Козацькі літописи Самійла Величка

У відділі рідкісних і цінних видань експонується книжкова виставка «Козацькі літописи Самійла Величка», організована до 350-річчя від дня народження видатного українця.

На експозиції представлено перше видання чотиритомної праці – «Летопись событий в Юго-Западной России в XVII веке. Составил Самоил Величко, бывший канцелярист канцелярии войска Запорожского, 1720», виданої Київською Археографічною комісією у 1848–1864 роках. Ця унікальна історична розвідка вражає і до сьогодні  масштабністю та глибиною, задокументованими фактами та безцінними свідченнями.

«Літопис Самійла Величка є не тільки результатом діяльності однієї людини. Це й Літопис, й історичний, і художній, і публіцистичний твір, збірка документів автентичних і художніх стилізацій під документ, антологія художніх творів різних авторів. А насамперед – то витвір духу самого С. Величка, велична пам’ятка, якій немає рівних у тогочасній нашій культурі. Поруч з І. Вишенським, Л. Барановичем, Ф. Прокоповичем, Г. Сковородою, І. Фальківським С. Величко – монументальна літературна постать. Його життя пішло на те, щоб написати найбільший літопис, що його знає українська історіографія, хоч він і втратив за цією роботою зір, та справу свого життя зумів довести до кінця. Цей Літопис, будучи злитим із різних шматків, – грандіозне мозаїчне панно, котре, попри помилки, нашарування, пил, залишається вражаючим і до сьогодні, адже все в ньому взаємозв’язане, сплетене хай і химерно, але вибагливо. Отож усією масою докладної інформації, з’єднанням усіх картин та описів твір не міг не впливати на наступні покоління» – так писав історик Валерій Шевчук, який переклав Літопис Величка сучасною українською мовою.

Поділитися:

Козацькі літописи Самійла Величка


У відділі рідкісних і цінних видань експонується книжкова виставка «Козацькі літописи Самійла Величка», організована до 350-річчя від дня народження видатного українця.

На експозиції представлено перше видання чотиритомної праці – «Летопись событий в Юго-Западной России в XVII веке. Составил Самоил Величко, бывший канцелярист канцелярии войска Запорожского, 1720», виданої Київською Археографічною комісією у 1848–1864 роках. Ця унікальна історична розвідка вражає і до сьогодні  масштабністю та глибиною, задокументованими фактами та безцінними свідченнями.

«Літопис Самійла Величка є не тільки результатом діяльності однієї людини. Це й Літопис, й історичний, і художній, і публіцистичний твір, збірка документів автентичних і художніх стилізацій під документ, антологія художніх творів різних авторів. А насамперед – то витвір духу самого С. Величка, велична пам’ятка, якій немає рівних у тогочасній нашій культурі. Поруч з І. Вишенським, Л. Барановичем, Ф. Прокоповичем, Г. Сковородою, І. Фальківським С. Величко – монументальна літературна постать. Його життя пішло на те, щоб написати найбільший літопис, що його знає українська історіографія, хоч він і втратив за цією роботою зір, та справу свого життя зумів довести до кінця. Цей Літопис, будучи злитим із різних шматків, – грандіозне мозаїчне панно, котре, попри помилки, нашарування, пил, залишається вражаючим і до сьогодні, адже все в ньому взаємозв’язане, сплетене хай і химерно, але вибагливо. Отож усією масою докладної інформації, з’єднанням усіх картин та описів твір не міг не впливати на наступні покоління» – так писав історик Валерій Шевчук, який переклав Літопис Величка сучасною українською мовою.