Книжкова виставка «Садівничий геній України» (до 170-річчя від дня народження Левка (Лева) Симиренка, вченого, селекціонера, організатора садівничої науки в Україні, помолога)

Сектор аграрних наук ВОУНБ ім. В. Отамановського пропонує всім охочим ознайомитися з матеріалами книжкової виставки «Садівничий геній України» (до 170-річчя від дня народження Левка (Лева) Симиренка, вченого, селекціонера, організатора садівничої науки в Україні, помолога).

 

Безперечно, що той садівник, який посадить у своєму саду хоч одне дерево Ренета Симиренка і дочекається врожаю, не лише не пошкодує про зроблений вибір, а й розпочне широко культивувати цей сорт. Для умов же України, мабуть, не знайдеться іншого за якістю яблука, яке змогло б конкурувати з Ренетом Симиренка як в умовах присадибної, так і промислової культури.

Л. П. Симиренко, 1912 р.

Якби кожному видатному українцеві присвятити зірку, вони заполонили б усе небо. Деякі славетні родини заслуговують на окремі сузір’я. Таким є сузір’я Симиренків – родини підприємців і меценатів, які вийшли з кріпаків та успішно розбудовували Україну.

Одним із талановитих представників цієї родини був Левко Платонович Симиренко – людина енциклопедичних знань і високої європейської культури. Він народився 18 лютого 1855 року у селі Мліїв на Черкащині. Досвід садівника Левко Симиренко отримав у Східному Сибіру, куди був засланий після закінчення університету.

У 1887 році Лев Платонович Симиренко повернувся із заслання та повністю присвятив себе науці садівництва. Заснував у Млієві помологічний розсадник, що був першою в Україні лабораторією садівництва такого рівня. Через деякий час його сад і помологічний розплідник стали одними із найбагатших в Європі. Його розсадник був першим національним закладом із плодівництва, який мав понад три тисячі сортів і видів рослин. При розпліднику Л. Симиренко за власні кошти заснував дві школи – загальноосвітню для дітей робітників та спеціальну, де підлітків навчали садівництву.

Лев Платонович Симиренко зробив величезний внесок у розвиток промислового садівництва, був обраний членом-кореспондентом Бельгійського товариства садівників, а в 1895 році – Почесним членом Французького національного помологічного товариства. Ще за життя вченого називали «королем садівництва».

Найвідоміший плід праці Левка Симиренка – сорт яблука Ренет Симиренка, описаний ним у колекційному насадженні батька, Платона Федоровича Симиренка та названий на його честь. Саме ці зелені яблука відомі кожному українцю.

Понад 25 років Л. П. Симиренко присвятив вивченню садівництва Криму. Результатами цього стали близько 100 опублікованих наукових праць, серед яких була і велика праця «Кримське промислове плодівництво» 1891 року. Левко Симиренко першим розпочав вивчати і застосовувати карликові сорти. Його наукові дослідження в цьому напрямку не втратили актуальності й сьогодні, а останні роки свого життя вчений присвятив роботі над науковою працею «Помологія», яка стала окрасою української садівничої науки.

Після встановлення радянської влади сад Левка Симиренка був націоналізований за згоди вченого. На базі розплідника була організована Мліївська дослідна станція. Однак 05 січня 1920 року фатальний постріл обірвав життя видатного вченого. Та його справу продовжив син, Володимир Симиренко, який ще до дванадцяти років добре знав тонкощі садівництва, оволодів методами батька і міг визначати сорти плодових культур.

Іменем видатного вченого-садівника був названий Інститут помології Л. П. Симиренка НААН. Він є одним із провідних наукових установ Національної академії аграрних наук України. Сорт Ренет Симиренка є справжньою національною перлиною і візитівкою України в садівничому науковому світі. Він став об’єктом уваги поетів і письменників. «Зеленим сонцем» назвав Ренет Симиренка український письменник Олекса Савчук в однойменній повісті. Натхненного вірша славетному сорту присвятив відомий український поет Олекса Ющенко.

Ходімте в сад

Він знав і любив землю. А ще знав сади. Сади були його стихією, тут він був чарівником і творцем… А найбільше любив він людей. Любив широку й щиру душу народу, його безмірну силу і мужність, його веселу вдачу і талант, вболівав за його гірку долю. Він любив людей і залишив їм найдорожчу частку свого серця – сади.

О. Савчук

Література про життя та діяльність

Книги

Архімович, К. Історія садівництва в Україні : відбитки з Наукових Записок, т. Х1(ХП) / К. Архімович. – Мюнхен : Укр. техн.-госп. ін-т, 1966. – 50 с.

Артеменко, М. М. Ходімте в сад. Цікаві оповідання про садівництво / М. М. Артеменко, Л. М. Латинська. – 2-е вид. – Київ : Молодь, 1991. – 304 с.

Артеменко, М. М. У спадкоємців Симиренка / М. М. Артеменко, П. М. Жук, Г. І. Шарапа. – Дніпропетровськ : Промінь, 1971. – 116 с.

Архімович, К. Л. П. Симиренко: «Помологія», том 1–2 / К. Архімович // Наукові записки = Wissenschaftliche mitteilungen / Укр. технічно-господарський ін-т. – Мюнхен, 1964. – Т. 5 (VIII). – С. 223–229.

Витоки промислового садівництва / Упоряд. та наук. ред. П. В. Вольвач. – Сімферополь : Доля, 2012. – 128 с.

Вольвач, П. В. Л. П. Симиренко – фундатор українського промислового садівництва (Садівничий України) : біогр. окремої особи. Т. 1 / П. В. Вольвач. – Сімферополь : Таврія, 2002. – 312 с.

Вольвач, П. В. Л. П. Симиренко – фундатор українського промислового садівництва (Садівничий України). Т. 2 / П.В. Вольвач. – Сімферополь : Таврія, 2003. – 288 с.

Вольвач, П. В. Л. П. Симиренко – фундатор українського промислового садівництва : біографія окремої особи. Ч. 3 / П. В. Вольвач. – Сімферополь : Таврія, 2004. – 304 с.

Ковтун, Ю. І. Сузір’я Симиренків / Ю. Ковтун. – Київ : Україна, 2009. – 382 с.

Савчук, О. І. Зелене сонце : повість : [про Л. П. Симиренка] / О. Савчук. – Київ : Молодь, 1962. – 266 с.

Симиренко, Л. П. Кримське промислове плодівництво Т. 2 / Л. П. Симиренко ; під ред. П. В. Вольвача. – Симферопіль : Таврія, 2008. – 608 с.

Публікації

Вольвач, П. В. Діяльність визначних представників родини Симиренків / П. Вольвач // Народна творчість та етнологія. – 2018. – № 6. – С. 41–53.

Вольвач, П. Національне яблуко України : до історії походження та поширення сорту Ренет Симиренка / П. Вольвач // Культура і життя. – 2017. – 15 верес. (№ 37).

Вольвач, П. Наша перша садівнича академія : [до 130-річчя помологічного розсадника Л. Симиренка] / Петро Вольвач // Культура і життя. – 2017. – 29 груд. – С. 10–11; 14–15.

Вольвач, П. Наша перша садівнича Академія : [до 130-річчя помологічного розсадника Л. Симиренка) / П. Вольвач // День. – 2017. – 29 листоп. – С. 9.

Вольвач, П. Перлини Кримського саду / П. Вольвач // Овочі та фрукти. – 2020. – № 7. – С. 40–47.

Вольвач, П. Розстріляний сад : чи буде відроджено в Україні наукову спадщину видатних учених-садоводів Левка та Володимира Симиренків? / П. Вольвач // День. – 2013. – 9 січ. – С. 5.

Вольвач, П. В. Садівнича перлина України : [історії походження та поширення сорту Ренет Симиренка ] / П. В. Вольвач // Овочі и фрукти. – 2017. –№ 8. – С. 70–77.

Вольвач, П. Садівничий геній України : [до 150-річчя Л. Симиренка] / П. Вольвач // Розбудова держави. – 2005. – № 5–8. – С. 54–68.

Вольвач, П. Українське яблуко / П. Вольвач // Інтелектуальна власність. – 2001. – № 1–2 . – С. 72–75.

Гибало, В. Своя і карликова. На Мліївській дослідній станції садівництва створили нову карликову підщепу для яблуні. Вони добре сумісна із сортами яблуні та стійка до промерзання ґрунту взимку / В. Гибало // Садівництво по-українськи. – 2018. – № 3. – С. 36–37.

Говоруха, І. Яблука з цукром / І. Говоруха // Митець повинен мати долю / І. Говоруха. – Київ, 2023. – С. 363–379.

Данилова, О. Лев Платонович Симиренко / О. Данилова, С. Данилов // Біологія і хімія в шк. – 2005. – № 1. – С. 49–51.

Єгорова З. Козацькому роду нема переводу: Cимиренки [Електронний ресурс] / З. Єгорова // Голос України : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://www.golos.com.ua/article/319232 (дата звернення: 15.02.2025), вільний. – Назва з екрана.

Історія унікальної української родини Симиренко [Електронний ресурс] // Цукор України. – 2018. – № 5–6. – С. 48–59. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Cu_2018_5–6_10 (дата звернення: 15.02.2025), вільний. – Назва з екрана.

Карпенко В. В. Лев Платонович Симиренко: життя та діяльність [Електронний ресурс] / В. В. Карпенко // Грані. – 2014. – № 12. – С. 135–141. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Grani_2014_12_26 (дата звернення: 15.02.2025), вільний. – Назва з екрана.

Кирей В. Симиренків сад благодійності / В. Кирей // Уряд. кур’єр. – 2002. – 26 жовт. – С. 14 ; Наука і сусп.-во. – 2003. – № 3–4. – С. 30–33.

Кириченко, Б. Лев Симиреннко – основоположник українського садівництва / Б. Кириченко // Сад, виноград і вино України. – 2009. – № 4–6. – С. 5–6.

Коваленко, С. Ренет Симиренка / С. Коваленко // Садівництво по-українськи. – 2016. – № 5. – С. 26.

Костура, Д. Розстріляний садівник : симиренківські читання «Садівничі генії України» / Д. Костура // Природа і сусп.-во. – 2018. – 9 берез. – С. 7.

Котович Х. Левко Платонович Симиренко – всесвітньовідомий українець, який популяризував та впровадив у виробництво власний сорт яблук [Електронний ресурс] / Х. Котович // АгроЕліта : всеукраїнський аграрний журнал : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://agroelita.info/levko–platonovych–symyrenko–vsesvitnovidomyy–ukrainets–iakyy–populiaryzuvav–ta–vprovadyv–u–vyrobnytstvo–vlasnyy–sort–iabluk/ (дата звернення: 15.02.2025), вільний. – Назва з екрана.

Кучер М. Ф. Л. П. Симиренко – основоположник садівництва України [Електронний ресурс] / М. Ф. Кучер // Генетичні ресурси рослин. – 2015. – № 16. – С. 102–104. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/grr_2015_16_14 (дата звернення: 15.02.2025), вільний. – Назва з екрана.

Лазоренко Ю. І. Незабутні Симиренки / Ю. І. Лазоренко // Садівництво. – 2013. – Вип. 67. – С. 229–240. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sadiv_2013_67_35 (дата звернення: 15.02.2025), вільний. – Назва з екрана.

Мліївський інститут садівництва ім. Л. П. Симиренка УААН // Агросвіт України. – 2006. – № 2. – С. 6–7.

Поливач, М. Доля роду Симиренків / М. Поливач // Молодь України. – 2011. – № 33. – С. 1,7.

Симиренки: Лев та Володимир // Гетьман. – 2019. – № 2. – С. 40–41.

Слабошипицький, М. Феномен одного роду / М. Слабошипицький // Чумац. шлях. – 2006. – № 2. – С. 14–18 ; № 3. – С. 9–11.

Титаренко, Л. Родина Симиренків [Електронний ресурс] / Л. Титаренко // Голос України: сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://www.golos.com.ua/article/247940 (дата звернення: 15.02.2025), вільний. – Назва з екрана.

Довідкові видання

Бойко О. Д. Симиренко Левко Платонович [Електронний ресурс] : [(06.02.1855–06.01.1920) – видатний учений-помолог, фундатор наук. садівництва в Україні] / О. Д. Бойко // Ін-т історії України НАН України : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу : http://www.history.org.ua/?termin=Symyrenko_L (дата звернення: 15.02.2025), вільний. – Назва з екрана.

Ковбаса, Т. С. Левко Платонович Симиренко – бунтар і садівник / Т. С. Ковбаса // Історія освіти, науки і техніки в Україні : матеріали XV Всеукр. конф. молодих учених та спец. присвяч. ювілей. датам від дня народж. видатних учених в галузі аграр. наук, м. Київ, 15 трав. 2020 р. / НАН України, Нац. наук. с.-г. б-ка, Ін-т історії аграр. науки, освіти та техніки. – Вінниця, 2020. – С. 71–74.

Позняк, Н. Нащадок роду меценатів / Н. Позняк // Українські вісники / Н. Позняк, О. Хоменко. – Тернопіль : Джура, 2008. – С. 181–184.

Рожнятовська, О. А. Гуманіст. Садівник. Подвижник : [до 150-річчя від дня народж. Л. П. Симиренка (1855–1920)] / О. А. Рожнятовська // Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2005. – І квартал. – С. 69–78 : портр.

Симиренко Левко Платонович [Електронний ресурс] / А. О. Кучер, П. І. Іваненко // Енциклопедія Сучасної України / редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ : Ін-т енцикл. досліджень НАН України, 2022. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-77804 (дата звернення: 15.02.2025), вільний. – Назва з екрана.

Шпак, В. Сад ціною в життя : [18 лют. 1855 року народився Л. Симиренко] / В. Шпак // Війна за правду на полі історії. – 2016. – № 1 : (січ.-берез.). – С. 41–43.

Підготувала провідний бібліограф

сектору аграрних наук Оксана Шпичак

Поділитися:

Садівничий геній України


Сектор аграрних наук ВОУНБ ім. В. Отамановського пропонує всім охочим ознайомитися з матеріалами книжкової виставки «Садівничий геній України» (до 170-річчя від дня народження Левка (Лева) Симиренка, вченого, селекціонера, організатора садівничої науки в Україні, помолога).

 

Безперечно, що той садівник, який посадить у своєму саду хоч одне дерево Ренета Симиренка і дочекається врожаю, не лише не пошкодує про зроблений вибір, а й розпочне широко культивувати цей сорт. Для умов же України, мабуть, не знайдеться іншого за якістю яблука, яке змогло б конкурувати з Ренетом Симиренка як в умовах присадибної, так і промислової культури.

Л. П. Симиренко, 1912 р.

Якби кожному видатному українцеві присвятити зірку, вони заполонили б усе небо. Деякі славетні родини заслуговують на окремі сузір’я. Таким є сузір’я Симиренків – родини підприємців і меценатів, які вийшли з кріпаків та успішно розбудовували Україну.

Одним із талановитих представників цієї родини був Левко Платонович Симиренко – людина енциклопедичних знань і високої європейської культури. Він народився 18 лютого 1855 року у селі Мліїв на Черкащині. Досвід садівника Левко Симиренко отримав у Східному Сибіру, куди був засланий після закінчення університету.

У 1887 році Лев Платонович Симиренко повернувся із заслання та повністю присвятив себе науці садівництва. Заснував у Млієві помологічний розсадник, що був першою в Україні лабораторією садівництва такого рівня. Через деякий час його сад і помологічний розплідник стали одними із найбагатших в Європі. Його розсадник був першим національним закладом із плодівництва, який мав понад три тисячі сортів і видів рослин. При розпліднику Л. Симиренко за власні кошти заснував дві школи – загальноосвітню для дітей робітників та спеціальну, де підлітків навчали садівництву.

Лев Платонович Симиренко зробив величезний внесок у розвиток промислового садівництва, був обраний членом-кореспондентом Бельгійського товариства садівників, а в 1895 році – Почесним членом Французького національного помологічного товариства. Ще за життя вченого називали «королем садівництва».

Найвідоміший плід праці Левка Симиренка – сорт яблука Ренет Симиренка, описаний ним у колекційному насадженні батька, Платона Федоровича Симиренка та названий на його честь. Саме ці зелені яблука відомі кожному українцю.

Понад 25 років Л. П. Симиренко присвятив вивченню садівництва Криму. Результатами цього стали близько 100 опублікованих наукових праць, серед яких була і велика праця «Кримське промислове плодівництво» 1891 року. Левко Симиренко першим розпочав вивчати і застосовувати карликові сорти. Його наукові дослідження в цьому напрямку не втратили актуальності й сьогодні, а останні роки свого життя вчений присвятив роботі над науковою працею «Помологія», яка стала окрасою української садівничої науки.

Після встановлення радянської влади сад Левка Симиренка був націоналізований за згоди вченого. На базі розплідника була організована Мліївська дослідна станція. Однак 05 січня 1920 року фатальний постріл обірвав життя видатного вченого. Та його справу продовжив син, Володимир Симиренко, який ще до дванадцяти років добре знав тонкощі садівництва, оволодів методами батька і міг визначати сорти плодових культур.

Іменем видатного вченого-садівника був названий Інститут помології Л. П. Симиренка НААН. Він є одним із провідних наукових установ Національної академії аграрних наук України. Сорт Ренет Симиренка є справжньою національною перлиною і візитівкою України в садівничому науковому світі. Він став об’єктом уваги поетів і письменників. «Зеленим сонцем» назвав Ренет Симиренка український письменник Олекса Савчук в однойменній повісті. Натхненного вірша славетному сорту присвятив відомий український поет Олекса Ющенко.

Ходімте в сад

Він знав і любив землю. А ще знав сади. Сади були його стихією, тут він був чарівником і творцем… А найбільше любив він людей. Любив широку й щиру душу народу, його безмірну силу і мужність, його веселу вдачу і талант, вболівав за його гірку долю. Він любив людей і залишив їм найдорожчу частку свого серця – сади.

О. Савчук

Література про життя та діяльність

Книги

Архімович, К. Історія садівництва в Україні : відбитки з Наукових Записок, т. Х1(ХП) / К. Архімович. – Мюнхен : Укр. техн.-госп. ін-т, 1966. – 50 с.

Артеменко, М. М. Ходімте в сад. Цікаві оповідання про садівництво / М. М. Артеменко, Л. М. Латинська. – 2-е вид. – Київ : Молодь, 1991. – 304 с.

Артеменко, М. М. У спадкоємців Симиренка / М. М. Артеменко, П. М. Жук, Г. І. Шарапа. – Дніпропетровськ : Промінь, 1971. – 116 с.

Архімович, К. Л. П. Симиренко: «Помологія», том 1–2 / К. Архімович // Наукові записки = Wissenschaftliche mitteilungen / Укр. технічно-господарський ін-т. – Мюнхен, 1964. – Т. 5 (VIII). – С. 223–229.

Витоки промислового садівництва / Упоряд. та наук. ред. П. В. Вольвач. – Сімферополь : Доля, 2012. – 128 с.

Вольвач, П. В. Л. П. Симиренко – фундатор українського промислового садівництва (Садівничий України) : біогр. окремої особи. Т. 1 / П. В. Вольвач. – Сімферополь : Таврія, 2002. – 312 с.

Вольвач, П. В. Л. П. Симиренко – фундатор українського промислового садівництва (Садівничий України). Т. 2 / П.В. Вольвач. – Сімферополь : Таврія, 2003. – 288 с.

Вольвач, П. В. Л. П. Симиренко – фундатор українського промислового садівництва : біографія окремої особи. Ч. 3 / П. В. Вольвач. – Сімферополь : Таврія, 2004. – 304 с.

Ковтун, Ю. І. Сузір’я Симиренків / Ю. Ковтун. – Київ : Україна, 2009. – 382 с.

Савчук, О. І. Зелене сонце : повість : [про Л. П. Симиренка] / О. Савчук. – Київ : Молодь, 1962. – 266 с.

Симиренко, Л. П. Кримське промислове плодівництво Т. 2 / Л. П. Симиренко ; під ред. П. В. Вольвача. – Симферопіль : Таврія, 2008. – 608 с.

Публікації

Вольвач, П. В. Діяльність визначних представників родини Симиренків / П. Вольвач // Народна творчість та етнологія. – 2018. – № 6. – С. 41–53.

Вольвач, П. Національне яблуко України : до історії походження та поширення сорту Ренет Симиренка / П. Вольвач // Культура і життя. – 2017. – 15 верес. (№ 37).

Вольвач, П. Наша перша садівнича академія : [до 130-річчя помологічного розсадника Л. Симиренка] / Петро Вольвач // Культура і життя. – 2017. – 29 груд. – С. 10–11; 14–15.

Вольвач, П. Наша перша садівнича Академія : [до 130-річчя помологічного розсадника Л. Симиренка) / П. Вольвач // День. – 2017. – 29 листоп. – С. 9.

Вольвач, П. Перлини Кримського саду / П. Вольвач // Овочі та фрукти. – 2020. – № 7. – С. 40–47.

Вольвач, П. Розстріляний сад : чи буде відроджено в Україні наукову спадщину видатних учених-садоводів Левка та Володимира Симиренків? / П. Вольвач // День. – 2013. – 9 січ. – С. 5.

Вольвач, П. В. Садівнича перлина України : [історії походження та поширення сорту Ренет Симиренка ] / П. В. Вольвач // Овочі и фрукти. – 2017. –№ 8. – С. 70–77.

Вольвач, П. Садівничий геній України : [до 150-річчя Л. Симиренка] / П. Вольвач // Розбудова держави. – 2005. – № 5–8. – С. 54–68.

Вольвач, П. Українське яблуко / П. Вольвач // Інтелектуальна власність. – 2001. – № 1–2 . – С. 72–75.

Гибало, В. Своя і карликова. На Мліївській дослідній станції садівництва створили нову карликову підщепу для яблуні. Вони добре сумісна із сортами яблуні та стійка до промерзання ґрунту взимку / В. Гибало // Садівництво по-українськи. – 2018. – № 3. – С. 36–37.

Говоруха, І. Яблука з цукром / І. Говоруха // Митець повинен мати долю / І. Говоруха. – Київ, 2023. – С. 363–379.

Данилова, О. Лев Платонович Симиренко / О. Данилова, С. Данилов // Біологія і хімія в шк. – 2005. – № 1. – С. 49–51.

Єгорова З. Козацькому роду нема переводу: Cимиренки [Електронний ресурс] / З. Єгорова // Голос України : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://www.golos.com.ua/article/319232 (дата звернення: 15.02.2025), вільний. – Назва з екрана.

Історія унікальної української родини Симиренко [Електронний ресурс] // Цукор України. – 2018. – № 5–6. – С. 48–59. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Cu_2018_5–6_10 (дата звернення: 15.02.2025), вільний. – Назва з екрана.

Карпенко В. В. Лев Платонович Симиренко: життя та діяльність [Електронний ресурс] / В. В. Карпенко // Грані. – 2014. – № 12. – С. 135–141. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Grani_2014_12_26 (дата звернення: 15.02.2025), вільний. – Назва з екрана.

Кирей В. Симиренків сад благодійності / В. Кирей // Уряд. кур’єр. – 2002. – 26 жовт. – С. 14 ; Наука і сусп.-во. – 2003. – № 3–4. – С. 30–33.

Кириченко, Б. Лев Симиреннко – основоположник українського садівництва / Б. Кириченко // Сад, виноград і вино України. – 2009. – № 4–6. – С. 5–6.

Коваленко, С. Ренет Симиренка / С. Коваленко // Садівництво по-українськи. – 2016. – № 5. – С. 26.

Костура, Д. Розстріляний садівник : симиренківські читання «Садівничі генії України» / Д. Костура // Природа і сусп.-во. – 2018. – 9 берез. – С. 7.

Котович Х. Левко Платонович Симиренко – всесвітньовідомий українець, який популяризував та впровадив у виробництво власний сорт яблук [Електронний ресурс] / Х. Котович // АгроЕліта : всеукраїнський аграрний журнал : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://agroelita.info/levko–platonovych–symyrenko–vsesvitnovidomyy–ukrainets–iakyy–populiaryzuvav–ta–vprovadyv–u–vyrobnytstvo–vlasnyy–sort–iabluk/ (дата звернення: 15.02.2025), вільний. – Назва з екрана.

Кучер М. Ф. Л. П. Симиренко – основоположник садівництва України [Електронний ресурс] / М. Ф. Кучер // Генетичні ресурси рослин. – 2015. – № 16. – С. 102–104. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/grr_2015_16_14 (дата звернення: 15.02.2025), вільний. – Назва з екрана.

Лазоренко Ю. І. Незабутні Симиренки / Ю. І. Лазоренко // Садівництво. – 2013. – Вип. 67. – С. 229–240. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sadiv_2013_67_35 (дата звернення: 15.02.2025), вільний. – Назва з екрана.

Мліївський інститут садівництва ім. Л. П. Симиренка УААН // Агросвіт України. – 2006. – № 2. – С. 6–7.

Поливач, М. Доля роду Симиренків / М. Поливач // Молодь України. – 2011. – № 33. – С. 1,7.

Симиренки: Лев та Володимир // Гетьман. – 2019. – № 2. – С. 40–41.

Слабошипицький, М. Феномен одного роду / М. Слабошипицький // Чумац. шлях. – 2006. – № 2. – С. 14–18 ; № 3. – С. 9–11.

Титаренко, Л. Родина Симиренків [Електронний ресурс] / Л. Титаренко // Голос України: сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://www.golos.com.ua/article/247940 (дата звернення: 15.02.2025), вільний. – Назва з екрана.

Довідкові видання

Бойко О. Д. Симиренко Левко Платонович [Електронний ресурс] : [(06.02.1855–06.01.1920) – видатний учений-помолог, фундатор наук. садівництва в Україні] / О. Д. Бойко // Ін-т історії України НАН України : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу : http://www.history.org.ua/?termin=Symyrenko_L (дата звернення: 15.02.2025), вільний. – Назва з екрана.

Ковбаса, Т. С. Левко Платонович Симиренко – бунтар і садівник / Т. С. Ковбаса // Історія освіти, науки і техніки в Україні : матеріали XV Всеукр. конф. молодих учених та спец. присвяч. ювілей. датам від дня народж. видатних учених в галузі аграр. наук, м. Київ, 15 трав. 2020 р. / НАН України, Нац. наук. с.-г. б-ка, Ін-т історії аграр. науки, освіти та техніки. – Вінниця, 2020. – С. 71–74.

Позняк, Н. Нащадок роду меценатів / Н. Позняк // Українські вісники / Н. Позняк, О. Хоменко. – Тернопіль : Джура, 2008. – С. 181–184.

Рожнятовська, О. А. Гуманіст. Садівник. Подвижник : [до 150-річчя від дня народж. Л. П. Симиренка (1855–1920)] / О. А. Рожнятовська // Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2005. – І квартал. – С. 69–78 : портр.

Симиренко Левко Платонович [Електронний ресурс] / А. О. Кучер, П. І. Іваненко // Енциклопедія Сучасної України / редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ : Ін-т енцикл. досліджень НАН України, 2022. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-77804 (дата звернення: 15.02.2025), вільний. – Назва з екрана.

Шпак, В. Сад ціною в життя : [18 лют. 1855 року народився Л. Симиренко] / В. Шпак // Війна за правду на полі історії. – 2016. – № 1 : (січ.-берез.). – С. 41–43.

Підготувала провідний бібліограф

сектору аграрних наук Оксана Шпичак