Віртуальний бібліографічний список «Харчова алергія: симптоми та лікування»

Алергія – одне з найпоширеніших захворювань, від якого страждають люди в усьому світі. XXI століття, за твердженнями науковців, стане піком алергологічних захворювань – це вважається серйозною проблемою сучасної медицини. На сьогодні відомо про близько 20 тис. алергенів, і з кожним роком їх кількість стрімко зростає. Відомо, що більшість алергічних захворювань (АЗ) з’являються вже з перших місяців і років життя дитини.

Особливу увагу серед широкого спектру алергічних захворювань приділяють саме харчовій алергії, як стартовому преформуючому фактору у розвитку таких патологій як атопічний дерматит, кропив'янка, алергічні респіраторні та шлунково-кишкові захворювання і, навіть, анафілаксії. Кількість людей з харчовою алергією зростає без відомої причини, але вже понад 160 продуктів харчування можуть викликати алергічні реакції.

Традиційно харчову алергію вважали переважно проблемою дітей, але на сьогодні ситуація змінилась. Загалом, у світі на харчову алергію страждає 4-6% дітей та 1-3% дорослих. У дітей з віком часто проходить алергія на молоко чи яйця, але арахіс, морепродукти та деяка інша їжа зберігають свою небезпеку для людини протягом всього  життя.

На сьогодні досить поширеною серед дорослих є перехресна алергія – реакція, яка зазвичай розвивається після того, як пацієнт, чутливий до пилку, вживає певну їжу, наприклад, фрукти, овочі, горіхи чи злаки.

 

Що ж таке харчова алергія?

Це надмірно виражена імунна відповідь на компоненти їжі, зазвичай білки, або специфічні хімічні сполуки, додані до цієї їжі. Коли твій імунітет реагує на їжу так, ніби вона – отрута. Коли для більшості людей це просто горіх або молоко, а для людини з алергією організм запускає "сигнал тривоги": починає виробляти антитіла, виділяючи велику кількість  гістаміну – і ось уже свербить, набрякає, чи навіть стає важко дихати.

Найчастіше можуть викликати алергію такі продукти:

  • злакові вироби, що містять глютен;
  • молюски та ракоподібні;
  • яйця;
  • риба;
  • арахіс;
  • соя;
  • молочні продукти;
  • горіхи.

Чому виникає харчова алергія?

Точної причини виникнення ще не визначили. Але відомо, що це може бути генетична схильність, перенесені запалення, знижена кислотність або несприятливий вплив зовнішнього середовища на організм людини.

Чи можна вилікувати харчову алергію?

Складне питання, бо вилікувати повністю – не завжди можливо, але медичні працівники можуть допомогти пацієнтам контролювати харчову алергію, заохочуючи їх уникати продуктів, які можуть викликати алергічну реакцію, та лікуючи важкі випадки.

Основні підходи до лікування:

  1. Нефармакологічна корекція передбачає усунення або зменшення впливу алергену:
  • Індивідуальна гіпоалергенна дієта;
  • Гіпоалергенні умови побуту.
  1. Фармакологічна корекція може включати:
  • Антигістамінні препарати. Якщо алергія вже має місце – антигістамін знижує симптоми: свербіж, висип, чхання, сльозотечу.
  • Адреналін (епінефрин) – перша допомога при тяжкій алергії.

Люди з високим ризиком анафілаксії мають завжди носити з собою  шприц-автомат із адреналіном (наприклад, EpiPen). Це рятує життя.

  • Оральна імунотерапія (OIT) – лікування алергії поступово.

Це новий підхід: людині вводять дуже маленькі дози алергену, поступово збільшуючи їх кількість з метою розвитку клінічної толерантності до них. Однак це робиться лише під контролем лікарів-алергологів – вдома таке пробувати небезпечно!

  • Пробіотики та здоровий мікробом.

Дослідження показують, що мікробіом кишечника може впливати на алергію. Тобто, умовно кажучи, здоровий кишечник – менше шансів на алергію. Але це поки ще вивчається.

Лікування харчової алергії – це не просто «пропити курс таблеток», а ціла стратегія життя. Є ліки, є профілактика, є інновації. І головне – можна жити повноцінно й смачно навіть з обмеженнями!

Бібліографічний список створено з метою інформування та підвищення рівня знань лікарів первинної ланки, а також фахівців вузького профілю вторинної ланки медичної допомоги щодо впровадження нових ефективних методів своєчасної діагностики, виявлення, лікування та профілактики харчової алергії.

Список вміщує бібліографічні описи книг (за період 2014-2020 рр.), статей з наукових журналів (2015-2025 рр.) з фонду ВОУНБ ім. В. Отамановського. Матеріал систематизовано за 2 розділами і 4 підрозділами, у межах яких розміщено в абетковому порядку.

Книги

  1. Ахуньянова, Реґіна. Здорове харчування у великому місті / Реґіна Доктор ; пер. Анастасія Сіненко. – Київ : BookChef : Форс Україна, 2020. – 304 с.  613.2 А 95
  2. Жоголева, О. А. Аллергия и как с ней жить. Руководство для всей семьи / О. А. Жоголева. – Киев : Форс Україна, 2020. – 272 с.  616 Ж 78
  3. Маркданте, К. Дж.  Основи педіатрії за Нельсоном: у 2 т. Т. 1 / К. Дж. Маркданте, Р. М. Клігман ; пер. з англ.; наук. ред. пер. В. С. Березенко, Т. В. Починок. – Київ : Медицина, 2019. – 378 с.  618.9 М 26
  4. Зубар, Н. М.  Основи фізіології та гігієни харчування: підручник / Н. М. Зубар. – Київ : Центр учбової літератури, 2019. – 336 с.  613.2 З-91
  5. Особливості діагностики та підходи до лікувально-профілактичного харчування дітей раннього віку з алергією до білка коров'ячого молока: метод. рек. / Нац. акад. мед. наук України, Укр. центр наук. мед. інформації та патентно-ліцензійної роботи ; уклад. О. Г. Шадрін [та ін.]. – Київ : [б. в.], 2014. – 27 с.  616-053.2 О-75
  6. Аллергология для семейного врача / под ред. Б. М. Пухлика. – Киев : Доктор-Медиа, 2012. – 278 с.  616 А 50 
  7. Антипкін, Ю. Г. Довідник з дитячої пульмонології та алергології: довідник / Ю. Г. Антипкін, В. Ф. Лапшин, Т. Р. Уманець. – 3-е вид., перероб. та доп. – Київ : Б-ка "Здоров'я України", 2015. – 360 с. 616.24 А 72
  8. Клінічна імунологія та алергологія: посіб. для практ. занять / В. В. Чоп'як [та ін.]. – Київ : Медицина, 2017. – 224 с.   616 К 49

Журнальні публікації 

Механізми розвитку та взаємозв’язок з іншими патологіями

  1. Masiej, Kaczmarski  Рідкісні клінічні прояви харчової алергії у дітей / Kaczmarski Masiej // Алергія у дитини. – 2019. – № 23/24. – С. 46–49.
  2. Беш, Л. В. Харчова алергія у дітей: міфи і реальність / Л. В. Беш, О. І. Мацюра, О. М. Беш // Алергія у дитини. – 2023. – № 31/32. – С. 2–4.
  3. Взаємозв’язок між гастроентерологічними, шкірними та алергічними захворюваннями: міфи, зловживання, реальність / В. В. Чернявський [та ін.] // Сімейна медицина. Європ. практики. – 2024. – № 2. – С. 89–94.
  4. Значення харчової алергії при атопічному дерматиті в дітей / О. П. Волосовець [и др.] // Здоров'я дитини. – 2021. – Т. 16, № 7. – С. 6–11.
  5. Карпушенко, Ю. В. Харчова алергія та функціональні захворювання шлунково-кишкового тракту у дітей – синтропія чи інтерференція? / Ю. В. Карпушенко // Дит. лікар. – 2019. – № 4. – С. 12–16.
  6. Крючко, Т. О. Частота виявлення алергічних реакцій на харчові продукти у дітей з атопічним дерматитом та патологією травного тракту / Т. О. Крючко, Л. М. Бубир, І. М. Несіна, О. Я. Ткаченко // Здоров'я дитини. – 2019. – Т. 14, № 4. – С. 199–204.
  7. Левицький, В. М.  Харчова алергія як преформуючий фактор у виявленні бронхіальної астми в дітей  / В. М. Левицький, Е. В. Юрчишена, О. М. Юрчишен, Л. В. Мисько, Ю. Л. Мисько // Здоров'я дитини. – 2015. – № 7. – С. 75–80.
  8. Марушко, Ю. В. Структура сенсибілізації до риби та морепродуктів у дітей / Ю. В. Марушко, О. Д. Московенко, А. І. Чмаль // Сучас. педіатрія. – 2024. – № 1. – С. 14–22.
  9. Мацюра, О. І. Аналіз факторів, що зумовлюють виникнення харчової гіперчутливості у дітей раннього віку Львівської області / О. І. Мацюра // Актуал. пробл. сучас. мед.: Вісн. Укр. мед. стомат. акад. – 2021. – Т. 21, № 2. – С. 76–81.
  10. Охотнікова, О. М. Фактори ризику розвитку і патогенез гастроінтестинальної харчової алергії в дітей / О. М. Охотнікова, Ю. Р. Черниш // Здоров'я дитини. – 2016. – № 8. – С. 87–93.
  11. Перехресна алергія на продукти: як боротися? // Ліки України. – 2024. – № 2. – С. 42.
  12. Редькін, Р. Їсти подано: харчова алергія та харчові алергени / Р. Редькін, Н. Орловецька, О. Данькевич // Фармацевт Практик. – 2019. – № 5. – С. 32–34.
  13. Сідашенко, О. І. Проблема алергічних захворювань у дітей різного віку / О. І. Сідашенко, Є. А. Кагамлик // Вісн. пробл. біол. і медицини. – 2024. – № 4. – С. 459–462.
  14. Ткач, С. М. Вплив різних харчових продуктів і режимів харчування на прозапальні та протизапальні властивості кишкового мікробіому. Огляд / С. М. Ткач, Н. В. Харченко, А. Е. Дорофєєв // Сучас. гастроентерологія. – 2024. – № 4. – С. 56–63.
  15. Частота виявлення алергічних реакцій на харчові продукти у дітей з атопічним дерматитом та патологією травного тракту / Т. О. Крючко, Л. М. Бубир, І. М. Несіна, О. Я. Ткаченко // Здоров’я дитини. – 2019. – Т.14, № 4. – С. 199–204.
  16. Шульгай, О. М.  Алергія на коров’яче молоко чи його непереносимість у немовлят: сучасний погляд на актуальну проблему  / О. М. Шульгай, К. Т. Глушко // Здобутки клініч. i експерим. медицини. – 2025. – № 2. – С. 181–189

Діагностика

  1. Беш, Л. В. Молекулярна діагностика алергії очима лікаря першого контакту: коли і як її використовувати? / Л. В. Беш, О. І. Мацюра, З. Л. Слюзар // Алергія у дитини. – 2021. – № 27/28. – С. 2–5.
  2. Беш, Л. В. Особливості розвитку, перебігу й принципи діагностики харчової анафілаксії у дітей раннього віку / Л. В. Беш, О. І. Мацюра // Здоров'я дитини. – 2021. – Т. 16, № 2. – С. 69–74.
  3. Діагностика IgE-опосередкованої алергії та інші важливі лабораторні тести в алергології: програмний документ Всесвітньої організації алергії (World Allergy Organization) // Клініч. імунологія. Алергологія. Інфектологія. – 2021. – № 4. – С. 41–50.
  4. Діагностика алергії на арахіс: практичні рекомендації 2020 р., систематичний аналіз і GRADE-аналіз / Matthew Greenhawt [та ін.] // Клініч. імунологія. Алергологія. Інфектологія. – 2022. – № 2–3. – С. 26–35.
  5. Діагностика, лікування і профілактика алергії на коров’яче молоко. Оновлені рекомендації Європейського товариства дитячої гастроентерології, гепатології та нутриціології, ESPGHAN, 2023 р. // Дит. лікар. – 2024. – № 2–3. – С. 32–36.
  6. Діагностика, лікування і профілактика алергії на коров'яче молоко // Здоров’я України. Педіатрія. Акушерство. Гінекологія. – 2024. – № 3. – С. 16–17.
  7. Курченко, А. І.  Харчова алергія. Сучасний погляд на діагностику та лікування / А. І. Курченко, Л. І. Романюк, А. Р. Левченко // Астма та алергія. – 2023. – № 4. – С. 65–73.
  8. Мозирська О. В. Сучасні підходи до діагностики харчової алергії в дітей: оральні провокаційні проби (огляд літератури) / О. В. Мозирська, О. В. Ємець // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. – 2024. – № 3. – С. 92–103.
  9. Охотнікова, О. М. Атопічний дерматит у дітей: диференційна діагностика (Частина 1) / О. М. Охотнікова, Л. В. Дуда, Н. Ю. Яковлева // Астма та алергія. – 2021. – № 2. – С. 49–59.
  10. Охотнікова, О. М. Атопічний дерматит у дітей: диференційна діагностика (Частина 2)  / О. М. Охотнікова, Л. В. Дуда, Н. Ю. Яковлева // Астма та алергія. – 2022. – № 1/2. – С. 59–72.
  11. Сучасні можливості компонентної молекулярної діагностики у дітей, хворих на бронхіальну астму та харчову алергію / А. П. Юрцева [та ін.] // Пробл. клініч. педіатрії. – 2021. – № 2. – С. 78–84.

Лікування

  1. Атопічний дерматит: оновлення щодо лікування уражень шкіри. Клінічний звіт. Керівництво для клініциста з надання педіатричної допомоги. Американська академія педіатрії // Клініч. імунологія. Алергологія. Інфектологія. – 2025. – № 3. – С. 24–30.
  2. Беш, Л. В. Антигістамінні препарати в практиці сімейного лікаря: запитання і відповіді / Л. В. Беш, О. М. Беш // Алергія у дитини. – 2020. – № 25/26. – С. 13–14.
  3. Зубченко, С. О. Атопічний дерматит: пошук підходів до покращення ефективності симптоматичної терапії / С. О. Зубченко // Клініч. імунологія. Алергологія. Інфектологія. – 2024. – № 5/6. – С. 22–28.
  4. Місце алергенспецифічної імунотерапії серед сучасних світових тенденцій лікування алергії / Е. Фернандес-Кальдас [та ін.] // Здоров’я України. Пульмонологія. Алергологія. Риноларингологія. – 2020. – № 4. – С. 10–12.
  5. Мочульська, О. М. Зовнішня терапія алергодерматозів у дітей (огляд літератури)  / О. М. Мочульська // Укр. журн. Перинатологія і Педіатрія. – 2020. – № 4. – С. 41–47.
  6. Ніколаєнко, В. Алергічні хвороби та автоімунні стани у дітей – сучасні підходи до діагностики та лікування / В. Ніколаєнко // Укр. мед. часоп. – 2020. – Т. 2, № 1. – С. 38–45
  7. Няньковський, С. Л.  Харчова алергія на білок коров’ячого молока чи непереносимість лактози? Принципи диференціальної діагностики й дієтотерапії  / С. Л. Няньковський, О. С. Няньковська, Г. М. Троцький, Н. В. Камуть // Здоров'я дитини. – 2019. – Т. 14, № 3. – С. 171–176.
  8. Охотнікова, О. М. Ефективність пробіотичної терапії гастроінтестинальної форми харчової алергії в дітей / О. М. Охотнікова, Ю. Р. Черниш // Здоров'я дитини. – 2017. – Т. 12, № 5. – С. 562–568.
  9. Пахольчук, О. П. Сучасні дані щодо ефктивності пробіотичних препаратів у лікуванні клінічних проявів харчової алергії у дітей / О. П. Пахольчук, С. М. Недельська // Алергія у дитини. – 2019. – № 23/24. – С. 50.
  10. Резніченко, Н. Ю. Атопічний дерматит і екзема: екстрена допомога та ефективне лікування / Н. Ю. Резніченко, А. Д. Дюдюн, Г. І. Резніченко // Укр. журн. дерматології, венерології, косметології. – 2019. – № 3. – С. 58–68.
  11. Сучасний погляд на алерген-специфічну імунотерапію / Д. Д. Заболотна [та ін.] // Оториноларингологія . – 2023. – № 4. – С. 96–104.
  12. Сучасні рекомендації щодо лікування атопічного дерматиту й харчової алергії в дітей / С. Л. Няньковський [та ін.] // Здоров'я дитини. – 2021. – Т. 16, № 8. – С. 29–37.
  13. Юр’єв, С. Д. Лікування алергічних захворювань: у фокусі — алерген-специфічна імунотерапія / С. Д. Юр’єв // Клініч. імунологія. Алергологія. Інфектологія. – 2020. – № 2. – С. 30–34.
  14. Шадрін, О. Г. Стан мікробіоти кишківника та ефективність його корекції в дітей з харчовою алергією  / О. Г. Шадрін, М. Г. Горянська // Дит. лікар. – 2020. – № 4. – С. 5–9.

Профілактика

  1. Беш, Л. В. Профілактика алергічної патології у дітей: наскільки можлива вона сьогодні? / Л. В. Беш, О. І. Мацюра // Алергія у дитини. – 2024. – № 33/34. – С. 20–22.
  2. Гуліч, М. П. Здорове харчування як фактор запобігання захворювань: політика ВООЗ та вітчизняний досвід / М. П. Гуліч, О. Д. Петренко // Мед. перспективи. – 2023. – Т. 28, № 3. – С. 152–162.
  3. Івахно, О. П. Проблеми використання харчових добавок у продуктах дитячого харчування / О. П. Івахно, І. П. Козярін // Довкілля та здоров'я. – 2019. – № 1. – С. 29–32.
  4. Петренко, О. Д. До питання актуальності запровадження безглютенового шкільного харчування / О. Д. Петренко, М. П. Гуліч, Л. С. Любарська // Довкілля та здоров'я. – 2023. – № 2. – С. 48–53.
  5. Куля, О. О. Грудне вигодовування і алергія / О. О. Куля // Запорож. мед. журн. – 2015. – № 1. – С. 70–74.
  6. Українська молочна драбина як інструмент розширення дієти у дітей з алергією на білки коров'ячого молока / В. Д. Барзилович [та ін.] // Алергія у дитини. – 2024. – № 33/34. – С. 6–8.

 

 

Отримати електронні копії статей можна, скориставшись сервісом

"Електронна доставка документів".

Моб. тел. (098)107-89-35.

Електронна адреса: vinmedlib54@ukr.net.

Випуск підготувала бібліотекар відділу медичних наук Олена ГАЄВИК

Поділитися:

Харчова алергія: симптоми та лікування


Алергія – одне з найпоширеніших захворювань, від якого страждають люди в усьому світі. XXI століття, за твердженнями науковців, стане піком алергологічних захворювань – це вважається серйозною проблемою сучасної медицини. На сьогодні відомо про близько 20 тис. алергенів, і з кожним роком їх кількість стрімко зростає. Відомо, що більшість алергічних захворювань (АЗ) з’являються вже з перших місяців і років життя дитини.

Особливу увагу серед широкого спектру алергічних захворювань приділяють саме харчовій алергії, як стартовому преформуючому фактору у розвитку таких патологій як атопічний дерматит, кропив'янка, алергічні респіраторні та шлунково-кишкові захворювання і, навіть, анафілаксії. Кількість людей з харчовою алергією зростає без відомої причини, але вже понад 160 продуктів харчування можуть викликати алергічні реакції.

Традиційно харчову алергію вважали переважно проблемою дітей, але на сьогодні ситуація змінилась. Загалом, у світі на харчову алергію страждає 4-6% дітей та 1-3% дорослих. У дітей з віком часто проходить алергія на молоко чи яйця, але арахіс, морепродукти та деяка інша їжа зберігають свою небезпеку для людини протягом всього  життя.

На сьогодні досить поширеною серед дорослих є перехресна алергія – реакція, яка зазвичай розвивається після того, як пацієнт, чутливий до пилку, вживає певну їжу, наприклад, фрукти, овочі, горіхи чи злаки.

 

Що ж таке харчова алергія?

Це надмірно виражена імунна відповідь на компоненти їжі, зазвичай білки, або специфічні хімічні сполуки, додані до цієї їжі. Коли твій імунітет реагує на їжу так, ніби вона – отрута. Коли для більшості людей це просто горіх або молоко, а для людини з алергією організм запускає "сигнал тривоги": починає виробляти антитіла, виділяючи велику кількість  гістаміну – і ось уже свербить, набрякає, чи навіть стає важко дихати.

Найчастіше можуть викликати алергію такі продукти:

  • злакові вироби, що містять глютен;
  • молюски та ракоподібні;
  • яйця;
  • риба;
  • арахіс;
  • соя;
  • молочні продукти;
  • горіхи.

Чому виникає харчова алергія?

Точної причини виникнення ще не визначили. Але відомо, що це може бути генетична схильність, перенесені запалення, знижена кислотність або несприятливий вплив зовнішнього середовища на організм людини.

Чи можна вилікувати харчову алергію?

Складне питання, бо вилікувати повністю – не завжди можливо, але медичні працівники можуть допомогти пацієнтам контролювати харчову алергію, заохочуючи їх уникати продуктів, які можуть викликати алергічну реакцію, та лікуючи важкі випадки.

Основні підходи до лікування:

  1. Нефармакологічна корекція передбачає усунення або зменшення впливу алергену:
  • Індивідуальна гіпоалергенна дієта;
  • Гіпоалергенні умови побуту.
  1. Фармакологічна корекція може включати:
  • Антигістамінні препарати. Якщо алергія вже має місце – антигістамін знижує симптоми: свербіж, висип, чхання, сльозотечу.
  • Адреналін (епінефрин) – перша допомога при тяжкій алергії.

Люди з високим ризиком анафілаксії мають завжди носити з собою  шприц-автомат із адреналіном (наприклад, EpiPen). Це рятує життя.

  • Оральна імунотерапія (OIT) – лікування алергії поступово.

Це новий підхід: людині вводять дуже маленькі дози алергену, поступово збільшуючи їх кількість з метою розвитку клінічної толерантності до них. Однак це робиться лише під контролем лікарів-алергологів – вдома таке пробувати небезпечно!

  • Пробіотики та здоровий мікробом.

Дослідження показують, що мікробіом кишечника може впливати на алергію. Тобто, умовно кажучи, здоровий кишечник – менше шансів на алергію. Але це поки ще вивчається.

Лікування харчової алергії – це не просто «пропити курс таблеток», а ціла стратегія життя. Є ліки, є профілактика, є інновації. І головне – можна жити повноцінно й смачно навіть з обмеженнями!

Бібліографічний список створено з метою інформування та підвищення рівня знань лікарів первинної ланки, а також фахівців вузького профілю вторинної ланки медичної допомоги щодо впровадження нових ефективних методів своєчасної діагностики, виявлення, лікування та профілактики харчової алергії.

Список вміщує бібліографічні описи книг (за період 2014-2020 рр.), статей з наукових журналів (2015-2025 рр.) з фонду ВОУНБ ім. В. Отамановського. Матеріал систематизовано за 2 розділами і 4 підрозділами, у межах яких розміщено в абетковому порядку.

Книги

  1. Ахуньянова, Реґіна. Здорове харчування у великому місті / Реґіна Доктор ; пер. Анастасія Сіненко. – Київ : BookChef : Форс Україна, 2020. – 304 с.  613.2 А 95
  2. Жоголева, О. А. Аллергия и как с ней жить. Руководство для всей семьи / О. А. Жоголева. – Киев : Форс Україна, 2020. – 272 с.  616 Ж 78
  3. Маркданте, К. Дж.  Основи педіатрії за Нельсоном: у 2 т. Т. 1 / К. Дж. Маркданте, Р. М. Клігман ; пер. з англ.; наук. ред. пер. В. С. Березенко, Т. В. Починок. – Київ : Медицина, 2019. – 378 с.  618.9 М 26
  4. Зубар, Н. М.  Основи фізіології та гігієни харчування: підручник / Н. М. Зубар. – Київ : Центр учбової літератури, 2019. – 336 с.  613.2 З-91
  5. Особливості діагностики та підходи до лікувально-профілактичного харчування дітей раннього віку з алергією до білка коров'ячого молока: метод. рек. / Нац. акад. мед. наук України, Укр. центр наук. мед. інформації та патентно-ліцензійної роботи ; уклад. О. Г. Шадрін [та ін.]. – Київ : [б. в.], 2014. – 27 с.  616-053.2 О-75
  6. Аллергология для семейного врача / под ред. Б. М. Пухлика. – Киев : Доктор-Медиа, 2012. – 278 с.  616 А 50 
  7. Антипкін, Ю. Г. Довідник з дитячої пульмонології та алергології: довідник / Ю. Г. Антипкін, В. Ф. Лапшин, Т. Р. Уманець. – 3-е вид., перероб. та доп. – Київ : Б-ка "Здоров'я України", 2015. – 360 с. 616.24 А 72
  8. Клінічна імунологія та алергологія: посіб. для практ. занять / В. В. Чоп'як [та ін.]. – Київ : Медицина, 2017. – 224 с.   616 К 49

Журнальні публікації 

Механізми розвитку та взаємозв’язок з іншими патологіями

  1. Masiej, Kaczmarski  Рідкісні клінічні прояви харчової алергії у дітей / Kaczmarski Masiej // Алергія у дитини. – 2019. – № 23/24. – С. 46–49.
  2. Беш, Л. В. Харчова алергія у дітей: міфи і реальність / Л. В. Беш, О. І. Мацюра, О. М. Беш // Алергія у дитини. – 2023. – № 31/32. – С. 2–4.
  3. Взаємозв’язок між гастроентерологічними, шкірними та алергічними захворюваннями: міфи, зловживання, реальність / В. В. Чернявський [та ін.] // Сімейна медицина. Європ. практики. – 2024. – № 2. – С. 89–94.
  4. Значення харчової алергії при атопічному дерматиті в дітей / О. П. Волосовець [и др.] // Здоров'я дитини. – 2021. – Т. 16, № 7. – С. 6–11.
  5. Карпушенко, Ю. В. Харчова алергія та функціональні захворювання шлунково-кишкового тракту у дітей – синтропія чи інтерференція? / Ю. В. Карпушенко // Дит. лікар. – 2019. – № 4. – С. 12–16.
  6. Крючко, Т. О. Частота виявлення алергічних реакцій на харчові продукти у дітей з атопічним дерматитом та патологією травного тракту / Т. О. Крючко, Л. М. Бубир, І. М. Несіна, О. Я. Ткаченко // Здоров'я дитини. – 2019. – Т. 14, № 4. – С. 199–204.
  7. Левицький, В. М.  Харчова алергія як преформуючий фактор у виявленні бронхіальної астми в дітей  / В. М. Левицький, Е. В. Юрчишена, О. М. Юрчишен, Л. В. Мисько, Ю. Л. Мисько // Здоров'я дитини. – 2015. – № 7. – С. 75–80.
  8. Марушко, Ю. В. Структура сенсибілізації до риби та морепродуктів у дітей / Ю. В. Марушко, О. Д. Московенко, А. І. Чмаль // Сучас. педіатрія. – 2024. – № 1. – С. 14–22.
  9. Мацюра, О. І. Аналіз факторів, що зумовлюють виникнення харчової гіперчутливості у дітей раннього віку Львівської області / О. І. Мацюра // Актуал. пробл. сучас. мед.: Вісн. Укр. мед. стомат. акад. – 2021. – Т. 21, № 2. – С. 76–81.
  10. Охотнікова, О. М. Фактори ризику розвитку і патогенез гастроінтестинальної харчової алергії в дітей / О. М. Охотнікова, Ю. Р. Черниш // Здоров'я дитини. – 2016. – № 8. – С. 87–93.
  11. Перехресна алергія на продукти: як боротися? // Ліки України. – 2024. – № 2. – С. 42.
  12. Редькін, Р. Їсти подано: харчова алергія та харчові алергени / Р. Редькін, Н. Орловецька, О. Данькевич // Фармацевт Практик. – 2019. – № 5. – С. 32–34.
  13. Сідашенко, О. І. Проблема алергічних захворювань у дітей різного віку / О. І. Сідашенко, Є. А. Кагамлик // Вісн. пробл. біол. і медицини. – 2024. – № 4. – С. 459–462.
  14. Ткач, С. М. Вплив різних харчових продуктів і режимів харчування на прозапальні та протизапальні властивості кишкового мікробіому. Огляд / С. М. Ткач, Н. В. Харченко, А. Е. Дорофєєв // Сучас. гастроентерологія. – 2024. – № 4. – С. 56–63.
  15. Частота виявлення алергічних реакцій на харчові продукти у дітей з атопічним дерматитом та патологією травного тракту / Т. О. Крючко, Л. М. Бубир, І. М. Несіна, О. Я. Ткаченко // Здоров’я дитини. – 2019. – Т.14, № 4. – С. 199–204.
  16. Шульгай, О. М.  Алергія на коров’яче молоко чи його непереносимість у немовлят: сучасний погляд на актуальну проблему  / О. М. Шульгай, К. Т. Глушко // Здобутки клініч. i експерим. медицини. – 2025. – № 2. – С. 181–189

Діагностика

  1. Беш, Л. В. Молекулярна діагностика алергії очима лікаря першого контакту: коли і як її використовувати? / Л. В. Беш, О. І. Мацюра, З. Л. Слюзар // Алергія у дитини. – 2021. – № 27/28. – С. 2–5.
  2. Беш, Л. В. Особливості розвитку, перебігу й принципи діагностики харчової анафілаксії у дітей раннього віку / Л. В. Беш, О. І. Мацюра // Здоров'я дитини. – 2021. – Т. 16, № 2. – С. 69–74.
  3. Діагностика IgE-опосередкованої алергії та інші важливі лабораторні тести в алергології: програмний документ Всесвітньої організації алергії (World Allergy Organization) // Клініч. імунологія. Алергологія. Інфектологія. – 2021. – № 4. – С. 41–50.
  4. Діагностика алергії на арахіс: практичні рекомендації 2020 р., систематичний аналіз і GRADE-аналіз / Matthew Greenhawt [та ін.] // Клініч. імунологія. Алергологія. Інфектологія. – 2022. – № 2–3. – С. 26–35.
  5. Діагностика, лікування і профілактика алергії на коров’яче молоко. Оновлені рекомендації Європейського товариства дитячої гастроентерології, гепатології та нутриціології, ESPGHAN, 2023 р. // Дит. лікар. – 2024. – № 2–3. – С. 32–36.
  6. Діагностика, лікування і профілактика алергії на коров'яче молоко // Здоров’я України. Педіатрія. Акушерство. Гінекологія. – 2024. – № 3. – С. 16–17.
  7. Курченко, А. І.  Харчова алергія. Сучасний погляд на діагностику та лікування / А. І. Курченко, Л. І. Романюк, А. Р. Левченко // Астма та алергія. – 2023. – № 4. – С. 65–73.
  8. Мозирська О. В. Сучасні підходи до діагностики харчової алергії в дітей: оральні провокаційні проби (огляд літератури) / О. В. Мозирська, О. В. Ємець // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. – 2024. – № 3. – С. 92–103.
  9. Охотнікова, О. М. Атопічний дерматит у дітей: диференційна діагностика (Частина 1) / О. М. Охотнікова, Л. В. Дуда, Н. Ю. Яковлева // Астма та алергія. – 2021. – № 2. – С. 49–59.
  10. Охотнікова, О. М. Атопічний дерматит у дітей: диференційна діагностика (Частина 2)  / О. М. Охотнікова, Л. В. Дуда, Н. Ю. Яковлева // Астма та алергія. – 2022. – № 1/2. – С. 59–72.
  11. Сучасні можливості компонентної молекулярної діагностики у дітей, хворих на бронхіальну астму та харчову алергію / А. П. Юрцева [та ін.] // Пробл. клініч. педіатрії. – 2021. – № 2. – С. 78–84.

Лікування

  1. Атопічний дерматит: оновлення щодо лікування уражень шкіри. Клінічний звіт. Керівництво для клініциста з надання педіатричної допомоги. Американська академія педіатрії // Клініч. імунологія. Алергологія. Інфектологія. – 2025. – № 3. – С. 24–30.
  2. Беш, Л. В. Антигістамінні препарати в практиці сімейного лікаря: запитання і відповіді / Л. В. Беш, О. М. Беш // Алергія у дитини. – 2020. – № 25/26. – С. 13–14.
  3. Зубченко, С. О. Атопічний дерматит: пошук підходів до покращення ефективності симптоматичної терапії / С. О. Зубченко // Клініч. імунологія. Алергологія. Інфектологія. – 2024. – № 5/6. – С. 22–28.
  4. Місце алергенспецифічної імунотерапії серед сучасних світових тенденцій лікування алергії / Е. Фернандес-Кальдас [та ін.] // Здоров’я України. Пульмонологія. Алергологія. Риноларингологія. – 2020. – № 4. – С. 10–12.
  5. Мочульська, О. М. Зовнішня терапія алергодерматозів у дітей (огляд літератури)  / О. М. Мочульська // Укр. журн. Перинатологія і Педіатрія. – 2020. – № 4. – С. 41–47.
  6. Ніколаєнко, В. Алергічні хвороби та автоімунні стани у дітей – сучасні підходи до діагностики та лікування / В. Ніколаєнко // Укр. мед. часоп. – 2020. – Т. 2, № 1. – С. 38–45
  7. Няньковський, С. Л.  Харчова алергія на білок коров’ячого молока чи непереносимість лактози? Принципи диференціальної діагностики й дієтотерапії  / С. Л. Няньковський, О. С. Няньковська, Г. М. Троцький, Н. В. Камуть // Здоров'я дитини. – 2019. – Т. 14, № 3. – С. 171–176.
  8. Охотнікова, О. М. Ефективність пробіотичної терапії гастроінтестинальної форми харчової алергії в дітей / О. М. Охотнікова, Ю. Р. Черниш // Здоров'я дитини. – 2017. – Т. 12, № 5. – С. 562–568.
  9. Пахольчук, О. П. Сучасні дані щодо ефктивності пробіотичних препаратів у лікуванні клінічних проявів харчової алергії у дітей / О. П. Пахольчук, С. М. Недельська // Алергія у дитини. – 2019. – № 23/24. – С. 50.
  10. Резніченко, Н. Ю. Атопічний дерматит і екзема: екстрена допомога та ефективне лікування / Н. Ю. Резніченко, А. Д. Дюдюн, Г. І. Резніченко // Укр. журн. дерматології, венерології, косметології. – 2019. – № 3. – С. 58–68.
  11. Сучасний погляд на алерген-специфічну імунотерапію / Д. Д. Заболотна [та ін.] // Оториноларингологія . – 2023. – № 4. – С. 96–104.
  12. Сучасні рекомендації щодо лікування атопічного дерматиту й харчової алергії в дітей / С. Л. Няньковський [та ін.] // Здоров'я дитини. – 2021. – Т. 16, № 8. – С. 29–37.
  13. Юр’єв, С. Д. Лікування алергічних захворювань: у фокусі — алерген-специфічна імунотерапія / С. Д. Юр’єв // Клініч. імунологія. Алергологія. Інфектологія. – 2020. – № 2. – С. 30–34.
  14. Шадрін, О. Г. Стан мікробіоти кишківника та ефективність його корекції в дітей з харчовою алергією  / О. Г. Шадрін, М. Г. Горянська // Дит. лікар. – 2020. – № 4. – С. 5–9.

Профілактика

  1. Беш, Л. В. Профілактика алергічної патології у дітей: наскільки можлива вона сьогодні? / Л. В. Беш, О. І. Мацюра // Алергія у дитини. – 2024. – № 33/34. – С. 20–22.
  2. Гуліч, М. П. Здорове харчування як фактор запобігання захворювань: політика ВООЗ та вітчизняний досвід / М. П. Гуліч, О. Д. Петренко // Мед. перспективи. – 2023. – Т. 28, № 3. – С. 152–162.
  3. Івахно, О. П. Проблеми використання харчових добавок у продуктах дитячого харчування / О. П. Івахно, І. П. Козярін // Довкілля та здоров'я. – 2019. – № 1. – С. 29–32.
  4. Петренко, О. Д. До питання актуальності запровадження безглютенового шкільного харчування / О. Д. Петренко, М. П. Гуліч, Л. С. Любарська // Довкілля та здоров'я. – 2023. – № 2. – С. 48–53.
  5. Куля, О. О. Грудне вигодовування і алергія / О. О. Куля // Запорож. мед. журн. – 2015. – № 1. – С. 70–74.
  6. Українська молочна драбина як інструмент розширення дієти у дітей з алергією на білки коров'ячого молока / В. Д. Барзилович [та ін.] // Алергія у дитини. – 2024. – № 33/34. – С. 6–8.

 

 

Отримати електронні копії статей можна, скориставшись сервісом

"Електронна доставка документів".

Моб. тел. (098)107-89-35.

Електронна адреса: vinmedlib54@ukr.net.

Випуск підготувала бібліотекар відділу медичних наук Олена ГАЄВИК