Лиш той життя й свободи вартий,

хто йде щодня за них у бій.

Й. В. Гете

21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи – одне зі знакових офіційних свят, встановлене Указом Президента України від 13 листопада 2014 року на честь двох важливих і доленосних подій в історії України: Помаранчевої революції (2004 р.) та Революції Гідності (листопад 2013 р. – лютий 2014 р.). Цього дня українці вшановують пам’ять про людей, які під час Помаранчевої революції та Революції Гідності стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини й громадянина, національних інтересів держави та її європейського вибору.

День Гідності та Свободи – це не просто спогад про революційні події. Це день, коли українці осмислюють власний шлях до свободи, навчаються цінувати демократичні здобутки й розуміти, що гідність – не абстрактне поняття, а основа людяності, державності та майбутнього України. Це особлива дата для кожного свідомого українця, для кожного справжнього патріота, яка символізує прагнення українського народу до свободи, незалежності та демократії.

Дві масштабні революційні хвилі початку XXI століття – Помаранчева революція та Революція Гідності – стали ключовими віхами новітньої історії України. Обидві події постали як реакція громадянського суспільства на загрозу демократичним цінностям, порушення принципів верховенства права та спроби звуження політичних свобод.

Помаранчева революція 2004 року стала першим масовим проявом політичної зрілості українського суспільства та важливим етапом на шляху до утвердження демократії. Вона розпочалася як масові мирні акції протесту проти фальсифікації результатів президентських виборів. Ця подія ознаменувала пробудження громадянської свідомості, засвідчила готовність українців відстоювати справедливість мирним шляхом і заклала основи для формування нової політичної культури, що згодом знайшло свій розвиток у подіях Революції Гідності.

Революція Гідності мала складніший і драматичніший перебіг: почавшись як студентський протест проти відмови уряду від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, вона швидко переросла в масштабний національний рух на захист людської гідності, громадянських прав та європейського розвитку країни. Ескалація насильства з боку влади, зокрема силовий розгін мирних демонстрантів у ніч на 30 листопада 2013 року, зумовила радикалізацію протестів і трансформацію Майдану на центр боротьби за свободу та політичну суб’єктність народу. Події Революції Гідності 2013–2014 років стали не лише історичним зламом у розвитку української державності, а й глибинним цивілізаційним вибором, який визначає сьогодення країни.

Хоча обидві революції різняться контекстом, масштабами та формами громадянської участі, вони об’єднані спільною ціннісною основою: прагненням українського суспільства до демократії, прозорого врядування та невід’ємних прав людини. Помаранчева революція продемонструвала здатність громадян мирно відстояти виборчі права, тоді як Революція Гідності засвідчила готовність українців захищати свободу навіть ціною власних життів. Помаранчева революція пробудила свідомість громадян, а Революція Гідності перетворила їх на націю.

Для українців День Гідності та Свободи має виняткове значення, адже втілює історичний досвід самоорганізації, солідарності та відповідальності за майбутнє держави. Ця дата нагадує про те, що національна свобода та європейський вибір не є сформованими раз і назавжди – вони потребують постійної громадянської уваги та готовності до дії. У сучасних умовах триваючої збройної агресії проти України цей день набуває особливої актуальності, засвідчуючи неперервність боротьби за державний суверенітет, демократичні цінності, людську гідність.

Обидві революції стали предметом ґрунтовних досліджень істориків, соціологів, політологів. Дослідники розглядають події, пов’язані з Днем Гідності та Свободи, як унікальні соціальні феномени масової самоорганізації українського суспільства. У центрі наукового аналізу перебувають питання, як сучасні інформаційні технології, соціальні мережі та незалежні медіа сприяли швидкій комунікації та консолідації протестного руху. Водночас науковці досліджують еволюцію протестних стратегій, особливості лідерства та роль неформальних ініціатив, вивчають динаміку взаємодії між державою та суспільством у кризових ситуаціях. Крім того, увага приділяється міжнародному виміру обох революцій: реакції світової спільноти, впливу зовнішньополітичних чинників та переосмисленню геополітичних орієнтирів України. Аналізуються також соціально-психологічні наслідки революцій, зокрема формування нової громадянської культури, зміна політичних установок і зростання суспільної солідарності.

З нагоди відзначення в Україні Дня Гідності та Свободи відділ наукової інформації та бібліографії пропонує ознайомитися із анотованим тематичним списком літератури який узагальнює важливі наукові праці, що досліджують причини, динаміку та наслідки обох революцій, а також їхнє місце у формуванні сучасної української політичної нації. Представлені матеріали та інформаційні джерела допоможуть глибше зрозуміти історичні передумови Помаранчевої революції та Революції Гідності, зрозуміти і усвідомити значення боротьби українського народу за свободу, демократію та національну гідність.

Про День Гідності та Свободи : Указ Президента України від 13 листоп. 2014 р. № 872 // Голос України. – 2014. – 15 листоп. (№ 221). – С. 3 ; Верховна Рада України. Законодавство України : офіц. вебпортал парламенту України. – Текст. дані. – [Київ], 1994–2025. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/872/2014#Text (дата звернення: 12.11.2025). – Назва з екрана.

День Гідності та Свободи [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія : [укр. сегмент]. – Текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://is.gd/CjRRyR (дата звернення: 11.11.2025). – Назва з екрана.

Помаранчева революція в історичній перспективі

Забужко, О. С. Let my people go: 15 текстів про українську революцію / О. С. Забужко. – Київ : Факт, 2005. – 232 с.

Книга є публіцистично-есеїстичною збіркою, у якій авторка осмислює феномен Помаранчевої революції 2004 р. як подію не лише політичну, а й цивілізаційно-культурну. У 15 текстах, написаних у формі есеїв, виступів і статей, Забужко аналізує глибинні причини революційного піднесення, роль мови, культури, історичної пам’яті та національної гідності у формуванні нового українського суспільства. Авторка розглядає Майдан як моральний і духовний злам, момент самоусвідомлення нації, що обрала свободу й демократію замість страху й підлеглості. Її тексти поєднують гостроту політичної думки, філософську рефлексію та художню емоційність, що робить книгу водночас документом епохи й високохудожнім свідченням часу.

Панасюк, Б. Я. Помаранчева революція в променях національної ідеї : іст.-худож. нарис / Б. Я. Панасюк ; Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана. – Київ : КНЕУ, 2006. – 176 с.

Історико-художній нарис присвячений глибокому осмисленню подій Помаранчевої революції 2004 р. крізь призму української національної ідеї та духовного відродження народу. Автор розглядає революційні події не лише як політичне явище, а передусім як вияв пробудження національної свідомості, прагнення до справедливості, єдності та державної гідності. У праці поєднано історичний аналіз, публіцистику й художній виклад, що створює образну, емоційно насичену картину боротьби українського народу за демократію та європейський вибір.

Сватко, Я. За що боролись на майдані: причинки до історії Помаранчевої революції / Я. Сватко. – Львів : Галицька Видавнича Спілка, 2006. – 56 с.

Брошура присвячена осмисленню ідеалів, мотивів та цінностей, які об’єднали українців під час Подій Помаранчевої революції 2004 р. Автор, як безпосередній свідок і учасник революційного руху, подає стислий, але змістовний аналіз політичних, моральних і суспільних чинників, що стали рушійною силою Майдану. У праці простежено становлення громадянської свідомості, прагнення до правди, справедливості та національної гідності, які визначили дух і атмосферу революційних днів. Сватко підкреслює значення Майдану як віхи в новітній історії України, що засвідчила здатність народу до самоорганізації й відстоювання демократичних цінностей.

Ткаченко О. Розбудова України після «Помаранчевої революції» / О. Ткаченко // Соціальна психологія. – 2007. – № 1. – С. 26–37.

У статті здійснено аналіз соціально-політичних та психологічних аспектів трансформацій в Україні після Помаранчевої революції 2004 р. Розглянуто процеси демократичного відродження, становлення громадянського суспільства та політичних інститутів, а також вплив революційних подій на національну самосвідомість громадян. У матеріалі висвітлено соціально-психологічні механізми мобілізації населення, роль активної участі громадян у державотворчих процесах та формування демократичної культури в постреволюційний період.

У кольорах «помаранчевої революції» : [зб. ст.] / НАН України, Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І. Ф. Кураса, Центр іст. політол.; [заг. ред. та упорядкув. Ю. Шаповала]. – Київ : ЕксОб, 2007. – 306 с.

Збірник містить наукові статті, присвячені аналізу подій та явищ, пов’язаних із Помаранчевою революцією 2004 р. в Україні. У публікаціях розглядаються політичні, соціальні, культурні та ментальні виміри цього історичного зламу, його причини, перебіг і наслідки для українського суспільства та державності. Автори акцентують увагу на феномені громадянської активності, трансформації політичної культури й становленні нових демократичних практик. Книга є важливим внеском у осмислення сучасної української історії та процесів націєтворення.

Сніг, А. Спогади «помаранчевого» революціонера або як ми розбудовували Українську Державу / А. Сніг. – Київ : LAT&K, 2008. – 224 с. : іл.

Книга є мемуарно-публіцистичним свідченням учасника подій Помаранчевої революції 2004 р. Автор відтворює атмосферу суспільного піднесення, віри в демократичні зміни та національне відродження, описує власну участь у масових акціях протесту, взаємодію між активістами, політиками та громадянами. У спогадах поєднано особисті переживання з аналітичними роздумами про причини, перебіг і наслідки революційних подій. Книга висвітлює не лише політичний, а й людський вимір боротьби за свободу, передає настрої тогочасного суспільства, прагнення до справедливості, європейських цінностей і побудови справжньої Української держави.

Україна на шляху до Європи: проміжні результати Помаранчевої революції / ред. Ю. Бестерс-Дільгер ; Віденський ун-т., Дослідниц. фокус «Європейська Інтеграція та Південно-Східна й Східна Європа». – Київ : Києво-Могилян. акад., 2009. – 383 с. : іл.

Колективна монографія присвячена комплексному аналізу політичних, соціальних та культурних трансформацій в Україні у період після Подій Помаранчевої революції 2004 р. Видання є результатом міжнародного наукового проєкту Віденського університету в межах дослідницького фокусу «Європейська інтеграція та Південно-Східна й Східна Європа». Автори розглядають еволюцію демократичних інститутів, реформи у сфері державного управління, медіа та громадянського суспільства, а також аналізують євроінтеграційні прагнення України й ступінь їх реалізації у постреволюційний період.

Шевчук Г. Мовна політика після Помаранчевої революції [Електронний ресурс] / Г. Шевчук, Н. Трач // Магістеріум. Мовознавчі студії : зб. / Нац. ун-т «Києво-Могилян. акад.». – Київ, 2009. – Вип. 37. – С. 97–104.

У статті розглянуто особливості формування мовної політики в Україні в період 2005–2009 рр. Висвітлено мовно-політичні аспекти діяльності чотирьох урядів. Зроблено спробу встановити модель мовної політики в Україні та спрогнозувати подальший розвиток мовно-політичних подій.

Щербенко, Е. «Помаранчева революція»: гідність у здобутті інститутів [Електронний ресурс] / Е. Щербенко // Наукові записки [Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України] / Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І. Ф. Кураса. – Київ, 2009. – Вип. 44. – С. 91–100.

Стаття присвячена аналізу політичного та соціального значення Помаранчевої революції 2004 р. У матеріалі висвітлено роль учасників Майдану, громадських організацій та політичних лідерів, а також механізми, через які масові протести впливали на легітимізацію демократичних інституцій. Особлива увага приділена ціннісним аспектам революції, таким як право на чесні вибори, верховенство закону та солідарність суспільства у відстоюванні свободи.

Грицак, Я. Й. Що залишилося після Помаранчевої революції? / Я. Й. Грицак. – Київ : Києво-Могилян. акад., 2010. – 31 с. : фот, табл.

У праці подано аналітичний погляд на події 2004 р. та їхні наслідки для українського суспільства. Автор оцінює Помаранчеву революцію як важливий етап становлення громадянської свідомості, політичної культури та національної ідентичності, водночас критично аналізуючи причини нереалізованих очікувань і втрачений потенціал змін. На основі соціологічних даних, історичних фактів і власних спостережень Я. Грицак простежує, як революційні ідеї вплинули на подальший розвиток української демократії. Видання є стислим, але змістовним дослідженням, що допомагає зрозуміти місце Помаранчевої революції в історії сучасної України.

Мацієвський, Ю. Еліти в Україні до і після «помаранчевої революції» [Електронний ресурс] / Ю. Мацієвський // Політичний менеджмент : політологія, історія, соціологія, психологія : укр. наук. журн. / Укр. центр політ. менеджменту., Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І. Ф. Кураса НАН України. – Київ, 2010. – № 2. – С. 38–55.

Досліджується трансформація політичних та економічних еліт в Україні у період до та після подій 2004 р. Автор аналізує структуру, механізми формування та взаємодію еліт із суспільством і владними інститутами, звертаючи увагу на те, як Помаранчева революція вплинула на зміну політичних балансів і розподіл впливу в державі. Акцентується увага на проблемах демократизації, олігархізації політики та незавершеності елітної ротації. Праця має аналітичний характер і є важливим внеском у розуміння процесів постреволюційної еволюції українського політичного класу.

Костюк, Т. О. Алгоритми розвитку української держави періоду після Помаранчевої революції : [монографія] / Т. О. Костюк. – Київ : Кафедра, 2011. – 179 с.

Монографія присвячена дослідженню особливостей політичного, соціально-економічного та духовного розвитку України у період після подій Помаранчевої революції 2004 р. Авторка аналізує трансформаційні процеси в системі державного управління, політичних відносин, громадянського суспільства, а також окреслює чинники, що вплинули на формування нових державотворчих орієнтирів. У роботі розкрито механізми взаємодії влади та суспільства, еволюцію політичних інститутів, роль національних цінностей і демократичних традицій у становленні української державності. Особливу увагу приділено пошуку ефективних моделей державного розвитку, які б забезпечували баланс між демократичними принципами, соціальною стабільністю та європейським вибором України.

Костюк, Т. О. Помаранчева революція: історична зумовленість та історична невизначеність : монографія / Т. О. Костюк. – Київ : Персонал, 2011. – 114 с.

Монографія присвячена комплексному аналізу причин, перебігу та наслідків Помаранчевої революції 2004 року в Україні, її суперечливість і невизначеність у подальшому історичному розвитку держави. У праці висвітлено історичні передумови демократичних трансформацій, роль політичних еліт, засобів масової інформації та громадянського суспільства, а також проаналізовано морально-психологічні аспекти суспільного піднесення кінця 2004 р. Приділено увагу оцінці подій з позицій історичної перспективи та їхнього впливу на формування сучасної української ідентичності.

Іщенко, А. А. Соціально-політичний характер та періодизація «помаранчевої революції» 2004 року [Електронний ресурс] / А. А. Іщенко // Інтелігенція і влада. Серія: Історія : громад.-політ. наук. зб. / Одес. нац. політехн. ун-т. – Одеса, 2012. – Вип. 26. – С. 101–116.

У статті аналізується соціально-політична природа та хронологічна структура Помаранчевої революції. Автор досліджує ключові етапи революційних подій, визначає характер учасників протестів, механізми мобілізації громадян та вплив політичних інститутів на перебіг революції. У матеріалі розкрито взаємозв’язок соціальних груп, громадянського суспільства та політичних еліт, а також фактори, що визначали стратегічні дії сторін під час масових протестів. Особлива увага приділена періодизації революції для точного розуміння її динаміки та наслідків для української державності та демократії.

Грідіна, І. «Помаранчева революція» в Україні в засобах масової інформації США та Російської Федерації [Електронний ресурс] / І. Грідіна, В. Іванченко // Історичні і політологічні дослідження : наук. журн. / Донец. нац. ун-т ім. Василя Стуса, Іст. ф-т. – Вінниця, 2014. – № 1–2. – С. 246–256.

Стаття аналізує висвітлення «помаранчевої революції» в Україні у засобах масової інформації Росії та США та вплив інформаційних кампаній на формування образу опонента. Виявлено, що російські медіа підкреслювали штучність революції й стратегічне значення України для Заходу, тоді як американські подавали її як стимул до демократичних змін і відходу від «путінського тоталітаризму». При цьому американські медіа критично оцінювали як досягнення, так і помилки української влади.

Резнік, О. Структурні виміри участі в Помаранчевій революції та Революції гідності [Електронний ресурс] / О. Резнік // Українське суспільство: моніторинг соціальних змін / НАН України, Ін-т соціології – Київ, 2014. – Вип. 1. – С. 64–74.

У статті досліджено структурні аспекти участі громадян у Помаранчевій революції 2004 р. та Революції Гідності 2013–2014 рр. Автор аналізує соціальну, професійну та регіональну структуру учасників протестів, а також механізми мобілізації та взаємодії різних груп суспільства. Підкреслюється, що порівняння обох революцій дозволяє виявити закономірності громадянської активності та трансформацій громадянського суспільства в Україні.

Боєва, С. С. «Помаранчева революція» та «Євромайдан»: крок назад чи вперед до демократизації? [Електронний ресурс] / С. С. Боєва // Вісник Одеського національного університету. Серія: Соціологія і політичні науки / Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. – Одеса, 2015. – Т. 20, Вип. 1. – С. 75–80.

У статті порівнюється вплив Помаранчевої революції 2004 р. та подій Євромайдану на процес демократизації в Україні. Автор аналізує досягнення та обмеження обох рухів, їхній вплив на політичну свідомість громадян і розвиток громадянського суспільства. Наголошується, що попри різні історичні умови, обидві революції стали важливими чинниками політичних трансформацій і формування демократичних інституцій.

Кучерук, М. С. «Лихі 90-ті» і «помаранчева» революція: соціально-економічні передумови формування громадянського суспільства [Електронний ресурс] / М. С. Кучерук // Гілея : наук. вісн. = Hileya : scientific bulletin : зб. наук. пр. / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, ВГО «Укр. акад. наук». – Київ, 2015. – Вип. 94. – С. 60–64.

Авторка аналізує соціально-економічні передумови становлення громадянського суспільства в Україні від початку 1990-х до подій Помаранчевої революції, а також висвітлює вплив трансформаційних криз, економічної нестабільності та розшарування суспільства на формування громадської активності й політичної свідомості. Акцентується увага на тому, що середній клас формує громадянське суспільство, яке впливає на владу, обмежує її вплив на життя і діяльність людей і здатне їй протистояти. «Помаранчева» революція стала першою серйозною заявкою середнього класу в незалежній Україні на право відстоювати свої інтереси.

Кучерук, М. С. Україна 2005–2013. «Помаранчеві», «біло-блакитні», «революція гідності»: соціально-політичні чинники формування громадянського суспільства [Електронний ресурс] / М. С. Кучерук // Інтелігенція і влада. Серія: Історія : громад.-політ. наук. зб. / Одес. нац. політехн. ун-т. – Одеса, 2015. – Вип. 32. – С. 233–246.

У статті досліджено еволюцію громадянського суспільства в Україні у 2005–2013 рр. у контексті змін політичних режимів – від «помаранчевих» до «біло-блакитних» та передумов Революції Гідності. Проаналізовано вплив соціально-політичних чинників на активізацію громадських рухів, розвиток демократичних інститутів і формування національної самосвідомості. Підкреслюється, що саме взаємодія влади та суспільства в цей період створила підґрунтя для нового етапу українських трансформацій.

Юрчак, М. Вплив Помаранчевої революції на політику Європейського Союзу щодо України в 2004–2005 рр. [Електронний ресурс] / М. Юрчак // Україна-Європа-Світ. Серія: Історія, міжнар. відносини = Ukraine - Europe - World : міжнар. зб. наук. пр. / Терноп. нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. – Тернопіль, 2015. – Вип. 16. – С. 118–125.

У статті проаналізовано, як Помаранчева революція вплинула на формування політики Європейського Союзу щодо України у 2004–2005 рр. Авторка розглядає зміни у ставленні ЄС до українських демократичних перетворень, посилення політичного діалогу та розширення форматів співпраці. Водночас зазначається, що попри зростання підтримки з боку ЄС, процес реальної євроінтеграції залишався обмеженим через внутрішньополітичні труднощі України.

Артимишин, П. І. Помаранчева революція в Україні та Росія (до питання наявності російського чинника під час українських президентських виборів 2004 року ) [Електронний ресурс] / П. І. Артимишин // З історії західноукраїнських земель : [зб.] / НАН України, Ін-т українознав. ім. І. Крип'якевича. – Львів, 2016–2017. – Вип. 12–13. – С. 180–201.

У дослідженні розглядається вплив російського чинника на перебіг президентських виборів в Україні 2004 р. та події Помаранчевої революції. Автор аналізує політичне, інформаційне та фінансове втручання Росії у виборчий процес, спрямоване на підтримку проросійських сил. Підкреслюється, що ці дії стали одним із ключових чинників загострення політичної кризи та формування передумов подальшого протистояння між Україною і Росією.

Віднянський, С. Взаємовідносини України і Європейського Союзу після Помаранчевої революції: потенціал і нереалізовані можливості [Електронний ресурс] / С. Віднянський // Геополітика України: історія і сучасність : зб. наук. пр. / Закарпат. держ. ун-т. – Ужгород, 2018. – Вип. 1. – С. 9–24.

У статті розглянуто розвиток взаємовідносин між Україною та Європейським Союзом після Помаранчевої революції. Автор аналізує потенціал євроінтеграційних процесів, досягнення у двосторонньому співробітництві та причини нереалізованих можливостей. Наголошується, що попри позитивні зрушення, відсутність послідовності у внутрішній політиці України стримувала ефективне наближення до стандартів ЄС.

Костюк, Д. С. Вплив «Помаранчевої революції» на розвиток громадянського суспільства в Україні (2004–2013 рр.) [Електронний ресурс] / Д. С. Костюк // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Історичні науки / Тавр. нац. ун-т ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2018. – Т. 29, № 1. – С. 19–24.

У статті проаналізовано вплив Помаранчевої революції на становлення та розвиток громадянського суспільства в Україні у 2004–2013 рр. Автор розглядає активізацію громадських рухів, зростання політичної свідомості населення та формування нових механізмів взаємодії між суспільством і державою. Водночас наголошується на обмеженості реформ і поступовому згасанні революційного піднесення в наступні роки.

Коцур, В. В. Етнополітичні процеси в Україні після помаранчевої революції 2005–2010 рр.: ідеї-стратегії і нереалізовані проекти [Електронний ресурс] / В. В. Коцур // Гілея : наук. вісн. = Hileya : scientific bulletin : зб. наук. пр. / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, ВГО «Укр. акад. наук». – Київ, 2018. – Вип. 134. – С. 165–169.

Досліджено етнополітичні процеси в Україні у 2005–2010 рр., що розгорталися після Помаранчевої революції. Автор аналізує основні ідеї та стратегії державної етнополітики, а також причини, які вплинули на те, що заплановані проекти були нереалізовані. Наголошено на впливі політичних суперечностей і відсутності послідовності у впровадженні національних пріоритетів на розвиток міжетнічних відносин.

Коцур, В. В. Україна після помаранчевої революції 2005–2010 рр.: наміри, нереалізовані ідеї-стратегії в етнонаціональній політиці [Електронний ресурс] / В. В. Коцур. // Історія науки і біографістика = History of Science and Biographical Studies : електрон. наук. фах. вид. : міжвід. темат. зб. / Нац. акад. аграр. наук України, Нац. наук. с.-г. б-ка. – Київ, 2018. – Вип. 2.

У дослідженні розглянуто особливості етнонаціональної політики України в період після Помаранчевої революції (2005–2010 рр.). Автор аналізує наміри та концепції державної стратегії у сфері міжетнічних відносин, які залишилися нереалізованими, а також причини, за якими їх не було втілено. Дослідження підкреслює вплив політичної нестабільності та відсутності узгодженої національної ідеї на формування цілісної етнонаціональної політики держави.

Хоменко, О. «Донецький плацдарм» Кремля у добу Помаранчевої революції як полігон апробації стратегій антиукраїнського дискурсу [Електронний ресурс] / О. Хоменко // Українознавство = Ukrainian Studies : наук. журн. / Н.-д. ін-т українознав. – Київ, 2018. – № 3. – С. 82–100.

У статті досліджено інформаційно-політичні технології, які Росія застосовувала на Донбасі під час та після Помаранчевої революції 2004 р. Автор аналізує формування регіонального інформаційного простору як середовища поширення проросійських наративів, спрямованих на підрив української ідентичності, державності та демократичних процесів. Особливу увагу приділено ролі місцевих еліт і медіа у впровадженні кремлівських стратегій, що згодом стали підґрунтям гібридної агресії РФ проти України.

Яновська, О. В. Громадянські протестні практики в Україні: від Помаранчевої революції до Революції Гідності [Електронний ресурс] / О. В. Яновська // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Питання політології = Kharkov University bulletin / Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. – Харків, 2018. – Вип. 33. – С. 44–49.

У статті розкриваються тенденції розвитку протестної активності в Україні у період між наймасовішими її сплесками – 2004 та 2013-2014 рр., особливості громадянських протестних практик українського населення, проблемні аспекти їх реалізації. Визначено та проаналізовано тематичну направленість протестної активності на прикладах наймасовіших акцій спротиву.

Сорока, Ю. Помаранчева революція (2004 р.) / Ю. Сорока // 100 важливих подій історії України. – Харків, 2019. – С. 184–185.

Стаття присвячена стислому та фактологічному викладу ключових подій Помаранчевої революції 2004 р. Автор описує причини виникнення масових протестів, перебіг подій на Майдані Незалежності та їхній вплив на політичний та соціальний розвиток України. У статті висвітлено роль громадянського суспільства, політичних активістів та незалежних спостерігачів, а також наслідки революції для демократизації держави та утвердження принципу верховенства права.

Авраменко, О. Художники на барикадах, або Романтика революції у творчих проявах митців : (спроба проаналізувати специфіку художніх висловлювань українських митців під час Помаранчевої революції) / О. Авраменко // Конференція Дмитра Штогрина : зб. матеріалів. – Київ, 2020. – С. 35–52. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://chtyvo.org.ua/authors/Zbirka/Konferentsiia_Dmytra_Shtohryna_zbirnyk_materialiv.pdf (дата звернення: 01.11.2025). – Назва з екрана.

Стаття присвячена аналізу художніх реакцій українських митців на події Помаранчевої революції 2004 р. Автор досліджує, як художники через живопис, графіку, інсталяції та інші форми мистецтва відображали атмосферу Майдану, емоції протестувальників та символіку революції, поєднуючи естетичні експерименти з соціально-політичними меседжами. У статті розкрито специфіку творчих висловлювань митців, їхню роль у формуванні революційного наративу, а також здатність мистецтва мобілізувати громадську свідомість та передавати дух революції наступним поколінням.

Сич, О. Український пласт та молодіжні громадянські рухи у Помаранчевій революції 2004 р. / О. Сич // Конференція Дмитра Штогрина : зб. матеріалів. – Київ, 2020. – С. 283–294. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://chtyvo.org.ua/authors/Zbirka/Konferentsiia_Dmytra_Shtohryna_zbirnyk_materialiv.pdf (дата звернення: 01.11.2025). – Назва з екрана.

У статті досліджується роль молодіжних громадських організацій, зокрема Українського Пласту, у подіях Помаранчевої революції. Автор аналізує, як молодь брала участь у громадянських протестах, організовувала інформаційну та соціальну підтримку учасників Майдану, а також впливала на формування демократичної свідомості суспільства. У матеріалі висвітлюється структура та діяльність молодіжних рухів, їхні методи мобілізації, виховний та громадянський потенціал, а також взаємодія з іншими учасниками революційного процесу.

Чирков, С. Майдан був очищенням / С. Чирков // Країна : тижневий журн. по-українськи. – 2021. – № 46. – С. 29.

Стаття присвячена осмисленню Помаранчевої революції 2004 р. як суспільного та морального феномену. Автор розглядає Майдан не лише як політичну боротьбу за чесні вибори, а й як процес очищення українського суспільства, формування громадянської свідомості та зміцнення національної гідності. У статті висвітлюються емоційні та моральні аспекти революції, роль учасників у відстоюванні правди та демократичних принципів, а також значення Майдану як символу солідарності та громадянської відповідальності. Публікація поєднує особисті спостереження, аналітичні роздуми та соціально-політичний контекст, створюючи образ революції як морального досвіду для нації.

Мальована, О. В. Телепростір Черкащини під час Помаранчевої революції: спроба оцінки експертного середовища [Електронний ресурс] / О. В. Мальована // Вісник Черкаського університету. Серія: Історичні науки. = Bulletin of the Cherkasy University. Series: Historical sciences : наук. журн. / Черкас. нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького. – Черкаси, 2022. – № 1. – С. 132–137.

У статті запропоновано оригінальний погляд на проблему еволюції телевізійного простору Черкащини під час Помаранчевої. Проведений аналіз, який включає й досвід особистої участі авторки в історичних подіях, дав змогу з’ясувати вкрай важливі зміни в ЗМІ, визначити їхній характер, простежити тенденції та реальні здобутки.

Гавриш, І. Помаранчева революція: народ проти фальсифікацій / І. Гавриш // Історія+. – 2024. – № 11. – С. 10–12.

Стаття присвячена аналізу ключових аспектів Помаранчевої революції 2004 р. в Україні. Автор розглядає події як масовий громадянський протест проти фальсифікацій на президентських виборах, підкреслюючи роль активної участі народу, громадських організацій та незалежних спостерігачів у захисті демократичних принципів. У статті висвітлено механізми виборчих порушень, реакцію суспільства та політичних еліт, а також наслідки революційних дій для розвитку української демократії. Матеріал поєднує історичний аналіз і документальні факти, надаючи читачеві стислий, але змістовний огляд причин, перебігу та значення Помаранчевої революції.

Пархомчук, Т. Свободу не спинити: головний урок Майдану–2004 / Т. Пархомчук // Україна молода. – 2024. – 27 листоп., № 48. – С. 7.

Стаття присвячена осмисленню Помаранчевої революції 2004 р. як ключового уроку для українського суспільства. Авторка аналізує події Майдану, підкреслюючи їх значення для формування громадянської свідомості, демократичних принципів та стійкості народу у боротьбі за свободу та правду. Стаття відображає соціально-політичний та моральний вимір революції, звертає увагу на активність громадян, роль лідерів громадської думки та необхідність захисту демократичних здобутків. Публікація поєднує історичні факти й аналітичні роздуми, створюючи стислий, але змістовний огляд значення Майдану–2004 для сучасної України.

Соломаха, С. В. Сіверянські акценти Помаранчевої революції : [зб.] / С. В. Соломаха ; [Чернігів. обл. орг. Всеукр. т-ва «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, Музей боротьби за відновлення незалежності України на Чернігівщині]. – Чернігів : Десна Поліграф, 2025. – 211 с. : табл., фот.

У збірці представлено документи, спогади, публіцистичні матеріали та фотосвідчення, що відображають участь мешканців Чернігівщини у подіях Помаранчевої революції 2004 року. Автор подає регіональний зріз загальнонаціонального руху за демократичні зміни, висвітлює діяльність громадських організацій, політичних активістів, журналістів, студентства, а також простих громадян, які долучилися до боротьби за чесні вибори та відновлення правди.

Революція Гідності в сучасному науковому дискурсі

Бог і Майдан. Аналіз і свідчення : [зб. свідчень і статей] / Філософсько-богослов. ф-т УКУ ; за заг. ред. М. Димид. – Львів : Укр. католиц. ун-т, 2018. – 222 с. : іл.

Збірка свідчень і статей про присутність Бога на Майдані. Вона містить доповіді учасників Революції Гідності, виголошені на конференціях «Богослов’я Майдану» (Київ) і «Бог на Майдані: реальність чи міф?» (Львів) у 2016 р. Ці події змінили ставлення багатьох до Бога й Церкви, тож богословські роздуми у книзі зацікавлять усіх, хто замислюється над питаннями віри, моралі та майбутнього України як європейської держави.

Богініч, О. Л. Громадянське суспільство України після Революції гідності: уроки та перспективи [Електронний ресурс] / О. Л. Богініч // Правова держава : щоріч. наук. пр. / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – Київ, 2018. – Вип. 29. – С. 63–70.

У статті аналізуються окремі питання стану громадянського суспільства України як перед Революцією Гідності, так і після неї. Досліджуються проблеми взаємовідносин між державою та громадянським суспільством. Зазначаються причини його кризового стану після Революції Гідності та визначаються шляхи виходу з цього становища.

Возняк, Т. Політологічні есе / Т. Возняк. – Київ : Дух і літера, 2018. – 488 с. : іл.

У книзі представлені аналітичні роздуми щодо ключових політичних процесів в Україні та світі. Автор розглядає питання демократії, громадянського суспільства, політичної культури та трансформаційних викликів сучасності. Особливу увагу приділено взаємозв’язку історичних подій і сучасних політичних тенденцій, а також ролі інститутів влади та громадських рухів у розвитку державності. Розкривається процес важкого і повільного формування новітньої української ідентичності, а особливо протистояння олігархату та новонародженого середнього класу під час Помаранчевої Революції та Революції Гідності. В останньому розділі автор описує війну з Росією і перманентну Революцію, яка так і не завершилася ні у 2004 р., ні у 2014 р.

Кокорський, В. Ф. Динаміка генералізованої довіри і волонтерство в Україні після Революції Гідності [Електронний ресурс] / В. Ф. Кокорський, О. І. Кокорська // Політичне життя = Political life / Донец. нац. ун-т ім. Василя Стуса. – Вінниця, 2018. – № 3. – С. 96–100.

У статті досліджуються проблема поширення узагальненої довіри в українському суспільстві як основи його солідарності та формування соціального капіталу, впровадження ефективної комунікації між громадянами і владою, суб’єктами влади, різними прошарками соціуму. В ході аналізу використовуються результати моніторингу Інституту соціології НАН України за 2014–2017 рр. На їх основі доводиться, що саме новітній волонтерський рух, який почав набирати сили з часів Євромайдану, Революції Гідності та початку військових дій на сході нашої країни, став чинником формування у суспільстві клімату довіри.

Майдан. Свідчення. Допомога постраждалим. Міжнародна солідарність / за ред.: Л. Фінберга, І. Берлянд, О. Андреєвої. – Київ : Дух і Літера, 2018. – 816 с. – (Бібліотека спротиву. Бібліотека надії).

Книга містить свідчення учасників Майдану про допомогу постраждалим. Перша частина присвячена медичній, соціальній, психологічній та правовій підтримці майданівців і їхніх родин, фіксуючи унікальний досвід самоорганізації. Друга частина розповідає про міжнародну солідарність у допомозі постраждалим – безпрецедентний приклад взаємодії, що заслуговує на збереження в національній пам’яті.

Сич, О. М. Вплив українських націоналістичних структур на перебіг Революції Гідності 2013–2014 рр. [Електронний ресурс] / О. М. Сич // Гілея : наук. вісн. = Hileya : scientific bulletin : зб. наук. пр. / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, ВГО «Укр. акад. наук». – Київ, 2018. – Вип. 136. – С. 262–267.

Стаття присвячена дослідженню ролі українських націоналістичних організацій у подіях Революції Гідності. Автор аналізує організаційні, ідеологічні та мобілізаційні аспекти діяльності націоналістичних структур, їхній внесок у координацію протестних акцій, самооборону Майдану та формування політичних наративів революції. У статті розкрито взаємодію націоналістичних рухів із громадянським суспільством і політичними силами, окреслено особливості їхнього впливу на перебіг революційних подій, а також наслідки їх участі для розвитку українського національного руху після 2014 р.

Сич, О. М. Революція Гідності: контекст перманентного революційного процесу та періодизація [Електронний ресурс] / О. М. Сич // Гілея : наук. вісн. = Hileya : scientific bulletin : зб. наук. пр. / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, ВГО «Укр. акад. наук». – Київ, 2018. – Вип. 135. – С. 359–364.

У статті проведено аналіз Революції Гідності як етапу тривалого, перманентного революційного процесу в новітній історії України. Автор досліджує історичні передумови, рушійні сили та особливості розвитку революційного руху, простежує спадкоємність між подіями Помаранчевої революції 2004 р. та протестами 2013–2014 рр. У статті обґрунтовано періодизацію Революції Гідності, виокремлено її ключові фази – від суспільного пробудження до формування нової системи громадянських цінностей. Окрему увагу приділено поняттю «перманентної революційності» українського суспільства, що проявляється у прагненні до свободи, справедливості та оновлення державних інститутів.

Шор, М. Українська ніч. Історія революції зблизька / М. Шор ; пер. з англ. О. Буценка. – Київ : Дух і Літера, 2018. – 264 с.

Проникливий репортаж про події Революції Гідності, написаний американською історикинею Марсі Шор. Авторка не просто досліджує політичні зміни в Україні, а занурюється у внутрішній світ людей, які стали учасниками цих драматичних подій. На основі особистих бесід, щоденників і спогадів активістів, журналістів, військових та пересічних громадян Шор створює живий літопис революції, війни та трансформаційного шляху України. Книга відображає не лише хронологію подій, а й глибокі філософські та моральні дилеми, які постали перед українцями у вирішальний момент історії.

Колеснікова, В. Бібліотека Майдану: шлях від революційної читальні до бібліотеки Музею Революції Гідності [Електронний ресурс] / В. Колеснікова // Бібліотечний вісник : наук.-теорет. та практ. журн. / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2019. – № 2. – С. 24–32.

У статті розглядається бібліотека Майдану як громадська ініціатива, що виникла в стінах Українського дому під час Революції Гідності, як «місце духу», де люди читали, думали, дискутували, духовно відновлювалися. Розкривається культурно просвітницька роль Книгозбірні на барикадах. Завдяки самовідданості бібліотекарів-волонтерів тут постійно організовувалися зустрічі з українськими письменниками, вченими, митцями, проходили музично-поетичні вечори, культурознавчі лекторії.

Сорока, Ю. Революція Гідності / Ю. Сорока // 100 важливих подій історії України. – Харків, 2019. – С. 188–189.

Стаття подає узагальнену характеристику подій Революції Гідності 2013–2014 рр. як ключового етапу боротьби українського народу за свободу, демократичні цінності та європейський вибір. Автор стисло окреслює передумови протестів, хід революційних подій, участь громадянського суспільства та наслідки революції для державного розвитку України. У статті наголошено на рольовій місії Майдану як символу єдності та громадянської гідності, а також розкрито значення революції у контексті подальших політичних і суспільних трансформацій.

Українські реформи після Революції Гідності. Що зроблено, чому не більше та що робити далі / ред. : І. Міклош, П. Кухта ; пер. М. Новохацька. – [Б. м.] : Sagsur, 2019. – 213 с.

Колективна праця, видана Стратегічною групою радників з підтримки реформ в Україні (SAGSUR), аналізує ключові зміни в Україні після 2014 р. Автори розглядають перебіг і результати реформ у сферах економіки, державного управління, енергетики, фінансів, антикорупційної політики та децентралізації. Книга пояснює, чому деякі трансформації вдалося реалізувати успішно, а інші залишилися незавершеними.

Артеменко, І. Мотив особистого спротиву в драматургічному осмисленні Революції Гідності [Електронний ресурс] / І. Артеменко // Синопсис: текст, контекст, медіа : електрон. наук. фах. вид. / Київ. стол. ун-т ім. Бориса Грінченка. – Київ, 2020. – Т. 26, Вип. 2. – С. 24–31.

Стаття присвячена аналізу драматургічного відображення подій Революції Гідності 2013–2014 рр. Автор розглядає, як у сучасній українській драмі розкривається мотив особистого спротиву, що стає ключовим у формуванні морально-етичних позицій героїв і художньому осмисленні революційного досвіду. У статті досліджено образи учасників протестів, конфлікт між особистою і колективною відповідальністю, символіку Майдану та прийоми документального театру, які сприяють автентичному зображенню революційних подій. Особлива увага приділяється трансформації свідомості митця і суспільства в умовах історичних викликів.

Кулінська, Я. І. Неореалізм у сучасній прозі про Революцію Гідності та війну на сході України [Електронний ресурс] / Я. І. Кулінська // Південний архів: Філологічні науки : зб. наук. пр. / Херсон. держ. ун-т. – Херсон, 2020. – Вип. 84. – С. 28–35.

У статті досліджується естетика неореалізму в українській літературі, що осмислює події Революції Гідності та російсько-української війни. Авторка аналізує, як новітня проза відображає психологізм, документальність і морально-філософську глибину сучасного досвіду, поєднуючи реалістичне зображення подій із символічним і метафоричним осмисленням боротьби за свободу. Визначено типові художні стратегії неореалістичної прози, розглянуто творчість провідних українських письменників, які відгукнулися на революційно-військову тематику, та простежено зміну авторських наративів від соціального спостереження до екзистенційного аналізу.

Революція Гідності: на шляху до історії = The revolution of dignity: on its way to history : наук. форум Нац. музею Революції Гідності : зб. наук. пр. / відп. ред. : І Пошивайло, Л. Онишко ; вступ. сл. І. Пошивайло ; Нац. мемор. комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, Укр. ін-т нац. пам’яті, І-т історії України НАН України, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Укр. катол. ун-т. – Київ : Нац. музей Революції Гідності, 2020. – 384 с. : іл. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://files.znu.edu.ua/files/Bibliobooks/Inshi68/0049909.pdf (дата звернення: 29.10.2025). – Назва з екрана.

Збірник наукових праць підготовлено за матеріалами першого наукового форуму «Революція Гідності: на шляху до історії», який відбувся у Києві 12–13 грудня 2019 р. за ініціативи Національного музею Революції Гідності. Статті, написані на основі виступів на форумі, охоплюють широкий спектр питань, пов’язаних із Революцією Гідності – від теоретико-методологічних до музеологічних. У фокусі досліджень авторів – суспільно-політичний, цивілізаційний і культурологічний виміри Майдану, проблеми формування державної політики пам’яті, комеморації та музеєфікації історії.

Боднар, Г. Покоління незалежності в Революції Гідності [Електронний ресурс] / Г. Боднар // Соціологія: теорія, методи, маркетинг = Sociology: theory, methods, marketing : наук.-теор. часоп. / Ін-т соціології НАН України. – Київ, 2021. – № 3. – С. 52–64.

Стаття присвячена соціологічному аналізу участі молодого покоління – так званого «покоління незалежності» – у подіях Революції Гідності 2013–2014 рр. У праці розглянуто роль молоді як рушійної сили революційних подій, форми її самоорганізації, вплив новітніх комунікаційних технологій на мобілізацію протестів, а також зміни в суспільних настроях і громадянській свідомості після революції.

Винницький, М. Український Майдан, російська війна. Хроніка та аналіз Революції Гідності / М. Винницький ; пер. з англ. Р. Клочко. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2021. – 560 с. : карти, портр., табл.

Книга детально висвітлює події в Україні 2013-2018 рр., поєднуючи науковий підхід і погляд безпосереднього учасника протестів. Під час Революції Гідності Михайло Винницький коментував події для англомовних ЗМІ та вів блог «Думки з Києва». Його книга, вперше видана англійською у 2019 р., стала внеском у боротьбу за правду про Україну в інформаційній війні.

Вірченко, Т. Майдан в українському романі про Революцію Гідності: поетика і міфологія [Електронний ресурс] / Т. Вірченко // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика / Тавр. нац. ун-т ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2021. – Т. 32, № 5. – С. 68–72.

У статті проаналізовано три романи про Революцію Гідності, написані жінками та видані упродовж 2015–2016 рр.: «Синдром листопаду» Вікторії Амеліної, «Вертеп. #РоманПроМайдан» Олени Захарченко, «Покров» Люко Дашвар. Дослідницьку увагу авторки зосереджено на образі Майдану, який є джерелом творення метафоричних смислів і розкривається в архетипах Хаосу / Порядку, Свій / Чужий.

Киричок, П. Майдан і КПІ / П. Киричок ; авт. тексту А. Киричок ; голов. ред. П. Киричок. – Київ : АртЕк, 2021. – 175 с. : фот.

Документальна книга присвячена київським політехнікам – студентам і викладачам КПІ, які боролися за свободу та незалежність України. Вони віддали найцінніше – своє життя – заради того, щоб наша держава була вільною, незалежною та демократичною. Видання створене для збереження пам’яті про величезну самопожертву Героїв Небесної Сотні та воїнів АТО, щоб їхній подвиг назавжди залишився в серцях українців. У книзі використані архівні матеріали, фотографії та документи з фондів КПІ ім. Ігоря Сікорського, а також особисті матеріали співробітників і студентів.

Козлов, Р. Три чоловічі романи про революцію гідності: поетика і міфологія майдану [Електронний ресурс] / Р. Козлов // Літературний процес: методологія, імена, тенденції = Literary process: methodology, names, trends : зб. наук. пр. / Київ. столич. ун-т ім. Бориса Грінченка. – Київ, 2021. – № 17. – С. 39–44.

У статті розглянуто три романи про Революцію Гідності, написані чоловіками та видані у 2015 р.: «Вогняна зима» Андрія Кокотюхи, «Майданний семестр» Кирила Галушка, «2014» Владислава Івченка. Дослідник зосереджується на поетиці, наративних особливостях і міфологічних структурах цих творів, розглядаючи Майдан як символ національного оновлення, боротьби за свободу та моральної консолідації суспільства. Автор робить висновок, що Революція Гідності в українській прозі постає не лише політичною подією, а й міфологемою національного відродження, яка формує новий гуманістичний дискурс у літературі.

Тоцька, С. І. Революція гідності на території м. Бердянська (листопад 2013 – квітень 2014 рр.) [Електронний ресурс] / С. І. Тоцька // Соціально-гуманітарний вісник : зб. наук. пр. / Соц.-гуманіт. наук.-творча майстерня «Новий курс». – Харків, 2021. – Вип. 38. – С. 81–84.

У статті висвітлюється локальний вимір Революції Гідності на прикладі міста Бердянськ. Автор досліджує перебіг протестних подій на місцевому рівні, особливості організації акцій громадянського спротиву, участь студентства, активістів і місцевих ЗМІ у формуванні демократичного руху. У дослідженні реконструйовано динаміку розвитку протестної активності, простежено реакцію місцевої влади та правоохоронних органів, а також вплив бердянських подій на загальнонаціональний контекст Революції Гідності.

Циганюк, В. М. Українсько-німецькі відносини після Революції Гідності [Електронний ресурс] / В. М. Циганюк // Держава і право: Юридичні і політичні науки : зб. наук. пр. / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – Київ, 2021. – Вип. 90. – С. 215–231.

Проаналізовано основні аспекти українсько-німецьких відносин після Революції гідності. Дано оцінку двостороннім міждержавним відносинам на сучасному етапі. Досліджено внесок уряду ФРН у вирішення воєнного конфлікту на сході України. Окреслено ймовірні перспективи та проблеми подальшого співробітництва в рамках діалогу Німеччина–Україна після обрання нового канцлера у грудні 2021 р.

Вітчизняний парламентаризм: сучасні виміри Гідності та Свободи українського народу : матеріали щоріч. Всеукр. круглого столу до Дня Гідності та Свободи України (Київ, 23 листоп. 2022 р.) / за ред. Л. Г. Комахи, В. А. Гошовської ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Навч.-наук. ін-т публ. упр. та держ. служби. – Київ : [б. в.], 2022. – 152 с. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://ipacs.knu.ua/pages/dop/273/files/63d065dc-20b2-4aac-b9f2-5a97a55ca011.pdf (дата звернення: 26.10.2025). – Назва з екрана.

Збірник містить матеріали щорічного Всеукраїнського круглого столу до Дня Гідності та Свободи України. Видання об’єднує наукові доповіді, аналітичні статті й виступи, присвячені осмисленню ролі українського парламентаризму в утвердженні демократичних цінностей, ідеалів Гідності та Свободи, а також у зміцненні державності в умовах сучасних викликів. Автори розглядають історичний, правовий, політичний і морально-ціннісний аспекти розвитку українського парламентаризму, його трансформацію після Революції Гідності та під час повномасштабної агресії Росії проти України. У матеріалах наголошується на взаємозв’язку інститутів влади з громадянським суспільством, на формуванні нової політичної культури, заснованої на відповідальності, прозорості та служінні суспільству.

Гуменюк, Т. Культура пам’яті: феномен Революції Гідності в сучасній науковій рефлексії [Електронний ресурс] / Т. Гуменюк // Український інформаційний простір = Ukrainian information space : наук. журн. / Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. – Київ, 2023. – № 1. – С. 41–54.

Стаття присвячена дослідженню місця Революції Гідності в колективній пам’яті українського суспільства та її інтерпретації в сучасному науковому дискурсі. Авторка розглядає Революцію Гідності як культурно-історичний феномен, що став визначальним для формування нової національної ідентичності та ціннісної системи українців. У статті проаналізовано основні тенденції розвитку культури пам’яті, способи репрезентації революційних подій у медіа, мистецтві, наукових дослідженнях і публічному просторі.

Синчук, Є. Динаміка ідентичності російськомовних громадян України до та після Революції гідності [Електронний ресурс] / Є. Синчук // Агора. Журнал соціальних наук. = Agora. Social Sciences Journal : період. рец. наук. вид. / Нац. ун-т «Острозька академія». – Острог, 2023. – Вип. 1, № 1. – С. 47–60.

У статті досліджуються трансформації національної та громадянської ідентичності серед російськомовного населення України в контексті подій Революції Гідності 2013–2014 рр. Авторка аналізує зміни у самоідентифікації, мовно-культурних орієнтаціях, політичних установках і соціальних цінностях цієї групи громадян, спираючись на результати соціологічних досліджень і порівняльний аналіз до та постреволюційного періодів. У статті показано, що Революція Гідності стала поворотним моментом у переосмисленні належності до української політичної нації, сприяла посиленню патріотичних настроїв та громадянської єдності, попри мовно-культурні відмінності.

Сліпченко, Ю. Авторська пісня періоду Революції Гідності та війни на сході України [Електронний ресурс] / Ю. Сліпченко // Українські культурологічні студії : зб. наук. пр. / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Київ, 2023. – № 2. – С. 61–64.

Стаття присвячена дослідженню авторської пісні як особливої форми мистецької реакції на суспільно-політичні події в Україні 2013–2023 рр. Автор розглядає поетико-музичні, емоційні та ідейні особливості пісень, створених у період Революції Гідності та російсько-української війни, які стали важливим засобом вираження громадянських почуттів, солідарності та патріотизму. У статті простежено трансформацію жанрових і тематичних характеристик авторської пісні, визначено її роль у формуванні національної свідомості, збереженні пам’яті про героїв Майдану та воїнів, а також у консолідації суспільства в умовах важких випробувань.

Котляр, Ю. Революція Гідності: вибір європейського майбутнього [Електронний ресурс] / Ю. Котляр, О. Мосін // Acta de historia & politica: saeculum XXI : наук.-теорет. вид. / Чорномор. нац. ун-т ім. Петра Могили, ф-т політ. наук, каф. міжнар. відносин та зовнішньої політ. – Миколаїв, 2024. – Т. 7. – С. 47–56.

У статті досліджено процес з’ясування на основі всебічного аналізу, узагальнення та критичного осмислення доступних джерел і наукових досліджень основних характеристик Революції Гідності, окремих етапів в євроінтеграції України з 2013 по 2022 рр. та вплив «гібридної війни» на захист європейський цінностей України.

Мосін, О. Концепції Майдану та Революції Гідності у закордонних публікаціях [Електронний ресурс] / О. Мосін // Acta de historia & politica: saeculum XXI : наук.-теорет. вид. / Чорномор. нац. ун-т ім. Петра Могили, ф-т політ. наук, каф. міжнар. відносин та зовнішньої політ. – Миколаїв, 2025. – Т. 9. – С. 38–46.

Стаття присвячена детальному аналізу зображення подій Майдану 2013-2014 рр. і Революції Гідності у закордонних публікаціях, зокрема у роботах провідних західних дослідників, істориків та аналітиків. Висвітлені у статті дослідження представляють різні інтерпретації цих історичних подій та їх наслідків для українського суспільства. Розглянуто фактори під впливом яких Майдан набув символічного значення боротьби за демократичні цінності, людську гідність і право на самоорганізацію, ставши точкою відліку для нових соціальних і політичних змін.

Підготувала провідний бібліограф Тетяна Кушнірук