Книжкова виставка «Видатний український бджоляр» (до 250-річчя від Дня народження Петра Прокоповича, пасічника, винахідника, основоположника раціонального бджільництва

 

Сектор аграрних наук ВОУНБ ім. В. Отамановського пропонує всім охочим ознайомитися з матеріалами книжкової виставки «Видатний український бджоляр» (до 250-річчя від дня народження П. І. Прокоповича, пасічника, винахідника, основоположника раціонального бджільництва.

Запрошуємо до перегляду!

 

П. І. Прокоповичу

Коли весна розквітне злоточаром

і сонце радість розіллє вокруг,

тоді розспіваних бджілок пожаром

вітає нас Твій добрий, ясний Дух.

Споминаємо Тебе, наш тату,

що для природи все життя горів –

та шлемо в серцях Тобі в заплату

це наш сердечний тихий гомін-спів.

Б. Т. Садовський

Петро Іванович Прокопович – основоположник вітчизняного раціонального бджільництва, видатний український бджоляр, фундатор першої в Європі школи пасічників. Він є автором низки видатних винаходів, які мали велике значення для розвитку світового бджільництва. Завдяки йому виробництво меду набуло стрімкої популярності, а його винахід і досі використовують усі бджолярі світу.

Знаменитий бджоляр народився 10 липня 1775 р. в селі Митченки Бахмацького району на Чернігівщині, у родині священника, яка походила із запорізьких козаків. Здобув блискучу освіту, закінчивши успішно Києво-Могилянську академію. Він в оригіналі вільно читав і знав грецьку, латину, німецьку, польську, угорську та французьку мови.

Повернувшись додому в 1798 році та побувавши на пасіці у свого молодшого брата, твердо вирішив присвятити життя бджільництву, стати бджолярем. Петро Іванович мав велику бібліотеку, виписував спеціальну літературу про бджіл з-за кордону, вивчав біологію бджіл, життя бджолиної сім’ї. Він прагнув віднайти спосіб збору меду без обкурювання, яке варварським чином вбивало бджіл. І через роки роботи з бджолами та вивчення детальної інформації про них він його знайшов.

У 1814 році створив перший у світі розбірний рамковий вулик. У вулику вчений виділив рамку як самостійну частину житла бджіл. Завдяки такій конструкції у бджолярів з’явилась можливість досліджувати бджолині сім’ї. І найважливіше, що така будова вулика зробила можливим вилучення меду без завдання шкоди бджолам. Нині рамкою українського бджоляра користуються мільйони пасічників у цілому світі.

У 1827 році Петро Іванович заснував школу пасічників у своєму рідному селі, яку утримував на власні кошти. У ній навчалися бджільництва багато селян з України, Грузії, Чехії, Угорщини, Італії, Німеччини. В школі навчалися також садівництва, городництва, виноградарства, квітникарства, письма, арифметики й співу. Він створив спеціальну азбуку для неписьменних бджолярів. За 53 роки існування школи з неї вийшло понад 700 кваліфікованих пасічників.

У 1843 році школу бджільництва відвідав Тарас Шевченко, який перебував у гетьманській столиці. Про цю зустріч Кобзар писав: «Там, коло Батурина, живе наш великий пасічник Прокопович» та створив малюнок «На пасіці».

Петро Іванович Прокопович – автор понад 60 наукових статей із бджільництва, які залишаються актуальними донині. За життя був нагороджений численними медалями та орденом Святого Володимира 4 ступеня.

Помер видатний український бджоляр 3 квітня 1850 року та був похований у рідному селі, на території школи, яку створив.

Ім’я Петра Івановича Прокоповича знають і глибоко шанують. У 1935 році було встановлено перший пам’ятник бджоляру у Львові, який точно відтворює винайдений П. І. Прокоповичем рамковий вулик. Його іменем названо Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича. У червні 2005 року, згідно з Указом Президента України, Інституту надано статус Національного наукового центру.

До 240-річчя від дня народження Петра Івановича Прокоповича 8 липня 2015 року Національний Банк України випустив в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні із серії «Видатні особистості України». Також на його честь названо вулиці в Батурині, Києві, Ніжині.

Життєвий шлях Петра Івановича Прокоповича може служити прикладом любові до світу, життя та маленького крилатого створіння, що робить світ і життя радіснішим і – солодшим.

 

Публікації про життя та діяльність П. І. Прокоповича

Баран, В. Утримання бджіл у «вулику П. І. Прокоповича» : з власного досвіду / В. Баран // Пасіка. – 2015. – № 11. – С. 28–30 : фот.

Богдадюк, Ю. З історії поширення перших рамкових вуликів в Україні / Ю. Богдадюк // Укр. пасічник. – 2019. – № 5. – С. 41–42 : рис.

Бондарчук, Л. І. Інституту бджільництва імені П. І. Прокоповича 25 років! / Л. І. Бондарчук // Пасіка. – 2014. – № 11–12. – С. 2–6 : фот.

Великий бджоляр : [до 245-річчя від дня народження П. І. Прокоповича (1775–1850)] // Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2020. – № 3. – С. 36–43 : портр.

Видатний український бджоляр Петро Прокопович // Гетьман. – 2018. – № 5–6. – С. 52–53.

Волинець, М. У Ніжині відкрили меморіальну дошку П. І. Прокоповичу / М. Волинець // Пасіка. – 2017. – № 8. – С. 2–3.

Гаврилюк, О. І. Рамковому втулковому вулику – 200 років / О. І. Гаврилюк // Історія освіти, науки і техніки в Україні : матеріали VIII Всеукр. конф. молодих учених та спеціалістів, 21 трав. 2013 р. / Нац. акад. аграр. наук України, ННСГБ. – Київ, 2013. – С. 44–46.

Гайдар, В. Робота з матками на пасіці П. І. Прокоповича / В. Гайдар // Пасіка. – 2013. – № 3. – С. 10–11.

Давиденко, В. Видатний дослідник – практик – П. І. Прокопович / В. Давиденко // Тваринництво України. – 2013. – № 1–2. – С. 40–42.

З нагоди 245-ї річниці з дня народження Петра Прокоповича // Пасіка. – 2020. – № 8. – С. 2–3.

Зєвахін, Л. Г. Ад’ютант його величності / Л. Г. Зєвахін // Пасіка. – 2005. – № 8. – С. 20–21.

Історичні дослідження тривають : [Нац. наук. центр «Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича» продовжує вивчати спадок укр. дослід. бджільництва. В статті  розповідається про наук.-практ. конф. на тему: «П. І. Прокопович у світовому бджільництві»] // Пасіка. – 2013. – № 5. – С. 5.

Капралюк, О. Діяльність видатного пасічника-науковця П. І. Прокоповича : історичні нотатки / О. Капралюк // Тваринництво України. – 2012. – № 9. – С. 36–38.

Кіяшко, Л. Г. Увіковічнення пам’яті П. І. Прокоповича в Батурині / Л. Г. Кіяшко // Пасіка. – 2013. – № 6. – С. 26.

Корж, В. Чи навчався П. І. Прокопович в Київській Академії? / В. Корж // Укр. пасічник. – 2020. – № 6. – С. 43–45 : фот.

Міщенко, О. А. У день народження П. І. Прокоповича / О. А. Міщенко, В. М. Дегодюк // Пасіка. – 2013. – № 8. – С. 28–29.

Мороз, К. Л. Г. Зєвахін вивчає родовід Прокоповича / К. Мороз // Пасіка. – 2011. – № 4. – С. 26.

Петруша, В. Г. Вшанування Петра Прокоповича : [13 лип. 2019 р. відбулося освячення пам’ятного знака-хреста П. І. Прокоповичу в с. Пальчики Чернігів. обл.] / В. Г. Петруша // Пасіка. – 2019. – № 8. – С. 2.

Петрушенко, М. Українець Петро Прокопович 200 років тому винайшов рамковий вулик, який фахівці назвали епохальним відкриттям [Електронний ресурс] / М. Петрушенко // Уряд. кур’єр : газ. Кабінету Міністрів України : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/ukrayinec-petro-prokopovich-200-rokiv-tomu-vinajsh/ (дата звернення: 03.07.2025), вільний. – Назва з екрана.

Поліщук, В. Сергій Сендик – дослідник спадщини П. І. Прокоповича / В. Поліщук // Пасіка. – 2013. – № 3. – С. 8.

Половнікова, С. О. Правнука П. І. Прокоповича про свій родовід : [зустріч із праправнучкою великого пасічника, яка відбулася на виставці з нагоди 220-річного ювілею П. І. Прокоповича в Чернігів. іст. музеї ім. В. Тарновського] / С. О. Половнікова // Пасіка. – 2013. – № 3. – С. 9–10.

Пом’янули Петра Прокоповича // Пасічник. Все про бджіл і тих, хто їх утримує. – 2024. – № 8. – С. 2.

Присвячена П. І. Прокоповичу ювілейна монета / підгот. О. І. Гаврилюк // Пасіка. – 2015. – № 9. – С. 20–21.

Пшеславський, А. Тарас Шевченко у Петра Прокоповича : [йдеться про зустріч в Батурині Т. Г. Шевченка з П. І. Прокоповичем] / А. Пшеславський // Пасіка. – 2014. – № 3. – С. 6–7.

Реброва, Н. Вшанування пам’яті Петра Івановича Прокоповича Батуринською спілкою пасічництва в 20-і роки ХХ ст. / Н. Реброва // Сіверян. літопис. – 2014. – № 1–3. – С. 43–48.

Сафронова, Л. П. Ідеї П. І. Прокоповича набагато випередили свій час / Л. П. Сафронова // Пасіка. – 2017. – № 8. – С. 3.

Свищ, П. Основоположник промислової солодкої галузі : [до 245-річчя від дня народж. П. Прокоповича] / П. Свищ // Дзвін. – 2020. – № 11. – С. 123–130.

Сенюк, С. Петро Прокопович (29.VІ.1775–22.ІІ.1850) / С. Сенюк // Пасіка. – 2013. – № 3. – С. 6–8.

Сокур, В. Спаситель бджіл, повелитель роїв / В. Сокур // Дивосвіт. – 2003. – № 2. – С. 30–33.

Такий, В. Т. Г. Шевченко і П. І. Прокопович / В. Такий // Пасіка. – 2005. – № 8. – С. 21.

Тирусь, Д. Щоб здобути мед, треба працювати тілесно й духовно : [про винаходи та шк. бджільництва П. І. Прокоповича] / Д. Тирусь // Пасіка. – 2014. – № 8. – С. 4–6.

Федоренко, С. О. Стільниковий мед – дивовижний витвір бджолиної сім’ї / С. О. Федоренко // Пасіка. – 2012. – № 3. – С. 28–29.

Харчук, Л. М. Вони продовжили справу П. І. Прокоповича : [надано матеріали про спадкоємців справи П. І. Прокоповича, вчених бджолярів, які працювали в галузі бджільництва у XIX ст.] / Л. М. Харчук, О. І. Гаврилюк, Л. І. Романенко // Пасіка. – 2014. – № 9. – С. 22–23.

Харчук, Л. М. Спадкоємець справи П. І. Прокоповича / Л. М. Харчук // Пасіка. – 2014. – № 6. – С. 22–23.

Шпак, В. Мед без «курева і ножа» : Петро Прокопович перетворив бджільництво із промислу в потужну аграрну галузь / В. Шпак // Уряд. кур’єр. – 2011. – 20 серп. – С. 8.

Шпак, В. Рятівник Божої комахи : [про П. І. Прокоповича] / В. Шпак // Війна за правду на полі історії / В. Шпак. – Київ : Карпенко В. М., 2016. – № 3 (лип. – верес.). – С. 10–12.

 

                                                                                   Виставку підготувала провідний бібліограф

                                                                                   сектору аграрних наук Оксана Шпичак

Поділитися:

Видатний український бджоляр


 

Сектор аграрних наук ВОУНБ ім. В. Отамановського пропонує всім охочим ознайомитися з матеріалами книжкової виставки «Видатний український бджоляр» (до 250-річчя від дня народження П. І. Прокоповича, пасічника, винахідника, основоположника раціонального бджільництва.

Запрошуємо до перегляду!

 

П. І. Прокоповичу

Коли весна розквітне злоточаром

і сонце радість розіллє вокруг,

тоді розспіваних бджілок пожаром

вітає нас Твій добрий, ясний Дух.

Споминаємо Тебе, наш тату,

що для природи все життя горів –

та шлемо в серцях Тобі в заплату

це наш сердечний тихий гомін-спів.

Б. Т. Садовський

Петро Іванович Прокопович – основоположник вітчизняного раціонального бджільництва, видатний український бджоляр, фундатор першої в Європі школи пасічників. Він є автором низки видатних винаходів, які мали велике значення для розвитку світового бджільництва. Завдяки йому виробництво меду набуло стрімкої популярності, а його винахід і досі використовують усі бджолярі світу.

Знаменитий бджоляр народився 10 липня 1775 р. в селі Митченки Бахмацького району на Чернігівщині, у родині священника, яка походила із запорізьких козаків. Здобув блискучу освіту, закінчивши успішно Києво-Могилянську академію. Він в оригіналі вільно читав і знав грецьку, латину, німецьку, польську, угорську та французьку мови.

Повернувшись додому в 1798 році та побувавши на пасіці у свого молодшого брата, твердо вирішив присвятити життя бджільництву, стати бджолярем. Петро Іванович мав велику бібліотеку, виписував спеціальну літературу про бджіл з-за кордону, вивчав біологію бджіл, життя бджолиної сім’ї. Він прагнув віднайти спосіб збору меду без обкурювання, яке варварським чином вбивало бджіл. І через роки роботи з бджолами та вивчення детальної інформації про них він його знайшов.

У 1814 році створив перший у світі розбірний рамковий вулик. У вулику вчений виділив рамку як самостійну частину житла бджіл. Завдяки такій конструкції у бджолярів з’явилась можливість досліджувати бджолині сім’ї. І найважливіше, що така будова вулика зробила можливим вилучення меду без завдання шкоди бджолам. Нині рамкою українського бджоляра користуються мільйони пасічників у цілому світі.

У 1827 році Петро Іванович заснував школу пасічників у своєму рідному селі, яку утримував на власні кошти. У ній навчалися бджільництва багато селян з України, Грузії, Чехії, Угорщини, Італії, Німеччини. В школі навчалися також садівництва, городництва, виноградарства, квітникарства, письма, арифметики й співу. Він створив спеціальну азбуку для неписьменних бджолярів. За 53 роки існування школи з неї вийшло понад 700 кваліфікованих пасічників.

У 1843 році школу бджільництва відвідав Тарас Шевченко, який перебував у гетьманській столиці. Про цю зустріч Кобзар писав: «Там, коло Батурина, живе наш великий пасічник Прокопович» та створив малюнок «На пасіці».

Петро Іванович Прокопович – автор понад 60 наукових статей із бджільництва, які залишаються актуальними донині. За життя був нагороджений численними медалями та орденом Святого Володимира 4 ступеня.

Помер видатний український бджоляр 3 квітня 1850 року та був похований у рідному селі, на території школи, яку створив.

Ім’я Петра Івановича Прокоповича знають і глибоко шанують. У 1935 році було встановлено перший пам’ятник бджоляру у Львові, який точно відтворює винайдений П. І. Прокоповичем рамковий вулик. Його іменем названо Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича. У червні 2005 року, згідно з Указом Президента України, Інституту надано статус Національного наукового центру.

До 240-річчя від дня народження Петра Івановича Прокоповича 8 липня 2015 року Національний Банк України випустив в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні із серії «Видатні особистості України». Також на його честь названо вулиці в Батурині, Києві, Ніжині.

Життєвий шлях Петра Івановича Прокоповича може служити прикладом любові до світу, життя та маленького крилатого створіння, що робить світ і життя радіснішим і – солодшим.

 

Публікації про життя та діяльність П. І. Прокоповича

Баран, В. Утримання бджіл у «вулику П. І. Прокоповича» : з власного досвіду / В. Баран // Пасіка. – 2015. – № 11. – С. 28–30 : фот.

Богдадюк, Ю. З історії поширення перших рамкових вуликів в Україні / Ю. Богдадюк // Укр. пасічник. – 2019. – № 5. – С. 41–42 : рис.

Бондарчук, Л. І. Інституту бджільництва імені П. І. Прокоповича 25 років! / Л. І. Бондарчук // Пасіка. – 2014. – № 11–12. – С. 2–6 : фот.

Великий бджоляр : [до 245-річчя від дня народження П. І. Прокоповича (1775–1850)] // Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2020. – № 3. – С. 36–43 : портр.

Видатний український бджоляр Петро Прокопович // Гетьман. – 2018. – № 5–6. – С. 52–53.

Волинець, М. У Ніжині відкрили меморіальну дошку П. І. Прокоповичу / М. Волинець // Пасіка. – 2017. – № 8. – С. 2–3.

Гаврилюк, О. І. Рамковому втулковому вулику – 200 років / О. І. Гаврилюк // Історія освіти, науки і техніки в Україні : матеріали VIII Всеукр. конф. молодих учених та спеціалістів, 21 трав. 2013 р. / Нац. акад. аграр. наук України, ННСГБ. – Київ, 2013. – С. 44–46.

Гайдар, В. Робота з матками на пасіці П. І. Прокоповича / В. Гайдар // Пасіка. – 2013. – № 3. – С. 10–11.

Давиденко, В. Видатний дослідник – практик – П. І. Прокопович / В. Давиденко // Тваринництво України. – 2013. – № 1–2. – С. 40–42.

З нагоди 245-ї річниці з дня народження Петра Прокоповича // Пасіка. – 2020. – № 8. – С. 2–3.

Зєвахін, Л. Г. Ад’ютант його величності / Л. Г. Зєвахін // Пасіка. – 2005. – № 8. – С. 20–21.

Історичні дослідження тривають : [Нац. наук. центр «Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича» продовжує вивчати спадок укр. дослід. бджільництва. В статті  розповідається про наук.-практ. конф. на тему: «П. І. Прокопович у світовому бджільництві»] // Пасіка. – 2013. – № 5. – С. 5.

Капралюк, О. Діяльність видатного пасічника-науковця П. І. Прокоповича : історичні нотатки / О. Капралюк // Тваринництво України. – 2012. – № 9. – С. 36–38.

Кіяшко, Л. Г. Увіковічнення пам’яті П. І. Прокоповича в Батурині / Л. Г. Кіяшко // Пасіка. – 2013. – № 6. – С. 26.

Корж, В. Чи навчався П. І. Прокопович в Київській Академії? / В. Корж // Укр. пасічник. – 2020. – № 6. – С. 43–45 : фот.

Міщенко, О. А. У день народження П. І. Прокоповича / О. А. Міщенко, В. М. Дегодюк // Пасіка. – 2013. – № 8. – С. 28–29.

Мороз, К. Л. Г. Зєвахін вивчає родовід Прокоповича / К. Мороз // Пасіка. – 2011. – № 4. – С. 26.

Петруша, В. Г. Вшанування Петра Прокоповича : [13 лип. 2019 р. відбулося освячення пам’ятного знака-хреста П. І. Прокоповичу в с. Пальчики Чернігів. обл.] / В. Г. Петруша // Пасіка. – 2019. – № 8. – С. 2.

Петрушенко, М. Українець Петро Прокопович 200 років тому винайшов рамковий вулик, який фахівці назвали епохальним відкриттям [Електронний ресурс] / М. Петрушенко // Уряд. кур’єр : газ. Кабінету Міністрів України : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/ukrayinec-petro-prokopovich-200-rokiv-tomu-vinajsh/ (дата звернення: 03.07.2025), вільний. – Назва з екрана.

Поліщук, В. Сергій Сендик – дослідник спадщини П. І. Прокоповича / В. Поліщук // Пасіка. – 2013. – № 3. – С. 8.

Половнікова, С. О. Правнука П. І. Прокоповича про свій родовід : [зустріч із праправнучкою великого пасічника, яка відбулася на виставці з нагоди 220-річного ювілею П. І. Прокоповича в Чернігів. іст. музеї ім. В. Тарновського] / С. О. Половнікова // Пасіка. – 2013. – № 3. – С. 9–10.

Пом’янули Петра Прокоповича // Пасічник. Все про бджіл і тих, хто їх утримує. – 2024. – № 8. – С. 2.

Присвячена П. І. Прокоповичу ювілейна монета / підгот. О. І. Гаврилюк // Пасіка. – 2015. – № 9. – С. 20–21.

Пшеславський, А. Тарас Шевченко у Петра Прокоповича : [йдеться про зустріч в Батурині Т. Г. Шевченка з П. І. Прокоповичем] / А. Пшеславський // Пасіка. – 2014. – № 3. – С. 6–7.

Реброва, Н. Вшанування пам’яті Петра Івановича Прокоповича Батуринською спілкою пасічництва в 20-і роки ХХ ст. / Н. Реброва // Сіверян. літопис. – 2014. – № 1–3. – С. 43–48.

Сафронова, Л. П. Ідеї П. І. Прокоповича набагато випередили свій час / Л. П. Сафронова // Пасіка. – 2017. – № 8. – С. 3.

Свищ, П. Основоположник промислової солодкої галузі : [до 245-річчя від дня народж. П. Прокоповича] / П. Свищ // Дзвін. – 2020. – № 11. – С. 123–130.

Сенюк, С. Петро Прокопович (29.VІ.1775–22.ІІ.1850) / С. Сенюк // Пасіка. – 2013. – № 3. – С. 6–8.

Сокур, В. Спаситель бджіл, повелитель роїв / В. Сокур // Дивосвіт. – 2003. – № 2. – С. 30–33.

Такий, В. Т. Г. Шевченко і П. І. Прокопович / В. Такий // Пасіка. – 2005. – № 8. – С. 21.

Тирусь, Д. Щоб здобути мед, треба працювати тілесно й духовно : [про винаходи та шк. бджільництва П. І. Прокоповича] / Д. Тирусь // Пасіка. – 2014. – № 8. – С. 4–6.

Федоренко, С. О. Стільниковий мед – дивовижний витвір бджолиної сім’ї / С. О. Федоренко // Пасіка. – 2012. – № 3. – С. 28–29.

Харчук, Л. М. Вони продовжили справу П. І. Прокоповича : [надано матеріали про спадкоємців справи П. І. Прокоповича, вчених бджолярів, які працювали в галузі бджільництва у XIX ст.] / Л. М. Харчук, О. І. Гаврилюк, Л. І. Романенко // Пасіка. – 2014. – № 9. – С. 22–23.

Харчук, Л. М. Спадкоємець справи П. І. Прокоповича / Л. М. Харчук // Пасіка. – 2014. – № 6. – С. 22–23.

Шпак, В. Мед без «курева і ножа» : Петро Прокопович перетворив бджільництво із промислу в потужну аграрну галузь / В. Шпак // Уряд. кур’єр. – 2011. – 20 серп. – С. 8.

Шпак, В. Рятівник Божої комахи : [про П. І. Прокоповича] / В. Шпак // Війна за правду на полі історії / В. Шпак. – Київ : Карпенко В. М., 2016. – № 3 (лип. – верес.). – С. 10–12.

 

                                                                                   Виставку підготувала провідний бібліограф

                                                                                   сектору аграрних наук Оксана Шпичак