 20-х Й. А. Волошиновський переїхав на Волинь. Працював на посаді редактора луцької газети «Przeglad Wolynski» («Волинський огляд»), очолював воєводське управління самоврядування та намагався створити систему кооперації за західними зразками для місцевих фермерів.

1928 р. Йоахима Августиновича обирають депутатом Сейму. Як політичний діяч, неодноразово висловлював свої погляди щодо «братерського сумісного проживання» поляків і українців. В основі думок Волошиновського домінувала теза про історичну неминучість сусідства обох великих народів як у кордонах сучасної Польщі, «так і майбутніх кордонах сусідньої української держави». У цей час разом із письменником М. Левицьким Й. Волошиновський розробив та видав навчальний посібник «Krotki kurs jezyka ukrainskiego w 10-cu lekcjach...» («Скорочений курс української мови в 10 лекціях разом з маленьким словником відомих виразів», Луцьк, 1928). Через рік побачило світ ще одне його видання – «Wojewodztwo wolynskie w swietle faktow i liczb» («Волинське воєводство на підставі фактів і чисел», Луцьк, 1929).

У вересні 1929 р. Й. Волошиновський склав повноваження депутата Сейму та був прийнятий на посаду начальника відділу самоврядування управи Волинського воєводства (1930–1932). Одночасно він став організатором і керівником україно-польського галузевого крайового центру споживчої кооперації «Гурт» (1932–1935). За роки своєї діяльності це об’єднання чітко дотримувалося ідеології та принципів «рочдельських піонерів», виступало культурно-просвітницьким центром у налагодженні добрих взаємостосунків між польською та українською громадами.

У січні 1939 р. через невідомі причини Йоахим Августинович разом із родиною повернувся до Польщі.

У роки Другої світової війни він, ймовірно, брав участь в акціях визвольної боротьби польського народу проти німецьких загарбників. Після Варшавського повстання (1 серпня – 2 жовтня 1944 р.) родину Волошиновських примусово переселили в Краків. Там після важкої хвороби й лікування в шпиталі 11 січня 1945 р. Йоахим Августинович помер.

Подолянин Йоахим Волошиновський відомий не тільки як організатор українського кооперативного руху, а й як талановитий письменник, літератор, публіцист. Його перу належать твори художньої літератури, низка публікацій науково-публіцистичного та соціолого-політологічного спрямування, наукові дослідження кооперативної тематики тощо. 

У 2010 р. до 140-річчя від дня народження Й. А. Волошиновського у вінницькому видавництві «Меркьюрі-Поділля» вийшла друком його двотомна монографія «Розмови про кооперацію». За життя автора ця праця вперше побачила світ 1912 р. у Кам’янець-Подільському видавничому товаристві «Дністер» і мала велику популярність серед населення краю.

Сучасне видання монографії є у фондах Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. У ньому вміщено вибрані твори та публікації, написані Йоахимом Августиновичем у подільський, київський та волинський періоди його життя та творчості.

У простій і доступній формі автор розповідає читачеві, що таке кооперація. «Слово “кооперація”, – пише він, – взято з латинської мови і складається з двох слів: “ко-оперо”, що значить “разом роблю”. Так що “кооперація” означає спілку, гуртову роботу, означає товариство». Дійсно, учений розглядав кооперацію як спільну діяльність певної групи людей, що мала завдання поліпшити свій матеріальний і духовний добробут шляхом організації кооперативів.

В аналізованій праці Волошиновський обґрунтував економічні та соціальні основи кооперації, розкрив її економічну природу, організаційні принципи й кооперативні традиції. Автор пояснює сутність кооперативних об’єднань, розкриває їхню роль і значення в суспільно-господарському житті країни, надає практичні поради щодо їхньої діяльності.

Окремим розділом у виданні представлена «Кооперація на Поділлі». У ньому він зазначає, що мережа кооперативних товариств в Україні набула розвитку лише на початку ХХ ст. Якщо, наприклад, у Подільській губернії в 1897–1905 рр. їх відкрилось тільки 23, то в 1906–1907 рр. – 62, а в 1908 – 125. Змінився соціальний склад і структура товариств. Набуло стійкої тенденції кооперування переважно сільського населення та робітників промислових підприємств. Так, із 187 товариств 158 були засновані в селах, 23 – при цукрових заводах, 3 – в містах, 3 – започаткували свою діяльність на залізничних станціях.

У розділі «З загранишної коопераційної екскурсії» Волошиновський ділиться своїми спостереженнями та враженнями від поїздки по Німеччині, Бельгії, Англії та ін. «Не буду тут описувати, що я там бачив. На те треба би списати велику книгу. Скажу одне, що мене ота поїздка загряницю навчила більше, ніж усі книги про кооперацію, яких прийшлося на віку прочитати немало».

Діяльність зарубіжних, особливо англійських, кооператорів переконала українського кооператора в справедливості економічної системи споживчих товариств на засадах рочдельців. Він остаточно й назавжди вибрав «Рочдельську кооперативну доктрину», від якої вже не відступав.

На сторінках «Розмов про кооперацію» можна знайти безліч цікавих, актуальних нині матеріалів, написаних Йоахимом Волошиновським – щирим українофілом, відомим ученим з Подільського краю, на теренах якого з’явився на світ, виріс, здобув визнання, розкрив свій талант кооператора, літератора та громадського діяча. 

Підготувала бібліотекар I категорії

відділу економіки і новітніх технологій Марчук Т. О.