Книжкова виставка «Літописи Самійла Величка – як джерело історії козацтва» (до 355-річчя від дня народження українського історика-літописця)

 Самійло Величко… згорів у сутінках XVIII ст.., але його думки, його віра й натхнення лишилися навіки. Вони пройшли крізь спопеляючі хвилі часу як дорогий нетлінний скарб. І цього вже досить, бо коли твір несе в собі «велику музику», він гідний свого призначення.

Василь Стефаник

Козацькі літописні джерела XVII – початку XVIII століття – винятково цікава й засадничо важлива частина національної історичної спадщини українського народу.

Ім’я Самійла Величка (1670 – після 1728), видатного козацького літописця, назавжди ввійшло в українську історію, стало символом однієї з її найбільш героїчних сторінок, позначило період розквіту національного духу й самоусвідомлення. Самійло народився 11 лютого 1670 р. у козацькій родині. Його батько, козак Василь Величко, належав до першої сотні Полтавського полку, був освіченою та впливовою в козацьких колах людиною, володів великою книгозбірнею. Тож Самійло зміг здобути блискучу на той час освіту, склавши іспити в Києво-Могилянській академії, де, окрім вивчення інших дисциплін, опанував латинську, німецьку та польську мови.

За масштабом задуму, способами реалізації, обсягом використаних документів і глибиною викладу подій «Літопис Самійла Величка», безперечно, можна вважати унікальною пам’яткою української історичної думки козацької доби. Це фундаментальний історичний трактат, написаний упродовж кінця XVII – першої чверті XVIII ст. Величко вперше поставив за мету створити велику історію України.

Літопис – книга про Україну, її непросту долю, видатних і рядових людей. А водночас – і про самого Самійла Величка, який ніби на сповіді в читача розповідає про свою віру, надію, свої прикрощі й болі, ділиться своєю мудрістю.

Йому не пощастило побачити свою працю опублікованою – помер, полишивши величезний рукопис для майбутнього. І тільки 1848 року в Києві вийшов у світ перший том праці.

У відділі рідкісних і цінних видань експонується книжкова виставка «“Літопис Самійла Величка” – як джерело історії козацтва», присвячена 355-річчю від дня народження українського історика-літописця.

Запрошуємо до перегляду!

Поділитися:

Літописи Самійла Величка – як джерело історії козацтва


 Самійло Величко… згорів у сутінках XVIII ст.., але його думки, його віра й натхнення лишилися навіки. Вони пройшли крізь спопеляючі хвилі часу як дорогий нетлінний скарб. І цього вже досить, бо коли твір несе в собі «велику музику», він гідний свого призначення.

Василь Стефаник

Козацькі літописні джерела XVII – початку XVIII століття – винятково цікава й засадничо важлива частина національної історичної спадщини українського народу.

Ім’я Самійла Величка (1670 – після 1728), видатного козацького літописця, назавжди ввійшло в українську історію, стало символом однієї з її найбільш героїчних сторінок, позначило період розквіту національного духу й самоусвідомлення. Самійло народився 11 лютого 1670 р. у козацькій родині. Його батько, козак Василь Величко, належав до першої сотні Полтавського полку, був освіченою та впливовою в козацьких колах людиною, володів великою книгозбірнею. Тож Самійло зміг здобути блискучу на той час освіту, склавши іспити в Києво-Могилянській академії, де, окрім вивчення інших дисциплін, опанував латинську, німецьку та польську мови.

За масштабом задуму, способами реалізації, обсягом використаних документів і глибиною викладу подій «Літопис Самійла Величка», безперечно, можна вважати унікальною пам’яткою української історичної думки козацької доби. Це фундаментальний історичний трактат, написаний упродовж кінця XVII – першої чверті XVIII ст. Величко вперше поставив за мету створити велику історію України.

Літопис – книга про Україну, її непросту долю, видатних і рядових людей. А водночас – і про самого Самійла Величка, який ніби на сповіді в читача розповідає про свою віру, надію, свої прикрощі й болі, ділиться своєю мудрістю.

Йому не пощастило побачити свою працю опублікованою – помер, полишивши величезний рукопис для майбутнього. І тільки 1848 року в Києві вийшов у світ перший том праці.

У відділі рідкісних і цінних видань експонується книжкова виставка «“Літопис Самійла Величка” – як джерело історії козацтва», присвячена 355-річчю від дня народження українського історика-літописця.

Запрошуємо до перегляду!