Книжково-ілюстративна виставка «Казимир Малевич – український художник-модерніст» (до 145-річчя від дня народження живописця, теоретика мистецтва, основоположника супрематизму, педагога)

23 лютого 1879 року в Києві в польській католицькій сім’ї народився Казимир Малевич – один із найвідоміших українських художників у світі, засновник найрадикальнішого мистецького руху – супрематизму. Його картини виставляють у найкращих музеях світу.

Своїм вчителем у мистецтві Малевич називав Миколу Пимоненка. «Я був приголомшений його майстернею, – писав Малевич у спогадах. – Його картини зображували життя України».

Малевич – один з небагатьох художників того періоду, який у своїй творчості торкнувся однієї з найтрагічніших сторінок української історії – Голодомору 1932–1933 років. У його спадщині є картина «Людина, яка біжить» та ескіз «Де серп і молот, там смерть і голод», на якому зображено фігури, а замість їхніх облич – серп, молот, хрест та труна. Лаконічна, промовиста та геніальна робота. Жахи колективізації красномовно передає полотно «Поневолена Україна», де на жовто-блакитному тлі стоять безликі та безрукі селяни.

«Чорних квадратів» у Малевича було чотири, найпопулярнішою є перша робота 1915 року. 2015 року твір оглянули з допомогою рентгенівських променів і виявили під шаром фарби ще дві інші картини.

З огляду на політичні обставини, які складались у країні, художнику вдалося вивезти до Європи весь свій архів, який накопичився в нього до березня 1927 року. Він досі зберігається в Берліні. Дослідники та науковці називають цей архів «капсулою часу». Малевич «законсервував» своє життя в рукописах та документах за півтора десятка років.

Радянські репресії не оминули художника, К. Малевича декілька разів арештовували, а картини конфіскували.

Помер митець 15 травня 1935 року в Ленінграді, похований під Москвою. В роки Другої світової війни місце поховання було втрачено. Пізніше його місцезнаходження встановила група активістів. Воно знайдене на колгоспному полі. У 1988 році пам’ятний знак Казимирові Малевичу встановлено орієнтовно за два кілометри від реального місця поховання. У 2013 році на справжньому місці поховання праху Казимира Малевича було збудовано житловий будинок.

Сьогодні про українця Казимира Малевича, експериментатора та авангардиста, філософа та геніального «аматора», знає весь світ, а майже кожен факт його біографії говорить про потужний та глибинний зв’язок творчості світового генія з українською культурою.

До 145-річчя від дня народження митця у відділі художньої культури та мистецтв представлено книжково-ілюстративну виставку «Казимир Малевич – український художник-модерніст».

Запрошуємо до перегляду!

 

Поділитися:

Казимир Малевич – український художник-модерніст


23 лютого 1879 року в Києві в польській католицькій сім’ї народився Казимир Малевич – один із найвідоміших українських художників у світі, засновник найрадикальнішого мистецького руху – супрематизму. Його картини виставляють у найкращих музеях світу.

Своїм вчителем у мистецтві Малевич називав Миколу Пимоненка. «Я був приголомшений його майстернею, – писав Малевич у спогадах. – Його картини зображували життя України».

Малевич – один з небагатьох художників того періоду, який у своїй творчості торкнувся однієї з найтрагічніших сторінок української історії – Голодомору 1932–1933 років. У його спадщині є картина «Людина, яка біжить» та ескіз «Де серп і молот, там смерть і голод», на якому зображено фігури, а замість їхніх облич – серп, молот, хрест та труна. Лаконічна, промовиста та геніальна робота. Жахи колективізації красномовно передає полотно «Поневолена Україна», де на жовто-блакитному тлі стоять безликі та безрукі селяни.

«Чорних квадратів» у Малевича було чотири, найпопулярнішою є перша робота 1915 року. 2015 року твір оглянули з допомогою рентгенівських променів і виявили під шаром фарби ще дві інші картини.

З огляду на політичні обставини, які складались у країні, художнику вдалося вивезти до Європи весь свій архів, який накопичився в нього до березня 1927 року. Він досі зберігається в Берліні. Дослідники та науковці називають цей архів «капсулою часу». Малевич «законсервував» своє життя в рукописах та документах за півтора десятка років.

Радянські репресії не оминули художника, К. Малевича декілька разів арештовували, а картини конфіскували.

Помер митець 15 травня 1935 року в Ленінграді, похований під Москвою. В роки Другої світової війни місце поховання було втрачено. Пізніше його місцезнаходження встановила група активістів. Воно знайдене на колгоспному полі. У 1988 році пам’ятний знак Казимирові Малевичу встановлено орієнтовно за два кілометри від реального місця поховання. У 2013 році на справжньому місці поховання праху Казимира Малевича було збудовано житловий будинок.

Сьогодні про українця Казимира Малевича, експериментатора та авангардиста, філософа та геніального «аматора», знає весь світ, а майже кожен факт його біографії говорить про потужний та глибинний зв’язок творчості світового генія з українською культурою.

До 145-річчя від дня народження митця у відділі художньої культури та мистецтв представлено книжково-ілюстративну виставку «Казимир Малевич – український художник-модерніст».

Запрошуємо до перегляду!