Валентин Отамановський – видатний історик України

27 лютого 2023 року виповнюється 130 років від дня народження Валентина Дмитровича Отамановського – відомого громадського та політичного діяча, героя українських національно-визвольних змагань 1917–1918 рр., знаного вченого, краєзнавця, бібліографа, видавця й письменника, фахівця з історії медицини та аптечної справи, перекладача, доктора історичних наук, професора. Він залишив помітний слід в історії Поділля.

Народився Валентин Дмитрович 27 лютого 1893 р. у с. Яблунівка теперішнього Новоукраїнського району Кіровоградської області в багатодітній родині дрібного службовця. За іншою версією – в с. Мала Яблунівка Смілянської волості Черкаського повіту Київської губернії. Закінчив Києво-Печерську гімназію. З 1912 р. навчався в Київському університеті, політехнічному інституті.

1914 р. у Варшаві виникла таємна організація «Братство самостійників», ідейним провідником якої став Валентин Отамановський. Він був одним із найближчих соратників Миколи Міхновського. В. Д. Отамановський стояв біля джерел організації Української Центральної Ради та згодом був обраний її членом (1917 р.). У 1918–1920 рр. студіював у Віденському університеті. 1920 р. повернувся до Києва і був направлений на роботу у Вінницьку філію Всенародної бібліотеки при ВУАН. Десять років перебування у Вінниці (1920–1929) становлять найбільш плідний період у творчій біографії вченого.

Завдяки його енергії та винятковому ентузіазму Вінницька філія заявила про себе як про дійову наукову та культурно-освітню установу. З березня 1922 р. її очолював Валентин Отамановський. Вперше в Україні під його керівництвом було зібрано та впорядковано величезний газетний фонд, у якому значну цінність мали видання доби українських визвольних змагань.

З ініціативи вченого у квітні 1924 р. при Вінницькій філії Всенародної бібліотеки при ВУАН було відкрито перший в Україні краєзнавчий науково-методичний центр «Кабінет виучування Поділля».

Інтерес до історії книгодрукування спонукав В. Д. Отамановського створити в 1928 році Музей друку. Учений також готував відкриття філії Природничо-господарського музею, виступив ініціатором і консультував організаторів Музею Михайла Коцюбинського у Вінниці.

Валентин Отамановський доклав чимало зусиль до збереження пам’яток Поділля. Завдяки йому були впорядковані могила П. Ніщинського, склеп М. Пирогова, могила діяча Центральної Ради та письменника Д. Марковича, збережено комплекс «Старі мури».

Та зірці вченого не судилося повною мірою засяяти на небосхилі української науки. Отамановський був репресований. Його звинуватили в націоналізмі та в організації Вінницького відділення СВУ. Він був заарештований у Вінниці 24 серпня 1929 р. Валентин Отамановський, як і інші в’язні у цій справі, змушений був пройти через багатогодинні допити, недоладні звинувачення, приниження особистості. Відбувши кілька ув’язнень та висилку, вчений понад тридцять років змушений був працювати поза межами України.

Отамановський залишив значний науковий доробок. Він – автор понад 50 наукових праць. Захистив кандидатську дисертацію «Вінниця як тип українського міста Південного Правобережжя XIV–XVIII ст. Еволюція правового стану та устрою на тлі суспільно-економічного розвитку Побужжя XIII–XVII ст. та процесу формування станів. Історико-юридичне дослідження» та докторську дисертацію «Міста Правобережної України під пануванням шляхетської Польщі від середини XVII до кінця XVIII в. Проблема виникнення і розвитку українського феодального міста».

Вчений з 1958 року жив і працював у Харкові, де помер 10 березня 1964 року. 11 серпня 1989 р. був повністю реабілітований. Життя та творчий шлях В. Д. Отамановського є зразком самовідданого служіння Україні та науці. 

До 130-річчя від дня народження вченого відділ краєзнавства підготував книжкову виставку «Валентин Отамановський – видатний історик України», де представлені книги, монографії, публікації зі збірників, статті з періодичної преси, фотографії тощо.

Поділитися:

Валентин Отамановський - видатний історик України


27 лютого 2023 року виповнюється 130 років від дня народження Валентина Дмитровича Отамановського – відомого громадського та політичного діяча, героя українських національно-визвольних змагань 1917–1918 рр., знаного вченого, краєзнавця, бібліографа, видавця й письменника, фахівця з історії медицини та аптечної справи, перекладача, доктора історичних наук, професора. Він залишив помітний слід в історії Поділля.

Народився Валентин Дмитрович 27 лютого 1893 р. у с. Яблунівка теперішнього Новоукраїнського району Кіровоградської області в багатодітній родині дрібного службовця. За іншою версією – в с. Мала Яблунівка Смілянської волості Черкаського повіту Київської губернії. Закінчив Києво-Печерську гімназію. З 1912 р. навчався в Київському університеті, політехнічному інституті.

1914 р. у Варшаві виникла таємна організація «Братство самостійників», ідейним провідником якої став Валентин Отамановський. Він був одним із найближчих соратників Миколи Міхновського. В. Д. Отамановський стояв біля джерел організації Української Центральної Ради та згодом був обраний її членом (1917 р.). У 1918–1920 рр. студіював у Віденському університеті. 1920 р. повернувся до Києва і був направлений на роботу у Вінницьку філію Всенародної бібліотеки при ВУАН. Десять років перебування у Вінниці (1920–1929) становлять найбільш плідний період у творчій біографії вченого.

Завдяки його енергії та винятковому ентузіазму Вінницька філія заявила про себе як про дійову наукову та культурно-освітню установу. З березня 1922 р. її очолював Валентин Отамановський. Вперше в Україні під його керівництвом було зібрано та впорядковано величезний газетний фонд, у якому значну цінність мали видання доби українських визвольних змагань.

З ініціативи вченого у квітні 1924 р. при Вінницькій філії Всенародної бібліотеки при ВУАН було відкрито перший в Україні краєзнавчий науково-методичний центр «Кабінет виучування Поділля».

Інтерес до історії книгодрукування спонукав В. Д. Отамановського створити в 1928 році Музей друку. Учений також готував відкриття філії Природничо-господарського музею, виступив ініціатором і консультував організаторів Музею Михайла Коцюбинського у Вінниці.

Валентин Отамановський доклав чимало зусиль до збереження пам’яток Поділля. Завдяки йому були впорядковані могила П. Ніщинського, склеп М. Пирогова, могила діяча Центральної Ради та письменника Д. Марковича, збережено комплекс «Старі мури».

Та зірці вченого не судилося повною мірою засяяти на небосхилі української науки. Отамановський був репресований. Його звинуватили в націоналізмі та в організації Вінницького відділення СВУ. Він був заарештований у Вінниці 24 серпня 1929 р. Валентин Отамановський, як і інші в’язні у цій справі, змушений був пройти через багатогодинні допити, недоладні звинувачення, приниження особистості. Відбувши кілька ув’язнень та висилку, вчений понад тридцять років змушений був працювати поза межами України.

Отамановський залишив значний науковий доробок. Він – автор понад 50 наукових праць. Захистив кандидатську дисертацію «Вінниця як тип українського міста Південного Правобережжя XIV–XVIII ст. Еволюція правового стану та устрою на тлі суспільно-економічного розвитку Побужжя XIII–XVII ст. та процесу формування станів. Історико-юридичне дослідження» та докторську дисертацію «Міста Правобережної України під пануванням шляхетської Польщі від середини XVII до кінця XVIII в. Проблема виникнення і розвитку українського феодального міста».

Вчений з 1958 року жив і працював у Харкові, де помер 10 березня 1964 року. 11 серпня 1989 р. був повністю реабілітований. Життя та творчий шлях В. Д. Отамановського є зразком самовідданого служіння Україні та науці. 

До 130-річчя від дня народження вченого відділ краєзнавства підготував книжкову виставку «Валентин Отамановський – видатний історик України», де представлені книги, монографії, публікації зі збірників, статті з періодичної преси, фотографії тощо.