Олег Ольжич – поет національного героїзму

(бібліографічний анонс до 115-річчя від дня народження)

Держава не твориться в будучині. Держава будується нині.

О. Ольжич

Видатний український письменник, політичний діяч, один із керівників руху опору в Україні, провідник ОУН, учений-археолог зі світовим ім’ям Олег Олександрович Кандиба (Олег Ольжич) народився 21 липня 1907 р. у м. Житомир в родині О. І. Кандиби – визначного поета доби українського державного відродження, що публікував свої твори під псевдонімом Олександр Олесь.

Олег був вдумливим юнаком, що виростав у атмосфері культурної родини з давнім козацьким корінням. В юнацькому віці, після програної боротьби за збереження української самостійної держави, він виїздить за межі рідної землі. Освіту закінчив у Чехії в Карловому університеті. Головним предметом його студій була археологія, що стала для нього засобом глибинного пізнання основ життя людини, зокрема його нації – автохтона на українській землі: від палеоліту, через неоліт (енеоліт) – трипілля, скитську добу аж до підмурівків історичних часів нової ери. Він розробив періодизацію трипільських пам’яток Дністровського регіону, актуальну й донині. Проводив розкопки і сприймав знахідки як живих свідків прапредків української нації. У неповних 23 роки захистив докторську дисертацію на тему: «Неолітична розписна кераміка Галичини». Він першим розробив типологію форм і орнаментів, що дозволило знайти аналогії з українською розписною керамікою і створити її загальну класифікацію. Працював на кафедрі археології Українського вільного університету, в археологічному відділі Чеського національного музею у Празі. А його дослідження друкувалися у спеціалізованих виданнях Англії, Німеччини, Чехії, Югославії. Читав лекції у Гарвардському університеті, отримав запрошення на роботу в Римі. Там познайомився з Євгеном Коновальцем і в 1929 р. вступив до Організації Українських Націоналістів. Незабаром О. Ольжич став одним з її провідних діячів, якому довіряли високі пости та відповідальні завдання. Він очолював культурно-освітню референтуру Проводу Українських Націоналістів (ПУН) (1937) і Революційний Трибунал ОУН (1939–1941). Був заступником Голови ПУН та Головою ПУН на українських землях (з травня 1942) а також Головою ПУН ОУН (01.1944 – 10.06.1944).

Важливий період у житті О. Кандиби розпочався після жовтневих подій 1938 р. із виникненням Карпатської України. Саме на Закарпатті в 1938–1939 рр. розгорнулися державотворчі процеси, які 15 березня 1939 р. привели до проголошення самостійної Карпатської України. З перших днів бурхливих карпатських подій О. Кандиба – у їхньому епіцентрі. Як повноважний заступник голови проводу ОУН А. Мельника в Хусті, він разом із Р. Шухевичем, М. Колодзінським, З. Коссаком та іншими членами організації очолив боротьбу за незалежність краю.

Під псевдонімом О. Ольжич Олег Кандиба виявив себе як особливо талановитий поет. І якщо у його батька, О. Олеся, переважав ліризм доби раннього модернізму, то О. Ольжич був поетом національного героїзму. Його поетичне слово звучало на високих регістрах, а чіткість образу – немов викарбувана скульптором в мармурі. Різнився він від батька-поета своїм нововиробленим ориґінальним стилем лаконічного вислову, бойовою настановою, рішучістю й чіткістю афоризмів, зображенням засобів сили, а через силу краси звитяги. Здавалося б праця історика-археолога чи навіть дослідника на археологічних розкопках, суперечила натхненній творчості поета. Проте, особистість Ольжича, з його заглибленістю в археологію й історію, виринала як неповторна цілість, що віддзеркалювала гармонійність дослідника і поета. Як зазначає Н. Пазуняк у статті «О. Ольжич і сучасність» (Свобода. 1994. 6 трав. (№ 85)) «Погляд поета не завмер десь у сивій давнині. Вона тільки ожила під його пером. Стилос не притемнив обрисів меча. Сучасність вимагала дії – підготовки до нового великого зриву нації. Цю конечність відчував Ольжич своїм глибоким інтелектом аналітика, а заразом характером людини чину, мужа із козацького роду. Його істота включилася у такт доби. Виявлений у його поезії той творчий порив нової краси, висліди якого вміщує в собі грецький термін калокаґатії – поєднання Краси, Добра і Правди».

До цього часу залишаються не з’ясованими усі обставини арешту і смерті О. Ольжича. Під час Другої світової війни він був фактичним головою Проводу українських націоналістів і координував діяльність похідних груп ОУН. З його іменем пов’язана діяльність націоналістичного підпілля у Києві в 1941–1942 рр. Виразна проукраїнська і антифашистська діяльність О. Ольжича спричинила до масових арештів і розстрілів. Він був змушений покинути Київ, проте 25 травня 1944 р. у Львові гестапо його заарештувало. Два тижні він піддавався катуванням у концтаборі Заксенхаузен, де від тортур під час чергового допиту в ніч з 9 на 10 червня 1944 р. загинув.

Олег Ольжич – одна з найяскравіших постатей у пантеоні героїв України. Він залишив вагомий слід в археології, українській літературі і політичній царині. Він був справжнім патріотом, незламним борцем за волю і незалежність держави. Приклад його життя особливо актуальний сьогодні, коли Україна у жорстокій війні вкотре виборює своє право на свободу.

До бібліографічного анонсу вміщено добірку матеріалів, у яких розкрито багатогранну наукову, поетичну, громадську діяльність Великого Українця.

Шановні користувачі! Долучайтеся до пізнання українського самобутнього культурного простору.

З творчої спадщини О. Ольжича

Поезії : кн. 1 / О. Ольжич. – Ню Йорк : [б. в.], 1956. – 101 с.

Цитаделя духа / О. Ольжич ; літ. запис Б. Залізняка. – Братислава : Словацьке пед. вид-во ; Лондон : Фундація ім. О. Ольжича, 1991. – 250 с. : іл.

Незнаному Воякові. Заповідане живим / О. Ольжич ; упоряд., післямова і прим. Л. Череватенко. – Київ : Фундація ім. О. Ольжича, 1994. – 432 с.

«Для тих днів, як відкрита рана ...» : вірші / О.Ольжич // Урок української. – 2002. – № 9. – С. 48, 49.

Дух руїни. По сторінках історії / О. Ольжич ; авт. післямови І. Дзюба. – Київ : Смолоскип, 2007. – 52 с.

Археологія / О. О. Ольжич ; упоряд. тексту: Ю. Рассамакін, С. Рижов ; НАН України, Фундація ім. О. Ольжича, Дослід. Фундація ім. О. Ольжича, США, Фундація ім. О. Ольжича, Канада. – Київ : Вид-во ім. Олени Теліги, 2007. – 496 с.: іл.

Вибрані твори / О. Ольжич. – Київ : Смолоскип, 2007. – 664 с. : фот.

Поезія ; Проза / О. Ольжич ; упоряд., підгот. текстів, прим. Н. Лисенко ; передм. М. Жулинський ; НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка, Фундація ім. О. Ольжича, Дослід. Фундація ім. О. Ольжича, США, Фундація ім. О.Ольжича, Канада. – Київ : Вид-во ім. Олени Теліги, 2007. – 544 с.

Дух руїни / О. Ольжич ; післямова Івана Дзюби. – 2-ге вид. – Київ : Смолоскип, 2008. – 52 с. : портр.

Рінь : твори / О. Ольжич ; упоряд. І. Нагорна. – Рівне : Азалія, 2012. – 57 с. : фот. – (Бібліотечка Літературного музею Уласа Самчука в Рівному ; число 19).

Вибрані твори / О. Ольжич. – Київ : ЦУЛ, 2017. – 114 с. – (Класика української літератури).

Життєвий і творчий шлях письменника, ученого, борця

Загальні праці

Дзюба, І. Українські усобиці як феномен світової історії : перед судом Олега Ольжича / І. Дзюба // На трьох континентах : в 3 кн. / І. Дзюба. – Київ, 2013. – Кн. 1. – С. 248–263.

Дунай, П. Олег Ольжич: екзистенція вибору [Електронний ресурс] / П. Дунай // Українознавчий альманах. – 2013. – Вип. 11. – С. 185–188.

Винар, Л. Діяльність Олега Кандиби-Кардаша в Другій світовій війні : (замітки до листів Лева Шанковського) / Л. Винар // Український історик : журн. історії і українознавства / Укр. іст. т-во ; за заг. ред. Л. Винара. – Нью-Йорк ; Київ ; Львів ; Острог; Торонто ; Париж, 2004–2005. – Т.41/42, № 3/4 (163–164) / № 1 (165): Михайло Грушевський: 1866–1934 ; Олег Кандиба-Ольжич: 1907–1944. – С. 149–161.

Жадан, Л. Тільки тим дана перемога, хто й у болі сміятися міг : життєвий і твор. щлях Олени Теліги та Олега Ольжича / Л. Жадан // Шкільна бібліотека. – 2007. – № 6. – С. 63–66.

Жулинський, М. Г. Олег Ольжич і Олена Теліга : нариси про життя і творчість : вибр. твори / М. Жулинський. – Київ : Вид-во ім. Олени Теліги, 2001. – 144 с.

Зінкевич, О. Згадуючи Ольжича і Багряного / О. Зінкевич // Літ. Україна. – 2011. – 22 верес. – С. 10, 11.

Ковалів, Ю. Олег Ольжич / Ю.Ковалів // Слово і час. – 2018. – № 7. – С. 73–80 : портр.

Коломієць, Р. Г. Олег Ольжич / Р. Коломієць. – Харків : Час читати, 2021. – 125 с.

Косач, Ю. Олег Ольжич / Ю. Косач // Слово і час. – 2009. – № 12. – С. 45–48.

Костриця, М. З берегів Тетерева – у вічність. О. Ольжич і Житомирщина / М. Костриця, Р. Кондратюк // Проблеми українського державотворення: історія і сучасність : матеріали Міжнар. наук.-краєзнав. конф., присвяч. 100-річчю від дня народж. О. Ольжича та 90-річчю Української Народної Республіки : у 2 т. / Упр. культури і туризму Житомир. облдержадмін. [та ін.]. – Житомир, 2007. – Т. 1. – С. 3–20.

Лисенко, Н. Архів Олега Ольжича в Україні / Наталія Лисенко // Український історик : журн. історії і українознавства / Укр. іст. т-во ; за заг. ред. Л. Винара. – Нью-Йорк ; Київ ; Львів ; Острог; Торонто ; Париж, 2004–2005. – Т.41/42, № 3/4 (163–164) / № 1 (165): Михайло Грушевський: 1866–1934 ; Олег Кандиба-Ольжич: 1907–1944. – С. 162–171.

Моклиця, М. Олег Ольжич (1907–1944) / М. Моклиця // Модернізм в українській літературі ХХ століття : навч. посіб. для студентів-філологів / М. Моклиця. – Київ, 2017. – С. 231–250.

Монастирецький, Л. Житомирські адреси О. Ольжича / Л. Монастирецький // Слово і час. – 2009. – № 4. – С. 96–101 : фото.

Павличко, Я. Діаспорні видання Олега Ольжича у львівських книгозбірнях / Я. Павличко // Дзвін. – 2008. – № 1. – С. 146, 147.

Пащенко, О. Концепція історіософії Олега Ольжича [Електронний ресурс] / О. Пащенко // Літературознавчі студії. – 2013. – Вип. 39(2). – С. 302–309.

Радишевський, Р. «Готика як джерело світогляду». О. Ольжич у рецепції Ю. Косача [Електронний ресурс] / Р. Радишевський // Волинь – Житомирщина. – 2018. – Вип. 29. – С. 31–35.

Регідайло Н. Довге-предовге повернення Незнаного вояка в Україну : до 100-річчя від дня народж. Олега Ольжича / Н. Регідайло // Вісн. Книжкової палати. – 2007. – № 7. – С. 49 – 51.

Романчук, В. «І не пом’яне батько з сином...» : Олег Кандиба, український поет, вчений-археолог, політичний діяч відомий під псевдонімом Олег Ольжич / В. Романчук // Наука і суспільство. – 2003. – № 1/2. – С. 36–38.

Сверстюк, Є. Високий дух офіри. Олег Ольжич / Є. Сверстюк // Світлі голоси життя / Є. Сверстюк. – Київ, 2015. – С. 287–292.

Слабошпицький, М. Ностальгія за перемогами. Олег Ольжич / М. Слабошпицький // 25 українських поетів на вигнанні / М. Слабошпицький. – Київ, 2012. – С. 294–322.

Черченко, Ю. Неопубліковані документи про Олега Ольжича (1937–1941 рр.) / Ю. Черченко // Історичний журнал. – 2007. – № 5. – С. 111–124.

Шпак, В. П. О. Ольжич (Олег Кандиба) (1907–1944) / В. П. Шпак // Гроно нездоланих співців : літ. портр. укр. письменників 20-го століття, твори яких увійшли до оновленої шкільної програми. – Київ, 1997. – С. 212–226.

Чорна, С. Архів поета Олега Ольжича повернувся на Батьківщину : [у Нац. музеї літ. України відкрито виставку «Поет суворого життя», приурочену 110-й річниці від дня народж. поета, археолога, одного з керівників Організації Українських Націоналістів – Олега Ольжича] / С. Чорна // Голос України. – 2017. – 8 лип. – С. 6.

Юрчук, О. «Дух руїни» О. Ольжича: ментальні структури української нації [Електронний ресурс] / О. Юрчук // Волинь – Житомирщина. – 2018. – Вип. 29. – С. 46–52.

До біографії О. Ольжича: нескореним відійшов у вічність

Ананченко, Т. Лицарський чин поета : на 100-річчя Олега Ольжича / Т. Ананченко // Українська культура. – 2007. – № 7. – С. 8–10 : фот.

Бажанський, М. О. Ольжич і його батьки / М. О. Бажанський. – Детройт, 1986. – 64 с. – Електрон. версія. – Режим доступу: https://diasporiana.org.ua/ukrainica/15851-bazhanskiy-m-o-olzhich-i-yogo-batki/ (дата звернення: 30.06.2022). – Назва з екрана.

Бажанський, М. Поет, син поета. Дитинство і батьки Олега Ольжича : уривки з кн. М. Бажанського «О. Ольжич і його батьки» (Детройт, 1986) // Українське слово. – 2007. – 7–13 лютого (№ 6). – С. 7.

Бахуринська, Т. Ю. О. Ольжич – поет національного героїзму. 11 клас / Т. Ю. Бахуринська // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2012. – № 2. – С. 18–25.

Білоус, П. Особистість О. Ольжича у враженнях та спогадах його сучасників [Електронний ресурс] / П. Білоус // Волинь – Житомирщина. – 2018. – Вип. 29. – С. 27–30.

Білоус, П «Любов і творчість, туга і порив, відвага і вогонь самопосвяти!» : (до 100-річчя О. Ольжича [Електронний ресурс] / П. Білоус // Волинь – Житомирщина. – 2008. – № 18. – С. 5–23.

Єжижанський, О. А потім був концтабір : його схоплять на конспіративній квартирі у Львові. Останні свої дні він проживе прикутим до бетонної підлоги... / О. Єжижанський // Історія+. – 2014. – Черв. (№ 6). – С. 21.

Карамаш, С. Київські вулиці Олени Теліги та Ольжича: архівно-історичний екскурс / С. Карамаш // Дніпро. – 2012. – № 7. – С. 136–137.

Кот, С. В. П. Стахів: як загинув О. Ольжич (спогади) / С. Кот // Українське слово. – 2007. – 23–29 трав. – С. 10.

Кот, С. Нескореним відійшов у вічність : [О. Ольжич] / С. Кот // Українське слово. – 2007. – 31 січ.–6 лют. (№ 5). – С. 2 : фот.

Лапичак, Т. Як загинув Олег Кандиба-Ольжич / Т. Лапичак // Українське слово. – 2007. – 30 трав.–5 черв. – С. 5.

Шпак, В. Закатований, але не зломлений : [10 черв. 1944 р. загинув Олег Ольжич у концтаборі Заксенгаузен] / В. Шпак // Війна за правду на полі історії / В. Шпак. – Київ, 2016. – № 2. – С. 119–121.

Олег Ольжич: поезія, що стала зброєю

Гримашевич, Г. «Жити повно, широко і скоро» : функціонально–стилістичне навантаження прислівників у поетичих текстах Олега Ольжича [Електронний ресурс] / Г. Гримашевич // Волинь – Житомирщина. – 2018. – Вип. 29. – С. 4–9.

Гумецька, А. С. Про поезію Ольжича / А. С. Гумецька // Вибрані філологічні праці / А. С. Гумецька. – [2-ге вид., скор. й відред.]. – Київ : Київ ; Париж ; Дакар, 2017. – С. 394–408.

Доброльожа, Г. Епістолярна спадщина О. Ольжича як об’єкт мовознавчих студій [Електронний ресурс] / Г. Доброльожа // Волинь – Житомирщина. – 2018. – Вип. 29. – С. 10–15.

Дяченко, Н. Соматична лексика в поетичному просторі О. Ольжича [Електронний ресурс] / Н. Дяченко // Волинь – Житомирщина. – 2018. – Вип. 29. – С. 16–21.

Єрмоленко, С. Мовотворчість Олега Ольжича / С. Єрмоленко // Дивослово (Українська мова й література в навчальних закладах). – 1998. – № 10. – С. 13–15.

Єфремов, В. Функціонування образу-топосу каменя в художньому просторі поетичної збірки «Рінь» Олега Ольжича / В. Єфремов // Слово і час. – 2018. – № 8. – С. 19–25.

Ільницький, М. Ідея циклічности культур і доля України в творчості Олега Ольжича / М. Ільницький // Сучасність. – 1994. – № 11. – С. 138–142.

Ковалів, Ю. Поетична історіософія Олега Ольжича / Ю. Ковалів // Слово і час. – 2007. – № 10. – С. 29–35.

Кокорева, М. Особливості поетичної творчості Олега Ольжича / М. Кокорева // Літературознавчі студії : зб. наук. ст.: до 90-річчя Ліни Костенко / Вінниц. держ. пед. ун-т ім. Михайла Коцюбинського, Ф-т філології й журналістики ім. М. Стельмаха, Каф. української літератури. – Вінниця, 2020. – Вип. 14. – С. 191–198.

Конторчук, Г. Конотації синтаксичних одиниць у поезії О. Ольжича [Електронний ресурс] / Г. Конторчук // Волинь – Житомирщина. – 2013. – № 24. – С. 250–259.

Колеснікова, Т. Збірка «Рінь» О. Ольжича – поетичний маніфест нового покоління борців за Україну / Т. Колеснікова // Українська мова і література в школі. – 2015. – № 5/6. – С. 49–54.

Крига, Т. Г. Поезії Олега Ольжича та Олени Теліги / Т. Г. Крига // Все для вчителя. – 2011. – Груд. (№ 34/36). – С. 23, 24.

Лисенко, Н. Поет, учений, борець / Н. Лисенко // Дивослово (Українська мова й література в навчальних закладах). – 1998. – № 8. – С. 55–57.

Мельник, Л. Б. Повтор як семантико-стилістична домінанта у творчості Олега Ольжича [Електронний ресурс] / Л. Б. Мельник // Молодий вчений. – 2017. – № 2. – С. 403–406.

Мисько, І. Р. Сакральний онімний простір поезії Олега Ольжича [Електронний ресурс] / І. Р. Мисько // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. Івана Франка. – 2013. – Вип. 4. – С. 278–283.

Неврелий, М. Ольжич на тлі Празького літературного довкілля / М. Неврелий // Сучасність. – 1998. – № 2. – С. 102–109.

Пазуняк, Н. Поетичні перевтілення О. Ольжича / Н. Пазуняк // Українське слово. – 2007. – 4–10 квіт. – С. 4.

Розборська, Т. Провідні мотиви поезії Олега Ольжича видатне явище в історії української літератури XX століття / Т. Розборська // Літературознавчі студії : зб. наук. ст. : до 150-річчя з дня народж. Лесі Українки / Вінниц. держ. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського, Ф-т філології й журналістики ім. М. Стельмаха, Каф. української літератури. – Вінниця, 2021. – Вип. 15. – С. 192–197.

Рудюк, О. Спільність творчих мотивів Олега Ольжича та Олени Теліги [Електронний ресурс] / О. Рудюк // Волинь – Житомирщина. – 2018. – Вип. 29. – С. 36–41.

Савенко, О. Конотація різдвяної теми у творчості О. Ольжича [Електронний ресурс] / О. Савенко // Волинь – Житомирщина. – 2018. – Вип. 29. – С. 42–45.

Слоньовська, О. Міфопоетична парадигма незалежної Україні в ліриці Івана Франка, Євгена Маланюка, Івана Бягряного та Олега Ольжича / О. Слоньовська // Дивослово (Українська мова й література в навчальних закладах). – 2007. – № 10. – С. 56–60.

Смерека, В. Ольжич – поет нової доби  / В. Смерека // Українське слово. – 2007. – 21–27 берез. – С. 8 : фот.

Усатий, А. Переклади поезій О. Ольжича [Електронний ресурс] / А. Усатий, О. Башманівський // Волинь – Житомирщина. – 2018. – Вип. 29. – С. 66–69.

Халін, В. О. Ольжич – поет подвигу й самопожертви [Електронний ресурс] / В. Халін // Волинь – Житомирщина. – 2018. – Вип. 29. – С. 70–73.

Червак, Б. Слово, що стало зброєю : Олег Ольжич / Б. Червак // Розбудова держави. – 2004. – № 4/6. – С. 55–58.

Чернявська, Л. Філософсько-естетичні засади поезії Олега Ольжича / Л. Чернявська // Слово і час. – 1999. – № 11. – С. 29–32.

Покликаний Україною: наукова і громадсько-політична діяльність О. Ольжича

Винар, Л. Головний період наукової діяльності Олега Кандиби: 1931–1940 / Л. Винар // Український історик : журнал історії і українознавства / Укр. іст. т-во ; за заг. ред. Л. Винара. – Нью-Йорк ; Торонто ; Мюнхен, 1986. – Т. 23, № 3/4 (91/92). – С. 33–43.

Винар, Л. Олег Кандиба і Український науковий інститут в Америці: 1937–1939 / Л. Винар, А. Атаманенко // Український історик : журн. історії і українознавства / Укр. іст. т-во ; за заг. ред. Л. Винара. – Нью-Йорк ; Київ ; Львів ; Острог; Торонто ; Париж, 2004–2005. – Т.41/42, № 3/4 (163–164) / № 1 (165): Михайло Грушевський: 1866–1934 ; Олег Кандиба-Ольжич: 1907–1944. – С.88–148.

Доценко, А. І. Внесок Олега Ольжича в українську науку / А. І. Доценко // Проблеми українського державотворення: історія і сучасність : матеріали Міжнар. наук.-краєзнав. конф., присвяч. 100-річчю від дня народж. О. Ольжича та 90-річчю Української Народної Республіки : у 2 т. / Упр. культури і туризму Житомир. облдержадмін. [та ін.]. – Житомир, 2007. – Т. 1. – С. 41–44.

Жулинський, М. Покликаний Україною / М. Жулинський  // Слово на сторожі нації / М. Жулинський. – Київ, 2015. – С. 60–74.

Ковалишин, Л. В. Видавнича діяльність О.Кандиби-Ольжича в контексті національного відродження України / Л. В. Ковалишин // Проблеми українського державотворення: історія і сучасність : матеріали Міжнар. наук.-краєзнав. конф., присвяч. 100-річчю від дня народж. О. Ольжича та 90-річчю Української Народної Республіки : у 2 т. / Упр. культури і туризму Житомир. облдержадмін. [та ін.]. – Житомир, 2007. – Т. 1. – С. 28–32.

Костюк, Л. В. Діяльність О. Кандиби-Ольжича у розбудові Карпатської України / Л. В. Костюк // Гілея: науковий вісник. Історичні науки : зб. наук. пр. – 2018. – Вип. 139, ч. 1. – С. 57–59.

Костюк, Л. В. Роль і місце О. Кандиби-Ольжича у діяльності УНР 1941–1944 рр. / Л. В. Костюк // Гілея: науковий вісник : зб. наук. пр. – 2016. – № 11. – С. 71–74.

Моздір, В. В. Наукова та громадсько-політична діяльність Олега Кандиби-Ольжича (1925–1944) / В. В. Моздір // Проблеми українського державотворення: історія і сучасність : матеріали Міжнар. наук.-краєзнав. конф., присвяч. 100-річчю від дня народж. О. Ольжича та 90-річчю Української Народної Республіки : у 2 т. / Упр. культури і туризму Житомир. облдержадмін. [та ін.]. – Житомир, 2007. – Т. 1. – С. 33–41.

Пастернак, Я. Олег Кандиба, археолог-дослідник / Я. Пастернак // Український історик : журнал Укр. іст. т-ва / Укр. іст. т-во; голов. ред. Любомир Винар. – Нью–Йорк; Мюнхен, 1969. – Т. 6, № 4 (24). – С. 5–11.

Підготувала О. Кізян

Поділитися:

Олег Ольжич - поет національного героїзму


(бібліографічний анонс до 115-річчя від дня народження)

Держава не твориться в будучині. Держава будується нині.

О. Ольжич

Видатний український письменник, політичний діяч, один із керівників руху опору в Україні, провідник ОУН, учений-археолог зі світовим ім’ям Олег Олександрович Кандиба (Олег Ольжич) народився 21 липня 1907 р. у м. Житомир в родині О. І. Кандиби – визначного поета доби українського державного відродження, що публікував свої твори під псевдонімом Олександр Олесь.

Олег був вдумливим юнаком, що виростав у атмосфері культурної родини з давнім козацьким корінням. В юнацькому віці, після програної боротьби за збереження української самостійної держави, він виїздить за межі рідної землі. Освіту закінчив у Чехії в Карловому університеті. Головним предметом його студій була археологія, що стала для нього засобом глибинного пізнання основ життя людини, зокрема його нації – автохтона на українській землі: від палеоліту, через неоліт (енеоліт) – трипілля, скитську добу аж до підмурівків історичних часів нової ери. Він розробив періодизацію трипільських пам’яток Дністровського регіону, актуальну й донині. Проводив розкопки і сприймав знахідки як живих свідків прапредків української нації. У неповних 23 роки захистив докторську дисертацію на тему: «Неолітична розписна кераміка Галичини». Він першим розробив типологію форм і орнаментів, що дозволило знайти аналогії з українською розписною керамікою і створити її загальну класифікацію. Працював на кафедрі археології Українського вільного університету, в археологічному відділі Чеського національного музею у Празі. А його дослідження друкувалися у спеціалізованих виданнях Англії, Німеччини, Чехії, Югославії. Читав лекції у Гарвардському університеті, отримав запрошення на роботу в Римі. Там познайомився з Євгеном Коновальцем і в 1929 р. вступив до Організації Українських Націоналістів. Незабаром О. Ольжич став одним з її провідних діячів, якому довіряли високі пости та відповідальні завдання. Він очолював культурно-освітню референтуру Проводу Українських Націоналістів (ПУН) (1937) і Революційний Трибунал ОУН (1939–1941). Був заступником Голови ПУН та Головою ПУН на українських землях (з травня 1942) а також Головою ПУН ОУН (01.1944 – 10.06.1944).

Важливий період у житті О. Кандиби розпочався після жовтневих подій 1938 р. із виникненням Карпатської України. Саме на Закарпатті в 1938–1939 рр. розгорнулися державотворчі процеси, які 15 березня 1939 р. привели до проголошення самостійної Карпатської України. З перших днів бурхливих карпатських подій О. Кандиба – у їхньому епіцентрі. Як повноважний заступник голови проводу ОУН А. Мельника в Хусті, він разом із Р. Шухевичем, М. Колодзінським, З. Коссаком та іншими членами організації очолив боротьбу за незалежність краю.

Під псевдонімом О. Ольжич Олег Кандиба виявив себе як особливо талановитий поет. І якщо у його батька, О. Олеся, переважав ліризм доби раннього модернізму, то О. Ольжич був поетом національного героїзму. Його поетичне слово звучало на високих регістрах, а чіткість образу – немов викарбувана скульптором в мармурі. Різнився він від батька-поета своїм нововиробленим ориґінальним стилем лаконічного вислову, бойовою настановою, рішучістю й чіткістю афоризмів, зображенням засобів сили, а через силу краси звитяги. Здавалося б праця історика-археолога чи навіть дослідника на археологічних розкопках, суперечила натхненній творчості поета. Проте, особистість Ольжича, з його заглибленістю в археологію й історію, виринала як неповторна цілість, що віддзеркалювала гармонійність дослідника і поета. Як зазначає Н. Пазуняк у статті «О. Ольжич і сучасність» (Свобода. 1994. 6 трав. (№ 85)) «Погляд поета не завмер десь у сивій давнині. Вона тільки ожила під його пером. Стилос не притемнив обрисів меча. Сучасність вимагала дії – підготовки до нового великого зриву нації. Цю конечність відчував Ольжич своїм глибоким інтелектом аналітика, а заразом характером людини чину, мужа із козацького роду. Його істота включилася у такт доби. Виявлений у його поезії той творчий порив нової краси, висліди якого вміщує в собі грецький термін калокаґатії – поєднання Краси, Добра і Правди».

До цього часу залишаються не з’ясованими усі обставини арешту і смерті О. Ольжича. Під час Другої світової війни він був фактичним головою Проводу українських націоналістів і координував діяльність похідних груп ОУН. З його іменем пов’язана діяльність націоналістичного підпілля у Києві в 1941–1942 рр. Виразна проукраїнська і антифашистська діяльність О. Ольжича спричинила до масових арештів і розстрілів. Він був змушений покинути Київ, проте 25 травня 1944 р. у Львові гестапо його заарештувало. Два тижні він піддавався катуванням у концтаборі Заксенхаузен, де від тортур під час чергового допиту в ніч з 9 на 10 червня 1944 р. загинув.

Олег Ольжич – одна з найяскравіших постатей у пантеоні героїв України. Він залишив вагомий слід в археології, українській літературі і політичній царині. Він був справжнім патріотом, незламним борцем за волю і незалежність держави. Приклад його життя особливо актуальний сьогодні, коли Україна у жорстокій війні вкотре виборює своє право на свободу.

До бібліографічного анонсу вміщено добірку матеріалів, у яких розкрито багатогранну наукову, поетичну, громадську діяльність Великого Українця.

Шановні користувачі! Долучайтеся до пізнання українського самобутнього культурного простору.

З творчої спадщини О. Ольжича

Поезії : кн. 1 / О. Ольжич. – Ню Йорк : [б. в.], 1956. – 101 с.

Цитаделя духа / О. Ольжич ; літ. запис Б. Залізняка. – Братислава : Словацьке пед. вид-во ; Лондон : Фундація ім. О. Ольжича, 1991. – 250 с. : іл.

Незнаному Воякові. Заповідане живим / О. Ольжич ; упоряд., післямова і прим. Л. Череватенко. – Київ : Фундація ім. О. Ольжича, 1994. – 432 с.

«Для тих днів, як відкрита рана ...» : вірші / О.Ольжич // Урок української. – 2002. – № 9. – С. 48, 49.

Дух руїни. По сторінках історії / О. Ольжич ; авт. післямови І. Дзюба. – Київ : Смолоскип, 2007. – 52 с.

Археологія / О. О. Ольжич ; упоряд. тексту: Ю. Рассамакін, С. Рижов ; НАН України, Фундація ім. О. Ольжича, Дослід. Фундація ім. О. Ольжича, США, Фундація ім. О. Ольжича, Канада. – Київ : Вид-во ім. Олени Теліги, 2007. – 496 с.: іл.

Вибрані твори / О. Ольжич. – Київ : Смолоскип, 2007. – 664 с. : фот.

Поезія ; Проза / О. Ольжич ; упоряд., підгот. текстів, прим. Н. Лисенко ; передм. М. Жулинський ; НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка, Фундація ім. О. Ольжича, Дослід. Фундація ім. О. Ольжича, США, Фундація ім. О.Ольжича, Канада. – Київ : Вид-во ім. Олени Теліги, 2007. – 544 с.

Дух руїни / О. Ольжич ; післямова Івана Дзюби. – 2-ге вид. – Київ : Смолоскип, 2008. – 52 с. : портр.

Рінь : твори / О. Ольжич ; упоряд. І. Нагорна. – Рівне : Азалія, 2012. – 57 с. : фот. – (Бібліотечка Літературного музею Уласа Самчука в Рівному ; число 19).

Вибрані твори / О. Ольжич. – Київ : ЦУЛ, 2017. – 114 с. – (Класика української літератури).

Життєвий і творчий шлях письменника, ученого, борця

Загальні праці

Дзюба, І. Українські усобиці як феномен світової історії : перед судом Олега Ольжича / І. Дзюба // На трьох континентах : в 3 кн. / І. Дзюба. – Київ, 2013. – Кн. 1. – С. 248–263.

Дунай, П. Олег Ольжич: екзистенція вибору [Електронний ресурс] / П. Дунай // Українознавчий альманах. – 2013. – Вип. 11. – С. 185–188.

Винар, Л. Діяльність Олега Кандиби-Кардаша в Другій світовій війні : (замітки до листів Лева Шанковського) / Л. Винар // Український історик : журн. історії і українознавства / Укр. іст. т-во ; за заг. ред. Л. Винара. – Нью-Йорк ; Київ ; Львів ; Острог; Торонто ; Париж, 2004–2005. – Т.41/42, № 3/4 (163–164) / № 1 (165): Михайло Грушевський: 1866–1934 ; Олег Кандиба-Ольжич: 1907–1944. – С. 149–161.

Жадан, Л. Тільки тим дана перемога, хто й у болі сміятися міг : життєвий і твор. щлях Олени Теліги та Олега Ольжича / Л. Жадан // Шкільна бібліотека. – 2007. – № 6. – С. 63–66.

Жулинський, М. Г. Олег Ольжич і Олена Теліга : нариси про життя і творчість : вибр. твори / М. Жулинський. – Київ : Вид-во ім. Олени Теліги, 2001. – 144 с.

Зінкевич, О. Згадуючи Ольжича і Багряного / О. Зінкевич // Літ. Україна. – 2011. – 22 верес. – С. 10, 11.

Ковалів, Ю. Олег Ольжич / Ю.Ковалів // Слово і час. – 2018. – № 7. – С. 73–80 : портр.

Коломієць, Р. Г. Олег Ольжич / Р. Коломієць. – Харків : Час читати, 2021. – 125 с.

Косач, Ю. Олег Ольжич / Ю. Косач // Слово і час. – 2009. – № 12. – С. 45–48.

Костриця, М. З берегів Тетерева – у вічність. О. Ольжич і Житомирщина / М. Костриця, Р. Кондратюк // Проблеми українського державотворення: історія і сучасність : матеріали Міжнар. наук.-краєзнав. конф., присвяч. 100-річчю від дня народж. О. Ольжича та 90-річчю Української Народної Республіки : у 2 т. / Упр. культури і туризму Житомир. облдержадмін. [та ін.]. – Житомир, 2007. – Т. 1. – С. 3–20.

Лисенко, Н. Архів Олега Ольжича в Україні / Наталія Лисенко // Український історик : журн. історії і українознавства / Укр. іст. т-во ; за заг. ред. Л. Винара. – Нью-Йорк ; Київ ; Львів ; Острог; Торонто ; Париж, 2004–2005. – Т.41/42, № 3/4 (163–164) / № 1 (165): Михайло Грушевський: 1866–1934 ; Олег Кандиба-Ольжич: 1907–1944. – С. 162–171.

Моклиця, М. Олег Ольжич (1907–1944) / М. Моклиця // Модернізм в українській літературі ХХ століття : навч. посіб. для студентів-філологів / М. Моклиця. – Київ, 2017. – С. 231–250.

Монастирецький, Л. Житомирські адреси О. Ольжича / Л. Монастирецький // Слово і час. – 2009. – № 4. – С. 96–101 : фото.

Павличко, Я. Діаспорні видання Олега Ольжича у львівських книгозбірнях / Я. Павличко // Дзвін. – 2008. – № 1. – С. 146, 147.

Пащенко, О. Концепція історіософії Олега Ольжича [Електронний ресурс] / О. Пащенко // Літературознавчі студії. – 2013. – Вип. 39(2). – С. 302–309.

Радишевський, Р. «Готика як джерело світогляду». О. Ольжич у рецепції Ю. Косача [Електронний ресурс] / Р. Радишевський // Волинь – Житомирщина. – 2018. – Вип. 29. – С. 31–35.

Регідайло Н. Довге-предовге повернення Незнаного вояка в Україну : до 100-річчя від дня народж. Олега Ольжича / Н. Регідайло // Вісн. Книжкової палати. – 2007. – № 7. – С. 49 – 51.

Романчук, В. «І не пом’яне батько з сином...» : Олег Кандиба, український поет, вчений-археолог, політичний діяч відомий під псевдонімом Олег Ольжич / В. Романчук // Наука і суспільство. – 2003. – № 1/2. – С. 36–38.

Сверстюк, Є. Високий дух офіри. Олег Ольжич / Є. Сверстюк // Світлі голоси життя / Є. Сверстюк. – Київ, 2015. – С. 287–292.

Слабошпицький, М. Ностальгія за перемогами. Олег Ольжич / М. Слабошпицький // 25 українських поетів на вигнанні / М. Слабошпицький. – Київ, 2012. – С. 294–322.

Черченко, Ю. Неопубліковані документи про Олега Ольжича (1937–1941 рр.) / Ю. Черченко // Історичний журнал. – 2007. – № 5. – С. 111–124.

Шпак, В. П. О. Ольжич (Олег Кандиба) (1907–1944) / В. П. Шпак // Гроно нездоланих співців : літ. портр. укр. письменників 20-го століття, твори яких увійшли до оновленої шкільної програми. – Київ, 1997. – С. 212–226.

Чорна, С. Архів поета Олега Ольжича повернувся на Батьківщину : [у Нац. музеї літ. України відкрито виставку «Поет суворого життя», приурочену 110-й річниці від дня народж. поета, археолога, одного з керівників Організації Українських Націоналістів – Олега Ольжича] / С. Чорна // Голос України. – 2017. – 8 лип. – С. 6.

Юрчук, О. «Дух руїни» О. Ольжича: ментальні структури української нації [Електронний ресурс] / О. Юрчук // Волинь – Житомирщина. – 2018. – Вип. 29. – С. 46–52.

До біографії О. Ольжича: нескореним відійшов у вічність

Ананченко, Т. Лицарський чин поета : на 100-річчя Олега Ольжича / Т. Ананченко // Українська культура. – 2007. – № 7. – С. 8–10 : фот.

Бажанський, М. О. Ольжич і його батьки / М. О. Бажанський. – Детройт, 1986. – 64 с. – Електрон. версія. – Режим доступу: https://diasporiana.org.ua/ukrainica/15851-bazhanskiy-m-o-olzhich-i-yogo-batki/ (дата звернення: 30.06.2022). – Назва з екрана.

Бажанський, М. Поет, син поета. Дитинство і батьки Олега Ольжича : уривки з кн. М. Бажанського «О. Ольжич і його батьки» (Детройт, 1986) // Українське слово. – 2007. – 7–13 лютого (№ 6). – С. 7.

Бахуринська, Т. Ю. О. Ольжич – поет національного героїзму. 11 клас / Т. Ю. Бахуринська // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2012. – № 2. – С. 18–25.

Білоус, П. Особистість О. Ольжича у враженнях та спогадах його сучасників [Електронний ресурс] / П. Білоус // Волинь – Житомирщина. – 2018. – Вип. 29. – С. 27–30.

Білоус, П «Любов і творчість, туга і порив, відвага і вогонь самопосвяти!» : (до 100-річчя О. Ольжича [Електронний ресурс] / П. Білоус // Волинь – Житомирщина. – 2008. – № 18. – С. 5–23.

Єжижанський, О. А потім був концтабір : його схоплять на конспіративній квартирі у Львові. Останні свої дні він проживе прикутим до бетонної підлоги... / О. Єжижанський // Історія+. – 2014. – Черв. (№ 6). – С. 21.

Карамаш, С. Київські вулиці Олени Теліги та Ольжича: архівно-історичний екскурс / С. Карамаш // Дніпро. – 2012. – № 7. – С. 136–137.

Кот, С. В. П. Стахів: як загинув О. Ольжич (спогади) / С. Кот // Українське слово. – 2007. – 23–29 трав. – С. 10.

Кот, С. Нескореним відійшов у вічність : [О. Ольжич] / С. Кот // Українське слово. – 2007. – 31 січ.–6 лют. (№ 5). – С. 2 : фот.

Лапичак, Т. Як загинув Олег Кандиба-Ольжич / Т. Лапичак // Українське слово. – 2007. – 30 трав.–5 черв. – С. 5.

Шпак, В. Закатований, але не зломлений : [10 черв. 1944 р. загинув Олег Ольжич у концтаборі Заксенгаузен] / В. Шпак // Війна за правду на полі історії / В. Шпак. – Київ, 2016. – № 2. – С. 119–121.

Олег Ольжич: поезія, що стала зброєю

Гримашевич, Г. «Жити повно, широко і скоро» : функціонально–стилістичне навантаження прислівників у поетичих текстах Олега Ольжича [Електронний ресурс] / Г. Гримашевич // Волинь – Житомирщина. – 2018. – Вип. 29. – С. 4–9.

Гумецька, А. С. Про поезію Ольжича / А. С. Гумецька // Вибрані філологічні праці / А. С. Гумецька. – [2-ге вид., скор. й відред.]. – Київ : Київ ; Париж ; Дакар, 2017. – С. 394–408.

Доброльожа, Г. Епістолярна спадщина О. Ольжича як об’єкт мовознавчих студій [Електронний ресурс] / Г. Доброльожа // Волинь – Житомирщина. – 2018. – Вип. 29. – С. 10–15.

Дяченко, Н. Соматична лексика в поетичному просторі О. Ольжича [Електронний ресурс] / Н. Дяченко // Волинь – Житомирщина. – 2018. – Вип. 29. – С. 16–21.

Єрмоленко, С. Мовотворчість Олега Ольжича / С. Єрмоленко // Дивослово (Українська мова й література в навчальних закладах). – 1998. – № 10. – С. 13–15.

Єфремов, В. Функціонування образу-топосу каменя в художньому просторі поетичної збірки «Рінь» Олега Ольжича / В. Єфремов // Слово і час. – 2018. – № 8. – С. 19–25.

Ільницький, М. Ідея циклічности культур і доля України в творчості Олега Ольжича / М. Ільницький // Сучасність. – 1994. – № 11. – С. 138–142.

Ковалів, Ю. Поетична історіософія Олега Ольжича / Ю. Ковалів // Слово і час. – 2007. – № 10. – С. 29–35.

Кокорева, М. Особливості поетичної творчості Олега Ольжича / М. Кокорева // Літературознавчі студії : зб. наук. ст.: до 90-річчя Ліни Костенко / Вінниц. держ. пед. ун-т ім. Михайла Коцюбинського, Ф-т філології й журналістики ім. М. Стельмаха, Каф. української літератури. – Вінниця, 2020. – Вип. 14. – С. 191–198.

Конторчук, Г. Конотації синтаксичних одиниць у поезії О. Ольжича [Електронний ресурс] / Г. Конторчук // Волинь – Житомирщина. – 2013. – № 24. – С. 250–259.

Колеснікова, Т. Збірка «Рінь» О. Ольжича – поетичний маніфест нового покоління борців за Україну / Т. Колеснікова // Українська мова і література в школі. – 2015. – № 5/6. – С. 49–54.

Крига, Т. Г. Поезії Олега Ольжича та Олени Теліги / Т. Г. Крига // Все для вчителя. – 2011. – Груд. (№ 34/36). – С. 23, 24.

Лисенко, Н. Поет, учений, борець / Н. Лисенко // Дивослово (Українська мова й література в навчальних закладах). – 1998. – № 8. – С. 55–57.

Мельник, Л. Б. Повтор як семантико-стилістична домінанта у творчості Олега Ольжича [Електронний ресурс] / Л. Б. Мельник // Молодий вчений. – 2017. – № 2. – С. 403–406.

Мисько, І. Р. Сакральний онімний простір поезії Олега Ольжича [Електронний ресурс] / І. Р. Мисько // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. Івана Франка. – 2013. – Вип. 4. – С. 278–283.

Неврелий, М. Ольжич на тлі Празького літературного довкілля / М. Неврелий // Сучасність. – 1998. – № 2. – С. 102–109.

Пазуняк, Н. Поетичні перевтілення О. Ольжича / Н. Пазуняк // Українське слово. – 2007. – 4–10 квіт. – С. 4.

Розборська, Т. Провідні мотиви поезії Олега Ольжича видатне явище в історії української літератури XX століття / Т. Розборська // Літературознавчі студії : зб. наук. ст. : до 150-річчя з дня народж. Лесі Українки / Вінниц. держ. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського, Ф-т філології й журналістики ім. М. Стельмаха, Каф. української літератури. – Вінниця, 2021. – Вип. 15. – С. 192–197.

Рудюк, О. Спільність творчих мотивів Олега Ольжича та Олени Теліги [Електронний ресурс] / О. Рудюк // Волинь – Житомирщина. – 2018. – Вип. 29. – С. 36–41.

Савенко, О. Конотація різдвяної теми у творчості О. Ольжича [Електронний ресурс] / О. Савенко // Волинь – Житомирщина. – 2018. – Вип. 29. – С. 42–45.

Слоньовська, О. Міфопоетична парадигма незалежної Україні в ліриці Івана Франка, Євгена Маланюка, Івана Бягряного та Олега Ольжича / О. Слоньовська // Дивослово (Українська мова й література в навчальних закладах). – 2007. – № 10. – С. 56–60.

Смерека, В. Ольжич – поет нової доби  / В. Смерека // Українське слово. – 2007. – 21–27 берез. – С. 8 : фот.

Усатий, А. Переклади поезій О. Ольжича [Електронний ресурс] / А. Усатий, О. Башманівський // Волинь – Житомирщина. – 2018. – Вип. 29. – С. 66–69.

Халін, В. О. Ольжич – поет подвигу й самопожертви [Електронний ресурс] / В. Халін // Волинь – Житомирщина. – 2018. – Вип. 29. – С. 70–73.

Червак, Б. Слово, що стало зброєю : Олег Ольжич / Б. Червак // Розбудова держави. – 2004. – № 4/6. – С. 55–58.

Чернявська, Л. Філософсько-естетичні засади поезії Олега Ольжича / Л. Чернявська // Слово і час. – 1999. – № 11. – С. 29–32.

Покликаний Україною: наукова і громадсько-політична діяльність О. Ольжича

Винар, Л. Головний період наукової діяльності Олега Кандиби: 1931–1940 / Л. Винар // Український історик : журнал історії і українознавства / Укр. іст. т-во ; за заг. ред. Л. Винара. – Нью-Йорк ; Торонто ; Мюнхен, 1986. – Т. 23, № 3/4 (91/92). – С. 33–43.

Винар, Л. Олег Кандиба і Український науковий інститут в Америці: 1937–1939 / Л. Винар, А. Атаманенко // Український історик : журн. історії і українознавства / Укр. іст. т-во ; за заг. ред. Л. Винара. – Нью-Йорк ; Київ ; Львів ; Острог; Торонто ; Париж, 2004–2005. – Т.41/42, № 3/4 (163–164) / № 1 (165): Михайло Грушевський: 1866–1934 ; Олег Кандиба-Ольжич: 1907–1944. – С.88–148.

Доценко, А. І. Внесок Олега Ольжича в українську науку / А. І. Доценко // Проблеми українського державотворення: історія і сучасність : матеріали Міжнар. наук.-краєзнав. конф., присвяч. 100-річчю від дня народж. О. Ольжича та 90-річчю Української Народної Республіки : у 2 т. / Упр. культури і туризму Житомир. облдержадмін. [та ін.]. – Житомир, 2007. – Т. 1. – С. 41–44.

Жулинський, М. Покликаний Україною / М. Жулинський  // Слово на сторожі нації / М. Жулинський. – Київ, 2015. – С. 60–74.

Ковалишин, Л. В. Видавнича діяльність О.Кандиби-Ольжича в контексті національного відродження України / Л. В. Ковалишин // Проблеми українського державотворення: історія і сучасність : матеріали Міжнар. наук.-краєзнав. конф., присвяч. 100-річчю від дня народж. О. Ольжича та 90-річчю Української Народної Республіки : у 2 т. / Упр. культури і туризму Житомир. облдержадмін. [та ін.]. – Житомир, 2007. – Т. 1. – С. 28–32.

Костюк, Л. В. Діяльність О. Кандиби-Ольжича у розбудові Карпатської України / Л. В. Костюк // Гілея: науковий вісник. Історичні науки : зб. наук. пр. – 2018. – Вип. 139, ч. 1. – С. 57–59.

Костюк, Л. В. Роль і місце О. Кандиби-Ольжича у діяльності УНР 1941–1944 рр. / Л. В. Костюк // Гілея: науковий вісник : зб. наук. пр. – 2016. – № 11. – С. 71–74.

Моздір, В. В. Наукова та громадсько-політична діяльність Олега Кандиби-Ольжича (1925–1944) / В. В. Моздір // Проблеми українського державотворення: історія і сучасність : матеріали Міжнар. наук.-краєзнав. конф., присвяч. 100-річчю від дня народж. О. Ольжича та 90-річчю Української Народної Республіки : у 2 т. / Упр. культури і туризму Житомир. облдержадмін. [та ін.]. – Житомир, 2007. – Т. 1. – С. 33–41.

Пастернак, Я. Олег Кандиба, археолог-дослідник / Я. Пастернак // Український історик : журнал Укр. іст. т-ва / Укр. іст. т-во; голов. ред. Любомир Винар. – Нью–Йорк; Мюнхен, 1969. – Т. 6, № 4 (24). – С. 5–11.

Підготувала О. Кізян