Довідково-бібліографічне обслуговування в цифрову епоху

(аналітичний дайджест для бібліографів)

Якщо стара книгозбірня була джерелом, до якого йшли всі спраглі знань, то нова – це водогін, що розносить живильну вологу по домівках.

Мелвіл Дьюї

Шановні бібліографи!

Відділ наукової інформації та бібліографії пропонує вам, з метою підвищення власного професійного рівня, ознайомитися з аналітичним дайджестом «Довідково-бібліографічне обслуговування в цифрову епоху», який репрезентує статті (у повнотекстовому варіанті) з фахових періодичних видань та наукових збірників із зазначеної теми.

У своїй доповіді «Проблеми адаптації бібліотек до умов цифрової культури» академік О. С. Онищенко на Міжнародній конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація» , що відбулася 6 жовтня 2015 р. на базі Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського URL: https://bit.ly/3oD77Oj) зазначив: «Цифровізація об’єктивно працює на бібліотечну справу. Вона дає можливість бібліотекам:

– формувати необмежений за обсягом інформаційний ресурс (святая святих бібліотеки);

– інтегрувати у фонді всі види інформації на всіх існуючих її носіях (давня мрія всіх бібліотекарів);

– забезпечити доступ читача/користувача до будь-якої відкритої інформації в будь-якому місці планети (ідеал бібліотечного обслуговування);

– створювати умови для перетворення професії бібліотекаря в першорядну постать інтелектуального життя (веління інформаційної епохи)».

Запровадження новітніх інформаційних технологій позитивно вплинуло на всі напрямки бібліографічний роботи бібліотеки.

У цьому зв’язку корисною є стаття завідувачки інформаційно-бібліографічного відділу Наукової бібліотеки Одеського національного університету імені І. І. Мечникова О. С. Мурашко Нові парадигми традиційної інформаційно-бібліографічної діяльності університетської бібліотеки. Бібліотечний Меркурій. 2019. Вип. 2. С. 199–208. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/libmer_2019_2_19, в якій відзначається, що поряд із традиційними видами бібліографічної роботи, все більше уваги приділяється забезпеченню сучасних потреб користувачів у бібліотечно-інформаційних продуктах та послугах. Цьому сприяє активне вивчення вебконтенту та генерація електронних бібліографічних ресурсів, опанування й використання ресурсів Інтернет, розширення сфери бібліотечних послуг, підвищення якості бібліотечних процесів тощо.

Наразі виконання бібліографічних довідок різних видів не обмежується роботою з друкованими виданнями та електронним каталогом. Бібліографічний та фактографічний пошук здійснюється за допомогою можливостей Інтернет: адресні та уточнюючі довідки виходять за межі фондів бібліотеки, користувачам надається не лише інформація про видання, а й про місце його зберігання і навіть повний текст; тематичні та фактографічні довідки частіше носять складний характер та прирівнюються до наукової роботи.

Можливості комп’ютерних та комунікативних технологій розширили географічні межі бібліографічного обслуговування. Дистантні форми обслуговування поєднують традиційний доступ до ресурсів бібліотеки через вебсайт і нові форми обслуговування, що стали можливими завдяки можливостям телекомунікаційної мережі. В Науковій бібліотеці ОНУ імені І. І. Мечникова обслуговування віддалених користувачів здійснюється через послугу: «Віртуальна довідка».

Як зауважує О. В. Довгань у розвідці «Віртуальна бібліографічна довідка – інноваційний напрям інформаційно-бібліографічної діяльності Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського. Наукові праці Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського. 2010. Вип. 2. С. 269–273.URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/npdnpbc_2010_2_34, віртуальна довідкова служба (ВДС) – складова довідково-бібліографічного забезпечення користувачів, служба, що функціонує за допомогою електронних технологій, часто у реальному часі, її клієнти використовують комп’ютери й інтернет-технології для взаємодії з персоналом довідки без прямого фізичного контакту з останніми. Вона є онлайновою довідковою службою, яка виконує запити віддалених користувачів щодо пошуку політематичної бібліографічної інформації. Аналіз її використання свідчить про актуальність даного сервісу як важливої віхи інформаційного суспільства, а також фактору еволюційного розвитку інформатизації бібліотек. У статті виявлено категоріальні, тематичні і топографічні диференціації запитів до служби «Віртуальна бібліографічна довідка» («ВБД»), виконаних співробітниками ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського. Об’єктом дослідження став архів виконаних запитів по «ВБД» за період з квітня 2009 по вересень 2010 р. (починаючи із систематичного ведення статистики служби).

Заслуговує на увагу і матеріал цього ж автора, вміщений у часопису «Вісник Книжкової палати». (2013. № 2. С. 21–24. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vkp_2013_2_7) за назвою «Функціонування інформації в контексті діяльності служби «Віртуальна бібліографічна довідка» – об’єднаного проєкту освітянських бібліотек», метою якого є окреслення основних джерел надходження інформації до індивіда у контексті функціонування віртуальних бібліографічних довідок (ВБД) як одного з багатьох інформаційних каналів, що діють у сучасному суспільстві в математичному дискурсі (математичній парадигмі). Остання дає змогу по-новому осмислити роль і місце віртуально-бібліографічної діяльності як інноваційного напряму роботи сучасних бібліотек (на прикладі ДНПБ України імені В. О. Сухомлинського).

Питання сутності і перспектив розвитку довідково-бібліографічного обслуговування в електронному середовищі розглядала у ряді статей доктор наук із соціальних комунікацій, керівник Центру науково-бібліографічної інформації Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського Т. Добко:

Забезпечення інформаційних запитів користувачів довідково-бібліографічними ресурсами [Електронний ресурс] / Т. Добко // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. – 2009. – Вип. 25. – С. 67–75.

Довідково-бібліографічне обслуговування в електронному середовищі: віртуальне чи реальне [Електронний ресурс] / Т. Добко // Бібліотечний вісник. – 2011. – № 4. – С. 11–23.

Довідково-бібліографічна діяльність і довідково-бібліографічне обслуговування: співвідношення понять і термінів [Електронний ресурс] / Т. Добко // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. – 2017. – Вип. 45. – С. 82–95.

Зокрема у статті «Вплив Інтернету на довідково-бібліографічну діяльність: зарубіжний досвід і українська перспектива». Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. 2013. Вип. 35. С. 24–38. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/npnbuimviv_2013_35_4 авторка зауважує, що розширення обсягу інформаційних ресурсів (ІР), різноманітність баз даних (БД ) посилили значення науки їх використання і роль довідково-бібліографічних служб у задоволенні інформаційних потреб користувачів. Упровадження нових інформаційних технологій внесло суттєві зміни в зміст фондів, формування довідково-пошукового апарату бібліотеки, засоби зв’язку, види доставки документів, технологію інформаційного пошуку. Поява на інформаційному ринку ресурсів на різноманітних носіях інформації, змінене інформаційне середовище надали нову якість інформаційним продуктам і послугам. Однією з вимог до кадрів довідково-бібліографічної сфери стало вміння ефективно застосовувати для пошуку інформації сучасні комп’ютерні технології. Пошуковик (оператор БД, інформаційний навігатор) повинен володіти аналітичними навичками, творчим мисленням, практичним досвідом роботи, знанням інформаційно-пошукових системи (ІПС ), вміти здійснювати за запитом пошук необхідної інформації відповідно до прийнятої в даній ІПС мови за визначеними алгоритмами. Інформаційна послуга почала розглядатися як здійснення певного технологічного процесу науково-інформаційної діяльності й доведення отриманого кінцевого результату до користувача.

У зарубіжних бібліотеках Європи, США, Канади запровадження засобів комп’ютеризації відбувалося набагато раніше і швидшими темпами. У 70–80-ті роки XX ст. у бібліотеках розвинутих країн особливого значення надавалося питанням, пов’язаним із дослідженням, оцінкою та стандартами в галузі довідково-бібліографічного обслуговування. Бібліографи довідкових служб почали розглядатися як викладачі, посередники та рівноправні з користувачами партнери в інформаційному пошуку. У 90-х рр. минулого століття в зарубіжних книгозбірнях широко впроваджуються мережеві технології обслуговування користувачів. Вже в 1999 р. щонайменше 75 зі 122 членів бібліотек ARL (Association of Research Libraries) пропонували цифрові довідкові послуги через електронну пошту або онлайнові форми.

Про можливості та якість віртуальних послуг, які надаються користувачам за допомогою вебсайтів бібліотек Харкова йдеться у статті Є. М. Тодорової та О. М. Шапар «Проблеми впровадження віртуальних бібліотечно-бібліографічних послуг у бібліотеках м. Харків» (Вісник Харківської державної академії культури. 2012. Вип. 35. С. 92–99. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/hak_2012_35_11). Під бібліотечно-бібліографічними віртуальними послугами (або «мережево-віртуальними послугами») автори розуміють діяльність бібліотек щодо виконання інформаційних запитів користувачів через Інтернет. При цьому акцентовано увагу, що віртуальні послуги виконуються бібліотеками як безоплатно, так і через грошові перекази. Автори розглядають віртуальні послуги, що набули найбільшого поширення в книгозбірнях міста: електронний каталог, електронна доставка документів (ЕДД), віртуальна довідка, вебсайти бібліотек (або вебресурси бібліотек).

На мережевих сторінках бібліотек Харкова, у тому числі університетських, вміщується інформація про нові надходження до фонду, бібліографічні списки з актуальної тематики, бібліографічні покажчики, віртуальні виставки тощо.

Молодший науковий співробітник Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського П. Штих у статті «Соціальні мережі як засіб просування довідково-бібліографічних продуктів та послуг у системі національних комунікацій» (Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 2020. Вип. 58. С. 469–478. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/npnbuimviv_2020_58_35 ) детально дослідив використання соціальних медіа для популяризації бібліотечних інформаційних продуктів і послуг та проаналізував ефективність використання можливостей платформи «Фейсбук» відділом науково-бібліографічної інформації Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, розглянувши також основні перспективні напрями вдосконалення даної ділянки роботи бібліотеки. На 1 січня 2020 р. сторінка відділу має більше семисот підписників та більше 600 прихильників. Автором проаналізовано кількісний склад дописувачів та розподіл їх за віком, статтю, місцем та мовою.

Нині «Фейсбук» – найбільша соціальна мережа в світі: близько 2,5 млрд активних користувачів (грудень 2019 р.) та один із найпопулярніших інтернет-сервісів в Україні (станом на початок 2019 р. – 13 млн користувачів). Тож він доходить висновку, що використання сервісів Web 2.0 (яскравим прикладом яких є соціальні мережі) – це не тільки важливий додатковий засіб інформування реальних і потенційних користувачів бібліотеки щодо видань, ресурсів, інформаційних продуктів та послуг бібліотеки, але є також і місцем для пошуку нових користувачів, партнерів, друзів, меценатів тощо.

Підготувала О. Кізян,

зав. відділу наукової інформації та бібліографії

Поділитися:

Аналітичний дайджест для бібліографів


(аналітичний дайджест для бібліографів)

Якщо стара книгозбірня була джерелом, до якого йшли всі спраглі знань, то нова – це водогін, що розносить живильну вологу по домівках.

Мелвіл Дьюї

Шановні бібліографи!

Відділ наукової інформації та бібліографії пропонує вам, з метою підвищення власного професійного рівня, ознайомитися з аналітичним дайджестом «Довідково-бібліографічне обслуговування в цифрову епоху», який репрезентує статті (у повнотекстовому варіанті) з фахових періодичних видань та наукових збірників із зазначеної теми.

У своїй доповіді «Проблеми адаптації бібліотек до умов цифрової культури» академік О. С. Онищенко на Міжнародній конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація» , що відбулася 6 жовтня 2015 р. на базі Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського URL: https://bit.ly/3oD77Oj) зазначив: «Цифровізація об’єктивно працює на бібліотечну справу. Вона дає можливість бібліотекам:

– формувати необмежений за обсягом інформаційний ресурс (святая святих бібліотеки);

– інтегрувати у фонді всі види інформації на всіх існуючих її носіях (давня мрія всіх бібліотекарів);

– забезпечити доступ читача/користувача до будь-якої відкритої інформації в будь-якому місці планети (ідеал бібліотечного обслуговування);

– створювати умови для перетворення професії бібліотекаря в першорядну постать інтелектуального життя (веління інформаційної епохи)».

Запровадження новітніх інформаційних технологій позитивно вплинуло на всі напрямки бібліографічний роботи бібліотеки.

У цьому зв’язку корисною є стаття завідувачки інформаційно-бібліографічного відділу Наукової бібліотеки Одеського національного університету імені І. І. Мечникова О. С. Мурашко Нові парадигми традиційної інформаційно-бібліографічної діяльності університетської бібліотеки. Бібліотечний Меркурій. 2019. Вип. 2. С. 199–208. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/libmer_2019_2_19, в якій відзначається, що поряд із традиційними видами бібліографічної роботи, все більше уваги приділяється забезпеченню сучасних потреб користувачів у бібліотечно-інформаційних продуктах та послугах. Цьому сприяє активне вивчення вебконтенту та генерація електронних бібліографічних ресурсів, опанування й використання ресурсів Інтернет, розширення сфери бібліотечних послуг, підвищення якості бібліотечних процесів тощо.

Наразі виконання бібліографічних довідок різних видів не обмежується роботою з друкованими виданнями та електронним каталогом. Бібліографічний та фактографічний пошук здійснюється за допомогою можливостей Інтернет: адресні та уточнюючі довідки виходять за межі фондів бібліотеки, користувачам надається не лише інформація про видання, а й про місце його зберігання і навіть повний текст; тематичні та фактографічні довідки частіше носять складний характер та прирівнюються до наукової роботи.

Можливості комп’ютерних та комунікативних технологій розширили географічні межі бібліографічного обслуговування. Дистантні форми обслуговування поєднують традиційний доступ до ресурсів бібліотеки через вебсайт і нові форми обслуговування, що стали можливими завдяки можливостям телекомунікаційної мережі. В Науковій бібліотеці ОНУ імені І. І. Мечникова обслуговування віддалених користувачів здійснюється через послугу: «Віртуальна довідка».

Як зауважує О. В. Довгань у розвідці «Віртуальна бібліографічна довідка – інноваційний напрям інформаційно-бібліографічної діяльності Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського. Наукові праці Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського. 2010. Вип. 2. С. 269–273.URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/npdnpbc_2010_2_34, віртуальна довідкова служба (ВДС) – складова довідково-бібліографічного забезпечення користувачів, служба, що функціонує за допомогою електронних технологій, часто у реальному часі, її клієнти використовують комп’ютери й інтернет-технології для взаємодії з персоналом довідки без прямого фізичного контакту з останніми. Вона є онлайновою довідковою службою, яка виконує запити віддалених користувачів щодо пошуку політематичної бібліографічної інформації. Аналіз її використання свідчить про актуальність даного сервісу як важливої віхи інформаційного суспільства, а також фактору еволюційного розвитку інформатизації бібліотек. У статті виявлено категоріальні, тематичні і топографічні диференціації запитів до служби «Віртуальна бібліографічна довідка» («ВБД»), виконаних співробітниками ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського. Об’єктом дослідження став архів виконаних запитів по «ВБД» за період з квітня 2009 по вересень 2010 р. (починаючи із систематичного ведення статистики служби).

Заслуговує на увагу і матеріал цього ж автора, вміщений у часопису «Вісник Книжкової палати». (2013. № 2. С. 21–24. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vkp_2013_2_7) за назвою «Функціонування інформації в контексті діяльності служби «Віртуальна бібліографічна довідка» – об’єднаного проєкту освітянських бібліотек», метою якого є окреслення основних джерел надходження інформації до індивіда у контексті функціонування віртуальних бібліографічних довідок (ВБД) як одного з багатьох інформаційних каналів, що діють у сучасному суспільстві в математичному дискурсі (математичній парадигмі). Остання дає змогу по-новому осмислити роль і місце віртуально-бібліографічної діяльності як інноваційного напряму роботи сучасних бібліотек (на прикладі ДНПБ України імені В. О. Сухомлинського).

Питання сутності і перспектив розвитку довідково-бібліографічного обслуговування в електронному середовищі розглядала у ряді статей доктор наук із соціальних комунікацій, керівник Центру науково-бібліографічної інформації Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського Т. Добко:

Забезпечення інформаційних запитів користувачів довідково-бібліографічними ресурсами [Електронний ресурс] / Т. Добко // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. – 2009. – Вип. 25. – С. 67–75.

Довідково-бібліографічне обслуговування в електронному середовищі: віртуальне чи реальне [Електронний ресурс] / Т. Добко // Бібліотечний вісник. – 2011. – № 4. – С. 11–23.

Довідково-бібліографічна діяльність і довідково-бібліографічне обслуговування: співвідношення понять і термінів [Електронний ресурс] / Т. Добко // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. – 2017. – Вип. 45. – С. 82–95.

Зокрема у статті «Вплив Інтернету на довідково-бібліографічну діяльність: зарубіжний досвід і українська перспектива». Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. 2013. Вип. 35. С. 24–38. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/npnbuimviv_2013_35_4 авторка зауважує, що розширення обсягу інформаційних ресурсів (ІР), різноманітність баз даних (БД ) посилили значення науки їх використання і роль довідково-бібліографічних служб у задоволенні інформаційних потреб користувачів. Упровадження нових інформаційних технологій внесло суттєві зміни в зміст фондів, формування довідково-пошукового апарату бібліотеки, засоби зв’язку, види доставки документів, технологію інформаційного пошуку. Поява на інформаційному ринку ресурсів на різноманітних носіях інформації, змінене інформаційне середовище надали нову якість інформаційним продуктам і послугам. Однією з вимог до кадрів довідково-бібліографічної сфери стало вміння ефективно застосовувати для пошуку інформації сучасні комп’ютерні технології. Пошуковик (оператор БД, інформаційний навігатор) повинен володіти аналітичними навичками, творчим мисленням, практичним досвідом роботи, знанням інформаційно-пошукових системи (ІПС ), вміти здійснювати за запитом пошук необхідної інформації відповідно до прийнятої в даній ІПС мови за визначеними алгоритмами. Інформаційна послуга почала розглядатися як здійснення певного технологічного процесу науково-інформаційної діяльності й доведення отриманого кінцевого результату до користувача.

У зарубіжних бібліотеках Європи, США, Канади запровадження засобів комп’ютеризації відбувалося набагато раніше і швидшими темпами. У 70–80-ті роки XX ст. у бібліотеках розвинутих країн особливого значення надавалося питанням, пов’язаним із дослідженням, оцінкою та стандартами в галузі довідково-бібліографічного обслуговування. Бібліографи довідкових служб почали розглядатися як викладачі, посередники та рівноправні з користувачами партнери в інформаційному пошуку. У 90-х рр. минулого століття в зарубіжних книгозбірнях широко впроваджуються мережеві технології обслуговування користувачів. Вже в 1999 р. щонайменше 75 зі 122 членів бібліотек ARL (Association of Research Libraries) пропонували цифрові довідкові послуги через електронну пошту або онлайнові форми.

Про можливості та якість віртуальних послуг, які надаються користувачам за допомогою вебсайтів бібліотек Харкова йдеться у статті Є. М. Тодорової та О. М. Шапар «Проблеми впровадження віртуальних бібліотечно-бібліографічних послуг у бібліотеках м. Харків» (Вісник Харківської державної академії культури. 2012. Вип. 35. С. 92–99. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/hak_2012_35_11). Під бібліотечно-бібліографічними віртуальними послугами (або «мережево-віртуальними послугами») автори розуміють діяльність бібліотек щодо виконання інформаційних запитів користувачів через Інтернет. При цьому акцентовано увагу, що віртуальні послуги виконуються бібліотеками як безоплатно, так і через грошові перекази. Автори розглядають віртуальні послуги, що набули найбільшого поширення в книгозбірнях міста: електронний каталог, електронна доставка документів (ЕДД), віртуальна довідка, вебсайти бібліотек (або вебресурси бібліотек).

На мережевих сторінках бібліотек Харкова, у тому числі університетських, вміщується інформація про нові надходження до фонду, бібліографічні списки з актуальної тематики, бібліографічні покажчики, віртуальні виставки тощо.

Молодший науковий співробітник Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського П. Штих у статті «Соціальні мережі як засіб просування довідково-бібліографічних продуктів та послуг у системі національних комунікацій» (Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 2020. Вип. 58. С. 469–478. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/npnbuimviv_2020_58_35 ) детально дослідив використання соціальних медіа для популяризації бібліотечних інформаційних продуктів і послуг та проаналізував ефективність використання можливостей платформи «Фейсбук» відділом науково-бібліографічної інформації Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, розглянувши також основні перспективні напрями вдосконалення даної ділянки роботи бібліотеки. На 1 січня 2020 р. сторінка відділу має більше семисот підписників та більше 600 прихильників. Автором проаналізовано кількісний склад дописувачів та розподіл їх за віком, статтю, місцем та мовою.

Нині «Фейсбук» – найбільша соціальна мережа в світі: близько 2,5 млрд активних користувачів (грудень 2019 р.) та один із найпопулярніших інтернет-сервісів в Україні (станом на початок 2019 р. – 13 млн користувачів). Тож він доходить висновку, що використання сервісів Web 2.0 (яскравим прикладом яких є соціальні мережі) – це не тільки важливий додатковий засіб інформування реальних і потенційних користувачів бібліотеки щодо видань, ресурсів, інформаційних продуктів та послуг бібліотеки, але є також і місцем для пошуку нових користувачів, партнерів, друзів, меценатів тощо.

Підготувала О. Кізян,

зав. відділу наукової інформації та бібліографії