Книги з бібліотеки Володимира Науменка

(до 170-річчя від дня народження українського вченого)

Постать Володимира Павловича Науменка (1852–1919), вченого, педагога, громадського та політичного діяча, добре відома сучасним гуманітаріям. Усе життя Володимир Павлович цілеспрямовано збирав матеріали про «українське слово». Там були й наукові видання, й українські рідкісні друки, й рукописні книги, й фольклорні записи. З часом, наприкінці ХІХ ст., до його помешкання потрапила бібліотека Старої громади, заснована на початку 1870-х рр. Тривалий час це був єдиний у Києві спеціалізований фонд з історії, етнографії та літератури України українською, російською та іншими іноземними мовами.

Короткий опис бібліотеки самого вченого був поданий 1919 р. у часописі «Книжний вістник» так: «В шости великих шафах. Всіх №№ по каталогу до 1600. Серед цих 1600 номерів є до 100 папок, з котрих уміщує в собі пересічно 18 брошюр або невеликих книжок. Всіх заголовків книжок в бібліотеці не менше 3300, а томів, як би лічити кожну брошуру за том, коло 4800. Серед цих книжок дуже добре складений відділ “Ukrainika”».

Сьогодні у фонді відділу рідкісних і цінних видань Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки виявлено десять томів у дев’яти назвах, що документно пов’язані з ім’ям ученого. Сім томів мають його власницький напис, а три – дарчі (від Андрія Карницького, Михайла Старицького, Володимира Щербини), адресовані йому.

Вивчення вінницької колекції привернуло увагу до чотирьох видань, які не могли потрапити до В. Науменка за поточним комплектуванням, оскільки з друку вони вийшли або до його народження, або за його дитинства. Кожне з них є бібліографічною рідкістю.

Найстарішим виданням є збірник Михайла Максимовича «Украинскія народныя пѣсни» (ч. 1; Москва, 1834), що містив українські думи, козацькі історичні та побутові пісні.
У вінницькій колекції зберігаються другий та третій томи російськомовного роману Пантелеймона Куліша «Михайло Чарнышенко или Малороссія восемьдесятъ летъ назадъ» (3 т., Київ, 1843). 
Ще один російськомовний твір П. Куліша – повість «Потомки заднѣпровскихъ гайдамакъ» – вийшов окремим виданням у 1860 р.
І четверте видання, мабуть, найзагадковіше: «Чумаки, або смутні часи Украіни. Поема у шістёхъ пісняхъ, співана свідкомъ тихъ часів столітнімъ чумакомъ Іваномъ Чуприною, на ночлігахъ чумацькихъ, 1848 року, а списана Хвилимоном Галузенкомъ» (Чернігів, 1864). Саме В. Науменко встановив, хто ховався за псевдонімом Филимон Галузенко. Ним був відомий український письменник і перекладач Пилип Морачевський (1806–1879). Нині в особовому архіві В. Науменка в Національній бібліотеці України ім. В. Вернадського НАНУ зберігається його рукопис «Хто такий був український списатель Хвилимон Галузенко?» (1916).

На думку дослідника, це найраніший відомий на сьогодні україномовний твір П. Морачевського. Уперше його готували до друку в 1848 р. Рукопис також зберігається в особовому архіві В. Науменка. Другий рукописний варіант 1852 р. знаходиться в Чернігівському історичному музеї ім. В. Тарновського. І третій варіант 1863 р. був надрукований.

Підсумовуючи, варто підкреслити, що кожне з виявлених видань є досить рідкісним і збереглося в Україні чи не в єдиному примірникові. 

Підготувала бібліограф І категорії Тетяна Кароєва

Поділитися:

Книги з бібліотеки Володимира Науменка


(до 170-річчя від дня народження українського вченого)

Постать Володимира Павловича Науменка (1852–1919), вченого, педагога, громадського та політичного діяча, добре відома сучасним гуманітаріям. Усе життя Володимир Павлович цілеспрямовано збирав матеріали про «українське слово». Там були й наукові видання, й українські рідкісні друки, й рукописні книги, й фольклорні записи. З часом, наприкінці ХІХ ст., до його помешкання потрапила бібліотека Старої громади, заснована на початку 1870-х рр. Тривалий час це був єдиний у Києві спеціалізований фонд з історії, етнографії та літератури України українською, російською та іншими іноземними мовами.

Короткий опис бібліотеки самого вченого був поданий 1919 р. у часописі «Книжний вістник» так: «В шости великих шафах. Всіх №№ по каталогу до 1600. Серед цих 1600 номерів є до 100 папок, з котрих уміщує в собі пересічно 18 брошюр або невеликих книжок. Всіх заголовків книжок в бібліотеці не менше 3300, а томів, як би лічити кожну брошуру за том, коло 4800. Серед цих книжок дуже добре складений відділ “Ukrainika”».

Сьогодні у фонді відділу рідкісних і цінних видань Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки виявлено десять томів у дев’яти назвах, що документно пов’язані з ім’ям ученого. Сім томів мають його власницький напис, а три – дарчі (від Андрія Карницького, Михайла Старицького, Володимира Щербини), адресовані йому.

Вивчення вінницької колекції привернуло увагу до чотирьох видань, які не могли потрапити до В. Науменка за поточним комплектуванням, оскільки з друку вони вийшли або до його народження, або за його дитинства. Кожне з них є бібліографічною рідкістю.

Найстарішим виданням є збірник Михайла Максимовича «Украинскія народныя пѣсни» (ч. 1; Москва, 1834), що містив українські думи, козацькі історичні та побутові пісні.
У вінницькій колекції зберігаються другий та третій томи російськомовного роману Пантелеймона Куліша «Михайло Чарнышенко или Малороссія восемьдесятъ летъ назадъ» (3 т., Київ, 1843). 
Ще один російськомовний твір П. Куліша – повість «Потомки заднѣпровскихъ гайдамакъ» – вийшов окремим виданням у 1860 р.
І четверте видання, мабуть, найзагадковіше: «Чумаки, або смутні часи Украіни. Поема у шістёхъ пісняхъ, співана свідкомъ тихъ часів столітнімъ чумакомъ Іваномъ Чуприною, на ночлігахъ чумацькихъ, 1848 року, а списана Хвилимоном Галузенкомъ» (Чернігів, 1864). Саме В. Науменко встановив, хто ховався за псевдонімом Филимон Галузенко. Ним був відомий український письменник і перекладач Пилип Морачевський (1806–1879). Нині в особовому архіві В. Науменка в Національній бібліотеці України ім. В. Вернадського НАНУ зберігається його рукопис «Хто такий був український списатель Хвилимон Галузенко?» (1916).

На думку дослідника, це найраніший відомий на сьогодні україномовний твір П. Морачевського. Уперше його готували до друку в 1848 р. Рукопис також зберігається в особовому архіві В. Науменка. Другий рукописний варіант 1852 р. знаходиться в Чернігівському історичному музеї ім. В. Тарновського. І третій варіант 1863 р. був надрукований.

Підсумовуючи, варто підкреслити, що кожне з виявлених видань є досить рідкісним і збереглося в Україні чи не в єдиному примірникові. 

Підготувала бібліограф І категорії Тетяна Кароєва